Українська мова

ТЕМА: Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф);
• після р (в кінці складу);
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний.

Апостроф не ставимо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня.

Апостроф не ставимо, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних  ставимо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р. 

Апостроф не ставимо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у.

Отже, апостроф пишемо в усіх словах рядка В: мін’юст, верб’я, перемир’я, інтерв’ю.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Пишемо и: у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки», яке можна запам’ятати за допомогою фрази «Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед приголосними кореня: дирижабль, президент, Америка, мереживо, речитатив, величезний, Сирія, кишеня, Пакистан, лиман, Ватикан, Флорида, критичний, синус, корида, рецидив.

Пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»; на початку слів; перед голосними та й; після приголосних у кінці слова: дезінфекція, дезінформація.

Пишемо е в суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марево. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів і суфіксів

Завдання перевіряє ваше знання вивчених орфограм.

Слід розрізняти префікси пре- і при-.

Префікс пре- вживаємо переважно в якісних прикметниках і числівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, превеселий, престарий, предивний.

Префікс при- вживаємо здебільшого в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибувати, привезений, приписаний, привертати, прибалтійський, прилеглий, присяга, приклеєний, присісти, притримати, прикручувати, привітання, привітний, прикликаний, прикласти, принести.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння відокремлювати члени речення. 

Зауважмо, що відокремлюємо означення, виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом, якщо воно стоїть після означуваного слова: «Простір між стовбурами, пронизаний світлом літнього сонця, без упину манив загадковим затишком».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в четвертому реченні: потрібно відокремити порівняльний зворот: «Батько рано-вранці йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить, наче здибався зі знайомою людиною».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Орфографічну помилку допущено в слові усіх усюд. Цей складний прислівник потрібно писати окремо. Таке написання конструкції є винятком, який потрібно запам’ятати.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Згадаймо, що числівник – це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

У реченні рядка В є збірний числівник п’ятеро.

Не плутайте числівники з іншими частинами мови, наприклад: тричі – це прислівник, сотні – іменник, двадцятиградусний – прикметник.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння відрізняти прості речення від складних.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Одну граматичну основу має речення в рядку В. Зверніть увагу, що це речення ускладнене однорідними присудками: «Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах».

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм стріляний горобець означає «досвідчений». 

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми

Завдання перевіряє вміння добирати антоніми й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, згадайте, що антоніми – це слова, протилежні за значенням: густо – пусто (рядок Г).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово свій указує на ознаку, але не називає її. Отже, це займенник.

Найчастіше – вказує на  спосіб дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Стримуючи – дієприкметник, означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, відповідає на питання що роблячи?

Слово потепління є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання що?

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

золота молодь – розбещені діти багатих батьків;

сім п’ятниць на тиждень – часта й легка зміна своїх рішень;

хоч греблю гати – дуже багато;

честь мундира – гідність особи як представника певної організації.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати відокремлені члени в реченні.

Відокремлене означення є в реченні «Ночували гайдамаки в зеленій діброві, на припоні пасли коні, сідлані, готові».

Відокремлена прикладка є в реченні «Він, п’ятирічний хлопчик, міг би гратися годинами».

Відокремлена обставина є в реченні «Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів».

Відокремлений додаток є в реченні «На світі все знайдеш, крім рідної матері».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Складнопідрядне речення з підрядним означальним є в рядку Г, оскільки від головної частини можна поставити питання яким?.

Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним є в рядку А, оскільки від головної частини можна поставити питання що?.

Складнопідрядне речення з підрядним причини є в рядку Д, оскільки від головної частини можна поставити питання чому?.

Складнопідрядне речення з підрядним місця є в рядку Б, оскільки від головної частини можна поставити питання куди?.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Буду хлібом і цвітом ділитись, відчиняти ворота гінцям», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Кругом гомоніли, вешталися, лагодилися до чогось», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Узагальнено-особовим є речення «З гармат по горобцях не стріляють». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати», присудок у цьому реченні виражений інфінітивом.  

Речення «Довго спали вітри у ярах на припоні» є двоскладним.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що синоніми – це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Наприклад, у реченні варіанта Д слово дивна має значення «дуже гарна, чудова, чарівна»; а слово прекрасна – дуже гарна, надзвичайно приємна для слуху, милозвучна.

Отже, кожен з варіантів синонімів можливий у реченні: «Ми стояли, зачаровані (дивною, прекрасною) музикою весняних лугів».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за наявністю другорядних членів. 

Поширеним є речення, що має хоча б один другорядний член: Мільярди людей прагнуть жити  (як?) в злагоді.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виділене слово вжите в невластивому йому значенні в реченні: Два примірники словника присутні в кабінеті. Присутній – той, який перебуває в якому-небудь місці в певний час. Це слово можемо вживати, якщо йдеться про осіб.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку Б. У кличному відмінку однини іменники І відміни м'якої групи мають закінчення -е: воле. 

Більшість безсуфіксних іменників ІІ відміни твердої групи утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення -е: Богдане; деякі іменники ІІ відміни, що закінчуються на -ець, мають у кличному відмінку закінчення -е: шевче; іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю), але Ілле.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Пароніми

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що пароніми – це слова, досить близькі за звуковим складом і звучанням, але різні за значенням. Отже, не можна замінити поданим варіантом у дужках виділене слово в реченні: Молоко дуже корисне (корисливе) для молодого організму. (корисний – який приносить або здатен приносити користь, дає добрі наслідки; корисливий – який прагне до власної вигоди, робить заради наживи).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Правильною відповіддю є варіант В. З дефісом пишемо прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою прийменника-префікса по та суфіксів -ому або -(к)и, а також по-латині; складні прислівники, утворені з двох прислівників: десь-інколи; складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів чи зі службовими словами між ними: мало-помалу, віч-на-віч.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Д: дієприслівниковий зворот Виходячи з дому вказує на дію підмета сонце, хоч за змістом речення це не правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Коми при одиничних дієприслівниках

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний розділовий знак у реченні.

Згадаймо, що одиничний дієприслівник не виділяють комами, якщо він стоїть після дієслова-присудка і має значення обставини способу дії: Рушниця в його руках стріляла не хиблячи.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях з однорідними членами

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при однорідних членах речення. 

Пригадаймо: якщо однорідні члени речення стоять після узагальнювального слова і не закінчують речення, то перед ними ставиться двокрапка, а після них – тире: Скрізь: на вершечку стрілецької гори, на пагорбах і видолинках – панувала тиша.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при відокремлених членах речення. 

Поширене означення не відокремлюємо в реченні «Усіяна колосками земля пахне літом», адже тут дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Члени речення

Завдання перевіряє вміння визначати члени речення. 

Обставина причини є в реченні: Поранений солдат побілів (чому?, з якої причини?) від болю.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб у 2-й особі множини має закінчення -імо: зробімо. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

З дефісом пишемо всі слова в рядку А, адже дефіс треба писати:

• іменники, що означають складні одиниці виміру: кіловат-година;
• іменники, що означають професію, спеціальність, учений ступінь, державну посаду, військове звання: генерал-майор;
• прикметники, що означають відтінки кольору: світло-жовтий.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник

Завдання перевіряє вміння розпізнавати частини мови.

Для того щоб розрізнити складні сполучники й однозвучні поєднання інших частин мови, спробуйте сполучники замінити іншими синонімічними сполучниками: зате – але; проте – однак; тож – тому; якби – коли б. Це можливо зробити лише в реченні варіанта Д: Якби знали, не те б заспівали. – Коли б знали, не те б заспівали.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати прийменники.

Зауважмо, що вищий ступінь порівняння прикметників поєднується з прийменником за: вищий за мене.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -а(-я) мають:

• назви населених пунктів: Львова, Миргорода, Харкова 
• назви мір довжини, ваги, часу: вольта
• числові назви: десятка
• наукові назви іншомовного походження: займенника
• органів і частин тіла: язика
• назви рослин: нарциса

Закінчення -у(-ю) мають:

• назви регіонів, країн: Криму
• назви будівель, споруд, приміщень та їхніх частин: фонтану
• переважна більшість слів зі значенням місця, простору: кварталу
• назви речовин, маси, матеріалу, але: хліба;
• збірні поняття, але: табуна
• назви станів, хвороб: кору 

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються: інтелект, шасі, нераціональний, територіальний, еміграція, апеляція, бароко, комісія, терор, коректура, грам.

Подвоєння зберігається в загальних назвах слів-винятків: нетто, ірраціональний, імміграція, ванна.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака 

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Згадаймо, що м’який знак НЕ пишемо: 

• після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ: змагаєшся;
• перед м'якими, пом'якшеними, шиплячими: безбатченко;
• між подвоєними та подовженими приголосними: віссю. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Визначаючи особові закінчення дієслів, потрібно враховувати те, що дієслова, які мають в інфінітиві основу на -и, -і (-ї) або на -а (після ж, ч, ш) і в першій особі однини та в третій особі множини теперішнього часу (або майбутнього дієслів доконаного виду) ці голосні втрачають, належать до другої дієвідміни: варити – варю – варять.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Літеру Е на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка Д:  ненаголошений стає наголошеним у спільнокореневих словах: щебетати, бо щЕбіт; у деяких словах написання е та и ніяк не перевіряється, його треба запам'ятати: тремтіти; держати. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що префікс с пишемо тільки перед к, п, т, ф, х.

Отже, літеру с треба писати в усіх словах рядка Б: сформувати, перескочити, сфотографувати.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення й існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «зрештою» є вставним у п’ятому реченні, оскільки воно не відповідає на запитання й не є членом речення, вказує на послідовність і зв’язок думок. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: потрібно поставити кому між частинами складнопідрядного означального речення: «Що ж є найголовнішим у людині, яку ми творимо?».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Орфографічну помилку допущено в рядку Г.

Зверніть увагу, що у слові серце й похідних відбулося спрощення приголосних (рдц – рц: сердець – серце, серцевий).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частка

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Згадаймо, що частка – це службова частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм.

У реченні рядка Г слово «наче» є порівняльним сполучником, який приєднує порівняльний зворот, має значення мов, немов.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння відрізняти прості речення від складних.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Одну граматичну основу має речення в рядку Б. Зверніть увагу, що в це речення ускладнене однорідними присудками: «Ясної тихої днини кружляє над землею, сідає на обличчя павутиння».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм ужито в реченні Б. «Бити байдики» означає «нічого не робити, марнувати час, ледарювати». 

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме й переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова з прямим і переносним значенням і доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що пряме значення слова – це його основне лексичне значення.

Виділене слово вжите в прямому значенні в реченні «Приходять друзі, виринають у пам’яті спогади». 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати відокремлені члени в реченні.

Відокремлене означення є в реченні «Небо розгорнуло намет свій – синій, широкий, глибокий».

Відокремлена прикладка є в реченні «По всім світі пронесу нашу гордість і красу – рідну мову».

Відокремлена обставина є в реченні «З доріг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад».

Відокремлений додаток є в реченні «Там, замість житечка, в теплеє літечко терен зацвів».

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «У світі слів немає випадкових, хоча вони й століттями мовчать» є підрядним допустовим, оскільки від головної частини можна поставити питання незважаючи на що?.

Речення «Якщо ти усміхнешся світу, він відповість посмішкою» є підрядним умови, оскільки від головної частини можна поставити питання за якої умови?.

Речення «Спинюся я і довго буду слухать, як бродить серпень по землі моїй» є підрядним з’ясувальним, оскільки від головної частини можна поставити питання що?.

Речення «Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив» є підрядним мети, оскільки від головної частини можна поставити питання з якою метою?.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Багатій, розбруньковуйся, мово!» є означено-особовим, граматична основа тут – присудок у формі 2-ї особи однини (зверніть увагу, що звертання мово НЕ є членом речення).

Речення «Нас зустрічають хлібом-сіллю» є неозначено-особовим з головним членом – присудком у формі 3-ї особи множини.

Речення «Друга шукай, а знайдеш – тримай» є узагальнено-особовим. У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Речення «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема» є безособовим, присудок тут виражений словом нема.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в мовленні.

До позначених цифрами слів потрібно дібрати такі відповідники: відраза – осоруга, спокуса – зваба, царина – галузь, тенета – пастка.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченнях з уточнювальними членами

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченнях, ускладнених уточнювальними членами.

Зверніть увагу, що відокремлюємо комами уточнювальні члени речення, що приєднуються за допомогою слів або, тобто, себто, а саме: «Довге життя випало Дорошенчисі, або Чабанисі, як частіше називають ще її».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати однорідні члени речення.

У реченні «З другої хати доносилася сумна, журлива пісня» означення є однорідними, адже характеризують предмет з одного боку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник

Завдання перевіряє вміння розпізнавати частини мови.

Для того щоб розрізнити складні сполучники і однозвучні поєднання інших частин мови, спробуйте сполучники замінити іншими синонімічними сполучниками: щоб – аби; тож – тому; якби – коли б. Це неможливо зробити в реченнях варіантів А, В, Г.

Отже, у цих реченнях виділені слова НЕ є сполучниками.

У реченні «Чисте полуденне небо, і тихо-тихо, немовби все заснуло» виділене слово є сполучником і його треба писати разом.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

У всіх словах іншомовного походження пишеться буква и в рядку Б.

Згадаймо, що пишемо и:

• у загальних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (за правилом «дев’ятки») перед приголосними кореня: шилінг, консистенція, ідилічний;
• у географічних і власних назвах після приголосних дж, ж, ч, ш, щ, ц перед приголосним: Шиллер – шиллерівський.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Зауважмо, що подвоєні літери треба писати у всіх словах рядка А: віддзвеніти, заввишки (подвоєння на межі префікса й кореня), віконниця (подвоєння на межі префікса й суфікса), лисиччин (подвоєння -чч- у присвійних прикметниках на -ин, утворених від іменників жіночого роду на -чка).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Усі слова пишемо з м’яким знаком в рядку В.

Згадаймо, що мякий знак ставиться після л перед буквами, що позначають мякі приголосні, та перед -ськ(ий): вигулькнути, ковальський; в іншомовних словах м’яким знаком позначають м’якість зубних приголосних перед й, я, ю, є, ї: лосьйон;

після букв д, т, з, с, дз, ц, л, н у кінці слова та складу: ганьбити.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї:

Після губних приголосних (б, п, в, м, ф).

Після р (в кінці складу).

Після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї).

Апостроф не ставимо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня.

Апостроф не пишемо, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних ставимо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р.

Апостроф не ставимо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

У всіх словах спрощення в групах приголосних позначається на письмі в рядку В.

Групи приголосних стн і стл спрощуються на сн і сл у вимові й на письмі: честь – чесний пристрасть – безпристрасно, месть (рос.) – месник; у вимові й на письмі відбувається спрощення у словах із коренем -їзд-: безвиїзно.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Норму при відмінюванні числівників порушено в рядку Б: у складних числівниках п'ятсот – дев'ятсот із двох паралельних відмінкових форм, які мають перші їхні частини – числівники п'ять, шість, сім, вісім, дев'ять, закріпилася лише форма на -и в усіх непрямих відмінках, крім форми О. в., яка має такі паралельні форми: п’ятьмастами / п’ятьомастами.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Завдання перевіряє ваше вміння визначати види складних речень.

Складним з різними типами синтаксичного зв’язку є речення «Вже вечір тіні склав у стоси, за обрій котиться курай, і дальні пахнуть сінокоси, і дальній пахне рідний край». Зверніть увагу, що це речення має чотири граматичні основи, отже, складається з чотирьох частин, з’єднаних як інтонаційно, так і за допомогою сурядних сполучників.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Перед суфіксами -ськ-(ий), -ств-(о) деякі приголосні зазнають звукових змін, а саме:

• к, ц(ь), ч + -ськ-(ий), -ство-(о) дають -цьк-(нй), -цтв-(о): калмик – калмицький;
• г, ж, з + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -зтв-(о): Париж – паризький, Гаага – гаазький, Виборг – виборзький, Буг - бузький;
• х, ш, с + -ськ-(ий), -ств-(о) дають -ськ-(ий), -ств-(о): чех – чеський, Іртиш – іртиський, Чорнухи – чорнуський.

Зверніть увагу, поряд з українськими словами у мові співіснують запозичені слова, у деяких з них чергування та спрощення не відбувається: казах – казахський, Цюріх – цюріхський.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -е у формі кличного відмінка мають усі іменники в рядку Д. У кличному відмінку однини іменники першої відміни м'якої групи мають закінчення -е: героїне.

Більшість безсуфіксних іменників другої відміни твердої групи утворюють кличний відмінок за допомогою закінчення -е: Назаре, генерале; іменники другої відміни чоловічого роду м’якої групи у кличному відмінку мають закінчення -у(ю), але Ілле.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання прислівників разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Правильною відповіддю є варіант Б.

З дефісом пишемо:

• прислівники, складні прислівники, утворені з двох прислівників: без кінця-краю;
• складні прислівники, утворені повторенням слова або основи без службових слів чи зі службовими словами між ними: коли-не-коли;
• неозначені прислівники, що мають у своєму складі словотворчі частки будь-, -будь, -небудь, казна-, -то, хтозна-:  де-небудь;
• два прислівники, утворені від іменників, пишуться через дефіс: по-латині і на-гора.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в безсполучниковому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у безсполучникових реченнях.

Тире ставимо в реченні «Дощ пройшов хазяйським кроком – сад в росі купається», оскільки друга частина містить у собі наслідок того, про що йдеться в першій частині. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складносурядному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складносурядних реченнях.

Зверніть увагу, що тире ставимо в складносурядному реченні, якщо йдеться про швидку зміну подій: «Хвилина, ще – і схід розпише в сліпучі барви небосхил».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем).

Усі слова мають один префікс, корінь, один суфікс, закінчення в рядку Г: виголошене, надлишок, припечений, приказка.

У рядках А, Б, В є слова, які не мають закінчення: по-сільському, взимку, вивідавши; у рядку Д слово якнайдобріший має два префікси.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченнях з прикладками.

Кому перед як треба поставити в реченні: «Сосюра, як справжній лірик, різноманітний у своїх переживаннях». Зверніть увагу, що комою в цьому реченні відокремлюємо прикладку, яка має відтінок причини.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Значення «надумане мірило упередженої людини, яка підганяє під нього факти дійсності» має фразеологічний зворот прокрустове ложе.

З’ясуймо значення інших фразеологізмів: піррова перемога – сумнівна перемога, що не виправдовує жертв; геростратова слава – ганебна, сумна слава, що пов'язана із злочином; дамоклів меч – небезпека або неприємність, що постійно загрожує комусь; Еолова арфа – душа людини, яка відгукується на всі події життя. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання складних прикметників разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

З дефісом пишуться всі слова в рядку Д, адже через дефіс пишемо:

• складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: навчально-виробничий, об’ємно-просторовий, електронно-оптичний; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: навчальний і виробничий тощо;
• складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: мідно-червоний.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми прикметників від неправильних. Зауважмо, що в прикметниках пишемо:

• суфікс -ов-, якщо основа іменника закінчується на твердий приголосний або наголос на закінченні: куля – кульовѝй, плащ – плащовѝй, кварц – кварцовий, сіль – сольовѝй;
• суфікси -ев- (після голосних -єв-), якщо основа іменника закінчується на м’який або шиплячий приголосний: взірець – взірцевий, корабель – кораблевий, матч – матчевий, калач – калачевий, липень – липневий, вуглець – вуглецевий, корінець – корінцевий, криця – крицевий, значення – значеннєвий, замша – замшевий, мить – миттєвий, баржа – баржевий, карамель – карамелевий, вишня – вишневий, журавель – журавлевий, куниця – куницевий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У родовому відмінку множини іменники першої відміни мають нульове закінчення або закінчення -ей, -ів.

Нульове закінчення мають іменники твердої, м’якої та мішаної груп: бур, культур, галерей, мозаїк.

Зверніть увагу, що кілька іменників жіночого роду закінчуються на -ей: мишей, ескадрилей, статей, свиней, сімей.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння розрізняти дієслова різних способів.

У сучасній українській мові розрізняють три способи дієслів: дійсний, наказовий і умовний.

Дійсний спосіб виражає реальну дію, що перебігає в часі. 

Наказовий спосіб виражає прохання, побажання, спонукання або наказ.

Умовний спосіб виражає дію не реальну, а тільки бажану або можливу за певних умов.

Інколи форми одного способу можуть уживати в значенні іншого: форми умовного способу – у значенні наказового для пом'якшення наказу, наприклад: Вже б покласти кінець всім незгодам і щоб кожен народ поважать.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти дієслова від інших частин мови.

Зверніть увагу, що в рядку Д всі слова є дієсловами. В інших варіантах є слова, які належать до таких частин мови: крикливий, перехідний, переможний – прикметники, учений – іменник.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Дієслова вимагають певного відмінка від залежних від них іменників: оволодіти (чим?) знаннями.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

У реченні «Щоб здобути (отримати) вищу освіту, потрібно наполегливо працювати» виділене слово НЕ можна замінити варіантом у дужках.

Зауважмо, що під впливом російської мови часто трапляються помилки на вживання дієслів отримувати, одержувати, здобувати, діставати. Російське слово «получать» має декілька українських відповідників. Так, наприклад, російською мовою можна сказати «получать образование» і «получать огласку», а українською – освіту здобувають або дістають, а розголосу набувають.

Одержувати й отримувати – брати те, що дають, надсилають, дарують. Ці синонімічні слова вживаються передусім тоді, коли йдеться про конкретний фізичний, матеріальний об'єкт або наслідок фізичних або хімічних процесів.

Здобувати – діставати, розшукувати, знаходити кого-, що-небудь. Це слово вживається передусім з іменниками абстрактного значення й має відтінок одержання чогось з певною затратою сили, енергії, зусиль.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при відокремлених членах речення.

Поширене означення не відокремлюємо в реченні «Гудуть з вітрами до світання дощем оплакані сади», адже тут дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом.

Відповідь – Б.