ТЕМА: Нуклеїнові кислоти. Будова, властивості й функції ДНК.

Завдання скеровано на перевірку знань про склад нуклеїнових кислот.

Нуклеїнові кислоти – біополімери – високомолекулярні речовини складної будови, мономерами яких є нуклеотиди.

У молекулах нуклеотидів три частини: залишків нітрогеновмісної основи, моносахариду (пентози) й ортофосфатної кислоти. Залежно від пентози (дезоксирибоза чи рибоза) розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнову (ДНК) і рибонуклеїнові (РНК) відповідно.

У молекулах ДНК й РНК містяться залишки різних нітрогеновмісних основ. У молекулі ДНК – залишки аденіну (А), гуаніну (Г), цитозину (Ц) і тиміну (Т), у молекулі РНК – аденіну (А), гуаніну (Г), цитозину (Ц) й урацилу (У).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Ферменти, їхня будова, властивості.

Завдання скеровано на перевірку знань про склад і функції слини – змішаного секрету всіх слинних залоз.

На 98,5 % і більше слина складається з води. Також вона містить солі різних кислот, мікроелементи й катіони деяких лужних елементів.

Глікопротеїд муцин бере участь у формуванні та склеюванні харчової грудки.

Лізоцим – бактерицидний агент.

Ферменти амілаза й мальтаза розщеплюють вуглеводи до оліго- і моносахаридів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вуглеводи: моносахариди, олігосахариди, полісахариди. Особливості їхньої будови, основні властивості й функції в організмах.

Завдання скеровано на перевірку знань про склад і властивості вуглеводів.

Залежно від кількості структурних ланок у молекулах вуглеводи поділяють на моносахариди, олігосахариди й полісахариди.

Моносахариди здебільшого мають загальну формулу С_nH_2nO_n. Вони можуть містити від трьох до десяти атомів Карбону: тріози – три атоми Карбону, тетрози – чотири, пентози – п’ять, гексози – шість тощо. У природі найпоширеніші гексози й пентози.

Прикладами гексоз є глюкоза й фруктоза. Ці сполуки надають солодкого смаку плодам, меду, а глюкоза є дуже важливим складником метаболізму.

До пентоз, наприклад, належать рибоза й дезоксирибоза, залишки яких є складниками відповідно рибонуклеїнових (РНК) і дезоксирибонуклеїнової (ДНК) кислот.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Роль води, солей та інших неорганічних сполук в організмі. Гідрофільні сполуки. Гідрофобні сполуки.

Завдання скеровано на перевірку знань про властивості води та її біологічну роль.

Основа завдання містить опис, який потрібно доповнити правильними характеристиками.

Вода – розчиняє багато які з речовин. Тому речовини поділяють на такі, що добре розчиняються у воді (гідрофільні) і нерозчинні (гідрофобні).

Гідрофільні сполуки містять полярні (частково заряджені) групи, здатні взаємодіяти з молекулами води.

Гідрофобні речовини містять неполярні групи, які не взаємодіють із молекулами води.

Правильним варіантом відповіді є речення: «Вода – основне середовище для перебігу хімічних реакцій і процесів обміну речовин. Залежно від розчинності у воді сполуки поділяють на полярні або гідрофільні й неполярні або гідрофобні».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Білки: особливості будови. Рівні структурної організації білків.

Завдання скеровано на перевірку знань про рівні структурної організації білків.

Розрізняють чотири рівні просторової організації білків.

Первинну структуру білків визначає певна послідовність амінокислотних залишків, з’єднаних за допомогою пептидних зв’язків.

Часто молекула білка у формі такого ланцюга не придатна до виконання свого призначення. Для цього вона має завдяки водневим зв’язкам набути вторинної структури .

Третинна структура зумовлена здатністю поліпептидної спіралі формувати глобулу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.

Завдання скеровано на перевірку знання рівнів організації живого.

Організм – жива істота, складники якої взаємодіють і функціонують разом як біологічна система. Взаємодію різних органів, об’єднаних у системи, забезпечує організмовий рівень організації живої природи.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Методи біологічних досліджень.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти методи біологічних досліджень.

В основі завдання описано метод мічених атомів, використовуваний для дослідження клітин.

У результаті застосування цього методу науковці можуть прослідкувати за міграцією речовин у клітині, їхніми перетвореннями, виявити місце й характер тих чи тих біохімічних процесів. Для цього у клітину вводять речовину, у якій один з атомів певного хімічного елемента (Карбону, Фосфору тощо) заміщено його радіоактивним ізотопом.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджі, лізосоми, вакуолі. Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції. Плазматична мембрана. Транспорт речовин через мембрани

В основі завдання наводиться інформація про відкриття, автори якого в 2013 році отримали Нобелівську премію в галузі фізіології та медицини.

Це багаторічна праця вчених щодо розкриття механізмів везикулярного транспорту, яка з плином часу була оцінена науковою спільнотою.

Везикули – це пухирці, уміст яких відмежований від цитоплазми однією мембраною. Вони виконують різноманітні функції, зокрема забезпечують транспортування речовин між різними компонентами клітини та речовин з клітини, зберігання і виділення медіаторів у синапсах, внутрішньоклітинне травлення. Молекулами, що варто запаковувати у везикули перед виведенням з клітини, є полімерні гідрофільні. Секреторні везикули, за допомогою яких речовини виводяться з клітинами (транспортуються за призначенням), забезпечують секрецію водорозчинних речовин, зокрема травних ферментів, білкових гормонів. Процес надходження речовин до клітини всередині везикул називається ендоцитозом. Лізосоми – органели клітини,які є мембранними везикулами й утворюються комплексом Гольджі.

Правильна відповідь – 3 1 2.

ТЕМА: Живлення та травлення. Будова та функції органів травлення. Травлення в ротовій порожнині

Для виконання завдання необхідно розпізнати та схарактеризувати зображений на рисунку орган людини.

На рисунку зображений язик – непарний м’язовий орган, що бере участь у харчуванні. Він виконує такі функції: артикуляція, визначення смаку, перемішування й ковтання їжі. Складається з посмугованої м’язової тканини, несе на собі смакові рецептори.

Правильна відповідь – 3 2 2.