ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини. Підшлункова залоза.

Завдання скеровано на перевірку знання органів людського організму та їхніх функцій.

На рисунку зображено підшлункову залозу, яка є залозою змішаної секреції. Цей орган бере участь у гуморальній регуляції, оскільки виділяє в кров гормони. Одним із таких гормонів є інсулін, який є регулятивним чинником щодо рівня глюкози в крові. Наслідком дії цього гормону є зниження концентрації глюкози в крові людини.

Правильна відповідь: 2, 3, 2.

ТЕМА: Біорізноманіття. Прокаріотичні організми. Роль бактерій у природі й значення в житті людини. Хвороботворні бактерії та спричинені ними захворювання людини.

Завдання скеровано на перевірку знання бактерій – збудників захворювань людини.

У завданні наведено опис одноклітинних організмів, які не мають  мембранних органел, а їхні представники використовують усі способи живлення. За цим описом можна розпізнати прокаріотичні організми. Клітина цих організмів містить немембранні органели – рибосоми, які забезпечують синтез білків.

Одним із захворювань, що спричинене представником цієї групи організмів, є дифтерія. Це захворювання дихальної системи людини спричиняє бактерія, назва якої – дифтерійна паличка.

Життєдіяльність певних видів організмів цієї групи вможливлює утворення покладів залізної руди.

Правильна відповідь: 1, 1, 2.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Одномембранні органели. Ендоплазматична сітка.

Завдання скеровано на перевірку знання складників клітини й уміння розпізнавати їх.

В описі йдеться про органелу, на поверхні мікроскопічних канальців якої розташовані рибосоми. Рибосоми є складниками хлоропластів, мітохондрій, але ці органели не містять канальців.

Одномембранною органелою, яка утворена мембранними канальцями й містить рибосоми, є гранулярна ендоплазматична сітка. Електронну мікрофотографію цієї органели позначено цифрою 2.

Правильна відповідь: 1, 2, 2.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини.

Завдання скеровано на перевірку знань про функції сенсорних систем людини.

Зорова сенсорна система забезпечує сприйняття кольору об’єкта, слухова – визначення тону звуку. За розпізнавання небезпечних запахів відповідає нюхова сенсорна система, а від функціонування сенсорної системи рівноваги залежить координація рухів під час стрибків.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–А, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Різноманітність тварин.

Завдання скеровано на перевірку знання належності видів тварин до певних груп ссавців.

Миша хатня є представником Гризунів, Куниця лісова – Хижих, Вечірниця руда – Рукокрилих, Кінь дикий – Непарнокопитних. У переліку немає виду, який належить до групи Парнокопитних.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови й процесів життєдіяльності. Покриви тіла.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови покривів представників різних груп хордових тварин.

Особливістю ссавців є наявність різноманітних залоз шкіри – потових, молочних, сальних, запашних. Пристосування до різних умов навколишнього середовища зумовлює розвиток певних залоз.

Потові залози утворюються в шкірі більшості наземних ссавців, зокрема в представників виду Кріль дикий.

Натомість у представників виду Кит синій, який пристосований до життя у водному середовищі, шкіра містить лише молочні залози.

Шкіра птахів позбавлена залоз, крім куприкової. Отже, у представників виду Голуб сизий є лише куприкова залоза.

Шкіра амфібій, до яких належить вид Жаба озерна, багата на слизові залози.

Шкіра плазунів, до яких належить вид Ящірка прудка, позбавлена залоз.

Правильна відповідь: 1–А, 2–Б, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи. Видозміни кореня. Генеративні органи покритонасінних рослин. Типи плодів.

Завдання скеровано на перевірку вміння ідентифікувати властиві різним рослинам типи плодів і видозміни вегетативних органів.

В уривку з повісті класика української літератури цифрами позначено назви рослин. Необхідно встановити відповідність між рослиною і типом плода або видозміною вегетативного органа, які людина використовує в їжу.

Цифрою 1 в уривку позначено зображення соняшника. Людина використовує в їжу його плід сім’янку.

У кукурудзи, зображення якої позначено цифрою 2, людина використовує в їжу плід зернівку.

Цифрою 3 позначено зображення груші, у якої людина вживає в їжу соковитий плід яблуко.

У буряків, зображення яких позначено цифрою 4, людина в їжу використовує видозміну кореня – коренеплід.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Г, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Тканини рослинного організму.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей складу й будови рослинних організмів.

Потрібно встановити відповідність між складником рослинного організму й тканиною, якою він утворений. Запропоновані складники утворені лише одним різновидом тканин.

Клітини ендосперму насінини забезпечують живлення зародку й належать до запасальної тканини.

Луб’яні волокна забезпечують підтримання органу рослини в певному положенні, а отже належать до різновидів механічної тканини.

Шкірочка листка утворена покривною тканиною, а камбій – твірною.

Поміж наведених складників рослинного організму немає того, що утворений фотосинтезувальною тканиною.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Одномембранні, двомембранні й немембранні органели, їхні функції.

Завдання скеровано на перевірку знання будови клітини, функціонування її органел.

Органели – постійні клітинні складники. Кожна органела забезпечує відповідні функції, як-от живлення, рух, синтез певних сполук, зберігання і передавання спадкової інформації тощо.

У кожній органелі відбувається певні процеси.

Клітинний центр забезпечує утворення веретена поділу.

У комплексі Гольджі відбувається утворення секреторних пухирців.

Внутрішньоклітинне травлення забезпечують лізосоми.

За участі рибосом синтезуються білки.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Білки та їхня роль в організмі.

Завдання скеровано на перевірку знання основних функцій білків.

Функції білків, про які йдеться в завданні, розглядають під час вивчення курсів біології людини, загальної біології.

Колаген є елементом будови кісткової тканини, дерми шкіри й забезпечує структурну функцію.

Інтерферон – білок крові, який забезпечує захист організму людини від вірусів.

Амілаза – фермент, який виділяють травні залози. Він забезпечує розщеплення вуглеводів, а отже виконує каталітичну функцію.

Міозин є скоротливим білком, який виконує рухову функцію.

Правильна відповідь: 1–Д, 2–Б, 3–В, 4–А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

Завдання скеровано на перевірку знання типів видоутворення і розуміння причин еволюційних змін.

У завданні описано причини виникнення близьких видів конвалій. Еволюційні зміни відбувалися внаслідок розриву ареалу предкового виду.

Географічне видоутворення відбувається внаслідок географічної ізоляції, коли виникає розрив ареалу. У кожній ізольованій популяції через дрейф генів і природний добір змінюється генофонд. Виникає репродуктивна ізоляція, що приводить до утворення нових видів. Отже, описані еволюційні події виникли внаслідок географічного видоутворення.

Дивергенція – еволюційний процес розходження ознак споріднених груп організмів унаслідок адаптації до різних умов існування. Під час дивергентної еволюції під дією елементарних факторів еволюції від предкової форми утворюється декілька груп, кожна з яких пристосовується до певних умов існування. Тобто правильний варіант речення такий: Отже, види виникли внаслідок географічного видоутворення в процесі дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Основні форми симбіозу організмів.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати взаємодію і співіснування різних біологічних видів в екосистемі.

З-поміж наведених у відповідях прикладів форм співіснування організмів потрібно вибрати той, у якому йдеться про мутуалістичні взаємовідносини.

Азотфіксувальні бактерії здатні засвоювати безпосередньо з атмосфери азот, який надходить в екосистему в доступній для засвоєння рослинами формі. Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживних, але є ті, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток.

Прикладом симбіозу є співіснування бобових рослин із бульбочковими бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Таку форму симбіозу називають мутуалізмом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Трофічні рівні. Передавання енергії в екосистемі.

Завдання скеровано на перевірку розуміння принципів функціонування екосистем.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення – види організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, що створює певну послідовність у передаванні речовин й енергії. У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а тісно пов’язані між собою завдяки тому, що представники того самого виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, вони формують трофічну сітку.

На схемі А неправильно відображено передавання енергії від усеїдної тварини до рослиноїдної, а на схемі Б – передавання енергії від хижої тварини до рослиноїдної та від рослиноїдної до рослини. Помилково на схемі В, позначено передавання енергії від хижої тварини до рослиноїдної, від усеїдної тварини до рослини.

Правильно відображено можливий шлях передавання енергії в описаній екосистемі на схемі Г.

Правильна відповідь – Г.