Біологія

ТЕМА: Основні положення еволюційної гіпотези

Для відповіді на завдання необхідно знати основні положення еволюційного вчення Ч. Дарвіна: еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

Природний добір проявляється в переважаючому виживанні та розмноженні найбільш пристосованих до умов середовища життя організмів певного виду.

За Ч. Дарвіном, існує три форми боротьби за існування: внутрішньовидова, міжвидова та з факторами неживої природи.

В умові завдання описаний результат міжвидової боротьби за існування, що проявляється у змаганні між особинами різних видів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Кругообіг речовин.

Для виконання завдання необхідно знати, як здійснення функцій живої речовини пов’язано з міграцією атомів і молекул у процесі колообігу речовин, тобто біогеохімічного циклу Карбону.

Карбон входить до всіх органічних сполук – основи складу та біохімічних процесів живих організмів. Автотрофи здатні фіксувати вуглекислий газ і синтезувати різноманітні органічні сполуки, використовуючи для цього світлову енергію (фотосинтез). Ці речовини в подальшому по ланцюгах живлення потрапляють до гетеротрофів.

Карбон у живих організмах існує у вигляді органічних сполук і карбонатів, а поза ними – в органічних речовинах ґрунту, вуглекислому газі та різноманітних осадових породах. На певний час Карбон, який міститься в цих сполуках, вилучається із біохімічних циклів, але згодом, унаслідок життєдіяльності живих організмів (дихання, виділення тощо) він знову залучається до біогеохімічних процесів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Зміни в біогеоценозах

В основі завдання наведений приклад зміни видових співтовариств – відновлення рослинності на місці лісової пожежі.

Послідовні необоротні й закономірні зміни одного біоценозу іншим на певній ділянці середовища прийнято називати сукцесіямн.

Первинні сукцесії виникають у місцях, де життя на певний час повністю зникло, наприклад на схилах вулканів, якими текла лава.

Першопоселенцями таких ділянок стають лишайники.  Потім у міру нанесення вітрами ґрунту з’являються мохи й трав’янисті рослини. Наступний етап — утворення чагарникових угруповань. У цей період розвитку екосистеми вже з’являються популяції різних безхребетних, а згодом, коли тут починають формуватися ліси, сюди проникають і хребетні.

Вторинні сукцесії можуть бути наслідком стихійних лих, змін клімату або руйнівного впливу людини.

Типовий приклад вторинної сукцесії – це відновлення екосистеми соснового лісу після пожежі. При цьому докорінно змінюються абіотичні умови, насамперед режим освітленості, температури і вологості. Тому спочатку з насіння, що збереглося в ґрунті, виростають світлолюбні й посухостійкі трав’янисті рослини, й пожарище заростає однолітніми і багаторічними травами. Потім поступово формуються непролазні малинники, у яких місцями пробиваються молоді берізки. Згодом утворюється березовий ліс, під пологом якого відбувається відновлення соснового лісу – починають рости сосни. Через 100–150 років на цьому місці може знову з’явитися справжній сосновий бір.

Отже, відновлення рослинності на місці лісової пожежі є прикладом вторинної сукцесії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Ланцюги живлення

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання запитують про місце рослиноїдних тварин у трофічній структурі екосистеми, з чого ми робимо висновок, що йдеться про ланцюг виїдання.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу складають автотрофні організми (продуценти), потім йдуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини (консументи І порядку),  потім хижаки (консументи ІІ порядку) і редуценти – організми, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини, руйнуючи залишки мертвих рослин і тварин чи відмерлі частини рослин і тварин, абсорбуючи розчинні органічні сполуки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в біогеоценозах. Правило екологічної піраміди

Для виконання завдання необхідно знати правило екологічної піраміди − продукція організмів кожного такого трофічного рівня завжди менша в середньому до 10 разів за продукцію попереднього.

Тобто маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується. Зниження біомаси при переході з одного харчового рівня на інший зумовлене тим, що аж ніяк не вся їжа асимілюється консументами. Крім того, велика частка енергії поживних речовин, що всмоктується в кишечнику, витрачається на дихання та інші процеси життєдіяльності і лише 10–15% використовується на побудову нових клітин і тканин.

В основі завдання наведене число – 1000 кг первинної продукції, тобто це є маса ланки продуцентів, така ланка метелик, який за правилом екологічної піраміди засвоїв 100 кг біомаси, а синиця – третя ланка – засвоїла 10 кг біомаси.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основні форми біотичних взаємовідносин

В основі завдання описані біотичні зв’язки між термітами та джгутиковими найпростішими, які мешкають у кишечнику термітів.

У наведеному прикладі джгутикові найпростіші отримують в термітів середовище існування та джерело поживних речовин, а комахи від найпростіших – ферменти, які забезпечують розщеплення полісахаридів до моносахаридів.

Організми мають взаємовигідні відносини один з одним.

Такі біотичні зв’язки є прикладом мутуалізму – форми співіснування особин різних видів, від якого вони отримують взаємну користь.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основні середовища існування організмів.

Водне середовище існування характеризується високою густиною, меншим вмістом кисню, значними перепадами тиску.

За типом живлення водорості – фотосинтетики. Їхнє живлення залежить від кількості світла, а освітленість водойм швидко зменшується зі збільшенням глибини. Зазвичай на глибинах понад 150–250 м фотосинтезуючі водорості існувати не можуть. На максимальній глибині – 270 м – мешкають червоні водорості, здатні вловлювати слабке розсіяне світло. На глибини понад 1500 м світло взагалі не проникає.

Тому зниження рівня освітленості – чинник, що обмежує поширення водоростей на значних глибинах.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Особливості будови, властивості та функції нуклеїнових кислот

Для виконання завдання необхідно знати будову нуклеїнових кислот.

Нуклеїнові кислоти – складні високомолекулярні біополімери, мономерами яких є нуклеотиди.

Молекула нуклеотиду складається з трьох частин: залишків нітратної основи, п’ятивуглецевого моносахариду (пентози) та ортофосфатної кислоти.

Залежно від виду пентози, що входить до складу нуклеотиду, розрізняють два типи нуклеїнових кислот: дезоксирибонуклеїнову (ДНК) і рибонуклеїнові (РНК). До складу ДНК входить залишок дезоксирибози, а РНК – рибози.

Молекула ДНК складається з двох ланцюгів нуклеотидів, які сполучаються між собою за допомогою водневих зв’язків.

Молекули РНК клітин прокаріотів та еукаріотів складаються з одного ланцюга. Таким чином, РНК, що синтезована на фрагменті ДНК, яка складається з двох ланцюгів і має у своєму складі 2400 нуклеотидів, буде містити залишків рибози (тобто кількість нуклеотидів) у два рази менше, а саме 1200 нуклеотидів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Особливості будови, властивості та функції вуглеводів

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображений на рисунку.

Зображений об’єкт є представник Класу Ракоподібних, Типу Членистоногі.

Для представників цього типу характерною ознакою є наявність твердої хітинової кутикули, що є покривом тіла, а також виконує функцію зовнішнього скелету.

Хітин належить до полісахаридів– це біополімери, молекулярна маса деяких з них може сягати кількох мільйонів. Вони майже не розчиняються у воді і не мають солодкого присмаку.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Гiдрофiльнi та гідрофобні сполуки

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови птахів.

Птахи мають суху шкіру, майже позбавлену залоз. Лише над основою хвоста в багатьох водоплавних видів відкриваються протоки куприкової залози.

Секретом цієї залози (жироподібною речовиною) птахи змащують за допомогою дзьоба пір’яний покрив, що робить його еластичним та водонепроникним. Ця жироподібна речовина є різновидом простих ліпідів – воском.

Ліпіди – переважно гідрофобні органічні сполуки, які розчиняються в неполярних речовинах. Воски виконують здебільшого захисну функцію. Таким чином, якщо водоплавного птаха помити з милом, то зникне восковий (жировий) наліт на пір’ї то він може потонути.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Явище взаємодії частин зародка

У процесі зародкового розвитку тварин виділяють кілька послідовних етапів: дроблення, яке закінчується формуванням одношарового зародка – бластули; розвиток дво- або тришарового зародка – гаструли; етапи закладання тканин та органів.

Зародковий розвиток починається з дроблення зиготи.

Дроблення – це ряд послідовних мітотичних поділів зиготи. Утворені клітини – бластомери – в інтерфазі не ростуть, і тому їхні розміри після кожного поділу зменшуються вдвічі, а об’єми ядер не змінюються. У цей час зазвичай не відбувається транскрипції власних генів, а лише материнської іРНК. Тому в ситуації, коли клітини зародка на стадії двох бластомерів розділяються і гине один з бластомерів, ми робимо прогноз, що з другого сформується нормальний організм.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Модифікаційна мінливість

Монозиготні двійні формуються внаслідок поділу одного плідного яйця на різних стадіях його розвитку й складають 1/3 від всіх двійнят.

Припускають, що поділ заплідненої яйцеклітини може відбуватися в результаті затримки імплантації та дефіциту кисневої насиченості. Ця теорія дозволяє також пояснити і більш високу частоту аномалій розвитку серед монозиготних близнюків у порівнянні з дизиготних. Можливо, що причиною поліембріонії може бути механічне роз'єднання бластомерів (на ранніх стадіях дроблення), що виникає в результаті охолодження, порушення кислотності і іонного складу середовища, впливу токсичних та інших факторів.

Причиною фенотипових відмінностей між монозиготними близнюками є модифікаційна мінливість.

Модифікаційна мінливість – зміни у фенотипі організму, що в більшості випадків мають пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем. Модифікаційна мінливість – результат не змін генотипу, а його реакції на умови навколишнього середовища. Тобто структура генів не змінюється, змінюється експресія генів. Унаслідок цього під дією факторів навколишнього середовища на організм змінюється інтенсивність ферментативних реакцій, що обумовлюється зміною інтенсивності їх біосинтезу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем. Групи крові. Множинний алелізм.

При виконанні завдання необхідні знання щодо різних типів взаємодії алельних генів.

У завданні описаний типовий приклад кодомінування – успадкування груп крові в людини.

Кодомінування – це такий тип взаємодії алельних генів, за якого кожний з алелів проявляє свою дію й жодний алель не пригнічує дію іншого. У результаті в гетерозигот формується нова ознака.

Групи крові визначають за наявністю на поверхні еритроцитів білків аглютиногенів А, В або відсутністю аглютиногенів.

Відповідно ці ознаки кодують три алелі, які позначають: А, В, 0. Два перших – домінантні, третій – рецесивний.

Алелі можуть утворювати шість генотипів: АА, А0, ВВ, В0, 00, АВ. При цьому утворюють чотири фенотипи, які називають групами крові. Перша група крові – 00, друга група крові – А.А, А0, третя група – В.В, В0, четверта група – А.В. хлопчик з І (00) групою крові і його сестра з ІV (AB) групою можуть мати батьків з групою крові А0 (ІІ) та В0 (ІІІ).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Сенсорні системи

Для виконання завдання необхідно знати будову зорового аналізатора.

На рисунку зображений зоровий аналізатор людини.

Зоровий аналізатор – орган чуттів, що відповідає за сприйняття світла, кольору, величини (розміру), взаємного розташування та відстані між предметами.

Буквою Х позначений кришталик – складова ока, двовипукла лінза із змінною фокусною відстанню. Кришталик складається з волокон, клітини яких не мають ядер. За формою волокна – довгі шестикутні призми. Разом з роговою оболонкою ока кришталик заломлює світло, фокусуючи його на сітківці. Залежно від віддалі до предмета, який потрібно розглянути, кришталик може міняти свою кривизну. А з віком він стає більш плоским, втрачає еластичність і зазвичай спричинює далекозорість.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Похідні шкіри людини

Нігті – це рогові пластинки на тильній поверхні кінців пальців верхніх й нижніх кінцівок.

Нігті є похідними шкіри.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основні залози внутрішньої секреції людини та їхні функції

В основі завдання наведено одне з порушень функцій ендокринних залоз – гіпофункція гіпофіза.  Необхідно указати захворювання, причиною якого є це порушення.

Залози можуть виділяти гормони в надлишку, що супроводжується їх гіперфункцією. В інших випадках залози можуть виробляти мало гормонів, тоді виявляється недостатність їх в організмі – гіпофункція.

Гіпер- і гіпофункція призводять до порушення життєдіяльності організму, виникнення захворювань.

Карликовість виникає внаслідок гіпофункції гіпофіза у молодому віці.

Гігантизм виникає внаслідок гіперфункції гіпофіза у молодому віці.

Причиною виникнення цукрового діабету є порушення функціонування підшлункової залози.

Аддисонову хворобу спричиняє гіпофункція надниркових залоз.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Будова ротової порожнини та травлення в ній

Для виконання завдання необхідно знати будову та функції органів травлення.

Вуглеводи починають розщеплюватися в ротовій порожнині, чому сприяють секрети слинних залоз, що містять фермент амілазу.

Ротова порожнина поділяється на присінок і власне ротову порожнину, є початковим відділом травної системи, куди за звичайних умов їжа надходить насамперед і підлягає механічній і хімічній обробці.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Будова та функції дихальної системи

Для виконання завдання необхідно знати органи дихання та послідовність процесів зовнішнього дихання.

Видих відбувається переважно в результаті скорочення еластичних стінок альвеол, розтягнутих під час вдиху, та розслаблення м’язів, що його забезпечували. При глибокому видиху скорочуються внутрішні міжреберні м’язи, що зменшує об’єм грудної порожнини, і тиск в альвеолах стає вищим за атмосферний. Під час видиху повітря з альвеол потрапляє в розгалуження бронхів – бронхіоли, потім надходить у бронхи, трахею, гортань і носову порожнину.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Внутрішнє середовище організму

Відкриття груп крові й можливості її переливання стало могутнім засобом порятунку життя людей від наслідків великих кровотеч і крововтрат, під час складних хірургічних операцій, воєнних дій тощо.

Залежно від потреб хворих, переливають не тільки цільну кров, а й її складові: плазму, еритроцити, лейкоцити, тромбоцити.

При отруєнні організму чи його зневодненні вводять стерильні кровозамінники – фізіологічний розчин.

Фізіологічний розчин – штучно приготований водно-сольовий розчин, за осмотичним тиском і сольовим складом близький до плазми крові. Найпростішим з них є 0,9% водний розчин кухонної солі – хлориду натрію (NaCl).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Будова та робота серця

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови та роботи серця.

Серце – це перехрестя, де змінюється «траса», якою рухається кров. Його порожнину розділяє суцільна перегородка, яка перешкоджає змішуванню венозної й артеріальної крові.

Праве передсердя та правий шлуночок заповнені венозною кров’ю.

Ліве передсердя та лівий шлуночок заповнені артеріальною кров’ю.

Аби кров циркулювала кровоносною системою, серце працює як насос. Передсердя і шлуночок кожної частини серця сполучені отворами, у яких є клапани.

Клапан у лівій частині серця складається з двох стулок, його називають двостулковим. Клапан у правій частині – тристулковий.

Клапани з’єднані з внутрішньою поверхнею шлуночка сухожильними нитками і відкриваються лише в один бік, коли кров із передсердя надходить до шлуночка. Система клапанів серця перешкоджає зворотному току крові зі шлуночків до передсердь. Кров рухається судинами завдяки скороченням серця, які чергуються з його розслабленнями.

Скорочення серцевого м’яза називають систолою, а розслаблення – діастолою. Систола і діастола разом складають серцевий цикл.

У серцевому циклі три фази: систола передсердя (0,1 с), систола шлуночків (0,3 с) і спільна пауза – діастола (0,4 с). Один цикл триває 0,8. Серцевий цикл починається систолою передсердь. Скорочення обох передсердь відбувається одночасно: стулкові клапани відкриваються і кров перетікає до шлуночків. Слідом іде систола обох шлуночків. Тиск крові в шлуночках збільшується, стулкові клапани закриваються.

Патологія серця, яка описана в умові, може призвести до такого наслідку: частина артеріальної крові під час систоли повертається в передсердя.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вегетативна нервова система

У завданні необхідно вказати регуляторний фактор, який забезпечує уповільнення скорочення серця.

У відповідях наведені фактори гуморальної (гормони) та нервової регуляції (симпатичні та парасимпатичні нерви).

Гормон вазопресин (антидіуретичний) регулює процес утворення сечі: під його впливом збільшується зворотне всмоктування води й одночасно зменшується реабсорбція мінеральних речовин.

Ендокринна регуляція роботи серця пов’язана з дією гормону надниркових залоз – адреналіном, що посилює і прискорює скорочення серця.

Робота серця змінюється рефлекторно за участю вегетативної системи. Імпульси, що надходять до нього по симпатичних нервах, посилюють і прискорюють серцеві скорочення, а імпульси, що надходять по парасимпатичних нервах – послаблюють і сповільнюють їх.

Гальмування серцевої діяльності здійснюється найбільшим парасимпатичним нервом – блукаючим, який відходить від головного мозку.

Отже, серце скорочується повільніше під дією парасимпатичних нервів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Рефлекторний принцип діяльності нервової системи

Автоматична цілісна стереотипна реакція організму на певний подразник, на зміни зовнішнього середовища або внутрішнього стану, яка здійснюється при обов'язковій участі центральної нервової системи називається рефлекс.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Опорно-рухова система

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови та функції м’язів.

Грудну порожнину від черевної відокремлює діафрагма.

Діафрагма – грудочеревна перепона, яка відмежовує грудну порожнину від черевної, служить для розширення легенів. Утворена системою поперечносмугастих м’язів, які очевидно є похідними системи прямого м'яза живота. Властива лише ссавцям. Зазвичай верхівка правого купола діафрагми розташована на рівні четвертої, а лівого – на рівні п'ятої міжреберної щілини. Під час вдиху куполи діафрагми опускаються на 2–3 см і стають плоскими.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Тканини людського організму

У цьому завданні перевіряється вміння розпізнавати на рисунку елемент будови скелетного м’яза та знаходити його серед перелічених.

Кожен м’яз складається з великої кількості багатоядерних м’язових волокон і сполучної тканини.

Сполучна тканина утворює сухожилля, за допомогою яких м’язи прикріплюються до кісток. Зверху м’яз вкритий тонкою сполучнотканинною оболонкою – фасцією. Фасція відокремлює різні групи м’язів, робить їх порівняно самостійними, забезпечуючи унікальні складні рухи різних частин тіла. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Особливості внутрішньої будови ссавців

Для виконання завдання необхідно знати особливості внутрішньої будови ссавців.
В умові завдання подано ознаки організації саме ссавців: наявність волосяного покриву і чотирикамерного серця, діафрагми — грудочеревної перепони, яка відмежовує грудну порожнину від черевної, служить для розширення легенів і притаманна лише ссавцям.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Пристосованість птахів до польоту

Однією з головних особливостей птахів порівняно з іншими групами хребетних є здатність до польоту.

Уміння пересуватися в повітрі визначає всю біологію цього класу тварин, у тому числі будову організму. Тіло птахів компактне, обтічної форми. Рух у повітрі здійснюється за допомогою передніх кінцівок, які перетворилися на крила, а також хвоста.

Крила слугують як аеродинамічними поверхнями, що утримують птаха в повітрі, так і джерелом тягової сили для руху вперед.

Скелет птахів легкий і міцний, оскільки частина кісток має порожнину, заповнену повітрям.

Є ряд пристосувань до польоту і в будові внутрішніх органів птахів, а саме відсутність сечового міхура – сеча не затримується, а виділяється з клоаки назовні разом з калом, що суттєво зменшує вагу тіла.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Клас Плазуни

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови плазунів.

Зовнішній шар покривів плазунів, на відміну від земноводних, роговіє. Шкіра суха, практично без залоз, вкрита роговими лусками, щитками або пластинками – похідними покривного епітелію.

Такі покриви захищають тварин від механічних ушкоджень і зайвих втрат вологи. Тому наявність рогових лусочок на шкірі – це є адаптивна ознака плазунів як тварин суходолу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Клас Хрящові риби

Плавці забезпечують рух риб або регулюють положення їхнього тіла. Парні грудні та черевні плавці слугують своєрідним «стерном глибини», дають змогу змінювати напрямок руху.

У риб також є плавальний міхур – тонкостінний виріст стравоходу, який заповнений газами і допомагає рибам триматися у товщі води. Його стінки оплетені кровоносними капілярами. Кров, яка рухається мережею капілярів, приносить гази або поглинає частину їх.

Завдяки плавальному міхуру риби можуть перебувати на різних глибинах, витрачаючи при цьому мінімум енергії. Коли риба занурюється на глибину, частина газів переходить з порожнини міхура в кров і питома маса риби збільшується. Навпаки, коли риба піднімається ближче до поверхні води, частина газів переходить з крові в порожнину міхура й питома маса риби зменшується.

Певну участь плавальний міхур бере й у газообміні: за нестачі кисню в довкіллі він у певній кількості може надходити в кров із суміші газів, яка заповнює його порожнину. Плавальний міхур є лише в кісткових риб, тому він відсутній в акули як представника хрящових риб.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Тип Членистоногі. Клас Комахи

Для виконання завдання необхідно знати загальні риси будови представників класу Комахи.

Тіло комах поділяється на три відділи: голова, груди та черевце. Для представників цього класу характерним є наявність однієї пари вусиків.

Наявність хітинової кутикули є загальною ознакою всіх представників типу Членистоногі.

Ознаку, за якою зображену тварину можна віднести до класу Комахи, є наявність трьох пар ходильних кінцівок.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Роль дощових черв’яків у процесах ґрунтоутворення

В основі завдання описано дослідження щодо ролі дощових черв’яків у природі.

Запропоновано за результатами зробити висновок.

Для виконання цього завдання необхідно знати середовище існування та особливості життєдіяльності цих тварин.

Дощові черви пристосовані до життя в ґрунті та живляться відмерлими рештками рослин. Прокладаючи довгі ходи, вони забезпечують перемішування та розпушення ґрунту. Це у свою чергу поліпшує проникнення повітря та води до кореневої системи рослин, таким чином сприяючи підвищенню врожайності рослин. Саме такі результати описані в дослідженні.

Можна зробити висновок, що дощові черв’яки відіграють надзвичайно важливу роль у поліпшенні аерації ґрунту і його дренажу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Тип Плоскі черви

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови паразитичних червів.

Печінковий сисун відноситься до типу Плоскі черві, класу Сисуни. Сисуни – це виключно паразитичні тварини, що мешкають у різноманітних внутрішніх органах (печінці, кишечнику, легенях, кровоносних судинах тощо) людини й тварин.

Свинячий ціп’як і ехінокок відносяться до типу Плоскі черві, класу Стьожкові черви, теж виключно паразитичні тварини.

Планарія біла відноситься до типу Плоскі черви, класу Війчасті черви. Війчасті черви поширені в морях і прісних водоймах, зрідка – на суходолі, у вологих лісах. Назва класу походить від того, що тіло цих тварин укрите війчастим епітелієм. Планарія біла – хижак.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Особливості будови одноклітинних тварин та процесів їхньої життєдіяльності.

Для виконання завдання необхідно знати особливості одноклітинних тварин.

Форамініфери – переважно донні мешканці. Клітина форамініфер розташована всередині черепашки.

До складу черепашки входить карбонат кальцію. Черепашки мають великий отвір – устя, а їхні стінки пронизані численними порами. Через ці отвори назовні виходять тоненькі видовжені несправжні ніжки, які в деяких місцях зливаються між собою, утворюючи ловильну сітку.

Радіолярії – планктонні тварини. Більшість видів має внутрішньоклітинний скелет складної будови із Силіцій (II) оксиду (кремнезему) та інших мінеральних речовин, їхні тоненькі несправжні ніжки також утворюють ловильну сітку.

Інфузорія та лямблія навколо своїх клітин панцира не утворюють.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Постембріональний розвиток, його типи і етапи у тварин

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображені на рисунку.

Зображені об’єкти є представниками класу Комахи, типу Членистоногі.

Для представників цього класу характерною ознакою є непрямий розвиток, але в представників різних груп він може відбуватися з неповним або повним перетворенням.

У разі розвитку з неповним перетворенням з яйця вилуплюється личинка, яка загалом нагадує дорослу особину, але позбавлена крил. Вона живиться, линяє, росте і розвивається. Після останнього линяння личинка перетворюється на статевозрілу особину. Отже, за неповного перетворення комаха проходить такі фази розвитку: яйце, личинка, доросла особина. Серед зображених організмів такий розвиток притаманний об’єктам під номером 1 – представник ряду Прямокрилі та під номером 3 – представник ряду Клопи.

У жуків (ряд Твердокрилі – об’єкт під номером 4), мух (ряд Двокрилі – об’єкт під номером 2) розвиток відбувається з повним перетворенням: їхні личинки значно відрізняються від статевозрілих особин. У них немає складних очей, часто відсутні або вкорочені кінцівки, ротові органи можуть бути іншої будови, почасти є особливі личинкові органи. Після кількох линянь личинка перетворюється на лялечку, яка не живиться та зазвичай нерухома. На фазі лялечки відбувається повна перебудова організму. Через певний час з оболонки лялечки виходить доросла комаха. Отже, при повному перетворенні комахи проходять фази яйця, личинки, лялечки, дорослої особини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основні видозміни кореня

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображені на рисунку.

Зображені об’єкти є видозмінами кореня. Крім основних (утримування рослини в ґрунті, мінеральне живлення та транспортування розчинів поживних речовин до надземної частини), корінь може виконувати і додаткові функції. Унаслідок цього виникають його видозміни, які набувають певних специфічних рис будови.

У рослин, які оселяються на стовбурах дерев, можуть виникати повітряні корені. Це додаткові корені, які відходять від стебла і звисають у повітрі. Зазвичай вони притаманні рослинам тропічних лісів, де в повітрі завжди багато вологи. Наприклад, повітряні корені притаманні тропічним орхідеям – об’єкт на рисунку під літерою А.

Дихальні корені характерні для рослин, що зростають на болотах та надмірно зволожених ґрунтах, де відчувається гостра нестача кисню. Ці корені можуть відростати від бічних. Вони слугують для постачання кисню до клітин кореневої системи. Тому дихальні корені ростуть не в глиб ґрунту, а піднімаються прямо вгору і мають тонку кору. Такі корені притаманні, наприклад, болотяному кипарису – об’єкт на рисунку під літерою Б.

Корені-причіпки трапляються в ліан. Ліанами називають рослини, стебла яких піднімаються вгору за допомогою додаткових коренів, вусиків (виноград) або обвиваються навколо іншої рослини чи штучної опори (наприклад, хміль, деякі сорти квасолі). Такі корені притаманні, наприклад, плющу – об’єкт на рисунку під літерою В.

У цієї рослини вздовж тонкого стебла розміщені коротенькі додаткові корені. За їхньою допомогою рослини прикріплюються до опори, піднімаючи стебло вгору. Чіпкими коренями плющ легко чіпляється навіть до гладеньких вертикальних стін будівель. У рослин з високим та тонким стеблом можуть нерідко утворюватися додаткові корені, які виконують функцію підпорок. Це так звані опорні корені. У деяких південних дерев з дуже розгалуженою кроною, як у інжиру, вони відростають від товстих бічних гілок у вигляді підпор. А в кукурудзи ці корені утворюються поблизу основи наземного стебла – об’єкт на рисунку під літерою Г.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Тканини та органи рослин

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови рослинних тканин.

Для пересування по рослині розчинених у воді поживних речовин слугують провідні тканини. Тим самим здійснюється постійний зв'язок між надземними та підземними органами рослини.

Речовини по рослині рухаються у двох напрямках: висхідному та низхідному.

Висхідний рух забезпечує ксилема (судини, що складаються з відмерлих трубчастих клітин, розташованих одна над одною), низхідний – флоема (ситоподібні трубки – видовжені, позбавлені ядер живі клітини. Вони також розташовані одна над одною, а їхні поперечні стінки не руйнуються. Вони мають велику кількість дрібних отворів і нагадують сито, звідки і походить їхня назва).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Будова і різноманітність квіток

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови і різноманітність квіток.

Квітка, як генеративний орган притаманний лише рослинам відділу Покритонасінних, який поділяють на два класи: Дводольні й Однодольні.

В основу класифікації покритонасінних покладено особливості будови квітки, суцвіть і плодів, кількість сім’ядолей у насінині, тип кореневої системи, особливості будови листків і стебла тощо. Квітка становить собою видозмінений пагін. Вона складається з квітконіжки, квітколожа, оцвітини, тичинок та маточок.

Чашечка складається із видозмінених листків – чашолистків, що мають переважно зелений колір. Чашолистки захищають внутрішні частини квітки від ушкоджень, особливо коли квітка ще не розцвіла і перебуває у стані пуп'янка.

Найпомітніша частина квітки – віночок. Він складається з пелюсток – видозмінених листків, що забарвлені переважно яскраво. Віночок захищає тичинки і маточку, а також приваблює комах – запилювачів. Чашечка і віночок у багатьох рослин разом складають подвійну оцвітину, як у петунії та вишні. У деяких рослин усі частини оцвітини однакові за формою та забарвленням. Таку оцвітину називають простою, наприклад у конвалії та тюльпана. Квітки з простою оцвітиною характерна рослинам, що належать до класу Однодольні, а саме з родин Лілійні, Цибулеві та Злакові.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Відділ Голонасінні

Для виконання завдання необхідно знати загальні риси будови голонасінних рослин.

Запилення – перенесення пилкових зерен до частин рослини, у яких розміщені насінні зачатки з яйцеклітинами. Пилкові зерна та насінні зачатки у голонасінних рослинах формуються у шишках. Це вкорочені видозмінені пагони, листки яких перетворилися на луски. Наприклад у сосни є чоловічі та жіночі шишки, що розташовані на одній рослині. У чоловічих шишках утворюються пилкові зерна, а в жіночих – насінні зачатки. Чоловічі шишки мають лише один тип лусок. З їхнього нижнього боку розміщені два пиляки, у яких формуються пилкові зерна. Пилкове зерно вкрите двома оболонками. У двох місцях зерна ці оболонки мають між собою заповнені повітрям порожнини – повітряні мішки. Вони полегшують пилок, тому він може переноситися вітром на великі відстані.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відділ Мохоподібні

Для виконання завдання необхідно знати будову та особливості життєдіяльності вищих спорових рослин.

Вищі спорові рослини – група наземних рослин, які розмножуються та поширюються за допомогою спор. До них належать Мохоподібні, Плауноподібні, Хвощеподібні, Папоротеподібні. У їхньому життєвому циклі обов'язково чергуються два покоління – статеве (гаметофіт) й нестатеве (спорофіт). Особини цих поколінь значно відрізняються одна від одної.

Зозулин льон – представник відділу Мохоподібних. На верхівках деяких рослин зозулиного льону можна помітити на довгих ніжках коробочки, вкриті кришечкою. Це особини нестатевого покоління, які розвиваються із заплідненої яйцеклітини. Коробочка – це спорангій. Коли спори в коробочці дозрівають, кришечка відпадає і спори розсіюються.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Відділ Зелені водорості

Для виконання завдання необхідно знати будову та особливості життєдіяльності зелених водоростей.

Зелені водорості є найчисленнішою серед водоростей групою. Клітини переважної більшості видів укриті клітинною стінкою із целюлози, у хлоропластах є одна або кілька ділянок (піреноїдів), у яких відбувається утворення крохмалю. Зелені водорості запасають крохмаль.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Особливості будови та процесів життєдіяльності грибів

Для виконання завдання необхідно знати будову та особливості життєдіяльності грибів.

Гриби мають деякі ознаки, притаманні рослинам, тому раніше їх разом із водоростями відносили до нижчих рослин. Клітини грибів оточені щільною клітинною стінкою, розташованою над плазматичною мембраною. Але до її складу входить не клітковина, як у рослин, а інший вуглевод хітин. Ця сполука трапляється і в деяких тварин: комах, павуків, раків. Завдяки клітинній стінці клітини грибів, як і клітини рослин, не здатні активно змінювати свою форму. У клітинах грибів, як і в клітинах рослин, є вакуолі з клітинним соком. У клітинах тварин цієї органели немає. Як і рослини, гриби не здатні до активного руху і не здатні поглинати тверду їжу, їхні клітини можуть всмоктувати лише розчини різних сполук. Клітини грибів, як і клітини більшості тварин, не мають хлоропластів та інших типів пластид. Клітини грибів так само, як і рослин і тварин, мають ядро та мітохондрії. Гриби, як і тварини, – гетеротрофні організми, що не здатні до фотосинтезу. Необхідні їм сполуки гриби створюють не з неорганічних речовин, а з тих органічних, які вони поглинають із навколишнього середовища. Тому в їхніх клітинах, як і в клітинах тварин, відкладається не крохмаль, а інший вуглевод – глікоген. Гриби подібні до тварин і такою біологічною властивістю як виділяти сечовину в процесі обміну речовин.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Особливості будови та процесів життєдіяльності вipyciв

Гепатит А (Хвороба Боткіна, Епідемічний гепатит) – гостре інфекційне захворювання, яке протікає із загальною інтоксикацією і переважно вражає печінку.

Хвора людина є основним джерелом інфекції. Заразити інших людей вона може як з останніх днів інкубаційного періоду, так і протягом усього протікання хвороби, однак найбільш заразним вважається перший тиждень хвороби. Носії вірусу є дуже небезпечним джерелом поширення цього захворювання, оскільки, по суті будучи практично здоровими, вони не дотримуються елементарних заходів, здатних захистити від захворювання як членів їх сімей, так і людей навколо.

Зараження Гепатитом А відбувається через їжу, заражену воду і контактно-побутовим шляхом. Насамперед вірус потрапляє в харчові продукти з рук, забруднених при користуванні телефоном, виділеннями при відвідуванні туалету, поручнями трамвая, автобуса та інше. У більшості випадків зараження відбувається трьома шляхами: при переливанні плазми, крові та сироватки; при проведенні ін'єкцій недостатньо стерилізованими голками і шприцами, при профілактичних вакцинаціях; при вживанні зараженої води або їжі (через рот).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Особливості будови та процесів життєдіяльності Прокаріотів

Бактерії можуть завдавати людині значної шкоди, передусім викликаючи дуже важкі захворювання.

Небезпечними для людини є бактерія гниття клостридій. Розвиваючись на м’ясі, рибі, різних консервованих продуктах, ця бактерія виділяє надзвичайно отруйну речовину – токсин. Ця речовина є причиною ботулізму.

Захворювання зазвичай розвивається, коли людина вживає їжу, що накопичила токсин унаслідок забруднення її та розмноження вегетативних форм збудника, тобто якщо в харчовому продукті виникли анаеробні умови. Найчастіше це в'ялена або слабопросолена риба, ковбаса, шинка, м'ясні, рибні, овочеві, грибні консерви. Якщо, наприклад, консервування було проведено із закриттям скляної банки негерметичною (наприклад, поліетиленовою м'якою) кришкою, то в такому продукті не буде суворої анаеробізації й тому там не виникає умов для утворення ботулотоксину. Якщо ж така скляна банка була закрита металевою кришкою, то всередині такого продукту можливий анаеробізм, що призводить до утворення ботулотоксину в разі недотримання інших умов стерилізації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Фотосинтез; його основні реакції

Фотосинтез – це процес утворення органічних сполук з неорганічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних зв’язків синтезованих вуглеводів.

У процесі фотосинтезу беруть участь дві фотосистеми – перша (І) і друга (ІІ). Фотосистемою називають структурну одиницю, що складається з пігментів та інших молекул, які беруть участь у процесах фотосинтезу і містяться у тилакоїдах хлоропластів. Кожна із фото систем має свій функціональний активний комплекс – реакційний центр, що складається з молекул хлорофілу. У реакційному центрі енергія світла використовується для здійснення подальших біохімічних процесів світлової фази фотосинтезу. Фотосинтез відбувається у дві фази – світлову і темнову.

Фотосинтез починається з того, що світлову енергію поглинають світлозбиральні пігменти фотосистеми І. Відтак вона передається в реакційний центр, де спричиняє збудження молекули хлорофілу. Електрон, якому надана додаткова енергія, електрон-транспортним ланцюгом транспортується на зовнішню поверхню мембрани тилакоїда. Таким чином, після потрапляння кванта світла на мембрану тилакоїда, фотосинтез розпочинається із збудження електронів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Загальні уявлення про клітинний цикл. Інтерфаза

Для виконання завдання необхідно мати загальні уявлення про клітинний цикл.

Період існування клітини між початками її двох послідовних поділів або ж від початку поділу до загибелі називають клітинним циклом.

Клітинний цикл складається з періодів поділу та проміжку до початку наступного поділу – інтерфази.

Інтерфаза – період між двома послідовними поділами клітини або від завершення останнього поділу до загибелі клітини. В інтерфазі клітина росте, синтезує органічні сполуки та запасає енергію у вигляді особливого типу хімічного (макроергічного) зв’язку. Тривалість інтерфази зазвичай не перевищує 90 % часу всього клітинного циклу. Досягнення клітиною певних розмірів часто спонукає її до початку наступного поділу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Поняття про каріотип. Запліднення у квіткових рослин

Для виконання завдання необхідно знати особливості запліднення у квіткових рослин.

Перед заплідненням пилкове зерно має потрапити на приймочку маточки. Після цього пилкове зерно проростає пилковою трубкою. По ній дві чоловічі статеві клітини – два спермії – з пилкового зерна потрапляють до зародкового мішка. Після цього відбувається запліднення.

Один із сперміїв (n) зливається з яйцеклітиною (n), а другий – із центральною клітиною (2n) зародкового мішка. Оскільки кожен спермій зливається з окремою клітиною зародкового мішка, цей процес у квіткових рослин дістав назву подвійне запліднення. Унаслідок злиття одного спермія з яйцеклітиною утворюється зигота (2n). Згодом з неї розвивається зародок. А з центральної клітини зародкового мішка, з якою зливається другий спермій, розвивається запасна тканина насінини із запасом поживних речовин – ендосперм (3n).

Ураховуючи подані в умові завдання відомості про диплоїдний набір хромосом у клітинах жита, що дорівнює 14, можна порахувати кількість хромосом, що знаходиться в триплоїдному ендоспермі цієї рослини. Вона буде дорівнювати: 2n (14) + n (7) = 3n (21).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Транспорт речовин через мембрани. Надмембраннi комплекси

В основі завдання описано дослід з еритроцитами. Для виконання завдання необхідно знати роль води, солей в організмі та особливості функціонування плазматичної мембрани.

Клітини тваринного організму, зокрема еритроцити, оточені плазматичною мембраною, яка є напівпроникною. Через мембрану молекули води вільно проникають усередину клітини за законом осмосу. Осмотичний тиск плазми зумовлюється, в основному, концентрацією мінеральних солей і білків, а оскільки концентрація їх відносно стала, той й осмотичний тиск сталий.

Фізіологічними розчинами називаються штучно виготовлені розчини, які містять у собі мінеральні речовини в тій самій концентрації і такого самого іонного складу, як і плазма крові. Ці розчини є ізотонічними, бо вони мають однаковий із плазмою осмотичний тиск. Унаслідок того, що цитоплазма клітини більш концентрована в порівнянні із гіпотонічним середовищем, як-то дистильована вода, за законом осмосу вода приникає всередину клітини. При цьому об’єм клітини – еритроцита – збільшується, унаслідок чого плазматична мембрана не витримує і клітина руйнується

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти

Для виконання завдання необхідні знання про особливості будови рослинної клітини.

Хлоропласти – пластиди, зазвичай забарвлені в зелений колір завдяки наявності пігменту хлорофілу. Основна функція хлоропластів – здійснення фотосинтезу.

Ядро зберігає спадкову інформацію і забезпечує її передачу від материнської клітини дочірнім. Крім того, воно є своєрідним центром керування процесами життєдіяльності клітини, зокрема регулює процеси біосинтезу білків.

Рибосоми – позбавлені поверхневої мембрани органели, які беруть участь у синтезі білків. Вони складаються з двох різних за розмірами частин – субодиниць: великої та малої. Кожна із субодиниць складається зі сполучених між собою рРНК і білків.

Вакуолі рослинних клітин заповнені клітинним соком – водним розчином органічних і неорганічних сполук.

 Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Загальні уявлення про будову клітин прокаріотів та еукapioтів

Для виконання запропонованого завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку.

Зображений об’єкт є бактеріальною клітиною. Бактерії – прокаріотичні організми і містять у клітині цитоплазму та рибосоми. Ядра вони не мають, а генетичний матеріал представлений кільцевою молекулою ДНК – нуклеоїдом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біологія − наука про живу природу

У завданні перевіряється знання біологічних термінів.

Анатомія – це наука про форму, будову організму та окремих його органів чи систем. 

Фізіологія – це наука про життєві процеси, діяльність окремих органів та їх системи і в цілому всього організму.

Гістологія – наука, що вивчає будову тканин живих організмів.

Цитологія – наука, що вивчає структурно-функціональну організацію прокаріотичних та еукаріотичних клітин, молекулярні механізми регуляції клітинних функцій.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Реакції матричного синтезу (транскрипція)

Для виконання завдання необхідно знати основні процеси матричного синтезу, їх механізми та результати.

Транскрипція – процес синтезу мРНК (або іРНК) на матриці ДНК. Місцем, де відбувається транскрипція в еукаріотичній клітині, є ядро.

Під час транскрипції інформація, яка міститься в ДНК, відповідно принципу комплементарності використовується для синтезу мРНК (іРНК) з певною послідовністю нуклеотидів. Основним учасником процесу є РНК-полімераза.

Правильна відповідь – 122.

ТЕМА: Основні середовища існування організмів: наземно-повітряне, водне, ґрунтове

Для виконання завдання необхідно визначити середовища існування зображеного організму, до яких він адаптований, орган, будова якого вказує на таке пристосування, та спосіб її запилення.

Зображений на рисунку організм є рослиною. Ця рослина належить до відділу Покритонасінні за наявністю генеративних органів – квітки. Середовища існування цієї рослини – водне, наземно-повітряне. Орган, що вказує на пристосування до середовища існування – листок. Спосіб запилення рослини – комахами.

Правильна відповідь – 332.

ТЕМА: Функції та будова органів сенсорних систем

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови слухової сенсорної системи.

Складовими нашого органа слуху є зовнішнє, середнє і внутрішнє вухо.

Зовнішнє вухо утворене вушною раковиною і зовнішнім слуховим проходом. Слуховий прохід закінчується барабанною перетинкою — тонкою пружною мембраною. Звукові хвилі, спрямовані вушною раковиною, долають слуховий прохід і діють на цю мембрану: як наслідок — вона починає коливатися. За барабанною перетинкою розміщується повітряна порожнина — середнє вухо. Від барабанної перетинки тягнеться ланцюжок маленьких кісточок, рухомо з’єднаних між собою: молоточок, коваделко і стремінце. Рукоятка молоточка прикріплена до барабанної перетинки, а стремінце впирається в іншу мембрану. Це перетинка отвору, який називають овальним вікном, – вона є межею між середнім і внутрішнім вухом. Коливання барабанної перетинки спричиняють рух слухових кісточок, які штовхають мембрану овального вікна, і вона починає коливатися.

Правильна відповідь – ВГБА.

ТЕМА: Аналогічні та гомологічні органи, рудименти та атавізми, мімікрія та її види

Для виконання завдання необхідно знати поняття, що були сформульовані у галузі порівняльної анатомії.

Порівняльна анатомія — біологічна наука, що вивчає будову тіла, окремих органів та їхніх систем різних систематичних груп тварин і людини,  з'ясовує шляхом порівняння закономірності змін, що їх зазнають органи та їх системи в процесі еволюції організмів. У порівняльній анатомії часто використовують такі поняття: гомологічні органи – подібні структури у різних видів, що мають загального предка.

Гомологічні органи можуть виконувати різні функції. Наприклад, ласт тюленя та рука людини. Наявність гомологічних органів свідчить про те, що загальний предок мав вихідний орган, який змінювався в залежності від середовища проживання. Аналогічні органи – подібні структури у різних видів, які не мають загального предка. Аналогічні органи мають подібну функцію, проте мають різне походження і будову. Аналогічними структурами можна назвати зябра риби і зябра рака, які еволюціонували в подібних умовах, але мали різних предків. Аналогічні органи є прикладами пристосування різних за походженням органів до схожих умов навколишнього середовища. Рудименти — органи, недорозвинені чи спрощені у певних видів порівняно з подібними утворами предкових форм унаслідок втрати своїх функцій протягом філогенезу (еволюційного розвитку виду). Іноді рудиментарні органи здатні виконувати якусь допоміжну функцію. Рудиментарним є тазовий пояс у безногої ящірки. Атавізм — поява в окремих організмів якогось виду ознак, які існували у віддалених предків, але були втрачені в процесі еволюції. Прикладом атавізму є розвиток хвоста у людини.

Правильна відповідь – ВДБГ.

ТЕМА: Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення Трофічний рівень

Послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називаються ланцюгами живлення.

В основі завдання наведено компоненти ланцюга виїдання. Необхідно встановити правильну відповідність між компонентами ланцюга та їхньою загальною масою.

Для виконання завдання необхідно знатизакономірності передачі енергії та біомаси між трофічними рівнями біогеоценозів.

Правило екологічної піраміди − продукція організмів кожного наступного трофічного рівня завжди менша у середньому до 10 разів за продукцію попереднього. Тобто маса кожної подальшої ланки ланцюга живлення прогресивно зменшується. Зниження біомаси при переході з одного харчового рівня на інший обумовлене тим, що далеко не вся їжа асимілюється консументами. Крім того, велика частка енергії поживних речовин, що всмоктується у кишечнику, витрачається на дихання та інші процеси життєдіяльності і лише 10-15% використовується на побудову новихклітин і тканин. Отже, якщо нам в умові завдання подана маса консумента ІІІ порядку (Морський леопард) – 300 кг , користуючись правилом екологічної піраміди, встановлюємо масу консумента ІІ порядку (пінгвін) – 3000 кг, масу консумента І порядку (риба) – 30000 кг, і масу продуцента (планктон) – 300000 кг.

Правильна відповідь – ГВБД.

ТЕМА: Моногібидне та дигібридне схрещування

При виконанні завдання необхідні знання закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.

Аналізуючи варіанти відповідей, можна констатувати, що в завданні йдеться про дигібридне схрещування. Дигібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються двома парами ознак. Закон незалежного успадкування ознак засвідчує, що кожна пара альтернативних варіантів ознак успадковується незалежно від інших пар і дає розщеплення 3:1 за кожною з пар (як і при моногібридному схрещуванні). При дигібридному схрещуванні (коли спостереження ведеться за двома ознаками) серед гібридів другого покоління спостерігають розщеплення 9 : 3 : 3 : 1. Запишемо перше схрещування:

P1 Ввсс×Ввсс

F1 ВВсс, 2Ввсс, ввсс

Отже, отримали за фенотипом 3 (білі кулеподібні): 1 (жовті кулеподібні).

Запишемо друге схрещування:

P1 Ввсс×ввсс

F1 ВВсс, ввсс

Отже, отримали за фенотипом 1 (білі кулеподібні): 1 (жовті кулеподібні).

Запишемо трете схрещування:

P1 ВвСс×ВвСс

F1 ВВСС, 2ВВСс, 2ВвСС, 4ВвСс, ВВсс, 2Ввсс, ввСС, 2ввСс, ввсс

Отже, отримали за фенотипом9 (білі дископодібні): 3 (білі кулеподібні) : 3 (жовті

дископодібні): 1 (жовті кулеподібні).

Запишемочетверте схрещування:

P1 ВвСс×ввсс

F1ВвСс, Ввсс, ввСс, ввсс

Отже, отримали за фенотипом 1 (білі дископодібні) : 1 (білі кулеподібні): 1 (жовті

дископодібні): 1 (жовті кулеподібні).

Правильна відповідь – ДВГБ.

ТЕМА: Функції та будова органів дихання

Для виконання завдання необхідно знати будову дихальної системи людини: відділи та органи, та їх складові.

Систему органів дихання людини становлять легені і повітроносні шляхи (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея, бронхи). Повітроносні шляхи починаються з носової порожнини. Їх стінки вистелені слизовою оболонкою з війчастого епітелію. Війки безперервно рухаються, затримуючи пил і бактерії, а слиз знешкоджує їх і зволожує повітря. З носової порожнини повітря послідовно потрапляє в носоглотку і гортань. У гортані розміщені складки — голосові зв’язки, щілина між якими називається голосовою. Нижній відділ гортані переходить у трахею, передня стінка якої утворена хрящовими півкільцями, а задня складається з гладеньких м'язів і прилягає до стравоходу. Трахея розгалужується на два бронхи, що входять у ліву і праву легені. У кожній легені бронхіальні гілочки багаторазово розгалужуються, утворюючи бронхіальне дерево. Найтонші бронхи називаються бронхіолами. Вони закінчуються легеневими мішечками, стінки яких утворені легеневими пухирцями, або альвеолами. Альвеоли – основна структурно-функціональна одиниця будови легенів. 

Зайвою в переліку складових є тонка сполучнотканинна трубка.

Правильна відповідь – ДАБВ.

ТЕМА: Особливості будови класів Однодольні. Дводольні. Родини Капустяні (Хрестоцвіті), Трояндові, Бобові, Пасльонові, Айстрові (Складноцвіті), Лілійні, Цибулеві, Злакові

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови квіток родин покритонасінних рослин, вміти розрізняти їх на рисунках.

Квітка з кількістю елементів, яка кратна трьом, характерна для представників родини Лілійні. П’ять пелюсток та велику кількість тичинок має квітка рослин, які відносяться до родини Розові. Квітка, яка має зрослі чашолистки та нагадує метелика, характерна для представників родини Бобові. Лійкоподібні квітки характерні для представників родини Айстрові. Квітка з кількістю елементів, яка кратна трьом, характерна для представників родини Злакові. Серед запропонованих квіток відсутня квітка, яка має чотири елементи складових оцвітини та характерна для представників родини Капустяні.

Правильна відповідь – ДГАБ.

ТЕМА: Біологічний прогрес і регрес

Адаптивна радіація – утворення різноманітних форм організмів у межах виду або групи споріднених видів.

Термін запропонував американський вчений Г. Осборн в 1915 р., однак думку про адаптивну радіацію висловив ще раніше Ч. Дарвін, який назвав цей процес дивергенцією.

Адаптивна радіація лежить в основі всіх форм адаптаціогенеза і є результатом надбання організмами спеціальних пристосувань – адаптацій і проникнення в нові адаптивні зони. Основне джерело адаптивної радіації – внутрішньовидові процеси (генетичне різноманіття видових популяцій, диференціювання виду на географічні та екологічні раси в результаті розширення ареалу при сприятливих умовах, внутрішньовидові протиріччя). Масштаби адаптивної радіації можуть бути різні. Як правило, після ароморфозу настає адаптивна радіація великого масштабу. Адаптивна радіація меншого масштабу, що має характер ідіоадаптації, охоплює лише близькі види або групи видів. Унаслідок адаптивної радіації покритонасінних відбулося пристосування до різних типів запилення.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Жива речовина біосфери її властивості і функції

Усю сукупність організмів на планеті Земля В. І. Вернадський називав живою речовиною.

Основними її характеристиками є сумарна біомаса, хімічний склад та енергія. Однією з властивостей живої речовини є її постійний обмін з довкіллям. Організмам необхідні певні речовини і енергія, які вони отримують з навколишнього середовища, значно змінюючи його. У результаті різні хімічні елементи надходять у живі істоти, можуть у них накопичуватись і виходити в довкілля лише через певний час лише після загибелі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біосфера

Мікориза – симбіотичне співжиття міцелію гриба з рослиною. Зазвичай таке співжиття реалізується через корінь.

Біосфера — частина геологічних оболонок земної кулі (атмосфери, гідросфери, літосфери), заселена живими організмами: єдина глобальна екосистема планети.

Атмосфера – газова оболонка, розташована над поверхнею літосфери та гідросфери.

Стратосфера – шар атмосфера між тропосферою і мезосферою (від 10—18 км до 40—50 км).

Гідросфера – водна оболонка Землі, тобто сукупність усіх водойм.

Літосфера – зовнішня тверда оболонка Землі, що складається з осадових і магматичних порід. Поверхневий шар літосфери, у якому здійснюється взаємодія живої матерії з мінеральною (неорганічною), являє собою ґрунт. Саме в ґрунті росте та розвивається корінь рослин з яким утворюють мікоризу міцелій гриба.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Ланцюги живлення

У завданні наведені два твердження, які треба проаналізувати і визначити їх правильність. Надалі знайти відповідь, в якій вказані всі правильні твердження.

Для виконання завдання необхідно знати особливості перетворення енергії в біогеоценозах.

Перше твердження є правильним тому, послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, називають ланцюгами живлення. Кожний ланцюг живлення складається з певної кількості ланок. Популяція кожного виду займає в певному ланцюзі живлення певне положення – трофічний рівень. Кожна ланка ланцюга живлення займає окремий трофічний рівень. Друге твердження неправильне тому, що за правилом екологічної піраміди – на кожному попередньому трофічному рівні кількість біомаси та енергії, що запасаються організмами за одиницю часу, значно більше, ніж на наступних.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Екосистеми, їх склад та різноманіття. Агроценози

Агроценоз – збіднені видами високопродуктивні угруповання рослин, тварин, грибів і мікроорганізмів, створене і регулярно підтримуване людиною для отримання сільськогосподарської продукції.

Агроценоз характеризується малою екологічною надійністю (агробіоценоз не здатний самовідновлюватися і саморегулюватися), але досить високою врожайністю (продуктивністю) незважаючи на незначне видове різноманіття та погано розгалужені трофічні сітки. Основу агроценозів становить агрофітоценоз — штучна рослинна спільнота, що створюється на основі агротехнічних заходів (наприклад, посіви та посадки зернових, овочевих, плодових та технічних культур).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Фотоперіодизм

Фотоперіодизм – фізіологічна реакція організмів на добовий ритм освітлення (співвідношення довжини дня та ночі). Виявляється в коливаннях інтенсивності фізіологічних процесів.

Найбільшою мірою фотоперіодизм властивий зеленим рослинам, життєдіяльність яких безпосередньо залежить від світлової енергії Сонця. У тварин і людини фотоперіодизм виражається головним чином в коливаннях інтенсивності обміну речовин і енергії. У тварин з фотоперіодизмом зв'язані також терміни настання і припинення шлюбного періоду, плодючість, осінні і весняні ліньки, перехід до зимівлі,міграції і ін. Одним з проявів фотоперіодизму є відліт перелітних птахів на південь. Нахил пагонів рослини в напрямку джерела світла та відкривання квіток тюльпанів уранці є прикладами фототропізму. Циклічність масового розмноження перелітної сарани є прикладом багаторічних ритмів, які пов’язані з неперіодичною зміною сонячної активності протягом кількох років.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Екологічна валентність виду (межі витривалості)

В основі завдання наведено схему дії екологічного фактору.

Умова також містить твердження, правильність яких необхідно перевірити. Аналізуючи схему, можна констатувати, що хоча екологічні фактори дуже різноманітні за своєю природою та характером впливу на біологічні системи, існують закономірності їхнього впливу на живі істоти, а також реакцій організму на їхню дію. Кожний з факторів має лише певні межі позитивного впливу на організми (закон оптимуму). Сприятливі для істот певного виду інтенсивності впливу екологічного фактору мають назву зони оптимуму (на схемі відповідає світла ділянка між точками А і Б). Чим більше інтенсивність дії певного екологічного фактору відхилятиметься від оптимальної в той чи інший бік, тим більше буде виражений його негативний вплив на організми (верхня та нижня зони пригнічення – на схемі відповідають затемнені ділянки). Значення інтенсивності дії екологічного фактору, за якими існування організмів стає неможливим, називають верхньою та нижньою межами витривалості, або толерантності (критичні точки максимуму і мінімуму). Відстань між межами витривалості визначає діапазон інтенсивності дії екологічного фактору, у якому можливе існування особин певного виду. Таким чином, обидва твердження правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, властивості та функції ДНК, принцип компліментарності

Для виконання завдання необхідно знати будову ДНК.

Молекула ДНК складається з двох ланцюгів нуклеотидів, які сполучаються між собою за допомогою водневих зв’язків. Ці зв’язки виникають між двома нуклеотидами, які ніби доповнюють один одного за розмірами. Встановлено, що залишок аденіну (А) нуклеотиду одного ланцюга молекули ДНК завжди сполучається із залишком тиміну (Т) нуклеотиду іншого ланцюга (між ними виникає два водневі зв’язки), а гуаніну (Г) – з цитозином (Ц) (між ними виникає три водневі зв’язки). Таким чином, якщо один із ланцюгів молекули ДНК має склад АТГЦЦГТА, то два ланцюги цієї молекули між собою утворюють 20 водневих зв’язків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Поняття про біополімери та їхні мономери

Біополіме́ри — загальна назва макромолекулярних сполук, що існують у живій природі; полімери біологічного походження, які складаються з великої кількості повторюваних однакових або різних за будовою атомних угруповань, з'єднаних між собою хімічними або координаційними зв'язками в довгі лінійні або розгалужені ланцюги.

Прикладами біополімерів є полімери цукрів(полісахариди): целюлоза,крохмаль, хітин і інші; білки (альбумін) та пептиди, ДНК та РНК. Холестерин – речовина з групи стеролів. Стероли – це циклічні спирти, які відносяться до класу стероїдів, є похідні ліпідів. Таким чином, холестерин не є об’єктом дослідження студентів, що вивчають біополімери.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, К)

Для виконання завдання необхідно знати елементний склад організму людини.

Сполуки Кальцію входять до складу кісток і зубів, зумовлюючи їх твердість та міцність. У йонній формі бере участь у регуляції обміну речовин, скорочень скелетних м’язів, діяльності серця. Необхідний для забезпечення зсідання крові у людини. Важливе значення має достатнє надходження сполук Кальцію до організму дітей і вагітних жінок. Нестача сполук Кальцію в дітей може спричинити викривлення кісток – рахіт. Якщо до організму людини довгий час не надходить достатньої кількості Кальцію, то підвищується крихкість кісток.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Статеве розмноження. Процеси формування статевих клітин

Гаметогенез – процес формування і утворення статевих клітин — гамет.

Розрізняють два типи статевих клітин: чоловічі (сперматозоїди) і жіночі (яйцеклітини). Оогенез — процес розвитку жіночих статевих клітин. Оогенез проходить у яєчниках у три періоди: 1) розмноження (клітини диплоїдної оогенної тканини діляться шляхом мітозу, утворюючи диплоїдні ооцити); 2) ріст ооцитів, проходження ними клітинного циклу, під час якого відбувається синтез ДНК, подвоєння і побудова другої хроматиди хромосом; 3) дозрівання ооцитів (їх поділ шляхом мейозу). У результаті оогенезу з ооцита утворюється одна гаплоїдна яйцеклітина з однохроматидними хромосомами і три редукційних (чи полярних) тільця. Далі яйцеклітина бере участь у статевому процесі, а редукційні тільця відмирають. Сперматогенез — процес розвитку статевих клітин — сперматозоїдів — зі сперматогенної тканини.

Сперматогенез проходить у три стадії: 1) розмноження в сім’яниках клітин диплоїдної сперматогенної тканини, що поділяються шляхом мітозу та утворюють диплоїдні сперматоцити; 2) ріст сперматоцитів, проходження ними клітинного циклу, у ході якого здійснюються синтез ДНК і добудування другої хроматиди; 3) дозрівання сперматоцитів, що поділяються шляхом мейозу, в результаті чого утворюються гаплоїдні сперматозоїди. З кожного сперматоцита виникає по чотири гаплоїдні однохроматидні сперматозоїди, готові до запліднення. При цьому в кожному сперматозоїді (людини та інших ссавців) хромосомні набори розрізняються за статевими хромосомами: одні несуть Х-хромосому, інші — Y-хромосому, а всі хромосоми несуть різні комбінації генів, набуті в результаті обміну ділянками у I профазі мейозу. Таким чином, розподіл спадкового матеріалу між клітинами, що утворилися в результаті поділу гаметоцитів другого порядку буде наступний:

22X + 22X, 22X + 22Y.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Модифікаційна (неспадкова) мінливість, її властивості

Модифікаційна мінливість – зміни у фенотипі організму, що у більшості випадків носять пристосувальний характер та утворюються внаслідок взаємодії генотипу із навколишнім середовищем.

Модифікаційна мінливість – результат не змін генотипу, а його реакції на умови навколишнього середовища. Тобто структура генів не змінюється, – змінюється експресія генів. Унаслідок цього під дією факторів навколишнього середовища на організм змінюється інтенсивність ферментативних реакцій, що обумовлюється зміною інтенсивності їх біосинтезу. Модифікаційну мінливість характеризує: оборотність – зміни зникають при зникненні специфічних умов середовища, що призвели до появи модифікації; зміни у фенотипі не успадковуються – успадковується норма реакції генотипу; статистична закономірність варіаційних рядів; модифікації диференціюють фенотип, не змінюючи генотип; груповий характер;

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Онтогенез. Періоди індивідуального розвитку організмів

Для виконання завдання необхідно розпізнати об’єкти, які зображені на рисунку.

Зображені об’єкти є зародкові листки та органи, які формують ембріон тришарових тварин під час гістогенезу та органогенезу.

Об’єкт, позначений буквою А, є нервова пластина, бічні краї якої загинаються та з’єднуються в нервову трубку. Буквою Б – хорда, еластична скелетна вісь мезодермального походження. Буквою В – мезодерма, третій зародковий шар, що формується після завершення гаструляції між зовнішнім і внутрішнім зародковими листками. Буквою Г – ектодерма, зовнішній зародковий листок, що закладається після утворення бластули, під час формування гаструли.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Функції та будова органів сенсорних систем

Для виконання завдання необхідно знати будову вестибулярного апарату.

Вестибулярний апарат – орган чуттів, що відповідає за сприйняття лінійних та кутових прискорень, а також положення тіла у просторі. Він сприймає зміни положення голови й тулуба, напрям руху тіла й призначений для координації рухів та збереження рівноваги тіла. У людини і хребетних тварин є частиною внутрішнього вуха. Вестибулярний апарат дуже невеликий за розміром. До його складу входять три півколові канали та два мішечки. Цей орган розташовано усередині скроневої кістки черепа у внутрішньому вусі, поруч із завиткою, органом слуху. Півколові канали – це дуги, розміщені у трьох різних площинах, що відповідають трьом вимірам: висоті, довжині та ширини. Вони заповнені желеподібною масою і містять вестибулярні рецептори – чутливі волоскові клітини, розміщені на внутрішній стінці ампул, якими завершуються канали.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вуглеводи: моносахариди, олігосахариди, полісахариди

Для виконання завдання необхідно застосувати знання особливостей перетворення енергії в організмі.

Є такі етапи перетворення енергії в організмі: підготовчий, анаеробний (безкисневий) та аеробний (кисневий). Розщеплення глікогену відбувається під дією амілази в кишково-травному тракті, надалі молекули глюкози усмоктуються у кров.

Ці процеси відбуваються на підготовчому етапі енергетичного обміну. Молекули глюкози надалі потрапляють в клітину, де відбувається гліколіз – процес безкисневого розщеплення вуглеводів (анаеробне дихання). Суттю безкисневого етапу енергетичного обміну є розщеплення молекули глюкози на дві молекули піровиноградної кислоти.

Таким чином, молекули вуглеводів є субстратом анаеробного окисного метаболізму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Функції та будова органів сечовидільної системи

Для виконання завдання необхідно знати будову та функції органів сечовидільної системи.

Нефрон – структурна та функціональна одиниця нирки. У кожній нирці нараховується близько двох мільйонів нефронів. Нефрон — це епітеліальна структура, яка являє собою систему звивистих і прямих канальців, що сліпо починаються капсулою від судинного клубочка кожного ниркового тільця, та впадає у збірну трубочку. Під час проходження первинної сечі канальцями через епітеліальні клітини їхніх стінок у кров повертається значна кількість води, солей, амінокислоти, глюкоза. Цей процес називається реабсорбцією. Нирки мають ефективну систему регуляції сечоутворення, в основному, гуморальним шляхом й чітко реагують на зміни кількості води та солей в організмі. Якщо в крові збільшується концентрація солей, то активізується утворення антидіуретичного гормону гіпофіза (вазопресину). Під його впливом збільшується зворотне всмоктування води й одночасно зменшується реабсорбція мінеральних речовин. Це приводить до утворення меншої кількості більш концентрованої вторинної сечі.

Таким чином, у наслідок дії антидіуретичного гормону посилюється реабсорбція води в канальцях нефрону.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Функції та будова органів травлення

Для виконання завдання необхідно знати будову та функції органів травлення.

Тонкий кишечник — відділ травного тракту, в якому неперетравлені поживні речовини шлункового вмісту підлягають подальшому інтенсивному та остаточному розщепленню, чому сприяють секрети підшлункової залози , печінки та власне кишечника, а продукти розщеплення транспортуються через стінку кишечника у внутрішнє середовище організму. У тонкому кишечнику відбувається всмоктування поживних речовин ворсинками. Усередині ворсинок містяться кровоносні й лімфатичні капіляри. Продукти розщеплення білків (амінокислоти) й вуглеводів (глюкоза) всмоктуються в кров, а жирів (гліцерин і жирні кислоти) – переважно в лімфу.

Таким чином, у тонкому кишечнику відбувається всмоктування амінокислот.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Функції та будова органів дихання

Гортань – це частина повітроносних шляхів, що передує трахеї.

Вона утворена дев’ятьма рухливими хрящами. У гортані розташовані дві голосові зв’язки – еластичні пружні волокна, укриті слизовою оболонкою. Між ними міститься голосова щілина. Голосові зв’язки при проходженні через них повітря під час видиху можуть коливатися, утворюючи звуки різних частот. Таким чином, основною функцією гортані є утворення звуків.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Регуляція функцій (гуморальна)

Для виконання завдання необхідно знати особливості гуморальної регуляції функцій організму.

Глюкагон є гормоном підшлункової залози, яка є залозою змішаної секреції. Як залоза зовнішньої секреції вона продукує травні ферменти й виділяє їх у дванадцятипалу кишку. А як залоза внутрішньої секреції виробляє й виділяє в кров інсулін та глюкагон – гормони, що регулюють обмін вуглеводів. Глюкагон сприяє перетворенню глікогену на глюкозу, у результаті чого її рівень у крові зростає.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Функції та будова органів нервової системи

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови та функції структур головного мозку.

Проміжний мозок – структура головного мозку, що має складну будову й бере участь у здійсненні багатьох важливих функцій. Основними структурними утвореннями проміжного мозку є таламус (згір’я, зорові горби), гіпоталамус (підгір’я) та епіталаму (нагір’я). Центральну частину проміжного мозку займає третій шлуночок мозку. Таламус утворює бічні сторони шлуночка. Він майже повністю сформований із сірої речовини. У ньому налічують майже 40 ядер. Ядра таламуса розділяють на 3 основні групи. Перша – перемикальні ядра. Передають сенсорну інформацію від органів чуття до кори великих півкуль головного мозку. Отримують нервові закінчення від конкретного органу та передають сигнали до функціонально специфічної зони кори. Друга – асоціативні ядра. Отримують нервові закінчення з кори та знову передають інформацію до асоціативних зон кори. Третя – неспецифічні ядра. Утворюють синаптичні контакти з різноманітними зонами кори. Таламус перш за все відповідає за перерозподіл інформації, що поступає від органів чуття, за винятком нюху, до кори головного мозку. Коли інформація потрапляє на ядра таламуса, там відбувається її первинна обробка. Таким чином, Основним підкорковим центром більшості аналізаторів є таламус.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Функції та будова крові

Для виконання запропонованого завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображено на рисунку.

Зображений об’єкт під цифрою один є лейкоцити, під цифрою два – еритроцити. Визначивши, що ці об’єкти є форменими елементами крові, аналізуємо твердження. Лейкопенія – зниження кількості лейкоцитів в одиниці об'єму крові. Анемія – захворювання, пов'язане зі зменшенням кількості еритроцитів або нижча від нормальної кількість гемоглобіну в крові. Таким чином, правильним є лише друге твердження.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Функції та будова: кровоносної системи

Для виконання завдання необхідно знати функції судин та особливості руху крові кровоносною системою людини.

Кров рухається по судинах, серед яких розрізняють артерії, вени та капіляри. По артеріям кров рухається в напрямку від серця, по венам вона повертається до серця. По артеріям та венам може рухатися як артеріальна, так і венозна кров. Варто зауважити, що артеріальна кров збагачена киснем, потрапляє до тканин, де гемоглобін шляхом дифузії легко віддає кисень клітинам, а замість кисню одержує від них вуглекислий газ. Така кров називається венозною. Мале коло кровообігу забезпечує газообмін в легенях. Воно починається з правого шлуночка серця, з якого венозна кров по легеневих артеріях надходить до легеневих капілярів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Функції та будова: органів опорно – рухової системи

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови та функції м’язів.

За функціями м’язи поділяють на згиначі й розгиначі, відвідні й привідні, м’язи – обертачі. Основну роль у пересуванні людини, здійсненні різних рухів відіграють м’язи кінцівок. Згинання передпліччя в ліктьовому суглобі забезпечує двоголовий м’яз плеча (біцепс), розгинання – триголовий (трицепс).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Тканини організму людини (епітеліальна, м’язова, нервова, сполучна) їх будова і функції.

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови тканин організму людини.

Нейрон – спеціалізована нервова клітина, що є основною структурною і функціональною одиницею нервової системи. Гаметоцит – загальна назва недиференційованих статевих клітин, з яких у процесі мейозу виникають зрілі статеві клітини – гамети. Міоцит – це одноядерна клітина , яка є структурно-функціональною одиницею м'язової тканини. Хондроцит – сновна клітина хрящової тканини, яка є різновидом сполучної тканини в організмі деяких безхребетних і всіх хребетних, яка виконує опорно-механічну функцію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Плацентарні ссавці: ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Хижі, Ластоногі, Китоподібні, Парнокопитні, Непарнокопитні, Примати; особливості організації

Для виконання завдання необхідно знати систематику плацентарних ссавців.

Кажан належить до родини Рукокрилі класу Ссавці.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Клас Птахи. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності

Однією з головних особливостей птахів порівняно з іншими групами хребетних є здатність до польоту.

Вміння пересуватися в повітрі визначає усю біологію цього класу тварин, у тому числі — будову організму. Тіло птахів компактне, обтічної форми. Рух у повітрі здійснюється за допомогою передніх кінцівок, які перетворилися на крила, а також хвоста. Крила слугують як аеродинамічними поверхнями, що утримують птаха в повітрі, так і джерелом тягової сили для руху вперед. Скелет птахів легкий і міцний, оскільки частина кісток має порожнину, заповнену повітрям.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Клас Кісткові риби. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності

Для виконання завдання необхідно знати особливості внутрішньої будови кісткових риб.

Органом виділення в кісткових риб є парні нирки, розташовані вздовж нижньої частини хребта у тулубі. У стрічкоподібних нирках кров звільняється від шкідливих продуктів обміну речовин, що із сечового міхура виводяться назовні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності ланцетників

У завданні наведені два твердження, які треба проаналізувати і визначити їх правильність. Надалі знайти відповідь, в якій вказані всі правильні твердження.

Ланцетник – типовий рід підтипу Головохордових, єдиний рід своєї родини ланцетникових. Разом з іншими ланцетникоподібними входить до позатаксономічної групи безчерепних або примітивних хордових. Тіло цієї напівпрозорої тварини сплющене з боків і загострене на передньому та задньому кінцях. Скелет ланцетника представлений хордою. Вона проходить під покривами вздовж спинного боку через усе тіло: від його переднього (головного) кінця до заднього (звідси й назва класу – Головохордові). За способом живлення ланцетники – фільтратори. Процес фільтрації тісно пов’язаний з диханням. Зяброві щілини відкриваються в навколозяброву порожнину, утворену бічними складками покривів. Вона відкривається назовні особливим отвором – зябровою порою. На стінках глотки та зябрових щілин розміщені численні війки, биття яких створює тік води через рот до глотки. Органи чуттів розвинені досить слабо, що пов’язано з пасивним способом життя. На передньому кінці тіла є заглибина – нюхова ямка. Вона сприймає різні хімічні речовини, розчинені у воді. У нервовій

трубці по всій її довжині розташовані світлочутливі рецептори. Таким чином, правильним є лише перше та третє твердження.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Тип Молюски, або М’якуни. Загальна характеристика типу, різноманітність, середовища існування та спосіб життя. Клас Двостулкові

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови та процесів життєдіяльності молюсків класу Двостулкові.

Двостулкові молюски – двобічносиметричні тварини. Їхнє тіло сплющене з боків і складається з тулуба та ноги. Голови немає, тож немає й щупалець, глотки,язика з терткою, щелеп, слинних залоз тощо. Мантія зростається з тілом по боках і ближче до спинного боку тіла, а на черевному боці тіла залишається великий отвір, через який назовні висувається нога. На задньому кінці тіла у мантії є ще два отвори – сифони, що ведуть до мантійної порожнини. Двостулкові молюски – типові фільтратори. Безперервний потік води через мантійну порожнину створюється завдяки биттю війок, що вистеляють зябра та внутрішню поверхню мантії. Таким чином їжа (органічні рештки, дрібні водні організми) потрапляє в травну систему тварини, що немає жодного органа захоплення.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Тип Кишковопорожнинні, або Жалкі. Загальна характеристика типу. Особливості будови та процесів життєдіяльності

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови та процесів життєдіяльності кишковопорожнинних.

Стінки тіла кишковопорожнинних складаються лише з двох шарів клітин – зовнішнього і внутрішнього. Серед клітин внутрішнього шару переважають травні клітини із джгутиками. Ці клітини забезпечують перетравлення їжі. Залозисті клітини виробляють і виділяють у кишкову порожнину травні соки, під впливом яких їжа розпадається на шматки. Кишковопорожнинні – хижаки. Здобич заковтують через ротовий отвір. Під впливом травних соків,які виділяють залозисті клітини, їжа розпадається на шматочки. А джгутики травних клітин створюють потоки води, з якими їжа надходить до їхньої поверхні. За допомогою несправжніх ніжок травні клітини захоплюють частинки їжі. Остаточно їжа перетравлюється у травних вакуолях. Неперетравлені рештки їж і викидаються назовні також через ротовий отвір.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Тип Первиннопорожнинні, або Круглі черви (Нематоди). Круглі черви – паразити рослин, тварин та людини (аскарида, гострик, трихінела)