Українська мова

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Росинка – крапля роси.

Росяний – густо вкритий росою.

Зрошення – укривання краплинками,бризками, зволоження.

Рослий – високий на зріст.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Речення Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть та ознайомтеся з переліком екскурсій потребує редагування, адже знайти потрібно кого?, що?, а ознайомитися з ким?, чим?

Отже, речення потрібно побудувати так: Щоб оглянути якнайбільше пам’ятних місць Харкова, заздалегідь знайдіть перелік екскурсій та ознайомтеся з ним.

Решта речень побудовані правильно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Синоніми.

Це завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати до слів синоніми, знаходити їх у тексті та використовувати в мовленні.

Слово збагнути має значення «проникнути в суть чого-небудь, зрозуміти, осягти».

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слово являтися в українській мові має значення «з’являтися, поставати перед кимось».

У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: ціннИк, течіЯ, руслО, вИпадок.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами (префіксами).

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості, перебільшення. Саме тому в словах преважкий, предовгий, прездоровий необхідно писати префікс пре- .

Префікс при- вживають на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому його потрібно писати в словах придбати, прибережний, привілля, прибуття, приморозити тощо.

Відповідь – Б.

Зразок написання власного висловлення

Людина не може існувати відокремлено від соціуму та його впливу. Я думаю, що особистість може розвиватися в суспільстві, зберігаючи при цьому власну індивідуальність і керуючись нормами й правилами, визнаними цим суспільством.

По-перше, дотримання соціальних норм регулює поведінку кожної людини в тій чи іншій ситуації, дозволяє відчувати себе в безпеці й спокійно жити та працювати.

Прикладом, що наочно демонструє готовність людей відстоювати свої погляди й переконання, не порушуючи при цьому суспільних норм, є стотисячний мітинг у Києві 2004 року. Помаранчева революція засвідчила готовність українців виходити на вулицю за своє європейське майбутнє. Водночас громадські діячі з повагою ставилися до політиків, а останні, своєю чергою, розуміли важливість громадських рухів, тому непорозуміння й конфлікти зазвичай швидко гасилися.

По-друге, порушення правил співжиття в суспільстві часто призводить до конфліктів і навіть страшних злочинів.

На згадку спадає образ Сави Федорчука – персонажа соціально-психологічної повісті Ольги Кобилянської «Земля». Хлопець не хоче йти шляхом батьків, тяжко працювати на землі. Відповідно до вироблених селянством моральних норм Івоніка намагається вплинути на молодшого сина, застерігаючи, що той може залишитися без власної ниви. Цього Сава не міг допустити, тому йде на страшний злочин братовбивства. Так порушення правил співжиття людей призвело до трагедії, яка одним махом зруйнувала родину Федорчуків і принесла всім нечуване страждання.

Отже, соціальні норми й правила посідають важливе місце в нашому житті, вони дають можливість людині раціонально обґрунтовувати свої дії й задовольняти індивідуальні інтереси громадян.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово екологічно відповідає на питання як? та вказує на ознаку іншої ознаки, не змінюється. Отже, це прислівник. Слово негативом означає поняття, є загальною назвою, відповідає на питання чим? Отже, це іменник. Слово шкідливе відповідає на питання яке? і вказує на ознаку. Отже, це прикметник. А слово насичене теж відповідає на питання яке?, але вказує на ознаку, одержану від дії. Отже, це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Відповідь: ВБГА.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Значна частина птахів видає своєрідні мелодійні звуки, які ми традиційно називаємо співом має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом які. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Для кожного виду характерна особлива пісня, і за допомогою цих звуків птахи спілкуються між собою теж має дві граматичні основи, складається з двох частин, але вони рівноправні та пов’язані єднальним сполучником сурядності і. Отже, це складносурядне речення.

Речення Учені з’ясували: для певних ситуацій той самий птах використовує різні звукові сигнали має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Звуками птах повідомляє, що шукає пару, попереджає про небезпеку, і, навіть ізольований від свого виду, він усе одно співатиме, як і його родичі має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини пов’язані сполучником підрядності що, а друга й третя – єднальним сполучником сурядності і. Отже, у цьому реченні є підрядний та сурядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Деякі пернаті навчилися наслідувати окремі штучні звуки, пісні інших видів птахів, а іноді й звуки людської мови має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними додатками.

Відповідь: БАВГ.

ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Решетом води не наносиш граматична основа виражена присудками не наносиш. Уявний підмет ти, але зміст речення стосується загалу людей. Це прислів’я. Отже, це односкладне узагальнено-особове речення.

У реченні І все на світі треба пережити граматична основа виражена присудком треба пережити. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Припливайте до колиски, лебеді, як мрії граматична основа виражена присудком у формі ІІ множини – припливайте. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Навесні на розпутті викопали криницю граматична основа виражена дієсловом викопали у формі множини в минулому часі. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні В Олешківських пісках тополя бовваніє граматична основа виражена підметом і присудком – тополя бовваніє. Отже, це двоскладне речення.

Відповідь: ДГАБ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слів не снідавши, не обідавши можна поставити питання як?, слова вказують на спосіб дії. Отже, це однорідні обставини, виражені особливою формою дієслова – дієприслівниками.

До слів дивитися та питати можна постави питання що?, хто?, також можна уявно замінити словами дії та питання. Отже, це однорідні підмети.

До слів іншим, а не собі можна поставити питання чому?, кому?, слова означають предмети, на які переходить дія підмета. Отже, це однорідні додатки.

Слова копітка, складна, але цікава характеризують підмет, до них можна поставити питання який є підмет? Отже, це однорідні іменні частини складеного іменного присудка.

Слова солодкий, смачний відповідають на питання який? і вказують на ознаку предмета (підмета). Це однорідні означення.

Відповідь: АВБД.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення кожного фразеологізму:

Ловити ґав – нічого не робити.

Ловити кожне слово – уважно слухати.

Ловити кожну мить – цінувати час.

Ловити момент – скористатися нагодою.

Відповідь: ДГВБ.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник як службова частина мови. Правопис сполучників.

Сполучники, що пишуть одним словом, відрізняються від однозвучних поєднань інших частин мови, які пишуть двома словами, тим, що сполучники членами речення не бувають і не відповідають на питання. Сполучник також можна замінити синонімічним сполучником, а з однозвучними поєднаннями інших частин мови цього зробити не можна. У цьому випадку можлива така синонімічна заміна сполучника: якби – коли б, якщо б.

Якби (коли б, якщо б) ви прокинулися раніше, то не запізнилися б.

Сполуки про те, за те то – це прийменник + займенник, тут можна поставити питання.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис слів іншомовного походження. Подвоєння.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються: алегорія, анотація, ілюмінація, апеляція. Подвоєння зберігається в словах-винятках: алло, мадонна, брутто тощо. Відбувається подвоєння на межі префікса-кореня: імміграція, сюрреалізм.

У багатьох власних назвах подвоєння зберігається: Брюссель, Дарданелли, Аполлон.

Також зберігається подвоєння в похідних від власних назв словах: Голландія – голландець.

Традиційно з подвоєнням пишемо імена Геннадій, Стелла.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Через дефіс потрібно писати слова світло-сірий, біло-золотистий, ясно-блакитний, темно-вишневий, (відтінок + колір). А от прикметник білосніжний потрібно писати разом, тому що тут є поєднання кольору та матеріалу.

Разом потрібно писати прикметники світлонепроникний, світлостійкий, білокам’яний, ясноокий, ясноголовий, темнобарвний, темноводний, ніжнотонний, ніжноколірний, ніжношкірий, тому що від усіх цих прикметників можна утворити підрядні словосполучення (біле каміння, ніжна шкіра, ясні очі тощо).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е.

Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и.

Дієслово на -отати належать до І дієвідміни.

Отже, шепотати, шепочу, шепочеш, шепочемо шепочуть.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета та пов’язаний з присудком. У рядку Попрацювавши на різних тренажерах, спорт стане ще більш корисним дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються різних діячів. Спорт є корисним, але він не може працювати з різними тренажерами. Це речення потребує редагування.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (беззастЕРЕежно);
• у словах, які перевіряються наголосом (змалЕчку – малЕча, крЕемезний – крЕмінь, клЕкотить - клЕкіт);
• завжди в суфіксах дієприкметників (упереджЕний, упевнЕний, змушЕний);
• коли при зміні слова е чергується з і: очЕвидячки – очІ,увечЕрі – вечІрній.

И пишемо в небагатьох дієслівних коренях, якщо далі з’являється суфікс -а,тобто -ер-переходить в -ира-: бЕру – набИрати.

И пишемо в словотворчих частках чи-, чим- (чИмдуж).

И пишемо, коли при зміні слова ненаголошений и стає наголошеним: грИмить – грИмати.

Правопис певних слів треба запам’ятовувати: увічливо, бентежний, керівний тощо.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати відмінкові форми іменників.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Слова насип, ступінь, нежить, накип – чоловічого роду. Саме тому в орудному відмінку вони матимуть такі форми: насипом, ступенем, нежитем, накипом.

Решта слів – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Усі вони в орудному відмінку матимуть закінчення -ю (папороттю, люттю, бандероллю тощо).

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) і пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї  після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: між’ярусний, з’єднати.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять

• на початку кореня (зім’ятий, розв’язання);
• після голосного та р у корені (реп’ях, жираф’ячий, тім’я,черв’я, кав’ярня).

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (матір’ю, міжгір’я). Але буряк-бурячок (тут немає роздільної вимови).

У словах святковий та медвяний апостроф не пишемо, адже тут є збіг губного та іншого кореневого приголосного. Не буде апострофа і в слові курйозний, адже в цьому слові немає я, ю, є, ї.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних і збігу однакових приголосних звуків.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У словах повсякденний, буденний подвоєння відбувається на межі різних частин слова (корінь + суфікс).

У слові вироблений подвоєння не відбувається, адже це особлива форма дієслова – дієприкметник.

У родовому відмінку множини іменників середнього роду ІІ відміни подовження не відбувається: вітання, але вітань. Не відбувається подвоєння і в родовому відмінку множини іменника взаємина. В іменнику середнього роду ІІ відміни спілкування відбувається подовження нн в позиції між двома голосними.

Отже, подвоєні літери пишемо в словах повсякденного, спілкування, буденний.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Д у словах автора є два дієслова на позначення процесу мовлення.

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Зречення рідної мови призводить до найбільшої кари – духовного каліцтва, – говорив Г. Нудьга і додавав: – Дорослі мають пам’ятати цю велику істину й прищеплювати її своїм дітям».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Повне і неповне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати повні та неповні речення, пояснювати тире в простому реченні.

Неповними називають речення, у яких пропущений один або кілька членів речення, що їх можна відтворити за змістом. Неповними можуть бути двоскладні та односкладні речення. Пропущені в неповних реченнях члени можна відтворити з попереднього або наступного речення, змісту самого речення, ситуації спілкування. Найчастіше неповні речення вживають у висловлюваннях розмовно-побутового та художнього стилів (поетичних текстах).

У реченнях А, Б, В, Г тире стоїть між підметом і присудком на місці пропущеної дієслівної зв’язки є, що у формі теперішнього часу зазвичай випускається. Це двоскладні повні речення.

У реченні Г маємо підмет джерело та обставину у нашому серці. Присудок відсутній, але є обставина, що завжди є групою присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (уживання великої літери у власних назвах) й пояснювати їх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила.

З великої літери потрібно писати всі слова в астрономічних назвах, крім загальних (планета, астероїд, сузір’я, галактика, туманність тощо). Отже, астрономічну назву, запропоновану в тесті, потрібно написати так: комета Галлея.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими словами: на[..]звуковивий, [..]іалог, му[..]рець.

У словах надзвуковий та мудрець вимовляємо звук [д], а от у слові діалог – це звук [д′].

У рядку баске[..]бол, пі[..]скакувати, по[..]орож у словах підскакувати та подорож вимовляємо звук [д], а в слові баскетбол глухий звук [т] перед дзвінким теж вимовляємо як [д].

У рядку підніжжя, природний, бджілка у словах підніжжя та природний вимовляємо звук [д]; у слові бджілка є африката дж, яку вимовляємо як один звук.

У рядку молодець, доцільний, дзвінкий у словах молодець та доцільний вимовляємо звук [д]; у слові дзвінкий є африката дз, яку вимовляємо як один звук.

У рядку рідний, індивід, проїзний у словах рідний та індивід вимовляємо звук [д], а от у слові проїзний такого звука немає взагалі, адже спрощення в групі здн відбувається і на письмі, і під час вимови.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Відмінки іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Виконуючи це завдання, необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники фрази, знаки, вчинки відповідають в тексті на питання кого? що?

Це знахідний відмінок.

Слово події відповідає в тексті на питання хто?, що? Отже, це слово стоїть у називному відмінку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремленій обставині.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про головні й другорядні члени речення, уміння визначати їх у реченні, правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

У реченні 6 є відокремлена обставина, виражена дієприслівниковим зворотом – користуючись лише лапками. Зазвичай такі обставини виділяють комами. У запропонованому тексті перед зворотом коми немає. Отже, це і є пунктуаційна помилка.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

На місці пропуску необхідно поставити слово двокрапку. Це можна зрозуміти з подальшого змісту речення: двокрапку в реченні використовують тоді, коли далі йде пояснення. А герой тексту втрачає саме цю можливість.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень за метою висловлювання.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Вам потрібно продемонструвати свої знання про речення як найменшу одиницю спілкування і вираження думки, адже саме воно формує та передає інформацію про явища дійсності, ставлення до них.

Спонукальне речення – це речення, що містить у собі наказ, вимогу, заклик, побажання, пораду, прохання тощо. У такому реченні дієслово, як правило, стоїть у наказовому способі, також часто бувають звертання.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Словотвір. Перехід однієї частини мови в іншу. Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів саме в реченні.

У реченнях А та Г слово добре відповідає на питання яке? Отже, це прикметник.

У реченні В до цього слова ставимо питання як? Отже, це прислівник.

А от у реченні Б до слова добре ставимо питання що? Отже, це іменник.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слово виключний у запропонованому словосполученні є калькою з російської мови.

Отже, таке вживання слова є помилковим. Доречним є словосполучення виняткові здібності.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Синонімія складнопідрядних речень та простих речень, ускладнених відокремленими означеннями.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати речення з різноманітними відокремленими членами речення та складні речення, правильно використовувати їх у мовленні.

Спробуємо замінити підрядні частини на прості речення з дієприкметниковими зворотами:

А Листя під кленом було схоже на гору печива, щедро посипану цукровою пудрою.

Б Дітлахи з підстрибом побігли в кінець греблі, обсадженої густими вербами.

В Гості захоплено роздивлялися стіл, застелений вишитою скатертиною.

А от речення Г замінити на просте не можна, адже слова полюючий в українській мові немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання слів іншомовного походження, правильне слововживання.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Слово мас-медія має значення «засоби масової інформації». Отже, у запропонованому реченні наявна тавтологія.

Слово суперечка має значення «широке публічне обговорення якого-небудь спірного питання, дискусія». Отже, у запропонованому реченні наявна тавтологія.

Одне із значень слова авангард – це «свідома, передова частина суспільства». Отже, авангард не може бути передовим.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання числівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати кількісні числівники. Речення необхідно читати дуже уважно, щоб правильно визначити відмінок, у якому стоїть числівник.

Проаналізуймо запропоновані числівники. Усі вони стоять у родовому відмінку.

Числівники на позначення десятків за будовою є складними. У таких числівниках змінюють лише другу частину. Отже, у родовому відмінку числівник шістдесят матиме дві правильні форми – шістдесяти, шістдесятьох.

Форма шестидесяти є хибною. Решта числівників мають правильні відмінкові форми.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: щавЕль, злЕгка, жаркИй, звестИ.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Відповідь – Б.

Зразок написання власного висловлення

Упевнена в тому, що сучасна особистість має бути всебічно розвиненою, здатною до критичного мислення. Розумна та креативна молодь повинна йти в ногу з часом, стати відповідальною, здатною опановувати інформаційні технології, набувати нових знань і вмінь нестандартно їх використовувати.

Практика показує, що людина досягає успіху, якщо вона цілеспрямована, незалежна, може навчитися будь-якої професії й проявити себе в різних галузях.

Хто з нас не чув про таких відомих людей, як Білл Гейтс, Леді Гага, Стівен Возняк, Марк Цукерберг тощо. Алекс Банаян у своїй книзі «Треті двері» описує, як він здійснив своєрідний квест, щоб узяти інтерв’ю в знаменитих особистостей сучасності. Прочитавши книгу, я дізналася, які риси характеру й сповідувані принципи допомогли  відомим людям досягти висот. Водночас автор розповідає й про свій успіх, адже мрія звичайного студента здійснилася завдяки сміливості, готовності до набуття нового досвіду, розширення меж своїх можливостей, умінню навчатися впродовж усього життя.

Для того щоб бути цікавим іншим людям, стати корисним у багатьох ситуаціях, потрібно бути різносторонньою особистістю, розвивати нові навички.

У цьому мене переконують історії успіху багатьох медійних особистостей. Відомі журналісти й телеведучі пізнають якомога більше про різні галузі діяльності, набувають нових умінь, аби бути популярними й цікавими для прихильників, давати корисні поради людям. Наприклад, бізнесмен, актор, модель Андрій Трушковський зробив ще й непогану кар’єру блогера саме тому, що постійно здобував нові знання, відкривав невідомі грані свого характеру й талантів. Він ретельно добирає контент, часто є лідером думок, а для цього треба бути обізнаним з різними галузями діяльності.

Отож, нові знання й уміння дають людині можливість стати лідером соціальних змін, приймати обґрунтовані рішення, досягати успіху. Світ навколо нас змінюється, і ми просто зобов’язані змінюватися теж і застосовувати плоди людського прогресу.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово нині вказує на час, не змінюється. Отже, це прислівник. Слово якихось указує на предмет, але не називає його Отже, це займенник. Слово років називає предмет, відповідає на питання чого? Отже, це іменник. Таки не має самостійного лексичного значення, указує лише на відтінки значення певного слова. Отже, це частка.

Відповідь – ГВАД.

ТЕМА: Синтаксис. Типи односкладних речень

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаймо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні Шукай в очах поета любові й доброти граматична основа виражена присудком шукай. Уявний підмет – це перша особа однини (я). Отже, це односкладне означено-особове речення.

У реченні Нам з підлістю довічно треба битись… граматична основа виражена присудком треба битись. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Надія на добро ніколи не зникає граматична основа виражена підметом і присудком – надія не зникає. Це двоскладне речення.

У реченні Від нас чекають відкриттів і звершень граматична основа виражена дієсловом теперішнього часу у формі ІІІ особи множини чекають. Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Ох, спалах почуттів, давно забутий…граматична основа виражена підметом спалах. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях вказано предмет, але нічого не йдеться про дію.

Відповідь – ДВАГ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення Саме уява є джерелом нескінченного потоку ідей та образів, що потім розвиваються має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом що. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Ліва куля відповідає за логіку й мову(думає), а права пов’язана з інтуїцією та творчою уявою теж має дві граматичні основи, складається з двох частин, але вони рівноправні та пов’язані протиставним сполучником сурядності а. Отже, це складносурядне речення.

Речення Людський мозок утворюють дві півкулі, кожна х цих половин має свої функції має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Уява оперує образами, і саме цей дар люди не використовують, а ті, які навчилися це робити, сприймають світ творчо має вже чотири граматичні основи, складається з чотирьох частин. Перша та друга частини пов’язані єднальним сполучником сурядності і, а друга й третя – протиставним сполучником сурядності а. У третій частині знаходиться четверта, що є залежною та приєднана сполучним словом які. Отже, у цьому реченні є підрядний та сурядні зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Речення Отже, використовуйте уяву, цей дар природи, для досягнення успіху, для зміни світу на краще, для позитивного погляду на життя має лише одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене вставним словом, відокремленою прикладкою та однорідними обставинами.

Відповідь – БВАГ.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова звичай можна поставити питання що?, також воно означає поняття, про яке йдеться в реченні. Отже, це підмет, виражений іменником.

Слово поширений пояснює підмет, до нього можна поставити питання який є підмет? Отже, це присудок (складений іменний), виражений особливою формою дієслова – дієприкметником.

Слово плести розташоване біля підмета, пояснює його, можна поставити питання який? Отже, це неузгоджене означення, виражене неозначеною формою дієслова.

До сполуки з давніх-давен можна поставити питання від присудка як довго?, з якого часу?. Отже, це обставина часу, виражена прислівником.

Відповідь – АВДБ.

ТЕМА: Фразеологія. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів, їхнього значення.

Варити воду – знущатися.

Топтати ряст – жити.

Вити вовком – бути у відчаї.

Поливати брудом – ганьбити.

Відповідь – ГДВА.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова. Синоніми. Пароніми.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті, розрізняти синоніми та пароніми.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Екскурс – це відхилення від основної теми для висвітлення побічних або додаткових питань.

Екскурсія – це організований тематичний показ чогось; колективне відвідування з освітньою, пізнавальною метою; група людей, для яких здійснюють певний показ.

Кампанія – це сукупність заходів для здійснення в певний період якого-небудь важливого політичного або господарського завдання.

Компанія – це товариство; торговельне чи промислове об’єднання підприємців.

Абонент – це той, хто користується абонементом

Абонемент – це документ, що дає право на обслуговування, користування чим-небудь протягом певного терміну, а також саме право на це.

Профан – це той, хто не є обізнаним у якій-небудь галузі, некомпетентний.

Профі – це той, хто займається чимось (частіше спортом) професійно.

А слова століття, сторіччя мають однакове значення (період тривалістю сто років). Отже, ці обидва слова можливі за змістом у запропонованому реченні.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Синтаксис. Відмінювання іменників. Узгодження числівника з іменником. Узгодження присудка з підметом.

Чоловічі прізвища на -ко в українській мові відмінюють. Тому правильний варіант Пономаренка.

Числівник півтора узгоджується з іменником в родовому відмінку однини (місяця).

При підметах, виражених словосполученнями з іменниками більшість, меншість, частина, група тощо, дієслово-присудок ставимо в однині і в тому ж роді, що і підмет. Отже, навчилась.

У місцевому відмінку множини іменники першої відміни мають закінчення -ами, -ями.

Прийменник по в українській мові вживається дуже рідко.

Застосуємо ці правила до речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Кома (6) обґрунтована як кома при відокремленому означенні.

Але дієприкметниковий зворот не розгублене у віках мистецтво стоїть перед означувальним словом. Такі означення не відокремлюємо. Отже, запропоноване обґрунтування коми є хибним.

Кома (6) – це кома між непоширеним та поширеним означеннями, адже вони є однорідними.

Решта обґрунтувань правильні.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, Г, В дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються різних діячів.

А от у рядку Д дієприслівник передає додаткову дію до основної дії того ж суб’єкта. Ми й мандруємо Олешківськими пісками, і ми впевнюємося в неповторності України.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні А слова автора стоять всередині прямої мови, розриваючи речення

Отже, розділові знаки потрібно поставити так:

«Життя лише тоді має вартість, – говорив батько частенько, – доки людина може допомагати іншим».

У цьому варіанті кома після слів автора відсутня. Отже, розділові знаки в цьому реченні розставлено неправильно.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Традиційно в кінці прислівників пишемо букву і (навесні, увечері, уповні, нагорі, мимоволі, віднині, по-латині).

У кінці прислівників після г, к, х завжди пишемо -и (трохи, пішки. по-київськи).

У кінці прислівників після ж, ч може бути и або і.

И пишемо в прислівниках типу по-вовчи.

І пишемо в прислівниках двічі, тричі, опівночі, позаочі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієслівні форми.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти основні способи творення форм дієслів.

Дієслова, що належать до І дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -уть, -ють, а в інших особових закінченнях пишемо е.

Дієслова, що належать до ІІ дієвідміни, мають у ІІІ особі множини (вони) закінчення -ать, -ять, а в інших особових закінченнях пишемо и.

Також до І дієвідміни належать слова, у яких в основі є буквосполучення -оло-, -оро-. Отже, молоти – мелють.

При зміні дієслова відбувається характерне для української мови чергування певних приголосних. Отже, проводжати – проводжають.

Дієслова з суфіксом -отіти належать до ІІ відміни. Але в слові хотіти корінь хот-, тому потрібно запам’ятати, що це дієслово І дієвідміни. Отже, хотіти – хочуть.

Також до ІІ дієвідміни належать дієслова, що мають в основі суфікси і (ї), и та після шиплячих – а, що зникають у дієсловах у формі І особи однини (я). Отже, гоЇти – гою, гоять, кричАти – кричу, кричать.

Саме форма ІІІ особи множини кричать від інфінітива кричати утворена правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати форми ступенів порівняння якісних прикметників.

Просту форму ступеня порівняння утворюють за допомогою суфіксів -ш-, -іш- (цікавішими, ретельніше, впевненіший).

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюють за допомогою слів більш, менш (більш переконливі, більш яскраві).

Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюють за допомогою префіксів най-, як-, що- (найефективніше, найкомпетентніші).

Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюють за допомогою слів найбільш, найменш, що додають до прикметника: найбільш складне, найбільш потрібний.

Отже, вживання під час творення складеної форми найвищого ступеня прикметника у формі вищого ступеня не є нормативним. Правильною є форма найбільш вимогливий.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з однорідними членами.

У реченні Сучасну вишивку можна використовувати для прикрашання побутових речей: серветок, килимків, сумок слова серветок, килимків, сумок – це однорідні члени речення, перед якими стоїть узагальнювальне слово побутових речей. Отже, після узагальнювального слова потрібно ставити двокрапку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник.

Завдання перевіряє ваше вміння добирати правильні відмінкові форми числівників, правильно використовувати числівники на позначення часу.

В українській мові для позначення часу використовують порядкові числівники. Їх уживають у поєднанні з певними прийменниками, а саме: на, по, до, за. Конструкція на позначення часу п’ять годин сорок п’ять хвилин є хибною.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання знака м’якшення.

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У слові уманський ь після н не пишемо, бо знак м’якшення не вживаємо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк, крім л. Саме тому в слові ковальський його потрібно писати.

У словах миш’як, прес-пап’є потрібно ставити апостроф, адже це іншомовні слова (після г, ґ,  к, х, ж, ч, ш, б, п, в, м, ф перед я, ю, є, ї).

Потрібно писати без знака м’якшення слово жовчю, адже перед шиплячими в українській мові його не вживають, окрім після л (стільчик). Не пишемо також знака м’якшення в слові переллється, адже в українських словах він не вживається після л перед голосними.

Традиційно без знака м’якшення пишемо слово Уляна. Знак м’якшення не пишемо також у слові харківський. Після р його потрібно писати лише перед наступним о (трьох, чотирьох тощо). Знак м’якшення не пишемо також перед губними приголосними, крім винятків (різьбяр, тьмяний, ганьба).

Знак м’якшення не потрібно писати в словах хустинці, матінчин, рибалці, Галинчин, бо його немає в прикінцевому буквосполученні іменника, що стоїть у називному відмінку – матінка, рибалка, хустинка, Галинка.

Отже, узагальнивши попередній матеріал, робимо висновок, що без знака м’якшення потрібно писати слова в рядку миш’як, хустинці, Галинчин.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: каш[..]ан, [..]вірний, боро[..]ьба.

У словах каштан та твірний вимовляємо звук [т], а от у слові боротьба – це звук [д′], адже глухий перед дзвінким асимілює.

У рядку журя[..]ься, зіпсу[..]ий, [..]ихенький у словах зіпсутий та тихенький вимовляємо звук [т], а у слові журяться ться – це [ц′:а].

У рядку факульта[..]ив, моло[..]ьба, субо[..]а у словах факультатив та субота вимовляємо звук [т]; а молотьба є звук [д′], адже глухий перед дзвінким асимілює.

У рядку лісництво, розпитати, третій у всіх слова потрібно вимовляти звук [т].

У рядку [..]еатральний, турис[..]сякий, лауреа[..] у словах театральний та лауреат вимовляємо звук [т].

Відповідь – Д.

ТЕМА: Фонетика. Орфографія. Основні випадки чергування у–в.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (чергування у/в) та пояснювати їх за допомогою правил.

Українська мова досягає милозвучності зокрема тим, що уникає насамперед збігу голосних, а потім – приголосних.

Найпоширенішим засобом милозвучності є чергування у–в. Між голосним та приголосним традиційно вживають прийменник в. Отже, прем’єра в театрі. Лише у вживаємо перед в, ф, лв, св, тв, нв, хв. Отже, замовити у фотоательє «Сяйво», затишні готелі у Святогірську. У також пишемо перед в та між двома приголосноми. Отже, пришний прийом у Парижі, У «Всесвіті» з'явилася публікація.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичні значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте ввесь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно дібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Слова погляди, переконання, світогляд передають почуття людини, що визначають її ставлення до дійсності.

А слово звичка використовують на позначення певного способу життя, манери поведінки, що стали традиційними, постійними для когось. Отже, це слово не є синонімом до слів погляди, переконання, світогляд.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень у сучасній українській мові.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості та складні речення.

Просте речення – це речення, що має одну граматичну основу або її частину.

Щоб правильно виконати запропоноване завдання, необхідно підкреслити в реченнях граматичні основи.

Перше речення має одну граматичну основу (роботи стали зразками). Це просте речення.

Друге речення має дві граматичні основи. Це складнопідрядне речення.

Третє речення має три граматичні основи. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Четверте речення має три граматичні основи . Це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки, пояснювати їх.

Проаналізуймо третє речення. Це складнопідрядне речення. На межі частин складнопідрядного речення ставимо кому: Коли вона малювала, ніщо не заважало їй фантазувати…

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом та окремо з часткою НЕ.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

До слова не/щастя можна підібрати синоніми горе, біда. Отже, нещастя потрібно писати разом.

До слова не/ пересічної можна підібрати синоніми талановитої, особливої. Отже, це слово також потрібно писати разом.

До слова не/повторної можна підібрати синоніми чарівної, рідкісної, особливої. Отже, неповторної потрібно писати разом.

А от слово не/ бачений потрібно писати окремо, адже це дієприкметник, що має пояснювальне слово, до якого можна поставити питання: не бачений КИМ? ніким.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо вміщені в завданні слова.

Заочний – той, що відбувається позаочі.

Оцінка – вартість, ціна чогось; думка про щось .

Округ – економічний, політичний, адміністративний підрозділ території держави.

Околиця – віддалена від центру частина населеного пункту.

Отже, слово заочний є спільнокореневим до слова око.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: сОлодощі, обіцЯнка, дОнька, читАння.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому ускладненому реченні.

Речення перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки в простому ускладненому реченні, зокрема в реченні з однорідними членами речення.

Пунктуаційна помилка є в реченні Сонечко зійшло і світить нам, і гріє. Після слова зійшло необхідно поставити кому, адже в реченні є три однорідні присудки, пов’язані повторюваним сполучником і.

У реченні Ні світ ні зоря соловейко щебече кома не потрібна, адже ні світ ні зоря – це фразеологізм.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слово завдяки вказує на причину здійснення чогось бажаного. Поєднання цього слова зі словом програли не є доречним.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Творення дієприкметників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Пасивні дієприкметники теперішнього часу утворюють за допомогою суфікса -н-, а минулого –   -т-, -н-, -ен-, -єн- (виготовлений, продуманий, посаджений).

Суфікси -ш- та -вш- в українській мові для творення дієприкметників не використовують.

Отже, неправильною є форма дієприкметника одягнувший.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и] в коренях і суфіксах слів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• у буквосполученнях -ере-, -еле- (мерехтіння, шелест, мереживо);
• у словах, що перевіряють наголосом (серпанок – серп);
• в іменниках на позначення абстрактних понять (марево), але якщо слово означає конкретний предмет, то вживаємо суфікс -ив- (мереживо, морозиво);
• у суфіксі -енн- в іменниках середнього роду (побачення).

И пишемо, коли ненаголошений голосний при зміні слова зникає (палиця – палка).

Правопис певних слів треба запам’ятати: левада, криниця, метушня тощо.

Відповідь – В.

Зразок написання власного висловлення

Упродовж життя людина ставить перед собою певні цілі, виконує різноманітні складні завдання й долає перешкоди. Я вважаю, що рухатися вперед до здійснення мети нас мотивує як віра у власні сили, так і підтримка друзів, рідних, однодумців

По-перше, віра в себе – це стартова складова будь-якого великого успіху. Упевненість у своїх силах перед виконанням важкого завдання допоможе впоратися з усіма перешкодами.

Згадаймо одного з найяскравіших героїв української літератури Григорія Многогрішного – головну дійову особу роману Івана Багряного «Тигролови». На початку твору хлопець – один з тисяч в’язнів, яких мчав до Колими «поїзд-дракон». Григорій наважується на втечу, він «стрибнув у певну смерть, але не здався». Віра у власні сили допомогла юнакові впоратися з відчаєм, зневірою, смертельною втомою. Долаючи чимало перешкод, Многогрішний урешті перемагає.

По-друге, підтримка рідних, друзів завжди надихає й не дозволяє опускати руки навіть під час різних випробувань, адже це природно для людини – потребувати підбадьорювання чи поштовху.

За приклад може правити історія визнання Стівена Кінга – відомого американського письменника. Опублікувати його перший роман різні видавництва відмовлялися тридцять разів. Стівен уже був на межі розчарування й буквально викинув рукопис, однак його дружина, яка беззаперечно вірила в мрію свого чоловіка стати відомим, відновила роман. Зараз Кінг продав понад триста п’ятдесят мільйонів примірників цього твору.

Логіка моїх міркувань підводить до висновку, що потужною мотивацією більше працювати, здійснювати мрії й досягати успіху є не тільки віра у власні сили, але й спілкування з людьми, які підтримують і надихають.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Характерники – іменник, називає предмет, істоту; відповідає на питання хто?, що?

Зачарованих – називає ознаку, одержану після дії, відповідає на питання який?, які? Це особлива форма дієслова – дієприкметник.

Свідомо – указує на ознаку дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Реальному – називає ознаку предмета, відповідає на питання який?, які? Це прикметник.

Відповідь: АГВБ.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Односкладні речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти види односкладних речень.

Для визначення виду односкладного речення вам потрібно з’ясувати, яким головним членом речення представлена граматична основа в тому чи іншому реченні. Пам’ятаємо, що односкладні речення – це такі прості речення, де граматична основа виражена лише одним головним членом речення, а другий – не потрібний для розуміння змісту.

У реченні У королівстві дзеркал – лабіринт аватарів граматична основа виражена підметом лабіринт, але також є обставина. Це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

У реченні І дороги вперед тут тобі не підкажуть граматична основа виражена дієсловом не підкажуть у формі ІІІ особи множини Отже, це односкладне неозначено-особове речення.

У реченні Тут ні вітру, ні променів сонця нема граматична основа виражена присудком нема. У цьому реченні не можна поставити уявний підмет, дія мислиться як незалежна від будь-якого діяча. Отже, це односкладне безособове речення.

У реченні Упізнаєш себе у віддзеркаленій парі граматична основа виражена присудком у формі ІІ особи однини – упізнаєш. Це односкладне означено-особове речення.

У реченні Дивовижної казки мудрі слова… граматична основа виражена підметом слова. Отже, це односкладне називне речення. У таких реченнях названо предмет, але нічого не говориться про дію.

Відповідь: ГБВД.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Якщо до фрагмента речення Сучасні пристрої мають допомагати користувачеві приєднати варіант їхня важлива функція – пошук інформації, то утвориться складне безсполучникове речення. Адже це речення матиме дві частини, поєднані лише інтонацією та змістом.

Якщо до цього фрагмента додати варіант й полегшувати життя в інформаційному світі, то утвориться просте речення, ускладнене однорідними членами (присудками).

Якщо додати варіант оскільки були створені власне для цього, утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним причини.

А в останньому реченні утвориться складносурядне речення Сучасні пристрої мають допомагати користувачеві, але надмірна залежність від них є небезпечною. У цьому реченні дві граматичні основи, частини поєднані протиставним сполучником сурядності.

Відповідь: ВАГД.