ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє навичку розпізнавати та пояснювати за допомогою правил вивчені орфограми, правильно писати слова з ними.

ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку Г. Зверніть увагу, що з великої літери пишемо назви найвищих державних посад: Президент України.

В інших варіантах треба виправити помилки: пишемо з великої літери лише перше слово в назві збірки «Зів’яле листя», у назвах архітектурних пам’яток (храмів, палаців тощо): Бахчисарайський палац.

Обидва слова треба писати з великої літери у власній назві Данило Галицький.

З малої літери пишемо відносні прикметники, утворені від власних назв за допомогою -ськ-, якщо вони не входять до назв імені когось чи пам'яті когось: шекспірівський сонет.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

На перший склад падає наголос у всіх словах рядка А: аркушик, разом, тигровий.

В інших варіантах маємо слова, у яких наголос падає на другий (цінник, ознака) або третій (фаховий) склади.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [з] позначають букви, виділені в кожному слові рядка А. Зверніть увагу, що у слові просьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і його вимовляють як [з']).

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки.

У рядку Б в словах поріг і голосистий виділені букви позначають звук [г], а в слові вогкий – [х], оскільки відбувається уподібнення приголосних за глухістю (наступний глухий приголосний [к] оглушує попередній дзвінкий [г] і його вимовляють як [х]). Уподібнення за глухістю відбувається в обмеженій групі слів (ле[х]кий, во[х]кий, ні[х]ті, кі[х]ті, дьо[х]тю тощо) і похідних.

У рядку В у словах вітати, традиція виділені букви позначають звук [т], а в слові шістнадцять відбувається спрощення приголосних у вимові – [ш'існ́ац':ат'].

У рядку Г в словах лічити, почати виділені букви позначають звук [ч], у слові заквітчати – звук [ч:], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні й другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Додаток – це другорядний член речення, що залежить від дієслова, прикметника або іменника й відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? кому? що? на що? про що? тощо).

Щоб знайти правильну відповідь, дивимося, яке з виділених слів у тексті є залежним від дієслова і виступає об’єктом дії.

Перевірка:

• потепління – підмет (що призводить?)
• явище – підмет (що спричинене?)
• тенденція – підмет (що збережеться?)
• клімат – додаток (впливає на що?)
• науковці – підмет (хто з’ясували?)

Отже, додатком є слово клімат, бо воно залежить від дієслова впливає і відповідає на питання на що?.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати вставні конструкції в реченні, з'ясовувати їхнє значення (зокрема джерело повідомлення), відрізняти вставні слова від членів речення.

Вставна конструкція – це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є його членом. Зазвичай виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок із контекстом та невпевненість.

Вставна конструкція за словами науковців (виражає джерело повідомлення) є в реченні, позначеному трикутником.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння знаходити пунктуаційні помилки в простому реченні, правильно ставити розділові знаки між однорідними членами речення.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні Це явище спричинене глобальним потеплінням та діями людини і може призвести до порушень роботи систем зв'язку та космічної навігації. У цьому реченні зайва кома, адже сурядний сполучник і стоїть між однорідними присудками.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Речення Це явище спричинене глобальним потеплінням та діями людини і може призвести до порушень роботи систем зв'язку та космічної навігації – просте, адже має одну граматичну основу (підмет явище й однорідні присудки спричинене, може призвести).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання передбачає роботу з деформованим текстом і перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом початкове в запропонованому деформованому тексті. Тут зазначено, наскільки зростає тривалість доби.

Наступне речення із символом-квадратом розповідає, чим спричинене це явище.

Речення, позначене колом, продовжує розповідь про те, чому доба на Землі стає довшою. 

Далі йде речення із символом-трапецією. Тут зазначено, до чого призводить глобальне потепління.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, воно розповідає, що, на думку науковців, станеться з тривалістю доби, якщо така тенденція збережеться до кінця століття.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Підмет – це головний член двоскладного речення, який означає предмет (особу, явище, поняття), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?. Роль підмета виконує виділене в тексті слово інтелект.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати однорідні члени речення.

Однорідні члени речення виконують одну синтаксичну роль, стосуються того самого члена речення й поєднані між собою сурядним зв’язком. Вони рівноправні та не залежать один від одного. 

Однорідні підмети є в реченні, позначеному трапецією.

Однорідні обставини є в реченні, позначеному квадратом.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Пунктуаційну помилку знаходимо в реченні, позначеному ромбом: тут треба відокремити конструкцію Попри випадкові новини про розробки в цій галузі, бо це відокремлена обставина допусту, що виражає умову, всупереч якій відбувається дія. Такі обставини завжди відокремлюють комою.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє вміння знаходити вставні слова в реченні та визначати їхню роль у висловлюванні – зокрема, встановлювати, що вони передають зв’язок між думками, оцінку мовця чи джерело повідомлення.

Вставне слово – це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Зазвичай виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок із контекстом і невпевненість.

У реченні, позначеному квадратом, є вставне слово наприклад, яке передає зв’язок між думками. 

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання передбачає роботу з деформованим текстом і перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба з'ясувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-трикутником – початкове в запропонованому деформованому тексті. Тут зазначено, що термін штучний інтелект став широко використовуваним у багатьох технологічних дискусіях.

У наступному реченні із символом-трапецією наведено приклади, які натякають на роль штучного інтелекту.

Речення, позначене ромбом, продовжує розповідь про те, що ШІ вже міцно вкоренився в нашому повсякденні. 

Наступне речення – із символом-квадратом. На це вказує і вставне слово наприклад. Тут зазначено, навіщо постачальники навігаційних послуг застосовують штучний інтелект.

І останнім має бути речення, позначене колом, воно розповідає про ще одну сферу, де штучний інтелект стає все більш значущим у нашому побуті.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання та невживання апострофа в українській мові відповідно до орфографічних правил і винятків.

В українській мові апостроф ставимо:

• Перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня: запам’ятати.
• Після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: роз’ятрити, об’їзд.
• Після першої частини складних слів, яка закінчується твердим приголосним: дит’ясла.
• Після букви р, що позначає твердий приголосний [р]: передгір’я.

Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними є інша буква на позначення приголосного, крім р: свято, морквяний, духмяний, але торф’яний.

Зауважмо, в іншомовних словах апостроф пишемо перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [й] з наступним голосним після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: кар’єра, миш’як, комп’ютер.

Правильна відповідь: Б.