Українська мова

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання, а також ваше розуміння змісту тексту.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Оскільки в попередній частині тексту йдеться про територію аеродрому, про події, що там відбуваються, доречним за змістом на місці пропуску буде слово «літак».

Відповідь – Б.

ТЕМА:Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення, а також уміння добирати до них синоніми.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо значення запропонованих фразеологізмів:

Без продиху – постійно, без перерви.

Не за горами – скоро, на невеликій відстані від чогось.

Не з того кінця – недоречний початок, неправильно.

Без кінця-краю – дуже багато, значна кількість.

Отже, слово безмежно в четвертому реченні можна замінити фразеологізмом без кінця-краю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

У слові бетонні подвоєння відбувається на межі різних частин слова (кореня та суфікса).

Розбавлені, обплетені, запалені – це дієприкметники. У цій особливій формі дієслова подвоєння ніколи не відбувається.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних прикметників.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати складні прикметники.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Прикметник яскраво-ядучими потрібно писати через дефіс, оскільки він означає відтінок кольору.

Слово ядучий, ужите стосовно кольору, має значення «колір, що сильно й неприємно діє на зір».

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Число іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки та число іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Форму однини має в тексті іменник смуги, адже відповідно до тексту означає позначає один предмет (злітна смуга).

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Прості та складні речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Просте речення – це речення, у якому наявна одна граматична основа (або її частина).

Складне речення – це речення, у якому є дві або більше граматичних основ, що об’єднані в одне ціле за змістом та інтонацією.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Друге речення має дві граматичні основи – сонце пригрівало, сушило і що пробивалася.

Третє речення теж має дві граматичні основи – полотнища рвалися та дерева тяглися.

Четверте речення теж має дві граматичні основи – небо нависало і воно розгорталося, підіймалося, опадало.

Отже, ці речення є складними.

П’яте речення – має лише одну граматичну основу – літак розвертався. Це просте речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види головних і другорядних членів речення, правильно розставляти розділові знаки між однорідними членами речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Четверте речення є складним, має дві граматичні основи – небо нависало і воно розгорталося, підіймалося, опадало. Друга частина цього речення ускладнена однорідними присудками, що поєднані змішаним зв’язком. Оскільки єднальний сполучник сурядності і є одиничним, кому перед ним ставити не потрібно. У тесті вона є: « …воно розгорталося під вітром, лунко підіймалося, й опадало вниз». Отже, це пунктуаційна помилка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: одинАдцять, черговИй, цемЕнт, кИдати, пОки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

-        при зміні слова ненаголошений Е зникає: сонЕчко – сонце;

-        у буквосполученнях -ере-, -еле- (джерело);

-        у словах, які перевіряємо наголосом: вЕсняний – вЕсни, вЕличезний – вЕлич;

-        у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять (марЕво);

- при зміні слова Е чергується з І: застЕбнути – застІбка

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів – кришталеве, виринає.

Правопис деяких слів потрібно запам’ятати (пиріг, кишеня).

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово заказати в українській мові має значення не дозволяти робити що-небудь, забороняти.

У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Словотвір. Основні способи словотворення в українській мові.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені способи словотвору та аналізувати лексичне значення слова.

Відносний прикметник від слова меблі утворюємо за допомогою суфікса -ев-.

Його вживають під час творення прикметників від слів з основою на м’який приголосний: меблі – меблевий.

Слово мебельний є калькою з російської мови.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Займенник. Особливості відмінювання займенників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати займенники.

Займенники відмінюють по-різному: одні – як прикметники, два займенники (скільки і стільки) – як числівник два, а інші – майже кожен по-своєму. Тому потрібно запам’ятовувати відмінювання різних займенників.

Займенник усі (всі) у родовому відмінку має форму усіх.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Будова речення простих та складних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати прості та складні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Речення Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха й чому він емігрує побудовано неправильно, адже не зрозуміло, хто емігрує – Іван Дідух чи його внутрішній світ.

Речення можна перебудувати так: «Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати причини еміграції свого героя» або «Письменник прагнув розповісти про внутрішній світ Івана Дідуха та з’ясувати, чому його герой емігрує».

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Чергування У-В.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у / в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у / в. Між двома приголосними потрібно писати у, між двома голосними – в, також між голосним і приголосним обираємо в.

Але перед буквосполученнями св-, лв-, тв-, хв- та схожими, а також перед в-, ф- завжди пишемо у.

Також у пишемо на початку речення перед приголосним та після паузи (коми, тире, двокрапки тощо) перед приголосним.

Якщо застосуємо ці правила до запропонованого речення, то у потрібно буде писати в усіх випадках, окрім відданості і в егоїзмі, адже там прийменник стоїть між двома голосними.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Числівник 100 в усіх відмінках, крім називного й знахідного, має закінчення -а: ста.

Числівники 7 та 80 у родовому, давальному, орудному та місцевому відмінках мають паралельні форми (семи, сімох, семи, сімом, сьома, сімома, на семи, на сімох, вісімдесятьма, вісімдесятьома, вісімдесяти, вісімдесятьох тощо). Зауважмо, що в десятках (а це складні числівники) ми відмінюємо лише другу частину.

Отже, хибними є такі відмінкові форми числівників: сто в Д. в. та М. в. (потрібно ста), ста в З. в (потрібно сто), а також форма сіма в Ор. в.(потрібно сьома або сімома).

Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Окремо потрібно писати прислівники на позначення почуттів, а також етикетні форми (на радість).

Разом пишемо прислівники, що утворено поєднанням прийменника в та числівника (втричі) та прислівники, утворені за допомогою кількох префіксів (якнайбільше).

Окремо пишемо прислівник в цілому.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и: по-домашньому, по-людськи, по-четверте.

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: казна-куди, як-небудь, будь-де. Через дефіс також пишемо прислівники з частками -бо, -но, -то, -от, -таки: далеко-таки, колись-то.

Через два дефіси пишемо прислівники віч-на-віч, де-не-де, хоч-не-хоч (прислівники, у яких повторювані в однаковій формі основи розділені прийменниками, що перейшли в префікси, та частками).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслово полоти належить до І дієвідміни (бо це дієслово з -оло-). Отже, правильна форма полють.

Дієслово хотіти належить до І дієвідміни, адже частина -отіти в цьому слові не є суфіксом. Отже, правильна форма хочуть.

Правильною формою третьої особи множини від дієслова проводжати буде слово проводжають, адже форму проводять утворено від дієслова проводити.

Дієслово кричати належить до ІІ дієвідміни (-а- , що є в основі неозначеної форми, зникає під час утворення форми першої особи однини: кричАти – кричу. Отже, кричати – кричать.

А форма від дієслова бігти утворена правильно: бігти – біжать (біжиш, біжимо). Це дієслово ІІ дієвідміни.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Розділові знаки в простому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кому перед ЯК не ставимо в таких випадках:

• при фразеологічних зворотах (як з відра – сильно, дуже) та перед фразеологізованими виразами типу як сьогодні;
• якщо це прикладка, що має значення «у ролі кого чи чого» (звук як одиниця мовлення);
• у конструкціях не більше як, не раніше як, не довше ніж, як слід, як треба (не більш як на годину).

Кому перед ЯК ставимо, якщо це порівняльний зворот (роса посипалась, як дощ, тобто вона опадала так, як падає дощ).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака.

У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

Буква ї завжди передає два звуки.

Отже, у словах ескадрилья, пасьянс, київський, пояснення (перша Я), жульєн, неприязнь, ячмінь букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків завжди менше.

Африкати ДЖ та ДЗ також передають один звук (дзвін, джерельце).

Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (щупальце ).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (пояснення).

У слові шістсот першу літеру Т пишемо, але звук не вимовляємо.

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові дзвін на один звук менше, у словах ескадрилья та вишня однакова кількість букв і звуків.

У рядку Б у словах любов ,пасьянс та щупальце однакова кількість букв і звуків.

У рядку В у словах київський та пояснення однакова кількість букв і звуків, а у слові шістсот на один звук менше.

У рядку Г у словах жульєн та неприязнь однакова кількість букв і звуків, а в слові різьбяр на один звук менше.

У рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах ячмінь, лінуватися, а в слові джерельце на два звуки менше.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

У рядку Читаючи «Зачаровану Десну» О. Довженка, ви збагачуєте своє мовлення дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча.

Отже, це граматично правильно побудоване речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник. Синонімія сполучників.

Сполучники бо, адже, оскільки, тому що вживають на позначення причини певної дії.

Отже, вони є синонімічними.

А сполучник тобто традиційно використовують тоді, коли потрібно щось пояснити, уточнити, дати іншу назву.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в реченнях різного типу.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (1) – це кома між сурядними частинами складного речення.

Коми (3, 4, 5) – це коми, що позначають підрядні частини складного речення.

А от коми (2) ставити не потрібно, адже означення стрілчастих і блискучих не є однорідними.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Написання і відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

Чоловічі імена по батькові утворюють додаванням до основи імені суфікса -ович, а жіночі -івн(а). Наприклад: Тарас – Тарасович, Юрій – Юрійович, Олег – Олегівна, Андрій – Андріївна.

Під час творення по батькові від імені Віталій цю схему порушено: Віталієвич, а потрібно – Віталійович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У 1 варіанті утворимо складносурядне речення Хмари вкрили весь небосхил – і рясна злива не забарилася. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Якщо до цього ж фрагмента додати варіант та й зависли над принишклим містом, то утворимо просте речення, ускладнене однорідними членами речення (присудками).

Якщо до фрагмента речення Хмари вкрили весь небосхил приєднати варіант навіть клаптика світлого не залишилося, то утворимо складне безсполучникове речення. Це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо додати варіант дарма що недавно вигрівало сонце, утворимо складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Відповідь: ГБДВ.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Як грім з ясного неба – раптово, неочікувано.

Як свої п’ять пальців – детально, глибоко.

Як білка в колесі – постійно, не зупиняючись.

Як гриби після дощу – з’являтися дуже швидко.

Як дві краплі води – однакові, дуже схожі.

А тепер використаймо ці фразеологізми відповідно до їхнього значення.

Відповідь: БДАВ.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Виконувати таке завдання буде набагато легше, якщо ви доповните фрагменти складнопідрядних речень уявними частинами (головними чи залежними).

До підрядної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання з якою метою?, навіщо? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання що? Отже, тут утворимо складнопідрядне речення з підрядними з’ясувальним.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання за якої умови? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

А від запропонованої частини в рядку 4 можна поставити питання яку? Отже, це підрядне означальне речення.

Відповідь: БВГА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком лови. Це дієслово наказового способу у формі ІІ особи однини. Уявний підмет – ти. Дія не стосується всіх. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком жити спішити треба. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена підметом утрата та присудком найважча. Отже, це двоскладне речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудком не об’їдеш. У цьому реченні можна поставити уявний підмет ти (ІІ особа однини). Але дія стосується всіх. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена підметом життя. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називають предмет, але нічого не говорять про дію.

Відповідь: ДАГБ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово скрізь відповідає на питання де? та вказує на місце дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово верхи означає поняття, предмет, є загальною назвою, відповідає на питання що? Отже, це іменник.

Слово неначе не відповідає на питання, не має самостійного лексичного значення, а лише вказує на відтінок іншого значення. Отже, це частка.

А слово обабіч можна замінити прийменником біля, самостійно воно не має лексичного значення. Отже, це прийменник.

Відповідь: ГБДА.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: листопАд, новинА, стОляр, літОпис.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що в українській мові м’який знак пишемо після м’якого л перед наступним приголосним, зокрема перед суфіксами -ськ-, -ств-, -чик: гуцульське; м’який знак пишемо у словах різьбяр, тьмяний, бриньчати, няньчити та похідних: різьблення.

Отже, м’який знак треба писати на місці обох пропусків у словах рядка В.

Зверніть увагу, що не треба писати м’який знак у словах: промінчик (після н перед шиплячими); книгозбірні, велетнів (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

Відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку Б: слово бувший є калькою, стилістично правильний варіант: колишній.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Іменник. Відмінювання іменників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Неправильно утворено форму слова у варіанті А. Згадаймо, що іменники ІІ відміни середнього роду в Р. в. множини (більшість) мають нульове закінчення: узбереж.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Слово «дискутирувати» утворено помилково, правильна форма: дискутувати.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте двоскладне речення. Зв'язок між підметом і присудком

Завдання перевіряє вміння правильно визначати особливості зв’язку між підметом і присудком.

При підметі, вираженому займенником хто, дехто, дещо, ніхто, ніщо та ін., присудок ставимо у формі однини: Я звертаюся до всіх, хто виявив…

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «Степи поступово втрачали свої яскраві барви, свою весняну […] свіжість» замість пропуску має бути слово «моложаву». Навесні природа прокидається, оживає, тому весняна свіжість не може бути змарнілою, спекотливою чи сонливою.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Втрачали кого? що? барви – знахідний відмінок.

Минали хто? що? дні – називний відмінок.

Хто? що? степи – називний відмінок.

Ріжечок кого? чого? хмари – родовий відмінок.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо п’яте речення: Із-за обрію тихо виткнувся ріжечок ледве помітної, синьої хмари, що не/забаром уже закрив собою величезний сектор неба.

Це складнопідрядне речення, перша частина якого має означення ледве помітної синьої, які не є однорідними, оскільки характеризують предмет з різних боків, тому кома між ними не потрібна.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Щоб з’ясувати, Е чи И треба писати, потрібно змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: клекотіли, бо клЕкіт; стеблина, бо стЕбла; зернина, бо зЕрна; зупинися – бо зупИнка.

Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: горлечко, стежечка; у словах-винятках: марево, зарево; у сполученнях -ере-, -еле-: очерет.

Пишемо Е, якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає: справедливий, бо правда.

И пишемо в дієслівних коренях -бир-, -мир-, -пир-, -тир-, -стил-, -дир- перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): забирати;

У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И ніяк не перевіряється, такі слова треба запам’ятати: левада, пиріг, операція, ретельно.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєння відбувається при збігу однакових приголосних на межі морфем, частин складноскорочених слів, основи дієслова на -с і постфікса -ся: беззахисний, баштанник, цілинний, підданий, міськком, розрісся, пронісся; у словах ссати, бовван та похідних: ссавці, бовваніти; у формах теперішнього часу дієслова лити й похідних: віділлється.

Подвоєні літери треба писати в слові сприяння. Це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Не подовжується н в прикметниках, які не вказують на більшу, ніж звичайна, міру якості, та в дієприкметниках, на­віть якщо суфікс -ен- чи -ан- у них наголошений: шалений, написаний.

Подовження відсутнє, якщо приголосні не між голосними: ніжністю, передмістя.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Згадаймо, що через дефіс пишемо назви відтінків кольору, смаку, поєднання кольорів: молочно-білий.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що не утворюють ступенів порівняння прикметники із суфіксами -еньк-,

-есеньк-, -уват-, -ав-, -езн-. Отже, в рядках А і Д є помилки: старезний, холоднуватішого.

Складені форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників утворюємо за допомогою слів більш, менш або найбільш, найменш та початкової форми прикметника, тому в реченнях рядків Б і Г вжито помилкові форми: найбільш коротшим, більш гарнішим.

Отже, граматичних помилок немає в реченні рядка В.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова. У рядках А і Г є помилки, оскільки велику літеру пишемо в географічних, топографічних, астрономічних назвах; назвах найвищих державних установ і міжнародних організацій, держав і автономних адміністративних одиниць: острів Нова Гвінея, Івано-Франківська область, сузір’я Великого Пса, Балканський півострів, Європейський Союз, Сполучені Штати Америки.

З великої букви пишемо прізвища, імена, по батькові людей: Іван Нечуй-Левицький.

Велику літеру пишемо в назвах найважливіших документів: Конституція України.

Помилка є також у рядку Д: назву балету треба брати в лапки, але з великої літери пишемо лише перше слово: балет «Лісова пісня».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменників з числівниками

Завдання перевіряє ваше вміння правильно поєднувати числівники з іменниками.

Зверніть увагу, що власне кількісні числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у формі називного відмінка множини. Отже, у варіанті Б помилка, правильна форма – два з половиною роки. Правильно поєднано іменник із числівником у рядку Д: двадцять чотири відсотки.

Неозначено-кількісні числівники кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, кількасот поєднуються з іменниками у формі родового відмінка множини, тому правильним варіантом у рядку Г є форма кількадесят учасників.

Відмінювані дробові числівники поєднуються з іменниками у формі родового відмінка однини. Отже, помилково поєднано числівник з іменником у рядку В, правильно – одна десята кілометра.

Дробовий числівник півтори вимагає форми родового відмінка ж. р. однини, а числівник півтора – родового відмінка ч. р. або с. р. однини, тому правильною формою в рядку А є півтора центнера.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Писати просто – це найбільша майстерність і якість справжнього таланту».

Тире після однорідних членів речення «У будь-яку погоду: у дощ, у туман, у шторм – виходять рибалки на промисел».

Тире ставимо в неповному реченні «Привчав мене батько трудитись до поту, а мати – любити пісні».

Безсполучниковим є речення «Збагачуйте життя своєю щедрістю – тоді добрим словом вас згадуватимуть люди». Друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій, тому ставимо тире.

У рядку Д в реченні є вставне слово ясна річ, яке треба відокремити комою, тире тут не потрібно ставити.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку А у слові вибоїна на один звук більше.

У рядку Б у слові баластний на один звук менше.

У рядку В у слові ліщина на один звук більше.

У рядку Г у слові затишшя на один звук менше.

А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у кожному слові: ЩодеННий, ЯлівецЬ, діЄздатністЬ.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Правильно написано всі прислівники рядка А.

Зверніть увагу, що в рядках Б, В, Г, Д є помилки. Разом треба писати прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником, а також прислівники, утворені з кількох основ: вп’яте, позаторік, щоночі, зліва.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Граматично правильне закінчення речення «Приїхавши до Криму,..» матиме, якщо додамо частину, зазначену в рядку В: «дітлахи швидко засмагли під лагідним сонцем».

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини – -и, нульове закінчення; 1 ом. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.

Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.

Отже, форма наказового способу дієслова говорімо є правильною.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти речення за наявністю другорядних членів.

Поширеним є речення, яке має хоча б один другорядний член.

Саме таким є речення в рядку В: присудок запахло чим? медом (додаток).

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Підкреслимо граматичні основи в тих частинах, які поєднані сполучниками сурядності. У реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок і перетворив галявину на строкатий візерунок граматична основа одна. Це просте речення з однорідними присудками. А от у реченні Уранці землю притрусив легкий сніжок, а вечір видався дивовижно теплим їх дві (сніжок притрусив, вечір виявився теплим), частини поєднані єднальним сполучником сурядності і. Це складносурядне речення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Разом ходімо в майбутнє», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Мною аж надто піклуються», головний член тут – присудок у формі 3 особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Від своєї совісті не втечеш». У таких реченнях присудок указує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно є прислів’ями та приказками.

Безособовим є речення «Як важко перші кроки йти», присудок у цьому реченні виражений інфінітивом.

Речення «А ось ліси, покриті димом» є називним.

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з однорідними членами

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розпізнавати однорідні члени в реченні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Однорідними підметами води, піски (що?) ускладнено речення в рядку Б.

Однорідними присудками здається казкою, плетивом (що робить?) ускладнено речення в рядку В.

Однорідними додатками звичністю, буденністю (чим?) ускладнено речення в рядку А.

Однорідними неузгодженими означеннями цвіт (який?) яблунь, груш ускладнено речення в рядку Г.

Речення Під моїм вікном густо, медово пахне акація ускладнено однорідними обставинами.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання у чому? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання за якої умови? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним умови.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати до них антоніми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

Гріти чуба – тяжко працювати, антонім до цього фразеологізму бити байдики – байдикувати, нічого не робити;

водити за ніс – обдурювати кого-небудь, приховуючи щось, антонім до цього фразеологізму розкривати карти – переставати приховувати свої (або чиїсь) плани, починати діяти відкрито;

витикати носа – виглянути, визирнути звідки-небудь кудись або з'явитися десь, антонім до цього фразеологізму не показувати очей – не приходити, не з'являтися куди-небудь, до когось;

виводити з рівноваги – позбавляти кого-небудь душевного спокою, дратувати, нервувати, антонім до цього фразеологізму давати спокій – залишати в спокої.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Неначе – частка. Власне модальні частки вносять у висловлення сумнів, припущення, непевність.

Хтось – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Наді – служить для зв’язку слів у реченні. Отже, це прийменник.

Тихесенько – вказує на ознаку дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.

Зразок написання власного висловлення

На моє глибоке переконання, для досягнення успіху людині потрібно наполегливо йти до своєї мети, багато працювати й уміти брати на себе відповідальність.

По-перше, успішними не народжуються, а стають. Наполегливість у втіленні своїх мрій дозволить отримати від життя все, чого ви хочете.

По-друге, коли трапляються невдачі, більшість людей знаходить різні виправдання або звинувачує інших. Якщо ти не навчишся відповідати за свої вчинки й виправляти помилки, то не зможеш досягти успіху.

Стів Джобс є прикладом успішного діяча, який усього досяг самотужки. Він вдало реалізував свою мету у всесвітньо відомій компанії «Apple». Стів переконував, що успіх залежить від наполегливої праці та бажання людини втілювати в життя свої мрії. Джобсу з самого початку не все легко вдавалося: він так і не здобув вищої освіти, на випуск перших комп’ютерів коштів теж не було, тому довелося продати своє майно. І лише наполегливість у досягненні мети згодом перетворила маленьку компанію на величезну корпорацію, тріумф якої завжди буде асоціюватися з харизматичним Стівом Джобсом.

За приклад з літератури може правити образ Євгена Рафаловича – головного героя повісті Івана Франка «Перехресні стежки». Молодий адвокат, представник освічених людей з народу стає захисником простого люду. Рафалович реалізує власну програму захисту селян, шукає шляхи, щоб вивести народ зі злиднів. Євген відповідальний у своїх учинках, громадські інтереси ставить вище за особисті, він наполегливий у досягненні своєї мети.

Таким чином, одного бажання мало для досягнення мети. Щоб стати успішним, треба наполегливо працювати, бути визначеним у своїх бажаннях і вміти сконцентруватися на важливих моментах на шляху до мрії.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: жалюзІ, чіткИй, перЕпис, дЕякий.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс при- вживають на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому при- потрібно вживати у всіх словах рядка А: прибуток, прикрашений, присвоїти, а також у словах прибічник, прилеглий, приховати, пригріти, прибій, приваба тощо.

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості. Саме тому в словах преславний, преподобний необхідно писати префікс пре- .

Префікс прі- пишемо у слові прізвище.

Відповідь: А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо подані в завданні слова.

Унісон – співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти й однакових звуків у різних октавах (кількома голосами чи інструментами).

Спросонку – у напівсонному стані, не зовсім прокинувшись. Отже, це і є спільнокореневе слово до «сонний».

Соняшник – однорічна трав'яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (суцвіттям). 

Підсоння – місце, простір, добре освітлювані сонцем; осоння. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Відповідь: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку Б: знати друг друга, правильно вживати – знати один одного (одне одного).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Сполука слів «їздити по понеділкам» є помилковою, замість неї потрібно вживати щопонеділка.

Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни множини в місцевому відмінку мають закінчення -ах: понеділках.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з однорідними членами.

Явища, названі однорідними членами, мають бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь реальної чи уявної групи явищ.

Не можна взяти в полон документи, отже, речення «У полон узяли двох генералів й один документ» неправильно побудовано.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

У реченні «А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі – ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка» замість пропуску має бути слово «чарівна», яке в цьому контексті означає надзвичайна, дуже гарна, чудова. 

Порівняйте значення інших слів: гамірна – сповнена гамору; свавільна – яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; нечутна – яка не доходить до слуху, не сприймається органами слуху.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що прикметники, дієприкметники з не пишемо окремо, якщо є залежні слова. Отже, не/приховані в реченні «А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, не приховані від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому не/має кінця-краю» пишемо окремо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й четвертого речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу.

Саме таким є перше речення. Зверніть увагу, що воно ускладнене однорідними присудками й дієприслівниковим зворотом.

Відповідь: А.

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з відокремленими членами.

Пунктуаційну помилку допущено в першому реченні: дієприслівниковий зворот «визбируючи перші несміливі фіалки» потрібно з обох боків виділити комами.

Відповідь: А.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

А в рядку А однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: заЇжДЖати, ЩирістЬ, ЇстонЬки.

У рядку Б у слові дзвонити на один звук менше.

У рядку В у слові сьогодення на два звуки менше.

У рядку Г у слові джміль на два звуки менше.

У рядку Д у слові висаджують на один звук менше.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

З’ясуймо значення слова навичка: схильність чи потреба діяти, вести себе певним чином. 

Отже, навичка може бути руховою, практичною, граматичною, життєвою, а от шкідливою може бути звичка – певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого-небудь. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

З дефісом пишемо:

• прийменники, утворені приєднанням до прийменників з, із інших прийменників: з-поміж;
• складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: житлово-побутового;
• неозначені займенники з часткою будь-: будь-якої;
• прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою префікса по- та суфіксів -ому або -(к)и: по-господарськи.

Разом пишемо складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: сорокалітню.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: близько; у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: польський; у дієслівних формах наказового способу: киньмо; у буквосполученні льч, якщо в Н. в. льк: ляльчин, бо лялька.

У рядку В не треба писати м’який знак у всіх словах: ковзкий (бо тут суфікс -к-, а не -ськ-); камінчик (після н перед шиплячими); щастя (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

Відповідь: В.

ТЕМА: Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати у словах зілля, звання, завдання, забуття. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Величчю, піччю – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Подвоєння відбувається в прикметниках старослов’янського походження: священне; у прислівнику старанно; у слові ссати та похідних: ссавець.

Подвоєння відбувається в прикметниках з наголошеними суфіксами -енн-, -анн-: нездолáнний.

У дієприкметниках подвоєння не відбувається: розрізаний, зроблений, стоптаний.

В іменниках ІІІ відміни в орудному відмінку подовження відсутнє, якщо приголосні не між голосними: радістю, жовчю.