Українська мова

ТЕМА: Морфологія. Частка

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частки в реченні.

Згадаймо, що частка – це службова незмінна частина мови, яка надає окремим словам чи реченням додаткових смислових відтінків і служить для утворення нових слів або окремих граматичних форм.

У реченні А вжито заперечну частку не.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види складних речень.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень. Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ. Саме таким є речення в рядку А.

Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: Досвітній вогонь запали, поки ще зоря не заграла. Речення є складним з підрядним часу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їхніх значень. 

Фразеологізм ужито в рядку А. «Лелека приніс» означає «хто-небудь народився».

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.

Зауважмо, що пряме значення – це основне, первинне значення слова. Переносне ж виникає внаслідок уживання готової назви на позначення якоїсь іншої реалії.

Виділене слово вжито в прямому значенні в реченні «Хазяїн коротко відповідав на запитання гостя». В інших реченнях виділені слова вжиті в переносному значенні: «літає пісня», «сплять гаї», «зітхає стежка».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово думу є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання що?

Столітні – прикметник, виражає ознаку предмета, відповідає на питання які?

Навскоси – вказує на  спосіб дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Нього – указує на особу, але не називає її. Отже, це займенник.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях. 

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Здобути волю – то мій рай».

Тире перед узагальнювальним словом усе ставимо в реченні «Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи – усе це дихало молодою парубоцькою красою».

Тире при відокремленій прикладці уживаємо в реченні «Я тільки тепер побачив село – нужденну купку солом’яних стріх».

Безсполучниковим є речення «Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий», між частинами ставимо тире, бо перше речення вказує на умову того, про що йдеться в другому реченні.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи складних речень.

Складносурядним є речення «Розкішно вбраний, сад густий стоїть, і ллється спів пташок дзвінкий», воно має дві частини, що є рівноправними за змістом і пов'язані сурядним єднальним сполучником і.

Складнопідрядним часу є речення «Як вечір рожевий на землю злетить, я вийду самотній у гай», оскільки від головної до підрядної частини можна поставити запитання коли?.

Складним безсполучниковим є речення «З високих круч луна орлиний клекіт, лиш тихі води все стоять мовчазно», частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення «Ще сніг кругом, ще голі віти дуба, і не курличуть в небі журавлі» є складним із безсполучниковим і сурядним зв’язком. 

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень. Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Безособовим є речення «Не можна пройти повз привабливі білі або рожеві пелюсткові квітки, зібрані у китицеподібні суцвіття», присудок у цьому реченні виражений інфінітивом.  

Означено-особовим є речення «Тож, ідучи полем, зверни увагу на цю цікаву рослинку», граматична основа якого – присудок у формі 2-ї особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Мабуть, тому й назвали його лагідним словом ясенець», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Речення «Має цупке листя, схоже формою на листочки ясеня» є двоскладним неповним.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним є в рядку А, оскільки від головної частини можна поставити питання що?.

Складнопідрядне речення з підрядним умови є в рядку В, оскільки від головної частини можна поставити питання за якої умови?.

Складнопідрядне речення з підрядним причини є в рядку Б, оскільки від головної частини можна поставити питання чому?.

Складнопідрядне речення з підрядним допустовим є в рядку Г, оскільки від головної частини можна поставити питання незважаючи на що?.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за наявністю другорядних членів. 

Поширеним є речення, що має хоча б один другорядний член: Гостям (кому?) весело.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметник 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати дієприкметники.

Зауважмо, що активні дієприкметники теперішнього часу утворюються від основи теперішнього часу (форма третьої особи множини без закінчення) за допомогою суфіксів: для дієслів І дієвідміни -уч-(-юч-), для дієслів II дієвідміни ач-(-яч-).

Активні дієприкметники минулого часу утворюються від основи неозначеної форми (відкидання від інфінітива кінцевого -ти за допомогою суфікса -л-).

Пасивні дієприкметники утворюються від основи неозначеної форми (минулого часу – від дієслів доконаного виду, теперішнього – від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -т-.

Отже, правильно утворені всі форми дієприкметників у рядку Б: лежачий, посивілий, зліплений, нафарбований.

Зверніть увагу, що в інших варіантах є помилкові форми дієприкметників: роблячий, помолодівший, посміхаючийся, потемнівший.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот Читаючи цей роман вказує на дію підмета сльози, хоч за змістом речення це не правильно.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складносурядному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складному реченні. 

Пригадаймо, що кома не ставиться в реченні якщо перед єднальним чи розділовим сполучником у складносурядному реченні є спільний другорядний член, вставне слово або частки: В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення мовця, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «отже» є вставним у першому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, вказує на послідовність і зв’язок думок. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.

Наказовий спосіб у 2 ос. однини має закінчення – -и, нульове закінчення: стань. Це правильна форма дієслова.

Слово давай у складі дієслів наказового способу в літературній мові не вживають: замість давай зустрінемся має бути зустріньмося

В інших рядках потрібно виправити помилки: дасиш – даси; ухвале – ухвалить; ходімте – ходімо. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Разом пишуться всі слова в рядку В, адже разом пишемо:

• прикметники, першою частиною яких є слова багато, мало, старо, ново, давньо, верхньо, нижньо: давньоукраїнський;
• складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник: загальнодержавний;
• прикметники, утворені  від  підрядних  словосполучень  (у  яких  одне  слово залежне від  іншого): одноразовий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в, і-й

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати основні випадки чергування у-в.

У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

• між приголосними: висновок у статті, експонат у музеї, птах у небі, участь у форумі, квітник у саду, перебував у Ватикані;
• незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: поїхати у відрядження, наймиліше у світі, побувати у Львові, вишня у цвіту, приведення у відповідність, заявити у відповідь.

В уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:

• між голосними: покласти в узголів’я, здали в архів, купити в аптеці, мешкала в Індії;
• після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): оселя в рушниках, віра в безсмертя, запевнили в добросусідстві.

Відповідь – А. 

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку А. Правильна форма – п’ятнадцять хвилин на десяту.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -а(-я) мають назви:

• чітко окреслених речей або будов: зошита;
• населених пунктів і географічних назв із наголошеним закінченням: Тернополя;
• назви відрізків часу, днів тижня і місяців: понеділка; 
• наукові назви іншомовного походження: ромба;
• назви істот у звичайній і зменшено-пестливій формі: президента.

Закінчення -у(-ю) мають назви:

• установ, закладів, організацій, об’єднань держав: театру, університету;
• географічні назви без наголосу на закінченні: Криму, Байкалу, Казахстану;
• речовин: соку, продукту;
• абстрактні іменники чоловічого роду:  характеру, виду;
• дерев, кущів: вишняку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Рід іменників: чоловічий, жіночий, середній 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати рід іменників.

Рід іменника можна визначити, співвідносячи його із займенниками він, вона, воно; цей, ця, це: цей Київ, ця Охтирка, ця магістраль.

Зауважмо, що незмінні іменники іншомовного походження, що є загальними назвами, мають середній рід: панно, лібрето, кольє, кашне, інтермецо, бароко, піаніно, кіно, манго, фортепіано, жабо, а назви істот мають рід відповідно до статі: веселий месьє, струнка міс, дивакуватий маестро; рід  іменників, що позначають власні географічні назви, визначається за родовою ознакою: багатолюдне Делі (місто), широка Міссурі (річка), висока Кіліманджаро (гора), сонячна Перу (країна), далека Чилі (країна).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Пишемо и: у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки», яке можна запам’ятати за допомогою фрази «Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед приголосними кореня: цистерна, динамо, Америка, силует, диплом, бригада, режим, речитатив, таксист, Лейпциг.

Пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»; на початку слів; перед голосними та й; після приголосних у кінці слова: хірург, мерсі, соціологія, Шекспір, архів.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку А, адже числівники два (обидва), три, чотири узгоджуються з іменником у називному відмінку множини: двадцять два футболісти, три з половиною сантиметри, двадцять чотири учні; дробові числівники узгоджуються з іменниками в родовому відмінку однини: сім цілих і вісім десятих відсотка; числівник півтори узгоджується з іменником жіночого роду, а числівник півтора – з іменником чоловічого або середнього роду в родовому відмінку однини: півтора літра.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Зауважмо, що подвоєні літери треба писати у всіх словах рядка А: віддаль (подвоєння на межі префікса й суфікса), старанний (подвоюється н з різних причин також у словах старанний, притаманний, захланний, останній), наллю (подовжується звук л в особових формах дієслова лити та похідних від нього дієсловах: ллю, виллєш, наллю, зілляти).

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Апостроф ставиться перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф); 
• після р (в кінці складу);
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї).

Апостроф не ставимо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня.

Апостроф не пишеться, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних  ставимо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р. 

Апостроф не ставимо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння відокремлювати члени речення. 

Зауважмо, що відокремлюємо означення, виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом, якщо воно стоїть після означуваного слова: «Її жовтий цвіт, мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ».

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: потрібно відокремити порівняльний зворот: «Її жовтий цвіт, мовби велетенське мереживо свічок, виготовлених із ярого воску, освітлює найтемніші закутки лісових хащ».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Орфографічну помилку допущено в рядку Б. Зверніть увагу, що разом пишемо прислівники, утворені поєднанням прийменників з повнозначними частинами мови: вночі, вранці, щодня, віддавна, дочиста, заново, направо, наліво, вдруге, втричі, спершу, потайки, досхочу тощо.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Згадаймо, що числівник – це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?.

У реченні рядка В є неозначено-кількісний числівник кількадесят.

Не плутайте числівники з іншими частинами мови, наприклад: двічі – це прислівник, десятки – іменник, стокілометровий – прикметник.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння відрізняти прості речення від складних.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Одну граматичну основу має речення в рядку А. Зверніть увагу, що в це речення ускладнене однорідними присудками: «По діброві вітер виє, гуляє по полю, край дороги гне тополю до самого долу».

Відповідь – А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм ужито в реченні Б. «Збігти за водою» означає «зникнути безслідно». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми

Завдання перевіряє вміння добирати антоніми й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, згадайте, що антоніми – це слова, протилежні за значенням: добро – зло (рядок А).

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово глибше виражає ступінь вияву якісної ознаки і відповідає на питання як?. Отже, це прислівник.

Свого – указує на особу, але не називає її. Отже, це займенник.

Слово існування є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чого?

Передбачаючи – це дієприслівник, який означає другорядну дію порівняно з основною дією того самого предмета (що роблячи?).

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їхніх значень. 

Фразеологізм бити в хвіст і в гриву означає «дуже сильно діяти». 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм як у колесі білка означає «бути дуже заклопотаним». 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм за милу душу означає «охоче, з дуже великим задоволенням». 

Відповідь – В. 

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм видно пана по халявах означає «людина розкривається в її поведінці». 

Відповідь – А. 

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати смислові відношення в безсполучниковому складному реченні.

Перше речення вказує на умову, а друге – на наслідок у варіанті Д.

Перше речення вказує на причину, а друге – на наслідок у варіанті В.

Друге речення пояснює перше у варіанті Г.

Друге речення вказує на причину дії в першому у варіанті А.

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Складнопідрядне речення з підрядним умови є в рядку В, оскільки від головної частини можна поставити питання за якої умови?.

Складнопідрядне речення з підрядним мети є в рядку Д, оскільки від головної частини можна поставити питання з якою метою?.

Складнопідрядне речення з підрядним місця є в рядку Г, оскільки від головної частини можна поставити питання де?.

Складнопідрядне речення з підрядним ступеня і способу дії є в рядку А, оскільки від головної частини можна поставити питання наскільки?.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «До землі приліг і слухаю тремтіння невгамовне», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи однини.

Неозначено-особовим є речення «По заячому сліду іноді знаходять ведмедя», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Друга шукай, а знайдеш – тримай», головний член тут означає дію, що стосується будь-якої особи в будь-який період часу.

Безособовим є речення «За добру справу варто добре постояти», присудок у цьому реченні виражений інфінітивом.  

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за наявністю другорядних членів. 

Поширеним є речення, що має хоча б один другорядний член: Сонце трудиться (як?) в поті чола.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника 

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Закінчення -а(-я) мають:

• назви чітко окреслених речей або будов: автомобіля, бюлетеня
• назви осіб, власні імена та прізвища: Куліша
• назви населених пунктів і географічних назв з наголошеним закінченням: Дніпра, Ужгорода, Тернополя
• назви відрізків часу, днів тижня і місяців: вівторка, четверга
• мір довжини, ваги часу: гектар, мільйон, але: віку
• наукові назви іншомовного походження: параграфа, квадрата, суглоба, шлунка
• назви дерев: ясеня

Закінчення -у(-ю) мають:

• назви будівель, споруд, приміщень, але: млина 
• назви населених пунктів, другою частиною яких є іменник, що має звичайно в Р. в. закінчення -у: Кривого Рогу
• абстрактні іменники: характеру
• назви місця, простору: лугу

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому реченні. 

Зауважмо, що тире між підметом і присудком не ставиться, якщо до складу присудка входять сполучники як, ніби, мов, немов, неначе: Козак як мала дитина.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при відокремлених членах

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак при відокремлених членах речення. 

Поширене означення не треба відокремлювати в реченні «Нагрітий за літо яр дихав Сашкові в обличчя перецвілими будяками», адже тут дієприкметниковий зворот стоїть перед означуваним словом.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Будова слова 

Завдання перевіряє ваше вміння відрізняти змінювані слова від незмінюваних.

Не змінюються всі слова в рядку В: поні, маестро (незмінювані іншомовні іменники); дивно, зранку (прислівник – це незмінювана частина мови).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Правильною відповіддю є  варіант В, адже разом пишемо:

• прикметники, першою частиною яких є слова багато, мало, старо, ново, давньо, верхньо, нижньо: давньоукраїнський;
• складні прикметники, в яких першим компонентом виступає прислівник: загальнодержавний;
• прикметники, утворені  від  підрядних  словосполучень  (у  яких  одне  слово залежне від  іншого): одноразовий.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при непоширених прикладках

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак, оформлюючи прикладку.

Зауважмо, що в лапки потрібно брати прикладки, які означають умовні індивідуальні назви заводів, організацій, кораблів, установ, спортивних команд, газет, журналів, творів тощо.

Отже, прикладки слід писати в лапках у всіх словосполученнях рядка Г: готель «Харків», печиво «Сюрприз», комедія «Мина Мазайло».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексикологія

Завдання перевіряє вміння добирати до слів синоніми та використовувати їх у мовленні.

У варіанті Б варто замінити скальковану конструкцію приймати участь на стилістично правильний варіант: брати участь.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Правильно поєднано іменники з числівниками в рядку Г, адже числівники два (обидва), три, чотири узгоджуються з іменником у називному відмінку множини: чотири художники, три столи; дробові числівники узгоджуються з іменниками в родовому відмінку однини: сім цілих і вісім десятих тонни; числівник півтори узгоджується з іменником жіночого роду, а числівник півтора – з іменником чоловічого роду в родовому відмінку однини: півтора сантиметра; після числівників п’ять і більше іменник уживається в родовому відмінку множини: п’ять з половиною кілограмів.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів і відрізняти їх від помилкових.

Помилку в утворенні відмінкової форми числівника допущено в рядку Б. Зауважмо, що в числівниках на -десят відмінюємо тільки другу частину: сімдесятьох.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Зауважмо, що подвоєння літер НЕ відбувається в усіх словах рядка Г: безсмерт..я (приголосний не стоїть між двома голосними); побуквений (твірна основа закінчується на інший звук, тому н у прикметнику не подвоюється: буква – буквений); фінський, піца (у загальних іншомовних назвах букви звичайно не подвоюються).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Правила вживання  апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Апостроф ставимо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф);
• після р (в кінці складу);
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний.

Апостроф не ставимо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня.

Апостроф не ставимо, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних  ставимо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р. 

Апостроф не ставимо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у.

Отже, апостроф пишемо в усіх словах рядка В: мін’юст, верб’я, перемир’я, інтерв’ю.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Пишемо и: у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки», яке можна запам’ятати за допомогою фрази «Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед приголосними кореня: дирижабль, президент, Америка, мереживо, речитатив, величезний, Сирія, кишеня, Пакистан, лиман, Ватикан, Флорида, критичний, синус, корида, рецидив.

Пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»; на початку слів; перед голосними та й; після приголосних у кінці слова: дезінфекція, дезінформація.

Пишемо е в суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марево. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів і суфіксів

Завдання перевіряє ваше знання вивчених орфограм.

Слід розрізняти префікси пре- і при-.

Префікс пре- вживаємо переважно в якісних прикметниках і числівниках для вираження найвищого ступеня ознаки: прегарний, превеселий, престарий, предивний.

Префікс при- вживаємо здебільшого в дієсловах, що означають наближення, приєднання, частковість дії, результат дії тощо, а також у похідних словах: прибувати, привезений, приписаний, привертати, прибалтійський, прилеглий, присяга, приклеєний, присісти, притримати, прикручувати, привітання, привітний, прикликаний, прикласти, принести.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння відокремлювати члени речення. 

Зауважмо, що відокремлюємо означення, виражене прикметниковим або дієприкметниковим зворотом, якщо воно стоїть після означуваного слова: «Простір між стовбурами, пронизаний світлом літнього сонця, без упину манив загадковим затишком».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в четвертому реченні: потрібно відокремити порівняльний зворот: «Батько рано-вранці йшов від дерева до дерева й перед кожним зупинявся на коротку мить, наче здибався зі знайомою людиною».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Орфографічну помилку допущено в слові усіх усюд. Цей складний прислівник потрібно писати окремо. Таке написання конструкції є винятком, який потрібно запам’ятати.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Згадаймо, що числівник – це частина мови, що позначає кількість предметів або їх порядок при лічбі і відповідає на питання скільки? котрий?

У реченні рядка В є збірний числівник п’ятеро.

Не плутайте числівники з іншими частинами мови, наприклад: тричі – це прислівник, сотні – іменник, двадцятиградусний – прикметник.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння відрізняти прості речення від складних.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Одну граматичну основу має речення в рядку В. Зверніть увагу, що це речення ускладнене однорідними присудками: «Світло хлюпнуло по верхівках дерев, замиготіло, застрибало по кущах».

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм стріляний горобець означає «досвідчений». 

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми

Завдання перевіряє вміння добирати антоніми й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, згадайте, що антоніми – це слова, протилежні за значенням: густо – пусто (рядок Г).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово свій указує на ознаку, але не називає її. Отже, це займенник.

Найчастіше – вказує на  спосіб дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Стримуючи – дієприкметник, означає додаткову дію, що супроводить головну, виражену дієсловом, відповідає на питання що роблячи?

Слово потепління є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання що?

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

золота молодь – розбещені діти багатих батьків;

сім п’ятниць на тиждень – часта й легка зміна своїх рішень;

хоч греблю гати – дуже багато;

честь мундира – гідність особи як представника певної організації.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати відокремлені члени в реченні.

Відокремлене означення є в реченні «Ночували гайдамаки в зеленій діброві, на припоні пасли коні, сідлані, готові».

Відокремлена прикладка є в реченні «Він, п’ятирічний хлопчик, міг би гратися годинами».

Відокремлена обставина є в реченні «Данилко радо, з підскоком, біг до сусідів».

Відокремлений додаток є в реченні «На світі все знайдеш, крім рідної матері».

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Складнопідрядне речення з підрядним означальним є в рядку Г, оскільки від головної частини можна поставити питання яким?.

Складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним є в рядку А, оскільки від головної частини можна поставити питання що?.

Складнопідрядне речення з підрядним причини є в рядку Д, оскільки від головної частини можна поставити питання чому?.

Складнопідрядне речення з підрядним місця є в рядку Б, оскільки від головної частини можна поставити питання куди?.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Буду хлібом і цвітом ділитись, відчиняти ворота гінцям», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Кругом гомоніли, вешталися, лагодилися до чогось», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Узагальнено-особовим є речення «З гармат по горобцях не стріляють». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Можна вибрать друга і по духу брата, та не можна рідну матір вибирати», присудок у цьому реченні виражений інфінітивом.  

Речення «Довго спали вітри у ярах на припоні» є двоскладним.

Відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що синоніми – це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Наприклад, у реченні варіанта Д слово дивна має значення «дуже гарна, чудова, чарівна»; а слово прекрасна – дуже гарна, надзвичайно приємна для слуху, милозвучна.

Отже, кожен з варіантів синонімів можливий у реченні: «Ми стояли, зачаровані (дивною, прекрасною) музикою весняних лугів».

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за наявністю другорядних членів. 

Поширеним є речення, що має хоча б один другорядний член: Мільярди людей прагнуть жити  (як?) в злагоді.

Відповідь – Б.