ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Лімфа.

До складу крові людини входять: плазма крові та формені елементи крові (клітини – еритроцити, лейкоцити, тромбоцити).

Плазма крові – це рідка частина крові, яка становить понад половину її об'єму (близько 55%) і служить міжклітинним середовищем. На 90–92 % вона складається з води, а решта – це білки, глюкоза, мінеральні солі, гормони, ферменти й вітаміни.

Еритроцити – червоні безʼядерні клітини крові, які мають форму двоввігнутого диска всередині якого міститься молекула гемоглобіну. Вони переносять кисень від легень до всіх органів і забирають вуглекислий газ. Утворюються в червоному кістковому мозку, руйнуються в селезінці, а також у печінці й червоному кістковому мозку.

Лейкоцити – це білі кров'яні клітини, які мають ядро, здатні змінювати форму клітини та захищають організм від інфекцій, вірусів і шкідливих речовин – є головною частиною імунної системи. Утворюються в червоному кістковому мозку, руйнуються переважно в селезінці, а також у місцях запалення (вогнищах інфекції або пошкодження тканин).

Тромбоцити – маленькі безʼядерні кровʼяні пластинки, які забезпечують згортання (зсідання) крові й відновлювати пошкоджені тканини організму. Утворюються в червоному кістковому мозку як уламки великих клітин – мегакаріоцитів, руйнуються переважно в селезінці та частково в печінці.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми. Біосфера як глобальна екосистема.

Проаналізуймо запропонований графік. На ньому видно, що зі збільшенням відстані від джерела техногенного забруднення вміст хлорофілу в листках рослин зростає. Це закономірно, адже хлорофіл руйнується під дією токсичних речовин, які можуть поширюватися під час роботи нафтових свердловин.

Варто зазначити, що хлорофілу зовсім немає в листках пілезії багатоквіткової (вид моху) на відстані 10 м від свердловин. Загалом його вміст у цього виду значно нижчий, ніж у кропиви та кульбаби, що свідчить про високу чутливість пілезії до токсичних речовин.

Проаналізуймо запропоновані висновки.

I. Кропива дводомна менш стійка до впливу джерела забруднення, ніж решта досліджених рослин – висновок хибний.

Найвразливішим видом є пілезія багатоквіткова, що видно з мінімального вмісту хлорофілу.

II. Джерело забруднення найбільше впливає на концентрацію хлорофілу в пілезії багатоквітковій – висновок правильний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

У наведеному фрагменті Ч. Дарвін говорить про зміну видів у часі, природний добір, викопні рештки та перехідні форми, які палеонтологія відкриває для підтвердження «послідовного походження всіх організмів». Усе це становить основні положення й докази еволюційного вчення (еволюційної теорії).

Еволюційне вчення (теорія) – наукова концепція, що пояснює механізми зміни форм організмів, їхніх спільнот і причини виникнення біорізноманіття на Землі в процесі еволюції.

Еволюція – природний процес поступової зміни організмів, їхніх ознак і популяцій протягом багатьох поколінь.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А Біогенетичний закон стверджує, що індивідуальний розвиток організму (онтогенез) є коротким повторенням історичного розвитку виду (філогенезу). Його сформулювали Ернст Геккель і Фріц Мюллер у 1860-х роках.

Б Теорія панспермії – наукова гіпотеза, згідно з якою життя могло бути занесене на Землю з космосу. Організми або їхні «будівельні блоки» могли потрапити на планету з метеоритами, кометами чи космічним пилом.

В Хромосомна теорія – наукова теорія, що стверджує: матеріальними носіями спадковості є хромосоми, а гени розташовані в них лінійно. Її сформулювали Томас Морган і його співробітники у 1911–1926 роках.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Вуглеводи, ліпіди. Білки.

Глюкоза – вуглевод (моносахарид), основне джерело енергії для організмів.

Холестерол – ліпід (стероїд), складник клітинних мембран і попередник вітаміну D, жовчних кислот і стероїдних гормонів.

Інсулін – білковий гормон, що виробляє підшлункова залоза; він регулює рівень глюкози в крові й забезпечує нормальний перебіг обміну речовин.

Глікоген – складний вуглевод (полісахарид), основна форма запасання глюкози в організмі людини, тварин і грибів.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Г, 4 – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Кишковопорожнинні. Молюски. Членистоногі, їхня різноманітність. Ссавці, їхня різноманітність. Екосистеми.

Спочатку визначмо для кожної тварини (А – Д) тип органів дихання й середовище існування.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – А, 4 – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Кровоносна та лімфатична системи людини. Дихання. Дихальна система людини. Травлення. Травна система людини. Виділення. Сечовидільна система людини.

На рисунках зображено: А – серце; Б – нирки; В – шлунок; Г – легені; Д – кишківник (товстий кишківник).

А Серце забезпечує безперервний рух крові судинами, постачання кисню й поживних речовин до всіх тканин та органів, а також транспортування продуктів розпаду до органів виділення. Забезпечує функціонування великого та малого кіл кровообігу.

Б Шлунок накопичує їжу та ретельно перемішує її до стану напіврідкої маси – хімусу. Забезпечує розщеплення білків за допомогою ферменту пепсину в кислому середовищі, яке створює шлунковий сік.

В Нирки виконують роль біологічного фільтра, очищуючи плазму крові від токсинів, продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти) і надлишку води. Нирка складається із зовнішньої кіркової та внутрішньої мозкової речовини; її структурно‑функціональними одиницями є мільйони нефронів, що фільтрують кров для утворення сечі.

Г Легені складаються з окремих часток і містять розгалужену систему бронхів, які закінчуються альвеолами. У цих мікроскопічних альвеолярних мішечках, щільно оповитих капілярами, відбувається надходження кисню в кров унаслідок дифузії газів, а також виведення вуглекислого газу з організму.

Д Кишківник забезпечує остаточне розщеплення та засвоєння поживних речовин із їжі. Товстий кишківник поглинає надлишкову воду й мінеральні солі, а також формує та виводить неперетравлені рештки їжі.

Варіант Д зайвий, бо в переліку функцій (1–4) немає твердження, яке описувало б функції товстого кишківника.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Б, 4 – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості організмів. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів.

Проаналізуймо результати схрещувань першого й другого поколінь.

Перше покоління (F₁)

Нащадки F₁ були отримані внаслідок схрещування двох гомозигот. Домінантна ознака – червоне забарвлення квіток (А), рецесивна  – біле забарвлення (а).

(P): АА × аа

(G): А      а

(F₁): Аа  – усі рослини із червоними квітками.

Друге покоління (F₂)

Схрещування гібридів F₁

(P): Аа × Аа

(G): А, а      А, а

(F₂):

• АА – рослина із червоними квітками
• Аа, Аа  – рослини із червоними квітками
• аа – рослина з білими квітками

У F₂ отримано 47 червоних і 16 білих рослин  – співвідношення фенотипів близьке до 3:1.

За першим законом Менделя розщеплення за генотипом становить 1AA : 2Aa : 1aa.

Аналіз другого етапу дослідження

Нащадка з F₂ схрестили з батьківською рослиною, що мала білі квітки.

• Батьківська рослина з білими квітками – аа (рецесивна гомозигота).
• У результаті схрещування отримано 36 червоних (Aa) й 34 білих (aa) рослини.

Співвідношення 36 : 34 ≈ 1 : 1 свідчить про схрещування гетерозиготи (Aa) з рецесивною гомозиготою (aa):

Aa × aa → 1Aa : 1aa

Отже, для аналізу було взято гетерозиготу з F₂.

Тип схрещування

Схрещування особини з невідомим або гетерозиготним генотипом із рецесивною гомозиготою (aa) називають аналізувальним схрещуванням.

Дигібридне і полігібридне схрещування стосуються випадків, коли аналізують успадкування двох або трьох і більше ознак відповідно.

Правильна відповідь: 1, 3, 3.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Екосистеми. 

На території Карпатського заповідника охороняють види рослин і тварин, характерні для гірських букових і смерекових лісів.

Територія заповідника охоплює такі типи природних угруповань: букові і мішані ліси, хвойні і смерекові ліси, субальпійські й альпійські луки.

Організм, позначений літерою А, належить до продуцентів.

Продуценти – автотрофні організми (рослини, ціанобактерії), які синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію світла.

Консументи – гетеротрофні організми, що живляться готовими органічними речовинами.

• консументи І порядку  – рослиноїдні тварини;
• консументи II та наступних порядків  – хижаки.

Редуценти – гриби та бактерії, які розкладають рештки відмерлих організмів до простих неорганічних сполук, замикаючи колообіг речовин.

Організм, що може займати різні трофічні рівні

Організм В – ведмідь бурий.

Він може виступати:

• як консумент І порядку, коли живиться рослинною їжею;
• як консумент II порядку, коли споживає тваринну їжу.

Отже, ведмідь бурий здатний займати різні трофічні рівні в ланцюгах живлення.

Правильна відповідь: 2, 1, 3.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Рівні організації життя біологічних систем та їхні характерні риси.

В уривку згадано організми різних видів (людей, волів, вербу), а також складники неживої природи (небо, світло). Усі вони взаємодіють у межах певної природної території. Поєднання організмів між собою та їхня взаємодія з абіотичними чинниками середовища є характерною ознакою екосистемного рівня організації життя.

Інші варіанти відповіді неправильні.

А організмовий – характеризує окремий організм.

Б популяційно-видовий – характеризує особин одного виду або їхні популяції. В уривку описано організми різних видів, тому цей рівень не підходить.

Г біосферний – характеризує сукупність усіх екосистем Землі, а в уривку описано лише окрему природну ділянку.

Правильна відповідь – В.