Прикладки слід писати в лапках у всіх словосполученнях рядка
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при непоширених прикладках
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак, оформлюючи прикладку.
Зауважмо, що в лапки потрібно брати прикладки, які означають умовні індивідуальні назви заводів, організацій, кораблів, установ, спортивних команд, газет, журналів, творів тощо.
Отже, прикладки слід писати в лапках у всіх словосполученнях рядка Г: готель «Харків», печиво «Сюрприз», комедія «Мина Мазайло».
Відповідь – Г.
Разом пишуться всі слова в рядку
ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс
Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Правильною відповіддю є варіант В, адже разом пишемо:
Відповідь – В.
Не змінюються всі слова в рядку
ТЕМА: Будова слова
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти змінювані слова від незмінюваних.
Не змінюються всі слова в рядку В: поні, маестро (незмінювані іншомовні іменники); дивно, зранку (прислівник – це незмінювана частина мови).
Поширене означення НЕ ВІДОКРЕМЛЮЄТЬСЯ в реченні (розділові знаки пропущено)
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при відокремлених членах речення.
Поширене означення не треба відокремлювати в реченні «Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками», адже тут дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом.
Тире між підметом і присудком НЕ ПОТРІБНЕ в реченні (розділові знаки пропущено)
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому реченні.
Зауважмо, що тире між підметом і присудком не ставиться, якщо до складу присудка входять сполучники як, ніби, мов, немов, неначе: Козак як мала дитина.
Відповідь – Б.
Закінчення -а(я) у формі родового відмінка однини мають усі іменники в рядку
ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Закінчення -а(-я) мають:
Закінчення -у(-ю) мають:
Відповідь – Д.
Поширеним є речення
ТЕМА: Синтаксис. Просте речення
Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за наявністю другорядних членів.
Поширеним є речення, що має хоча б один другорядний член: Сонце трудиться (як?) в поті чола.
До кожного типу односкладного речення доберіть відповідний приклад
ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення
Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.
Односкладними називають речення з одним головним членом.
Проаналізуймо запропоновані речення.
Означено-особовим є речення «До землі приліг і слухаю тремтіння невгамовне», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи однини.
Неозначено-особовим є речення «По заячому сліду іноді знаходять ведмедя», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.
Узагальнено-особовим є речення «Друга шукай, а знайдеш – тримай», головний член тут означає дію, що стосується будь-якої особи в будь-який період часу.
Безособовим є речення «За добру справу варто добре постояти», присудок у цьому реченні виражений інфінітивом.
Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.
До кожного типу підрядного речення доберіть відповідний приклад
ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень
Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.
Складнопідрядне речення з підрядним умови є в рядку В, оскільки від головної частини можна поставити питання за якої умови?.
Складнопідрядне речення з підрядним мети є в рядку Д, оскільки від головної частини можна поставити питання з якою метою?.
Складнопідрядне речення з підрядним місця є в рядку Г, оскільки від головної частини можна поставити питання де?.
Складнопідрядне речення з підрядним ступеня і способу дії є в рядку А, оскільки від головної частини можна поставити питання наскільки?.
Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.
До кожного смислового відношення в безсполучниковому складному реченні, позначеному цифрою, доберіть відповідний приклад, позначений буквою
ТЕМА: Синтаксис. Складне речення
Завдання перевіряє вміння розпізнавати смислові відношення в безсполучниковому складному реченні.
Перше речення вказує на умову, а друге – на наслідок у варіанті Д.
Перше речення вказує на причину, а друге – на наслідок у варіанті В.
Друге речення пояснює перше у варіанті Г.
Друге речення вказує на причину дії в першому у варіанті А.
Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.
Доберіть до фразеологізму "Видно пана по халявах" відповідне йому значення
ТЕМА: Фразеологія
Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень.
Фразеологізм видно пана по халявах означає «людина розкривається в її поведінці».
Відповідь – А.
Доберіть до фразеологізму "За милу душу" відповідне йому значення
Фразеологізм за милу душу означає «охоче, з дуже великим задоволенням».
Доберіть до фразеологізму "Як у колесі білка" відповідне йому значення
Фразеологізм як у колесі білка означає «бути дуже заклопотаним».
Доберіть до фразеологізму "Бити в хвіст і в гриву" відповідне йому значення
Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їхніх значень.
Фразеологізм бити в хвіст і в гриву означає «дуже сильно діяти».
З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Природа – наче могутнє споконвічне дзеркало, у яке людина дивиться, пізнаючи (1)глибше закономірності (2)свого (3)існування і свою вдачу, (4)передбачаючи фатальну неминучість долі.
ТЕМА: Морфологія. Частини мови
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.
Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.
Слово глибше виражає ступінь вияву якісної ознаки і відповідає на питання як?. Отже, це прислівник.
Свого – указує на особу, але не називає її. Отже, це займенник.
Слово існування є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чого?
Передбачаючи – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що роблячи?).
Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–Г.
