Українська мова

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми об’єднує слово вода. Утворені фразеологізми матимуть таке значення:

у вогонь і воду – куди завгодно, на все;

і кінці у воду – не залишати ніяких слідів злочину, негідного вчинку;

як у воду дивитися – безпідставно передбачати щось, пророкувати.

Відповідь – В.

ТЕМА: Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати похідні прикметники, ураховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), цтв(о): викладач – викладацький, козак – козацький;

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= ськ(ий), ств(о): товариш – товариський;

Чергування не відбуватиметься у словах, основа яких закінчується на т,д: депутат – депутатський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. И та І в іншомовних словах.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (И та І в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

В українській мові в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р перед наступним приголосний, крім Й, пишемо И. Отже, титан.

І пишемо після літер «дев’ятки» перед наступним голосним та й. Отже, потрібно писати тріумф, цезій, грація, пріоритет.

І також пишемо після літер, що не входять до «дев’ятки»: фініш.

Ї пишемо після голосних (індуїзм, еліпсоїд).

Отже, букву і пишемо на місці пропуску у словах грація та пріоритет.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: черговИй, псевдонІм, ознАка, осокА.

Відповідь – В.

Зразок написання власного висловлення

Безсумнівно, кожен з нас хоч раз у житті замислювався: а що ж таке щастя… Думаю, воно залежить від багатьох факторів. Я переконана, що для щастя людині необхідні любов і шана, відчуття своєї корисності й потрібності для рідних, близьких, суспільства.

По-перше, людина, яка безкорисливо допомагає тим, хто цього потребує, легше справляється зі стресовими ситуаціями й навіть живе довше, ніж інші.

Про це свідчать різні наукові дослідження. Наприклад, Майкл Поулін з Університету Буффало вважає, що благородні люди живуть довше за інших. Такий висновок науковець зробив на підставі вивчення поведінки близько тисячі осіб, життя яких він аналізував. У результаті дослідження виявилося, що ті люди, які допомагали безкорисливо іншим, рідше помирали внаслідок стресових ситуацій. Майкл переконаний, що, турбуючись про рідних, переймаючись проблемами суспільства, та чи іінша особа менше схильна до депресій, легше долає перешкоди й частіше відчуває себе щасливою.

По-друге, допомагаючи іншим, людина усвідомлює свою суспільну цінність, знаходить сенс життя.

На згадку спадає Божий чоловік – персонаж історичного роману Пантелеймона Куліша «Чорна рада». Його сутність визначає дух, а не шлунок. Божий чоловік лікував хворих зіллям і молитвою, викупляв з полону козаків. Цей герой відзначається високою свідомістю, він спонукає інших замислюватися над сенсом свого життя.

Отже, безкорислива турбота про благополуччя інших, самовідданість приносять велику користь людині, яка прагне до щасливого життя.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово що не відповідає на питання, не є членом речення, а лише служить для зв’язку частин складного речення. Отже, це сполучник.

Слово навколо відповідає на питання де?, вказує на місце дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово на не відповідає на питання, не є членом речення, служить для зв’язку слів у реченні. Це прийменник.

Слово літ називає предмет, відповідає на питання відмінків. Це іменник.

Відповідь – ГАДБ.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Це завдання перевіряє ваше вміння з’ясовувати типи складного речення.

Проаналізуймо структуру кожного запропонованого речення.

У першому реченні Люби музику – вона облагороджує твої думки і почуття є дві граматичні основи, частини речення з’єднані за змістом та інтонацією , без сполучника. Отже, це складне безсполучникове речення.

У другому реченні Красна пташка своїм пір’ям, а людина – знанням є дві граматичні основи, частини пов’язані сполучником сурядності а (протиставним). Отже, це складносурядне речення.

У третьому реченні Що в пісні співається, те в житті збувається – дві граматичні основи, частини поєднані сполучним словом що. Від головної до підрядної частини можна поставити питання. Отже, це складнопідрядне речення.

У четвертому реченні Голос у нього гучний і спочатку завжди вневнений граматична основа одна. Отже, це просте ускладнене речення.

У п’ятому реченні Небо чисте, і видно, як падають зорі три граматичні основи, але перша та друга частини поєднані сполучником сурядності і, а друга і третя – сполучником підрядності як. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь – ВБАД.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена присудком пахне. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком пекли. Це форма множини, минулий час. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Г граматична основа виражена присудками роби. Зміст речення стосується великого загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

Речення в рядку В має підмет ліс і пропущений присудок (ліс є). Про наявність цього присудка свідчить обставина на Волині. Обставина є групою присудка, таким чином, можна стверджувати, що в реченні присудок наявний, але пропущений. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудками сади, плекай. Це дієслова дійсного способу в І особі однини. Уявний підмет – я. Отже, це односкладне означено-особове речення.

Відповідь – ДБГА.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних видах речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А – це просте речення, ускладнене відокремленою поширеною прикладкою природи солодку зрілість. Перед нею потрібно поставити тире, бо прикладка стоїть у кінці речення.

Речення в рядку Б – це речення складне безсполучникове, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком. У такому випадку ставимо тире.

Речення в рядку В – це складносурядне речення. У другій його частині ( це неповне речення) тире стоїть на місці пропущеного присудка (сонячні кульбабки зацвіли біля ставку).

Речення в рядку Г – це речення, у якому тире стоїть між однорідними підметами та присудком. Підмети і присудок виражені іменниками. А також перед присудком стоїть частка це. Тире тут обов’язкове.

Речення в рядку Д – це теж просте речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом, яке стоїть перед ними. Але однорідні члени стоять не в абсолютному кінці речення. У таких випадках після узагальнювального слова ставимо двокрапку, а після однорідних членів речення – тире.

Відповідь – ВАДГ.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Лексичні запозичення з інших мов

Завдання передбачає пошук відповідності між українськими й іншомовними словами.

Щоб дібрати правильні українські відповідники до запропонованих іменників, треба з’ясувати лексичне значення кожного слова.

Абсолютний – безумовний, досконалий, цілковитий.

Автентичний – дійсний, який відповідає оригіналу, справжній.

Автономний – незалежний, самостійний.

Аналогічний – відповідний, схожий.

Зайвим серед українських слів є сучасний.

Відповідь – АДБГ.

ТЕМА: Синтаксис. Будова складнопідрядного речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Якщо до речення На початку травня ми поїхали до Криму додати частину, запропоновану в рядку А, утвориться просте ускладнене речення. Також просте речення утвориться при додаванні частинки з рядка Г.

Від частини На початку травня ми поїхали до Криму до частини в рядку Б можна поставити питання з якої причини? Отже, при додаванні утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

Від частини На початку травня ми поїхали до Криму до частини в рядку Д можна поставити питання який з цього наслідок? Отже, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним наслідку.

Від головної частини до частини, запропонованої в рядку Б, можна поставити питання навіщо?, з якою метою? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприкметниковими зворотами.

Активні дієприкметники теперішнього часу сучасній українській мові невластиві. Саме тому в реченнях А, Б, В, Г підрядну частину замінити відокремленим означенням не можна, бо вони передають дію в теперішньому часі.

Активні дієприкметники минулого часу творяться за допомогою суфікса -л -. Тому в реченні Д можлива заміна підрядної частини на відокремлене означення: Ледь-ледь тремтять губи, посинілі від холоду.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченнях А, В, Г, Д виділений сполучник і поєднує частини складносурядного речення, тому кому потрібно ставити.

Речення в рядку Б – це просте речення, ускладнене двома відокремленими однорідними обставинами, що виражені дієприслівниковими зворотами. Вони поєднані неповторюваним сполучником, тому кому в цьому рядку ставити не треба.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Правопис прислівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Через два дефіси пишемо прислівники віч-на-віч, де-не-де.

Через дефіс потрібно писати прислівники з префіксом по- та суфіксами -ому,-єму, -е, -є, -и: по-домашньому, по-людськи, по-четверте. А також прислівник без кінця-краю (повтор схожих слів).

Частки казна-, хтозна-, будь-, -небудь пишемо з прислівниками через дефіс: будь-де, як-небудь, хтозна-куди.

Через дефіс із прислівниками також пишемо частки -бо,-но, -то, -от, -таки: колись-то, далеко-таки.

Окремо потрібно писати прислівники до речі, в цілому.

А прислівники втричі (прийменник в, у, на + числівник) та якнайбільше потрібно писати разом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово як частина мови: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Завдання перевіряє ваше вміння правильно добирати форми слів і поєднувати їх у словосполученні.

Коректними є такі словосполучення: милуватися (чим?) чудовим світанком, запропонувати (кому?) вам перелік, дивуватися (з чого?) з його поведінки, стосуватися (кого?) моїх приятелів.

А от дієслово наслідувати вимагає від залежного слова форму знахідного відмінка: (кого?) відому актрису.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники.

Проаналізуймо запропоновані числівники.

У числівниках від двохсот до дев’ятисот змінюються обидві частини: перша, як простий числівник (від 2 до 9), а друга – однакова для всіх цих числівників. У місцевому відмінку числівник триста матиме відмінкову форму в (на) трьохстах.

Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати рід іменників,

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки у визначенні роду. В українській мові іменники дріб, ступінь, біль та нежить – чоловічого роду.

Слово путь – жіночого роду.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Написання та відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати чоловічі та жіночі імена по батькові.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфікса -ович, а жіночі – за допомогою суфікса -івн(а). Від імен на -й жіночі імена по батькові утворюються за допомогою суфікса -ївн(а).

Юрій – Юріївна

Ігор – Ігорівна

Андрій – Андріївна

Валерій – Валеріївна

Марко – Марківна

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Творення й правопис неозначених і заперечних займенників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема займенники.

Із заперечними займенниками ні пишемо разом: ніякий, ніскільки, нічий.

Частки ані-, аби-, де- потрібно писати із займенниками разом: дехто, декотрий,абищо, абихто, деякий.

Частки казна-, хтозна-, буд-, -небудь потрібно писати із займенниками через дефіс: скільки-небудь, будь-який, будь-що, хто-небудь, будь-чий, будь-хто, хтозна-що.

Частку хтозна- потрібно писати разом.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема слова, у яких позначаємо спрощення в групах приголосних.

Спрощення – явище усного мовлення, яке забезпечує милозвучність. У групах приголосних -ждн-,  -здн-, -стн-, -стл- відбувається спрощення, тобто приголосні [д] та [т] випадають.

Отже, спрощення відбуватиметься в словах пристрасний, щасливий, об’їзний,захисник, корисно, обласний, водоочисний, свиснути, персні,корисливий, злісний, особистісний, перехресний, капосний, доблесний, тижневик.

Є винятки, де спрощення не відбувається: шістнадцять.

Не відбувається також спрощення в іншомовних словах: студентський, агентство, контрастний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак треба писати після приголосних д, т, з, с, ц, л, н (багрянець). Між двома м’якими приголосними м’який знак не пишемо. М’якими приголосні стають тоді, коли після них стоять я, ю, є, і або ь. Вони пом’якшують і попередні приголосні. Отже, таке пом’якшення відбувається у словах чіткість, радістю, ланцюг.

М’який знак після р пишемо, якщо далі о: трьох, чотирьох, але харків’янин (у кінці складу).

М’який знак у прикінцевих буквосполученнях похідних слів (іменниках та присвійних прикметниках) зберігається, якщо він був у прикінцевих буквосполученнях у називному відмінку однини: ненька – неньчин, скриньці – скринька, але хустинка – хустинці, русалка – русалчин, тітка – тітчин.

Не пишемо м’який знак після і перед шиплячими (вагаєшся, ослінчик, спитаєш).

Не пишемо також м’який знак усередині числівників (п’ятдесят).

Не пишемо м'який знак і перед губними, але різьбяр – виняток.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів.

Проаналізуймо запропоновані пари слів.

Профі – професіонал, спеціаліст високого рівня.

Профан – некомпетентна людина, невіглас, неук.

Екскурс – відхилення від основної теми викладу для висвітлення, пояснення побічних питань.

Екскурсія – колективне відвідування визначних місць з освітньою, науковою чи іншою метою.

Компанія – підприємницьке об’єднання чи група осіб, які об’єднанні спільною справою або спільністю поглядів.

Кампанія – робота, організована в певний період для виконання чогось.

Абонент – особа чи установа, яка користується абонементом.

Абонемент – форма обслуговування клієнтів протягом певного часу, документ, що посвідчує таке право; відділ бібліотеки, де можна взяти літературу додому.

Слова століття та сторіччя мають однакове лексичне значення. Отже, обидва ці слова можливі за змістом у запропонованому реченні.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки.

У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Отже, у словах прощаЄ, обов’Язковість, Ящик, Їдальня букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Арфрикати ДЖ та ДЗ також передають один звук (пробуДЖення).

Буква Щ завжди передає два звуки – [шч] (віЩунка, проЩає, яЩик, тріЩить).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (творіННя, беЗЗоряний, пробуджеННя).

А тепер застосуймо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові творіННя на один звук менше.

У рядку Б у слові віЩунка на один звук більше, а у слові беззоряний – на один звук менше.

У рядку В у слові проЩаЄ на два звуки більше.

У рядку Г у слові пробуДЖеННя на два звуки менше, а у слові яЩик – на один звук більше.

А в рядку Д – однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: господиня, кузня ЇдалЬня.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення, відокремлена прикладка

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості речення з різноманітними відокремленими членами та складні речення, правильно розставляти розділові знаки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У другому реченні кома стоїть на межі частин складного речення. У третьому реченні кома відокремлює дві однорідні обставини, виражені дієприслівниковими зворотами, що поєднані сполучником і. У четвертому реченні комами виділено вставне слово.

У п’ятому реченні є поширена прикладка перші провидці весни. Перед нею необхідно поставити тире, адже вона стоїть після означуваного слова в безпосередньому кінці речення (головної частини складного речення): Це підсніжники – перші провидці весни, що не побоялися холоду.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати сполучники, правильно їх писати.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Сполучники, що пишуть одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуть двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання.

Сполучник також можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучними поєднаннями інших частин мови цього зробити не можна. Сполуку слів про/те в другому реченні можна замінити словом але. Разом потрібно писати і сполуку слів до/долу, адже це прислівник, який вказує на напрям. Сполуку слів не/має також потрібно писати разом, тому що це теж прислівник.

Окремо треба написати сполуку слів як/би, адже її не можна замінити синонімічним сполучником коли б.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Запропоновані фразеологізми мають такий зміст:

мороз пробирає по спині – дуже холодно;

не за горами – у найближчому майбутньому, незабаром, скоро;

мов на світ народився – відчувати душевний спокій чи мати добре самопочуття після страждань.

Фразеологізм опустити голову має значення засумувати, відчувати біль, розпач. Але в запропонованому тексті ці слова вжито в прямому значенні. Герой тексту іде лісом, роздивляючись, що в нього під ногами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення із вставними словами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення. Вставні слова можуть виражати оцінку повідомлюваного (буває, сподіваюся), упевненість або невпевненість (мабуть), джерело повідомлення (кажуть).

У четвертому реченні слово схоже передає невпевненість, від нього не можна поставити питання до інших слів. Отже, це слово є вставним, тому його виділено комами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник як службова частина мови

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник завдяки вживають для позначення причини, що викликає бажаний результат. Неправильно вживати цей прийменник для того, щоб указати негативну причину.

Отже, у реченні Завдяки бурі зруйновано багато автомобільних доріг цей прийменник вжито неправильно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника.

Завдання перевіряє ваше вміння відмінювати іменники, розрізняти правильні та неправильні відмінкові форми іменників.

Проаналізуймо запропоновані словосполучення.

Займенник твій при відмінюванні в місцевому відмінку має паралельні форми – на твоєму на твоїм.

Правильно утворено вищий ступінь порівняння прикметника менш досвідчений, ця форма утворюється додаванням слів більш, менш до звичайної форми прикметника.

Правильно також утворена особова форма дієслова у словосполученні хочуть долучитися.

А у варіанті тривалих подорожів неправильно утворено форму слова подорожів. Іменники третьої відміни з основою на шиплячий у родовому відмінку множини мають закінчення -ей. Отже, подорожей.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Сюрприз – (від франц. surprise) – раптова приємна несподіванка. Отже, сюрприз не може бути несподіваним.

Сувенір – (від франц. souvenir) – подарунок на згадку або річ, пов’язана зі спогадами. Отже, сувенір не може бути пам’ятним.

Вакансія – (від франц. vacance) – незайнята, вільна посада в штаті установи, вільне місце. Отже, вакансія не може бути вільною.

Чинний – той, який діє за певних умов, має юридичну силу.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Горянка – «жителька гір». Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «гора».

Горечко – «зменшувально-пестливе до слова «"горе"». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова горе, горезвісний, горювати тощо.

Горючий – «здатний горіти». Отже, спільнокореневими до нього будуть слова горіти, горіння, горючість тощо.

Гороскоп – «таблиця розміщення небесних світил, яку складають астрологи для пророкування долі людини і майбутніх подій». Слово походить від грецького horoskopos – той, який спостерігає час.

ВІДПОВІДЬ – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (правопис префіксів) та пояснювати їх за допомогою правил.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х. Отже, префікс с- буде у словах спалити, схопити, спиляти. У решті слів потрібно писати префікс з-.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: кропивА, перИметр, підОшва, однАковий.

Відповідь – А.

Зразок написання власного висловлення

Життя – це довгий шлях, який неможливо подолати поодинці. Кожна людина потребує надійного плеча поруч. Як же розпізнати справжнього друга? Я гадаю, що це людина, яка буде з тобою і в радості, і в горі, підтримає в будь-якій ситуації й ніколи не зрадить.

Наведу такі, як на мене, переконливі аргументи. По-перше, людині важливо розділяти з кимось власні емоції й відчувати підтримку. У важку хвилину справжній друг завжди прийде на допомогу, а також щиро зрадіє твоїм успіхам і досягненням.

Саме така дружба була між Низом та Евріалом – персонажами поеми Івана Котляревського «Енеїда». Козаки-побратими завжди разом, вони допомагають одне одному. Коли Низ вирішив пробратися в рутульський стан, Евріал його підтримує. Героїчний учинок побратимів став можливим тільки за умови вірної, щирої дружби між ними. На жаль, Евріал загинув від руки рутульця, тоді Низ, ризикуючи життям, сміливо кидається на ворога, аби помститися за смерть товариша. Для справжньої дружби характерними є взаємоповага й підтримка в будь-якій ситуації.

По-друге, дружба – це глибокий зв'язок, що вибудовується роками. Це союз, який проходить різні фази й піддається різним випробуванням.

Справжня дружба поєднувала двох класиків української літератури – Остапа Вишню й Максима Рильського. Вони підтримували одне одного і в радості, і у важких життєвих ситуаціях, таких як ув’язнення Максима Тадейовича чи десятирічне відбування покарання в таборах Павла Губенка. Митці мали ще й спільну пристрасть – риболовлю й полювання. Це ставало предметом обговорень і навіть анекдотів.

Отже, відрізнити справжнього друга від удаваного не так уже й складно. Адже лише справжній друг є надійною підтримкою й опорою в різних життєвих ситуаціях, він уміє вислухати та зрозуміти тебе.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово усе не відповідає на питання, не є членом речення, а лише надає слову певного відтінку. Отже, це частка.

Слово більше відповідає на питання як?, якою мірою?, характеризує дію, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово принишкле відповідає на питання яке?, передає ознаку, одержану після дії. Це дієприкметник (форма дієслова).

Слово чекаючи вказує на додаткову дію, відповідає на питання що роблячи?. Це дієприслівник (форма дієслова).

Відповідь –1–Д, 2–Г, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Тире в різних видах речень.

Завдання перевіряє ваші знання з пунктуації та вміння правильно розставляти розділові знаки в різних реченнях.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення в рядку А – це складносурядне речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення в рядку Б – це речення, ускладнене однорідними членами речення з узагальнювальним словом. Оскільки узагальнювальне слово стоїть після однорідних членів речення, необхідно поставити тире.

Речення в рядку В – це складне безсполучникове речення, частини якого пов’язані причиново-наслідковим зв’язком.

Речення в рядку Г– це просте речення, де перед присудком стоїть вказівна частка ось.

Речення в рядку Д ускладнене відокремленою прикладкою, яка стоїть у безпосередньому кінці речення.

Відповідь – 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні.

Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні в рядку А граматична основа виражена підметом місто. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях називають предмет, але нічого не говорять про дію.

У реченні в рядку Б граматична основа виражена присудком любіть. Це дієслова наказового способу в ІІ особі однини. Уявний підмет – ви. Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні В граматична основа виражена присудками не заїдеш. Зміст речення стосується великого загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні в рядку Г граматична основа виражена присудком нема. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні в рядку Д граматична основа виражена присудком задзвонили. Це форма множини, минулий час. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

Відповідь – 1–Б, 2–Д, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова написати в реченні Поет не міг написати рядка без вогненного перевтілення в образи можна поставити питання що зробити? Отже, це частина складеного дієслівного присудка, виражена інфінітивом.

У реченні Звичай робити писанки виник в Україні ще з дохристиянських часів до виділеного слова можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення.

У реченні Він мені казав вивчити напам’ять про Каїна та Авеля до виділеного слова можна поставити питання кого?що?. Отже, це додаток.

У реченні На колишній Гетьманщині на Водохреще парубоцтво сходилося на лід помірятися силами до виділеного слова можна поставити від дієслова на позначення руху питання з якою метою?. Отже, це обставина.

У реченні Співати – це обов’язкого, як дихати до виділеного слова можна поставити питання хто?що? Отже, це підмет.

Відповідь – 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Запропоновані фразеологізми мають такі значення:

скреготати зубами – гніватися,

уривати терпець – дратувати,

тягти жили – визискувати,

задирати носа – бундючитися.

Відповідь – 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення. Види підрядних речень.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати види підрядних речень.

Обставинне підрядне речення часу відповідає на питання коли?, відколи?, як довго?

Я буду згадувати свої шкільні роки як довго? доки буду топтати ряст.

А – обставинне причини.

Б – обставинне мети.

В – обставинне допустове.

Д – обставинне допустове.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих ускладнених речень.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, яка означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

Такі дії є в реченні Як купуєте товар, вимагайте від продавця чек. Саме тут підрядне речення можна замінити відокремленою обставиною: «Вимагайте від продавця, купуючи товар».

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з однорідними членами речення.

Якщо при узагальнювальному слові є слова а саме, як-от, наприклад, то перед ними потрібно поставити кому, а після них – двокрапку.

Отже, треба написати так: «У наших ріках водяться різні породи риб, а саме: щука, лин, лящ, сом».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Сполука не дивлячись на в українській мові означає відсутність зорового контакту; те, на що не дивляться.

У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Решта словосполучень утворено правильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Наказовий спосіб.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів, зокрема форм наказового способу.

Дієслова наказового способу в ІІ особі однини (ти) мають закінчення -и (під наголосом та після збігу приголосних – вези, кажи, бери, кричи) та -(ь) (в інших випадках – стань, сядь).

Форма пішли передає дію, яка вже відбулася. Отже, це минулий час.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Складена форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою слів найбільш, найменш, які додаються до звичайного прикметника: найбільш міцний.

Складена форма вищого ступеня утворюється за допомогою слів більш, менш, які теж додаються до простого прикметника: більш сучасний, менш корисний.

Отже, форму більш цікавіший утворено неправильно, адже в ній використано прикметник простої форми вищого ступеня. Потрібна форма – більш цікавий.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати порядкові числівники.

Проаналізуймо запропоновані числівники.

При відмінюванні складних порядкових числівників потрібно змінювати тільки останнє слово.

Отже, правильною буде форма тисяча шістсот п’ятдесят першого.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Творення прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення відносних прикметників.

Якщо наголос палає на закінчення, завжди вживаємо суфікс -ов-. Отже, крайовий, кущовий.

Якщо наголос падає на основу, то після м’яких і шиплячих вживаємо суфікс -ев- . Отже, грушевий.

Після твердих пишемо -ов-. Отже, вечоровий, кварцовий.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Через дефіс треба писати прислівники, які

• мають префікс по- та суфікси -ому, -єму, -е, -є, -и (по-нашому, по-сучасному, по-друге, по-третє та виняток по-латині);
• утворені повтором однакових, схожих, протилежних прислівників (ледве-ледве, сяк-так, врешті-решт, вряди-годи, мало-помалу, десь-інколи, віч-на-віч);
• утворені за допомогою часток казна-, хтозна-, будь-, - небудь (хтозна-куди, будь-коли, як-небудь);
• утворені за допомогою часток -бо, -но, -то, -от, -таки (десь-то).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис частки НЕ з різними частинами мови.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Прислівник не високо, а низько потрібно писати окремо, бо тут є протиставлення.

Не надано, не відчув, не сказавши потрібно писати окремо, адже дієслова з часткою НЕ пишемо саме так.

У словосполученні невже ми зустрілися частку невже потрібно писати разом.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

У слові осінній подвоєння відбувається на межі частин слова (кореня та суфікса).

В іменниках ІІ відміни середнього роду відбувається подвоєння приголосних д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш у позиції між двома голосними. Отже, натхнеННі, горіННі, риштоваННях. У слові радісно подвоєння не відбувається.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Слово повчальний в українській мові має значення «той, який містить у собі повчання, служить уроком, збагачує знаннями, досвідом». Отже, лексично правильне словосполучення утворить прикметник повчальний з іменником досвід.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Буква ї завжди передає два звуки. Отже, у словах Юшечка, бджолосім’Я, розмаЇтість, Єднання, сором’Язливість, рум’Янець букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Африкати ДЖ та ДЗ також передають один звук (надзьобувати, бджолосім’я, джерельце, дзеркальце).

Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (щасливець, щирість, щільний).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (обличчя, єднання).

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові надзьобувати на два звуки менше, у слові юшечка на один звук більше, у слові щасливець – однакова кількість.

У рядку Б у словах бджолосім’я, розмаїтість однакова кількість букв і звуків, а у слові обличчя – на один звук менше.

У рядку В у всіх словах однакова кількість букв і звуків.

У рядку Г у слові джерельце на два звуки менше, у слові льодовий на один звук менше, у слові щільний – однакова кількість букв і звуків.

У рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах зшивати, рум’янець, а у слові дзеркальце – на два звуки менше.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види речення, ставити правильні розділові знаки на межі частин складного речення.

Речення (4) – це складне складнопідрядне речення. На межі частин такого речення завжди потрібно ставити кому.

Отже, правильні розділові знаки в (4) реченні такі: Уранці листя без упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками, наче все ще просило хоч краплиночку тепла.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати значення вставних слів.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.

Є різні групи вставних слів, а саме: вказівка на джерело повідомлення, зв’язок з попередньою думкою, невпевненість, припущення, емоційне ставлення до змісту висловленого.

Вставне слово значить пов’язує речення в тексті, передає зв’язок між ними.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Написання прислівників разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова надвечір та уранці – це прислівники, які означають час, тому їх потрібно писати разом.

Прислівник догори теж потрібно писати разом, адже він указує напрямок.

А от прислівник без упину – це прислівник, який завжди потрібно писати окремо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Слова потрудився, похазяйнував, попорався – синоніми, адже вони означають одну дію з різними відтінками (виконувати якусь певну роботу, упорядковувати щось). Слово полаявся має значення посварився, посперечався. Отже, це слово не можна використати на місці пропуску.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Повні й неповні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти повні й неповні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Повне речення зрозуміле поза контекстом, а в неповному реченні бракує одного або більше потрібних членів речення, які встановлюють з попереднього контексту чи мовленнєвої ситуації.

Речення Згаяного часу і конем не доженеш є повним. Це односкладне узагальнено-особове речення, у якому підмет легко встановлюється.

Речення Пахло колосом, стернями і волошками теж повне. Це односкладне безособове речення, зміст якого повністю зрозумілий. Дія тут мислиться без діяча (підмета).

Речення На прощання, милий брате, що сказать тобі? Теж повне, односкладне, ускладнене поширеним звертанням.

У реченні По блакитному степу вороний вітер синтаксичний центр виражено лише підметом. Але також тут є обставина по блакитному степу, а обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Морфологія. Відмінювання іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є іменники іншомовного походження (бюро, журі, кенгуру, турне, ательє, графіті, жалюзі, тире, інтерв’ю).

Слова шитво, вапно, вікно – власне українські слова. Отже, вони відмінюються.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово здавати в українській мові має значення передавати кого-небудь, що-небудь тому, хто ним має відати, володіти. У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Правильно має бути складати іспит.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Роса – крапля води, що осідає на поверхні ґрунту, рослин і інших предметів.

Зросійщений – той, хто перейшов на російську мову, засвоїв російську культуру, російський спосіб життя.

Зрошувати – укривати краплинками, бризками, зволожувати.

Обрости – укритися якоюсь рослинність, зарости кругом, з усіх боків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений Е стає наголошеним: весняне – весни, величезний – велич;
• при зміні слова ненаголошений Е зникає:сонечко – сонце:
• у буквосполученнях –ере-, -еле- : джерело;
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марЕво;

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів: виринає (а також рИне), пиріг, кришталеве.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: Ожеледь, деІнде, перЕкис, екпЕрт.

Відповідь – А.

Зразок написання власного висловлення

Усі ми звикли, що в казках добро перемагає зло. Однак у реальному житті буває й навпаки. Я думаю, що в сучасному жорстокому світі ми маємо робити все для того, аби добро перемагало без застосування насильства, хоча у виняткових ситуаціях, буває, що без жертв не обійтися.

По-перше, добро – це можливість зробити наш світ кращим, а людей щасливішими, тому тут немає місця руйнації й насильству.

Ми часто бачимо протистояння добра й зла не лише в буденному житті, а й у багатьох творах художньої літератури. Наприклад, почуття помсти робить жорстокими членів двох сімей Гутенюків і Палійчуків із повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Дорослі ненавидять одне одного, хоча вже й не пам’ятають причини протистояння між родами. Та коло цього зла розриває Марічка, відповідаючи добром на спробу Іванка її образити. Так зародилася дитяча дружба, яка згодом переросла в чисте, світле й справжнє кохання.

По-друге, мета, якщо вона світла й велична, виправдовує засоби, тому перемога добра супроводжується втратами.

Згадаймо революції, які відбулися у світі. Абсолютно всі вони не обійшлися без жертв. Думаю, що гасло «Patria o muerte!» або назва коктейлю «Cuba libre» знайомі кожному. Це все породження подій 1959 року на Кубі. Фідель Кастро й Ернесто Че Гевара вирішили скинути режим диктатора Батисти. Вичерпавши всі мирні засоби боротьби із владою, Кастро разом із друзями беруться за зброю. Хоча й не обійшлося без кровопролиття, кубинська революція стала острівком оптимізму для громадян, які стомилися від бідності.

Отже, ми маємо робити все для того, аби добро перемагало мирним шляхом, і тільки в разі крайньої необхідності допускати насильство чи втрати.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Вихопившись – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?, утворює зворот.

Навколо – служить для зв’язку слів у реченні, можна підібрати синонім біля. Отже, це прийменник.

Яких – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Щороку – вказує на ознаку дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1-Б, 2-Г, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Здобути волю – то мій рай».

Тире перед узагальнювальним словом усе вживаємо в реченні «Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи – усе це дихало молодою парубоцькою красою».

Тире при відокремленій прикладці нужденна купка солом’яних стріх ставимо в рядку В.

Безсполучниковим є речення «Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий». Друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій, тому ставимо тире.

Відповідь: 1-Б, 2-А, 3-В, 4-Д.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень. Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Шкода даремно згаяного часу» є безособовим з головним членом – присудком, вираженим прислівником.

У реченні «Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю» головний член – присудок у формі множини минулого часу, це неозначено-особове речення.

«Кришталевий промінь сміливого сонця» – називне речення, граматична основа якого складається з підмета, вираженого іменником.

Речення «Допоки горіти буде долоні твоєї дотик» є двоскладним.

Речення «Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни» є означено-особовим, оскільки граматична основа цього речення – присудок у формі 2-ї особи однини.

Відповідь: 1-В, 2-Д, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова поетичність можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет, виражений іменником.

До слова властива можна поставити питання яка вона є?. Отже, це частина складеного іменного присудка, який виражений дієсловом-зв’язкою та прикметником.

До слова завжди можна поставити питання коли?. Отже, це обставина часу, виражена прислівником.

До слова прозі можна поставити питання кому? чому?. Отже, це додаток, виражений іменником.

Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

до сьомого поту – дуже виснажливо, понад силу, тяжко;

на всю губу – сильно, дуже, занадто;

з притиском – твердо, категорично, суворо;

на чистоту – прямолінійно, щиро, відверто.

Відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б.