Українська мова

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі.

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е]. Буква ї завжди передає два звуки. Отже, у словах Юшечка, бджолосім’Я, розмаЇтість, Єднання, сором’Язливість, рум’Янець букви я, ю, є, ї позначатимуть два звуки.

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Африкати ДЖ та ДЗ також передають один звук (надзьобувати, бджолосім’я, джерельце, дзеркальце).

Буква Щ завжди передає два звуки – ШЧ (щасливець, щирість, щільний).

Подвоєні приголосні завжди передають один звук (обличчя, єднання).

А тепер застосуємо цей матеріал до нашого завдання.

У рядку А у слові надзьобувати на два звуки менше, у слові юшечка на один звук більше, у слові щасливець – однакова кількість.

У рядку Б у словах бджолосім’я, розмаїтість однакова кількість букв і звуків, а у слові обличчя – на один звук менше.

У рядку В у всіх словах однакова кількість букв і звуків.

У рядку Г у слові джерельце на два звуки менше, у слові льодовий на один звук менше, у слові щільний – однакова кількість букв і звуків.

У рядку Д однакова кількість звуків і букв у словах зшивати, рум’янець, а у слові дзеркальце – на два звуки менше.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в складному реченні.

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати види речення, ставити правильні розділові знаки на межі частин складного речення.

Речення (4) – це складне складнопідрядне речення. На межі частин такого речення завжди потрібно ставити кому.

Отже, правильні розділові знаки в (4) реченні такі: Уранці листя без упину опадало на землю, лягало покорченими долоньками, наче все ще просило хоч краплиночку тепла.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Речення зі вставними словами, словосполученнями, реченнями, їх значення.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати значення вставних слів.

Вставні слова виражають особисте ставлення мовця до свого повідомлення. Вони не є членами речення.

Є різні групи вставних слів, а саме: вказівка на джерело повідомлення, зв’язок з попередньою думкою, невпевненість, припущення, емоційне ставлення до змісту висловленого.

Вставне слово значить пов’язує речення в тексті, передає зв’язок між ними.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Написання прислівників разом та окремо.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту, оскільки написання цих слів залежить від контексту.

Слова надвечір та уранці – це прислівники, які означають час, тому їх потрібно писати разом.

Прислівник догори теж потрібно писати разом, адже він указує напрямок.

А от прислівник без упину – це прислівник, який завжди потрібно писати окремо.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

Проаналізуймо лексичні значення запропонованих слів.

Слова потрудився, похазяйнував, попорався – синоніми, адже вони означають одну дію з різними відтінками (виконувати якусь певну роботу, упорядковувати щось). Слово полаявся має значення посварився, посперечався. Отже, це слово не можна використати на місці пропуску.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Повні й неповні речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти повні й неповні речення, використовувати в мовленні різноманітні синтаксичні конструкції.

Повне речення зрозуміле поза контекстом, а в неповному реченні бракує одного або більше потрібних членів речення, які встановлюють з попереднього контексту чи мовленнєвої ситуації.

Речення Згаяного часу і конем не доженеш є повним. Це односкладне узагальнено-особове речення, у якому підмет легко встановлюється.

Речення Пахло колосом, стернями і волошками теж повне. Це односкладне безособове речення, зміст якого повністю зрозумілий. Дія тут мислиться без діяча (підмета).

Речення На прощання, милий брате, що сказать тобі? Теж повне, односкладне, ускладнене поширеним звертанням.

У реченні По блакитному степу вороний вітер синтаксичний центр виражено лише підметом. Але також тут є обставина по блакитному степу, а обставина – це завжди група присудка. Отже, це двоскладне неповне речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА:Морфологія. Відмінювання іменників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники.

Проаналізуймо запропоновані слова.

Закінчення – це змінна частина слова.

Незмінними в українській мові є іменники іншомовного походження (бюро, журі, кенгуру, турне, ательє, графіті, жалюзі, тире, інтерв’ю).

Слова шитво, вапно, вікно – власне українські слова. Отже, вони відмінюються.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Проаналізуймо наведені словосполучення.

Слово здавати в українській мові має значення передавати кого-небудь, що-небудь тому, хто ним має відати, володіти. У запропонованому словосполученні це калька з російської. Отже, таке вживання слова є помилковим. Правильно має бути складати іспит.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо запропоновані в завданні слова.

Роса – крапля води, що осідає на поверхні ґрунту, рослин і інших предметів.

Зросійщений – той, хто перейшов на російську мову, засвоїв російську культуру, російський спосіб життя.

Зрошувати – укривати краплинками, бризками, зволожувати.

Обрости – укритися якоюсь рослинність, зарости кругом, з усіх боків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [е], [и], [о] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [е]) та пояснювати їх за допомогою правил.

Е пишемо в таких випадках:

• при зміні слова ненаголошений Е стає наголошеним: весняне – весни, величезний – велич;
• при зміні слова ненаголошений Е зникає:сонечко – сонце:
• у буквосполученнях –ере-, -еле- : джерело;
• у суфіксі -ев- у словах на позначення абстрактних понять: марЕво;

И пишемо у відкритих складах РИ-, ЛИ- в групі слів: виринає (а також рИне), пиріг, кришталеве.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади.

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: Ожеледь, деІнде, перЕкис, екпЕрт.

Відповідь – А.

Зразок написання власного висловлення

Усі ми звикли, що в казках добро перемагає зло. Однак у реальному житті буває й навпаки. Я думаю, що в сучасному жорстокому світі ми маємо робити все для того, аби добро перемагало без застосування насильства, хоча у виняткових ситуаціях, буває, що без жертв не обійтися.

По-перше, добро – це можливість зробити наш світ кращим, а людей щасливішими, тому тут немає місця руйнації й насильству.

Ми часто бачимо протистояння добра й зла не лише в буденному житті, а й у багатьох творах художньої літератури. Наприклад, почуття помсти робить жорстокими членів двох сімей Гутенюків і Палійчуків із повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Дорослі ненавидять одне одного, хоча вже й не пам’ятають причини протистояння між родами. Та коло цього зла розриває Марічка, відповідаючи добром на спробу Іванка її образити. Так зародилася дитяча дружба, яка згодом переросла в чисте, світле й справжнє кохання.

По-друге, мета, якщо вона світла й велична, виправдовує засоби, тому перемога добра супроводжується втратами.

Згадаймо революції, які відбулися у світі. Абсолютно всі вони не обійшлися без жертв. Думаю, що гасло «Patria o muerte!» або назва коктейлю «Cuba libre» знайомі кожному. Це все породження подій 1959 року на Кубі. Фідель Кастро й Ернесто Че Гевара вирішили скинути режим диктатора Батисти. Вичерпавши всі мирні засоби боротьби із владою, Кастро разом із друзями беруться за зброю. Хоча й не обійшлося без кровопролиття, кубинська революція стала острівком оптимізму для громадян, які стомилися від бідності.

Отже, ми маємо робити все для того, аби добро перемагало мирним шляхом, і тільки в разі крайньої необхідності допускати насильство чи втрати.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Вихопившись – це особлива форма дієслова дієприслівник, відповідає на питання як?, утворює зворот.

Навколо – служить для зв’язку слів у реченні, можна підібрати синонім біля. Отже, це прийменник.

Яких – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Щороку – вказує на ознаку дії, відповідає на питання коли?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1-Б, 2-Г, 3-А, 4-В.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в простому та складному реченнях

Це завдання перевіряє ваше вміння добирати потрібний правильний розділовий знак у простому та складному реченнях.

Тире між підметом і присудком уживаємо в реченні «Здобути волю – то мій рай».

Тире перед узагальнювальним словом усе вживаємо в реченні «Тонкі брови, русяві дрібні кучері, рум’яні губи – усе це дихало молодою парубоцькою красою».

Тире при відокремленій прикладці нужденна купка солом’яних стріх ставимо в рядку В.

Безсполучниковим є речення «Прийде осінь – у засіках буде хліб золотий». Друга частина виражає наслідок того, про що йдеться в першій, тому ставимо тире.

Відповідь: 1-Б, 2-А, 3-В, 4-Д.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень. Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Речення «Шкода даремно згаяного часу» є безособовим з головним членом – присудком, вираженим прислівником.

У реченні «Гостей зустрічали щиро, з хлібом-сіллю» головний член – присудок у формі множини минулого часу, це неозначено-особове речення.

«Кришталевий промінь сміливого сонця» – називне речення, граматична основа якого складається з підмета, вираженого іменником.

Речення «Допоки горіти буде долоні твоєї дотик» є двоскладним.

Речення «Поверни золоті її очі, сині хвилі і вітер весни» є означено-особовим, оскільки граматична основа цього речення – присудок у формі 2-ї особи однини.

Відповідь: 1-В, 2-Д, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоноване речення.

До слова поетичність можна поставити питання хто? що?. Отже, це підмет, виражений іменником.

До слова властива можна поставити питання яка вона є?. Отже, це частина складеного іменного присудка, який виражений дієсловом-зв’язкою та прикметником.

До слова завжди можна поставити питання коли?. Отже, це обставина часу, виражена прислівником.

До слова прозі можна поставити питання кому? чому?. Отже, це додаток, виражений іменником.

Відповідь: 1-Г, 2-Д, 3-Б, 4-А.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

до сьомого поту – дуже виснажливо, понад силу, тяжко;

на всю губу – сильно, дуже, занадто;

з притиском – твердо, категорично, суворо;

на чистоту – прямолінійно, щиро, відверто.

Відповідь: 1-В, 2-А, 3-Г, 4-Б.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати їх види.

Складнопідрядне речення з підрядним наслідку утвориться, якщо до головної частини «Уся дорога була занесена снігом…» додати підрядну частину «так що не можна було доїхати до міста», яка відповідає на питання який з цього наслідок? З головною частиною підрядні наслідкові поєднуються сполучником так що.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлена обставина

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно й комунікативно доцільно використовувати речення з відокремленими членами.

Відокремлена обставина частіше виражена дієприслівниковим зворотом.

Виконуючи це завдання, спробуйте замінити підрядну частину в кожному реченні дієприслівниковим зворотом. Зверніть увагу, що дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком. Така умова буде дотримана в рядку А: Сергій був дуже задоволений, поборовши своє хвилювання.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Вставні слова

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вставні слова в реченні.

Вставні слова – це слова, які граматично не є членами речення та існують у реченні для вираження певного ставлення спікера, оформлення думки та інших додаткових цілей.

Слово здавалося є вставним у рядку В, оскільки воно не відповідає на питання й не є членом речення.

Відповідь: В.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Прийменник по в українській літературній мові вживають досить рідко. Із місцевим відмінком переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії: вишивати по шовку. В інших випадках правильними є такі форми: виконувати за зразком, лекція з історії, проживати за адресою, їхати на виклик.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Творення форм наказового способу

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових. Наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо. Наказовий спосіб має лише форми другої особи однини й першої та другої особи множини з такими закінченнями: 2 ос. однини – -и, нульове закінчення; 1 ос. множини – -імо (-ім), -мо; 2 ос. множини – -іть, -те.

Для 1 особи однини і 3 особи однини й множини окремої форми наказового способу немає, вони створюються описово: хай (нехай) + дієслово.

Утворімо форми наказового способу дієслова писати:

1 особа – пишімо; 2 особа – пиши, пишіть; 3 особа – хай (нехай) пише, хай (нехай) пишуть.

Отже, форма наказового способу дієслова пишемо є неправильною.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а). Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Савович, Ілліч.

Помилку допущено в рядку Г: Андріївна – правильна форма.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, неправильно побудовано словосполучення в рядку А. Правильна форма – п’ятнадцять хвилин на десяту.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Основні випадки чергування у-в, і-й

Це завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати основні випадки чергування у-в.

У вживаємо для того, щоб уникнути збігу приголосних, важких для вимови:

• між приголосними: перебував у Ватикані, експонат у музеї, квітник у саду, висновок у статті, участь у форумі, птах у небі;
• незалежно від закінчення попереднього слова перед наступним в, ф, а також перед сполученнями літер льв, св, тв, хв і под.: наймиліше у світі, приведення у відповідність, вишня у цвіту, поїхати у відрядження, участь у форумі, побувати у Львові.

В уживаємо для того, щоб уникнути збігу голосних:

• між голосними: купити в аптеці, покласти в узголів’я;
• після голосного перед більшістю приголосних (крім в, ф, льв, св, хв і под.): оселя в рушниках, запевнили в добросусідстві.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Прислівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно писати прислівники.

Літеру и пишуть:

• у кінці прислівників після г, к, х: завбільшки, навкулачки, навпаки, пошепки, навколішки, мовчки, завглибшки, трохи;
• після к, ч, якщо прислівники мають префікс по-: по-лицарськи, по-корейськи, по-лисячи, по-вовчи, по-угорськи, по-людськи. 

З літерою и пишемо також прислівники зсередини, почасти. 

Літеру і пишуть у кінці прислівника після літер, що позначають м’які та пом’якшені приголосні: тричі, заочі, насторожі, по-латині.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія

Завдання перевіряє ваше вміння знаходити й виправляти орфографічні помилки на вивчені правила. Усі слова написано правильно в рядку Б. Зверніть увагу, що помилки є в таких словах:

Вохкість – правильно писати вогкість, хоч у словах легкий, вогкий, нігті, кігті, дігтяр «г» знеголошується й може оглушуватися до звуку [х]: [вохкий].

Французський – при творенні прикметників за допомогою суфікса -ськ-(ий) від географічних назв і назв народів, основа яких закінчується на приголосний, відбуваються фонетичні зміни: г, ж, з + -ськ-(ий) = -зьк-(ий): француз – французький.

Слова надхнення, свідотство правильно писати так: натхнення, свідоцтво.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння літер) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати в словах проміння, верховіття, павутиння. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Далечінню – це іменник жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

У прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан- (-ян-), -ин-, -ін-, -ен-, подвоєння не відбувається: вогняний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

З’ясуймо значення слова легіон: вища бойова одиниця; назва особливих військових частин; у переносному значенні – надзвичайно велика кількість, багато. Отже, легіон може бути іноземний, військовий, жіночий, а лексично неправильне словосполучення утворить іменник легіон із прикметником промисловий.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

У рядку А у слові юридичний на один звук більше.

У рядку Б у слові шампіньйон на один звук менше.

У рядку В у слові узбережжя на один звук менше.

У рядку Г у слові Макіївка на один звук більше.

А в рядку Д однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: б’ЮтЬ, від’ЄднаННя, барелЬЄф.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте ускладнене речення

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з однорідними членами.

Пунктуаційну помилку допущено в третьому реченні: між однорідними присудками забирала і опускалася не потрібна кома, оскільки стоїть сполучник і.

Відповідь: В.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й п’ятого речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу. Саме таким є перше речення. Зверніть увагу, що воно ускладнене однорідними присудками.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що слова вниз, навесні, невиразно є прислівниками, які треба писати разом.

Сполука слів з/верху в поданому контексті є іменником з прийменником, оскільки йдеться про верх в значенні «верхня, найвища частина чого-небудь»: верх дерева, тому цю сполуку треба писати окремо. 

Відповідь: А.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє вміння добирати слова й доречно їх уживати в тексті.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

У реченні «Трохи віддалік дорога круто забирала праворуч, і опускалася в/низ до річки, блакитний відблиск якої було […] видно з/верху дерева» замість пропуску має бути слово добре, яке в цьому контексті означає зовсім, дуже. 

Порівняйте значення інших слів: легко – без фізичного напруження, не докладаючи великих зусиль; суттєвий – який становить саму суть, зміст чого-небудь; важливий, значний; гаразд – вираження згоди, чудово, нехай буде так.

Відповідь: А.

ТЕМА: Морфологія. Дієприкметниковий зворот

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами.

Дія, названа дієприслівником, у реченні повинна стосуватися того ж діяча, що й дія, названа присудком.

Неправильно побудовано речення в рядку Б: дієприслівниковий зворот Ще не ходячи до школи вказує на дію підмета мама, хоч за змістом речення це не правильно.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних. Проаналізуймо запропоновані варіанти.

У рядках А і В правильно узгоджено числівники з іменниками. Числівники два (обидва), три, чотири узгоджуються з іменником у називному відмінку множини: два студенти. Числівник сім в О. в. має дві форми: сьома й сімома.

Дієслово віддати в 2 особі однини майбутнього часу має форму віддаси.

Зверніть увагу, що неправильно утворювати найвищий ступінь прикметника, уживаючи слова «самий, сама, саме, самі» замість префікса най-: самий головний.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Зверніть увагу на слово «назад» у рядку Г.

Після слів із кількісним значенням потрібно вживати тому: приїхав вісім років тому.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо подані в завданні слова.

Кілочок – зменшене від кілок: груба палиця (іноді – жердина), загострена з одного кінця; паля, гострокіл. Отже, це і є спільнокореневе слово до слова «колоти».

Довкілля – навколишнє середовище стосовно особи чи групи осіб, які в ньому перебувають.

Колосальний – надзвичайно великий, величезний.

Заколоситися – почати колоситися, викидати колос.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові м’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: паморозь, людьми.

М’який знак пишемо також у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-. Отже, потрібно писати волоський.

М’який знак пишемо в другій особі однини та множини наказового способу: погляньте, перелазьте.

М’який знак пишемо в буквосполученні ньц, якщо в Н. в. ньк: пісеньці, бо пісенька; бруньці, бо брунька.

М’який знак пишемо у слові різьбяр і похідних: різьблення.

М’який знак не пишемо в буквосполученні нц, якщо в Н. в. нк: стежинці, бо стежинка.

М’який знак не пишемо після р у кінці складу: гіркий, після н перед суфіксом -ськ-: уманський.

М’який знак не пишемо між подовженими м’якими приголосними: ллється.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: однАковий, добовИй, щовеснИ, сантимЕтр.

Відповідь: А.

Зразок написання власного висловлення

Природа є середовищем життєдіяльності людини, джерелом, із якого вона черпає все необхідне для свого існування. Думаю, що в суспільства мають бути рівноправні, партнерські стосунки з навколишнім середовищем. З одного боку, людина полює на тварин, вирубує ліси, забруднює воду. З іншого боку, ми можемо будувати очисні споруди, відмовлятися від пластику, переробляти сміття, зберігати ті види рослин і тварин, які перебувають на межі зникнення.

Ніхто не заперечує, що технічний прогрес приносить користь суспільству. Саме тому природні ресурси є основою всіх матеріальних багатств людини та її комфортного існування. Наша діяльність, на жаль, завдає великої шкоди навколишньому середовищу. Усе менше стає прозорої води в річках, чистого повітря тощо.

Трагічна тема відносин людини з природою відображена в драмі-феєрії Лесі Українки «Лісова пісня». Головні герої твору – це представники людства та природи. Мавка – лісова дівчина, яка, закохавшись у Лукаша, залишає ліс, у якому минало її життя, хоч Лісовик попереджає героїню, що люди жорстокі й погано ставляться до природи. Проте Мавка – дитина волі, її зрада самої себе не є довговічною. У творі Леся Українка показує велику прірву між реальним життям людини та її високим призначенням.

Також зазначу, що майбутнє природного середовища залежить навіть від «маленьких кроків» кожного з нас. Наразі все більше людей щодня захищає гектари лісів від вирубування, парки і сквери – від забудови й сміття.

Естонський підприємець, захисник природи, спортсмен Райнер Нилвак на своєму прикладі довів: світ навколо можна зробити кращим. Проблема навколишнього середовища хвилювала чоловіка завжди. Райнер вирішив очистити Естонію від сміття за один день. Божевільний, здавалось би, план був утілений у життя завдяки однодумцям Нилвака, волонтерам та просто небайдужим громадянам. І вже в травні 2008 року на акцію «Зробимо!» прийшло близько п’ятдесяти тисяч осіб, які зібрали десять тисяч тонн сміття.

Отже, тільки правильний підхід до природи, розумне використання її багатств дає змогу людству отримати від неї сили й не бідніти духовно.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Облита – це особлива форма дієслова дієприкметник, відповідає на питання яка?, утворює зворот.

Що – служить для зв’язку частин складнопідрядного речення, можна замінити словом яке. Отже, це сполучне слово – займенник.

Стиха – вказує на ознаку дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Неначе – частка. Власне модальні частки вносять у висловлення сумнів, припущення, непевність.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати головні та другорядні члени речення.

Проаналізуймо запропоновані речення.

До слова син у реченні «Я лиш син народу» можна поставити питання який він є? Отже, це частина складеного іменного присудка, вираженого іменником, дієслово-зв’язка тут опущена.

Неузгодженим означенням є виділене слово (цвітом яким? вишень) в реченні «Весна захлиналася буйним цвітом вишень».

У реченні «Писати вірші – жить непросто» виділений інфінітив є підметом.

У реченні «І гнеться дерево від плоду» до виділеного слова можна поставити запитання через що? Отже, це обставина.

У реченні «Русявий день гаптує сни світанню» до виділеного слова можна поставити питання кого? що? Отже, це додаток.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Односкладні речення

Завдання перевіряє вміння розпізнавати типи односкладних речень.

Односкладними називають речення з одним головним членом.

Проаналізуймо запропоновані речення.

Означено-особовим є речення «Подбати мушу про тебе», граматична основа якого – присудок у формі 1 особи однини.

Узагальнено-особовим є речення «Згаяного часу конем не доженеш». У таких реченнях присудок указує на дію, яка може виконуватися будь-якою, тобто кожною особою, тому вони переважно вживаються в прислів’ях та приказках.

Неозначено-особовим є речення «На жаль, забули свою історію», головний член тут – присудок у формі множини минулого часу.

Безособовим є речення «Заморосило осінь у сльозу», присудок у цьому реченні виражений безособовим дієсловом.

Речення «Смолою пахне дощок білий ряд» є двоскладним.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Синтаксис. Види речень за наявністю ускладнювальних засобів

Завдання перевіряє ваше вміння визначати ускладнювальні засоби в реченні.

Проаналізуймо запропоновані речення.

У реченні в рядку 1 є звертання «дочко».

У реченні в рядку 2 є вставне слово «однак».

У реченні в рядку 3 є уточнювальна обставина часу «годині о сьомій».

У реченні в рядку 4 є відокремлена прикладка «старий бурлака».

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Фразеологія

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів.

З’ясуймо значення поданих фразеологізмів:

гнути кирпу – гордовито триматися, бути чванливим, гонористим; зазнаватися;

мотати на вус – запам'ятовувати, брати до уваги що-небудь; враховувати; з'ясовувати що-небудь, помічати;

водити за носа – обдурювати кого-небудь, не виконуючи обіцяного або приховуючи щось;

ловити ґав – марно витрачати час, байдикувати, нічого не робити, ледарювати.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Складнопідрядне речення

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати складнопідрядні речення, визначати їхні види.

Складнопідрядне речення з підрядним умови утвориться, якщо до головної частини «На цих вихідних ми обов’язково поїдемо до Києва…» додати частину «якщо купимо квитки на потяг», яка відповідає на питання за якої умови?. З головною частиною підрядні умови поєднуються сполучниками якщо, коли б та ін.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Синтаксис. Відокремлені члени речення. Відокремлене означення

Це завдання перевіряє ваше вміння розрізняти відокремлені члени речення.

Відокремлене означення найчастіше виражене дієприкметниковим зворотом.

Саме таким означенням можна замінити підрядну частину в реченні рядка В: Огірок, зжовклий на сонці, був дуже несмачний.

Відповідь: В.

ТЕМА: Способи відтворення чужого мовлення. Пряма й непряма мова

Завдання перевіряє ваше вміння правильно вживати розділові знаки в конструкціях з прямою мовою.

Якщо слова автора стоять перед прямою мовою, то після них ставимо двокрапку, а якщо всередині або після неї, то виділяємо комою й тире й пишемо з малої букви. Проте, якщо є вже знак питання, знак оклику чи три крапки, то ні крапка, ні кома після них уже не ставиться.

Якщо слова автора розривають пряму мову на межі двох речень, то після слів автора замість коми ставимо крапку.

Якщо слова автора вжито всередині прямої мови й умовно поділено на дві частини, а друга частина слів автора стосується другої частини прямої мови, то після слів автора ставимо двокрапку й тире, а другу частину прямої мови пишемо з великої літери.

Проаналізуймо подані речення.

У реченні в рядку А пропущені лапки, у які треба взяти пряму мову.

У реченні в рядку Б треба взяти пряму мову в лапки, після прямої мови є знак оклику, тому кома не потрібна, але треба поставити тире.

У реченні в рядку В після слів автора замість тире треба поставити двокрапку.

У реченні в рядку Г слова автора всередині прямої мови потрібно виділити з обох боків комою й тире.

У реченні в рядку Д правильно вжито розділові знаки при передачі чужої мови.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прийменники, правильно й комунікативно доцільно використовувати форми прийменників у мовленні.

Неправильним є вживання прийменника із-за (когось, чогось), якщо він указує на причину; правильний варіант: через (когось, щось): Школярі знову мають вимушені канікули через люті морози.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми дієслів від помилкових.

Згадаймо, що наказовий спосіб дієслова виражає спонукання до дії, наказ, прохання тощо.

Наказовий спосіб у 2 ос. однини має закінчення – -и, нульове закінчення: стань. Це правильна форма дієслова.

В інших рядках потрібно виправити помилки: дасиш – даси; ухвале – ухвалить; давай зустрінемся – зустріньмося; ходімте – ходімо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Морфологія. Числівник

Це завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати числівники на позначення часу.

Пригадаймо, що в українській мові години завжди вказуємо порядковим числівником, який відповідає на питання котра?

Отже, правильно побудовано словосполучення в рядку Д.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Морфологія. Прикметник

Завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми ступенів порівняння прикметників від неправильних.

Зверніть увагу, що не утворюють ступенів порівняння прикметники:

• із суфіксами -еньк-, -есеньк-, -уват-, -ав-, -езн-: кругленький, здоровенний;
• що означають абсолютні ознаки: лисий;
• що означають масті тварин: гнідий.

Отже, форми ступенів порівняння можна утворити від усіх прикметників рядка Г.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Написання й відмінювання чоловічих і жіночих імен по батькові

Це завдання перевіряє вміння відрізняти правильні форми чоловічих і жіночих імен по батькові від помилкових.

Чоловічі імена по батькові утворюють за допомогою суфіксів -ович, -йович, жіночі – -івн(а), -ївн(а).

Окремі імена утворюють форму по батькові з іншими суфіксами: Євгенович (від Євген), Кузьмич, Якович, Іллівна.

Отже, помилку допущено у словах: Валерієвич, Ігоревна, Іллінічна, Яківович.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Подвоєні літери треба писати у словах зілля, звання, завдання, забуття. Це іменники середнього роду ІІ відміни, які мають закінчення -а (я). Подовження тут відбувається в позиції між двома голосними звуками.

Величчю, піччю – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Подвоєння відбувається в прикметниках старослов’янського походження: священне; у прислівнику старанно; у слові ссати та похідних: ссавець.

Подвоєння відбувається в прикметниках з наголошеними суфіксами -енн-, -анн-: нездолáнний.

У дієприкметниках подвоєння не відбувається: розрізаний, зроблений, стоптаний.

В іменниках ІІІ відміни в орудному відмінку подовження відсутнє, якщо приголосні не між голосними: радістю, жовчю.

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Зверніть увагу, що м’який знак пишемо після приголосних д, т, з, с, ц, л, н у кінці складу чи слова: близько; у прикметникових суфіксах -ськ-, -зьк-, -цьк-: польський; у дієслівних формах наказового способу: киньмо; у буквосполученні льч, якщо в Н. в. льк: ляльчин, бо лялька.

У рядку В не треба писати м’який знак у всіх словах: ковзкий (бо тут суфікс -к-, а не -ськ-); камінчик (після н перед шиплячими); щастя (між приголосними, якщо перший пом’якшується під впливом другого).

Відповідь: В.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

З дефісом пишемо:

• прийменники, утворені приєднанням до прийменників з, із інших прийменників: з-поміж;
• складні прикметники, утворені з двох чи більше прикметникових основ, якщо названі цими основами поняття не підпорядковані одне одному: житлово-побутового;
• неозначені займенники з часткою будь-: будь-якої;
• прислівники, утворені від прикметників і займенників за допомогою префікса по- та суфіксів -ому або -(к)и: по-господарськи.

Разом пишемо складні прикметники, першою частиною яких є числівник, написаний літерами: сорокалітню.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексика. Лексичне значення слова

Це завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

З’ясуймо значення слова навичка: схильність чи потреба діяти, вести себе певним чином. 

Отже, навичка може бути руховою, практичною, граматичною, життєвою, а от шкідливою може бути звичка – певний спосіб дії, життя, манера поведінки або висловлювання, схильність до чогось, що стали звичними, постійними для кого-небудь. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Фонетика. Позначення звуків мовлення на письмі

Завдання перевіряє вміння визначати звукове значення букв у слові.

Букви я, ю, є позначають два звуки в таких випадках: на початку слова, після голосного, після апострофа та м’якого знака. Буква ї завжди передає два звуки. У решті випадків букви я, ю, є передають м’якість попередніх приголосних та звуки [а], [у], [е].

М’який знак не передає звук, а лише позначає м’якість попереднього приголосного. Отже, у словах із м’яким знаком звуків зажди менше.

Буква щ завжди передає два звуки – шч.

Африкати дж та дз також передають один звук.

Проаналізуймо запропоновані слова:

А в рядку А однакова кількість звуків і букв у кожному слові рядка: заЇжДЖати, ЩирістЬ, ЇстонЬки.

У рядку Б у слові дзвонити на один звук менше.

У рядку В у слові сьогодення на два звуки менше.

У рядку Г у слові джміль на два звуки менше.

У рядку Д у слові висаджують на один звук менше.

Відповідь: А.

Завдання перевіряє вміння правильно розставляти розділові знаки в реченнях з відокремленими членами.

Пунктуаційну помилку допущено в першому реченні: дієприслівниковий зворот «визбируючи перші несміливі фіалки» потрібно з обох боків виділити комами.

Відповідь: А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення

Виконуючи це завдання, визначте граматичні основи першого, другого, третього й четвертого речень.

Пригадайте, що просте речення має у своєму складі одну граматичну основу.

Саме таким є перше речення. Зверніть увагу, що воно ускладнене однорідними присудками й дієприслівниковим зворотом.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфографія. Написання слів разом, окремо, через дефіс

Завдання перевіряє вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Зверніть увагу, що прикметники, дієприкметники з не пишемо окремо, якщо є залежні слова. Отже, не/приховані в реченні «А коли забуяв зеленню травень, заквітчав широкі, не приховані від людського ока луги ромашками, усе наче потонуло в білому морі, якому не/має кінця-краю» пишемо окремо.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати лексичне значення слів; добирати доречні слова в тексті.

Уважно перегляньте весь мікротекст, оскільки розуміння тексту, його стилю дозволить вам правильно підібрати відповідне за змістом слово.

У реченні «А згори ніжно припікає сонечко, у чистому прозорому небі – ні хмаринки, тільки лине […] пісня жайворонка» замість пропуску має бути слово «чарівна», яке в цьому контексті означає надзвичайна, дуже гарна, чудова. 

Порівняйте значення інших слів: гамірна – сповнена гамору; свавільна – яка діє на власний розсуд, не зважаючи на волю й думку інших; нечутна – яка не доходить до слуху, не сприймається органами слуху.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Синтаксис. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє вміння правильно будувати речення з однорідними членами.

Явища, названі однорідними членами, мають бути одного плану, тобто однаково належати до якоїсь реальної чи уявної групи явищ.

Не можна взяти в полон документи, отже, речення «У полон узяли двох генералів й один документ» неправильно побудовано.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Прийменник

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати правильні форми слів від помилкових.

Сполука слів «їздити по понеділкам» є помилковою, замість неї потрібно вживати щопонеділка.

Зверніть увагу, що іменники ІІ відміни множини в місцевому відмінку мають закінчення -ах: понеділках.

Відповідь: А.

ТЕМА: Відповідь: Лексикологія. Лексичне значення слова

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови та правильне слововживання.

Лексична помилка є в рядку Б: знати друг друга, правильно вживати – знати один одного (одне одного).

Відповідь: Б.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня, і поняття «спільнокореневе слово».

Проаналізуймо подані в завданні слова.

Унісон – співзвучність, яка досягається одночасним відтворенням двох або кількох звуків однієї висоти й однакових звуків у різних октавах (кількома голосами чи інструментами).

Спросонку – у напівсонному стані, не зовсім прокинувшись. Отже, це і є спільнокореневе слово до «сонний».

Соняшник – однорічна трав'яниста олійна рослина родини складноцвітих з високим грубим стеблом і великою жовтою квіткою (суцвіттям). 

Підсоння – місце, простір, добре освітлювані сонцем; осоння. 

Відповідь: Б.

ТЕМА: Орфографія. Орфографія. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Префікс при- вживають на позначення приєднання, наближення до чогось або неповноти дії. Саме тому при- потрібно вживати у всіх словах рядка А: прибуток, прикрашений, присвоїти, а також у словах прибічник, прилеглий, приховати, пригріти, прибій, приваба тощо.

Префікс пре- вживають переважно на позначення найвищої якості. Саме тому в словах преславний, преподобний необхідно писати префікс пре- .

Префікс прі- пишемо у слові прізвище.

Відповідь: А.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Правильно наголошені слова треба вимовляти так: жалюзІ, чіткИй, перЕпис, дЕякий.

Відповідь: Г.

Зразок написання власного висловлення

На моє глибоке переконання, для досягнення успіху людині потрібно наполегливо йти до своєї мети, багато працювати й уміти брати на себе відповідальність.

По-перше, успішними не народжуються, а стають. Наполегливість у втіленні своїх мрій дозволить отримати від життя все, чого ви хочете.

По-друге, коли трапляються невдачі, більшість людей знаходить різні виправдання або звинувачує інших. Якщо ти не навчишся відповідати за свої вчинки й виправляти помилки, то не зможеш досягти успіху.

Стів Джобс є прикладом успішного діяча, який усього досяг самотужки. Він вдало реалізував свою мету у всесвітньо відомій компанії «Apple». Стів переконував, що успіх залежить від наполегливої праці та бажання людини втілювати в життя свої мрії. Джобсу з самого початку не все легко вдавалося: він так і не здобув вищої освіти, на випуск перших комп’ютерів коштів теж не було, тому довелося продати своє майно. І лише наполегливість у досягненні мети згодом перетворила маленьку компанію на величезну корпорацію, тріумф якої завжди буде асоціюватися з харизматичним Стівом Джобсом.

За приклад з літератури може правити образ Євгена Рафаловича – головного героя повісті Івана Франка «Перехресні стежки». Молодий адвокат, представник освічених людей з народу стає захисником простого люду. Рафалович реалізує власну програму захисту селян, шукає шляхи, щоб вивести народ зі злиднів. Євген відповідальний у своїх учинках, громадські інтереси ставить вище за особисті, він наполегливий у досягненні своєї мети.

Таким чином, одного бажання мало для досягнення мети. Щоб стати успішним, треба наполегливо працювати, бути визначеним у своїх бажаннях і вміти сконцентруватися на важливих моментах на шляху до мрії.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати частини мови.

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Неначе – частка. Власне модальні частки вносять у висловлення сумнів, припущення, непевність.

Хтось – вказує на предмет, але не називає його. Отже, це займенник.

Наді – служить для зв’язку слів у реченні. Отже, це прийменник.

Тихесенько – вказує на ознаку дії, відповідає на питання як?, не змінюється. Отже, це прислівник.

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.