ТЕМА: Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення

Для виконання завдання необхідні знання будови вірусів.

Віруси – паразити клітин прокаріотів та еукаріотів, і поза клітиною-хазяїном не виявляють жодних ознак життя. Для свого розмноження вони використовують речовини та енергію клітини-хазяїна. У складі вірусної частинки може бути лише один тип нуклеїнової кислоти – або ДНК, або РНК. Унаслідок взаємодії між вірусом і клітиною-хазяїном часто розвиваються захворювання, зокрема грип, СНІД. Для збудників синдрому набутого імунодефіциту та грипу спільним є те, що їхня спадкова інформація міститься в молекулах РНК.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів

Важливою характеристикою прокаріотів є їх стосунок до вільного кисню. За цією ознакою їх поділяють на аеробів та анаеробів. Аероби можуть жити лише в умовах наявності вільного кисню, а енергію для життєдіяльності отримують, окислюючи органічні речовини за участі вільного кисню. Анаероби поширені у природі та живуть там, де не можуть жити аероби: в ґрунті, під водою, у кишковому тракті вищих тварин. Енергію отримують за рахунок безкисневого розщеплення органічних речовин.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Загальна характеристика царства Гриби. Роль грибів у природі та житті людини

Цвілеві гриби оселяються лише на субстратах із високим умістом органіки. Це можуть бути перегній, волога деревина, продукти харчування (хліб, овочі, фрукти). Живляться цвілеві гриби, розкладаючи ті субстрати, на яких вони зростають. На харчових продуктах може оселятися мукор, або головчаста цвіль. Це одноклітинний гриб. Його багатоядерна клітина розгалужена. Одні з її відгалужень занурюються в субстрат, забезпечуючи споживання поживних речовин. Інші відгалуження піднімаються над субстратом. Вони закінчуються кулястими розширеннями, у яких утворюються спори.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Червоні водорості (філофора, порфіра, кораліна)

Для виконання завдання необхідні знання будови червоних водоростей.

Окрім хлорофілу, ці водорості містять червоні та жовті пігменти, різні поєднання яких зумовлюють різноманітні забарвлення сланей – від темно-червоного до жовтого чи блакитно-зеленого. Червоні пігменти дають змогу водоростям уловлювати слабке світло на глибинах до 200–250 м. Тому червоні водорості – єдині рослини, що живуть на такій глибині.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Папоротеподібні (щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія)

В основі завдання наведений рисунок заростка щитника чоловічого.

Для виконання цього завдання необхідно знати особливості будови та життєвого циклу папоротеподібних.

У папоротеподібних у життєвому циклі чергуються статеве та нестатеве покоління. Переважають особини нестатевого покоління (спорофіта). Те, що ми звикли називати папороттю, і є особина, яка розмножується нестатево. Ця рослина має підземний пагін – кореневище. Від нього відходять додаткові корені. На нижній поверхні листка можна побачити невеличкі коричневі горбки. Це групи спорангіїв, укриті спільним покривальцем. Коли спори дозрівають, покривальця руйнуються і спори висипаються. За сприятливих умов зі спори розвивається особина статевого покоління (гаметофіт), яку називають заростком. Заросток має вигляд невеличкої серцеподібної пластинки діаметром 1–1,5 см. Від його нижньої частини відходять ризоїди. Ризоїди – виріст нижньої частини талому гаметофіту, що являють собою нитковидні утворення, які служать для прикріплення. Ризоїди виконують функції кореня: закріплення рослини на субстраті та всмоктування з нього розчинів поживних речовин. Але, на відміну від коренів, ризоїди не мають тканин.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Голонасінні (гінкго, тис ягідний, туя, сосна, ялина, модрина, яловець, кедр, вельвічія, саговник)

У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок. Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі, або нагадують плоскі видовжені луски. Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Тканини багатоклітинних рослин: твірна, покривна, основна, механічна, провідна, їхня будова і функції

Для виконання завдання необхідні знання внутрішньої будови кореня. Усі корені подібні за будовою. Якщо розглянути головний корінь, можна помітити, що він складається з різних за особливостями будови ділянок – зон. Тож у корені виділяють такі зони: кореневого чохлика, поділу, розтягування, всисну та провідну. Під кореневим чохликом розташована зона поділу, її довжина становить 2–3 мм. Складається зона поділу з клітин твірної тканини. Вони постійно діляться і дають початок іншим типам клітин кореня.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Генеративні органи покритонасінних рослин (квітка, насінина, плід)

В основі завдання наведений рисунок квітки – генеративного органу, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин – процеси запилення та запліднення.

Для виконання цього завдання необхідно знати особливості будови квіток. Квітка становить собою видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок і маточок.

На рисунку буквою Х позначено маточку. Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками – плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї до кількох десятків. Маточка складається з нижньої розширеної частини – зав'язі, середньої видовженої – стовпчика та верхньої – приймочки. Усередині зав'язі містяться один або кілька насінних зачатків.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Будова кореня

Для виконання завдання необхідні знання будови насінини.

Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка. Головна частина насінини — це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що й доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. За сприятливих умов зародок, використовуючи кисень повітря, енергію поживних речовин і тепло, починає рости й розвиватися. Спочатку при проростанні з’являється зародковий корінь, який росте, розвивається і стає головним коренем рослини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Одноклітинні тварини. Загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності (живлення, дихання, виділення, осморегуляція, рух, подразливість, розмноження, інцистування)

Прісноводні найпростіші – амеба протей, евглена зелена, інфузорія-туфелька – мають особливі скоротливі вакуолі. Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск. Разом з водою виводяться й деякі кінцеві продукти обміну речовин. У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Тип Кишковопорожнинні, або Жалкі. Загальна характеристика типу. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Поняття про рефлекс. Різноманітність кишковопорожнинних (медузи та поліпи). Роль кишковопорожнинних у природі та житті людини. Коралові поліпи та формування коралових рифів

Для виконання завдання необхідні знання особливостей життєвого циклу коралових поліпів. Коралові поліпи – роздільностатеві тварини. Запліднення відбувається в жіночій особині, де й утворюється личинка, яка з часом залишає материнський організм. Личинка є організмом, складеним двома типами клітин: зовнішній покрив утворюють пласкі клітини із війками, завдяки биттю яких личинка рухається в товщі води; всередині знаходиться маса менш диференційованих клітин. Завдяки планктонному способу життя, а також здатності до активного пересування, личинки відіграють значну роль в розселенні свого виду, особливо у випадках, коли в життєвому циклі цього виду немає інших рухливих форм.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Тип Первиннопорожнинні, або Круглі черви. Загальна характеристика типу. Круглі черви – паразити рослин, тварин, людини (аскарида, гострик, трихінелла)

Поширений паразит людини - гострик – мешкає в кишечнику.

Це невеликі черви (довжина самок до 12 мм, самців – до 5 мм) з незначною (близько місяця) тривалістю життя. Гострики отруюють організм людини продуктами свого обміну речовин. Запліднені самки гострика вночі відкладають яйця на згортки шкіри навколо анального отвору, подразнюючи її своїми виділеннями. Людина відчуває сильний свербіж, а коли розчісує ці місця, то на її руках залишаються яйця паразита. Через немиті руки яйця гострика можуть знову потрапляти до кишечнику. Так відбувається багаторазове самозараження, і захворювання триває досить довго. Найчастіше гострик паразитує в дітей, тому що в них немає навичок гігієнічної поведінки.

 Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Ракоподібні. Загальна характеристика, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності, середовища існування

Для виконання завдання необхідні знання особливостей зовнішньої будови рака річкового.

Тіло рака має головогруди, зверху вкриті суцільним панциром, і черевце, що складається з окремих сегментів, укритих щитками. У передній частині тіла на рухомих стебельцях розташовані складні очі. На головогрудях є дві пари вусиків, кінцівки, які утворюють ротовий апарат (три пари щелеп і три пари ногощелеп), і п’ять пар ходильних кінцівок. На першій парі добре розвинені клешні. Вони слугують для захисту від ворогів, захоплення їжі та її шматування. Шість пар кінцівок розташовані на черевці. Ніжки останньої пари розширені, і разом з анальною пластинкою, якою закінчується черевце, утворюють віялоподібний хвостовий плавець.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Тип Молюски, або М’якуни. Загальна характеристика типу, різноманітність, середовища існування та спосіб життя Класи Черевоногі (ставковик, виноградний слимак), Двостулкові (беззубка, устриці, перлова скойка). Головоногі (кальмари, каракатиці, восьминоги). Характерні риси будови, процесів життєдіяльності, поширення. Роль молюсків у природі та житті людини. Охорона молюсків

Молюски — безхребетні тварини з м’яким несегментованим тілом, яке часто вкрите захисною черепашкою.

Найбільше видів молюсків належить до класу Черевоногі. У черевоногих добре розвинені всі три відділи тіла: голова, тулуб і нога. На голові є одна чи дві пари щупалець. Тулуб оточений суцільною зазвичай спірально закрученою черепашкою. Представники класу Головоногі — здебільшого хижі морські тварини, що вільно плавають у товщі води. Їхнє тіло складається з тулуба і великої голови, нога перетворилася на щупальця, що оточують рот. Черепашки в більшості видів немає, у каракатиці вона має вигляд пластинки, розташованої під шкірою. Лише наутилуси, що мешкають у тропічних морях у поверхневих шарах води, мають багатокамерну черепашку. Молюски класу Двостулкові – двобічносиметричні тварини. Їхнє тіло сплющене з боків і складається з тулуба та ноги. Голови немає, тож немає й щупалець, глотки, язика з терткою, щелеп, слинних залоз тощо. Розміри їхніх черепашок, що складаються з двох стулок, різноманітні: від 1–2 мм до 1,5 м завдовжки (як у тридакни). У звичайних представників наших прісних водойм – жабурниць (беззубок) і перлівниць черепашка сягає завдовжки до 20 см. Стулки черепашки замикаються завдяки скороченню м’язів-замикачів, які прикріплюються до внутрішніх боків протилежних стулок.

Правильна відповідь – В.