Українська мова

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, третього, четвертого й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ. Саме таким є п’яте речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи (щось торкнулося і одна з бджілок поповзла), частини цього речення об’єднуються в одне ціле тільки інтонацією, без сполучників і сполучних слів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Уточнювальна обставина

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Уточнювальний член речення конкретизує зміст однойменного попереднього члена, звужуючи або обмежуючи його значення чи даючи йому іншу назву.           
Уточнювальні члени речення відповідають не просто на питання коли? де? що? і под., а на питання а коли саме? а де саме? а що саме? і под. Вимовляються вони з видільною, уточнювальною інтонацією і на письмі відокремлюються з обох боків комами, рідше – тире.

Наприклад, у реченні На невеличкій прогалині тут, посеред гори, розкинулася пасіка є вже обставина місця – тут, але вона дуже загальна, тому наступні слова конкретизують її, відповідаючи на питання а де саме тут? – посеред гори.

Відповідь: А.

ТЕМА:  Морфологія. Іменник. Відмінки іменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників.

Під час розв’язання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити подвійне відмінкове питання.

Сонце кидає кого? що? хвилі – знахідний відмінок.

Бринять хто? що? бджоли – називний відмінок.

Щось торкнулося кого? чого? руки – родовий відмінок.

Затамувавши кого? що? подих – знахідний відмінок.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що слова назустріч, усередині, зверху в цьому тексті є прислівниками, які треба писати разом.

Сполука слів по/моєму в поданому контексті є займенником із прийменником (одна з бджілок повзла по чиєму? моєму лікті), тому цю сполуку треба писати окремо. 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння вживати фразеологізми.

Доречним завершенням останнього речення буде фразеологізм «втопивши очі в буянні природи», що має значення «пильно, уважно вдивлятися». 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту. У реченні «Високі дерева, підіймаючи на/зустріч сонцю своє густе гілля, оточують її з усіх боків» синонімом до слова «підіймаючи» може бути «підносячи».  

Зверніть увагу, що слово «піднімати» (якщо йдеться про очі, голову, руки тощо – переміщаючи із звичайного або нижчого положення, спрямовувати догори) має такі синоніми: підіймати, підносити, підводити, здіймати, зносити.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

До слова нащо (те саме, що навіщо) логічно поставити питання чого? Отже, нащо – це прислівник.

Самі – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Хіба – це частка, незмінна службова частина мови, яка надає реченню чи окремим його членам додаткових смислових та модальних відтінків значення або служить для утворення окремих граматичних форм і нових слів.

До – це прийменник,  службова частина мови, яка разом з відмінковими закінченнями іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Лексикологія. Антоніми

Завдання перевіряє вміння добирати до слів антоніми та використовувати їх у мовленні.

Антонімічні пари утворяться, якщо до частини ясно додати темно, до частини високо додати мало, до частини ранньо додати пізньо, до рівно додати різно.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Безсполучникові речення  

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати смислові зв’язки між частинами безсполучникових речень.

Згадаймо, що безсполучникове – це таке складне речення, частини якого з'єднуються в одне смислове та граматичне ціле не сполучниками чи сполучними словами, а інтонацією, ритмомелодійними засо­бами.

Безсполучникові складні речення з однорідними простими частинами можуть виражати такі смислові відношення:

• одночасність дій, подій, явищ;
• часову послідовність дій, подій, явищ;
• зіставлення чи протиставлення подій, явищ, про які повідомляється в простих реченнях.

Безсполучникові складні речення з неоднорідними простими частинами за характером їх смислових відношень поділяються на речення зі значенням умови, наслідку, часу, пояснення, причини, порівняння. 

Проаналізуймо запропоновані речення.

Одночасність подій виражають частини речення «Дзвенить у зорях небо чисте, палає синім льодом шлях».

Друга частина виражає причину того, про що йдеться в першій у реченні «Далеко на сході стало червоніти небо: сонце сходило».

Перша частина виражає умову, за якої можлива дія другої частини в реченні «Не навчив батько – не навчить і дядько».

Друга частина доповнює або розкриває зміст першої в реченні «Мені здається: твої очі світять з вишини».

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Відокремлене означення є в реченні Г. Згадаймо, що дієприкметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: «Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивами».  

Відокремлена прикладка «могутнє світило» є в реченні в рядку А.  

Відокремлений додаток є в рядку Б. Зверніть увагу: відокремлюються додатки, що мають значення виключен­ня або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, особливо, за винятком, на відміну від: «Від квітів, особливо пальм й аспарагусів, одразу повіяло життям».

Відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлюється дієприслівниковий зворот «Виблискуючи проти молодого місяця мокрим днищем».  

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Благословіть в дорогу, матері», граматична основа якого – присудок у формі 2 особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Нас чекають, нас знають, нас люблять, нам вірять, нас ждуть», головний член тут – присудок у формі 3 особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Учи народ, учися і в народу». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Бракує арфі струн, співцеві слів», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом. 

Речення «Вийшла я на Княжу гору глянути на красень Львів» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок А: у слові відбити є звук [д], а у слові проїзний відбувається спрощення, тому звук [д] відсутній.

У рядку Б в обох словах є звук [д]: у слові футбол літера т передає звук [д], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко; у слові зорепад буква д передає звук [д].

У рядку В звук [д] є тільки у слові здавна, а от у слові бджола є африката дж.

У рядку Г в слові дружба літера д передає звук [д], а в слові подякував літера д передає звук [д′].

У рядку Д в слові продаж літера д передає звук [д], а в слові свідчити літера д передає звук [д͡ж], оскільки зімкнені передньоязикові [д], [т] перед свистячими, шиплячими або африкатами частково або повністю африкатизуються.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Речення з дієприкметниковими зворотами

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприкметниковим зворотом.

Зауважте, що дієприкметниковий зворот повинен стояти якомога ближче до означуваного слова, аби не спотворився смисл речення.

Потребує також редагування речення, у якому дієприкметниковий зворот розірваний іншими членами: «Розгляньмо зроблені висновки автором нового підручника з історії України». Правильно це речення побудувати так: «Розгляньмо висновки, зроблені автором нового підручника з історії України».

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

У двох кроках – це неправильний переклад прийменникових структур з російської мови.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Забілена в тумани Говерла чатує на обрії...» вибрати «та зорі тремтять у нічній прохолоді» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності та).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку А однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: заоЩаДЖувати, ЯчаННЯ, майоліка.

У рядку Б у слові роз’Ятрити на один звук більше.

У рядку В у слові узліССЯ на один звук менше.

У рядку Г у слові Щасливий на один звук більше.

У рядку Д у слові узбереЖЖЯ на один звук менше.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис великої літери

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані фрагменти.

У рядках А, Б є помилки, оскільки назви вокзалів, станцій, портів, пристаней пишемо з великої букви, а родове поняття з малої: Південний вокзал, автостанція «Південна».

У рядку В правильно писати назву міста так: Франкфурт-на-Майні (географічні назви, що складаються з іменників, які поєднуються українськими або іншомовними прийменниками, сполучниками чи мають при собі частку, артикль, а також утворені від них прикметники).

Помилка є також у рядку Д: назву площі пишемо з великої літери: площа Князя Ярослава Осмомисла.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складному реченні.

Розділові знаки правильно розставлено в реченні «Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина». Це речення є складнопідрядним означальним, між частинами якого потрібно поставити кому. Крім того, обидві частини містять дієприслівникові звороти, які теж відокремлюємо комами.

Проаналізуймо інші речення.

У рядку А потрібно відокремити уточнювальну обставину місця «серед цвіту», між частинами підрядного означального речення потрібно поставити кому, а не двокрапку: «… здається, що».

У рядку Б між частинами підрядного означального речення потрібна лише кома, тире варто прибрати.

У рядку В між підрядними частинами потрібно ставити коми. Отже, правильною в цьому реченні буде така пунктуація: «Уявімо, що світ, який нас оточує, – це поле, а слова, які називають предмети навколишнього світу, – рослини на цьому полі».

У рядку Г потрібно поставити кому між частинами складнопідрядного порівняльного речення: «… рябіло, наче хто сипонув на воду блискучими іскрами».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати форми дієприкметників у мовленні.

Пасивні дієприкметники утворюють від основи неозначеної форми перехідних дієслів (минулого часу – від дієслів доконаного виду, теперішнього – від дієслів недоконаного виду) за допомогою суфіксів -н-, -ен- -т-: одягнути – одягнений.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати прикметники.

Закінчення -ий має прикметник, утворений від слова туман. Суфікс -н-(ий) уживаємо в переважній більшості якісних і відносних прикметників: туманний.

Суфікс -н-(ій) уживаємо порівняно в небагатьох прикметниках (переважно відносних): теперішній, колишній, суботній, вечірній. 

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення. Речення зі звертаннями

Завдання перевіряє вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати звертання в реченні, правильно розставляти розділові знаки в них.

Згадайте, що звертання, оскільки воно граматично не пов’язане з членами речення, в усному мовленні виділяється паузами, а на письмі – розділовими знаками – комою або знаком оклику.

Отже, розділові знаки при звертанні правильно вжито в реченні «Ой куди ви, голубоньки, та й полетите, / Куди моє дівування та й занесете?».

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Неправильно утворено форму кличного відмінка іменника у варіанті Б. Іменники ІІ відміни чоловічого роду м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -у(ю): Андрію.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс при- вживають на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому при- потрібно вживати в словах: приїхавши, Приморським, прилучіться, призахідного тощо.

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості. Саме тому в слові пречудовий необхідно писати префікс пре- .

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

У реченні «Зміни до Конституції ухвалюються голосами … народних депутатів» замість пропуску має бути числівник у родовому відмінку. Згадаймо, що в числівнику триста відмінюються обидві складові частини:

Н. триста

Р. трьохсот

Д. трьомстам

З. триста (трьохсот)

О. трьомастами

М. (на) трьохстах

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. Орфографічну помилку допущено в рядку Б.

Зверніть увагу, що згідно з правилами українського правопису в словах, запозичених із французької мови, після шиплячих «ж» та «ш» пишемо відповідно до французького «u» українське «у»: журі.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н в кінці складу чи слова: близько, їдальня.

М’який знак пишемо також у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-. Отже, потрібно писати по-угорському, волинський, болгарський.

М’який знак пишемо в суфіксах -еньк-, -оньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-: малесенький.

М’який знак пишемо в дієсловах перед часткою -ся(сь): розливається.

М’який знак пишемо в буквосполученні ньц, ньч якщо в Н. в. ньк: няньці, бо нянька; неньчин, бо ненька.

М’який знак пишемо після л перед -ськ(ий): сільський.

М’який знак пишемо після зубних приголосних у середині складу перед о: п’ятнадцятьох.

Зверніть увагу, що не треба писати м’який знак у словах: ланцюг, радість (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого); ллється (між подовженими м’якими приголосними); базікаєш (після б, п, в, м, ф, р, ж, ч, ш, щ).

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в четвертому реченні: потрібно відокремити комою дієприслівниковий зворот «підфарбовуючи все не баченою досі прозоро-блакитною аквареллю».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення й існують у реченні для вираження певного ставлення мовника, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово «навпаки» є вставним у п’ятому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Під час виконання цього завдання обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Проаналізуймо його.

Виконуючи це завдання, необхідно ставити питання до виділених слів:

до всього, що було  (де?) внизу – прислівник.

птах (як?) добре бачив – прислівник.

спалюючи його (яким способом?) разом із листям – прислівник.

прозоро-блакитною (чим?) аквареллю – іменник.

Відповідь: Г.

ТЕМА:  Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що прикметники, дієприкметники з не пишемо окремо, якщо є залежні слова. Отже, не/баченою в реченні «Дим від вогнищ тягнуло в долину, але він не стелився пасмами, а зразу ж піднімався до/гори підфарбовуючи все не/баченою досі прозоро-блакитною аквареллю» пишемо окремо.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й п’ятого речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу. Саме таким є перше речення. Зверніть увагу, що воно ускладнене однорідними присудками.

Відповідь: А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень.

Фразеологізмом є вислів з тексту «збиватися з ніг», він має значення «дуже втомитися, набігавшись, находившись або від різних клопотів».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «Птах мав (…) зір і добре бачив, як люди збивалися з ніг, поралися по городах, згрібаючи на купи сухе картоплиння та спалюючи його разом із зів’ялим листям» замість пропуску має бути слово «гострий», яке  в цьому контексті означає добрий, спостережливий. 

Порівняйте значення інших слів: проникливий – який викликає які-небудь почуття, настрої і т. ін.; слабкий – погано розвинений, нездоровий, неміцний; власний – належний кому-, чому-небудь за правом власності.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в мовленні.

Правильно вставити замість пропусків треба такі слова:

Замість паспорта можна подати свідоцтво про народження.

Це було натхненне й поетичне освідчення в коханні.

На вході чергові обов’язково перевіряють посвідчення особи.

Лейтенант уважно занотував свідчення очевидця події.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Усоте прославляю буйноту життя», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи однини.

Неозначено-особовим є речення «Танцюють, співають, веселяться на вулиці», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Лінивим не находишся – ледачим не наробишся». У таких реченнях присудок указує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях і приказках.

Безособовим є речення «Мило мені та спокійно серед тої лісової тиші», однорідні присудки в цьому реченні виражені прислівниками.

Речення «З неба, як розтоплене золото, ллється світ сонця» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Комою потрібно відокремити дієприслівниковий зворот у реченні «І сонце падало за тьмяним морем трав, на землю маки кинувши червоні».

Двокрапку потрібно поставити в безсполучниковому реченні, друга частина якого розкриває зміст першої: «Знаю я: моє ім’я не згасне на прийдешнім сонячнім путі».

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Вдихати вітер Батьківщини – найвище щастя на землі».

У дужки беремо прізвище автора, що стоїть після цитати: «Це просто день, що врубується в простір» (Сергій Жадан).

Відповідь: 1–Д, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту.

Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Прожив – називає дію, відповідає на питання що зробив? Отже, це дієслово.

Коло – це прийменник, службова частина мови, яка разом з відмінковим закінченням іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Ніколи – вказує на  час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Ховаючись – це дієприслівник, особлива форма дієслова, відповідає на питання що роблячи?, утворює зворот.

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення,  визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Від головної частини, запропонованої в рядку 1, можна поставити питання що? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним з’ясувальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 2, можна поставити питання з якою метою? Отже, тут утвориться складнопідрядне речення з підрядним обставинним мети.

Від головної частини, запропонованої в рядку 3, можна поставити питання яка? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним означальним.

Від головної частини, запропонованої в рядку 4, можна поставити питання наскільки? Отже, це складнопідрядне речення з підрядним міри і ступеня.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок А: у словах засвітити, зломити виділена буква передає звук [з], а у слові зчищати відбувається уподібнення за місцем і способом творення, тому буква з передає звук [ш].

У рядку Б в усіх словах виділена буква позначає звук [д]. Зверніть увагу, що у слові футболіст літера т передає звук [д], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

У рядку В у словах витрачати, позаторік виділена буква позначає звук [т], у слові коротший – звук [ч], оскільки зімкнені передньоязикові [д], [т] перед свистячими, шиплячими або африкатами частково або повністю африкатизуються.

У рядку Г у словах царювати, цимбаліст виділена буква позначає звук [ц]; у слові цікавий – звук [ц′].

У рядку Д у словах покрівля, краяти виділена буква позначає звук [к], а в слові анекдот – звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види речень за метою висловлювання (розповідні, питальні й спонукальні).

Спонукальними називають речення, що у формі наказу, застереження, запрошення, заклику виражають волю мовця з метою вплинути на інших або намір до дії самого мовця.

Спонукання найчастіше виражається дієсловами наказового способу і неозначеною формою. Отже, спонукальним є речення: «За правду, браття, єднаймось щиро».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис не з різними частинами мови

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати частку не з різними частинами мови.

Разом не пишеться тоді, коли слово без не не вживається: непереливки.

Частку не з іменниками пишемо разом, якщо йдеться про нове поняття: неправда (брехня).

Разом не пишеться в префіксі недо-, який указує на неповноту, половинчастість дії: недооцінювати (знижувати оцінку).

Разом пишемо не в дієсловах нездужати в значенні хворіти, непокоїтися в значенні турбуватися. Зверніть увагу, що у словосполученні рядка Б дієслово не здужати має значення не могти (не здужати всіх завдань), тому пишемо ці слова окремо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у складному реченні.

Розділові знаки правильно розставлено в реченні «Де знаходить природа такі розмаїті барви, що їх не відтворити точно жодною фарбою, жодним пензлем?». Це речення є складнопідрядним означальним, між частинами якого потрібно поставити кому, крім того, підрядна частина містить однорідні члени, між якими ставиться кома.

Проаналізуймо інші речення.

У рядку А між однорідними підрядними частинами не потрібно ставити кому: «Багато струмків народжується тут, високо на горах, де росами опадають тумани й де хмари часто сіють дощі».

У рядку В потрібно відокремити уточнювальну обставину місця «…навколо, за тином,…».

У рядку Г потрібно поставити кому між однорідними присудками: «…розлігся, розширився…».

У рядку Д потрібно відокремити дієприслівниковий зворот: «Високо поросло розкішне дерево вгору, укриваючи холодком зелену землю, на котрій, чіпляючись колосками за гілки, буяє розкішна рослина».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Опівдні насунулися хмари...» вибрати «і ринула стоголоса злива» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані єднальним сполучником сурядності і).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо:

• До першої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -е- (-є-), а в 3-й особі множини закінчення 

-уть (-ють).

• До другої дієвідміни належать дієслова, які в усіх особах, крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини, у закінченнях мають -и- (-ї-), а в 3-й особі множини закінчення 

-ать (-ять).

Отже, бігти – біжать, свистати – свистять, хотіти – хочуть, сідати – сідають, губити – гублять.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Без подвоєння треба писати прислівник радісно.

Зауважмо, що подвоєні літери треба писати у словах горіння, натхнення, риштовання. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які має закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками. Також подвоєння відбувається у прикметнику осінній (утворений від іменника з основою на -н-).

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Числівник. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Правильну відмінкову форму числівника сімсот дев’яносто вісім наведено в рядку Г.

Зверніть увагу, як правильно відмінювати числівник сімсот дев’яносто вісім:

Н. сімсот дев’яносто вісім

Р. семисот дев’яноста восьми (вісьмох)

Д. семистам дев’яноста восьми (вісьмом)

З. сімсот дев’яносто вісім                     

О. сьомастами (сімомастами) дев’яноста вісьма (вісьмома)

М. (на) семистах дев’яноста восьми (вісьмох)

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Другорядні члени речення у двоскладному й односкладному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з однорідними членами.

Не можна вживати один додаток, який стосується кількох однорідних присудків, якщо вони вимагають від нього різних відмінкових форм.

Неправильно: Остап Вишня палко захоплювався та змальовував на сторінках своїх творів дивовижну українську природу.

Правильно: Остап Вишня палко захоплювався дивовижною українською природою та змальовував її на сторінках своїх творів.

Присудок захоплювався вимагає додатка в орудному відмінку (захоплювався (чим?) природою), а присудок змальовував – у знахідному (змальовував (що?) природу).

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що складена форма порівняння найвищого ступеня утворюється шляхом додавання слова найбільш або найменш до звичайної форми прикметника: високий – найбільш високий.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Лапки у власних назвах

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (лапки у власних назвах) та пояснювати їх за допомогою правил.

Згадаймо, що лапки́ – розділовий знак, що використовується задля вирізнення прямої мови, цитат, заголовків, а також слів, ужитих у непрямому, найчастіше іронічному значенні. 

У лапки́ беруть:

• індивідуальні назви заводів, фабрик, клубів, пароплавів, організацій, підприємств, наукових праць, літературних творів, газет, журналів, кінофільмів тощо.

Отже, у рядку Б помилка, оскільки назву постановки треба взяти в лапки́: постановка «Лісової пісні». У рядку В у лапки́ треба взяти лише назву творчої майстерні: моновистава творчої майстерні «Театр у кошику».

У лапки́ не беруть:

• імена, прізвища людей; власні назви неумовного характеру. 

Отже, у рядках А, Б, Г потрібно виправити помилки, без лапок пишемо: колектив Національної опери України, Кримськотатарський академічний музично-драматичний театр, козак Мамай.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Орфографія. Правопис префіксів і суфіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Суфікс -ев- пишемо в прикметниках, утворених від іменників з основою на м’який або шиплячий приголосний і з наголосом на основі слова: грушевий.

Суфікс -ов- пишемо в іменниках крайовий, кущовий (наголос на закінченні), кварцовий, вечоровий  (прикметник, утворений від іменника з основою на твердий приголосний).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Особливості вживання та написання відмінкових форм іменника

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Зауважмо, що іменники другої відміни чоловічого роду в родовому відмінку множини мають закінчення -ів (-їв). Отже, барвистих ярмарків.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів іншомовного походження

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, знаходити й виправляти помилки в іншомовних словах.

Пишемо и: у загальних і власних назвах після д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (правило «дев’ятки», яке можна запам’ятати за допомогою фрази «Де ти з’їси цю чашу жиру?») перед приголосними кореня: речитатив, цитата, диктант, сигнал, директор, колектив.

Пишемо і після літер, які не входять до правила «дев’ятки»; на початку слів; перед голосними та й: аналогія, соціологія, авіація, інженер.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак пишеться після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: близько, знань.

М’який знак пишемо також у суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-. Отже, потрібно писати громадянська.

М’який знак пишемо в дієсловах перед часткою -ся(сь): здається.

М’який знак пишемо після л перед -ськ(ий): польське.

У словах іншомовного походження м'який знак пишемо після м'яких д, т, з, с, л, н перед ї, йо: павільйон.

М’який знак не пишемо після н перед ж, ч, ш, щ, -ськ-, -ств-: панство, меншість, гетьманський.

Зверніть увагу, що не треба писати м’який знак у кінці першої частини складних числівників: п’ятсот.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях.

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: не потрібно ставити кому між однорідними членами речення, з’єднаними сполучником і:  «Від/тепер відкривається шлях її радощам, смуткові й веселості, тривогам і сподіванням».

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й п’ятого речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Саме таким є п’яте речення. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи:

Колискова – це неначе душа, яка ходить навшпиньках.

Речення є складнопідрядним означальним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою сполучного слова яка.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово «напевно» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У цьому тексті слова в/перше є числівником з прийменником, отже, пишуться окремо: «Уже в (яке?) перше звучання почутої мелодії».

Відповідь: А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень.

Фразеологізмом є вислів з тексту «відкривається шлях», він має значення «створювати сприятливі умови для досягнення, успіху в чому-небудь».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Пряме та переносне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова в переносному значенні й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зауважмо, слово в переносному значенні – назва образна, перенесена з одних предметів і явищ на інші. У переносному значенні вжито в тексті виділене слово в реченні «Колискова – це не/наче душа, яка ходить навшпиньках».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Менше – характеризує дію, стан чи ознаку з боку кількості міри вияву, відповідає на питання скільки?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Ніж – це сполучник, незмінна службова частина мови, яка поєднує в цьоу реченні однорідні члени.

П’ятдесят – називає кількість, відповідає на питання скільки? Отже, це числівник.

Слово років є іменником, має значення предметності (називає особу, предмет, явище) та відповідає на запитання чого?

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Лексика. Лексичні запозичення з інших мов

Завдання перевіряє вміння добирати українські відповідники до іншомовних слів і доречно їх уживати в мовленні.

Запропоновані іншомовні слова мають такі відповідники:

критерій – мірило

фіаско – провал

фактор – чинник

рецепт – припис

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Вечірнє сонце, дякую за день!», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи однини. Зверніть увагу, що звертання вечірнє сонце не є членом речення.

Неозначено-особовим є речення «Задзвонили у Констанці рано в усі дзвони», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Узагальнено-особовим є речення «Учи дітей не страшкою, а ласкою». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях та приказках.

Безособовим є речення «Із можливого в чудесне перекинуто мости», присудок у цьому реченні виражений дієслівною формою на -то.

Речення «Яка орда нам гідність потоптала?» є двоскладним.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в різних видах речень

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Комою потрібно відокремити прикладку в реченні «Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в туманному вікні».

Двокрапку потрібно поставити в безсполучниковому реченні, друга частина якого розкриває зміст першої: «Я з тобою все життя поділю: хліб і сіль і краплину щастя».

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Страшно впасти у кайдани, умирать в неволі, а ще гірше – спати, спати і спати на волі».

Знак оклику ставимо після вигуку, що є еквівалентом речення: «О ні! Являйся, зіронько, мені хоч в сні».

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Д, 4–А.