ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння комплексно застосовувати орфографічні норми, зокрема правила написання префіксів, суфіксів іменників, великої літери у власних назвах, а також правопис складних прикметників і слів з ненаголошеними голосними.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні «Назва острова пов’язана з тим, що тут водилося багато змій, яких у море виносило течією з гирла Дунаю».

У варіанті відповіді А в слові розташований є префікс роз-, який в українській мові завжди пишемо з буквою -з; лише перше слово пишемо з великої літери в географічній назві Чорне море.

У варіанті відповіді Б слово селище пишемо з -и (у суфіксах іменників -ик, -иц(я), -ич, -ищ(е), -иськ(о) завжди пишемо и);  назву міста Одеса пишемо з однією с, то й у слові Одеська подвоєння не відбувається.

У варіанті відповіді Г слово давньогрецькою треба писати разом (складний прикметник, утворений від підрядного словосполучення: давня Греція); слово легенда пишемо з -е (тут написання -е не можна перевірити, це слово треба запам’ятати).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки подвоєння приголосних (на межі значущих частин слова) і подовження м’яких приголосних (у середині слова), а також знання винятків та умов, за яких ці процеси не відбуваються. 

Подвоєні букви треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: оббризкати, відділ (при збігові двох однакових приголосних на межі префікса й кореня), прагнення (іменник, у якому подовжується звук [н:] між двома голосними).

В інших варіантах є слова, у яких подвоєння НЕ відбувається: заснований (у дієприкметникових суфіксах -ан- подвоєння немає); безглуздя (основа слова закінчується двома різними приголосними); шалений (виняток).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати правила вживання апострофа в українських та іншомовних словах, зокрема після губних приголосних, букви р і в префіксах перед йотованими. 

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня (дев’ятеро ластів’яток, слов’янське плем’я).

Зауважмо, апостроф після р не ставимо, коли буква р позначає м'який приголосний [р'] перед я, ю: рятівна.

В іншомовних словах апостроф не пишемо:

• після кінцевого зубного приголосного в префіксах: ін’єкція;
• перед йо: серйозна;
• перед я, ю, якщо ці букви позначають пом’якшення попереднього приголосного: дебютантка.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що в разі творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); 
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); 
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий). 

Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -цьк- можна утворити від усіх іменників у рядку А: кагарлицький, вінницький, слуцький.

У варіантах відповіді Б, В, Г є слова з іншими суфіксами: хотинський, хустський, острозький.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння розрізняти правопис префіксів с- та з- (зокрема їхніх варіантів роз-, без-) залежно від початкового звука кореня. 

Префікс с- пишемо перед буквами к, п, т, ф, х, які позначають глухі приголосні звуки (словесна формула кафе «Птах»). Пам'ятаймо, що префікси роз-, без- завжди пишемо з буквою з.

Отже, букву с треба писати на місці пропуску в усіх словах, ОКРІМ слова зчорнілий.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати правила вживання м’якого знака в українських та іншомовних словах, зокрема в дієслівних формах, прикметникових суфіксах і в позиціях між приголосними.

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо в усіх словах рядка Б: повірте (після р у кінці складу); майбутнє, гордістю (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

М’який знак не пишемо також у словах ковзкий (бо тут суфікс -к-, а не -ськ-); у буквосполученні лц, якщо в Н. в. лк: тарілці, бо тарілка; цвірінчати (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-), курйозний (після р у словах іншомовного походження); чотирма (після р у кінці складу); пробачте (після шиплячих).

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: боягузький; у дієсловах перед часткою -ся (-сь): діляться; в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, л, н перед й, я, ю, є, ї: павільйон.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених у словах у рядку В. Правильно ці слова треба наголошувати так: русло, посередині, рівнини, кілометрів.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [ж] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку А.

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку Б у словах хліб, людські виділені букви позначають звук [л'], а у слові символи – [л].
• У рядку В у словах слова, пристають виділені букви позначають звук [с], а у слові стіни – [с'], бо відбувається уподібнення за м’якістю (наступний м’який приголосний [т'] впливає на попередній твердий [с] і його вимовляють як [с']).
• У рядку Г у словах кожний, паска виділені букви позначають звук [к], а в слові Великдень – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [д] одзвінчує попередній глухий [к] і його вимовляють як [ґ]).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Простим, ускладненим відокремленою прикладкою, є речення Найцікавіше й найзагадковіше – зв’язок двох складних психічних явищ – мови та мислення.

Складнопідрядним з’ясувальним є речення Науковці й досі сперечаються, що з-поміж них є первинним», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання про що?.

Речення Уважають, що від народження дитини мислення працює на формування мови, а приблизно з трьох років мова стає потужним двигуном розвитку мислення є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Складним безсполучниковим є речення Трирічний малюк не вміє скласти пірамідки чи пазла хоча б із трьох частин – це тривожний знак можливих проблем із мовленням у майбутньому, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння визначати типи підрядних частин у складнопідрядних реченнях, ставити до них коректні смислові запитання та визначати відповідність між виділеними фрагментами й видами підрядних речень.

У реченні Журналісти BBC підготували велику статтю про двох блогерів – дезінформатора та правдошукача» до виділеного фрагмента ставимо запитання яких?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення Зрештою настає час, коли маніпулятор повністю присвячує себе цьому й живе, уводячи в оману легковірних читачів, від опорного слова в головній частині якого до залежної частини ставимо запитання який?.

У реченні Один регулярно продукує численні фейки заради власного збагачення» до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Дописувач з нечистим сумлінням використовує це, щоб змінити громадську думку щодо певного явища чи події, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.

У реченні Інший, навпаки, щодня розвінчує маніпулятивну й неправдиву інформацію до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу І саме тоді, коли люди заходять на його сторінки, переглядають скандальні (а насправді брехливі) новини, він заробляє гроші завдяки рекламному сервісу Гугл, від головної частини якого до залежної ставимо запитання коли?.

У реченні Автори статті закликають не поширювати новини, попередньо не переконавшись у правдивості повідомлення до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення Зазвичай маніпулятор робить короткі записи в соцмережах, потім відстежує, скільки читачів уподобає та поширить його дезінформацію, від головної частини якого до залежної ставимо запитання що?.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні Бути особистістю – це бути самостійним джерелом дії.

Тире ставимо в неповному реченні Краще кепсько виконати свій обов’язок, аніж добре – чужий на місці пропущеного присудка.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення Я знаю лише одного тирана – тихий голос мого сумління.

Тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення Звільнишся від зла – у тебе залишиться лише добро.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту.

Навіть – частка, яку вживають для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Закінчивши – це дієприслівник, який означає другорядну дію, як порівняти з основною дією того самого предмета (що зробивши?).

Коло – прийменник, який ужито з іменником для позначення невеликої відстані від чого-небудь.

Вчора – вказує на час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння тлумачити фразеологізми й добирати до них семантично точні відповідники.

Значення фразеологізмів:

• ні пари з вуст – нічого не говорити, затято мовчати; синонім до цього фразеологізму рота не розкрити;
• теревені правити – вести пусті, безпредметні розмови; синонім до цього фразеологізму плескати язиком;
• грати очима – грайливо поглядати на когось, прагнучи привернути до себе увагу, викликати до себе інтерес; синонім до цього фразеологізму пускати бісики;
• починати здалека – не розкривати одразу своїх думок, намірів, суті розмови; синонім до цього фразеологізму заходити збоку.

Фразеологізм за версту почути означає відразу розпізнати, відрізнити від інших кого-, що-небудь.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати іменники III відміни та утворювати просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників.

У родовому відмінку множини іменники III відміни мають закінчення -ей: галузей.

Просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників творимо від вищого ступеня за допомогою префікса най-: найкращі.

Відповідь: А.