Визначте тип речення
ТЕМА: Синтаксис. Складне речення
Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.
Складносурядним є речення «Розкішно вбраний, сад густий стоїть, і ллється спів пташок дзвінкий», воно має дві частини, що є рівноправними за змістом і пов'язані сурядним єднальним сполучником і.
Складнопідрядним часу є речення «Як вечір рожевий на землю злетить, я вийду самотній у гай», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання коли?.
Складним безсполучниковим є речення «З високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно», частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.
Речення «Ще сніг кругом, ще голі віти дуба, і не курличуть в небі журавлі» є складним із безсполучниковим і сурядним зв’язком.
Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–Б, 4–А.
З’ясуйте причину вживання розділового знака
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень
Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.
Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Здобути волю – то мій рай».
Тире перед узагальнювальним словом усе ставимо в реченні «Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи – усе це дихало молодою парубоцькою красою».
Тире при відокремленій прикладці уживаємо в реченні «Я тільки тепер побачив село – нужденну купку солом’яних стріх».
Безсполучниковим є речення «Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий», між частинами ставимо тире, бо перше речення вказує на умову того, про що йдеться в другому реченні.
Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.
З’ясуйте, якою частиною мови є виділені слова в реченні (цифра позначає наступне слово).
Правічну (1)думу думають ліси, вгрузають в мох (2)столітні дідугани. Переметнеться заєць (3)навскоси - горить асфальт у (4)нього під ногами.
ТЕМА: Морфологія. Частини мови
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.
Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.
Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.
Слово думу є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання що?
Столітні – прикметник, виражає ознаку предмета, відповідає на питання які?
Навскоси – вказує на спосіб дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.
Нього – указує на особу, але не називає її. Отже, це займенник.
Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.
Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні
ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова
Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.
Зауважмо, що пряме значення – це основне, первинне значення слова. Переносне ж виникає внаслідок уживання готової назви на позначення якоїсь іншої реалії.
Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні «Хазяїн коротко відповідав на запитання гостя». В інших реченнях виділені слова вжиті в переносному значенні: «літає пісня», «сплять гаї», «зітхає стежка».
Відповідь – Г.
Фразеологічний зворот ужито в реченні
ТЕМА: Фразеологія
Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їхніх значень.
Фразеологізм ужито в рядку А. «Лелека приніс» означає «хто-небудь народився».
Відповідь – А.
Складним є речення
ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень
Завдання перевіряє вміння розпізнавати види складних речень.
Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень. Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ. Саме таким є речення в рядку А.
Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: Досвітній вогонь запали, поки ще зоря не заграла. Речення є складним з підрядним часу.
Частку вжито в рядку
ТЕМА: Морфологія. Частка
Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частки в реченні.
Згадаймо, що частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм.
У реченні А вжито заперечну частку не.
Прочитайте текст і виконайте завдання
(1)Здавна люди налічували в дощовій веселці сім кольорів червоний, жовто-гарячий, жовтий, зелений, голубий, синій і фіолетовий. (2)Можливо, у цій сімці наші предки вбачали щось таємничо-магічне. (3)Недарма ж тиждень складався з семи днів, а на небі налічували тоді сім планет. (4)Придивляючись до веселки уважніше, не можна не помітити різні відтінки, що поступово переходять один в один. (5)Цих відтінків безліч.
Орфографічну помилку допущено в слові
ТЕМА: Орфографія
Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Орфографічну помилку допущено у слові рядка А. Назви відтінків і поєднання кольорів пишемо через дефіс: чорно-білий, блідо-рожевий, але жовтогарячий (виняток).
Пунктуаційну помилку допущено в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні
Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.
Пунктуаційну помилку допущено в першому реченні: потрібно поставити двокрапку перед однорідними членами: «Здавна люди налічували в дощовій веселці сім кольорів: червоний, жовто-гарячий, жовтий, зелений, голубий, синій і фіолетовий».
Вставне слово є в реченні
ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.
Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.
Слово «можливо» є вставним у другому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів.
Відповідь – Б.
Літеру с на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів і суфіксів
Завдання перевіряє ваше знання правопису префіксів з і с.
Літеру с на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка Г, оскільки префікс с пишемо тільки перед к, п, т, ф, х.
Зверніть увагу, що в префіксах без-, роз- кінцевий дзвінкий приголосний перед глухими не змінюється.
Літеру е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О
Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Щоб з’ясувати, який голосний Е чи И треба писати, потрібно змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: зеленіти, бо зЕлень; шептати, бо шЕпіт; оселитися, бо осЕля; гречаний, бо грЕчка; клекотати, бо клЕкіт; колесо, бо колЕса; нести, бо принЕсений; пекти, бо пЕкар; висипати, бо сИпати; розпочинати бо почИн.
Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: горобеня.
Пишемо Е після ж, ч, ш, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з е та и: кучерявий, зачепити, причепити.
И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо -ер- переходить в -ира-: витерти – витирати.
У деяких словах написання е та и правилами не регламентується: марЕво, трЕмтіти, решЕто, чЕбрець, ненавИдіти. Написання таких слів перевіряти за орфографічним словником.
Помилку в утворенні відмінкової форми числівника допущено в рядку
ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників
Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.
Помилку в утворенні відмінкової форми числівника допущено в рядку В. Запам’ятайте: у всіх складних числівниках на -десят відмінюється тільки друга частина: шістдесяти.
Відповідь – В.
М\'який знак на місці пропуску НЕ пишеться в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака
Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.
Проаналізуймо запропоновані слова.
В українській мові м’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: порадьте, сядьте; у дієсловах перед суфіксом -ся (-сь): посунь – посунься.
М’який знак пишемо у буквосполученні -ньц-, -ньч- якщо в Н. в. -ньк-: голубоньці, бо голубонька.
В іншомовних словах м’яким знаком позначається м’якість зубних приголосних також перед й, я, ю, є, ї: батальйон.
М’який знак НЕ пишемо:
Подвоєння літер НЕ відбувається в усіх словах рядка
ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних
Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.
У загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються: група, клас, масаж, оперета, апаратура, колегія, комісія, кросворд, тераса.
Подвоєння зберігається в загальних назвах слів-винятків: нетто, манна.
При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо, якщо в мові вживається слово без префікса: ірраціональний (раціональний), сюрреалізм (реалізм).
