Біологія

ТЕМА: Класифікація покритонасінних рослин. Класи: Однодольні й Дводольні. Родина Розові.

Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей рослин родини Розові.

Рослинам цієї родини властиві великі й середнього розміру, яскраві квітки, які розташовані поодиноко або зібрані в суцвіття зонтик, щиток чи китицю.

У рослин цієї родини можуть утворюватися плоди кістянка та яблуко.

Жилкування листків, як у всіх дводольних, – сітчасте.

Правильна відповідь: 2, 1, 1.

ТЕМА: Поділ геологічної історії Землі на ери, періоди й епохи. Основні події, що відбувалися і ті чи ті геологічні періоди історії Землі.

Для розв’язання завдання необхідні знання послідовності основних еволюційних подій, що відбувалися в ті чи ті геологічні епохи й періоди історії Землі.

Кожен період та епоха мали більш-менш стабільні клімато-географічні параметри, характеризувалися сталими екосистемами, у яких панували певні групи організмів. Окрім того, у певні періоди виникають нові групи організмів.

У протерозойську еру виникла більшість типів безхребетних тварин.

Наступною еволюційною подією поміж наведених є вихід на суходіл хребетних – перших земноводних.

Далі на планеті є період, під час якого панують плазуни, з’являються перші ссавці.

У крейдовий період мезозойської ери панують динозаври – особлива група плазунів, і з’являються птахи.

Правильна відповідь: А, В, Б, Г.

ТЕМА: Будова й функції кровоносної системи людини.

Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови кровоносної системи.

Судини кровоносної системи утворюють мале та велике кола кровообігу.

Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка серця, із якого артеріальна кров по аорті надходить до підключичної артерії, далі – артеріол і капілярів.

У капілярах відбувається газообмін між кров’ю і тканинною рідиною, унаслідок чого кров перетворюється на венозну.

Далі кров підключичною веною рухається до верхньої порожнистої вени.

Правильна відповідь: Г, В, Б, А.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Ланцюги живлення.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення. Організми розподілені по різних трофічних рівнях так:

• продуценти – автотрофні організми (водорості, рослини, хемотрофні прокаріоти);
• консументи – гетеротрофні організми, які живляться іншими організмами, соками цих організмів або їхніми рештками (рослиноїдні тварини, хижаки, паразити);
• редуценти – гетеротрофні організми, які живляться залишками або продуктами життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (гриби, бактерії).

Поміж наведених організмів бактерії гниття є редуцентами, а ряска – водна покритонасінна рослина – є продуцентом. Консументом І порядку є самці комара, а консументом ІІ порядку є жаба – хижа тварина, яка може живитися комарами.

Правильна відповідь: 1-Д, 2-А, 3-В, 4-Б.

ТЕМА: Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем. Будова й функції сенсорних систем. Зорова сенсорна система. Слухова сенсорна система. Будова й функції органів травлення.

У завданні потрібно увідповіднити фізіологічний процес в організмі людини з органом, у якому він відбувається.

Вироблення жовчі відбувається в печінці.

Функціями сенсорних систем є сприйняття подразнень певної природи.

Сприйняття звукових коливань відбувається за допомогою кортієвого органа, який міститься у внутрішньому вусі.

Сприйняття довжини світлової хвилі вможливлює функціонування сітківки – складника ока.

Закриття двостулкового клапана відбувається під час функціонування серця.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-Г, 3-Д, 4-А.

ТЕМА: Опорно-рухова система. Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем. Нервова система: центральна і периферійна. Будова й функції спинного мозку й головного мозку. Функції та будова органів дихання. Будова й функції органів травлення.

У завданні потрібно увідповіднити систему органів із зображеним на рисунку органом, який до неї належить. Для цього потрібно вміти розрізняти органи за їхніми зображеннями.

Складником травної системи є шлунок, зображення якого позначено буквою Г.

Складниками дихальної системи є легені, зображення яких позначено буквою Б.

Складником нервової системи є мозочок, зображення якого позначено буквою Д.

Складником кровоносної системи є серце, зображення якого позначено буквою А.

Правильна відповідь: 1-Г, 2-Б, 3-Д, 4-А.

ТЕМА: Різноманітність комах. Ряди комах із неповним (Прямокрилі, Воші) і повним (Твердокрилі, або Жуки, Лускокрилі, або Метелики, Перетинчастокрилі, Двокрилі, Блохи) перетворенням. Характеристика рядів, типові представники, роль у природі та житті людини.

Завдання скеровано на перевірку знання представників рядів тварин класу Комахи типу Членистоногі, які вивчають у шкільному курсі біології.

Комар малярійний є представником ряду Двокрилі, Білан капустяний – Лускокрилі, Жук колорадський – Твердокрилі, Бджола медоносна – Перетинчастокрилі. У переліку немає ряду Прямокрилі, представником якого є Коник зелений.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-Д, 3-В, 4-Г.

ТЕМА: Покритонасінні рослини. Загальна характеристика, роль у природі й значення в житті людини.

Для розв’язання завдання необхідно знання належності рослини до певної родини покритонасінних рослин.

Хрін належить до родини Капустяні, яблуня – до родини Розові. Квасоля належить до родини Бобові, а томат є представником родини Пасльонові. Поміж харчових продуктів немає виготовленого з рослини родини Лілійні.

Правильна відповідь: 1-В, 2-Г, 3-Д, 4-А.

ТЕМА: Форми біотичних зв’язків (конкуренція, хижацтво, виїдання, мутуалізм, коменсалізм, паразитизм).

В основі завдання наведено приклад одного з типів симбіозу – мутуалізму, за якого організми різних видів отримують взаємну користь від співіснування.

Життєдіяльність багатьох видів рослин залежать від грибів, які забезпечують їх водою з розчиненими речовинами з великої площі. Водночас гриби є гетеротрофними організмами й живляться за рахунок рослин – поглинають із їхніх клітин органічні речовини, утворені внаслідок фотосинтезу.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Ланцюги живлення.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення.

Організми розподіляються по різних трофічних рівнях так:

• перший – автотрофи;
• другий – рослиноїдні організми;
• третій – хижаки.

Поміж наведених організмів дуб і папороть є автотрофними організмами й займають завжди перший трофічний рівень, олень – рослиноїдна тварина, яка розташовується на другому трофічному рівні. Ведмідь може живитися як тваринною, так і рослинною їжею, тобто займати різні трофічні рівні в ланцюгах живлення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення.

Виокремлюють ланцюги виїдання (пасовищний) і розкладання (детритний).

Ланцюг живлення, який починається з автотрофних фотосинтезувальних або хемосинтезувальних організмів, називають пасовищним, або ланцюгом виїдання.

Організми розподілені по різних трофічних рівнях так:

• перший – автотрофи (продуценти);
• другий – рослиноїдні організми (консументи I порядку);
• третій – хижаки (консументи II – ІV порядку тощо).

Поміж наведених правильно відображає передавання енергії в ланцюгу живлення послідовність організмів: сосна – короїд – дятел – сокіл.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Екосистема й біогеоценоз.

В основі завдання наведено схему взаємозв’язків між компонентами системи, назву якої потрібно вказати.

У структурі будь-якого біогеоценозу розрізняють абіотичну (умови середовища існування) і біотичну (сукупність взаємопов’язаних організмів) частини.

Складниками абіотичної частини є компоненти неживої природи. Біотичну частину становлять популяції організмів із різним типом живлення: продуценти – автотрофні організми (водорості, рослини, хемотрофні прокаріоти); консументи – гетеротрофні організми, які живляться іншими організмами, соками цих організмів або їхніми рештками (рослиноїдні тварини, хижаки, паразити); редуценти – гетеротрофні організми, які живляться залишками або продуктами життєдіяльності організмів, розкладаючи їх до неорганічних сполук (членистоногі, гриби, бактерії).

Аналізування складників наведеної на рисунку схеми дає змогу зробити висновок, що це – біогеоценоз.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біологічні ритми (циркадні, добові, припливно-відпливні, сезонні, річні).

Екологічні чинники часто впливають на біологічні системи ритмічно. Це зумовлює формування на різних рівнях організації живого адаптивних біологічних ритмів – циклічних коливання інтенсивності та характеру процесів життєдіяльності, в основі яких лежать кількісні та якісні зміни метаболізму біологічних систем.

За чинниками біологічні ритми поділяють на зовнішні та внутрішні. Зовнішні біологічні ритми пов’язані із циклічними змінами в навколишньому середовищі. До них належать добові, припливно-відпливні, сезонні, річні й багаторічні ритми. Двічі на добу змінюється освітленість, що зумовлює коливання абіотичних чинників (температури, вологості тощо), які впливають на активність організмів. Добові ритми зумовлені обертанням Землі навколо своєї осі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Екологічні фактори. Біотичний фактор.

Для розв’язання завдання необхідно розрізняти прояви різних екологічних факторів.

Екологічні фактори – це всі складники навколишнього середовища, що впливають на стан і властивості організмів та їхніх угруповань. Залежно від природи й особливостей дії, їх поділяють на групи: абіотичні, біотичні й антропічні.

Абіотичні фактори – компоненти та властивості неживої природи, які прямо або опосередковано впливають на окремі організми та їхні угруповання.

Біотичні фактори – різні форми взаємодії між особинами в популяціях і між популяціями в угрупованнях.

Антропогенні фактори – різні форми діяльності людини, що впливають на окремі організми, їх угруповання і біосферу в цілому.

Зникнення соснового лісу внаслідок вирубування і підвищення врожайності як результат удобрення є проявами антропічного фактора.

Збільшення концентрації озону в повітрі після грози – прояв впливу абіотичного фактора.

Проявом біотичного фактора є виділення фітонцидів у повітря, що вбезпечує рослини від згубної дії мікроорганізмів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності успадкування, установлені Грегором Менделем.

В основі завдання запропоновано задачу із застосування закономірностей успадкування ознак, установлених Г. Менделем.

У завданні йдеться про моногібридне схрещування. Моногібридне схрещування – схрещування особин, які відрізняються за однією ознакою. За умови повного домінування домінантна ознака проявляється і в гомозигот за домінантною ознакою, і в гетерозигот, тобто якщо організм має хоча б один домінантний алель.

Схрещування коричневої норки із сірою дало лише коричневе потомство, тож запис першого схрещування такий:

P1  АА×аа

F1  Аа

Отже, отримали одноманітне гетерозиготне покоління (перший закон Менделя).

Унаслідок схрещування гібридів першого покоління між собою в другому поколінні отримали коричневих і сірих норок із різними генотипами:

P2  Аа×Аа

F2  АА Аа Аа аа

Тож можна зробити висновок, що поміж потомків другого покоління слід очікувати появу гомозиготних особин з імовірністю 50 % – особини з генотипом АА й аа.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Зчеплене успадкування.

В основі завдання наведено рисунок із результатами дослідження, проведеного в лабораторії Томасом Морганом.

Аналізування результатів дослідження дало змогу науковцям виявити явище зчепленого успадкування. Гени В і V, локуси яких розташовані в одній хромосомі, успадковуються зчеплено.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Екологічні чинники. Ріст організму.

В основі завдання наведено графік залежності приросту (мм на добу) проростків одного із сортів жоржини від віку (доба).

У завданні наведено твердження, які інтерпретують графік. У результаті аналізування графіку необхідно визначити правильність наведених тверджень.

Аналізування графіку дає підстави стверджувати, що швидкість росту проростків жоржини є нерівномірною, а найбільшу інтенсивність росту спостерігають між 50 та 70 добою життя рослини.

Окрім того, довжина проростків постійно збільшується протягом терміну, відображеного на графіку.

Тобто всі наведені твердження є правильними.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Шкіра, її будова й функції. Вітаміни, їхні властивості.

Тварини й рослини потребують майже всіх відомих науці вітамінів і зазвичай здатні їх синтезувати. Однак людина й низка тварин (наприклад мавпи) утратили цю здатність і тепер можуть поповнювати дефіцит вітамінів здебільшого за рахунок складників їжі.

Інколи рослинні клітини виробляють провітаміни (попередники вітамінів), які перетворюються на вітаміни в організмі.

Окрім того, деякі вітаміни, зокрема K та H, синтезує кишкова мікрофлора, а вітамін D утворюється в шкірі під впливом ультрафіолетового випромінювання.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Розмноження людини. Будова статевих клітин.

Для розв’язання завдання необхідні знання будови статевих клітин людини.

Статеві клітини – яйцеклітина та сперматозоїд – мають спільні ознаки будови. Обидві клітини містять гаплоїдний набір хромосом. Сперматозоїд менший за розміром від яйцеклітини, рухається за допомогою джгутика й має видовжену форму. Яйцеклітина не має органел руху. На відміну від сперматозоїда, яйцеклітина має кулясту форму.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Функції та будова нирок. Утворення і виведення сечі.

Сеча в нирках продукується безперервно. Цей процес відбувається у два етапи: спочатку утворюється первинна сеча, а потім – вторинна, або концентрована, сеча.

Складниками обох рідин є вода, сечовина й амоніак. На відміну від вторинної , первинна сеча також містить глюкозу. Унаслідок реабсорбції ця речовина знову повертається в кров і відсутня у вторинній сечі.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Травна система. Процеси травлення в тонкому кишечнику.

Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови й функцій органів травлення, зокрема процесів травлення й усмоктування в тонкому кишечнику.

Цей орган травного каналу забезпечує пристінкове (мембранне) травлення, що вможливлює найретельніше розщеплення поживних речовин і всмоктування простих органічних речовин.

У пристінковому травленні беруть участь ферменти, що містяться на внутрішній поверхні кишечника, слизова оболонка якого утворює безліч ворсинок. Їхніми складниками є кровоносні та лімфатичні судини, які розгалужуються на капіляри, а також м’язові та нервові волокна.

Клітини кожної ворсинки мають вирости мембрани – мікроворсинки, у яких є ферменти, що сприяють остаточному розщепленню ліпідів на жирні кислоти й гліцерол, вуглеводів до моносахаридів і білків до амінокислот.

Отже, під час усмоктування поживних речовин у тонкому кишечнику людини до кровоносних капілярів ворсинок потрапляють амінокислоти.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Дихальна система. Будова й функції органів дихання. Газообмін у легенях.

Для розв’язання завдання необхідні знання функцій органів дихальної системи.

Кисень і вуглекислий газ вільно дифундують через мембрани клітин стінок альвеол і капілярів. Суть цього фізичного процесу полягає в тому, що молекули будь-якої речовини переміщуються з ділянки, де їхня концентрація більша, до ділянки, де їхня концентрація менша.

Тобто в легенях відбувається газообмін.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Імунітет, його види.

Для розв’язання завдання необхідно знати механізми утворення різних видів імунітету.

Розрізняють уроджений і набутий імунітет.

Уроджений імунітет передається спадково. Набутий активний імунітет виникає внаслідок перенесеної інфекційної хвороби або вакцинації та спадково не передається.

Набутий пасивний імунітет формується внаслідок уведення сироватки, яка містить готові антитіла.

В основі завдання наведено схему отримання препарату для боротьби з дифтерією. В організм коня вводять дифтерійну вакцину, отриману на основі знешкодженого дифтерійного токсину, для виготовлення сироватки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Гуморальна регуляція функцій.

У завданні необхідно вказати регуляторний чинник, який відіграє провідну роль у формування статеворольової поведінки людини.

У відповідях наведено фактори гуморальної (гормони) регуляції. Такими гормонами є статеві гормони, які належать до групи стероїдних гормонів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Нервова система: центральна та периферійна. Будова й функції спинного мозку й головного мозку.

Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови спинного мозку.

Спинний мозок – це тяж у хребетному каналі, прикріплений до його стінки. У центрі спинного мозку проходить канал, заповнений ліквором. Цей канал оточує сіра речовина, навколо якої розташована біла речовина. Це провідні шляхи, що сполучають різні ділянки спинного мозку. Вони спрямовані до головного мозку й від головного мозку до спинного. Сіра речовина утворена двома симетричними частинами неправильної форми.

Від спинного мозку на рівні кожного хребця відходять дві пари корінців. У передніх корінцях є аксони ефекторних (рухових) нейронів, тіла яких розташовані в сірій речовині, а в задніх – закінчення аксонів чутливих нейронів, що підходять до сірої речовини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Будова й функціонування кровоносної системи людини.

Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови кровоносної системи.

Судини кровоносної системи утворюють мале і велике кола кровообігу. Велике коло кровообігу починається з лівого шлуночка серця, із якого артеріальна кров по аорті надходить до артерій, далі – артеріол і капілярів. У капілярах відбувається газообмін між кров’ю і тканинною рідиною, унаслідок чого кров перетворюється на венозну.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Опорно-рухова система. Будова скелета людини.

Для розв’язання завдання необхідно знати будову скелета людини.

Променева кістка належить до скелета вільної верхньої кінцівки, а стегнова й мала гомілкова – до скелета вільної нижньої кінцівки. Складником поясу нижніх кінцівок є клубова кістка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Тканини організму людини (епітеліальна, м’язова, нервова, тканини внутрішнього середовища: сполучні, кров, скелетні) їх будова і функції

В основі завдання наведено рисунок тканини організму людини.

Для розв’язання цього завдання необхідно знати особливості будови тканин та їхню класифікацію.

В організмі людини розрізняють такі типи тканин: епітеліальні, тканини внутрішнього середовища, м’язові та нервові.

Епітеліальна тканина складена з клітин, що щільно притиснуті одна до одної та розташовані у вигляді пласта. Майже немає міжклітинної речовини.

Тканини внутрішнього середовища складені з різноманітних клітин, які розташовані нещільно одна до одної, мають велику кількість міжклітинної речовини.

М’язова тканина складена з клітин видовженої форми, у цитоплазмі яких є особливі скоротливі волоконця – міофібрили.

Нервова тканина складена з нервових клітин (нейронів) і клітин, що оточують нейрони – нейроглій. Нейрон має тіло й відростки: дендрити – відносно короткі та один довгий – аксон.

Тобто на рисунку зображено нервову тканину.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Клас Ссавці. Загальна характеристика. Плацентарні ссавці: ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Хижі, Ластоногі, Китоподібні, Парнокопитні, Непарнокопитні, Примати; особливості організації, представники, роль у природі й житті людини.

В основі завдання наведено перелік хребетних тварин. Усі вони пристосовані до водного середовища й належать до ссавців.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Клас Птахи. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності. Птахи – теплокровні тварини. Пристосованість птахів до польоту.

Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови птахів у зв’язку з їхнім пристосуванням до польоту.

У деяких птахів між пальцями є шкіряні перетинки, які є пристосуванням для пересування у водному середовищі.

Чотирикамерне серце й два кола кровообігу забезпечують високий рівень організації цієї групи хребетних тварин, що вможливлює пристосування до найрізноманітніших умов існування на планеті.

Пристосуванням до польоту є особливості опорно-рухової системи цих тварин, зокрема будова скелета. Формується виріст грудини – кіль, до якого прикріплені грудні м’язи. Вони забезпечують рухи крил птаха.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Клас Земноводні. Загальна характеристика. Особливості будови та процесів життєдіяльності у зв’язку з виходом на суходіл.

Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей будови земноводних у зв’язку з пристосуванням до водно-наземного середовища існування.

Ці тварини в дорослому стані здебільшого поширені на суходолі, проте їхнє розмноження і розвиток відбувається у воді. Дорослі земноводні дихають за допомогою легенів, що забезпечує газообмін на суходолі. Очі земноводних пристосовані до функціонування на суходолі: від пересихання очі захищені трьома повіками (верхньою, нижньою та миготливою перетинкою). Скелет кінцівок включає кістки вільних кінцівок (передніх і задніх) та їхніх поясів. Він має типову для наземних хребетних тварин будову. Передні і задні кінцівки палі – пристосовані для опори об твердий субстрат. Але між пальцями є шкіряні перетинки – пристосування для пересування у водному середовищі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Павукоподібні. Загальна характеристика, особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності, середовища існування.

Для розв’язання завдання необхідно знати особливості зовнішньої будови павукоподібних.

Павук-хрестовик, як і всі павукоподібні, не має вусиків на голові. Переміщується в просторі за допомогою чотирьох пар грудних ходильних кінцівок, розташованих обабіч тіла тварини.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Тип Плоскі черви. Загальна характеристика типу. Особливості будови та процесів життєдіяльності. Різноманітність, роль у природі й значення в житті людини.

Проміжний хазяїн для свинячого ціп’яка є свині, але остаточним хазяїном – людина. Заповнені яйцями дозрілі членики ціп’яків виводяться назовні через кишечник людини. Для подальшого розвитку яйця паразитів повинні потрапити з їжею в кишечник проміжного хазяїна. Там з яєць виходять маленькі личинки, які з током крові потрапляють до скелетних м’язів чи різних внутрішніх органів (серця, легенів, печінки тощо). Личинки ростуть і перетворюються на фіну. Остаточний хазяїн – людина – заражається, споживаючи недостатньо термічно оброблене м’ясо проміжного хазяїна, яке містить фіни.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Тип Кишковопорожнинні, або Жалкі. Загальна характеристика типу. Особливості будови й процесів життєдіяльності. Різноманітність кишковопорожнинних (медузи й поліпи). Роль кишковопорожнинних у природі й житті людини.

Для розв’язання завдання необхідно знати особливості будови тіла кишковопорожнинних.

Стінки тіла кишковопорожнинних, зокрема гідри містять лише два шари клітин – зовнішній і внутрішній. У зовнішньому шарі є жалкі клітини, які слугують для захисту, ураження здобичі та її втримання.

Покриви гідри утворюють епітеліально-м’язові клітини. Завдяки скороченню м’язових відростків цих клітин тіло тварини стискається або нахиляється в певний бік. Є у зовнішньому шарі й нервові клітини, які забезпечують сприйняття подразнення й формування відповіді на нього.

Назви клітин, розташованих у зовнішньому шарі тіла гідри, позначено цифрами 2, 3 й 4.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вегетативні органи покритонасінних рослин.

У деяких рослин у головному корені і в основі пагона відкладаються запасні поживні речовини. Ці частини рослини потовщуються та перетворюються на коренеплід. Поміж наведених рослин така видозміну кореня мають буряк і морква.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Генеративні органи покритонасінних рослин (квітка, плід).

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати зображений на рисунку об’єкт.

На рисунку зображено квітку, складник якої позначено буквою Х. Квітка – генеративний орган покритонасінних рослин, головними частинами якої є маточка й тичинки. Ці складники забезпечують статеве розмноження.

На рисунку буквою Х позначено тичинку, у пиляку якої розвиваються чоловічі статеві клітини.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Тканини багатоклітинних рослин: твірна, покривна, основна, механічна, провідна. Їхня будова й функції.

В основі завдання описано ознаку рослини, зумовлену наявністю певної тканини.

Необхідно згадати функції основних тканин рослинного організму. Пружності й стійкості рослині надають механічні тканини, складниками яких можуть бути як живі, так і відмерлі клітини з потовщеними стінками. Часто клітини механічної тканини видовжені й мають вигляд волоконець.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Голонасінні: роль у природі й значення в житті людини.

Для розв’язання завдання необхідні знання особливостей голонасінних рослин, які людина може використовувати задля своїх потреб.

Поміж голонасінних рослин велику групу становлять хвойні рослини. Для захисту від хвороботворних мікроорганізмів ці рослини виробляють фітонциди, які виділяють в повітря.

Отже, основною причиною розміщення санаторно-оздоровчих закладів у хвойних лісах є те, що хвойні рослини виділяють фітонциди.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Загальна характеристика царства Гриби. Різноманітність грибів, їхня роль у природі й житті людини.

Для розв’язання завдання необхідні знання представників грибів і їхньої ролі в природі.

Поміж грибів, про які йдеться в завданні, печериці й сироїжки є сапротрофними грибами, які людина використовує в їжу.

Сажки – паразитичні гриби, які завдають шкоди злаковим культурам.

Цінним породам дерев завдають шкоди трутовики, які є паразитичними грибами. Вони оселяються, зокрема, на стовбурі й руйнують його.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Віруси, їхній хімічний склад, будова й відтворення.

Для розв’язання завдання необхідні знання будови вірусів.

Віруси – паразити клітин прокаріотів та еукаріотів, вони поза клітиною-хазяїном не виявляють ознак життя. Для свого розмноження використовують речовини й енергію клітини-хазяїна.

У вірусній частинці може бути лише один тип нуклеїнової кислоти – або ДНК, або РНК.

Складником капсиду простих вірусів є білок.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Клітинний цикл. Інтерфаза. Мітотичний поділ клітин у еукаріотів, його фази.

Для розв’язання завдання необхідно знати, як відбувається мітотичний поділ клітин еукаріотів.

Мітоз має чотири послідовні фази: профазу, метафазу, анафазу й телофазу. Профаза починається з ущільнення ниток хроматину: хроматиди вкорочуються і потовщуються. Поступово зменшуються і зникають ядерця. Водночас починає формуватися веретено поділу.

Під час метафази завершуються переміщення хромосом і формування веретена поділу. Хромосоми «вишиковуються» в одній площині в центральній частині клітини так, що центромери гомологічних хромосом опиняються майже на одній лінії. До кінетохорів окремих хромосом приєднуються нитки веретена поділу.

Анафаза – найкоротша фаза мітозу. У цей час хроматиди кожної з хромосом розходяться до різних полюсів клітини.

Телофаза триває від завершення розходження хроматид до утворення дочірніх клітин.

Отже, у завданні описано процеси, які відбуваються під час анафази мітозу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Хромосоми, особливості будови й хімічного складу. Гомологічні хромосоми. Аутосоми та статеві хромосоми (гетерохромосоми). Каріотип. Хромосомний набір ядра.

В основі завдання наведено рисунок хромосомного набору людини. Для розв’язання цього завдання необхідно знати особливості хромосомного набору людини, відмінності між хромосомним набором чоловіка й жінки, захворювання, які викликані геномними мутаціями.

У роздільностатевих тварин і дводомних рослин в особин однієї зі статей хромосоми однієї з пар різняться між собою, тоді як в особин іншої – вони подібні. Це статеві хромосоми, які ще називають гетерохромосомами. Так, у хромосомному наборі жінки – дві Х-хромосоми, а чоловіка – одна Х-хромосома й одна Y-хромосома.

На рисунку статеві хромосоми позначено цифрою 23. Отже, на рисунку зображено хромосомний набір жінки. Хромосоми інших пар, які подібні в усіх особин, називають нестатевими, або аутосомами. У хромосомному наборі людини 22 пари аутосом.

Каріотип може змінюватися внаслідок мутацій. Ступінь і характер порушень залежать від того, у якій саме парі відбулися зміни кількості хромосом.

На рисунку зображено хромосомний набір, в якому є зайва хромосома за 21-ю парою, що спричинює виникнення у людини синдрому Дауна. Отже, на рисунку зображено хромосомний набір жінки, хворої на синдром Дауна.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Ядро. Будова й функції.

Для розв’язання завдання необхідні знання щодо функцій ядра клітини.

Ядро – органела еукаріотичної клітини, що обмежена подвійною мембраною та забезпечує збереження спадкової інформації. Процеси її реалізації починаються в ядрі.

Процеси, що відбуваються в ядрі, впливають на перебіг клітинного поділу. Саме в ядрі відбувається регуляція активності генів, отже, ядро є центром контролю за функціонуванням клітини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Цитоплазма та її компоненти. Органели. Особливості будови рослинних і тваринних клітин.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати зображені на рисунку об’єкти.

На рисунку рослинної клітини цифрами позначені: 1 – цитоплазма, 2 – вакуоля, 3 – мітохондрія, 4 – хлоропласт, 5 – ядро. Також потрібно згадати, що рослинні клітини відрізняються від тваринних наявністю певних складників, що зумовлено автотрофним способом живлення.

Рослинні клітини відрізняються наявністю пластид, поміж яких саме хлоропласти забезпечують фотосинтез. Також у цих клітинах можуть бути наповнені клітинним соком вакуолі великого розміру – до 30 % від об’єму цитоплазми. На рисунку такі компоненти позначено цифрами 2 й 4.

Отже, клітини рослин відрізняються від тваринних клітин наявністю вакуолі й хлоропласта.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Сучасна клітинна теорія.

Для розв’язання завдання необхідно знати основні положення сучасної клітинної теорії. Твердження «подібність будови і процесів життєдіяльності клітин організмів різних царств живої природи» є одним із положень сучасної клітинної теорії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Нуклеїнові кислоти. Будова, нуклеотиди. Будова, властивості й функції ДНК, принцип комплементарності.

В основі завдання запропонована задача на застосування закономірності кількісного вмісту нітрогеновмісних основ у молекулі ДНК: кількість нуклеотидів, що містять аденін у будь-якій молекулі ДНК, дорівнює кількості нуклеотидів, які містять тимін (А = Т), а кількість нуклеотидів із гуаніном – кількості нуклеотидів із цитозином (Г = Ц).

Відповідно до умови задачі частка гуанілових нуклеотидів становить 23 % від загальної кількості, тоді відповідно, частка цитозинових нуклеотидів також становить 23 %. Тоді сумарний уміст нуклеотидів із гуаніном і цитозином дорівнює 46 %.

Оскільки загальна кількість нітрогеновмісних основ становить 100 %, сума нуклеотидів з аденіном і тиміном дорівнюватиме54 % (100 % – 46 % = 54 %). У такому випадку кількість аденілових нуклеотидів у ділянці молекули ДНК дорівнює 27 % від загальної кількості.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Ліпіди. Особливості будови, основні властивості й функції в організмах.

Резервна функція ліпідів полягає в тому, що, зокрема, жири містяться в цитоплазмі клітин у вигляді включень – у клітинах жирової тканини, насінні соняшнику тощо. Організми можуть використовувати запаси жирів як резервні поживні речовини та як джерело метаболічної води.

Поміж наведених груп рослин найбагатші на ліпіди ріпак, гірчиця, маслини, соняшник. Це рослини, із яких людина добуває олії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Класифікація хімічних елементів за їхнім умістом в організмах (макроелементи, органогенні елементи, мікроелементи тощо). Наслідки недостатнього або надлишкового надходження в організм людини хімічних елементів (I, F, Fe, Ca, K) і способи усунення їхньої нестачі.

Для розв’язання завдання необхідні знання щодо значення окремих хімічних елементів для здійснення біологічних процесів.

Зокрема, йони Кальцію беруть участь у процесі зсідання крові в організмі людини. Під час пошкодження судини тромбопластин за участі йонів Кальцію активує фермент тромбін, який утворюється з протромбіну. Надалі тромбін перетворює фібриноген на фібрин, що запобігає втраті крові.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Значення біологічної науки.

В основі завдання описано значення біологічної науки для розв’язання окремих проблем людства.

Біотехнологія – це наука про використання біологічних об’єктів і хіміко-біологічних процесів у промисловому виробництві, сільському господарстві, енергетиці й медицині.

Біотехнологія ґрунтується на відкриттях у біохімії, мікробіології, молекулярній біології, клітинній і генетичній інженерії, що вможливлюють використання властивостей мікроорганізмів, клітин і тканин із визначеною метою.

Правильна відповідь – В.