Українська мова

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення.

Відокремлені члени речення – це другорядні члени (означення, прикладки, обставини, додатки), які виділяють за змістом та інтонацією для підсилення їхньої ролі, надаючи відтінку додаткового повідомлення.

Найчастіше відокремлюємо додатки з прийменниками крім, опріч, за винятком, особливо, замість: У чай додаємо спеції, зокрема кардамон, тертий імбир, гвоздику, і тримаємо на слабкому вогні хвилин двадцять.

Обставину, виражену дієприслівниковим зворотом, відокремлено в реченні: Далі чай знімаємо з вогню й удруге проціджуємо, даючи напоєві охолонути.

Означення, виражене дієприкметниковим зворотом, що стоїть після означуваного слова, відокремлюємо в реченні: Наприкінці додаємо для аромату лимонний чи апельсиновий сік, вичавлений незадовго до вживання.

Прикладку відокремлюємо тире, бо вона має відтінок уточнення і стоїть наприкінці речення: Чай краще пити гарячим, хоч і холодним він не втратить свого шарму – легкого східного смаку.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Фразеологізм завжди є одним членом речення.

До виділеного фразеологізму заморити черв’ячка можна поставити питання з якою метою? Отже, це обставина.

До виділеного фразеологізму авгієві стайні можна поставити питання кого? що? Отже, це додаток.

До фразеологізму наче кіт наплакав можна поставити питання що воно таке?. Отже, це складений іменний присудок.

До виділеного фразеологізму вибитися в люди можна поставити питання яку?. Отже, це неузгоджене означення.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння тлумачити фразеологізми.

Хоч кілок на голові теши – нерозумна, вперта, настирлива людина. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 2.

Хоч греблю гати – багато. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 1.

Хоч у вухо бгай – дуже лагідний, тихий, покірний, податливий, має м’який характер. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 3.

Хоч мак сій – тихо. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 4.

Хоч в око стрель – темно.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Наказовий спосіб виражає наказ, прохання, пораду, заклик, побажання.

Наказовий спосіб має лише форми II особи однини, І та II осіб множини.

Зверніть увагу, правильно утворений наказовий спосіб дієслова ходити в І особі множини ходімо.

Правильно вживати згідно з або відповідно до. 

У складних порядкових числівниках відмінюють лише останнє слово: тисяча сімсот вісімдесят дев’ятого.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати рід невідмінюваних іншомовних іменників і правильно утворювати форму родового відмінка іменників.

Невідмінювані іншомовні іменники назви неістот належать до середнього роду, АЛЕ салямі (ковбаса) – до жіночого роду. Отже, нарізану салямі.

Іменники, що означають речовини, масу, матеріали, у родовому відмінку однини зазвичай мають закінчення -у (-ю): сиру.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно утворювати форму родового відмінка множини іменників, узгоджувати числівники з іменниками; правильно утворювати ступені порівняння прикметників.

Форма грам – типова помилка, у родовому відмінку множини іменник грам має закінчення -ів: грамів.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: чотири банани.

Просту форму найвищого ступеня порівняння прикметників утворюють додаванням префікса най- до вищого ступеня: найстигліші.

Для творення ступенів порівняння слово самий НЕ вживають. 

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно вживати керування дієслів та розрізняти нормативні і ненормативні словосполучення в українській мові.

Правильно вживати навчати чого (родовий відмінок): навчать усіх тонкощів. Уживання навчати чому (давальний відмінок) – граматична помилка.

Правильний варіант в українській мові – за мотивами. Вираз по мотивам – калька з російської.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати рід невідмінюваних іншомовних іменників і правильно утворювати форму кличного відмінка іменників другої відміни чоловічого роду м’якої групи.

Ім'я Валерій – іменник другої відміни чоловічого роду м'якої групи, тому в кличному відмінку має закінчення -ю: Валерію.

Невідмінювані іншомовні іменники назви неістот належать до середнього роду, тому стигле авокадо.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Іншомовні слова.

Завдання перевіряє знання часто вживаних слів іншомовного походження.

Домінувати – мати перевагу, панувати, бути основним або головним у чомусь. Це слово означає переважання над іншими людьми, явищами чи об'єктами. Тобто домінувати – бути сильнішим, потужнішим або займати провідну позицію.

Отже, українським відповідником до іншомовного слова домінувати є переважати.

Правильна відповідь: В. 

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Немає лексичної помилки в рядку Г. В інших реченнях треба виправити помилки.

Вислів зайняти вище місце є калькою, правильно вжити конструкцію посісти високе місце в суспільному житті.

Для вираження почуттів або поведінки щодо когось чи чогось використовують слово ставлення.

В українській мові слова слідуюча немає, це калька з російської мови, правильно наступна.

Правильно сторонні люди, посторонні – калька з російської

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати їх уживання.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку Д. У цьому реченні тире (5) відокремлюємо прикладку, що стоїть у кінці речення й перед нею можна поставити а саме.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє вміння добирати правильний розділовий знак під час передавання чужої мови.

НЕПРАВИЛЬНО оформлено пряму мову в реченні рядка Д.

Якщо пряма мова стоїть перед словами автора, то її беруть у лапки, після неї ставлять кому та тире (якщо є знак оклику або знак питання, то кому не ставлять), слова автора пишуть з малої літери: «Найкращою характеристикою людини є мета, якої вона прагне», – уважав римський філософ Марк Аврелій.

В інших реченнях пряму мову оформлено правильно.

Згадаймо:

• якщо пряма мова стоїть перед словами автора, її беруть у лапки, після неї ставлять кому та тире (якщо є знак оклику або знак питання, то кому не ставлять), слова автора пишуть з малої літери: «Хто просувається в науках, але відстає в моралі, той іде радше назад, ніж уперед!» – наголошував знаний давньогрецький філософ Арістотель;
• якщо слова автора передують прямій мові, після них ставлять двокрапку: Відомий педагог Василь Сухомлинський писав: «Самовиховання потребує кількох важливих могутніх стимулів: почуття власної гідності, поваги до себе, бажання стати сьогодні кращим, ніж був учора»;
• якщо одна частина слів автора стосується тієї частини прямої мови, яка передує розриву, а друга – тієї, що стоїть після нього, то після слів автора ставлять двокрапку й тире, а пряму мову продовжують з великої літери: «Фізкультура повернула мені все: серце, гнучкість, витривалість! – говорив учений-медик Микола Амосов і наголошував: – Але головне – працездатність, мабуть, найдорожче з усього, чим живе людина»;
• якщо слова автора розривають пряму мову, то їх виділяють обабіч комою та тире: «Щоб стати особистістю, – стверджував український філософ Іван Бойченко, – потрібно знайти, виховати й навчити себе, визначити власне місце в суспільстві, стати його частиною і чинити гідно».

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Граматична помилка.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Граматично правильне продовження речення Даючи обіцянку, … наведено в рядку Б: маємо обов’язково виконати її за будь-яких умов. 

Якщо приєднати до запропонованого в умові завдання дієприслівникового звороту варіанти А, В, Г і Д, то в реченнях основну та додаткову дії виконуватимуть різні суб’єкти – тобто ці речення будуть неправильно побудовані.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

НЕМАЄ лексичної помилки в рядку А: цікавий парадокс.

В інших прикладах маємо тавтологію (повтори слова, спільнокореневих слів в одному або сусідніх реченнях):

• великий мегаполіс (мегаполіс – велике місто або столиця з високою густотою населення);
• одноосібний монолог (монолог – висловлювання однієї особи);
• запальний ентузіазм (ентузіазм – стан сильного піднесення, запал, захоплення та глибокий інтерес до певної діяльності).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Відмінкові закінчення.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

Фемінітиви утворюють за допомогою суфіксів від іменників чоловічого роду.

Найчастіше в українській мові використовують суфікс -к- в утворенні жіночих назв професій: музикантка, операторка, архітекторка.

Суфікс -ин- використовують для утворення фемінітивів від іменникових основ на -ець та на приголосний: соціологиня.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

НЕМАЄ орфографічних помилок у реченні Професорка інженерних наук Оклендського університету дає читачам життєві поради, які допоможуть відкрити «поезію формул».

У реченні, позначеному А, слово потенціал пишемо з -е- (це іншомовне слово, його правопис треба запам'ятати).

У реченні, позначеному В, слово осмислено пишемо з однією -н-, оскільки воно утворене від дієприкметника осмислений, який за правилом пишуть з однією -н- (суфікс -ен-); прикметник необхідні треба писати разом.

У варіанті відповіді Г слово зосередженими пишемо з буквою е (дієприкметниковий суфікс -ен-).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Закінчення дієслів.

Завдання перевіряє вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово, правильно його писати.

До I дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини та 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення -уть (-ють): борешся, сиплеш, хочеш, колишемо, живемо, сядемо, полемо, можеш, пишемо.

До II дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини та 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення -ать (-ять): солиш, помовчимо, робиш.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівники.

Згадаймо основні правила написання -и в кінці прислівників:

• після г, к, х: навпаки, навкулачки, пошепки, завбільшки, навколішки, мовчки;
• у прислівниках на -чи, -ши, -жи: по-вовчи;
• у прислівниках, утворених від прикметників за допомогою префікса по- та суфікса -и: по-корейськи.

Слово почасти теж пишемо з -и (потрібно запам’ятати).

Літеру -і пишемо після м'яких і пом'якшених приголосних: тричі, поночі, нарешті.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Прикметники із суфіксом -ськ- можна утворити від усіх іменників у рядку Б. Зверніть увагу, що внаслідок творення прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий); к, ч, ц + -ськ-(ий) = -цьк-(ий); х, ш, с + -ськ-(ий) = -ськ-(ий).

Запам’ятайте: у деяких словах іншомовного походження зміни приголосних перед суфіксом -ськ- не відбувається: ацтеки – ацтекський, Бангкок – бангкокський, баски – баскський, Ірак – іракський, казах – казахський, Ла-Манш – ла-маншський, Мекка – меккський, тюрк – тюркський, Нью-Йорк – нью-йоркський, герцог – герцогський, Цюрих – цюрихський, падишах – падишахський.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс.

Разом пишемо складні прикметники, утворені з іменника та узгодженого з ним прикметника: кам’яновугільний (кам’яне вугілля), низькокалорійний (низька калорійність), цілозерновий (ціле зерно), ніжнотонний (ніжний тон), південноукраїнський (південна Україна).

Разом також пишемо слова червоногарячий, лимоннокислий (треба запам’ятати), військовозобов’язаний (субстантивований прикметник), експрезидент (у новому правописі зуніфіковано написання слів з іншомовними частинами віце, екс, веб, контр тощо, їх пишуть разом).

З дефісом треба писати складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному; між компонентами цих складних прикметників, не з’єднаними в одне слово, можна вставити сполучник і: медико-генетичний.

З дефісом також пишемо слова з першою частиною військово: військово-патріотичний.

Окремо пишемо слово суспільно корисний (корисний для суспільства).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери.

Завдання перевіряє навичку розпізнавати та пояснювати за допомогою правил вивчені орфограми, правильно писати слова з ними.

ДОТРИМАНО правил уживання великої букви в рядку Г. Зверніть увагу, що з великої літери пишемо назви найвищих державних посад: Президент України.

В інших варіантах треба виправити помилки: пишемо з великої літери лише перше слово в назві збірки «Зів’яле листя», у назвах архітектурних пам’яток (храмів, палаців тощо): Бахчисарайський палац.

Обидва слова треба писати з великої літери у власній назві Данило Галицький.

З малої літери пишемо відносні прикметники, утворені від власних назв за допомогою -ськ-, якщо вони не входять до назв імені когось чи пам'яті когось: шекспірівський сонет.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє орфоепічні навички.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

На перший склад падає наголос у всіх словах рядка А: аркушик, разом, тигровий.

В інших варіантах маємо слова, у яких наголос падає на другий (цінник, ознака) або третій (фаховий) склади.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [з] позначають букви, виділені в кожному слові рядка А. Зверніть увагу, що у слові просьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [с'] і його вимовляють як [з']).

В інших варіантах виділені букви позначають різні звуки.

У рядку Б в словах поріг і голосистий виділені букви позначають звук [г], а в слові вогкий – [х], оскільки відбувається уподібнення приголосних за глухістю (наступний глухий приголосний [к] оглушує попередній дзвінкий [г] і його вимовляють як [х]). Уподібнення за глухістю відбувається в обмеженій групі слів (ле[х]кий, во[х]кий, ні[х]ті, кі[х]ті, дьо[х]тю тощо) і похідних.

У рядку В у словах вітати, традиція виділені букви позначають звук [т], а в слові шістнадцять відбувається спрощення приголосних у вимові – [ш'існ́ац':ат'].

У рядку Г в словах лічити, почати виділені букви позначають звук [ч], у слові заквітчати – звук [ч:], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні й другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Додаток – це другорядний член речення, що залежить від дієслова, прикметника або іменника й відповідає на питання непрямих відмінків (кого? чого? кому? що? на що? про що? тощо).

Щоб знайти правильну відповідь, дивимося, яке з виділених слів у тексті є залежним від дієслова і виступає об’єктом дії.

Перевірка:

• потепління – підмет (що призводить?)
• явище – підмет (що спричинене?)
• тенденція – підмет (що збережеться?)
• клімат – додаток (впливає на що?)
• науковці – підмет (хто з’ясували?)

Отже, додатком є слово клімат, бо воно залежить від дієслова впливає і відповідає на питання на що?.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати вставні конструкції в реченні, з'ясовувати їхнє значення (зокрема джерело повідомлення), відрізняти вставні слова від членів речення.

Вставна конструкція – це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є його членом. Зазвичай виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок із контекстом та невпевненість.

Вставна конструкція за словами науковців (виражає джерело повідомлення) є в реченні, позначеному трикутником.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння знаходити пунктуаційні помилки в простому реченні, правильно ставити розділові знаки між однорідними членами речення.

Пунктуаційну помилку допущено в реченні Це явище спричинене глобальним потеплінням та діями людини і може призвести до порушень роботи систем зв'язку та космічної навігації. У цьому реченні зайва кома, адже сурядний сполучник і стоїть між однорідними присудками.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Речення Це явище спричинене глобальним потеплінням та діями людини і може призвести до порушень роботи систем зв'язку та космічної навігації – просте, адже має одну граматичну основу (підмет явище й однорідні присудки спричинене, може призвести).

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання передбачає роботу з деформованим текстом і перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-ромбом початкове в запропонованому деформованому тексті. Тут зазначено, наскільки зростає тривалість доби.

Наступне речення із символом-квадратом розповідає, чим спричинене це явище.

Речення, позначене колом, продовжує розповідь про те, чому доба на Землі стає довшою. 

Далі йде речення із символом-трапецією. Тут зазначено, до чого призводить глобальне потепління.

І останнім має бути речення, позначене трикутником, воно розповідає, що, на думку науковців, станеться з тривалістю доби, якщо така тенденція збережеться до кінця століття.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні члени речення.

Підмет – це головний член двоскладного речення, який означає предмет (особу, явище, поняття), про який ідеться в реченні, і відповідає на питання хто? або що?. Роль підмета виконує виділене в тексті слово інтелект.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати однорідні члени речення.

Однорідні члени речення виконують одну синтаксичну роль, стосуються того самого члена речення й поєднані між собою сурядним зв’язком. Вони рівноправні та не залежать один від одного. 

Однорідні підмети є в реченні, позначеному трапецією.

Однорідні обставини є в реченні, позначеному квадратом.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Пунктуаційну помилку знаходимо в реченні, позначеному ромбом: тут треба відокремити конструкцію Попри випадкові новини про розробки в цій галузі, бо це відокремлена обставина допусту, що виражає умову, всупереч якій відбувається дія. Такі обставини завжди відокремлюють комою.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова.

Завдання перевіряє вміння знаходити вставні слова в реченні та визначати їхню роль у висловлюванні – зокрема, встановлювати, що вони передають зв’язок між думками, оцінку мовця чи джерело повідомлення.

Вставне слово – це слово (або словосполучення), що входить до складу речення, але не є членом речення. Зазвичай виражає ставлення мовця до висловлювання, його оцінку, дає відомості про джерело повідомлення або зв'язок із контекстом і невпевненість.

У реченні, позначеному квадратом, є вставне слово наприклад, яке передає зв’язок між думками. 

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення.

Завдання передбачає роботу з деформованим текстом і перевіряє вміння виявляти зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його.

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Треба з'ясувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-трикутником – початкове в запропонованому деформованому тексті. Тут зазначено, що термін штучний інтелект став широко використовуваним у багатьох технологічних дискусіях.

У наступному реченні із символом-трапецією наведено приклади, які натякають на роль штучного інтелекту.

Речення, позначене ромбом, продовжує розповідь про те, що ШІ вже міцно вкоренився в нашому повсякденні. 

Наступне речення – із символом-квадратом. На це вказує і вставне слово наприклад. Тут зазначено, навіщо постачальники навігаційних послуг застосовують штучний інтелект.

І останнім має бути речення, позначене колом, воно розповідає про ще одну сферу, де штучний інтелект стає все більш значущим у нашому побуті.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання та невживання апострофа в українській мові відповідно до орфографічних правил і винятків.

В українській мові апостроф ставимо:

• Перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня: запам’ятати.
• Після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: роз’ятрити, об’їзд.
• Після першої частини складних слів, яка закінчується твердим приголосним: дит’ясла.
• Після букви р, що позначає твердий приголосний [р]: передгір’я.

Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними є інша буква на позначення приголосного, крім р: свято, морквяний, духмяний, але торф’яний.

Зауважмо, в іншомовних словах апостроф пишемо перед я, ю, є, ї, які позначають сполучення звука [й] з наступним голосним після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: кар’єра, миш’як, комп’ютер.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире ставимо між частинами складносурядного речення Торкнеться кобзар струн – і минуле ніби оживає, наповнюючи сучасний світ голосами предків.

Тире ставимо на місці пропущеного присудка в реченні У руках кобзаря завжди була бандура, кобза чи ліра, а в його піснях – доля цілої нації.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні Кобзарство – це унікальне явище світової культури, у якому поєдналися музика, поезія та незламний дух народу.

Тире після однорідних членів перед узагальнювальним словом ставимо в реченні Думи про козацьку славу, псалми, історичні пісні – увесь цей репертуар мандрівні співці зберігали в пам’яті десятиліттями.

Зверніть увагу, що тире відокремлюємо поширену прикладку, яка стоїть у кінці речення Народ часто називав кобзарів «Гомерами України» – живими носіями нашої історії та моральних цінностей.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи простих і складних речень.

Речення Газель схожа на оленя, але вона граційніша та має характерні роги, вигнуті у формі ліри складносурядне. Воно складається з двох частин, з’єднаних протиставним сурядним сполучником але.

Речення Хоча носороги мають слабкий зір, проте цю їхню ваду компенсують добре розвинуті інші зовнішні чуття (слух та нюх) складнопідрядне допустове, оскільки від головної частини до підрядної можна поставити запитання попри що?.

Речення Жирафа – найвища тварина на планеті: її зріст сягає п’яти метрів заввишки складне безсполучникове, частини якого з’єднано в одне смислове та граматичне ціле за допомогою інтонації.

Речення Людиноподібні мавпи мають високий рівень інтелекту, у них розвинені певні мовні навички, а шимпанзе – один із найрозумніших приматів складне із сурядним і безсполучниковим зв’язком.

Речення Деякі мешканці савани, а саме: антилопи, зебри – утворюють табуни та своєю чисельністю відлякують хижаків просте, ускладнене однорідними членами.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Типи речень.

Завдання перевіряє вміння поєднувати виділені фрагменти простих і складних речень за подібністю синтаксичного значення.

Виконуючи це завдання, поставмо запитання до виділених фрагментів.

У реченні Посткросинг – проєкт, створений для обміну листівками між представниками різних країн до виділеного фрагмента поставмо запитання для чого? з якою метою?. Йому відповідає складнопідрядне речення мети Листівки надсилають людям із різних континентів, щоб розповісти про себе, рідні місця, своє захоплення, від головної частини якого до залежної ставимо запитання з якою метою?

У реченні Незнайомці навмання надсилають одне одному поштівки з різними зображеннями до виділеного фрагмента ставимо запитання як?. Йому відповідає складнопідрядне речення способу дії Часто відправники намагаються зробити так, щоб їхня листівка була особливою, наприклад, виготовляють її власноруч, від головної частини якого до залежної ставимо запитання як?.

У реченні «Завдяки популярності посткросингу на ринку України зʼявилися надзвичайно цікаві витвори сучасних ілюстраторів» до виділеного фрагмента ставимо запитання чому?. Йому відповідає складнопідрядне речення причини «Найціннішими є тексти на звороті поштівок, адже написані вони від руки й передають частинку душі адресанта», від головної частини якого до залежної ставимо запитання чому?

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Д, 4 – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення.

Завдання перевіряє вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова освічений можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет.

До виділеного слова німий можна поставити питання який?. Отже, це узгоджене означення, виражене прикметником.

До виділеного слова цінніший можна поставити питання який він є? Отже, це частина складеного іменного присудка.

До виділеного слова невігласа можна поставити питання кого? чого?. Отже, це додаток.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.

ТЕМА: Фразеологія.

Завдання перевіряє вміння тлумачити фразеологізми.

Хоч у вухо бгай – дуже сумирний, поступливий, тихий. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 2.

Хоч у рамку вправ – дуже гарний, вродливий, привабливий. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 4.

Хоч греблю гати – дуже багато, сила-силенна, аж кишить. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 1.

Хоч голки збирай – дуже ясно, видно, як вдень, добра видимість. Цей фразеологізм треба вставити замість пропуску в реченні 3.

Хоч вовком вий – стан крайнього розпачу, глибокої туги, безсилля або безвихідного, дуже скрутного становища, коли людина не знає, як змінити ситуацію

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно змінювати форми дієслів із чергуванням приголосних, узгоджувати числівники з іменниками та утворювати ступені порівняння прикметників у простих і складених формах.

Унаслідок зміни дієслова пересадити відбувається чергування в корені приголосних д – дж: пересадити – пересаджу.

Числівники два, три, чотири узгоджуються з іменниками в називному відмінку множини: чотири кущі.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: світліша.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника: більш / менш світла.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найсвітліша.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника: найбільш / найменш світла.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відмінювати чоловічі прізвища та правильно утворювати ступені порівняння прикметників, розрізняючи нормативні та ненормативні форми. 

Чоловічі прізвища на приголосний, -ко, -енко, -о відмінюємо як іменники II відміни відповідної групи: Франка.

Згадаймо, як утворюються ступені порівняння прикметників.

Вищий ступінь

Проста форма: додавання суфіксів -ш- або -іш- до основи: старіший.

Складена форма: додавання слова більш або менш до початкової форми прикметника: більш / менш старий.

Найвищий ступінь 

Проста форма: додавання префікса най- до вищого ступеня: найстаріший.

Складена форма: додавання слова найбільш або найменш до початкової форми прикметника: найбільш / найменш старий.

Для творення найвищого ступеня порівняння прикметників займенник самий не вживаємо. 

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми слів від помилкових.

У складних порядкових числівниках відмінюємо лише останнє слово: тисяча дев’ятсот двадцятого року.

У числівниках п’ятдесят – вісімдесят відмінюємо лише другу частину: п’ятдесяти; правильні форми числівників два, дев’ятнадцять у родовому відмінку – двох, дев’ятнадцяти / дев’ятнадцятьох відповідно.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння правильно визначати закінчення іменників у родовому відмінку однини та множини залежно від їхнього роду, відміни, значення й формальних ознак.

Іменники чоловічого роду II відміни, які в називному відмінку мають нульове закінчення, у формі родового відмінка можуть мати закінчення -а, -я або -у, -ю залежно від лексичного значення та деяких формальних особливостей.

Закінчення -у (-ю ) мають іменники чоловічого роду на приголосний, коли вони означають назви:

• річок (Дунаю);
• процесів, станів, властивостей, ознак, формацій, явищ суспільного життя, загальних і абстрактних понять (проєкту).

Більшість іменників І відміни жіночого роду в родовому відмінку множини мають нульове закінчення (водойм).

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми.

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми.

Синоніми – це слова, що належать до однієї частини мови, звучать і пишуться по-різному, але мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

З’ясуймо значення слів.

Потенціал – сукупність можливостей, ресурсів або здібностей, які можна використати для досягнення мети чи виконання справи.

Можливість – наявність умов або внутрішніх сил, що дають змогу чомусь статися чи здійснитися.

Резерв – ще не використані можливості або засоби.

Запас – певна кількість продуктів чи матеріалів, підготовлених наперед на випадок потреби.

Умова – домовленість, вимога або обставина, від якої залежить інша дія чи подія.

Здібність – індивідуальні особливості людини, що впливають на успішність навчальної, творчої чи професійної діяльності.

Отже, синонімом до слова потенціал є всі слова, ОКРІМ слова умова.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка в рядку В: в українській мові немає слова заключатися, тому його треба замінити в цьому реченні словом полягає.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні.

Завдання перевіряє вміння добирати потрібні розділові знаки в реченні та пояснювати вживання їх.

Неправильно обґрунтовано вживання розділових знаків у рядку В. У цьому реченні комами 3, 4 відокремлюємо обставину, виражену дієприслівниковим зворотом.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова.

Завдання перевіряє вміння правильно перетворювати пряму мову на непряму, добираючи відповідні сполучники та замінюючи займенники й форми дієслів згідно з правилами узгодження частин складного речення.

Унаслідок заміни прямої мови непрямою слова автора стають головним реченням, а пряма мова – підрядним. А непряма мова завжди стоїть після слів автора і приєднана до них сполучниками що, ніби, щоб, чи, а також сполучними словами хто, що, який, чий, коли, де, ніби.

Пряму мову в реченні Олександр Довженко писав у щоденникових записах: «Я належу людству як художник і тільки йому звітую за свою працю» правильно передано непрямою мовою в рядку В: Олександр Довженко стверджував, що він належить людству як художник і тільки йому звітує за свою працю.

В інших варіантах відповіді маємо займенники, які треба замінити: особові (я, ти), присвійний (мою), зворотний (собі).

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот.

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Редагування потребує речення Потім секрет виготовлення було втрачено, і лише ураганом 1565 року, промчавши англійським графством Камберленд, було відкрито родовище невідомого матеріалу – графіту.

Граматично правильно це речення треба побудувати так: Потім секрет виготовлення було втрачено, і лише ураган 1565 року, промчавши англійським графством Камберленд, відкрив родовище невідомого матеріалу – графіту.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку В: словосполучення перший дебют – це плеоназм (уживання слів, які дублюють лексичне значення одне одного), оскільки дебют уже означає перший виступ, появу або початок діяльності. Уживання слова перший у цьому разі – зайве дублювання значення.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір.

Завдання перевіряє вміння розрізняти значення префіксів у словах.

Зверніть увагу, що префікс при- в українській мові вживають переважно в дієсловах, іменниках і прикметниках.

Значення приєднання, додавання має цей префікс у словах прибудувати, прикріпити, приклеїти.

У слові присісти префікс при- має значення неповноти дії.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія.

Завдання перевіряє вміння розрізняти написання слів з однією чи двома літерами н відповідно до будови слова та орфографічних правил.

З однією н пишемо слова половина і бажаний (дієприкметник із суфіксом -ан-).

У слові ненастанно відбувається подвоєння на межі кореня та суфікса, тому потрібно писати подвоєні нн.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки подовження м’яких приголосних і подвоєння букв в орудному відмінку однини іменників, а також розрізняти ситуації, коли подовження не відбувається.

Подовження приголосних відбувається у формі орудного відмінка однини всіх іменників рядка Б: магістраллю, маззю, мігренню, міддю. В іменниках III відміни жіночого роду з основою на приголосний в орудному відмінку перед закінченням -ю відбувається подовження приголосних.

Не відбувається подовження губних приголосних [б], [п], [в], [м], [ф] і [р]: верф’ю, кров’ю.

Не відбувається також подвоєння, якщо основа слова закінчується двома різними приголосними: стриманістю.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення в групах приголосних.

Завдання перевіряє вміння розпізнавати, коли в групах приголосних відбувається спрощення, а коли його не позначають на письмі. 

Букву т на місці пропуску треба писати в усіх словах рядка В: хвастливий, компостний, баластний. У цих словах не відбувається спрощення приголосних на письмі.

В інших варіантах відповіді є слова, у яких спрощення відбулося й закріпилося на письмі: лестити – улесливий, вість – вісник, область – обласний.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів разом, окремо, через дефіс.

Завдання перевіряє вміння визначати, коли складні слова слід писати разом, окремо або через дефіс відповідно до орфографічних правил української мови.

Пишемо разом слова:

• лісостеповий, оскільки цей прикметник утворено від складного іменника лісостеп;
• паранормальний, бо це прикметник, утворений за допомогою іншомовного префікса пара- та слова нормальний.

З дефісом пишемо складні:

• прикметники, утворені від сполучень незалежних слів (однорідних або неоднорідних): військово-польовий;
• на позначення смаків, кольорів, відтінків: кисло-солодкий, темно-синій;
• іменники, утворені з двох самостійних іменників без сполучного звука: інженер-механік, інтернет-видання, суші-бар, норд-вест, фітнес-клуб, художниця-карикатуристка.

Пів з іменниками в родовому відмінку пишемо завжди окремо (якщо це не єдине поняття в називному відмінку, як-от півострів чи півмісяць).

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки вживання апострофа в українській мові відповідно до орфографічних правил і винятків.

Апостроф ставимо:

• перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня: В’єтнам, в’юнитися, слов’янин, нав’ючений;
• після префіксів, що закінчуються твердим приголосним, перед наступними я, ю, є, ї: під’юдити;
• після букви р, що позначає твердий приголосний [р]: підгір’я.

Апостроф у словах іншомовного походження пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, ж, ч, ш, р, які позначають роздільну вимову [й] + голосний: Х’юстон, миш’як.

Апостроф НЕ пишемо перед буквами я, ю, є, ї після букв, що позначають губні приголосні [б], [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними – інша буква на позначення приголосного, крім р: Святослав, різьбярство, але арф’ярка.

В іншомовних словах апостроф не пишемо, коли я, ю позначають м'якість попереднього приголосного, а не звук [й]: гравюра.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О.

Завдання перевіряє вміння правильно добирати й писати ненаголошені голосні Е, И, О в коренях слів відповідно до орфографічних правил української мови.

Щоб з’ясувати, який голосний Е чи И треба писати, змінімо слово або доберімо спільнокореневе, у якому ненаголошений звук стане наголошеним: шелестіти, бо шЕлест.

И пишемо у відкритих складах -ри-, -ли-: вариво, кришталь.

З и пишемо слова із суфіксами -ик, -ник, -альник, -ильник, -чик(-щик), -ич, -ович, -иц(я), -ищ(е), -иськ(о), -ист(ий): сховище, парканчик, згарище, посміховисько, порадниця, вуличка.

Суфікс -ив(о) пишемо в іменниках середнього роду: плетиво.

З и пишемо також слова межиріччя (префікс межи-) і русалчин (присвійний прикметник, утворений за допомогою суфікса -ин).

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень орфоепічних навичок.

Готуючись до НМТ, опрацюйте додаток до Програми ЗНО з української мови, який містить перелік слів із нормативним наголосом.

Правильно виділено букви на позначення наголошених голосних у всіх словах, ОКРІМ рядка В, адже у слові підліткова наголос падає на перший склад.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків.

Завдання перевіряє знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Однаковий звук [д] позначають букви, виділені в окремих словах у рядку Б. Зверніть увагу, що тут у словах рюкзак, екзамен відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [з] одзвінчує попередній глухий [к], який унаслідок цього вимовляють як [ґ]. 

В інших варіантах відповіді виділені букви позначають різні звуки:

У рядку А в словах господиня, справедливий виділені букви позначають звук [с], а в слові мороз – [з] (зверніть увагу, що в українській мові дзвінкі приголосні в кінці слів не оглушують).

У рядку В в слові боротьба відбувається уподібнення приголосних за дзвінкістю (наступний дзвінкий приголосний [б] одзвінчує попередній глухий [т'], тож його вимовляють як [д']); у слові дзенькати буквосполучення дз позначає один звук [дз], а в слові дорожній виділена буква позначає звук [д].

У рядку Г в словах тьмяний і тюлень вимовляють звук [т'], а в слові пишеться – [ц:'], бо відбувається уподібнення приголосних за місцем і способом творення.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних.

Завдання перевіряє вміння визначати випадки подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних у прислівниках та прикметниках.

Подвоєні букви -нн- треба писати на місці пропуску в обох словах варіанта відповіді В: виконувати старанно, невпинно переписував.

Прислівники зберігають подвоєння, наявне у вихідному прикметнику або дієприкметнику: гуманний – гуманно, невгамовний – невгамовно, безупинний – безупинно, радісний – радісно, старанний – старанно, невпинний – невпинно, самовідданий – самовіддано, безперестанний – безперестанно, активний – активно. 

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Завдання перевіряє вміння визначати часові форми дієслова та розпізнавати складну форму майбутнього часу.

Зауважмо, майбутній час дієслів в українській мові означає дії, що відбудуться після моменту мовлення. Дієслова майбутнього часу змінюються за особами й числами та мають три форми: просту доконаного виду (прочитаю), а також складну (читатиму) і складену недоконаного виду (буду читати).

Отже, дієслово майбутнього часу (складна форма) позначено цифрою 5: пануватиме.

Правильна відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія.

Завдання перевіряє вміння визначати рід іменників та правильно відносити їх до граматичної категорії роду за морфологічними ознаками.

Іменники чоловічого роду в українській мові – це назви істот або предметів, до яких можна додати займенники він, мій, цей.

Усі іменники чоловічого роду в рядку Г: рояль, тюль, насип.

Зверніть увагу! До жіночого роду належать іменники: гусінь, глазур, путь, вість. 

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку Д: в українській мові неділя – це сьомий день тижня. А усталений відрізок часу, що охоплює сім днів, з яких два зазвичай вихідні, називають тижнем.

Правильна відповідь: Д.