ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Просту форму ступеня порівняння утворюють за допомогою суфіксів -ш-, -іш- (цікавішими, ретельніше, впевненіший).

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюють за допомогою слів більш, менш (більш переконливі, більш яскраві).

Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюють за допомогою префіксів най-, як-, що- (найефективніше, найкомпетентніші).

Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюють за допомогою слів найбільш, найменш, що додають до прикметника: найбільш складне, найбільш потрібний.

Отже, вживання під час творення складеної форми найвищого ступеня прикметника у формі вищого ступеня не є нормативним. Правильною є форма найбільш вимогливий.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е.

Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и.

Також до І дієвідміни належать слова, у яких в основі є буквосполучення -оло-, -оро-. Отже, молоти – мелють.

При зміні дієслова відбувається характерне для української мови чергування певних приголосних. Отже, проводжати – проводжають.

Дієслова з суфіксом -отіти належать до ІІ відміни. Але в слові хотіти корінь хот-, тому потрібно запам’ятати, що це дієслово І дієвідміни. Отже, хотіти – хочуть.

Також до ІІ дієвідміни належать дієслова, що мають в основі суфікси і (ї), и та після шиплячих – а, що зникають у дієсловах у формі І особи однини (я). Отже, гоЇти – гою, гоять, кричАти – кричу, кричать.

Саме форма ІІІ особи множини кричать від інфінітива кричати утворена правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Традиційно в кінці прислівників пишемо букву і (навесні, увечері, уповні, нагорі, мимоволі, віднині, по-латині).

У кінці прислівників після г, к, х завжди пишемо -и (трохи, пішки. по-київськи).

У кінці прислівників після ж, ч може бути и або і.

И пишемо в прислівниках типу по-вовчи.

І пишемо в прислівниках двічі, тричі, опівночі, позаочі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні А слова автора стоять всередині прямої мови, розриваючи речення

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Життя лише тоді має вартість, – говорив батько частенько, – доки людина може допомагати іншим».

У цьому варіанті кома після слів автора відсутня. Отже, розділові знаки в цьому реченні розставлено неправильно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, Г, В дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Д дієприслівник передає додаткову дію до основної дії того ж суб’єкта. Ми й мандруємо Олешківськими пісками, і ми впевнюємося в неповторності України.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (6) обґрунтована як кома при відокремленому означенні.

Але дієприкметниковий зворот не розгублене у віках мистецтво стоїть перед означувальним словом. Такі означення не відокремлюємо. Отже, запропоноване обґрунтування коми є хибним.

Кома (6) – це кома між непоширеним та поширеним означеннями, адже вони є однорідними.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь – Г.

ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження числівника з іменником. Узгодження присудка з підметом.

Чоловічі прізвища на -ко в українській мові відмінюють. Тому правильний варіант Пономаренка.

Числівник півтора узгоджується з іменником в родовому відмінку однини (місяця).

При підметах, виражених словосполученнями з іменниками більшість, меншість, частина, група тощо, дієслово-присудок ставимо в однині і в тому ж роді, що і підмет. Отже, навчилась.

У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ами, -ями.

Прийменник по в українській мові вживається дуже рідко.

Застосуємо ці правила до речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми. Пароніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті, розрізняти синоніми та пароніми.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Екскурс – це відхилення від основної теми для висвітлення побічних або додаткових питань.

Екскурсія – це організований тематичний показ чогось; колективне відвідування з освітньою, пізнавальною метою; група людей, для яких здійснюють певний показ.

Кампанія – це сукупність заходів для здійснення в певний період якого-небудь важливого політичного або господарського завдання.

Компанія – це товариство; торговельне чи промислове об’єднання підприємців.

Абонент – це той, хто користується абонементом

Абонемент – це документ, що дає право на обслуговування, користування чим-небудь протягом певного терміну, а також саме право на це.

Профан – це той, хто не є обізнаним у якій-небудь галузі, некомпетентний.

Профі – це той, хто займається чимось (частіше спортом) професійно.

А слова століття, сторіччя мають однакове значення (період тривалістю сто років). Отже, ці обидва слова можливі за змістом у запропонованому реченні.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення.

Варити воду – знущатися.

Топтати ряст – жити.

Вити вовком – бути у відчаї.

Поливати брудом – ганьбити.

Відповідь – ГДВА.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова звичай можна поставити питання що?, також воно означає поняття, про яке йдеться в реченні. Отже, це підмет, виражений іменником.

Слово поширений пояснює підмет, до нього можна поставити питання який є підмет? Отже, це присудок (складений іменний), виражений особливою формою дієслова – дієприкметником.

Слово плести розташоване біля підмета, пояснює його, можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення, виражене неозначеною формою дієслова.

До сполуки з давніх-давен можна поставити питання від присудка як довго?, з якого часу?. Отже, це обставина часу, виражена прислівником.

Відповідь – АВДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Саме уява є джерелом нескінченного потоку ідей та образів, що потім розвиваються має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом що. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Ліва куля відповідає за логіку й мову(думає), а права пов’язана з інтуїцією та творчою уявою теж має дві граматичні основи, складається з двох частин, але вони рівноправні та пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Речення Людський мозок утворюють дві півкулі, кожна х цих половин має свої функції має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Уява оперує образами, і саме цей дар люди не використовують, а ті, які навчилися це робити, сприймають світ творчо має вже чотири граматичні основи, складається з чотирьох частин. Перша та друга частини пов’язані єднальним сполучником сурядності і, а друга й третя – протиставним сполучником сурядності а. У третій частині знаходиться четверта, що є залежною та приєднана сполучним словом які. Отже, у цьому реченні є підрядний та сурядні зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Отже, використовуйте уяву, цей дар природи, для досягнення успіху, для зміни світу на краще, для позитивного погляду на життя має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене вставним словом, відокремленою прикладкою та однорідними обставинами.

Відповідь – БВАГ.

ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Шукай в очах поета любові й доброти граматична основа виражена присудком шукай. Уявний підмет – це перша особа однини (я). Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні Нам з підлістю довічно треба битись… граматична основа виражена присудком треба битись. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Надія на добро ніколи не зникає граматична основа виражена підметом і присудком – надія не зникає. Це двоскладне речення.

У реченні Від нас чекають відкриттів і звершень граматична основа виражена дієсловом теперішнього часу у формі ІІІ особи множини чекають. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Ох, спалах почуттів, давно забутий…граматична основа виражена підметом спалах. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях вказано предмет, але нічого не йдеться про дію.

Відповідь – ДВАГ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово нині вказує на час, не змінюється. Отже, це прислівник. Слово якихось указує на предмет, але не називає його Отже, це займенник. Слово років називає предмет, відповідає на питання чого? Отже, це іменник. Таки не має самостійного лексичного значення, указує лише на відтінки значення певного слова. Отже, це частка.

Відповідь – ГВАД.

Зразок написання власного висловлення

Упевнена в тому, що сучасна особистість має бути всебічно розвиненою, здатною до критичного мислення. Розумна та креативна молодь повинна йти в ногу з часом, стати відповідальною, здатною опановувати інформаційні технології, набувати нових знань і вмінь нестандартно їх використовувати.

Практика показує, що людина досягає успіху, якщо вона цілеспрямована, незалежна, може навчитися будь-якої професії й проявити себе в різних галузях.

Хто з нас не чув про таких відомих людей, як Білл Гейтс, Леді Гага, Стівен Возняк, Марк Цукерберг тощо. Алекс Банаян у своїй книзі «Треті двері» описує, як він здійснив своєрідний квест, щоб узяти інтерв’ю в знаменитих особистостей сучасності. Прочитавши книгу, я дізналася, які риси характеру й сповідувані принципи допомогли  відомим людям досягти висот. Водночас автор розповідає й про свій успіх, адже мрія звичайного студента здійснилася завдяки сміливості, готовності до набуття нового досвіду, розширення меж своїх можливостей, умінню навчатися впродовж усього життя.

Для того щоб бути цікавим іншим людям, стати корисним у багатьох ситуаціях, потрібно бути різносторонньою особистістю, розвивати нові навички.

У цьому мене переконують історії успіху багатьох медійних особистостей. Відомі журналісти й телеведучі пізнають якомога більше про різні галузі діяльності, набувають нових умінь, аби бути популярними й цікавими для прихильників, давати корисні поради людям. Наприклад, бізнесмен, актор, модель Андрій Трушковський зробив ще й непогану кар’єру блогера саме тому, що постійно здобував нові знання, відкривав невідомі грані свого характеру й талантів. Він ретельно добирає контент, часто є лідером думок, а для цього треба бути обізнаним з різними галузями діяльності.

Отож, нові знання й уміння дають людині можливість стати лідером соціальних змін, приймати обґрунтовані рішення, досягати успіху. Світ навколо нас змінюється, і ми просто зобов’язані змінюватися теж і застосовувати плоди людського прогресу.