Українська мова

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Фразеологізм «Альфа і омега» має значення «початок і кінець».

Відповідь – А. 

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Фразеологізм «У свинячий голос» має значення «несвоєчасно».

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Фразеологізм «Голову гризти» має значення «набридати розмовами».

Відповідь – Б. 

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Геніально  – відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Вся – це означальний займенник. Зауважмо, що займенник – частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх.

Слово мовби в поданому реченні є уточнювальною часткою, що вказує на міру точності або правдивість повідомлення: мовби зіткана.

Сіючи – це дієприслівник, особлива форма дієслова, відповідає на питання що роблячи?, утворює зворот.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що синоніми – це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Синонімами є слова «жвавий» і «прудкий», які в поданих словосполученнях мають значення «меткий, проворний».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм ужито в рядку В. «Байдики бити» означає «нічого не робити, ледарювати».

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види складних речень.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Саме таким є речення в рядку Б. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч. Речення є складносурядним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою протиставного сполучника а.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати невідмінювані іменники.

До невідмінюваних іменників належать: загальні та власні назви іншомовного походження з кінцевим: -а (-я), -о, -у(-ю), -е(-є), -і: бюро, журі, кенгуру, турне, ательє, тире, жалюзі, графіті, інтерв’ю.

Зверніть увагу, що слова вікно, вапно, колесо відмінюються. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Орфографічну помилку допущено в слові рядка А: не відбувається подвоєння в дієприкметникових суфіксах: замріяний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: потрібно відокремити комою дієприкметниковий зворот після означуваного слова: «Схожі вони на бірюзові намистинки, розгублені чиєюсь невинною рукою між вузеньких листочків боязкої травиці».

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення мовця, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «може» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Щоб з’ясувати, який голосний Е чи И треба писати, потрібно змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: зеленіти, бо зЕлень; веселощі, бо вЕсело.

Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: вишенька, мавпеня, книжечка; у сполученнях -ере-, -еле-: шелест, велетень, берегти; у суфіксах -еньк, -есеньк, -енк, -ен, -ер, -ечк, -тель: ріднесенький, восьмеро, визволитель.

Пишемо Е, якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає: шершень, бо шершня; жоден, бо жодного.

Пишемо Е після ж, ч, ш, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з е та и: чернетка.

И пишемо у відкритих складах -ри-, -ли-: тривожний;

У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И ніяк не перевіряється, такі слова треба запам’ятати:  мигдаль, пиріг (пиріжок), кишеня (кишеньковий), кисень, сезонний.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. Усі слова написано правильно в рядку Б. Зверніть увагу, що помилки є в таких словах:

Вохкість –  правильно писати вогкість, хоч у словах легкий, вогкий, нігті, кігті, дегтяр [г] знеголошується й може оглушуватися до звуку [х]: [вохкий].

Французський – при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий): француз – французький.

Слова надхнення, свідотство правильно писати так: наТхнення, свідоЦтво.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): марнослів’я, скип’ятити, львів’янин, підрум’янений, дев’яносто, Карп’юк;
• після р (в кінці складу): подвір’я, Мар’яна;
• після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї):  підʼїхати, з’являтися, пан’європейський, між’ярусний але безініціативний; 
• у слові Лук’ян і похідних: Лук’яненко.

Апостроф не ставимо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: Святослав, але торф’яний. Апостроф не ставимо, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е: ряжанка.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних  ставимо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р:  кон’юнктура. 

Апостроф не ставимо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: фюзеляж.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються: група, асиміляція, інтелект, алея.

Подвоєння зберігається в загальних назвах слів-винятків: мадонна.

При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо, якщо в мові вживається слово без префікса: інновація (новація), ірраціональний (раціональний).

Подвоєні приголосні зберігаються у власних назвах та в похідних: Голландія, Пікассо, роттердамець, діккенсівський, буддист, галльський

Подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них кінчається, а друга починається на ту саму букву: годинник. 

У прикметниках на -енн(ий) старослов’янського походження: священний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників 

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних. 

Форми ступенів порівняння прикметників правильно утворено в рядку А.

Не утворюють ступені порівняння прикметники, які називають абсолютну якість: сліпий; які мають префікси пре-, за-, ультра- та ін.: пресильніший.

Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за допомогою слова самий: самий тонкий.

Зверніть увагу, що складена форма порівняння вищого ступеня утворюється шляхом додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: видатний – більш видатний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове речення.

Отже, граматично правильне продовження речення «Обираючи стиль одягу,..» матиме, якщо додати до нього частину, подану в рядку Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Граматично правильно утворено словосполучення в рядку В.

Прийменник по властивий українській мові, коли йдеться про місце дії, мету дії, час, міру, кількість чогось, а також сферу діяльності: виплатити по сто гривень. Функціонування прийменника по в таких випадках є нормативним, проте надужиття цим прийменником призводить до небажаних повторень певних висловів, що сьогодні трапляється доволі часто.

В інших випадках, наведених у завданні, цей прийменник треба замінити безприйменниковими конструкціями або відповідними синонімічними прийменниками:

• програміст по професії – програміст за професією;
• відправити по пошті – відправити поштою; 
• дбайливий по відношенню до майна – дбайливий стосовно роботи;
• подорожувати по європейським країнам – подорожувати європейськими країнами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменників з числівниками 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно поєднувати числівники з іменниками.

Зверніть увагу, що власне кількісні числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у формі називного відмінка множини. Отже, правильно узгоджений числівник з іменником у реченні «Квартет утворюють чотири виконавці».

Виправмо помилки в рядках Б, Г, Д: два сценарії, чотири прожектори, два з половиною місяці.

Дробовий числівник півтори вимагає форми родового відмінка ж. р. однини, а числівник півтора – родового відмінка ч. р. або с. р. однини, тому правильною формою в рядку В є півтори години. 

Відповідь – А. 

ТЕМА: Морфологія. Сполучник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю.

Згадаймо, що підрядні сполучники поєднують залежні (підрядні) речення з головним у складному.

Сполучник умови вжито в реченні «Коли бажання добре, то й дорога легка»: від головної частини до підрядної в цьому реченні ставимо питання за якої умови?

Відповідь – В. 

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових. 

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч, Кузьмич. 

Правильно утворено всі імена по батькові в рядку Б.

В інших варіантах потрібно виправити помилки: Валерійович, Ігорівна, Іллівна, Якович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складносурядному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченні. 

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою.

Зверніть увагу! Перед другою частиною складносурядного речення, яку приєднано до першої єднальним чи розділовим сполучником, коми не ставимо, якщо частини мають спільний другорядний член або вставне слово: «На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці».

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови речення 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення.

Граматично правильно побудовано речення «Доповідач наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу семінару».

Граматичну помилку допущено в рядку А, оскільки дієприкметниковий зворот не може бути розірваний іншими другорядними членами, таке речення потребує редагування: «Проаналізуймо висновки, зроблені попередніми дослідниками».

У реченні Б потрібно прибрати зайве слово «вони».

У реченні «Секретарка надрукувала звіт директора, що був готовий для публікації» також є граматична помилка, оскільки сполучне слово «що» вказує на те, що директор, а не звіт був готовий до публікації.

Речення в рядку Г теж неправильно побудовано: дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо:

• у дієслів першої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -е- (-є-);
• у дієслів другої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -и-(-і, -ї-).

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

• 2-га особа однини: -и, = ø (нульове закінчення);
• 1-ша особа множини: -ім(о), -мо;
• 2-га особа множини: -іть, -те.

Отже, правильно утворені дієслівні форми в рядку В: пролити – проллю, проллєш, пролийте.

В інших рядках потрібно виправити помилки: лікувати – лікую; очолити – очольте; полоскати – полощеш; провести – проведу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися…» вибрати «проте погода посприяла нам і цього разу» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані протиставним сполучником сурядності проте).

Відповідь – В.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок А: у словах фужер, марафон, симфонія підкреслена буква передає звук [ф], а у слові левкой – звук [в].

У рядку Б у словах тюлень, стіл, тьмяний підкреслена буква позначає звук [т′], а в слові пишеться – звук [ц′].

У рядку В у всіх словах підкреслена буква позначає звук [х].

У рядку Г у словах сім’я, прихильність, сяйво підкреслена буква позначає звук [с′], зверніть увагу, що у слові прихильність відбувається асиміляція за м’якістю. У слові просьба – звук [з′], оскільки глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

У рядку Д у словах колесо, мокрий, скупість підкреслена буква позначає звук [к], у слові вокзал – звук [ґ], оскільки глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати до них антоніми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

як на долоні – дуже добре, чітко, виразно, антонім до цього фразеологізму як у тумані – нечітко;

як камінь під гору котити – дуже важко, робити щось, докладаючи значних зусиль, антонім до цього фразеологізму як Сірку муху з’їсти – дуже легко, швидко, зробити щось не докладаючи зусиль;

як бджіл у вулику – багато, антонім до цього фразеологізму як у кота сліз – мало;

як дві краплі води – абсолютно, дуже сильно схожий (схожі), антонім до цього фразеологізму як свиня на коня – зовсім неподібний, несхо­жий.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Неподалік (чого?) будинку – це прийменник, службова частина мови, яка разом з відмінковим закінченням іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Давним-давно – вказує на час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Мурована – це дієприкметник, особлива форма дієслова, відповідає на питання яка?, утворює зворот.

Вогнетривкої – виражає ознаку предмета, відповідає на питання якої? Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в мовленні.

Граматично правильними будуть словосполучення, якщо поєднати такі слова:

Згідно з принципами

Наполягати на принципах

Навчати принципів

Зраджувати принципи

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Підметом є виділене слово в реченні «Не дивиться їм грізно в очі «завтра», до нього можна поставити питання що?.

Складеним дієслівним присудком є виділені слова в реченні «Молодість здатна творити несподіване й неймовірне». Пригадаймо, що складений дієслівний присудок містить допоміжне дієслово, яке своїми граматичними ознаками узгоджується з підметом, вказує на час та спосіб дії, на початок, тривалість, кінець, бажаність чи можливість дії, і неозначену форму дієслова, що виражає саму суть дії.

Неузгодженим означенням, вираженим інфінітивом, є виділене слово (можливість яка? творити) в реченні «Як розбещує людину сама можливість принижувати інших!».

У реченні «А він стоїть наперекір усім» до виділених слів можна поставити запитання незважаючи на що? Отже, це обставина.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означальним є речення «Бачу за морями золоті дороги, де припав до неба синьоокий степ», від головної частини можна поставити питання які?

З’ясувальним є речення «Ви знаєте, як липа шелестить у місячні весняні ночі?», від головної частини можна поставити питання що?

Обставинним часу є речення «Коли прибудеш влітку до столиці, немов на конях вилетять каштани, угору підіймаючи правиці», від головної частини можна поставити питання коли?

Обставинним умови є речення «Коли слова на порох стерті, сповідатись зорям зайво», від головної частини можна поставити питання за якої умови?

Відповідь: 1–В, 2–Б, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зауважмо, слово в переносному значенні – назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. 

У переносному значенні вжито в тексті виділене слово в реченні «Вдивляєшся поміж кущів, поміж осоки – ніде не видно, тільки сумують вечірні сутінки».

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізмом є вислів з тексту «вдруге на світ народжуєшся», він має значення «відчувати душевний спокій після страждань, переживань, фізичних мук і т.ін.».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту. 

У цьому тексті слова на/зустріч є іменником з прийменником, отже, пишуться окремо.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники. 

Згадаймо, що прийменник – це  службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Прийменник виділено у словосполученні з тексту в рядку А: коло лісу.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення мовця, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «мабуть» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні й неоднорідні означення 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати однорідні й неоднорідні означення.

Означення в другому реченні є однорідними, оскільки характеризують предмет з одного боку: «густіший і темніший морок».

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в шостому реченні: потрібно поставити кому між частинами складнопідрядного речення причини: «А луг пахне де/далі сильніше, і груди не можуть умістити, увібрати всю його терпку свіжість, бо за/малі».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

У рядках А, В, Г, Д є помилки.

З великої літери пишемо:

• імена людей, по батькові, прізвища, псевдоніми, прізвиська: Данило Галицький;
• назви художніх, музичних творів тощо, наукових праць, газет, журналів: Франкове «Зів'яле листя».

Зверніть увагу, що в назві твору «Слово про похід Ігорів» слово «похід» треба писати з малої літери.

Назви вулиць (бульварів, провулків, проспектів), шляхів (залізничних, морських тощо),  каналів, течій (морських), а також майданів (площ), парків тощо пишуться з великої літери, а їхні родові позначення – з малої: Бахчисарайський район.

Правильно вжито велику літеру в усіх словосполученнях рядка Б: Петро Гулак-Артемовський (ім’я, прізвище), Президент України (назва найвищої державної посади України).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака 

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо після літер на позначення зубних приголосних у середині складу перед о: мальовничий, опрацьований, давньокиївський, пеньок, працьовитість, сьорбати, багатьом, сьогодні, пізнього, кольоровий; після р м’який знак ставимо лише перед о: чотирьох.

М’який знак не пишемо перед буквосполученням йо: зйомка, район, крайовий, серйозний.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання форм іменника

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що в таких словосполученнях, як день народження,  День знань,  День матері тощо, головним є слово день. Друге слово від нього залежне, воно пояснює його.

Слово день чоловічого роду, отже, мій, а не моє. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс при- вживаємо на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому при- потрібно вживати в словах: приглушити, прим’ятий, привчити, прибулий, приморозок, Прикарпаття, приїжджати, Придністров’я, приборкати, причіп, присоромлений тощо.

Префікс пре- вживаємо переважно на позначення найвищої якості: премудрість, прегарний, премилий.

Префікс прі-  пишемо в слові прізвище.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових. 

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович,  -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч. 

Помилку допущено в рядку Б: Геннадійович – правильна форма.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зверніть увагу, що слова метро, кіно, бюро є незмінними іншомовними іменниками, а слово пальто змінюється за відмінками, тому в родовому відмінку матиме закінчення -а: ґудзики до нового пальта.

Зауважте, що жіночі прізвища, які закінчуються на приголосний та -о, також не відмінюються, тому картини Марії Приймаченко.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове речення.

Отже, граматично правильне продовження речення «Занотовуючи результати експерименту, …» матиме, якщо додати до нього частину, подану в рядку В.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку В. Правильна форма – за чверть шоста.

Відповідь – В. 

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) і пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати в слові життя. Це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Відповідь – В. 

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. 

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. 

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

2 особа однини: -и, = ø (нульове закінчення)

1 особа множини: -ім(о), -мо

2 особа множини: -іть, -те

Отже, правильна форма дієслова є в рядку Д: почнімо. 

В інших варіантах потрібно виправити помилки: ходімте – ходімо, ідемте – ідімо, дасиш – даси, поміте – помітить.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у простому і складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченні. 

Кома перед і ставиться в реченні рядка Г, адже прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою: «Крізь темну ніч шумів весняний дощ, і в унісон із ним шуміли сосни».

Зверніть увагу! Перед другою частиною складносурядного речення, яку приєднано до першої  єднальним чи розділовим сполучником, коми не ставимо, якщо частини мають:

• спільний другорядний член або вставне слово: «Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій»;
• спільне підрядне речення: «Коли він торкався смичком до струн скрипки, все на світі зникало і залишалася тільки музика».

У рядку А не ставимо коми, оскільки сполучник і в цьому реченні з’єднує однорідні присудки.

У реченні рядка В теж не ставимо коми перед сполучником і, бо він з’єднує однорідні частини складнопідрядного речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в, і-й

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати основні випадки чергування у-в.

У ставимо на місці цифри 4 між приголосними: взаємодій у групі.

Зауважте, що в у запропонованому реченні уживаємо між голосними: здійснюється в атмосфері; а також у словах вплив, взаємодій, оскільки чергування не відбувається в словах, які вживаються лише з літерою в або лише з літерою у.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови речення 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення.

Граматичну помилку допущено в реченні «Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, що оплатіть проїзд».

Для передачі чужого мовлення в тексті вживаються речення з прямою і непрямою мовою.

При заміні прямої мови на непряму потрібно особові займенники й дієслова 1-ї і 2-ї особи поставити у формі 3-ї особи. Отже, правильно побудувати це речення потрібно так: «Водій автобуса сказав пасажирам, які щойно зайшли, щоб оплатили проїзд».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Разом пишемо всі прислівники рядка Д.

Окремо пишемо прислівникові сполуки, що складаються з прийменника та іменника, у яких іменник звичайно зберігає своє конкретне лексичне значення й граматичну форму, особливо коли між прийменником і поєднаним з ним іменником можливе означення, виражене прикметником, займенником, числівником: в основному, до вподоби, на весну, на жаль.

Відповідь – Д. 

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати поширені й непоширені речення.

За наявністю другорядних членів речення бувають поширені й непоширені.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У рядку А речення непоширене: підмет виражений неподільним словосполученням двоє музик, присудок продовжували грати є складеним дієслівним.

Речення в рядку Б має тільки підмет комплімент і складений іменний присудок повинен бути щирим.

У рядку В речення теж непоширене: підметом є іменник Максим, а присудком – фразеологізм вийшов сухим із води (зверніть увагу, що фразеологізм завжди виступає одним членом речення).

Речення в рядку Г є односкладним, оскільки граматична основа складається лише з присудка закортіло скупатися (складений дієслівний), і поширеним, бо має додаток (кому?) Григорію.

У рядку Д речення є непоширеним, бо має підмет холод і складений іменний присудок стає помітнішим і помітнішим.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок А: у словах німий, кінь, петунія виділена буква передає звук [н′], а у слові увінчати – звук [н].

У рядку Б в усіх словах виділена буква позначає звук [ж].

У рядку В у словах слово, успіх виділена буква позначає звук [с], у слові кількість – звук [с′], бо далі – м’який приголосний [т′], у слові розписаний виділена буква позначає звук [з].

У рядку Г у словах торкнути, гуркіт виділена буква позначає звук [т]; у слові помітніший – звук  [т′], бо далі – м’який приголосний [н′]; а у слові шістнадцять відбувається спрощення, тому звук [т] відсутній.

У рядку Д у словах розкіш, штучний, поширити виділена буква позначає звук [ш], а в слові подушці відбувається уподібнення за місцем і способом творення, тому буква ш передає звук [с′].

Відповідь – Б.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання коли? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним часу.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання незважаючи на що? усупереч чому? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним допустовим.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання про що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях. 

Тире перед узагальнювальним словом все вживаємо в реченні «І сльози, і прокльони – все мине».

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «А мова – то пісня душі, покладена на слова».

Тире при відокремленій прикладці день легкий ставимо в рядку В.

Безсполучниковим є речення в рядку Г. Тире ставимо, якщо зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, мов...): «Мало життя прожити – треба життя зрозуміти». 

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Візьми свій келих сонця у життя!», граматична основа якого – присудок у формі 2-ї особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Вино мудрості п’ють із келиха розчарувань», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Вір своїм очам, а не чужим речам». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Без мови рідної, юначе, й народу нашого нема», присудок у цьому реченні виражений словом нема.  

Речення «Я прожив, моя мила, ці літа у найвищому щасті» є двоскладним.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми 

Завдання перевіряє вміння добирати до слів антоніми та використовувати їх у мовленні.

Антонімічні пари утворять такі слова:

Лебедіти – грубіянити, компенсувати – шкодити, знаходити – губити, деградувати – відроджуватися. 

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Недавно – вказує на  час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Студеним – вказує на ознаку предмета, відповідає на питання яким? Отже, це прикметник.

Зів’ялого – це особлива форма дієслова дієприкметник, відповідає на питання якого?

А – службова частина мови – сурядний сполучник, з’єднує частини складносурядного речення.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зауважмо, слово в переносному значенні – назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. 

У переносному значенні вжито в тексті виділене слово в реченні «У моїй батьківщині осінь по/тихеньку ступає в червоних чобітках заквітчана в соняшники й китиці винограду».

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізмом є вислів з тексту «бабине літо», він має значення «теплі, сонячні дні на початку осені. Павутиння, що літає в повітрі в теплі осінні дні».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами. Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту. 

У цьому тексті слова на/світанні є іменником із прийменником, отже, пишуться окремо. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Під час розв’язання цього завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його й поставимо запитання до виділених слів:

Слова доріжками, хлібом, калиною є іменниками в орудному відмінку, відповідають на питання чим?

Слово часом у тексті є прислівником, адже відповідає на питання коли?

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи другого, третього, четвертого й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ. Саме таким є друге речення.

Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: Удосвіта часом кукурікають півні, вечорами линуть догори сині димочки. Речення є складним безсполучниковим. 

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «на диво» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає емоційну оцінку повідомлюваного. 

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: потрібно відокремити комою дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова: «У моїй батьківщині осінь потихеньку ступає в червоних чобітках, заквітчана в соняшники й китиці винограду».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф пишемо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): п'ять;
• після р (в кінці складу): міжгір'я;
• після префіксів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї): об’єднання. 

Апостроф не пишемо коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: святковий. Коли такий приголосний належить до префікса, то апостроф пишемо, як і в тих же словах без префікса: розв’язати. Апостроф не пишемо, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р з наступними а, у, е: заряджати

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних пишемо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р: комп’ютер, кар’єра. 

Апостроф не пишемо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: бюджет, фюзеляж.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати в слові суцвіття. Це іменник середнього роду ІІ відміни, який має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них закінчується, а друга починається на ту саму букву: віддзеркалене, щоденник, пісенний, заввишки, чавунні. 

У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-, -ен-, подвоєння не відбувається: лебединий.

Подовження не зберігається в слові стаття – статей (багато).

Подвоєні букви не треба писати й у словах порозсаджувати, надвечір’я. 

Відповідь – В.