Українська мова

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів і суфіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Суфікс -ев- пишемо в прикметниках, утворених від іменників з основою на м’який або шиплячий приголосний і з наголосом на основі слова: грушевий.

Суфікс -ов- пишемо в іменниках крайовий, кущовий (наголос на закінченні), кварцовий, вечоровий  (прикметник, утворений від іменника з основою на твердий приголосний).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що іменники другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку множини мають закінчення -ів (-їв). Отже, барвистих ярмарків.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Пишемо и: у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки», яке можна запам’ятати за допомогою фрази «Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед приголосними кореня: речитатив, цитата, диктант, сигнал, директор, колектив.

Пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»; на початку слів; перед голосними та й: аналогія, соціологія, авіація, інженер.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак пишеться після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: близько, знань.

М’який знак пишемо також у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-. Отже, потрібно писати громадянська.

М’який знак пишемо в дієсловах перед часткою -ся(сь): здається.

М’який знак пишемо після л перед -ськ(ий): польське.

У словах іншомовного походження м'який знак пишемо після м'яких д, т, з, с, л, н перед ї, йо: павільйон.

М’який знак не пишемо після н перед ж, ч, ш, щ, -ськ-, -ств-: панство, меншість, гетьманський.

Зверніть увагу, що не треба писати м’який знак у кінці першої частини складних числівників: п’ятсот.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: не потрібно ставити кому між однорідними членами речення, з’єднаними сполучником і:  «Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам і сподіванням».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Саме таким є п’яте речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи:

Колискова – це неначе душа, яка ходить навшпиньках.

Речення є складнопідрядним означальним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою сполучного слова яка.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово «напевно» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У цьому тексті слова в/перше є числівником з прийменником, отже, пишуться окремо: «Уже в (яке?) перше звучання почутої мелодії».

Відповідь: А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень.

Фразеологізмом є вислів з тексту «відкривається шлях», він має значення «створювати сприятливі умови для досягнення, успіху в чому-небудь».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зауважмо, слово в переносному значенні – назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово в реченні «Колискова – це не/наче душа, яка ходить навшпиньках».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Менше – характеризує дію, стан чи ознаку з боку кількості міри вияву, відповідає на питання скільки?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Ніж – це сполучник, незмінна службова частина мови, яка поєднує в цьоу реченні однорідні члени.

П’ятдесят – називає кількість, відповідає на питання скільки? Отже, це числівник.

Слово років є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чого?

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Лексика. Лексичні запозичення з інших мов

Завдання перевіряє вміння добирати українські відповідники до іншомовних слів і доречно їх уживати в мовленні.

Запропоновані іншомовні слова мають такі відповідники:

критерій – мірило

фіаско – провал

фактор – чинник

рецепт – припис

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Вечірнє сонце, дякую за день!», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи однини. Зверніть увагу, що звертання вечірнє сонце не є членом речення.

Неозначено-особовим є речення «Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Узагальнено-особовим є речення «Учи дітей не страшкою, а ласкою». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Із можливого в чудесне перекинуто мости», присудок у цьому реченні виражений дієслівною формою на -то.

Речення «Яка орда нам гідність потоптала?» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Комою потрібно відокремити прикладку в реченні «Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні».

Двокрапку потрібно поставити в безсполучниковому реченні, друга частина якого розкриває зміст першої: «Я з тобою все життя поділю: хліб і сіль і краплину щастя».

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі, а ще гірше – спати, спати і спати на волі».

Знак оклику ставимо після вигуку, що є еквівалентом речення: «О ні! Являйся, зіронько, мені хоч в сні».

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова Гоголя можна поставити питання чия?. Отже, це неузгоджене означення, виражене іменником.

Іменник «говір» є частиною складеного іменного присудка. Дієслово-зв'язка бути в теперішньому часі тут має нульову форму.

До слова Гоголя можна поставити питання кого? чого?. Отже, це прямий додаток, виражений іменником у Р. в. Зауважмо, що прямий додаток називає предмети, процеси, стани, на які безпосередньо переходить дія. Найчастіше виражається іменником у знахідному відмінку (без прийменника), що сполучається з перехідними дієсловами. Прямий додаток іноді вживається у формі родового відмінка без прийменника: коли дія переходить лише на частину предмета, наприклад: перекласти Гоголя.

До слова неповторний можна поставити питання який?. Отже, це узгоджене означення, виражене прикметником.

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення, його будова

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види складнопідрядних речень.

Складнопідрядне речення – це складне речення, у якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

Складнопідрядне речення з підрядним наслідку утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Спадала безмісячна ніч...» вибрати «так що все птаство затихло» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані сполучником так що).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, правильно побудовано словосполучення в рядку Д.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті В. Зверніть увагу: якщо слова автора вказують на продовження прямої мови, тоді після них ставиться двокрапка й тире, а друга частина пря­мої мови починається з великої літери: «Ще б ми стільки прочитали, як ти, – докинула Василина і пояснила подрузі: – Взимку цілі ночі просиджує над книжками».

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряму мову беруть у лапки. Отже, правильно розставити розділові знаки в реченнях у рядках А, Б і Г треба так:

Один мудрець вдало підмітив: «Чим більше пізнаєш людей, тим більше починаєш любити тварин».

Павло Тичина сказав про Сковороду: «Великий наш філософ щедру залишив нам спадщину по собі: обсягом широку, змістовністю глибоку і щодо світогляду свого – чисту та моральну».

Коли садили капусту, господарка хапалася за голову: «Дай же, Боже, час добрий! Щоб моя капусточка приймалась і в головки складалась, щоб із кореня була коренистая, а із листу голосистая!»

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й ти­ре, а слова автора розпочинаються з малої літери: «А в нашій учительській роботі треба, щоб минули роки й десятиліття, поки стане людиною той, хто несміливо переступив поріг школи і вивів на папері олівцем перші палички та кружечки, написав перше слово», – думав учитель.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Неправильним є вживання прийменника із-за (когось, чогось), якщо він указує на причину; правильний варіант: через (когось, щось): Школярі знову мають вимушені канікули через люті морози.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2 ос. однини – -и, нульове закінчення;

1 ос. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.

Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.

Отже, правильною є форма наказового способу дієслова в рядку А: подаймо.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак не пишемо після н перед ж, ч, ш, щ, -ськ-, -ств-: ниточці.

М’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: повільно; у суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: малюсінький.

М’який знак пишемо в дієсловах перед часткою -ся(сь): переконується.

М’який знак пишемо у слові тьмяний.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Займенник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати займенники.

Правильною є форма займенника в словосполученні на тім березі ріки.

В інших варіантах є помилки. Правильними будуть такі форми займенників:

спілкуватися з ними

з твого району

до наших батьків

всім підприємцям

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Деякі дієприслівники і дієприслівникові звороти за значенням дещо подібні до підрядних частин часу, причини, умови і порівняльних способу дії. Подібні за значенням дієприслівникові звороти і підрядні частини складних речень називаються синонімічними.

Подібність значення дієприслівникових зворотів і підрядних обставинних частин допускає в деяких випадках стилістичну заміну одних конструкцій іншими.

Дієприслівникові звороти можна замінювати підрядними обставинними частинами. Для цього дієприслівник потрібно замінити дієсловом дійсного способу, узгодити з підметом головної частини. Наприклад: 

Вийшовши з густого соснового лісу, ми побачили велике поле маків. – Ми побачили велике поле маків, коли вийшли з густого соснового лісу.

Квіти згортали пелюстки, відчуваючи наближення нічної прохолоди. – Квіти згортали пелюстки, коли відчували наближення нічної прохолоди.

Почувши про приїзд театру мініатюр, учні зібралися в актовому залі. – Учні зібралися в актовому залі, коли почули про приїзд театру мініатюр.

Працюючи в сучасних лабораторіях, потрібно мати глибокі знання. – Потрібно мати глибокі знання, якщо працюєш у сучасних лабораторіях.

Замінити дієприслівниковий зворот підрядним обставинним реченням не можна, якщо дієприслівниковий зворот виконує роль обставини способу дії і відповідає на запитання як? Наприклад: Євген Черниш сидів на траві оддалік, спершись підборіддям на руки.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Проста форма найвищого ступеня порівняння утворюється за допомогою додавання до прикметника вищого ступеня порівняння префікса най-: сучасніший – найсучасніший. Але це значення можна також додатково посилити префіксами що- та як-: щонайсучасніше.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Правил написання слів іншомовного походження дотримано в рекламному оголошенні рядка Д.

У рядках А, Б, В, Г потрібно виправити помилки:

• м’який знак в іншомовних словах пишеться після літер д, т, з, с, л, н перед я, ю, є, ї, йо, о: павільйон;
• у загальних назвах іншомовного походження букви на позначення подовжених приголосних звуків, як правило, не подвоюються: піца;
• апостроф в іншомовних словах пишеться перед я, ю, є, ї після б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер;
• пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»: лабіринт.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подовження приголосного відбувається у формі орудного відмінка іменника ІІІ відміни в позиції між двома голосними у слові: подорожжю.

В іменниках ІІІ відміни в орудному відмінку подовження відсутнє, якщо приголосні не між голосними: гордістю. У слові праматір теж не відбувається подвоєння: праматір’ю.

Зверніть увагу, що слово нежить є іменником ІІ відміни чоловічого роду, а слово кошеня – іменник ІV відміни середнього роду. У формі орудного відмінка подвоєння в цих словах не відбувається: нежитем, кошеням.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати рід іменників.

Рід іменника можна визначити, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно; цей, ця, це: цей Сімферополь, ця Охтирка, ця магістраль.

Зауважмо, що незмінні іменники іншомовного походження, що є загальними назвами, мають середній рід: ательє, лібрето, а назви істот мають рід відповідно до статі: (цей) маестро, колібрі.

Зверніть увагу, що родова назва іменника є специфічною для кожної мови. При запозиченні іменників з іншої мови значення роду може змінитися. Так, у близькоспоріднених мовах іменники на позначення того самого поняття, з подібним коренем, можуть мати різне значення роду. Слід пам'ятати, що в українській мові до чоловічого роду належать такі іменники: Сибір, рукопис, тюль.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс при- вживається на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії, а також в іменниках та прикметниках, утворених внаслідок поєднання іменників із прийменниками. Саме тому при- потрібно вживати у словах: Придніпровська, привабливі призупинити, прибічники, примірник, призначення тощо.

Префікс пре- вживається переважно на позначення найвищої якості: пречудовий, препогано, а також у словах презирливий, презирство.

Префікс прі- пишемо у слові прізвище.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

З великої літери пишуться:

Географічні й топографічні власні назви, крім службових слів і родових означень: Корсунь, Берестечко; коли означуване слово, що входить до географічної назви, не виражає родового поняття, то воно пишеться з великої літери: Жовті Води.

У назві пам'ятки архітектури пишемо з великої літери лише перше слово: Золоті ворота.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в п’ятому реченні: не потрібно ставити кому між однорідними членами речення, з’єднаними сполучником та: «Від того прокинувся та побрів під розчахнуту липу».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення, його будова

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи третього, четвертого, шостого й восьмого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Складнопідрядне речення – це складне речення, у якому одне просте речення є головним, а інше (підрядне) граматично залежить від головного і з'єднується з ним за допомогою підрядного сполучника або сполучного слова.

Саме таким є восьме речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: Віднині знав, що там живе вічна й свята таїна. Речення є складнопідрядним з підрядним з’ясувальним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою сполучника що.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Види односкладних речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Пригадайте, що безособовими називають односкладні речення з головним членом у формі присудка, який означає процес, дію, стан, що не мають виконавця або відбуваються незалежно від нього. У таких реченнях не може бути підмета.

Безособовим є шосте речення, «На душі було срібно й високо», однорідні присудки в цьому реченні виражені прислівниками (зі зв'язкою).

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Під час виконання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити питання до виділених слів:

буянні (чого?) зела й кипінні (чого?) садів – іменники.

там живе … (яка?) свята – прикметник.

свята (що?) таїна – іменник.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У цьому тексті слова від/того є займенником із прийменником, отже, пишуться окремо: «Від (чого?) того прокинувся, та побрів під розчахнуту липу».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «Вилила добрий ківш і на Андрія» синонімом до слова «добрий» може бути «повний».

Зверніть увагу, що слово «добрий» у цьому контексті має значення: сповнений чимсь.

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «І носила в ту не/ймовірну весняну молоду ніч із срібної криниці срібним цеберцем срібну воду зозуля і (…) її по землі» замість пропуску має бути слово «розхлюпувала», яке в цьому контексті означає хлюпаючи, розливати, розбризкувати що-небудь. 

Порівняйте значення інших слів:

роздмухувати – струменем повітря або віянням вітру підсилювати горіння чого-небудь;

розпорошувати – перетворювати на пил, порох;

розводити – віддаляти одне від одного, примушуючи їх розійтися в різні боки.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Зараз – вказує на час дії,, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Найняв – називає дію, відповідає на питання що зробив? Отже, це дієслово.

Самим – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Невеличкий – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання який? Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Лексика. Антоніми 

Завдання перевіряє вміння добирати антоніми до слів і доречно їх уживати в мовленні.

Антонімами є такі слова:

альтруїстичний – корисливий

огидний – принадний

шкідливий – корисний

недалекий – тямущий 

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–В. 

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень. Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Усоте прославляю буйноту життя», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи однини. 

Неозначено-особовим є речення «Радять мені жити без ілюзій», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Журбою біді не пособиш». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Пахне гіркотою осені», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом. 

Речення «Снігами вкрилися поля і луки» є двоскладним.

Відповідь: 1–А, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простих та складних реченнях. 

Кома між однорідними членами стоїть у реченні: Не страшна тобі ані посуха, ані дощ.

Обставина, виражена дієприслівниковим зворотом, відокремлена в реченні: Жайворонок висить на невидимій нитці, співаючи весну.

Кома між частинами безсполучникового речення: Лягло сонце за горою, зірки засіяли.

Кома між частинами складносурядного речення: Сичі в гаю перекликались, та ясен раз у раз скрипів.

Відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання відколи? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним часу.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання які? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання про що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання подібно до чого? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним порівняльним.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Орфоепія. Вимова приголосних звуків 

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У рядку А в усіх словах виділена буква позначає звук [ж].

У рядку Б у слові харків’янин літера р передає звук [р], а у словах забрьоха, різний літера р передає звук [р′].

У рядку В у слові привокзальний літера к передає звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко; у словах красень, морок буква к передає звук [к].

У рядку Г у слові дзеленькати є африката дз, у словах мороз, зобов’язати літера з передає звук [з].

У рядку Д у слові шістсот відбувається спрощення, тому звук [т] відсутній, у словах майструвати, митець буква т передає звук [т].

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Звертання 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати звертання в реченні. 

Звертанням називають слово в реченні, що означає назву особи чи предмета, до якого звернена мова: Запалай, мій вогнику крилатий, полум’ям привітним і незлим.

Зверніть увагу, що звертання не є членами речення, не відповідають на жодне питання, не пов’язуються сурядним чи підрядним зв’язком з головними чи другорядними членами речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА: : Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Разом частку не пишемо з прикметником чи дієприкметником, якщо він є означенням до іменника (а не присудком) і не має при собі пояснювальних слів: незабутня подорож.

Окремо пишемо частку не з 

• дієсловами: не розмовляю, не підписано;
• підсилювальними прислівниками та незмінними присудковими словами: не зовсім;
• займенниками: не всі.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при передачі чужої мови.

Розділові знаки при передачі чужої мови правильно вжито в реченні у варіанті Г. Мати через пліт запитала сина, куди він зібрався.

Якщо слова автора йдуть перед прямою мовою, то після них ставиться двокрапка, а пряму мову беруть у лапки. Отже, правильно розставити розділові знаки в реченні в рядку Д треба так: Жалібно жовте листя березини, здається, шепче: «Літо, де ти, літо?».

Якщо слова автора йдуть після прямої мови, то між ними ставиться кома й тире (кому не ставимо, якщо після прямої мови стоїть знак питання або знак оклику), а слова автора розпочинаються з малої літери. Отже, правильно розставити розділові знаки потрібно так: «Яка ти розкішна, земле», – думала Маланка (В); «Та чим же я вам досадив?» – ягнятко, плачучи, питає (Б).

Якщо слова автора йдуть усередині прямої мови, то перед словами автора й після них ставимо комбінований знак кома й тире, а пряма мова продовжується з малої літери. Отже, правильно розставити розділові знаки потрібно так: «За що ж, – хто-небудь попитає, – Зозуля Півня вихваляє?».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Ще виблискують кришталеві роси...» вибрати «але сонце вже осяяло виднокрай» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані протиставним сполучником сурядності але).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо:

• до першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють);
• до другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять).

Отже, правильно утворено форму третьої особи множини від інфінітива сипати – сиплють.

В інших рядках правильними будуть такі форми: плавати – плавають, возити – возять, водити – водять, бігти – біжать.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні слова.

Разом потрібно писати іменник крайнебо.

Зверніть увагу, що через дефіс пишемо:

• складні прикметники, утворені з двох або кількох основ, які означають якість із додатковим відтінком, відтінки кольорів або поєднання кількох кольорів в одному предметі: ясно-червоним, біляво-сивою.
• складні слова, утворені внаслідок поєднання  із тим самим коренем, але з різними закінченнями, префіксами чи суфіксами: мало-помалу.
• складні прислівники, утворені повторенням тих самих, синонімічних або антонімічних незмінних слів: ген-ген.

Відповідь – Б. 

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Правильну відмінкову форму числівника сімсот дев’яносто вісім наведено в рядку Г.

Зверніть увагу, як правильно відмінювати числівник сімсот дев’яносто вісім:

• Н. шістсот дев’яносто вісім
• Р. шестисот дев’яноста восьми (вісьмох)
• Д. шестистам дев’яноста восьми (вісьмом)
• З. шістсот дев’яносто вісім
• О. шістьмастами дев’яноста вісьма (вісьмома)
• М. (на) шестистах дев’яноста восьми (вісьмох)

Відповідь – Д. 

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченні 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з однорідними членами.

Граматичну помилку допущено в реченні рядка А, назви п’єс треба вживати в називному відмінку: «У п’єсах Шекспіра «Гамлет» і «Король Лір» порушено вічні проблеми буття».

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників 

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних. 

Складена форма вищого ступеня порівняння утворюється шляхом додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: більш цікавий.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані уривки з афіш. 

Правила вживання великої літери дотримані у варіанті Б.

В афішах, позначених літерами А, В, Г, Д, є помилки.

З великої літери пишемо імена дійових осіб у байках, казках, драматичних творах: Червона Шапочка; назви художніх, музичних творів: вистава «Пігмаліон».

Назви театрів треба писати з великої літери: Івано-Франківський академічний музично-драматичний театр, Закарпатський обласний угорський драматичний театр.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Особливості відмінювання прикметників 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати прикметники.

Прикметники твердої групи в називному відмінку однини мають закінчення -ий: тривожний.

Прикметники дорожній, торішній, зовнішній, учорашній належать до м'якої групи, тому в називному відмінку однини мають закінчення -ій. 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні відмінкові форми іменників від помилкових. 

У називному відмінку множини іменники другої відміни чоловічого роду твердої групи мають закінчення -и: паспорти.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати в слові суцвіття. Це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них закінчується, а друга починається на ту саму букву: віддзеркалене, щоденник, пісенний, заввишки, чавунні. 

У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-, -ен-, подвоєння не відбувається: лебединий.

Подовження не зберігається в слові стаття – статей (багато).

Подвоєні букви не треба писати й у словах порозсаджувати, надвечір’я. 

Відповідь – В. 

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): п'ять;
• після р (в кінці складу): міжгір'я;
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї): об’єднання. 

Апостроф не пишемо коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: святковий. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в тих же словах без префікса: розв’язати. Апостроф не пишемо, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р з наступними а, у, е: заряджати

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, кар’єра. 

Апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бюджет, фюзеляж.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: потрібно відокремити комою дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова: «У моїй батьківщині осінь потихеньку ступає в червоних чобітках, заквітчана в соняшники й китиці винограду».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «на диво» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає емоційну оцінку повідомлюваного. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи другого, третього, четвертого й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ. Саме таким є друге речення.

Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть догори сині димочки. Речення є складним безсполучниковим. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Під час розв’язання цього завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його й поставимо запитання до виділених слів:

Слова доріжками, хлібом, калиною є іменниками в орудному відмінку, відповідають на питання чим?

Слово часом у тексті є прислівником, адже відповідає на питання коли?

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами. Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту. 

У цьому тексті слова на/світанні є іменником із прийменником, отже, пишуться окремо. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізмом є вислів з тексту «бабине літо», він має значення «теплі, сонячні дні на початку осені. Павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зауважмо, слово в переносному значенні – назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. 

У переносному значенні вжито в тексті виділене слово в реченні «У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду».

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Недавно – вказує на  час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Студеним – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яким? Отже, це прикметник.

Зів’ялого – це особлива форма дієслова дієприкметник, відповідає на питання якого?

А – службова частина мови – сурядний сполучник, з’єднує частини складносурядного речення.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми 

Завдання перевіряє вміння добирати до слів антоніми та використовувати їх у мовленні.

Антонімічні пари утворять такі слова:

Лебедіти – грубіянити, компенсувати – шкодити, знаходити – губити, деградувати – відроджуватися. 

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.