ТЕМА: Словотвір. Суфіксальний спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені способи словотвору та аналізувати лексичне значення слова.

В українській мові за допомогою суфікса -ин- утворюють значну кількість іменників жіночого роду І відміни. Це слова на позначення частин рослини (бадилина, стеблина, соломина), а також на позначення території, рельєфу (височина).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

Слова, у яких є помилки, потрібно писати так: які-небудь (займенник з часткою -небудь (від не буде), освітньо-розважальні (складний прикметник, утворений із двох рівноправних слів, між якими можна поставити сполучник сурядності і), чимало (прислівники з часткою чи- пишемо разом), місцевість (суфікс -ість), мабуть (стягнена форма прислівника від має бути), знатимете (від знати).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Разом потрібно написати слово сорокалітню, адже разом пишемо прикметник, у яких першою частиною є числівник, а також ті, від яких можна утворити підрядне словосполучення (сорок років). У решті слів потрібно поставити дефіс: з-посеред (складний прийменник), житлово-побутового (складний прикметник, утворений із двох рівноправних слів, можна поставити сполучник і), будь-кого (займенники з частою будь-).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо в слові гагаузький у прикметниковому суфіксі -зьк-.

М’який знак не пишемо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк-, крім л. Саме тому в слові байкальський його потрібно писати.

М’який знак не потрібно писати у слові тиснява, адже м’який приголосний [н′] передає свою м’якість і приголосному [c′].

Також м’який знак не потрібно писати у словах промінчик, задзеленчати, адже перед шиплячими його не вживають, крім винятків.

Зазвичай не пишемо м’який знак перед губними, але в слова різьбяр та гетьманщина його потрібно писати. Правопис цих слів необхідно запам’ятати.

Потрібно написати м’який знак у слові лосьйон, адже це слово іншомовне.

З м’яким знаком потрібно писати слово дівчиноньці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – дівчинонька). Також пишемо м’який знак у дієсловах наказового способу (посидь, піднось – тому посидьмо, підносься).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Подвоєні літери треба писати в таких словах:

Звання, громаддя, забуття, зілля. Це іменники середнього роду ІІ відміни, що мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Велич (величчю) – це іменник жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними. Саме тому в словах жовчю, заздрістю не потрібно писати подвоєні приголосні.

Суддею – орудний відмінок від іменника чоловічого роду І відміни суддя.

Іменник старанність утворено від прикметника старанний, тому потрібно писати подвоєні літери.

Нездоланний– прикметник, наголос падає на суфікс, слово має значення перебільшення. У таких прикметниках потрібно писати подвоєні приголосні.

Спотворений – дієприкметник. У цій особливій формі дієслова ніколи не пишемо подвоєних літер.

Немає подвоєних літер і в слові довгожданий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості (преславний). Окремі слова з таким префіксом потрібно запам’ятати (превелебний).

У словах прірва, прізвище, прізвисько пишемо префікс прі-.

Префікс при- вживаємо на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно вживати в словах прибуток, приварений, присвоєння, прибічник, прилеглий, прихований, пригріти, прибій, привабливий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначають спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення є у словах цілісність, проїзний, жалісний, свиснути, блиснути, тижневик, капусняк, ненависний, вісник.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах (баластний, контрастний, форпостний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок. У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. Учасникам ЗНО рекомендовано перелік слів з наголосами.

Слова, у яких потрібно перевірити правильність наголосу, утворюють речення.

У запропонованому реченні неправильно підкреслено літери на позначення наголошених голосних у таких словах: листопада, випадок, центнер, виразний (правильні наголоси такі: листопада, випадок, центнер, виразний).

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. Цьогоріч у завданні запропоновано речення, в окремих словах яких підкреслено певні звуки.

Розглянемо рядок з такими слова: заспівала, сопілка, осьдечки.

Підкреслені букви в цих словах позначають різні звуки: у слові сопілка це [с], а в словах заспівала (далі в слові після [с′] пом’якшений губний [п’]) та осьдечки (після [с′] далі м’який знак) – [с′].

У рядку зі словами відповідаючи, забудьте, подякувати підкреслені літери теж позначають різні звуки: у слові відповідаючи це звук [д]; у словах забудьте та подякувати це звук [д′], адже далі відповідно бачимо м’який знак та букву я.

У словах квитки та касі вимовляємо звук [к], а в слові вокзалу це звук [ґ], адже глухий звук [к] перед дзвінким вимовляємо як [ґ].

У словах можливості, живокосту, безмежні всі підкреслені літери позначають звук [ж]

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Речення Музика стимулює центри задоволення в мозку, а ритмічні рухи під неї активують сенсорні та рухові центри складносурядне, бо має дві рівноправні частини, з’єднані протиставним сполучником сурядності а.

Речення Є фізична активність, яка надзвичайно корисна для здоров’я, – заняття танцями складнопідрядне означальне, оскільки від опорного слова в головній частині до підрядної частини можна поставити запитання яка?.

Речення Танцюючи регулярно, ви можете підтримувати оптимальну вагу, підвищувати витривалість організму, зміцнювати кістки та м’язи; водночас така активність має велике значення для психічного здоров’я безсполучникове, дві його частини з’єднано в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення Оскільки це один із найприємніших шляхів бути активним, не зважайте на способи виконання ритмічних рухів: швидкий чи повільний, у парі чи сольний – будь-який танець корисний є складним із підрядним і безсполучниковим зв’язком.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставте запитання до виділених фрагментів.

У реченні «Мавка. Лісова пісня» – повнометражний мультфільм української студії Animagrad, створений за мотивами п’єси Лесі Українки до виділеного фрагмента ставимо запитання який?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення Батальні сцени, яких у фільмі «Тарас Бульба» аж п’ять, знімали переважно в Кам’янці-Подільському та Хотині, від головної частини якого до залежної ставимо запитання які?.

У реченні На майданчику студії FILM.UA спеціально для знімання стрічки «Захар Беркут» було створено декорації великої гірської ущелини до виділеного фрагмента ставимо запитання для чого? з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети «Мої думки тихі» – кіноісторія про звукорежисера-невдаху, який вирушає на Закарпаття, аби на вимогу замовника записати голоси рідкісних представників фауни, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.

У реченні Фільм «Заборонений» розповідає про життя і загадкову смерть відомого поета-дисидента Василя Стуса до виділеного фрагмента ставимо запитання про що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення Історичний фільм-екшн українського режисера Олексія Шапарєва показує, як відбувався бій під Крутами взимку 1918 року, від головної частини якого до залежної ставимо питання що?.

У реченні Попри значний успіх серіалу «Спіймати Кайдаша» автори не планують створювати другий сезон до виділеного фрагмента ставимо запитання попри що?. Йому відповідає складнопідрядне допустове речення Хоча режисер Олег Сенцов під час знімань був політичним в’язнем Кремля, прем’єра його фільму «Номери» відбулася 2020 року на Берлінському кінофестивалі», від головної частини якого до залежної ставимо запитання хоча що?

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Д, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире ставимо між частинами складносурядного речення Зварені в крутому окропі вареники викладають у макітру – і от на столі вже парує неймовірна смакота!.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні Віддавна вареники для українців – це одна з найпоширеніших страв як на святковому, так і на щоденному столі.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення Після підсмажування особливо смачними стають буцики – вареники без начинки.

Тире після однорідних членів перед узагальнювальним словом ставимо в реченні Товчена картопля, смажена капуста, м’ясо, квасоля, каші, гриби – усе годиться для начинки.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо запропоновані слова.

Комп’ютерним – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яким? Отже, це прикметник.

Використовуючи – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що роблячи?).

Всіх – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Слово лікування – іменник, бо має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чого?.

Правильна відповідь:1 – Б, 2 – В, 3 – А, 4 – Д. 

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення фразеологізмів:

• набити собі руку – набути досвіду, уміння;
• піймати синицю в руку – досягти чогось важливого;
• подавати руку – підтримувати когось у скруті;
• підвернутися під руку – випадково опинитися поблизу.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.