ТЕМА: Будова та функції ядра

В основі завдання описано дослід із одноклітинною водоростю ацетабулярією. Запропоновано за результатами зробити висновок.

Для виконання цього завдання необхідно знати функції ядра. Провідну роль ядра в передачі спадкової інформації можна проілюструвати за допомогою досліду на зелених одноклітинних водоростях – ацетабуляріях. Клітина має високу «ніжку», в основі якої розташоване ядро, а на верхівці – диск у вигляді шапки. Види ацетабулярій різняться за формою «шапки». Експериментально зрощували центральну частину «ніжки» одного виду ацетабулярій, позбавлену «шапки», з нижньою частиною «ніжки» іншого, де розташоване ядро. У такого штучно створеного організму формувалася «шапка», притаманна тому виду водорості, якому належала частина ніжки з ядром, а не тому, якому належала середня без’ядерна її частина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Одномембранні органели: ендоплазматична сітка, апарат Гольджi, лізосоми, вакуолі

Ендоплазматична сітка становить систему порожнин у вигляді мікроскопічних канальців та їхніх потовщень. Вони обмежені мембраною та сполучаються між собою.

Розрізняють два різновиди ендоплазматичної сітки: зернисту та незернисту. Зерниста (гранулярна) ендоплазматична сітка дістала свою назву тому, що на її мембранах розташовані рибосоми. На мембранах незернистої (агранулярної) ендоплазматичної сітки рибосоми відсутні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Двомембранні органели: мітохондрії, пластиди та їх типи (особливості їхньої будови і функцій)

Для виконання завдання необхідно знати функції мітохондрій.

Мітохондрії – двомембранні органели клітин більшості видів рослин, грибів і тварин. Мітохондрії слугують своєрідними клітинними «генераторами енергії». Основна функція мітохондрій – синтез АТФ. Цей процес відбувається за рахунок енергії, яка вивільняється під час окиснення органічних сполук. Початкові реакції відбуваються в матриксі, а наступні, зокрема синтезу АТФ, – на внутрішній мембрані мітохондрій.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Хромосоми, особливості будови та хімічного складу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Каріотип. Хромосомний набір ядра (гаплоїдний, диплоїдний, поліплоїдний)

В основі завдання наведений рисунок хромосомного набору людини. Для виконання цього завдання необхідно знати відмінності між хромосомним набором чоловіка та жінки, а також між хромосомним набором здорової людини та хворої. У роздільностатевих тварин і дводомних рослин в особин однієї зі статей хромосоми однієї з пар різняться між собою, натомість в особин іншої – вони подібні. Це статеві хромосоми, які ще називають гетерохромосомами.

Хромосоми інших пар, які подібні у всіх особин, називають нестатевими, або аутосомами. Так, у хромосомному наборі жінки – дві Х-хромосоми, а чоловіка – одна Х-хромосома та одна Y-хромосома. Каріотип може змінюватись унаслідок мутацій. Ступінь та характер порушень залежать від того, у якій саме парі відбулися зміни кількості хромосом. Виходячи з цього, на рисунку зображено хромосомний набір здорового чоловіка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітотичний поділ клітин у еукаріотів, його фази

Для виконання завдання необхідно знати, як відбувається мітотичний поділ клітин еукаріотів. Мітоз складається з чотирьох послідовних фаз: профази, метафази, анафази і телофази.

Профаза починається з ущільнення ниток хроматину: хроматиди вкорочуються і потовщуються. Поступово зменшуються і зникають ядерця. Водночас починає формуватися веретено поділу. Під час метафази завершуються переміщення хромосом і формування веретена поділу. Хромосоми «вишиковуються» в одній площині в центральній частині клітини таким чином, що центромери гомологічних хромосом опиняються майже на одній лінії. До кінетохорів окремих хромосом приєднуються нитки веретена поділу. Анафаза – найкоротша фаза мітозу. У цей час хроматиди кожної з хромосом розходяться до різних полюсів клітини. Телофаза триває від завершення розходження хроматид до утворення дочірніх клітин.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Віруси, їх хімічний склад, будова та відтворення

Для виконання завдання необхідні знання будови вірусів.

Віруси – паразити клітин прокаріотів та еукаріотів, і поза клітиною-хазяїном не виявляють жодних ознак життя. Для свого розмноження вони використовують речовини та енергію клітини-хазяїна. У складі вірусної частинки може бути лише один тип нуклеїнової кислоти – або ДНК, або РНК. Унаслідок взаємодії між вірусом і клітиною-хазяїном часто розвиваються захворювання, зокрема грип, СНІД. Для збудників синдрому набутого імунодефіциту та грипу спільним є те, що їхня спадкова інформація міститься в молекулах РНК.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Особливості будови та процесів життєдіяльності прокаріотів

Важливою характеристикою прокаріотів є їх стосунок до вільного кисню. За цією ознакою їх поділяють на аеробів та анаеробів. Аероби можуть жити лише в умовах наявності вільного кисню, а енергію для життєдіяльності отримують, окислюючи органічні речовини за участі вільного кисню. Анаероби поширені у природі та живуть там, де не можуть жити аероби: в ґрунті, під водою, у кишковому тракті вищих тварин. Енергію отримують за рахунок безкисневого розщеплення органічних речовин.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Загальна характеристика царства Гриби. Роль грибів у природі та житті людини

Цвілеві гриби оселяються лише на субстратах із високим умістом органіки. Це можуть бути перегній, волога деревина, продукти харчування (хліб, овочі, фрукти). Живляться цвілеві гриби, розкладаючи ті субстрати, на яких вони зростають. На харчових продуктах може оселятися мукор, або головчаста цвіль. Це одноклітинний гриб. Його багатоядерна клітина розгалужена. Одні з її відгалужень занурюються в субстрат, забезпечуючи споживання поживних речовин. Інші відгалуження піднімаються над субстратом. Вони закінчуються кулястими розширеннями, у яких утворюються спори.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Червоні водорості (філофора, порфіра, кораліна)

Для виконання завдання необхідні знання будови червоних водоростей.

Окрім хлорофілу, ці водорості містять червоні та жовті пігменти, різні поєднання яких зумовлюють різноманітні забарвлення сланей – від темно-червоного до жовтого чи блакитно-зеленого. Червоні пігменти дають змогу водоростям уловлювати слабке світло на глибинах до 200–250 м. Тому червоні водорості – єдині рослини, що живуть на такій глибині.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Папоротеподібні (щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія)

В основі завдання наведений рисунок заростка щитника чоловічого.

Для виконання цього завдання необхідно знати особливості будови та життєвого циклу папоротеподібних.

У папоротеподібних у життєвому циклі чергуються статеве та нестатеве покоління. Переважають особини нестатевого покоління (спорофіта). Те, що ми звикли називати папороттю, і є особина, яка розмножується нестатево. Ця рослина має підземний пагін – кореневище. Від нього відходять додаткові корені. На нижній поверхні листка можна побачити невеличкі коричневі горбки. Це групи спорангіїв, укриті спільним покривальцем. Коли спори дозрівають, покривальця руйнуються і спори висипаються. За сприятливих умов зі спори розвивається особина статевого покоління (гаметофіт), яку називають заростком. Заросток має вигляд невеличкої серцеподібної пластинки діаметром 1–1,5 см. Від його нижньої частини відходять ризоїди. Ризоїди – виріст нижньої частини талому гаметофіту, що являють собою нитковидні утворення, які служать для прикріплення. Ризоїди виконують функції кореня: закріплення рослини на субстраті та всмоктування з нього розчинів поживних речовин. Але, на відміну від коренів, ризоїди не мають тканин.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Голонасінні (гінкго, тис ягідний, туя, сосна, ялина, модрина, яловець, кедр, вельвічія, саговник)

У більшості видів хвойних листки мають вигляд голок. Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки на поперечному розрізі округлі, або ребристі, або нагадують плоскі видовжені луски. Невелика площа листків та особливості їхніх продихів (вони заглиблені у товщу листка і можуть на зиму закриватися воском) забезпечують майже повне припинення випаровування води взимку. Тому хвойним не потрібно скидати листки на зиму. Більшість із них є вічнозеленими рослинами, і лише деякі представники (наприклад, модрина) належать до листопадних рослин.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Тканини багатоклітинних рослин: твірна, покривна, основна, механічна, провідна, їхня будова і функції

Для виконання завдання необхідні знання внутрішньої будови кореня. Усі корені подібні за будовою. Якщо розглянути головний корінь, можна помітити, що він складається з різних за особливостями будови ділянок – зон. Тож у корені виділяють такі зони: кореневого чохлика, поділу, розтягування, всисну та провідну. Під кореневим чохликом розташована зона поділу, її довжина становить 2–3 мм. Складається зона поділу з клітин твірної тканини. Вони постійно діляться і дають початок іншим типам клітин кореня.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Генеративні органи покритонасінних рослин (квітка, насінина, плід)

В основі завдання наведений рисунок квітки – генеративного органу, який забезпечує статеве розмноження квіткових рослин – процеси запилення та запліднення.

Для виконання цього завдання необхідно знати особливості будови квіток. Квітка становить собою видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок і маточок.

На рисунку буквою Х позначено маточку. Маточка утворена одним чи кількома зрослими листочками – плодолистками. Маточок у різних видів рослин буває від однієї до кількох десятків. Маточка складається з нижньої розширеної частини – зав'язі, середньої видовженої – стовпчика та верхньої – приймочки. Усередині зав'язі містяться один або кілька насінних зачатків.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Будова кореня

Для виконання завдання необхідні знання будови насінини.

Насінина складається із зародка рослини та ендосперму. Вона вкрита насінною шкіркою, що утворилась із покривів насінного зачатка. Головна частина насінини — це зародок рослини. Зародок складається з тих самих органів, що й доросла рослина: зародкових стебла, бруньки та листків. За сприятливих умов зародок, використовуючи кисень повітря, енергію поживних речовин і тепло, починає рости й розвиватися. Спочатку при проростанні з’являється зародковий корінь, який росте, розвивається і стає головним коренем рослини.

Правильна відповідь – А.