ТЕМА: Морфологія. Дієслово.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати й розпізнавати форми наказового способу дієслів, а також знання їхніх граматичних категорій (особи та числа) відповідно до морфологічних норм української мови.

Наказовий спосіб виражає наказ, прохання, пораду, заклик, побажання.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини та першої і другої осіб множини.

Наказовий спосіб дієслова познайомитися:

• І особа множини – познайоммося;
• II особа однини і множини відповідно – познайомся, познайомтеся;
• форми ІІІ особи однини та множини утворюються поєднанням дієслів теперішнього або майбутнього часу із частками хай, нехай: хай познайомиться, хай познайомляться.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Займенник.

Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати займенники (особові, присвійні, неозначені) та знання норм їхнього поєднання з прийменниками відповідно до морфологічних норм української мови.

Помилковою є форма займенника в рядку В: їми. Правильно вживати ними (орудний відмінок займенника вони). Форма їми є застарілою, діалектною або просторічною і не відповідає нормам сучасної української літературної мови.

Зверніть увагу на особливості відмінювання особових займенників:

• зміна основи: у непрямих відмінках основа займенників повністю змінюється (наприклад: я – мене, мені, мною);
• збіг форм: займенники він і воно в усіх непрямих відмінках мають тотожні форми;
• приставний [н]: в орудному відмінку форми займенників він, вона, воно, вони завжди починаються з літери н (ним, нею, ними). У родовому й місцевому відмінках приставний н з'являється лише тоді, коли займенник уживають із прийменником (його – до нього, її – у ній).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння правильно поєднувати числівники з іменниками відповідно до граматичних норм української мови.

Числівник один (одна, одно, одне) узгоджується з іменником у роді, числі і відмінку.

Числівники обидва (чоловічий / середній рід) та обидві (жіночий рід) у називному відмінку вимагають від іменника форми називного відмінка множини: обидва футболісти.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: чотири лікарі, три гектари, три кошеняти (або троє кошенят), два гігабайти, чотири учні.

Числівники п'ять і більші в називному та знахідному відмінках вимагають від іменника форми родового відмінка множини: п’ять зірок.

Правила узгодження числівників півтора / півтори з іменниками:

Півтора + іменник чоловічого/середнього роду (родовий відмінок однини): півтора року.

Півтори + іменник жіночого роду (родовий відмінок однини): півтори тисячі.

Збірні числівники поєднують з іменниками у формі родового відмінка множини. Їх уживають з іменниками чоловічого роду (істоти), середнього роду, назвами малят тварин та іменниками, що мають лише форму множини: шестеро штанів, троє колег, четверо вікон, пʼятеро програмістів, семеро коней, двоє воріт (варіант двоє продавчинь є помилковим, правильно – дві продавчині).

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння утворювати правильні форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників і розпізнавати помилкові моделі словотвору.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: більший, вищий, ближчий, нижчий (відбувається випадання суфікса -к-), дорожчий.

Зверніть увагу, пишемо жч, якщо твірна основа закінчується на г, з, ж, і щ, якщо твірна основа закінчується на с.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найбільший, найвищий, найближчий, найнижчий, найдорожчий.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника.

У творенні ступенів порівняння слово самий НЕ вживаємо. 

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форми орудного відмінка однини іменників I та II відмін. 

Іменники II відміни чоловічого роду з основою на м'який приголосний і [ж], [ш], [ч] в орудному відмінку (ким? чим?) мають закінчення -ем: днем, прізвищем, ячменем, квітнем, ключем, плечем. Іменники II відміни чоловічого роду твердої групи в орудному відмінку мають закінчення -ом: майстром, нарцисом.

Іменники II відміни чоловічого роду з основою на -р в орудному відмінку однини можуть мати закінчення -ом (тверда група: закінчення -и в називному відмінку множини) або -ем (м’яка група: закінчення -і в називному відмінку множини; мішана група: назви людей за родом діяльності на -яр, у яких унаслідок відмінювання наголос переходить із суфікса на закінчення): лікарем (бо лікарі), кухарем (бо кухарі), професором (бо професори), майстром (бо майстри), кобзарем (бо кобзарі).

Закінчення -ею в орудному відмінку однини (ким? чим?) мають іменники І відміни (жіночий, чоловічий, спільний рід на -а / -я) м'якої та мішаної груп: грушею, тушею.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Синоніми – це слова, що належать до однієї частини мови, звучать і пишуться по-різному, але мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Відозва – це офіційне звернення, заклик або заява від імені уряду, організації, громадського об'єднання чи окремих відомих осіб, адресована широким масам населення. Отже, синонімом до слова відозва є слово звернення (письмові або усні звернення, заяви, скарги чи електронні петиції, адресовані органам влади, самоврядування або посадовим особам для розв'язання питань, захисту прав чи надання пропозицій).

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку В: у значенні почуттів до людини чи об'єкта правильно вживати тільки слово ставлення. Воно означає поводження з кимось / чимось або думку, а відношення – взаємозв'язок чи математичний термін.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку В. У цьому реченні протиставний сурядний сполучник а стоїть не між частинами складного речення, поєднаними сурядним зв'язком, а між однорідними членами. Отже, кому 3 вжито між однорідними складеними іменними присудками.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння правильно передавати пряму мову непрямою, зберігаючи зміст і граматичні форми.

У разі заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. А непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Альберт Айнштайн писав: «У мене немає особливого таланту, але цікавість, нав’язливість і витривалість у поєднанні із самокритикою привели мене до певних ідей» правильно передано непрямою мовою в рядку А: А. Айнштайн писав, що в нього немає особливого таланту, але цікавість, нав'язливість і витривалість привели його до певних ідей.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки (разом чи окремо) написання слів із часткою не за контекстом.

Частку не із займенниками пишемо окремо: не сама.

Пишемо разом не в прикметниках невеличкі й незнайомі, оскільки в тексті вони не присудки, не мають залежних слів, а в реченні немає заперечення.

Слово непомітно пишемо разом, бо в тексті воно – прислівник зі значенням дуже швидко або без видимих ознак.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє вміння розрізняти пароніми.

Слова землистий, земляний, земельний і земний – пароніми, що різняться значенням:

• прикметник землистий описує щось, схоже на землю, або має її колір (землистий колір);
• прикметник земельний стосується власності, ділянок або реформи (земельний фонд);
• прикметник земляний означає зроблений із землі (земляний насип) або стосується рослин / тварин (земляний горіх); у переносному значенні слово земний описує реальне, життєве, матеріальне, протилежне небесному або надприродному (земний уклін).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння розрізняти значення суфіксів у словах.

Суфікси не лише утворюють нові слова, а й можуть надавати словам додаткового значення пестливості, зменшувальності або збільшуваності, зневаги тощо.

Суфікс -ець вказує на назви осіб за діяльністю, професією або фахом у словах промовець, виконавець, початківець.

У слові прапорець суфікс -ець утворює іменник із відтінком ласкавості, вказує на менший розмір.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння знаходити орфографічні помилки в тексті та визначати варіант без порушень правописних норм.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Щодня знаходьмо джерело радості, щоб наповнитися силою, накопичити позитивну енергію для нових справ, подолання тимчасових труднощів і підкорення вершин.

У реченні, позначеному А, слово адже пишемо з буквою д; у слові дорогоцінні відбувається подвоєння літер на межі кореня та суфікса.

У варіанті Б слово ритуали пишемо з и (в іншомовних словах після приголосних д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосним (крім й) пишемо букву и); у слові щасливими відбулося спрощення приголосних і закріпилося на письмі: щастя – щасливий.

У варіанті Г слово переконання пишемо з е (префікс пере-); слово будь-хто треба писати через дефіс (займенники з частками будь-, казна-, хтозна-, бозна-, -небудь- пишемо через дефіс).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати іменники, у яких в орудному відмінку однини відбувається подовження приголосних.

Подовження приголосних відбувається у формі орудного відмінка однини всіх іменників рядка В: зав’яззю, поміччю, сіллю.

В іменниках III відміни жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку перед закінченням -ю відбувається подовження приголосних.

В інших варіантах маємо слова чоловічого роду, у яких подвоєння НЕ відбувається: ступенем, продажем, шампунем.

Правильна відповідь: В.