Українська мова

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в мовленні.

Граматично правильними будуть словосполучення, якщо поєднати такі слова:

Згідно з принципами

Наполягати на принципах

Навчати принципів

Зраджувати принципи

Відповідь: 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Неподалік (чого?) будинку – це прийменник, службова частина мови, яка разом з відмінковим закінченням іменників, займенників і числівників виражає відношення між словами в реченні.

Давним-давно – вказує на час дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Мурована – це дієприкметник, особлива форма дієслова, відповідає на питання яка?, утворює зворот.

Вогнетривкої – виражає ознаку предмета, відповідає на питання якої? Отже, це прикметник.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, добирати до них антоніми.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

як на долоні – дуже добре, чітко, виразно, антонім до цього фразеологізму як у тумані – нечітко;

як камінь під гору котити – дуже важко, робити щось, докладаючи значних зусиль, антонім до цього фразеологізму як Сірку муху з’їсти – дуже легко, швидко, зробити щось не докладаючи зусиль;

як бджіл у вулику – багато, антонім до цього фразеологізму як у кота сліз – мало;

як дві краплі води – абсолютно, дуже сильно схожий (схожі), антонім до цього фразеологізму як свиня на коня – зовсім неподібний, несхо­жий.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок А: у словах фужер, марафон, симфонія підкреслена буква передає звук [ф], а у слові левкой – звук [в].

У рядку Б у словах тюлень, стіл, тьмяний підкреслена буква позначає звук [т′], а в слові пишеться – звук [ц′].

У рядку В у всіх словах підкреслена буква позначає звук [х].

У рядку Г у словах сім’я, прихильність, сяйво підкреслена буква позначає звук [с′], зверніть увагу, що у слові прихильність відбувається асиміляція за м’якістю. У слові просьба – звук [з′], оскільки глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

У рядку Д у словах колесо, мокрий, скупість підкреслена буква позначає звук [к], у слові вокзал – звук [ґ], оскільки глухі приголосні перед дзвінкими вимовляються дзвінко.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складносурядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складносурядні речення, визначати їх види.

Складносурядне речення – це складне речення, яке має щонайменше дві граматичні основи, частини цього речення пов’язані сполучниками сурядності.

Складносурядне речення утвориться, якщо серед варіантів продовження речення «Зранку ми почали непокоїтися…» вибрати «проте погода посприяла нам і цього разу» (речення має дві граматичні основи, частини поєднані протиставним сполучником сурядності проте).

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо:

• у дієслів першої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -е- (-є-);
• у дієслів другої дієвідміни всі особові закінчення (крім 1-ї особи однини і 3-ї особи множини) мають -и-(-і, -ї-).

Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями:

• 2-га особа однини: -и, = ø (нульове закінчення);
• 1-ша особа множини: -ім(о), -мо;
• 2-га особа множини: -іть, -те.

Отже, правильно утворені дієслівні форми в рядку В: пролити – проллю, проллєш, пролийте.

В інших рядках потрібно виправити помилки: лікувати – лікую; очолити – очольте; полоскати – полощеш; провести – проведу.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Особливості побудови речення 

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення.

Граматично правильно побудовано речення «Доповідач наголосив на важливих моментах і узагальнив роботу семінару».

Граматичну помилку допущено в рядку А, оскільки дієприкметниковий зворот не може бути розірваний іншими другорядними членами, таке речення потребує редагування: «Проаналізуймо висновки, зроблені попередніми дослідниками».

У реченні Б потрібно прибрати зайве слово «вони».

У реченні «Секретарка надрукувала звіт директора, що був готовий для публікації» також є граматична помилка, оскільки сполучне слово «що» вказує на те, що директор, а не звіт був готовий до публікації.

Речення в рядку Г теж неправильно побудовано: дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки у складносурядному реченні

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у реченні. 

Прості речення, що входять до складносурядного, відокремлюються одне від одного комою.

Зверніть увагу! Перед другою частиною складносурядного речення, яку приєднано до першої єднальним чи розділовим сполучником, коми не ставимо, якщо частини мають спільний другорядний член або вставне слово: «На подвір’ї голосно сміються діти і пурхають горобці».

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових. 

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч, Кузьмич. 

Правильно утворено всі імена по батькові в рядку Б.

В інших варіантах потрібно виправити помилки: Валерійович, Ігорівна, Іллівна, Якович.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Сполучник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати сполучники, визначати групи сполучників за значенням і синтаксичною роллю.

Згадаймо, що підрядні сполучники поєднують залежні (підрядні) речення з головним у складному.

Сполучник умови вжито в реченні «Коли бажання добре, то й дорога легка»: від головної частини до підрядної в цьому реченні ставимо питання за якої умови?

Відповідь – В. 

ТЕМА: Морфологія. Поєднання іменників з числівниками 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно поєднувати числівники з іменниками.

Зверніть увагу, що власне кількісні числівники два, три, чотири поєднуються з іменниками у формі називного відмінка множини. Отже, правильно узгоджений числівник з іменником у реченні «Квартет утворюють чотири виконавці».

Виправмо помилки в рядках Б, Г, Д: два сценарії, чотири прожектори, два з половиною місяці.

Дробовий числівник півтори вимагає форми родового відмінка ж. р. однини, а числівник півтора – родового відмінка ч. р. або с. р. однини, тому правильною формою в рядку В є півтори години. 

Відповідь – А. 

ТЕМА: Морфологія. Прийменник 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Граматично правильно утворено словосполучення в рядку В.

Прийменник по властивий українській мові, коли йдеться про місце дії, мету дії, час, міру, кількість чогось, а також сферу діяльності: виплатити по сто гривень. Функціонування прийменника по в таких випадках є нормативним, проте надужиття цим прийменником призводить до небажаних повторень певних висловів, що сьогодні трапляється доволі часто.

В інших випадках, наведених у завданні, цей прийменник треба замінити безприйменниковими конструкціями або відповідними синонімічними прийменниками:

• програміст по професії – програміст за професією;
• відправити по пошті – відправити поштою; 
• дбайливий по відношенню до майна – дбайливий стосовно роботи;
• подорожувати по європейським країнам – подорожувати європейськими країнами.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Не може мати дієприслівникового звороту односкладне безособове речення.

Отже, граматично правильне продовження речення «Обираючи стиль одягу,..» матиме, якщо додати до нього частину, подану в рядку Б.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник. Ступені порівняння якісних прикметників 

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних. 

Форми ступенів порівняння прикметників правильно утворено в рядку А.

Не утворюють ступені порівняння прикметники, які називають абсолютну якість: сліпий; які мають префікси пре-, за-, ультра- та ін.: пресильніший.

Не можна утворювати ступенi порiвняння прикметникiв за допомогою слова самий: самий тонкий.

Зверніть увагу, що складена форма порівняння вищого ступеня утворюється шляхом додавання слова більш або менш до звичайної форми прикметника: видатний – більш видатний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних назвах іншомовного походження приголосні зазвичай не подвоюються: група, асиміляція, інтелект, алея.

Подвоєння зберігається в загальних назвах слів-винятків: мадонна.

При збігу однакових приголосних префікса й кореня подвоєний приголосний маємо, якщо в мові вживається слово без префікса: інновація (новація), ірраціональний (раціональний).

Подвоєні приголосні зберігаються у власних назвах та в похідних: Голландія, Пікассо, роттердамець, діккенсівський, буддист, галльський

Подвоюються букви на межі значущих частин слова, якщо одна з них кінчається, а друга починається на ту саму букву: годинник. 

У прикметниках на -енн(ий) старослов’янського походження: священний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання апострофа

Завдання перевіряє рівень ваших навичок  розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї:

• після губних приголосних (б, п, в, м, ф): марнослів’я, скип’ятити, львів’янин, підрум’янений, дев’яносто, Карп’юк;
• після р (в кінці складу): подвір’я, Мар’яна;
• після префіксів та першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний (я, ю, є, ї):  підʼїхати, з’являтися, пан’європейський, між’ярусний але безініціативний; 
• у слові Лук’ян і похідних: Лук’яненко.

Апостроф не ставимо, коли перед губним звуком є приголосний (крім р), який належить до кореня: Святослав, але торф’яний. Апостроф не ставимо, коли ря, рю, рє означають сполучення м'якого р із наступними а, у, е: ряжанка.

Апостроф у словах іншомовного походження та похідних  ставимо перед я, ю, є, ї після приголосних б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р:  кон’юнктура. 

Апостроф не ставимо, коли я, ю позначають пом’якшення попереднього приголосного перед а, у: фюзеляж.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. Усі слова написано правильно в рядку Б. Зверніть увагу, що помилки є в таких словах:

Вохкість –  правильно писати вогкість, хоч у словах легкий, вогкий, нігті, кігті, дегтяр [г] знеголошується й може оглушуватися до звуку [х]: [вохкий].

Французський – при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий): француз – французький.

Слова надхнення, свідотство правильно писати так: наТхнення, свідоЦтво.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис ненаголошених Е, И, О

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Щоб з’ясувати, який голосний Е чи И треба писати, потрібно змінити слово або дібрати спільнокореневе, у якому ненаголошений стане наголошеним: зеленіти, бо зЕлень; веселощі, бо вЕсело.

Е пишемо в іменниках зі зменшувально-пестливим значенням: вишенька, мавпеня, книжечка; у сполученнях -ере-, -еле-: шелест, велетень, берегти; у суфіксах -еньк, -есеньк, -енк, -ен, -ер, -ечк, -тель: ріднесенький, восьмеро, визволитель.

Пишемо Е, якщо при змінюванні слова сумнівний звук випадає: шершень, бо шершня; жоден, бо жодного.

Пишемо Е після ж, ч, ш, дж, й перед м’яким приголосним, а також перед складами з е та и: чернетка.

И пишемо у відкритих складах -ри-, -ли-: тривожний;

У деяких словах (переважно іншомовних) написання Е та И ніяк не перевіряється, такі слова треба запам’ятати:  мигдаль, пиріг (пиріжок), кишеня (кишеньковий), кисень, сезонний.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні. 

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення, та існують у реченні для вираження певного ставлення мовця, оформлення думки та інших додаткових цілей. 

Слово «може» є вставним у четвертому реченні, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення, виражає невпевненість, сумнів. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в реченні

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях. 

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: потрібно відокремити комою дієприкметниковий зворот після означуваного слова: «Схожі вони на бірюзові намистинки, розгублені чиєюсь невинною рукою між вузеньких листочків боязкої травиці».

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Орфографічну помилку допущено в слові рядка А: не відбувається подвоєння в дієприкметникових суфіксах: замріяний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник 

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати невідмінювані іменники.

До невідмінюваних іменників належать: загальні та власні назви іншомовного походження з кінцевим: -а (-я), -о, -у(-ю), -е(-є), -і: бюро, журі, кенгуру, турне, ательє, тире, жалюзі, графіті, інтерв’ю.

Зверніть увагу, що слова вікно, вапно, колесо відмінюються. 

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види складних речень

Завдання перевіряє вміння розпізнавати види складних речень.

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи речень.

Пригадайте, що складне речення має у своєму складі дві і більше граматичних основ.

Саме таким є речення в рядку Б. Зверніть увагу, що в цьому реченні дві граматичні основи: На заході ще жевріло небо, а в степу вже заходила ніч. Речення є складносурядним, частини об’єднуються в одне ціле за допомогою протиставного сполучника а.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше знання фразеологізмів і розуміння їх значень. 

Фразеологізм ужито в рядку В. «Байдики бити» означає «нічого не робити, ледарювати».

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Синоніми

Завдання перевіряє вміння добирати синоніми й доречно їх уживати в тексті.

Згадаймо, що синоніми – це слова однієї частини мови, різні за звучанням і написанням, які мають дуже близьке або тотожне лексичне значення.

Синонімами є слова «жвавий» і «прудкий», які в поданих словосполученнях мають значення «меткий, проворний».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Геніально  – відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Вся – це означальний займенник. Зауважмо, що займенник – частина мови, що вказує на предмети, ознаки або кількість, не називаючи їх.

Слово мовби в поданому реченні є уточнювальною часткою, що вказує на міру точності або правдивість повідомлення: мовби зіткана.

Сіючи – це дієприслівник, особлива форма дієслова, відповідає на питання що роблячи?, утворює зворот.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Фразеологізм «Голову гризти» має значення «набридати розмовами».

Відповідь – Б. 

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Фразеологізм «У свинячий голос» має значення «несвоєчасно».

Відповідь – В.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Фразеологізм «Альфа і омега» має значення «початок і кінець».

Відповідь – А. 

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

Фразеологізм «Високо літати» має значення «посідати високе становище».

Відповідь – Д. 

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Відокремлене означення є в реченні Б. Згадаймо, що прикметниковий зворот, який стоїть після означуваного слова, на письмі виділяють комою: «Он хмарки бредуть повільно одна за одною над самим обрієм, схожі на білих лебедів». 

Відокремлена поширена прикладка «бездоганний лицар української пісні, прекрасний композитор і піаніст» є в реченні в рядку А. 

Відокремлена обставина є в рядку Д. У реченні відокремлюється дієприслівниковий зворот «Троянди, гріючись на сонці нескупім, нам серце радують відродженням своїм». 

Відокремлений додаток є в рядку В. Зверніть увагу: відокремлюються додатки, що мають значення виключення або включення і починаються словами крім, окрім, опріч, особливо, за винятком, на відміну від: «Не чути ніякого голосу, крім вівчарської трембіти, десь на далекій полонині».

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Складнопідрядне речення. Види підрядних речень

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати види складнопідрядних речень.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означальним є речення «Я єсть народ, якого правди сила ніким звойована ще не була»: від головної частини можна поставити питання який? 

З’ясувальним є речення «Люблю, коли у вікно розкрите шумлять безжурно дерева»: від головної частини можна поставити питання що? 

Обставинним причини є речення «Поет не боїться від ворога смерті, бо вільная пісня не може умерти», від головної частини можна поставити питання чому? 

Обставинним місця є речення «Сюди, де вуличка забута, приїхав по дитячі сни»: від головної частини можна поставити питання куди? 

Відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Доберемося за три годиночки, за стонадцять верст до родиночки», граматична основа якого – присудок у формі 1-ї особи множини.

Неозначено-особовим є речення «Зелене море зроблять із Дніпра», головний член тут – присудок у формі 3-ї особи множини.

Узагальнено-особовим є речення «Не хвали мене в вічі, не гудь поза очі». У таких реченнях присудок вказує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються у прислів’ях і приказках.

Безособовим є речення «Завіяло, заговорило снігом у полі, попід садом і в саду», присудки в цьому реченні виражений безособовими дієсловами. 

Речення «Мовчить мій цілий світ, загорнутий в лихі словесні целофани» є двоскладним.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати різні види речень. За наявністю другорядних членів речення бувають поширені й непоширені.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У рядку А речення непоширене: підмет виражений іменником дід, присудок був ковалем є складеним іменним.