Українська мова

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння розрізняти випадки подвоєння приголосних (на межі значущих частин слова) і подовження м’яких приголосних (у середині слова), а також знання винятків та умов, за яких ці процеси не відбуваються. 

Подвоєні букви треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка В: оббризкати, відділ (при збігові двох однакових приголосних на межі префікса й кореня), прагнення (іменник, у якому подовжується звук [н:] між двома голосними).

В інших варіантах є слова, у яких подвоєння НЕ відбувається: заснований (у дієприкметникових суфіксах -ан- подвоєння немає); безглуздя (основа слова закінчується двома різними приголосними); шалений (виняток).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати правила вживання апострофа в українських та іншомовних словах, зокрема після губних приголосних, букви р і в префіксах перед йотованими. 

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня (дев’ятеро ластів’яток, слов’янське плем’я).

Зауважмо, апостроф після р не ставимо, коли буква р позначає м'який приголосний [р'] перед я, ю: рятівна.

В іншомовних словах апостроф не пишемо:

• після кінцевого зубного приголосного в префіксах: ін’єкція;
• перед йо: серйозна;
• перед я, ю, якщо ці букви позначають пом’якшення попереднього приголосного: дебютантка.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що в разі творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); 
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); 
• х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий). 

Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміну приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -цьк- можна утворити від усіх іменників у рядку А: кагарлицький, вінницький, слуцький.

У варіантах відповіді Б, В, Г є слова з іншими суфіксами: хотинський, хустський, острозький.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє вміння розрізняти правопис префіксів с- та з- (зокрема їхніх варіантів роз-, без-) залежно від початкового звука кореня. 

Префікс с- пишемо перед буквами к, п, т, ф, х, які позначають глухі приголосні звуки (словесна формула кафе «Птах»). Пам'ятаймо, що префікси роз-, без- завжди пишемо з буквою з.

Отже, букву с треба писати на місці пропуску в усіх словах, ОКРІМ слова зчорнілий.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння правильно застосовувати правила вживання м’якого знака в українських та іншомовних словах, зокрема в дієслівних формах, прикметникових суфіксах і в позиціях між приголосними.

Зауважмо, м’який знак НЕ пишемо в усіх словах рядка Б: повірте (після р у кінці складу); майбутнє, гордістю (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

М’який знак не пишемо також у словах ковзкий (бо тут суфікс -к-, а не -ськ-); у буквосполученні лц, якщо в Н. в. лк: тарілці, бо тарілка; цвірінчати (після н перед шиплячими та суфіксами -ськ-, -ств-), курйозний (після р у словах іншомовного походження); чотирма (після р у кінці складу); пробачте (після шиплячих).

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: боягузький; у дієсловах перед часткою -ся (-сь): діляться; в іншомовних словах після д, т, з, с, ц, л, н перед й, я, ю, є, ї: павільйон.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО виділено букви на позначення наголошених у словах у рядку В. Правильно ці слова треба наголошувати так: русло, посередині, рівнини, кілометрів.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [ж] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку А.

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки:

• У рядку Б у словах хліб, людські виділені букви позначають звук [л'], а у слові символи – [л].
• У рядку В у словах слова, пристають виділені букви позначають звук [с], а у слові стіни – [с'], бо відбувається уподібнення за м’якістю (наступний м’який приголосний [т'] впливає на попередній твердий [с] і його вимовляють як [с']).
• У рядку Г у словах кожний, паска виділені букви позначають звук [к], а в слові Великдень – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [д] одзвінчує попередній глухий [к] і його вимовляють як [ґ]).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Простим, ускладненим відокремленою прикладкою, є речення Найцікавіше й найзагадковіше – зв’язок двох складних психічних явищ – мови та мислення.

Складнопідрядним з’ясувальним є речення Науковці й досі сперечаються, що з-поміж них є первинним», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання про що?.

Речення Уважають, що від народження дитини мислення працює на формування мови, а приблизно з трьох років мова стає потужним двигуном розвитку мислення є складним із сурядним і підрядним зв’язком.

Складним безсполучниковим є речення Трирічний малюк не вміє скласти пірамідки чи пазла хоча б із трьох частин – це тривожний знак можливих проблем із мовленням у майбутньому, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння визначати типи підрядних частин у складнопідрядних реченнях, ставити до них коректні смислові запитання та визначати відповідність між виділеними фрагментами й видами підрядних речень.

У реченні Журналісти BBC підготували велику статтю про двох блогерів – дезінформатора та правдошукача» до виділеного фрагмента ставимо запитання яких?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення Зрештою настає час, коли маніпулятор повністю присвячує себе цьому й живе, уводячи в оману легковірних читачів, від опорного слова в головній частині якого до залежної частини ставимо запитання який?.

У реченні Один регулярно продукує численні фейки заради власного збагачення» до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Дописувач з нечистим сумлінням використовує це, щоб змінити громадську думку щодо певного явища чи події, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.

У реченні Інший, навпаки, щодня розвінчує маніпулятивну й неправдиву інформацію до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу І саме тоді, коли люди заходять на його сторінки, переглядають скандальні (а насправді брехливі) новини, він заробляє гроші завдяки рекламному сервісу Гугл, від головної частини якого до залежної ставимо запитання коли?.

У реченні Автори статті закликають не поширювати новини, попередньо не переконавшись у правдивості повідомлення до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення Зазвичай маніпулятор робить короткі записи в соцмережах, потім відстежує, скільки читачів уподобає та поширить його дезінформацію, від головної частини якого до залежної ставимо запитання що?.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні Бути особистістю – це бути самостійним джерелом дії.

Тире ставимо в неповному реченні Краще кепсько виконати свій обов’язок, аніж добре – чужий на місці пропущеного присудка.

Тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення Я знаю лише одного тирана – тихий голос мого сумління.

Тире ставимо між частинами складного безсполучникового речення Звільнишся від зла – у тебе залишиться лише добро.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність слова часто залежить від контексту.

Навіть – частка, яку вживають для виділення і підсилення значення того слова або словосполучення, якого стосується.

Закінчивши – це дієприслівник, який означає другорядну дію, як порівняти з основною дією того самого предмета (що зробивши?).

Коло – прийменник, який ужито з іменником для позначення невеликої відстані від чого-небудь.

Вчора – вказує на час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння тлумачити фразеологізми й добирати до них семантично точні відповідники.

Значення фразеологізмів:

• ні пари з вуст – нічого не говорити, затято мовчати; синонім до цього фразеологізму рота не розкрити;
• теревені правити – вести пусті, безпредметні розмови; синонім до цього фразеологізму плескати язиком;
• грати очима – грайливо поглядати на когось, прагнучи привернути до себе увагу, викликати до себе інтерес; синонім до цього фразеологізму пускати бісики;
• починати здалека – не розкривати одразу своїх думок, намірів, суті розмови; синонім до цього фразеологізму заходити збоку.

Фразеологізм за версту почути означає відразу розпізнати, відрізнити від інших кого-, що-небудь.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно відмінювати іменники III відміни та утворювати просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників.

У родовому відмінку множини іменники III відміни мають закінчення -ей: галузей.

Просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників творимо від вищого ступеня за допомогою префікса най-: найкращі.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння утворювати та правильно вживати форми наказового способу дієслів, зокрема форми II особи множини.

Форму наказового способу II особи множини утворюємо, додаючи до форми II особи однини закінчення -іть (якщо закінчується на голосний) або -те (якщо закінчується на приголосний). Економити: ти економ, ви  економте.

Дієслово подовжити в II особі множини має форму подовжите.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати кількісні числівники в різних відмінках та узгоджувати їх з іменниками відповідно до норм української мови.

Числівник півтора поєднується з іменником чоловічого або середнього роду, а числівник півтори – з іменником жіночого роду. Після числівників півтора й півтори в називному, родовому та знахідному відмінках іменник має форму Р. в. однини: півтора місяця.

Конструкція більше із числівником у родовому відмінку, що вказує на перевищення якоїсь кількості (більше ста), не характерна для української мови, варто використовувати один із нормативних варіантів: більш ніж, більш як, понад: понад сто телеканалів.

Правильна форма числівника тисяча двісті в орудному відмінку – тисячею двомастами рекламодавцями.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія

Завдання перевіряє вміння правильно добирати й уживати службові частини мови та граматично нормативні форми слів у контексті речення.

У запропонованому реченні треба вжити прийменник завдяки (чому?), а не дієприслівник дякуючи; пораді (кого?) Миколи Івановича; правильним варіантом є також краще за інших (прислівники вищого ступеня вживаємо з прийменниками від, за або сполучниками ніж, як). 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання перевіряє вміння визначати рід незмінюваних іншомовних іменників і правильно добирати й узгоджувати форми іменників II відміни м’якої групи.

Іменники II відміни чоловічого роду м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -у(ю): українцю.

Рід незмінюваних іменників іншомовного походження, що позначають власні географічні назви, визначають за родовою ознакою (місто, озеро, гора тощо): Батумі (місто) – середній рід, отже, старовинне; хачапурі – середній рід, оскільки це незмінюваний іменник іншомовного походження, назва неістоти, отже, смачне.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова

Завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Модерний – прикметник, що означає сучасний, новомодний, який відповідає останнім вимогам моди, прогресивний або стосується новітнього часу. Отже, українським відповідником до іншомовного слова модерний є прикметник сучасний.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє вміння розрізняти пароніми (слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням) й доречно вживати їх у тексті.

Лексична помилка є в реченні Беріть участь у різноманітних тренінгах з професіональної орієнтації. Професіональний – той, що стосується професіонала; кваліфікований; професійний – той, що стосується професії, пов’язаний із нею; фаховий.

Отже, у варіанті Г треба вжити слово професійної замість професіональної.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння визначати, який саме розділовий знак ужито й чому, та знаходити помилкове обґрунтування пунктуації.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку А. У цьому реченні відокремлено комами вставну конструкцію, яка вказує на джерело інформації: Як стверджують філософи й соціологи, ...

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє вміння правильно ставити розділові знаки в різних моделях прямої мови та словах автора.

Розділові знаки під час передавання чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті відповіді В: Василь Симоненко стверджував: «Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину».

Якщо слова автора всередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак – кому й тире, а пряму мову продовжуємо з малої літери. «Найкраща помилка та, – говорив філософ Григорій Сковорода, – якої припускаються в навчанні».

Якщо пряма мова передує словам автора, то її беремо в лапки, після неї ставимо кому й тире, слова автора пишемо з малої літери: «Якщо почуєш жарт, шукай у ньому приховану правду», – радив геніальний Олександр Довженко.

Коли одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка йде перед розривом, а друга – тієї, що йде після нього, то після слів автора ставимо двокрапку й тире, а пряму мову продовжуємо з великої літери: «Рідна мова дається народові Богом, – наголошував Василь Захарченко й застерігав: – А чужа – людьми, її приносять на вістрі ворожих списів».

Якщо слова автора після прямої мови, то між ними ставимо кому й ти­ре (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаємо з малої літери: «Ой ти, дівчино, з горіха зерня, чом твоє серденько – колюче терня?» – запитує ліричний герой поезії Івана Франка.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння аналізувати та правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Д: дієприслівниковий зворот вимагаючи дотримання вашого права на одержання інформації та послуг державною мовою вказує на дію підмета українська, хоч за змістом речення це неправильно.

Граматично правильно можна побудувати це речення так: Щоб українська звучала повсюди, вимагайте дотримання вашого права на одержання інформації та послуг державною мовою.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати лексичні помилки та добирати нормативні українські відповідники замість скалькованих або стилістично невдалих слів.

Лексичну помилку допущено в словосполученні співставити факти (варто замінити скальковане дієслово співставити на стилістично кращі варіанти: зіставити, порівняти).

Відповідь: В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Завдання перевіряє вміння визначати, чи має слово закінчення, і розпізнавати незмінювані частини мови й форми слів.

Закінчення – це змінна звукова частина змінюваного слова. Незмінювані слова не мають закінчень.

Отже, НЕ МАЮТЬ закінчення обидва слова в рядку В: читаючи (дієприслівник, невідмінювана форма дієслова), кашне (незмінюваний іншомовний іменник).

В інших варіантах є змінювані слова, які мають закінчення: нульове – гордість, блакить; -і – джунглі.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє вміння розпізнавати орфографічні помилки та правильно застосовувати правила написання слів.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Вибір продуктів, технологія приготування страв та особливості споживання їх мають бути підпорядковані правилам здорового способу життя.

У реченні, наведеному у варіанті відповіді А, слово збалансований треба писати з однією буквою н (дієприкметник утворено за допомогою суфікса -ан-, у якому подвоєння не відбувається), слово раціон – з буквою і (в іншомовних словах пишемо і в загальних і власних назвах перед голосними, й, я, ю, є, ї).

У слові корисні (варіант відповіді В) відбулося спрощення на письмі, слово харчування пишемо з подвоєнням.

У варіанті відповіді Г окремо треба писати сполуку слів не кожен, а займенники із часткою будь пишемо через дефіс: будь-яких.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати випадки вживання великої літери в різних власних назвах і загальних поняттях.

НЕ ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку В. З великої літери пишемо лише початкові слова офіційної назви внутрішніх і міжнародних фестивалів, конкурсів, змагань: Олімпійські ігри.

З великої літери пишемо:

• імена персонажів казок, байок, легенд, міфів: бог Перун;
• назви сторін світу, які вжито на означення країн, народів: країни Близького Сходу;
• географічні назви: Ріо-де-Жанейро;
• назви історичних подій, епох, війн, повстань, знаменних дат: Коліївщина;
•  усі слова астрономічних назв, а також народних назв сузір’їв і галактик: сузір’я Великий Віз;
• назви пам’яток архітектури, замків, храмів: Андріївський узвіз.

У назвах історичних і календарних дат або свят із великої літери пишемо перше (або єдине) слово: День будівельника.

Усі слова з великої літери  пишемо в назвах органів влади, державних, міжнародних установ: Верховна Рада України.

З малої літери пишемо назви історичних подій, епох, війн, геологічних періодів тощо, які стали загальними: доба неоліту, хрестові походи, трипільська культура.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання складних слів: разом, окремо чи через дефіс.

З дефісом треба писати всі слова в рядку Б: мідно-червоний (складний прикметник, утворений із двох основ, які означають відтінок кольору), навчально-виробничий, об’ємно-просторовий, гуртово-роздрібний (складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і).

В інших варіантах є слова, які треба писати разом або окремо: гострокритичний, сільськогосподарський (складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника: гостра критика, сільське господарство); суспільно небезпечний (небезпечний для суспільства).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання апострофа та розпізнавати позиції, у яких його не ставлять.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): верф’ю;
• після р (у кінці складу): подвір’я;
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї):  з’явитися, пан’європейський, возз’єднання.

Апостроф не пишемо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: дзвякати.

Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в тих же словах без префікса: відв’язати

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: Рейк’явік, кон’юнктура, ін’єкція.

Апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: Мюнхен, бюро.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Подвоєні букви -нн- треба писати на місці пропуску в усіх словах рядка А: монотонний, бездоганний, ешелонний (при збігові двох однакових приголосних на межі кореня й суфікса).

В інших варіантах є слова, які треба писати з однією буквою н: у прикметникових суфіксах -ан-, -ян-, -ен-, що не вказують на неможливість виконання дії або велику міру, і в суфіксах -ин-, -ін-: журавлиний, довгожданий, скляний, студений. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє вміння застосовувати правила вживання м’якого знака в різних частинах мови.

М’який знак НЕ ТРЕБА писати в слові ниточці (м'який знак не пишемо після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ).

Інші слова треба писати з м’яким знаком: мален(1)кий (у суфіксі пестливості), переконуєт(2)ся (у дієслові перед часткою -ся), повіл(3)но (після л у кінці складу).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє вміння визначати правильний наголос у словах відповідно до орфоепічних норм.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

НЕПРАВИЛЬНО підкреслено букви на позначення наголошених голосних в усіх словах, позначених цифрами в рядку Б. Правильно ці слова треба наголошувати так: дОнька, чотирнАдцять, «ПавИч», листопАда.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє вміння визначати, який звук позначає буква в різних позиціях та за різних типів уподібнення приголосних.

Однаковий звук [з'] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Б. У слові просьба виділена буква позначає звук [з'], бо відбувається вподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і його вимовляють як [з']).

У решті варіантів виділені букви позначають різні звуки:

• у рядку А в словах край, закріплення виділені букви позначають звук [к], а в слові вокзал – [ґ], бо відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к] і його вимовляють як [ґ]);
• у рядку В в слові усмішці виділена буква позначає звук [с'], у слові смієшся [с':] (у цих словах відбувається уподібнення за місцем і способом творення: зміни груп шиплячий + свистячий у групи свистячий + свистячий); у слові посмішка виділена буква позначає звук [ш];
• у рядку Г в словах тюльпан, тьмяно виділені букви позначають звук [т'], а в слові несеться – [ц:'], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 1, утвориться складнопідрядне речення мети, оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання з якою метою?.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 2, утвориться просте, ускладнене відокремленою обставиною, речення.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 3, утвориться складне безсполучникове речення, частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Якщо початок речення Продукти в холодильнику треба зберігати за певними правилами поєднати з варіантом 4, утвориться складносурядне речення, між частинами якого стоїть єднальний сполучник і.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До зозулі можна поставити питання чий?. Отже, це неузгоджене означення, виражене іменником.

До в лісі можна поставити питання де? Отже, це обставина.

До гніздечко можна поставити питання кого? що? Отже, це додаток.

До соловей можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 –Д, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати числівникові конструкції для позначення часу відповідно до норм української мови.

Для відповіді на питання Котра година? О котрій годині? До котрої години? На котру годину? тощо використовують і кількісні, і порядкові числівники.

Позначення годин – лише порядкові числівники.

Позначення хвилин – лише означено-кількісні числівники й дробовий числівник пів.

За вказівки на неповну годину, тобто на хвилини, використовуємо:

• або прийменникові конструкції з на та по (найчастіше до 30-ї хвилини); за та до (після 30-ї хвилини),
• або безприйменникові конструкції.

Отже, надано правильну відповідь на запитання Коли прибуває потяг Харків – Чоп? у варіанті В: о десятій тридцять.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння визначати типи складнопідрядних речень за смисловими відношеннями між частинами (часу, означальні, допустові, причинові).

Виконуючи завдання, треба поставити запитання до виділених фрагментів.

У реченні У 1890 році, прочитавши роман Жуля Верна «Навколо світу за 80 днів», молода журналістка Неллі Блай спланувала авантюру» до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу «Редактор, сумніваючись у силі та витривалості жінок, висміяв Блай, коли вона вперше розповіла йому про свій задум, від головної частини до підрядної частини ставимо запитання коли?.

У реченні Енергійна жінка одразу ж загорілася ідеєю повторити подвиг літературного героя до виділеного фрагмента ставимо запитання якою?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення За кілька місяців і рекорд було перевершено, але байдуже: про свою мандрівку Неллі Блай написала книгу, що стала бестселером, від опорного слова в головній частині до залежної частини ставимо запитання яку?.

У реченні Молода журналістка вирішила зійти на борт пароплава в Нью-Джерсі в листопаді 1889 року навіть попри погану погоду до виділеного фрагмента ставимо запитання попри що?. Йому відповідає складнопідрядне допустове речення Неллі Блай завершила подорож 25 січня 1890 року, хоча всі прогнозували бтривалішу «одіссею» журналістки», від головної частини до залежної ставимо запитання попри що?.

У реченні Завдяки неабиякій наполегливості відважна мандрівниця об’їхала світ на тиждень швидше, за 72 дні до виділеного фрагмента ставимо запитання завдяки чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини Рекорд було детально відстежено й хронологічно задокументовано, адже це була по-справжньому грандіозна подія, від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?.

Відповідь: 1–Г; 2–В; 3–Б; 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Речення Пам’ятайте: голос має сприяти вашій кар’єрі, а не нівечити її безсполучникове, дві частини якого з’єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації. Зверніть увагу, що тут сполучник а між однорідними членами, а не між частинами складносурядного речення.

Речення Чому ми довіряємо телекоментаторам і чому деякі з них стають улюбленими на багато років? складносурядне, воно має дві рівноправні частини, з’єднані єднальним сполучником сурядності і. Тут не ставимо коми між частинами, бо вони питальні.

Речення Ведучі, які мають привабливу зовнішність, але не володіють голосом, досить швидко зникають з екрана складнопідрядне означальне, оскільки від опорного слова в головній частині до підрядної частини можна поставити запитання які?. Зверніть увагу, що тут сполучник але між однорідними членами, а НЕ між частинами складносурядного речення.

Речення Зрозуміло одне: можна бути видатним фахівцем, але вести репортаж мляво – означає програти конкурентам, бо глядач не вибачає байдужості складне безсполучникове із сурядним і підрядним зв’язком.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Б, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати й обґрунтовувати вживання розділових знаків у складних реченнях відповідно до синтаксичних норм української мови.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у варіанті відповіді Г. У цьому реченні кома стоїть між частинами складнопідрядного речення.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметниковий зворот.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Редагування потребує речення Тож задля відродження української нації до всіх земляків скеровано заклик активно висловлювати громадянську позицію, водночас знайшовши порозуміння всередині суспільства. 

Граматично правильно це речення треба побудувати так: Тож задля відродження української нації всі земляки повинні активно висловлювати громадянську позицію, водночас знайшовши порозуміння всередині суспільства.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що у творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від іменників, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни:

• г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий);
• к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Якщо основа слова закінчується на інший приголосний, то в них не позначають зміни приголосного.

Отже, прикметники із суфіксом -зьк- можна утворити від усіх іменників у рядку Г: люксембурзький, торезький, збаразький.

У варіантах відповіді А, Б, В маємо слова з іншими суфіксами: будапештський, дрогобицький, павлоградський.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати орфограми в різних частинах мови та визначати правильне написання слів за орфографічними нормами української мови.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Важливу роль у такому всебічному вихованні відіграє неполітична й позаконфесійна скаутська організація України «Пласт».

У реченні, позначеному А, слово юного пишемо з однією -н-.

У варіанті відповіді Б у слові повновартісних відбувається спрощення у вимові, яке закріпилося на письмі.

У варіанті відповіді Г слово відповідником пишемо з буквою -д-, оскільки воно походить від дієслова відповідати, де є префікс від-.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання займенників і прислівників разом, окремо та через дефіс відповідно до орфографічних норм української мови. 

Зауважмо, що займенники із частками аби-, де-, -сь пишемо разом (декотрі, абикому), а із частками будь-, казна-, хтозна-, бозна-, -небудь- – через дефіс (з казна-ким, у кого-небудь, які-небудь, хтозна-хто, чий-небудь).

Заперечні займенники із частками ні, ані також пишемо разом: аніяка, нікотра.

Зверніть увагу: якщо між часткою і займенником є прийменник, усі частини слова пишемо окремо: будь до чого.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис.

Завдання перевіряє вміння виявляти смислову відповідність між прямою мовою та її передаванням у непрямій формі, зберігаючи зміст висловлювання.

Зверніть увагу, що найточніше вислову Великий український філософ Григорій Сковорода писав: «Не той дурний, хто не знає, а той, хто знати не хоче»» відповідає за своїм змістом варіант відповіді Г. В обох реченнях ідеться про те, що, на думку українського філософа Григорія Сковороди, дурний той, хто знати не хоче, а не той, хто не знає.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння визначати тип підрядної частини в складнопідрядному реченні за змістом і запитанням, яке ставлять від головної частини.

У реченні Найближчим часом світ потребуватиме фахівців абсолютно нових спеціальностей до виділеного фрагмента ставимо запитання коли?. Йому відповідає складнопідрядне речення часу Молодь обов’язково має зважати на тенденції ринку праці особливо тоді, коли обирає майбутній фах, від головної частини якого до залежної ставимо запитання коли?

У реченні Експерти радять вибирати не конкретну професію, а спеціалізацію на перетині галузей до виділеного фрагмента ставимо запитання що?. Йому відповідає складнопідрядне з’ясувальне речення Можна стверджувати, що українська молодь стежить за тенденціями на професійному ринку, від опорного слова в головній частині якого до залежної частини ставимо запитання що?.

У реченні Нині найбільш актуальними є професії, потрібні у сфері нанотехнологій та ІТ до виділеного фрагмента ставимо запитання які?. Йому відповідає складнопідрядне означальне речення Спеціаліст майбутнього мусить мати набір навичок, що дадуть змогу знайти роботу на перетині галузей, від опорного слова в головній частині якого до залежної частини ставимо запитання яких?.

У реченні Задля правильного вибору майбутнього фаху випускникам радять аналізувати потреби сучасного ринку праці до виділеного фрагмента ставимо запитання з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Необхідно володіти кількома іноземними мовами, щоб бути перспективним фахівцем у різних сферах, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Значення фразеологізмів:

• гнути кирпу – зазнаватися;
• мотати на вус – запам'ятовувати;
• водити за носа – обдурювати;
• ловити ґав – байдикувати.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Д, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи речень.

Якщо до фрагмента Візьміть за правило щодня читати кілька сторінок книжки… приєднати варіант, позначений цифрою 1, то утвориться складносурядне речення, що складатиметься з двох рівноправних частин, поєднаних єднальним сполучником і.

Якщо до фрагмента Візьміть за правило щодня читати кілька сторінок книжки… приєднати варіант, позначений цифрою 2, то утвориться складнопідрядне речення мети, воно складатиметься з двох частин, поєднаних сполучником щоб, від головної до підрядної частини можна поставити запитання з якою метою?.

Якщо до фрагмента Візьміть за правило щодня читати кілька сторінок книжки… приєднати варіант, позначений цифрою 3, то утвориться просте речення, ускладнене відокремленою обставиною, вираженою дієприслівниковим зворотом.

Якщо до фрагмента Візьміть за правило щодня читати кілька сторінок книжки… приєднати варіант, позначений цифрою 4, то утвориться просте речення, ускладнене відокремленим додатком.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – В, 4 – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати частини мови.

Частиномовна належність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне запропоноване слово.

Екологічно – вказує на ознаку іншої ознаки, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Шкідливе – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яке?. Отже, це прикметник.

Насичене – виражає ознаку предмета за дією, відповідає на питання яке?. Отже, це дієприкметник.

Слово негативом є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чим?.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – Г, 4 – А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова знання в реченні Умовою успішного спілкування є знання правил мовного етикету можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет, виражений іменником.

У реченні Мова – найважливіший засіб порозуміння між людьми виділене слово є іменною частиною складеного присудка (виражає основне лексичне значення: хто або що це є). На місці пропущеної дієслівної зв'язки стоїть тире.

У реченні Життєвий успіх людини часто пов’язаний з умінням спілкуватися до виділеного слова можна поставити питання яким?. Отже, це неузгоджене означення, виражене інфінітивом.

У реченні Той самий комунікативний намір можна здійснити по-різному до виділеного слова можна поставити питання кого? що? Отже, це додаток.

Зверніть увагу, що виділене слово в реченні Конфлікти можуть виникати через добір невдалих мовних засобів є обставиною (відповідає на питання чому? з якої причини?). 

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати граматичний рід складних іменників, а також правильно утворювати форми найвищого ступеня порівняння прикметників. 

Зверніть увагу, що в складних іменниках, що пишуться через дефіс, рід визначається за першим словом, яке несе основне смислове навантаження. Отже, слово робот-газонокосарка належить до чоловічого роду, тому став; просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників творимо від вищого ступеня за допомогою префікса най-: найбільшу.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно узгоджувати граматичні форми в реченні, а також знання морфологічних норм української мови, пов’язаних із відмінюванням іменників, уживанням числівників і вибором форми присудка при складеному підметі.

Зверніть увагу, підмет Василина з Назаром вимагає присудка в множині: дізналися. Чоловічі прізвища змінюються, тому правильно Шевченку. Коли йдеться про споруду в пам'ять про певну особу або групу людей, то прізвище або загальний іменник, що означає людину або групу людей, на честь яких зведений монумент, треба ставити в давальному відмінку: пам'ятник Шевченку.

Числівник вісім узгоджуємо з іменником у родовому відмінку: пам’ятників.

Отже, правильно заповнити пропуски треба так: Василина з Назаром дізналися від екскурсовода, що Тарасові Шевченку встановлено тисячу шістдесят вісім пам’ятників в Україні й дев’яносто дев’ять – за кордоном.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє морфологічні вміння, пов’язані з кличним відмінком іменників та утворенням форм наказового способу дієслова. 

Ілля, Настя в кличному відмінку мають закінчення -е: Ілле (іменник чоловічого роду І відміни м’якої групи), Насте (треба запам’ятати).

Зверніть увагу: правильна форма наказового способу дієслова провітрити в першій особі множини (ми) – провітрімо.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: сімдесяти, п’ятдесяти; правильні форми числівників триста, п’ятсот у родовому відмінку – трьохсот, п’ятисот. Назву української валюти гривня відмінюють як іменник першої відміни м'якої групи вишня: гривень.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметник.

Завдання перевіряє розуміння будови дієприкметника, уміння розрізняти його типи (пасивні та активні), правильно визначати спосіб творення й упізнавати характерні суфікси.

Пасивні дієприкметники утворюють від основи неозначеної форми перехідних дієслів (минулого часу – від дієслів доконаного виду, теперішнього – від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -ен- -т-: посадити – посаджений. Зверніть увагу, що тут відбувається чергування приголосних: д – дж.

Активні дієприкметники доконаного виду утворююють від основи неозначеної форми дієслова доконаного виду за допомогою суфікса –л: набубнявіти – набубнявілий.

Зауважмо, що суфікси -ш(ий), -вш(ий), -вш(ийся) в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках Б, В, Г, Д дієприслівник передає додаткову дію до основної дії одного суб’єкта.

А от у рядку А дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

Правильно побудувати це речення треба так: Не зневірюйтесь, побачивши в такому списку якісь проблемні теми.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник завдяки треба вживати для вказівки на сприятливі причини з позитивним наслідком. Не слід уживати його при негативних обставинах – у таких випадках уживають через (через неорганізованість, а не завдяки неорганізованості).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Це завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Обійстя – це селянська садиба, двір разом із житловими та господарськими будівлями, а також прилегла до них обгороджена земельна ділянка. Отже, синонімом до слова обійстя є садиба.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Це завдання перевіряє вміння замінювати пряму мову непрямою.

Після заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. Водночас непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднується до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Подруга сказала: «Завжди зосереджуюсь на своїй роботі й радію навіть маленьким досягненням, бо саме це приведе мене до успіху» правильно передано непрямою мовою в рядку А: Подруга сказала, що вона завжди зосереджується на своїй роботі й радіє навіть маленьким досягненням, бо саме це приведе її до успіху.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Лексичної помилки немає у словосполученні чинний закон.

В інших варіантах треба виправити помилки. Правильно так: смачна страва, хронометраж, перекласти англійською.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Закінчення дієслів.

Завдання вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово, правильно його писати.

До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини та 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): булькаємо, поборють, скачуть, шепочемо, вибігаєте.

До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини та 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): бачать, кричимо, біжать.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння визначати спільнокореневі слова та спільний корінь на основі значення, розрізняти омонімічні корені, які звучать однаково, але мають різне походження й значення.

Слово радість має корінь -рад-, який виражає значення почуття радості, задоволення. Спільнокореневими будуть слова, що мають той самий корінь і пов’язані спільним значенням.

Стосуються вираження задоволення слова радість, зрадіти, радощі, радісний.

Слово порада означає: пропозиція, вказівка, допомога словом.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати сполучні голосні О та Е в складних словах.

Літеру о на місці пропуску треба писати в слові грушоподібний (сполучний звук о пишемо в складних словах після твердого приголосного: груша – грушоподібний).

Сполучний звук е в складних словах пишемо, якщо перша частина закінчується на м’який приголосний (неподовжений): вогонь – вогнегасник, овочі – овочесховище. 

Якщо основа закінчується на й, пишемо є: край – краєзнавство.

Правильна відповідь: В.