Українська мова

ТЕМА: Морфологія.

Завдання скеровано на перевірку вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Потрібно взяти до уваги, що:

• чоловічі прізвища на приголосний – -ко, -енко, -о – відмінюють як іменники II відміни відповідної групи (Карпенко – Карпенка);
• власне кількісні числівники два, три, чотири  поєднують з іменниками у формі називного відмінка множини (два персонажі);
• складену форму порівняння найвищого ступеня утворюють додаванням слова «найбільш» або «найменш» до звичайної форми прислівника  (оригінально – найбільш оригінально).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Це завдання скеровано на перевірку знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку Д: приваблива вакансія.

В інших варіантах значення слів дубльовано (тавтологічні словосполучення).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Без дефіса треба писати слово «нашвидкуруч» (складний прислівник, утворений із кількох основ).

Через дефіс пишуть:

• прислівники, утворені від синонімічних або антонімічних слів, а також прислівники, у яких є повторення слова або кореня: перші-ліпші, довго-довго;
• складні займенники зі складниками бозна-, будь-, -будь, -небудь, казна-, хтозна- й под. – будь-куди;
• складні прийменники з першою частиною з (із) – з-поміж.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія. Сполучення йо, ьо.

Завдання скеровано на перевірку навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх правилами, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Звукосполучення [йо] на письмі позначають «йо»:

• на початку слова;
• після приголосного (найчастіше на початку складу);
• після голосного: каньйон, серйозний, знайомство.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання скеровано на перевірку вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки згідно з вивченими правилами.

Буквосполучення -ств- на місці пропуску треба писати в обох словах рядка В: дитинство, піратство.

Творення прикметників за допомогою суфіксів -ськ(ий) та іменників за допомогою суфікса -ств(о) пов’язане зі зміною деяких приголосних і самих суфіксів:

• г, з, ж + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -зьк(ий), -зтв(о);
• к, ц, ч + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -цьк(ий), -цтв(о);
• х, с, ш + -ськ(ий), -ств(о) змінюють на -ськ(ий), -ств(о): жіноцтво, козацтво, будівництво, гайдамацтво.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Потрібно згадати, що прикметники, дієприкметники з не пишуть окремо, якщо є залежні слова: не з’ясовані вчасно важливі питання.

Зверніть увагу, що разом не пишуть у:

• префіксі недо-, який указує на неповноту, половинчастість дії в слові «недооцінений»;
• дієслові «непокоїтися» в значенні «турбуватися».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх правилами.

Подвоєння відбувається за збігу однакових приголосних на межі морфем, частин складноскорочених слів, основи дієслова на -с і постфікса -ся: підданий, клітинний, розрісся, оббивати; у формах теперішнього часу дієслова «лити» й похідних: ллється.

Подвоєні букви треба писати в прислівнику навмання.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання скеровано на перевірку орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні. 

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: нАчинка, вИпадок, дрОва, зАгадка, руслО.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання скеровано на перевірку вміння добирати слова й доречно вживати їх у тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст.

У реченні «Поділіть своє помешкання на зони й складіть план прибирання кожної» слово «зони» можна замінити словом «частини», яке в цьому контексті означає ділянка якої-небудь площі, поверхні.

Зверніть увагу, що значення слів, поданих у варіантах А, Б, В, не відповідають стилю запропонованого мікротексту:

• відрізок – невелика частина, шматок чого-небудь;
• сфера – межа поширення чого-небудь;
• шматки – частина відділена, відбита, відрізана і т. ін. від чогось.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Прикладка.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати прикладки в реченні.

Прикладка – різновид означення – є в першому реченні. Вона називає ознаку предмета й водночас, будучи вираженою іменником, дає йому нову назву: методу (якого?) «дама з крильцями».

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Візьміть до уваги, що в сьомому реченні після означуваного слова є підрядна частина, яку потрібно відокремити комами: І ще одне добре правило: за 10–15 хвилин назбирайте в пакет 27 непотрібних речей, які муляють очі, й рішуче викиньте цей мотлох (не перекладайте на інше місце, а винесіть геть!).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання скеровано на перевірку вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Виконуючи це завдання, обов’язково аналізуйте мікротекст: ставте подвійне відмінкове питання до кожного іменника. А саме:

• хто? що? процес – називний відмінок;
• докоряйте за кого? що? безлад – знахідний відмінок;
• наводимо кого? що? порядок – знахідний відмінок;
• викиньте кого? що? мотлох – знахідний відмінок.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення 1 – це просте речення, у якому тире стоїть на місці пропущеного члена речення (присудка).

Речення 2 ускладнене відокремленою прикладкою, яка виділена тире в кінці речення.

Речення 3 – це просте речення, у якому тире стоїть між підметом і присудком, що виражені інфінітивами.

Речення 4 – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані протиставним зв’язком.

Відповідь – ВДАБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Людина найбільше ризикує в житті, очікуючи сприяння інших власній безпеці та в усьому розраховуючи на когось має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене відокремленою обставиною.

Речення Ніхто не передбачить, на що спроможний кожен із нас і на яку висоту здатний злетіти, ти й сам не дізнаєшся, доки не розправиш крила має вже чотири граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані підрядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим, третя й четверта – знову підрядним. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та підрядні зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення На життєвому шляху трапляється багато перешкод, але кожен знає про зустрічний вітер, здатний підняти в небо паперового змія має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності але. Друга частина вказує на наслідок дії в першій частині. Отже, це складносурядне речення.

Речення Озираючись на пройдений шлях, більшість передусім згадуватиме й цінуватиме те, чого досягнула з неабиякими труднощами має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом чого. Друга частина вказує на наслідок дії в першій частині. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення музикант-віртуоз знає: визнанню й славі передують години, місяці й роки виснажливої праці має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Відповідь – ВГДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте увідповіднити фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання з якою метою? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В: Аби ще на етапі розроблення оцінити попит на нову гру, компанія розміщує (з якою метою?) її рекламу на якому-небудь популярному сайті й відстежує кількість натискань від потенційних гравців.

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання за якої умови? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А: Якщо підійти до проблеми творчо, можна знайти безліч способів перевірити задум ще на старті (за якої умови?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Г: Доки до групи поціновувачів не долучиться значна кількість людей, розробники не мають підтвердження потрібності такого продукту (допоки?).

До виділеного фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання якої? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Б: Наприклад, розробник онлайн-ігор компанія Zynga використовує метод, (який?) який жартома називають «тестування на бідних».

Відповідь – ВАГБ.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово і не відповідає на питання, поєднує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Слово завжди відповідає на питання як? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово усе відповідає на питання що? і вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

А слово до не має лексичного значення, з’єднує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Відповідь – ГАБВ.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення фразеологізмів.

Авгієві стайні – щось дуже занедбане, повне безладдя.

Альфа й омега – початок і кінець.

Аріаднина нитка – те, що дає правильний напрямок.

Азбучна істина – загальнозрозуміла елементарна річ.

Відповідь – ДГВБ.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє знання про складнопідрядне речення та ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати їхні види, правильно розставляти розділові знаки в них.

У реченні, позначеному колом (Оскільки очисні споруди розраховано на І і ІІ класи, то 80% проб питної води не відповідають вимогам стандарту), до підрядної частини ставимо питання з якої причини?

Отже, це складнопідрядне речення з підрядним причини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники очищення, споруди, класи, роль відповідають у тексті на питання кого?, що? Це знахідний відмінок.

Слово стан відповідає в тексті на питання що? Отже, це слово стоїть у називному відмінку.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати граматичну основу речення.

До слова далека від підмета вода ставимо питання який є підмет? Граматична основа речення – вода далека, тобто маємо складений іменний присудок.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення зі вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.

Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Вставна конструкція як відомо є в реченні, позначеному ромбом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Це робота з деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом є початковим реченням запропонованого деформованого тексту. У цьому реченні визначено важливе значення води в житті людини та зазначено те, що її стан погіршується щороку.

Речення із символом-трапецією буде другим у тексті, адже розкриває причину цього погіршення та пояснює, як відбувається очищення води.

Наступним є речення, позначене колом: воно пояснює, через що виникають проблеми з очищенням.

Далі йде коментар про якість води в Україні і в Дніпрі. Отже, це речення із символом-квадратом.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, адже воно вказує, де все ж таки можна скуштувати чисту воду.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Дієслово. Наказовий спосіб дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати форму наказового способу та особові форми дієслів.

Форму наказового способу І особи множини утворюємо, додаючи до форми ІІ особи однини закінчення -імо (якщо форма ІІ особи однини закінчується на голосний): ходи – ходімо.

Дієслово подякувати поєднується з іменниками в давальному відмінку (подякувати йому).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові та кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. Необхідно визначити, у якому відмінку має вживатися числівник

У складному кількісному числівнику дев’ятсот відмінюємо дві частини. Нам потрібна форма родового відмінка. Отже, дев’ятисот.

У складному числівнику сімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Отже, потрібний варіант – сімдесяти.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників.

Спочатку обираємо варіанти цікавішим або більш цікавим. Варіант найцікавішим не можна поєднати зі словом все, а варіант більш цікавішим є неправильним, адже під час утворення складеної форми вищого ступеня до слів більш і менш потрібно додавати звичайний прикметник.

Далі обираємо варіант легше або більш легко. Варіант легкіше є неправильним, адже суфікс -к- під час творення ступенів порівняння зазвичай зникає. Якщо ж обрати варіант легко, то в реченні буде граматична помилка (легко, ніж іншим).

Серед запропонованих варіантів прикметників також необхідно обрати слово найсильнішим. Під час творення ступенів порівняння прикметників не використовують слів сама, самий, саме.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників. Кличний відмінок

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, а також визначати їхній рід, узгоджувати прикметники й іменники.

Іменник підпис чоловічого роду. Отже, потрібно обрати прикметник розбірливий.

Іменник Петро – це іменник ІІ відміни, без суфікса, тому в кличному відмінку буде Петре. Чоловічі імена по батькові мають в цьому відмінку закінчення -у. Отже, Петре Миколайовичу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, позначення часу.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно вживати числівники на позначення часу.

Указуючи час, використовуємо прийменники о, на. Вживання прийменника у в конструкціях на позначення часу не є нормативним. Отже, о пів на сьому.

Пам’ятник встановлено кому? Лесі Українці.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (5) у завданні обґрунтовано як розділовий знак між частинами складного речення, що поєднано безсполучниковим зв’язком. Насправді це кома перед підрядною частиною складного речення (підрядне обставинне допустове, питання – незважаючи на що?)

Решту знаків пояснено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні А слова автора стоять усередині прямої мови, розриваючи одне речення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Життя має вартість лише тоді, – говорив батько частенько, – коли людина може допомагати іншим».

У цьому варіанті коми після слів автора немає. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку Г дієприслівник передає додаткову дію до основної дії іншого суб’єкта. Граматична основа – перелік має бути написаний. Але він не може пакувати валізи.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Оскільки для розгляду запропоновано складнопідрядне речення з обставинним підрядним мети, то синонімічним до нього є просте речення, яке теж передає мету дії (надягати навіщо?, з якою метою? заради показу…).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати слово порівняти, адже воно має значення «вимірюючи, розглядаючи, досліджуючи, виявляти однакові риси або відмінності чогось».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати слово перетворив, адже воно має значення «надати іншого виду, характеру; переводити в інший стан».

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання, а саме правильне використання паронімів.

Тут доречно використати слово виробництво, адже воно має значення «виготовлення предметів, матеріалів; праця над безпосереднім виготовленням продукції».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання, а саме правильне використання паронімів.

Тут доречно вжити прикметник інформаційних, адже він має значення «сукупність кількісних даних, що виражають за допомогою цифр і графіків і використовують при збиранні та обробці певних відомостей», тобто той, що пов’язаний з технологіями.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Середовище – соціально-побутові умови; сукупність природних умов; речовина, що заповнює певний простір.

Площина – велика ділянка рівної поверхні землі, рівнина.

Область – частина якоїсь території; район, простір поширення ревних явищ.

Галузь – певна ділянка виробництва, науки.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Слова покрівля, відкриття, закривати є спільнокореневими, бо мають спільний корінь.

Слово крити означає «покривати поверхню чого-небудь; хвати від зору; тримати в таємниці, приховувати».

Слово « скривити» має інше значення: «робити кривим, викривляти».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

У варіанті А потрібно писати слово незнайомій (маловідомій) разом, а безпечно із з (префікси роз-, без- завжди закінчуються на дзвінкий).

У варіанті В потрібно писати не вправні окремо (є пояснювальне слово) та наражаєтеся, адже це дієслово І дієвідміни.

У варіанті Г потрібно писати стомилися (бо перед к, п, т, ф, х пишемо префікс с-) та відпочити, адже префікс від- закінчуються на дзвінкий приголосний.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

З великої літери потрібно писати всі слова в астрономічних назвах, крім загальних (планета, астероїд, сузір’я, галактика, туманність, система тощо). Отже, астрономічні назви, запропоновані в тесті, написано правильно.

Слово бог потрібно написати з малої літери, адже тут воно має значення типу міфологічного персонажа. Новий рік – це назва свята, тому з великої літери потрібно писати лише перше слово. Верховна Рада України – назва найвищого державного органу, тому з великої літери потрібно писати всі слова.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

З дефісом потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому, -єму, -е, -є, -и (по-перше). Але потихеньку, поволі, адже в цих словах інші суфікси (-у та -і).

Прислівники на позначення часу зазвичай пишемо разом (відтепер, надалі).

Разом пишемо прислівники на позначення напряму (зісподу, навмання).

Разом пишемо прислівники, першою частиною яких є частки ані-, аби-, що-, де-, як-. Тому разом потрібно писати прислівники щовівторка, абикуди.

Правопис деяких прислівників потрібно просто запам’ятати (безвісти, до вподоби, по суті тощо).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Запропоновані слова – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними. Подовжуватися будуть такі звуки: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш. Саме тому в словах любов’ю, чесністю, радістю не потрібно писати подвоєні приголосні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо у слові слизький у прикметниковому суфіксі -зьк-.

М’який знак не потрібно писати у слові чотирма, адже після р його не пишемо.

Також м’який знак не потрібно писати в словах камінчик, повінчати, адже перед шиплячими його не вживають, крім винятків (саме тому женьшеньовий).

М’який знак не пишемо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк, крім л. Саме тому в слові учительський його потрібно писати.

Зазвичай не пишемо м’який знак перед губними, але в слові вирізьблений його потрібно писати. Правопис необхідно запам’ятати, адже це виняток.

Потрібно написати м’який знак у словах портьєрний, каньйоон, адже ці слова іншомовні. М’який знак тут передає роздільну вимову.

Із м’яким знаком потрібно писати слово жменьці (бо м’який знак є в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – жменька). Також завжди пишемо м’який знак у ться в дієсловах (одягається).

Пишемо м’який знак і в зменшувально-пестливих суфіксах -еньк-, -есеньк- (малесенький).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (шелестіння);
• у словах, що перевіряють наголосом (черговий – черга, постелити – стелить, відгриміти – гримати).

И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс  -а-, тобто -ер-переходить в -ира-: бЕру – забирати.

Також И пишемо, якщо при зміні слова цей звук не зникає: кошичок – кошик, вогнище – вогник.

И пишемо в суфіксі іменників на позначення конкретних предметів (печиво).

И також пишемо в суфіксах -иц-, -ін: власниця, височина.

Також и пишемо традиційно в корені слова після р (дрижати, тривожний).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Учасникам ЗНО рекомендовано перелік таких слів з наголосами.

У запропонованому реченні неправильно підкреслено літери на позначення наголошених голосних у таких словах: відгомін, чорноземі, ознаки (правильні наголоси такі: відгомін, чорноземі, ознаки)

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення. У заданні запропоновано речення, в окремих словах яких підкреслено певні звуки.

Розгляньмо рядок з такими слова: рельєфна, модель, людям. Підкреслені букви в цих словах позначають однаковий звук – це [л′], адже далі відповідно бачимо м’який знак та букву я, яка в цій позиції передає пом’якшення попереднього приголосного. 

Підкреслені букви в словах слабозорих, Софійського, собору позначають різні звуки: у слові слабозорих та собору це [с], а в слові Софійського це [с′] (далі м’який знак).

У рядку зі словами цей, соціальний, місць підкреслені літери теж позначають різні звуки: у слові цей це звук [ц]; у словах соціальний та місць це звук [ц′], адже далі відповідно бачимо м’який знак та букву і.

У рядку зі словами сайті, конструкцію, кошти підкреслені літери теж позначають різні звуки: у словах конструкцію та кошти це звук [т]; у слові сайті це звук [т′], адже далі звук і.

 Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте увідповіднити фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання з якої причини? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні Д.

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання як? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні В.

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання з якою метою? На те саме питання відповідає фрагмент в реченні Б.

До виділеного фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання яка? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А (яких?)

Виділений фрагмент у реченні Г відповідає на питання за якої умови?

Відповідь – ДВБА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Відокремлені члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати просте ускладнене речення з однорідними членами, звертанням, вставними конструкціями, відокремленими членами речення.

Рядок А ускладнено відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом (закохані в минуле). 

Рядок Б ускладнено звертанням (мамо горда і вродлива).

Рядок В ускладнено уточнювальною обставиною (у степу).

Рядок Г ускладнено відокремленою прикладкою (людині), яка дає предмету другу назву.

Рядок Д ускладнено відокремленим додатком (окрім наших батьків).

Відповідь – ДАВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані підрядним зв’язком, друга й третя – безсполучниковим. Отже, у цьому реченні є безсполучниковий та підрядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Б має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником щоб. Друга частина вказує на мету дії. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення В має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом.

Речення Г має три частини, які пов’язані лише за змістом. Це складне безсполучникове речення.

Речення Д має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Відповідь – ДБГА.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово нехай не відповідає на питання, указує на відтінок значення, утворює форму наказового ступеня. Отже, це частка.

Слово геть відповідає на питання куди? та вказує на ознаку дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово йому відповідає на питання кому? і вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

А слово із не має лексичного значення, з’єднує різні слова в реченні. Отже, це прийменник.

Відповідь – ВАДБ.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів та утворювати з них синонімічні пари.

З’ясуймо спочатку значення фразеологізмів.

Хоч свічки ліпи – м’який, безвольний, спокійний.

Хоч греблю гати – багато.

З молоком на губах – молодий, недосвідчений. 

Розуму не позичати – розумний.

Купа на купі – багато. 

Світла голова – розумний. 

Міцний горішок – сильний характером, упертий.

Води не замутить – тихий, спокійний.

Жовтороте пташеня – молодий, недосвідчений .

Відповідь – ГАДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом речення.

У реченні, позначеному символом-трикутником, є однорідні присудки (взяти, посіяти), а реченні із символом-колом є однорідні підмети (сільське господарство, екосистема).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте і складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати граматичні основи, розрізняти просте і складне речення. 

Одну граматичну основу знаходимо в реченні, позначеному символом-трапецією (двадцять відсотків видів опинилися). Отже, це просте речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні

Завдання перевіряє ваше вміння правильно ставити й пояснювати розділові знаки.

У реченні, позначеному трапецією, є кома після слова штормів. Але тут немає уточнювальної обставини, тому розділовий знак ставити не потрібно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення зі вставними словами.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

Вставна конструкція як повідомляє… є в реченні, позначеному квадратом. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з так званим деформованим текстом, що перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення із символом-трапецією повідомляє, що метелики перебувають під загрозою. Потрібно їх якось рятувати. 

Саме про певну форму допомоги йдеться в рядку з символом-квадратом. 

Щоб таку допомогу могли надати, постери розташовують у різних районах Лондона. Отже, далі доречно поставити речення із символом-ромбом.

Пакетиками може скористатися кожен, про це читаємо в реченні з символом-трикутником. 

А речення з символом-колом робить своєрідний висновок: навіть такий незвичний спосіб допоможе. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Рід іменників. Відмінювання іменників та прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати й відмінювати іменники й прикметники та визначати рід іменників.

Іменник резюме – це слово іншомовного походження, неістота. Отже, це іменник середнього роду (якісне резюме).

Дієслово навчимо вимагає форми родового відмінка. Отже, дієвих прийомів.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та вживати в мовленні дієприкметники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти.

Активні дієприкметники в сучасній українській мові не є нормативними. Отже, потрібно вибрати варіант захопливе. 

Іменник гості у формі знахідного відмінка множини мають форму гостей.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники та правильно вживати прийменники.

Проаналізуймо запропоновані варіанти. 

Прийменник згідно не є нормативним. Потрібно вживати прийменник згідно з.

Використання слів по моїм чи по моїх теж є не нормативним, адже це калька з російської мови. Правильною є конструкція за моїми спостереженнями.

Необхідно визначити, у якому відмінку потрібно вжити числівник.

У складних числівниках двадцять і вісімдесят потрібно відмінювати лише другу частину. Вони в реченні стоять у родовому відмінку. Отже, потрібний варіант – двадцяти, двадцятьох, вісімдесяти, вісімдесятьох. 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Дієслово. Дієвідміни

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, а також правильно утворювати дієслівні форми.

Іменник Микола – це іменник І відміни, тверда група, тому в кличному відмінку буде Миколо. Чоловічі імена по батькові мають у цьому відмінку закінчення -у. Отже, Миколо Геннадійовичу.

При зміні дієслів ІІ дієвідміни відбувається чергування [д] – [дж] у першій особі однини: приводити – приводжу.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Форми ступенів порівняння якісних прикметників. Рід іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати ступені порівняння якісних прикметників і визначати рід іменників.

Серед запропонованих варіантів прикметників необхідно обрати слово найдальшому. Під час творення ступенів порівняння прикметників простої форми найвищого ступеня додаємо до прикметника простої форми вищого ступеня (дальшому) префікс най-. 

Полин – іменник чоловічого роду. Отже, в орудному відмінку - полином.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що її передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Д дієприслівник передає додаткову дію до основної того ж суб’єкта (я перечитую, я згадую).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кому (4) в завданні обґрунтовано як розділовий знак при відокремленій обставині.

Насправді це кома перед відокремленим означенням, вираженим дієприкметниковим зворотом.

Решта знаків пояснено правильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

Чуже висловлювання, передане від імені того, кому воно належить, називають прямою мовою. При прямій мові є слова автора, що вказують, кому належать ці слова чи думка.

Слова автора можуть стояти перед прямою мовою, після неї або ж усередині.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Б слова автора стоять після прямої мови, яка є окличним реченням.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«А я сама вигадую щасливі прикмети: почула музику, зустріла когось у яскравому одязі – трапиться щось хороше!» – ділилася позитивом Уляна.

Якщо речення окличне, то після лапок коми чи крапки ставити не потрібно. Отже, пряма мова в цьому реченні оформлена неправильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Якщо в реченнях А, Б, В, Г йдеться про позитив від роботи в групі однодумців, то зміст речення Д ставить цю інформацію під сумнів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати слово оточення, адже воно має значення «сукупність осіб чи предметів, які оточують кого-небудь або що-небудь».

Слово оточуючі є ненормативним в українській мові. Слова довкілля та середовище зазвичай використовують, коли йдеться про природу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Тут доречно використати слово ставлення, адже воно має значення «оцінка чогось, думка про когось або щось». Слова взаємини та стосунки доречні, коли йдеться про дії людей стосовно одне одного. А слово відносини – тоді, коли характеризують взаємодію держав чи установ.