ТЕМА: Опорно-рухова система. Хімічний склад, будова, ріст і з’єднання кісток. Будова скелета людини.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей опорно-рухової системи людини.

В основі завдання наведено два твердження, які треба проаналізувати й оцінити їхню правильність.

Перше твердження є правильним, бо саме за рахунок поділу клітин хрящової тканини, яка міститься на кінцях кісток, вони ростуть у довжину.

Друге твердження є неправильним, оскільки променева кістка є складником вільної верхньої кінцівки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Склад і функції крові. Переливання крові.

Завдання скеровано на перевірку знання про склад і функції крові, особливості її переливання.

Відкриття груп крові й можливості її переливання стало могутнім засобом порятунку життя людей від наслідків великих кровотеч і крововтрат, під час складних хірургічних операцій, воєнних дій тощо.

Залежно від потреб хворих переливають як цільну кров, так і її складники – плазму, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити.

У разі отруєння організму чи його зневоднення (через тяжкий пронос, неспинне блювання тощо) уводять стерильні кровозамінники – 0,9 %-й розчин натрій хлориду, так званий фізіологічний розчин, концентрація солі в якому така сама, як у крові людини.

Цим фізіологічним розчином також розбавляють лікарські засоби для введення в кров.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Функції та будова органів дихання. Газообмін у легенях і тканинах.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей газообміну в людини.

За результатами аналізування основи завдання і запропонованих варіантів відповіді до нього в наведеному в умові реченні необхідно вказати механізм газообміну й напрямок руху молекул газів, що беруть участь у газообміні.

Наприклад, газообмін між кров’ю і клітинами відбувається так: кров віддає клітинам кисень унаслідок його дифузії з капілярів у міжклітинну рідину, а звідти – у клітини.

Кисень дифундує крізь тоненьку стінку капіляра, бо в міжклітинній рідині його концентрація менша. З міжклітинної рідини в клітину кисень потрапляє так само, бо в клітинах його концентрація ще нижча.

Венозна кров убирає вуглекислий газ унаслідок дифузії: клітина, у процесі життєдіяльності якої накопичилося багато карбон(IV) оксиду, віддає газ у міжклітинну рідину, де його менше, а звідти він надходить у капіляри.

Правильним варіантом відповіді є речення: «Механізмом газообміну в людини є дифузія: молекули переміщуються з ділянки їхньої високої концентрації до ділянки низької концентрації».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Живлення і травлення. Будова й функції органів травлення. Травні залози. Травлення в ротовій порожнині, шлунку, кишечнику.

Завдання скеровано на перевірку знання будови й функцій органів травлення.

У ротовій порожнині виокремлюють присінок і власне ротову порожнину. Ротова порожнина є початковим відділом травної системи, куди за звичайних умов їжа надходить насамперед і підлягає механічному й хімічному обробленню.

У ротовій порожнині відбувається первинне ферментування вуглеводів, цьому сприяють секрети слинних залоз, що містять фермент амілазу.

Правильна відповідь – Б. 

ТЕМА: Норми й гігієна харчування. Вітаміни, їхні властивості. Авітамінози, гіпо- і гіпервітамінози.

Завдання скеровано на перевірку розуміння ролі вітамінів у життєдіяльності організмів.

Вітамін С (аскорбінова кислота) є складником ферментів, які забезпечують засвоєння білка клітиною, а завдяки цьому – міцність тканин, особливо сполучної та м’язової; швидке загоєння ран; правильні реакції імунітету; нормальне продукування гормонів.

Гіпо- й авітаміноз вітаміну С спричиняє цингу – захворювання, за якого порушується синтез білків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА. Виділення. Сечовидільна система людини. Будова та функції нирок. Будова нефрону. Утворення та виведення сечі

В основі завдання наведено два твердження, які необхідно проаналізувати й визначити їхню правильність. Надалі знайти відповідь, у якій вказані всі правильні твердження.

Перше твердження є неправильним, виходячи з того, що реабсорбція відбувається не в капілярах клубочка, а в канальцях нефронів. 

Друге твердження є правильним, виходячи з того, що в цій частині нефрону повної реабсорбції зазнає глюкоза, а також реабсорбується 85 % води та натрію хлориду. Активному всмоктуванню, тобто з використанням енергії АТФ, підлягають амінокислоти та вітаміни.

Таким чином, має рацію лише другий учень.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Ендокринна система. Гормони. Функції залоз внутрішньої та змішаної секреції.

Завдання скеровано на перевірку знання складників ендокринної системи й розуміння їхніх функцій.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку,– надниркову залозу, що є залозою внутрішньої секреції.

Надниркова залоза виробляє і виділяє в кров адреналін. Цей гормон забезпечує термінову мобілізацію ресурсів організму й підвищення м’язової працездатності, що сприяє виживанню організму в надзвичайних умовах, тобто в умовах стресу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Органи чуття. Будова й функції органів зору. Сприйняття зображення предметів, світла, кольору.

Завдання скеровано на перевірку знання складників сенсорних систем і розуміння їхніх функцій.

Аналізатори або сенсорні системи – це сукупність утворень, що сприймають, передають і аналізують інформацію, що в різних формах надходить від довкілля і внутрішнього середовища організму.

Кожний аналізатор складається з трьох основних частин: периферичної (рецептори), провідної (чутливі нервові волокна) і центральної (центри мозкового стовбура й певна чутлива ділянка кори головного мозку).

У відповідній зоні аналізатора в корі головного мозку відбувається остаточний аналіз і синтез сенсорної інформації.

Кожний аналізатор має певну локалізацію – місцеположення в корі великих півкуль. Зоровий аналізатор лежить переважно в потиличній, руховий – у тім’яній, слуховий – у скроневій ділянці кори великих півкуль головного мозку.

Тож унаслідок ушкодження потиличної частки кори головного мозку може бути порушена робота зорової сенсорної системи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем, їхній статистичний характер.

Завдання скеровано на перевірку знання встановлених Грегором Менделем закономірностей успадкування ознак і вміння застосовувати їх для розв’язування задач із генетики.

За результатами аналізування умови задачі можна дійти висновку, що йдеться про моногібридне схрещування. Тобто схрещування особин, які різняться однією ознакою.

За умови повного домінування домінантна ознака проявляється й у гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот.

Оскільки схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневих потомків, умовний запис першого схрещування такий:

P1 АА×аа

F1 Аа.

Отже, отримано одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя). Надалі, унаслідок схрещування гібридів першого покоління між собою, у другому поколінні отримано 45 коричневих і 15 сірих норок (3 : 1):

P2 Аа × Аа

F2 АА Аа Аа аа.

Отже, отримано розщеплення за генотипом 1 : 2 : 1 (другий закон Менделя).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Взаємодія генів та її типи.

Завдання скеровано на перевірку знань про різні типи взаємодії алельних генів.

В умові завдання описано типовий приклад комплементарності.

Комплементарність – це така взаємодія неалельних генів, за якої одночасна дія двох домінантних генів різних локусів дає нову ознаку. Кожний із домінантних генів, які називають комплементарними, може проявлятися самостійно, якщо інший перебуває в рецесивному стані, але разом вони зумовлюють новий стан ознаки.

Приклад комплементарної дії генів – спадкування забарвлення оперення у хвилястих папужок. Ген А відповідає за синтез блакитного пігменту. Ген В відповідає за синтез жовтого пігменту. Комбінування алелів цих двох локусів дає комбінацію забарвлень.

Якщо в генотипі пташки є і домінантний алель А (блакитний пігмент), і домінантний алель В (жовтий пігмент), то змішування жовтого й блакитного пігментів дасть нову ознаку – зелене забарвлення оперення.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості та статистичні закономірності.

Завдання скеровано на перевірку знання про модифікаційну мінливість та її властивості.

Модифікаційна мінливість – зміни переважно пристосувального характеру у фенотипі організму, які відбуваються внаслідок взаємодії генотипу з навколишнім середовищем.

Зміни в організмі й модифікації не успадковуються. Модифікаційну мінливість зумовлено тим, що всі організми тією чи тією мірою живуть у різних умовах, а тому змушені по-різному реагувати на чинники навколишнього середовища, що й приводить до різноманітності фенотипів.

У наведеному в завданні прикладі ознака фенотипу (зовнішній вигляд кульбаб) змінюється залежно від змін умов навколишнього середовища (різних місцезростань). Це є властивістю модифікаційної мінливості, про яку йдеться в одному з варіантів відповіді.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Зародковий (ембріональний) етап розвитку організмів, його особливості у тварин.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів розвитку зародка.

Зародком називають організм від моменту запліднення і включно до восьмого тижня внутрішньоутробного розвитку.

На сьому добу після запліднення зародок починає заглиблюватися в стінку матки, утворюючи первинні ворсинки. Цей процес – з’єднання зародка з організмом матері – називають імплантацією.

Зародкові клітини мають ферменти, що частково руйнують слизову оболонку й судини матки. Кров, що витікає з пошкоджених судин, оточує зародок, який починає отримувати з неї поживні речовини й кисень. Від цього моменту зародкові клітини, які «дихали» за рахунок анаеробного, безкисневого газообміну, переходять на аеробний, кисневий.

Тобто імплантація – це процес занурення ембріона в слизову оболонку матки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

Завдання скеровано на перевірку розуміння поняття «ланцюг живлення» і процесів, що відбуваються в ньому.

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого виду, називають ланцюгами живлення.

Для правильного розв’язання завдання потрібно вказати трофічний рівень, на якому перебувають організми, що є джерелом фосфоровмісних сполук для організмів – консументів І порядку.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу становлять автотрофні організми, які є їжею для мікроорганізмів і рослиноїдних тварин. Наступними ланками є хижаки (консументи) 1-го порядку й хижаки 2-го порядку. Тобто фосфоровмісні сполуки потрапляють в організми консументів І порядку з першого трофічного рівня.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди.

Завдання скеровано на перевірку знання послідовності, у якій особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого виду, тобто закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу становлять автотрофні організми. Наступними ланками є хижаки (консументи) 1-го порядку й хижаки 2-го порядку. Тому правильна відповідь – дерево.

Правильна відповідь – В.