Українська мова

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих уживаємо суфікс -ев- . Отже, павичЕвий, грушЕвий, зАмшева, сИтцева. Якщо ж наголос падає на закінчення, то після таких приголосних уживаємо суфікс -ов-. Отже, сторожовИй.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

На місці цифри (1) потрібно поставити тире, адже це тире між частинами складного речення, що пов’язані безсполучниковим зв’язком (причиново-наслідковий); цифра (2) – це кома перед підрядною частиною складного речення (відповідає на питання якою?, підрядне означальне); коми (3) і (4) виділяють вставні слова, що вказують на джерело повідомлення, кома (5) поєднує частини складного речення, які пов’язані сурядним зв’язком (протиставний сполучник сурядності а).

Тире (цифра 6) – це розділовий знак, що відокремлює прикладку, яка стоїть у кінці речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень, ускладнених відокремленими означеннями.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Спробуємо замінити підрядні частини на прості речення з дієприкметниковими зворотами:

Б Будівля Держпрому – одна з трьох висоток, споруджених в тодішній столиці України впродовж 1925–1928 років.

В Споруду, зведену прогресивним на той момент методом «ковзної опалубки», розташували на центральній площі Харкова.

Г Група різновисоких башт, сполучених переходами, значно ослаблює коливання всієї будівлі внаслідок накладання резонансних частот.

Д Будівельників Держпрому, переважно вихідців із села, вразили рештки мамонта, знайдені під час риття котловану.

А от речення А замінити на просте не можна, адже слова потрапивший не існує.

Відповідь –А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає другорядну додаткову дію, що відбувається раніше або одночасно з основною, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком.

Дієприслівниковий зворот не може бути пов’язаним з односкладним безособовим реченням, бо там немає діяча (підмета).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія речень.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Діалогу, запропонованому в завданні, відповідає за змістом речення Тато емоційно нагадав Марічці роздрукувати пакет потрібних документів, але донька сказала, що не зможе через використаний картридж. Саме тут змальовано ситуацію із запропонованого діалогу.

У реченні А йдеться про скарги Марічки на тата, у реченні Б – про образу тата на Марічку, у реченні Г – про ставлення тата до вагомих, на думку Марічки, причин, а в речення Д – про повторну відмову Марічки.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Речення необхідно читати дуже уважно, щоб правильно визначити відмінок, у якому стоїть числівник.

Числівник 1,3 у реченні має форму родового відмінка.

У дробових числівниках чисельник відмінюємо так, як кількісний числівник, а знаменник – як порядковий. Отже, у родовому відмінку повинно бути однієї цілої трьох десятих.

Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Двокрапку в реченні ставимо в двох випадках:

• у простому реченні після узагальнювального слова;
• у складному безсполучниковому реченні.

У складному безсполучниковому реченні двокрапку потрібно ставити тоді, коли друга частина пояснює, уточнює, конкретизує першу чи вказує на причину дії в ній.

Друга частина речення саме так можна «побачити» його інтелектуальний рівень пояснює, конкретизує першу, пояснює причину дії в ній. Саме тому між частинами цього речення потрібно поставити двокрапку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слова уніс, проложив – це росіянізми.

Слова вклад і внесок мають різне лексичне значення. Вклад – це грошова сума, внесена на збереження до ощадного чи іншого банку. Внесок – це персональне чи колективне досягнення в галузі культури, науки тощо.

Лексичне значення слова даний таке: «той, що дають; наявний; попередньо визначений, відомий». Його вживання часто є простим калькуванням з російської мови.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв (д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р) перед наступним приголосним, крім Й, пишемо И. Отже, симптом, речитатив, джинси, кредит, таксист, але соціолог, діаграма (далі голосний). Також літеру і пишемо в слові хірургія, адже літера х не входить до названих дев’яти літер.

У власних назвах правила інші. И пишемо тут в таких випадках:

• після шиплячих та ц перед наступним приголосним, крім й (Алжир);
• у географічних назвах після р, т, д та в буквосполученнях -ида, -ика, -ита (Балтика, Корсика);
• у винятках (Пакистан, Вавилон тощо).

У деяких із запропонованих слів потрібно писати літеру е. Це так звані словникові слова, правопис яких потрібно запам’ятати (репетитор, інженер)

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах)  й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

З малої літери пишемо прикметники з суфіксом –ськ- (езопівська мова, європейські країни), а також загальні назви, що визначають тип події (математична олімпіада).

З великої літери потрібно писати всі слова в географічних назвах, крім загальних (протока, острів, могила тощо). Бабин Яр – це урочище в північно-західній частині Києва (між районами Лук’янівка й Сирець), що всесвітньо відоме як місце масових страт цивільного населення в роки Другої світової війни. Слово яр тут втратило своє загальне значення, а стало частиною єдиної власної назви.

Також з великої літери пишемо імена літературних персонажів (Мефістофель); лише перше слово в назвах держаних установ (Палац урочистих подій), історичних пам’яток (Маріїнський палац, а не Маріїнський Палац).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у / в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у / в.

Між голосним і приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв і схожими сполуками. У також пишемо між двома приголосними. Отже, позичити в Ірини, записано в журналі, зустрічі в академії.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: [..]овжелезний, по[..]звякувати , скла[..]ка.

У словах довжелезний та складка вимовляємо звук [д], а от у слові подзякувати – це звук [дз′].

У рядку оселе[..]ець, мене[..]жмент, роз[..]авати у словах оселедець та роздавати вимовляємо звук [д], а у слові менеджмент це звук [дж].

У рядку пона[..]плановий, поси[..]еньки, фу[..]бол у всіх словах вимовляємо звук [д], адже глухий звук [т] у слові футбол перед дзвінким теж вимовляємо як [д].

У рядку скла[..]ання, моло[..]іжний, спа[..]ковість у словах складання та спадковість вимовляємо звук [д]; у слові молодіжний це звук [д′].

У рядку спо[..]обатися, ві[..]повідний, бу[..]івля у словах сподобатися та відповідний вимовляємо звук [д], а от у слові будівля це звук [д′].

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники експеримент, вирок, умови відповідають у тексті на питання кого?, що? Це знахідний відмінок.

Слово кандидати відповідає в тексті на питання хто?, що?Отже, це слово стоїть у називному відмінку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова. Синоніми.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо лексичне значення запропонованих слів.

Гіпотеза – наукове припущення, що потребує підтвердження.

Аксіома – вихідне положення, що не потребує доведення й лежить в основі доказу інших тверджень.

Версія – один з варіантів у викладі, тлумаченні чогось, у розповіді про щось.

Припущення – думка про можливість, імовірність чого-небудь.

Отже, слова гіпотеза, аксіома, припущення є синонімами. Усі вони бути на місці пропуску в третьому реченні.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлена обставина. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки у реченнях з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, разом із залежними словами він утворює дієприслівниковий зворот.

У реченні така група слів виконує функцію відокремленої обставини, яка зазвичай виділяється. У шостому реченні така обставина є (смакуючи свої «отруйні» напої). Але в реченні вона не відокремлена, перед нею потрібно поставити кому.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У третьому речення є фразеологізм не спускати очей (пильно, невідривно дивитися).

У п’ятому реченні – відійшов у небуття (помер).

У шостому – топтати ряст (жити).

А от у першому реченні є вислів накидати петлю на шию. Схожий фразеологізм має значення ставити когось у залежність, підкоряти своїй владі, поневолювати. Друге значення – братися за важку роботу, за виконання обтяжливих обов’язків. У запропонованому мікротексті словосполучення накидати петлю на шию має пряме значення, тобто вказує на те, як мала відбутися смертна кара.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: з’єднання, під’язиковий.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять:

• на початку кореня (в’юниться);
• після голосного (сором’язливий, ластів’ятко, фортеп’яно);
• якщо перед кореневим приголосним стоїть Р (черв’ячок).

Апостроф після Р ставимо, якщо є роздільна вимова: надвечір’я, кур’єрський, але рясненький.

Не ставимо апостроф, якщо перед кореневим б, п, в, м, ф стоїть інший приголосний, крім Р (святкування, медвянистий).

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іменник ступінь належить до чоловічого роду, іменники фрау, івасі, путь – жіночого роду.

Отже, порушено норму узгодження прикметника з іменником у рядку учений ступінь.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -ик в українській мові має різне значення. Так у словах вузлик, коник, столик його вживають на позначення пестливості, зменшення.

А от у слові лірик цей суфікс уживають на позначення професії особи чоловічої статі (історик, практик тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Пряме значення слова

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичні значення слів; розрізняти пряме й переносне значення.

Пряме значення слова – звичайна назва предмета, властивості, ознаки, дії чи стану. Пряме значення слова найчастіше буває первинним, тобто тим, що вперше стало назвою.

Переносне значення завжди пов’язане з первинним. На основі переносного значення виникають метафори, метонімії, синекдохи. Кожне значення слова потрібно встановлювати в реченні або словосполученні.

У переносному значенні вжито такі прикметники: гострий біль, золоте слово, теплі спогади, живильна вода.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово вихопившись указує на додаткову дію, є незмінним. Це особлива форма дієслова дієприслівник.

Слово навколо служить для зв’язку слів у реченні, разом із іменником указує на предмет, до нього можна також підібрати синонім біля. Це прийменник.

Слово яких не вказує на предмет, але не називає його. Це займенник.

Слово щороку відповідає на питання коли?, є незмінним. Це прислівник.

Відповідь – БГАВ.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А ускладнене відокремленою прикладкою видатного письменника, філософа, музиканта, педагога, есперантиста, поліглота, яка стоїть у кінці речення.

Речення в рядку Б – це речення складне безсполучникове, частини якого протиставлені за змістом. У такому випадку ставимо тире.

Речення в рядку В – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть перед однорідними членами речення, а після них речення продовжується, необхідно поставити тире.

Речення в рядку Г – це просте речення, у якому підмет та іменна частина складеного дієслівного присудка виражені іменниками. Отже, між ними потрібно поставити тире.

У речення в рядку Д – це тире між частинами речення, що пов’язані сурядним зв’язком. Такі частини вказують на причину і наслідок дії.

Відповідь – АГБВ.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена підметом хвилина. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називають предмет, але нічого не йдеться про дію.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком віддай. У цьому реченні можна поставити уявний підмет ти (ІІ особа однини). Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні в рядку В граматична основа виражена присудком порадили. У цьому реченні можна поставити уявний підмет вони, ми, ви (минулий час). Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена підметом сяйво. Але в цьому реченні також є група присудка (обставина). Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком не треба. Уявний підмет у цьому реченні поставити не можна. Отже, це односкладне безособове речення.

Відповідь – БВДА.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

У реченні Поняття «дрес-код» прийшло до нас із Великої Британії, що відома своїм консерватизмом і суворими правилами публічної поведінки дві граматичні основи, частини не рівноправні, пов’язані сполучниковим словом що. Отже, це складнопідрядне речення.

Дрес-код – це рекомендації й правила хорошого тону, утілені в певному стилі одягу й аксесуарів. Тут одна граматична основа. Це просте речення, ускладнене відокремленим означенням.

Зараз дрес-код на роботі або на вечірці вже мало кого дивує: він є радше підтвердженням дотримання корпоративної етики чи лояльності одного стосовно інших. Тут граматичних основ дві, друга частина пояснює, доповнює першу, ними споїть двокрапка. Це складне безсполучникове речення.

Ба більше, одяг ділової людини нині став символом успіху й достатку, дрес-код започаткував у моді новий напрям, що охопив практично всі верстви населення розвинених країн. У цьому реченні три частини, перша й друга пов’язані безсполучниковим зв’язком, а друга й третя – підрядним. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

А в останньому варіанті утворимо складносурядне речення. Правильно вибирати одяг – це своєрідне мистецтво, і тому основи дрес-коду часто вивчають у багатьох закладах освіти та великих корпораціях. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності.

Відповідь – ДАВГ.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів і утворювати з них синонімічні пари.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

як у воду опущений – сумний, невеселий;

як на голках – неспокійно, напружено;

як гора з плечей – з полегшенням;

як лисому гребінь – зайвий, непотрібний;

як з гуски вода – безтурботно, байдуже;

як чорна хмара – стурбований, злий, не в гуморі;

як торішні бублики – непотрібний;

як камінь з душі – полегшення, спокій;

як на вугіллі – неспокійно, стурбовано.

А тепер утворимо синонімічні пари.

Відповідь – ДГВБ.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Усі знайомі Катерини Білокур зауважують,(1) що мисткиня була

мовчазною,(2) секретами майстерності не ділилася,(3) свою творчу

лабораторію приховувала від стороннього ока:(4) певно,(5) десь інтуї-

тивно відчувала,(6) що їй дано бачення природи,(7) не підвладне нікому

іншому.

На місці цифри (1) потрібно поставити кому, адже це кома між двома частинами складного речення, що пов’язані підрядним зв’язком; на місці цифр (2) та (3) необхідно поставити коми, тому що це розділові знаки між однорідними членами речення(присудками). На місці цифри (4) потрібно поставити двокрапку: тут поєднано безсполучниковим зв’язком дві частини складного речення , де друга частина пояснює першу(ця двокрапка в завданні пояснена як знак при узагальнювальному слові). Кома (5) виділяє вставне слово, а кома (6) стоїть перед відокремленим означенням (дієприкметниковим зворотом).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників та поєднувати їх з прикметниками.

Рід незмінних іншомовних іменників, що є власними назвами, визначають за загальною назвою, на позначення якої їх уживають. Відповідно до визначеного роду узгоджують і прикметник: Ай-Петрі – гора (чарівна), Огайо – штат (чоловічий рід), Чилі – країна (вона), Міссісіпі – річка (вона).

Тбілісі – незмінюваний іменник на позначення назви міста в Грузії. Отже, це іменник середнього роду. Запропоноване речення потрібно відредагувати.

Цієї весни затишне Тбілісі радо зустрічає туристів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення наказового способу дієслова.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова в наказовому способі виражають спонукання до дії (наказ, прохання тощо).

Найпростіше утворити таку форму від дієслова наказового способу в 2 особі однини (ти), а потім до основи додати особове закінчення (-мо, -імо, -те тощо).

Спробувати – спробуй – спробуйте.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Ступені порівняння прикметника. Поєднання іменника з числівником. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати числівники, поєднувати числівники з іменниками; правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

У реченні йдеться про лауреатів премії імені Нобеля, тобто тих, хто зробив найбільший внесок у науку. Саме це слово буде доречним у реченні.

Числівники 5 і більше, а також ті, які закінчуються на ці числа, поєднують з іменниками в родовому відмінку. Отже, потрібно обрати варіант років.

У числівниках на позначення сотень (це складні числівники) відмінюємо дві частини. Першу – як простий числівник, а друга частина матиме в родовому відмінку форму сот.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у – в. Між голосним і приголосним традиційно вживають прийменник в. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв та схожими сполуками. У також у пишемо між двома приголосними.

Отже, зайти у фейсбук, написала у творі, переміг у змаганнях.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Синонімія складних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне.

Проаналізуймо зміст речень.  Мама попросила Назара обов’язково забрати сестру. Назар відмовляється, бо пропустив багато репетицій. Він відмовляється вперше, не скаржиться. Мама не дає оцінки вподобанню Назара, не коментує те, що він відмовляється виконати її прохання.

Отже, найточніше зміст діалогу передає речення Мама настійливо просила Назара забрати сестру з дитсадка, але він відмовився, бо пропустив багато репетицій.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Речення У супермаркеті суворо заборонено саджати й катати дітей у візках для покупок потребує редагування, адже заборонено саджати дітей у що? у візки, а заборонено катати дітей у чому? у візках.

Решта речень побудовано правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

На позначення часу використовують порядкові числівники. Їх уживають у поєднанні з певними прийменниками, а саме: на, по, до, за. Прийменник без в українській мові в цьому випадку не використовують. Отже, на позначення часу правильною є конструкція чверть на одинадцяту.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слова «удачно» в українській мові немає, це росіянізм.

Книгу, зошит, блокнот розгортають. Слово «виключення» в українській мові має значення «усунення чого- чи кого-небудь, позбавлення чогось, вимкнення).У запропонованому варіанті – це теж калька з російської мови.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких на письмі позначено спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, що забезпечує милозвучність.

У групах приголосних -ждн-, -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають. Отже, спрощення матиме місце в словах безвиїзний, захисник, тижневий, ненавмисний, запізно, радісний, пристрасний, перехресний, доброчесний, якісний.

Не відбувається спрощення в іншомовних словах (агентство, студентство, абонентський, баластний).

Також у групі -скн- випадає к: блиск – блиснути.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова ячмінно-житній, північно-східний (два рівноправних слова, можна поставити сполучник сурядності і), фітнес-клуб     (перше слово дає основну характеристику поняттю), міжнародно-правовий (частину міжнародно- традиційно пишемо через дефіс).

Разом потрібно писати прикметники вічнозелений, чудотворний, вологостійкий, тому що від усіх цих прикметників можна утворити підрядні словосполучення (творить чудо, стійкий до вологи, вічна зелень).

Також разом пишемо слова з частинами фото-, євро-, кіно-, вело-, анти- (фотоательє, євробанк тощо).

Разом пишемо слова глухонімий та жовтогарячий, бо це слова-винятки. Також разом пишемо прикметник залізобетонний, бо його утворено від іменника залізобетон.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс -а, тобто -ер- переходить в –ир-: завмирала.

И пишемо в кореневих сполуках ри-, ли- (тривога).

У деяких дієсловах при зміні відбувається чергування е з и (стеле – вистилати).

И також пишемо, коли при зміні слова ненаголошений И стає наголошеним: дзеркальний – дзеркало, смиренний – мир, дрижати – дригати.

Правопис певних українських та іншомовних слів треба запам’ятати: меридіан, теоретичний, диригент, абрикос, дистанція, метушливий, метелик, химерний, християнин  тощо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку сьомий, шість, сюди підкреслена літера позначає однакові звуки. У слові шість літера с передає звук [с′], адже цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким. У словах сьомий, сюди це теж [с′], адже далі після нього відповідно йдуть ь та ю.

У словах лук і ковдра підкреслена літера к передає звук [к], а в слові анекдот це [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляємо дзвінко. Отже, теж різні звуки.

У рядку здогад, зяблик, низка підкреслена літера означає різні звуки: у словах здогад, низка літера з передає звук [з]; у слові зяблик це [з′], бо далі буква я, що в цьому випадку передає звук [а] та вказує на м’якість попереднього приголосного.

У словах межа, дужка літера ж передає звук [ж], у слові ложці – [з′].

Розглянемо рядок з такими слова: літак, квітчати, нитка. Підкреслена літера в цих словах теж позначає різні звуки. У словах літак і нитка літера т передає звук [т]. Буквосполучення тч у слові квітчати передає звук [ч:].

Відповідь- А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Перегляньте ще раз увесь мікротекст, оскільки розуміння змісту попередніх речень дозволить вам дібрати відповідне за змістом слово.

Отже, йдеться про степ.

Степ – це великий безлісий, укритий трав'янистою рослинністю простір. Тож дієслова розташувався, спускався, вився не будуть тут доречними.

Дієслово розстилатися має значення «простягатися, пролягати у просторі, займати велике місце», і саме воно може стосуватися степу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних слів разом і через дефіс.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Церкви підняли … в/гору свої … голови(вгору – прислівник, який указує напрямок, пишемо його разом).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок (недалеко – прислівник, який можна замінити синонімом без не (близько), пишемо його разом).

У/далині […] степ, тонув у своїй зеленій траві (удалині – прислівник, пишемо його разом).

На/багато років уперед (на багато – прийменник з числівником: на скільки років – на багато років, пишемо цю сполуку окремо).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Порівняльний зворот.

Щоб виконати це тестове завдання, треба обов’язково ще раз переглянути пропонований мікротекст.

Прочитайте речення, про які йдеться у варіантах відповіді. Поміркуйте, чи правильно вжиті в них розділові знаки.

Картина відкривалася справді чудова: з високої гори видно було все місто (двокрапка між частинами безсполучникового складного речення – помилок немає).

Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані (кома перед порівняльним зворотом; бракує коми після порівняльного звороту; крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення, кожна з яких має розділові знаки; ще одна кома перед порівняльним зворотом). Отже, правильна пунктуація цього речення має бути такою: Церкви підняли високо в/гору свої зелені, мов травою вкриті, голови; біліли білі боки, мов із крейди вистругані.

Річка блищала, звивалася змією по жовтому пісочку, пускаючи легенький димок туману із себе (кома між однорідними членами речення, кома перед відокремленою обставиною – помилок немає).

Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (кома між однорідними членами речення – помилок немає).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про члени речення та вміння визначати їх у реченні.

Проаналізуймо запропоновані приклади.

Як відомо, прикладка – це різновид означення, що, указуючи на ознаку предмета, дає йому іншу назву, виражене іменником і відповідає на питання який? яка? яке? які?

Бачимо, що такі ознаки має другорядний член у реченні Не/далеко від гори велика стіна обвивала кругом розкішний садок, здоровенну пустку-будинок (слово будинок є іменником, указує на ознаку – пустка (яка?) будинок, пустка у вигляді будинку).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені і ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: понЯття, вантажІвка, горошИна, листопАд.

У програмі ЗНО учасникам рекомендовано перелік слів з наголосами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення та складне речення.

Складне речення – це синтаксична одиниця, що утворена з двох або кількох простих речень, має щонайменше дві граматичні основи чи їхні частини.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні Суворість учителя, як кажуть, корисніша за поблажливість батьків одна граматична основа – суворість корисніша. Отже, це просте речення, ускладнене вставною конструкцією.

У реченні У житті кожен може робити добрі справи, не чекаючи на похвалу граматична основа одна (кожен може робити добрі справи).Отже, це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

У реченні Навіть поважні люди, освічені й досвідчені, не завжди перші мудреці теж одна граматична основа. Це просте речення, ускладнене відокремленими означеннями.

У реченні Від усього на цьому світі є ліки, немає їх лише від людської глупоти граматичних основ дві: ліки є та немає. Отже, це речення складне.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот також передає дію підмета та пов’язаний з присудком.

У реченні Добираючи збалансовану дієту, правильне харчування буде корисним для вашого здоров’я дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів.

Відповідь – В.

ТЕМА:Морфологія. Змінні та незмінні частини мови. Словотвір.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови; розрізняти змінні та незмінні частини мови.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є прислівники (навіки), особлива форма дієслова – дієприслівник (знаючи), неозначена форма дієслова (відчувати) та безособові форми дієслова на –но, -то.

Також не мають закінчення деякі іншомовні слова (хачапурі, пюре).

Іменники терези, честь, далечінь є змінними й мають закінчення (терезами, честю, далечінню тощо)

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слова змістовий та змістовний – пароніми.

Змістовий – це той, що має стосунок до змісту.

Змістовний – це «багатий змістом».

Отже, відповідь має бути змістовною.

Решта словосполучень правильні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак не потрібно писати в таких словах: барабанщик (ь не пишемо перед шиплячими, крім винятків та л), харківський (м’який знак не пишемо після твердого р), Оксанчин (бо м’якого знака немає в прикінцевому буквосполученні цього іменника, що стоїть у називному відмінку, – Оксанка).

А писати м’який знак потрібно в таких словах: бадьорий (буквосполучення ьо), бульвар, медальйон (після л в іншомовних словах), трипільська (перед прикметниковими суфіксами –ськ-, -зьк-, -цьк м’який знак пишемо після л), культура (у середині слова після л).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Японія традиційно була сільськогосподарською країною: самé існування її мешканців і їхній добробут залежали від довкілля має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Японці вирішили не боротися з природою, а любити її, гармонізувати з нею своє життя, навчитися пильно спостерігати за найменшими змінами має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними присудками.

Речення Народження й умирання людини поєдналися з пробудженням і згасанням природи, так що істота й усе навколо стали рівними перед вічними небесами має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником так що. Друга частина вказує на наслідок дії в першій частині. Отже, це складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідку.

Речення Пори року проникли й у звичайне спілкування: навіть у сучасному листуванні японці обов’язково мають згадати поточний сезон, щоб показати свою ґречність має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком, друга частина пояснює першу, а друга й третя – сполучником підрядності щоб. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь – ГАВД.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте увідповіднити фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання навіщо?, з якою метою? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А: Я постійно намагаюся підвищувати славну майстерність, (навіщо?, з якою метою?) аби не пасти задніх у своїй галузі.

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання незважаючи на що? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Б: Хай як інформаційні технології роблять інакшим наше життя, (незважаючи на що?) замінити ними живе спілкування під час навчання неможливо.

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання з якої причини? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні В: Іноді найбільші прориви в дослідженні будь-чого стаються несподівано, (з якої причини?) адже ніколи не передбачиш сприятливого для цього збігу обставин.

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання за якої умови? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Г: Якщо брати до уваги лише позитивні результати власної діяльності, (за якої умови?) можна не боятися труднощів на шляху до мети.

Відповідь – АБВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком, що виражені іменниками.

Речення 2 – це просте речення, де тире стоїть на місці пропущеного присудка.

Речення 3 – це складносурядне речення, частини якого пов’язані протиставним зв’язком.

Речення 4 ускладнене відокремленими означеннями.

Відповідь – ДВБА.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово відомий відповідає на питання який?, указує на ознаку предмета. Отже, це прикметник.

Слово більше відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово цій відповідає на питання якій? і вказує на ознаку, але не називає її. Отже, це займенник.

А слово досягнуті теж відповідає на питання які?, але вказує на ознаку, одержану від дії. Отже, це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Відповідь – БГВА.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів. У ньому запропоновано не окремі фразеологізми, а речення зі стійкими конструкціями.

Спочатку з’ясуймо значення фразеологізмів.

Поставити на місце – певними діями, зауваженнями змусити когось опам’ятатися від зарозумілості.

Поставити на чолі – поставити для керівництва, очолити щось.

Поставити на карту – ризикувати чим-небудь заради мети, успіху.

Поставити перед фактом – повідомити про те, що вже відбулося, сталося.

Поставити на ноги – 1. Виростити, виховати; 2. Виходити після хвороби, вилікувати.

Тепер доповнимо ці речення відповідними фразеологізмами.

Відповідь – ГБАВ.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Речення необхідно читати дуже уважно, щоб правильно визначити відмінок, у якому стоїть числівник.

Запропонований числівник має форму родового відмінка.

Числівник 18 у родовому відмінку може мати форми вісімнадцяти, вісімнадцятьох.

У числівниках на позначення сотень відмінюємо першу й другу частини. У родовому відмінку числівник п’ятсот матиме форму п’ятисот.

Числівник 40 у всіх відмінках, крім називного й знахідного, має форму сорока.

Числівник 6 у цьому відмінку може мати форми шести й шістьох.

Тепер поєднаємо ці форми. Отже, правильна відповідь – вісімнадцяти тисяч п’ятисот сорока шести.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні, розставляти розділові знаки.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Однорідні члени є в реченнях, позначених кружечком і ромбом.

ЮНЕСКО визначає інклюзивне навчання як «процес звернення і відповіді на різноманітні потреби учнів, щоб забезпечити їхню участь в освітньому процесі, культурних заходах і житті громади».

В Україні найчастіше відповідне навчання розуміють вузько, а саме як такий спосіб здобуття освіти, коли учні або студенти з особливими потребами перебувають у загальному освітньому просторі за місцем свого проживання, що є альтернативою інтернатній системі або домашньому чи індивідуальному навчанню.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах речення

Вам потрібно продемонструвати свої знання головних і другорядних членів речення, уміння визначати їх у реченні, правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У реченні, позначеному квадратом, є додаток, що починається словом зокрема. Такий додаток є відокремленим. У запропонованому тексті перед ним коми немає. Отже, це і є пунктуаційна помилка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Складносурядне речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види складних речень, визначати смислові зв’язки між частинами складносурядного речення.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

У реченні Саме завдяки такому всеохопному підходу жодна українська дитина не відчуватиме себе вилученою із соціуму – і це головне завдання реалізації інклюзивної освітньої політики на державному рівні дві граматичні основи (дитина не відчуватиме себе вилученою та це є головне завдання), що поєднані єднальним сполучником сурядності і. Це складносурядне речення.

Відповідь – А.

ТЕМА:Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціюючи в ньому головне та другорядне, критично оцінювати прочитане, логічно мислити.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення, позначене ромбом, є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. Це визначення інклюзивного навчання. Наступні речення мають поглиблювати цю інформацію, розширювати чи конкретизувати її.

Саме це є в реченні з символом «кружечок», де пояснюють, що такий процес в Україні зазвичай розуміють як навчання дітей чи студентів з особливими потребами.

Подальшу конкретизацію поняття «інклюзія» знаходимо в реченні з призмою, де стверджують, що це значно ширший процес (ужито вставне слово «безсумнівно»).

Речення з квадратом тлумачить цю думку більш детально, для зв’язку з попереднім реченням вжито вставну конструкцію «іншими словами».

А останнє речення (трикутник) – це своєрідний підсумок, висновок щодо поданої інформації.

Відповідь – Д.

          

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, поєднання іменників з числівниками.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Завдання також перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Дієслова подякувати, дякувати поєднують з іменниками у формі давального відмінка. Отже, подякували Людмилі Володимирівні.

У місцевому відмінку іменники чоловічого роду ІІ відміни в множині мають закінчення -ах. Отже, розбіглися по класах. Збірні числівники в українській мові НЕ поєднують з іменниками жіночого роду. Отже, три учениці.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Потрібно визначити, у якому відмінку вжито запропоновані числівники в реченні.

Перший числівник стоїть у родовому відмінку. Отже, двадцяти тисяч. А другий – у знахідному. Отже, двісті тисяч.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Уживання прийменникових форм. Тверда і м’яка групи прикметників.

Це завдання вимагає від вас правильного добору форм слів і поєднання їх у словосполучення.

По теорії, у відповідності до теорії – це калька з російської мови.

Нормативними є сталі конструкції згідно з…, за ..., та відповідно до….

Отже, правильним із запропонованих варіантів є за теорією.

Прикметник природний належить до твердої групи.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм. Кличний відмінок. Рід іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, правильно утворювати форму кличного відмінка іменників, а також визначати рід іменників.

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також урахувати групу.

У кличному відмінку ім’я Остап матиме форму Остапе, адже це іменник ІІ відміни (тверда група без суфікса).

Іменник гуаш – жіночого роду. Такі слова потрібно запам’ятовувати.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу. Форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів і правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників.

У дієсловах ІІ дієвідміни відбувається чергування в першій особі однини: радити – раджу.

Під час творення складеної форми найвищого ступеня порівняння за допомогою слова найбільш прикметник ставимо у звичайній формі – найбільш свіжої.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Адресат і адресант мовлення.

Це завдання перевіряє ваше вміння уважно читати й диференціювати головне й другорядне, аналізувати, критично оцінювати прочитане.

З діалогу дізнаємося, що Болік підготував кілька дисків, для того щоб дорогою слухати разом з супутником музику. Але його співрозмовник відмовляється. У діалозі немає характеристики плеєра, товариш не виказує негативних емоцій, не висловлює своїх музичних уподобань, а лише стверджує, що в нього є власний плеєр, який він, очевидно, і взяв для того, щоб слухати музику, що підібрав сам.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Тире (5) в завданні обґрунтовано як розділовий знак на місці пропущеного члена речення. Насправді це тире при відокремленій прикладці, що розташована в кінці речення й дає предмету («теорії розуму») другу назву.

Решта знаків пояснено правильно.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

Проаналізуймо запропоновані речення.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни. Треба стежити за тим, щоб вони не спотворювали змісту висловлюваного. Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням.

При заміні прямої мови на непряму змінюються особові форми дієслів і форми займенників з погляду того, хто вводить непряму мову у своє висловлення, а не з погляду автора прямої мови. Важливо також узгоджувати рід діяча в головній і підрядних частинах складнопідрядного речення. Отже, правильним буде реченням Іван сказав, що, як і будь-якій людині, йому важливо знати, що про нього думають інші, як сприймають його ідеї.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення. Узгодження членів речення.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно, комунікативно доцільно використовувати речення з однорідними членами в мовленні та правильно узгоджувати члени речення.

Речення У більшості держав світу уряди піклуються й охороняють довкілля побудовано неправильно. Однорідні присудки потребують, щоб другорядний член речення мав різні форми (прийменникову і безприйменникову).

Отже, це речення потрібно відредагувати.

У більшості держав світу уряди піклуються про довкілля й охороняють його.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Функціонувати – виконувати функцію, відігравати роль того, що названо відповідним іменником, у нашому випадку це дія, робота середовища на основі відповідних технологій.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Слово середовище має кілька лексичних значення. Одне з них – «соціально-побутові умови, у яких проходить життя людини; оточення». У запропонованому реченні саме воно буде доречним (осередок – місце зосередження чого-небудь, центр, місце зародження, виникнення, посередник – особа чи установа, що сприяє встановленню та здійсненню ділових контактів, осердя – основна внутрішня частина деяких приладів, виробів, апаратів тощо).

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати словосполучення «один від одного», адже йдеться про учасників навчального процесу (учасник – чоловічий рід).

Відповідь – А.