ТЕМА: Синтаксис. Типи речень

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні «У ХІХ столітті для музики знайшли новий напрям застосування, пов'язаний з лікуванням психічних захворювань» до виділеного фрагмента ставимо запитання який?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення «Моцарт та Гендель написали «Heilmusik» (з нім. «цілюща музика») для людей, які страждали від хронічного головного болю», від опорного слова людей у головній частині до підрядної частини ставимо запитання яких?

У реченні «Вплив музики є важливим аспектом лікування завдяки почуттям і переживанням, викликаним нею» до виділеного фрагмента ставимо запитання через що?, чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини «Вчені використовують музику для дослідження функціонування головного мозку, оскільки дуже часто вона допомагає виявити глибоко приховані почуття», від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?

У реченні «Активно використовують музику для лікування пацієнтів із хронічним болем» до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети «Музикотерапію також активно використовують, аби покращити душевний стан пацієнтів», від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?

У реченні «Ще в античні часи музику використовували для відновлення гармонії в душі» до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу «Ідея використовувати музику з лікувальною метою набула розголосу, коли 1959 року до музичної академії Відня прийняли студентів на спеціальність «Музична медицина»», від головної частини до підрядної частини ставимо запитання коли?

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Б. 

ТЕМА: Синтаксис. Речення з дієприслівниковими зворотами

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Отже, граматично правильне продовження запропонованого речення наведено в рядку В:

«Готуючись до іспиту, частіше виконуйте тренувальні тести». Тобто: ви готуєтеся, ви виконуйте.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частин мови з часткою НЕ 

Разом у переважній більшості пишемо не з прикметниками та дієприкметниками: невраховані ризики, невиправданий (тому прислівник невиправдано пишемо теж разом, бо він утворений від цього прикметника).

Але якщо при прикметнику / дієприкметнику є слово, яке його пояснює, то пишемо окремо: не знаний раніше світ.

Неозначений займенник неабиякий пишемо разом із часткою не, тому що він означає єдине поняття – значний, незвичайний.

Разом також пишемо прислівник невиправдано.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів з нормативним наголосом. 

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених голосних в усіх словах, позначених цифрами в рядку Б.

Правильно наголошувати ці слова треба так: вантажівка, колія, середина.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Будьте дуже уважними, виконуючи це завдання, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Найкраще – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яке? Отже, це прикметник.

У – прийменник, службова, незмінна частина мови, яка слугує для зв'язку слів у словосполученнях і реченнях, виражаючи відношення між ними.

Якщо – сполучник, який приєднує підрядне речення умови до головного.

Комусь – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Г, 4–Д. 

ТЕМА: Синтаксис 

У реченні «Зважте, чи доцільно частіше використовувати хоча й прості, та все ж магічні слова «прошу» й «дякую» через необхідність їх для налагодження взаємин» замість дієприслівникового звороту, який підтверджував необхідність використання слів «прошу» й «дякую», є складнопідрядне з’ясувальне речення: зважте (на що?), чи доцільно…

Тобто маємо тут висловлення сумніву щодо використання цих слів. А це НЕ відповідає змісту запропонованого вислову-рекомендації.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Подвоєні букви -нн- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка А: лимонний, священний, неодмінний (при збігові двох однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

В інших варіантах є слова, які треба писати з однією -н-: у прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, та в суфіксах -ин-, -ін-: адресований, жаданий, скляний. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Г. 

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку А у словах кворум, кафедри виділені букви позначають звук [к], а у слові екзамен – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к] і він вимовляється як [ґ]).
• У рядку Б у словах Чайковський, заспокоїтися виділені букви позначають звук [с'], а у слові просьбу – [з'], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і він вимовляється як [з']).
• У рядку В у словах смієшся, усмішці виділені букви позначають звуки [с':] і [с'] відповідно, оскільки відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення (зміни груп «шиплячий + свистячий» у групи «свистячий + свистячий»), а у слові знаєш – звук [ш].

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати відповідні за значенням фразеологізми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

• Як з місяця впасти – не усвідомлювати того, що зрозуміле для всіх.
• Як сніг на голову – раптово. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 3.
• Як кіт наплакав – дуже мало. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 4. 
• Як горіхи лущити – легко. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 2. 
• Як мокре горить – дуже повільно. Цей фразеологізм потрібно вставити замість пропуску в реченні, позначеному 1.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті Г. Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставиться двокрапка й тире, а пряма мова продовжується з великої літери: «Людина не для того створена, щоб зазнавати поразки, – запевняв Ернест Гемінґвей і додавав: – Людину можна знищити, але неможливо перемогти».

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери: «Бути людиною, – стверджував Антуан де Сент-Екзюпері, – це означає відчувати, що ти за все відповідаєш».

Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після першої частини прямої мови ставлять кому (або знак оклику / питання), а після слів автора – крапку й тире: «Ми – не безліч стандартних “я", – переконував Василь Симоненко. – А безліч всесвітів різних».

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставиться кома і тире, слова автора пишуть з малої літери: «Багато величного є на Землі, але немає нічого величнішого, як людина», – уважав славетний драматург Софокл.

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку: Іван Франко писав: «Народи тільки тоді зможуть досягнути щастя й свободи, коли всі будуть ученими працівниками».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий);
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Отже, зміну приголосного позначають на письмі в усіх прикметниках рядка Б: гаазький, парубоцький, викладацький.

В інших варіантах відповідей є слова, основа яких закінчується на інший приголосний, тому в них не позначають зміну приголосного: студентський, заводський.

Зауважте, що пишемо тюркський (виняток).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Це завдання перевіряє ваше вміння знаходити в реченні вставні слова. 

Вставне слово – це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Як правило, виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок з контекстом та невпевненість.

Вставне слово навпаки є в реченні, позначеному колом. Зверніть увагу, що це слово буває вставним, коли воно вживається для підсилення того, що виражається всупереч сказаному, очікуваному: «Зраділи брати, але не знали вони, як поділити землю: спочатку одному здавалося, що другому левова частка припадає, потім, навпаки, інший сумнівався…».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова

Зверніть увагу, що непряма мова – це передача чужого мовлення, яка зберігає лише основний зміст висловлювання, а не точні слова співрозмовника.

На відміну від прямої мови, яка використовує лапки, непряма мова передає думку в переформульованому вигляді, часто за допомогою складнопідрядного речення: Той сказав, щоб один брат розмежував поле на власний розсуд, а другий вибрав собі частину, інша ж дістанеться тому, хто займався поділом.    

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення. 

Пригадаймо, однорідні члени речення – це такі члени речення, що виконують одну синтаксичну роль, стосуються того самого члена речення і поєднуються між собою сурядним зв'язком. Однорідні члени речення рівноправні і не залежать одне від одного.

Однорідні присудки – це два або більше рівноправних присудків у реченні, які відносяться до одного підмета, відповідають на одне й те саме питання і виконують однакову синтаксичну функцію.

Отже, однорідні присудки є в таких реченнях: «– Порадьте, як нам порівну й мирно розділити поле між собою, бо не хочемо новітніми кайдашами бути та набратися сорому на все село» та «І вздовж і впоперек переміряли, навіть Піфагора згадували; замучилися, стомилися, нарешті вирішили звернутися до Мудреця».

Відповідь: А.