Біологія

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

Завдання скеровано на перевірку знання типів видоутворення і розуміння причин еволюційних змін.

У завданні описано причини виникнення близьких видів конвалій. Еволюційні зміни відбувалися внаслідок розриву ареалу предкового виду.

Географічне видоутворення відбувається внаслідок географічної ізоляції, коли виникає розрив ареалу. У кожній ізольованій популяції через дрейф генів і природний добір змінюється генофонд. Виникає репродуктивна ізоляція, що приводить до утворення нових видів. Отже, описані еволюційні події виникли внаслідок географічного видоутворення.

Дивергенція – еволюційний процес розходження ознак споріднених груп організмів унаслідок адаптації до різних умов існування. Під час дивергентної еволюції під дією елементарних факторів еволюції від предкової форми утворюється декілька груп, кожна з яких пристосовується до певних умов існування. Тобто правильний варіант речення такий: Отже, види виникли внаслідок географічного видоутворення в процесі дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Основні форми симбіозу організмів.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати взаємодію і співіснування різних біологічних видів в екосистемі.

З-поміж наведених у відповідях прикладів форм співіснування організмів потрібно вибрати той, у якому йдеться про мутуалістичні взаємовідносини.

Азотфіксувальні бактерії здатні засвоювати безпосередньо з атмосфери азот, який надходить в екосистему в доступній для засвоєння рослинами формі. Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживних, але є ті, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток.

Прикладом симбіозу є співіснування бобових рослин із бульбочковими бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Таку форму симбіозу називають мутуалізмом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Трофічні рівні. Передавання енергії в екосистемі.

Завдання скеровано на перевірку розуміння принципів функціонування екосистем.

Організми з різним типом живлення перебувають на різних трофічних рівнях. Трофічний рівень – сукупність організмів з однаковим типом живлення.

В екосистемах види, які займають різні трофічні рівні, пов’язані потоком енергії. Такий взаємозв’язок відображають ланцюги живлення – види організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, що створює певну послідовність у передаванні речовин й енергії. У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а тісно пов’язані між собою завдяки тому, що представники того самого виду можуть бути ланками різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, вони формують трофічну сітку.

На схемі А неправильно відображено передавання енергії від усеїдної тварини до рослиноїдної, а на схемі Б – передавання енергії від хижої тварини до рослиноїдної та від рослиноїдної до рослини. Помилково на схемі В, позначено передавання енергії від хижої тварини до рослиноїдної, від усеїдної тварини до рослини.

Правильно відображено можливий шлях передавання енергії в описаній екосистемі на схемі Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяції.

Завдання скеровано на перевірку вміння оцінювати значення індикаторних організмів у дослідженні стану навколишнього середовища.

Спостереження за зміною видового складу індикаторних організмів (наприклад, діатомових водоростей, інфузорій) дає змогу науковцям зробити висновок про стан навколишнього середовища, тобто оцінити його кількісні і якісні параметри. Отже, за видовим складом одноклітинних еукаріотичних організмів науковці можуть оцінити якість природних вод, ґрунту, повітря.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини. Будова й функції нефрона.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти складники нефрона.

У завданні наведено рисунок, на якому складники нефрона й кровоносні судини позначені цифрами. Необхідно розрізнити складники нефрону, у яких відбувається реабсорбція. Після цього у відповіді знайти цифри, якими позначені ці складники.

Від капсули нефрона відходить тоненька довга звивиста трубочка – звивистий каналець першого порядку. Він утворює петлю нефрона й знову стає звивистим, утворюючи каналець другого порядку.

Під час проходження первинної сечі канальцями через епітеліальні клітини їхніх стінок у кров повертаються значна кількість води, солей, амінокислоти, глюкоза. Цей процес називають реабсорбцією, він здійснюється за рахунок значних енергетичних витрат організму. Звивисті канальці позначені на рисунку цифрами 3 й 8.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Обмін речовин і перетворення енергії в організмі людини. Обмін білків.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей обміну білків в організмі людини.

Білки – високомолекулярні полімерні сполуки, мономерами яких є амінокислоти. У травній системі людини білки під дією ферментів зазнають розщеплення до мономерів, тобто амінокислот. Отже, твердження І є правильним.

Синтез речовин у клітині – процес ендотермічний, тобто під час його перебігу поглинається енергія. Відповідно, під час синтезу білків поглинається енергія. Отже, твердження ІІ є неправильним.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини. Функції органів травлення.

Завдання скеровано на перевірку знання функцій органів травлення.

У травній системі людини вирізняють травний канал, яким рухається їжа, і травні залози. У відділ (орган) травного каналу відкриваються протоки певних залоз, які поставляють рідини з речовинами, що забезпечують процеси травлення. Протоки слинних залоз відкриваються в ротову порожнину, де їжа знезаражується, змочується відбувається первинна хімічна її обробка, формується харчова грудка.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Дихання. Дихальна система людини. Функції органів дихання.

Завдання скеровано на перевірку знання функцій органів дихання.

Гортань є органом дихальної системи людини й забезпечує проходження повітря до легень. Легені забезпечують газообмін. Гортань містить голосовий апарат, який забезпечує утворення звуків.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Групи крові системи АВ0 і резус-фактор. Імунітет.

Завдання скеровано на вміння визначати групу крові й резус-фактор за результатами лабораторного дослідження.

Групи крові за системою АВ0 визначають за наявністю в еритроцитах антигенів А і В та сполук плазми крові – антитіл α і β.  За комбінацією цих речовин виокремлюють чотири групи крові: І (0) – немає антигенів А і В, але є антитіла α і β; ІІ (А) – містить антигени А і антитіла β; ІІІ (В) – має антигени В й антитіла α; ІV (АВ) – антигени А і В, антитіл α і β немає. Склеювання (аглютинація) еритроцитів відбувається в результаті реакції антиген – антитіло, тобто коли антиген А зустрічається з антитілами α, а антигени В – з антитілами β.

Аналізування результатів дослідження групи крові пацієнта за системою АВ0 і резус-фактора дає змогу зробити висновок, що пацієнт має резус-негативну кров третьої групи.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.

Завдання скеровано на перевірку знання функцій надниркових залоз.

У процесі життєдіяльності людина адаптується до змін умов існування. Цей процес забезпечують регуляторні системи організму. Зміни умов існування можуть бути дуже сильними або тривалими. У такому разі розвивається особлива реакція напруження регуляторних систем організму, яку називають стресом. Під час розвитку стресу відбувається зростання секреції мозковим шаром надниркових залоз адреналіну, що забезпечує пристосування організму людини до стресової ситуації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система людини. Рефлекторна дуга, її складники.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати компоненти рефлекторної дуги.

У завданні наведено схему будови рефлекторної дуги, на якій цифрами 1 і 5 позначено її складники – рецептор і робочий орган відповідно. Потрібно вказати рядок, у якому зазначено складники 2, 3 й 4. Цифрою 2 позначено чутливий нейрон, по якому нервовий імпульс надходить до вставного нейрона 3. Від уставного нейрона нервовий імпульс по руховому нейрону 4 надходить до робочого органа.

Отже, рядок, у якому правильно зазначено складники 2, 3 й 4 позначені буквою Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Тканини організму людини, їхні будова й функції.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати тканини організму людини.

На рисунку зображено кісткову тканину. Ця тканина є складником опорно-рухової системи.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Птахи.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати тварин.

Необхідно розпізнати зображену на марці тварину, яка мешкає в Антарктиді й пристосована до пересування у воді. Вона має обтічну форму тіла, що вкрите своєрідним пір’ям із характерним розподілом білого й чорного забарвлення. На голові вирізняється дзьоб, немає вушних раковин. Крила ззовні нагадують ласти, є плавальні перетинки між пальцями задніх кінцівок. Це – пінгвін, який є представником птахів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Кишковопорожнинні.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови кишковопоржнинних.

У завданні наведено рисунок будови тіла гідри прісноводної, на якому буквою Х позначено певну клітину. Необхідно назвати її. Для цього треба знати особливості будови клітин кишковопорожнинних тварин. Клітини, які містяться в ентодермі і мають джгутики, забезпечують внутрішньоклітинне травлення. Отже, на рисунку буквою Х позначено травні клітини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Поведінка тварин. Форми поведінки тварин.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей поведінки комах.

Потрібно проаналізувати опис поведінки комахи – личинки мурашиного лева. Вона своєрідно полює на свою здобич – інших комах, найчастіше мурах. Отже, в описі йдеться про харчову форму поведінки личинки комахи.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови та процесів життєдіяльності. Розмноження тварин.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей життєвого циклу комахи.

На рисунку зображено життєвий цикл із повним перетворенням, оскільки зазначено всі чотири послідовні етапи: яйце, личинка, лялечка й доросла особина (імаго). Отже, твердження І є правильним. Буквою Х на схемі позначено лялечку, а не личинку. Отже, твердження ІІ є неправильним.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови та процесів життєдіяльності.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати тварин, що належать до різних груп, за зовнішніми ознаками.

Потрібно розпізнати тварину, покрив тіла якої містить рогові луски. Буквою А позначено зображення жаби озерної, яка є представником амфібій, Б – ящірки прудкої, яка є представником рептилій. Буквою В позначено зображення рака річкового, що належить до ракоподібних. Зображення дощового черв’яка, який є представником кільчастих червів, позначено буквою Г.

Шкіра кільчастих червів й амфібій гола, виділяє велику кількість слизу.

Ракоподібні мають хітиновий покрив тіла, що є ознакою всіх членистоногих тварин.

Покрив тіла ящірки прудкої містить рогові луски, що є пристосуванням до життя на суходолі. Отже, тварина, покрив тіла якої містить рогові луски, позначена на рисунку буквою Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Завдання скеровано на перевірку знання захворювань, спричинюваних одноклітинними еукаріотичними  гетеротрофними організмами.

Малярія – захворювання людини, яке спричиняє малярійний плазмодій. Це одноклітинний еукаріотичний гетеротрофний організм, який потрапляє в кров людини під час укусу малярійного комара. Ця комаха є проміжним хазяїном для збудника малярії.

Отже, профілактичним заходом щодо малярії є контроль популяції тварин, в організмі яких мешкає збудник.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби. Значення в житті людини.

Завдання скеровано на перевірку знання галузей використання грибів людиною.

Поміж грибів, про які йдеться в завданні, до цвільових грибів належить пеніцил. Цей гриб відіграв важливу роль у боротьбі з хвороботворними бактеріями – із нього в 1940-х роках було добуто препарат пеніцилін, який дав змогу успішно лікувати раніше невиліковні бактеріальні захворювання. Пеніцилін став родоначальником цілого класу нових лікарських антибактеріальних препаратів – антибіотиків.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин. Життєвий цикл папоротей.

Завдання скеровано на перевірку знання життєвого циклу папоротей.

На рисунку зображено життєвий цикл папоротей. Цифрою 1 позначено нестатеве покоління (спорофіт), а цифрою 2 – статеве покоління (гаметофіт).

На рисунку показано, що спори утворюються в спорангіях унаслідок мейозу, а тому мають гаплоїдний набір хромосом. Переважаючим поколінням є спорофіт, який представлений здатною до фотосинтезу рослиною з добре розвиненими вегетативними органами.

Отже, правильним твердженням щодо зображеного життєвого циклу є «переважаючим поколінням є спорофіт».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Генеративні органи покритонасінних рослин. Будова квітки.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати компоненти органів покритонасінних рослин.

В основі завдання наведено схематичне зображення маточки, один зі складників якої позначено буквою Х. Він розташований усередині зав’язі й містить яйцеклітину.

Отже, буквою Х на рисунку позначено зародковий мішок.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Генеративні органи покритонасінних рослин. Будова комахозапильних і вітрозапильних квіток

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти будову вітрозапильних і комахозапильних квіток.

Майже всі комахозапильні квітки виробляють нектар – рідину, що містить поживні речовини (вуглеводи) й утворюється в нектарниках. Це особливі залозисті утвори, розташовані переважно в глибині квітки. Під час добування нектару комахи виносять або приносять до квітки на своєму тілі пилок. У такий спосіб вони забезпечують запилення.

Отже, нектарники є пристосуванням комахозапильних рослин для приваблювання комах-запилювачів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин. Видозміни пагона. Вегетативне розмноження.

Завдання скеровано на перевірку знання способів розмноження культурних рослин.

В умові завдання наведено зображення культурних рослин: огірка, буряка, картоплі й кукурудзи. Кукурудзу, буряк й огірок зазвичай на присадибних ділянках розмножують статевим способом, висаджуючи в ґрунт або насіння, або молоді рослини. Зазвичай картоплю розмножують вегетативно. Для цього висаджують видозмінені вегетативні органи – підземні стеблові бульби.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Водорості. Особливості будови та процесів життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних водоростей.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови водоростей різних груп.

В основі завдання наведено опис водоростей, які трапляються в морській акваторії. У відповідях подано наукові факти щодо особливостей будови водоростей різних груп. Поміж них лише один суперечить інформації, наведеній в описі: ульва не утворює коренів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Селекція організмів. Біотехнологія. Генна інженерія.

Завдання скеровано на перевірку знання напрямів сучасної біотехнології.

Одним із них є генна інженерія – сукупність прийомів, методів і технологій добування рекомбінантних РНК і ДНК, виділення генів з організму (клітин), здійснення маніпуляцій із генами та введення їх до інших організмів.

Отже, цей напрям біотехнології займається дослідженнями з перебудови генотипу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем. Зчеплене успадкування. Кросинговер.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію і робити за результатами аналізу висновки.

В умові завдання описано алелі чотирьох генів комахи й схематично зображено хромосомний набір клітини комахи з позначенням цих генів.

Для виконання завдання необхідно розуміти, що кросинговер – процес обміну подібними ділянками між гомологічними хромосомами під час мейозу. Хромосоми містять гени, розташовані в певній послідовності. Унаслідок кросинговеру утворюються нові комбінації різних версій генів (алелів). Отже, гамета, яка може утворитися в комахи, генотип якої за описаними генами наведено на рисунку, – CdtM.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем. Гомозиготний і гетерозиготний стан гена.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію і робити за результатами аналізу висновки.

В умові завдання описано алелі чотирьох генів комахи й схематично зображено хромосомний набір клітини комахи з позначенням цих генів. Під час розв’язування завдання необхідно враховувати, що тип взаємодії алелів кожного гена – повне домінування.

Аналізування наведеного генотипу комахи за описаними генами дає змогу зробити висновок, що комаха є гомозиготною за рецесивним алелем забарвлення тіла (tt). Отже, ген, що перебуває в гомозиготному стані, кодує забарвлення тіла.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, установлені Г. Менделем. Фенотип і генотип. Алельні гени.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію і робити за результатами аналізу висновки.

В умові завдання описано алелі чотирьох генів комахи й схематично зображено хромосомний набір клітини комахи з позначенням цих генів. Під час розв’язування завдання необхідно враховувати, що тип взаємодії алелів кожного гена – повне домінування.

Аналізування наведеного генотипу комахи за описаними генами дає змогу зробити висновок, що вона є гетерозиготною за формою черевця (Сс), наявністю плям на крилах (Dd) та довжиною вусиків (Mm). Отже, проявлятиметься домінантна ознака: комаха матиме видовжену форму черевця, бурі плями на крилах й довгі вусики. Комаха є гомозиготною за рецесивним алелем забарвлення тіла (tt), матиме світле забарвлення тіла.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Обмін речовин і перетворення енергії. Фотосинтез.

Завдання скеровано на перевірку знання суті процесів, що відбуваються в живій природі.

Утворення органічних сполук із неорганічних за участі світлової енергії відбувається під час фотосинтезу.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Органели клітини. Особливості будови тваринної клітини.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати компоненти клітини.

Необхідно розпізнати на рисунку тваринної клітини складники, які позначено буквами. Буквою А позначено ядро, Б – ендоплазматичну сітку, В – комплекс Гольджі, Г – хлоропласт. Поміж органел, які позначено, помилково зображено хлоропласт, якого немає у тваринній клітині.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Мітохондрії: будова, функції.

Завдання скеровано на перевірку знання основної функції мітохондрій у клітині.

Мітохондрії – двомембранні органели клітин більшості видів рослин, грибів і тварин. Мітохондрії слугують своєрідними «енергетичними станціями клітини». Така назва пов’язана з основною функцією мітохондрій – синтезом АТФ, молекула якої містить макроергічні зв’язки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Вуглеводи: моносахариди (рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза), олігосахариди (сахароза, лактоза), полісахариди (крохмаль, целюлоза, хітин, глікоген).

Завдання скеровано на перевірку вміння класифікувати вуглеводи за складом їхніх молекул і здатністю до гідролізу.

До вуглеводів належать моносахариди, олігосахариди й полісахариди. Моносахариди – вуглеводи, які не розщеплюються на простіші вуглеводи, добре розчинні у воді, мають солодкий смак. Із-поміж вуглеводів, про які йдеться в завданні, до моносахаридів належить фруктоза.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини. Значення хімічних елементів.

Завдання скеровано на перевірку знання хімічного складу клітин рослинних організмів.

Хімічні елементи утворюють органічні й неорганічні сполуки, які забезпечують життєдіяльність клітини й організму в цілому. У рослин Магній є обов’язковим компонентом молекули хлорофілу в хлоропластах.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Збереження й реалізація спадкової інформації. Клітинний цикл. Мітоз. Розвиток зародку.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію, подану в графічній формі.

У завданні наведено результати експерименту з вивчення розвитку ембріонів морських їжаків із застосуванням методу мічених атомів. Результат експерименту наведено у вигляді графіка, на якому відображено рівень активності (А) ембріонів як джерела йонізувального випромінення впродовж часу спостереження.

У завданні наведено твердження двох учнів щодо можливих пояснень результатів експерименту, відображених на графіку (математичній моделі). Потрібно проаналізувати надані учнями пояснення й оцінити їхню правильність.

Перший учень має рацію тому, що під час дроблення збільшується кількість клітин, постійно відбувається реплікація, а тому збільшується кількість міченої Тритієм сполуки. Це зумовлює наростання активності випромінення, що відображено на графіку: активність випромінення збільшується ступінчасто з інтервалом 40–50 хвилин. Це може бути пов’язано з тривалістю клітинного циклу, якій (у середньому) властиві саме такі параметри. Тому припущення другого учня також є правильним. Отже, обидва вони мають рацію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Збереження і реалізація спадкової інформації. Реплікація.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію, подану в графічній формі.

У завданні наведено результати експерименту з вивчення розвитку ембріонів морських їжаків із застосуванням методу мічених атомів. Результат експерименту наведено у вигляді графіка, на якому відображено рівень активності (А) ембріонів як джерела йонізувального випромінення впродовж часу спостереження.

За результатами аналізування графіка можна дійти висновку, що під час дроблення відбувалося збільшення цього показника, тобто збільшувалася кількість молекул із міченим Тритієм. Дроблення – це процес послідовних мітотичних поділів клітин ембріонів із короткою інтерфазою. Під час мітотичного поділу клітини відбувається реплікація – подвоєння молекул ДНК. Отже, уключення міченої сполуки в молекули клітин ембріона відбувається під час реплікації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Збереження і реалізація спадкової інформації. Нуклеїнові кислоти.

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати наукову інформацію, подану в графічній формі.

У завданні наведено результати експерименту з вивчення розвитку ембріонів морських їжаків із застосуванням методу мічених атомів. Результат експерименту наведено у вигляді графіка, на якому відображено рівень активності (А) ембріонів як джерела йонізувального випромінення впродовж часу спостереження.

За результатами аналізу графіка можна дійти висновку, що під час дроблення відбувалося збільшення цього показника. Це зумовлено потраплянням міченого Тритієм тимідилового нуклеотида в молекули клітин ембріонів. Цей нуклеотид є складником лише молекули ДНК. Отже, мічена сполука в клітинах ембріонів потрапляє в молекули ДНК.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти об’єкти, які належать до різних рівнів організації живого.

Спочатку необхідно розпізнати біологічні об’єкти, які зображено на рисунку. Цифрою 1 позначено скелет риби, 2 – клітинний центр, 3 – серце, 4 – комплекс Гольджі, 5 – мітохондрію, 6 – плід рослини. Після цього визначити, які із зображених об’єктів є складниками біологічних систем клітинного рівня організації.

Рівні організації живої природи – це відносно одноманітні біологічні системи, компоненти яких пов’язані між собою. Складниками біологічних систем клітинного рівня організації є органели, які на рисунку позначено цифрами 2, 4, 5.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Методи досліджень у біології.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти методи біологічних досліджень.

Розв’язання завдання полягає у визначенні методу дослідження, який застосовано для отримання наведеного висновку.

Науковець уводив сироватку крові морських свинок, що перехворіли й одужали, тваринам, які захворіли. У результаті хворі тварини одужували.

Тобто дослідник активно втручався в перебіг процесів і спостерігав за наслідками такого втручання. Тому метод дослідження, який застосовано для отримання наведеного висновку, – експериментальний.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Реакції матричного синтезу. Трансляція. Біосинтез білків та його етапи.

В основі завдання наведено схему трансляції – етапу реалізації спадкової інформації, під час якого синтезується поліпептидний ланцюг.

Цей процес відносять до реакцій матричного синтезу, за якого реалізується закодована в молекулі мРНК спадкова інформація.

Учасником цього процесу є немембранна органела клітини – рибосома, яка забезпечує синтез білкової молекули. Відбувається цей процес у цитоплазмі.

Правильна відповідь – 3 1 3.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова та функції кровоносної системи людини. Регуляція роботи серця

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови й функціонування серця людини, регуляції його роботи.

Серце людини має чотири камери, його м’язову оболонку називають міокардом.

Робота серця змінюється рефлекторно за участю вегетативної системи. Імпульси, що надходять до нього по симпатичних нервах, посилюють і прискорюють серцеві скорочення, а імпульси, що надходять по парасимпатичних нервах – послаблюють і сповільнюють їх. Гальмування серцевої діяльності здійснюється найбільшими парасимпатичними нервами – блукальними, які відходить від головного мозку.

Правильна відповідь – 3 2 2.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Плазуни. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови, процесів життєдіяльності, представники

Для виконання завдання необхідні знання особливостей будови плазуни та видів тварин, які належать до цієї групи.

Плазуни – тварини, які добре пристосовані до життя на суходолі, часто мешкають в посушливих природних зонах.

Мають суху шкіру, вкриту роговими лусками, що уможливлює зберігання в організмі води.

Як всі наземні хребетні тварини мають два кола кровообігу, що зумовлено появою легеневого дихання.

Поміж наведених видів тварин до плазунів належить Вуж звичайний.

Правильна відповідь – 2 2 2.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад клітини

У завданні запропоновано вказати правильні твердження щодо полісахаридів.

У результаті взаємодії моносахаридів можуть формуватися ланцюжки в сотні й тисячі залишків – полісахариди.

Ці сполуки погано розчинні у воді та не мають солодкого смаку.

У природі поширені полісахариди, утворені із залишків глюкози: целюлоза, глікоген і крохмаль.

Полісахариди можуть накопичуватися в клітинах, тобто виконувати резервну функцію.

У клітинах рослин накопичується крохмаль, а у клітинах тварин і грибів – глікоген.

Правильна відповідь – 1 2 3.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система людини. Будова головного мозку

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати зображені на рисунку складники організму людини. Потім складники, наведені у переліку, увідповіднити із їхніми зображеннями.

Довгастий мозок на рисунку позначено буквою Д, мозочок – буквою В. Гіпофіз, який є залозою внутрішньої секреції, позначено буквою Г. Кору великих півкуль позначено буквою А.

Правильна відповідь – 1–Д, 2–В, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система. Функції та будова кровоносної та лімфатичної систем. Нервова система: центральна та периферична. Будова і функції спинного мозку та головного мозку. Функції та будова органів дихання. Будова та функції органів травлення.

У завданні пропонується увідповіднити систему органів із зображенням на рисунку органом, який до неї належить. Для цього потрібно вміти розрізняти органи за їхніми зображеннями.

Складником травної системи є шлунок, зображення якого позначено буквою Г, а складниками дихальної системи є легені, зображення яких позначено буквою Б. Складником нервової системи є мозочок, зображення якого позначено буквою Д. Серце, зображення якого позначено буквою А, є складником кровоносної системи.

Правильна відповідь – 1–Г, 2–Б, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати зображені на рисунку тварини. Потім органи дихання, наведені у переліку, увідповіднити із зображенням тварини, для якої вони характерні.

Зябра – органи дихання окуня річкового, зображення якого позначено буквою В.

Трахеї забезпечують дихання тварини, зображення якої позначено буквою Г, – хруща травневого.

Легені – органи дихання кроля дикого, зображення якого позначено буквою Д.

За допомогою легеневих мішків і трахей дихає павук-хрестовик, зображення якого позначено буквою Б.

Газообмін у гідри прісноводної, зображення якої позначено буквою А, забезпечують клітини всієї поверхні тіла.

Правильна відповідь – 1–В, 2–Г, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Середовище існування тварин

У завданні необхідно увідповіднити середовище існування з твариною, яка в ньому мешкає.

У прісній воді мешкає планарія молочно-біла.

Середовищем існування дощового черв’яка є ґрунт, до якого тварина має ряд пристосувань.

Ехінокок є представником паразитичних червів і впродовж всього життєвого циклу живе в організмі тварин.

Ящірка прудка мешкає в наземному середовищі.

Правильна відповідь – 1–А, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин. Типи плодів (біб, кістянка, коробочка, стручок, стручечок, сім’янка, зернівка, ягода, яблуко, горіх, листянка)

Завдання перевіряє знання будови різних типів плодів і вміння розпізнавати їх на рисунках.

Плід – орган покритонасінних рослин, що утворюється після запліднення. Він складається з насіння й оплодня, що слугує для його захисту і розповсюдження.

Необхідно увідповіднити тип плода з його зображенням.

Зображення плоду яблуко позначено на рисунку буквою Д, плоду біб позначено буквою Б, плоду стручок – буквою Г, а плоду ягода – буквою В.

Зайвим є зображення плоду кістянка, якого немає в переліку.

Правильна відповідь – 1–Д, 2–Б, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати зображені на рисунку складники листка. Потім функцію, яку виконує певний складник листка рослини, увідповіднити з його зображенням.

Переміщення органічних і неорганічних сполук забезпечує судинно-волокнистий пучок, який позначено літерою Г.

Синтез переважної частини вуглеводів відбувається в клітинах стовпчастої паренхіми листка, яку позначено буквою Б.

Захист від механічних пошкоджень забезпечує восковий шар листка, який позначено буквою А. Функцію регуляції випарування води й газообміну виконують продихи, які позначено буквою Д.

Правильна відповідь – 1–Г, 2–Б, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Одномембранні та двомембранні органели. Будова та функції ядра

Завдання перевіряє вміння розпізнавати біологічні об’єкти на рисунках.

Необхідно увідповіднити позначений на рисунку складник клітини з його назвою.

Цифрою 1 позначено ядро, цифрою 2 – двомембрану органелу – мітохондрію, цифрою 3 – апарат Гольджі, цифрою 4 – клітинний центр.

У переліку зайвим об’єктом є ендоплазматична сітка , яка на рисунку не позначена.

Правильна відповідь – 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Хімічний склад клітини. Органічні сполуки та їх роль в організмі. Білки, їхні функції

У шкільному курсі біології наводяться приклади білків, які мають певне біологічне значення.

Завдання перевіряє знання функцій певного білка.

Лактаза є травним ферментом і каталізує розщеплення молочного цукру – лактози.

Гемоглобін є одним із транспортних білків тваринного організму, зокрема й організму людини. Він забезпечує транспортування кисню кров’ю.

Актин забезпечує м’язове скорочення, а отже виконує рухову функцію.

Фібрин – захисний білок, який бере участь у зсіданні крові і в такий спосіб убезпечує організм від її втрати при кровотечі.

Правильна відповідь – 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Основні форми симбіозу організмів

В основі завдання наведено опис симбіотичних відносин між жуйними парнокопитними тваринами й одноклітинними організмами, які оселяються і розмножуються в їхній травній системі.

Організми-симбіонти хребетних тварин у таких спосіб отримують помешкання й їжу, що є для них корисним. Жуйні парнокопитні тварини також мають користь від такого співіснування, бо ферменти симбіонтів забезпечують розщеплення целюлози, синтез незамінних амінокислот, вітамінів.

Отже, в описі йдеться про мутуалізм – взаємовигідне співіснування організмів різних видів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми. Типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах.

В основі завдання надано опис типу зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах.

Необхідно вказати тип зв’язку, який описано.

Трофічні зв’язки виникають тоді, коли організми одного виду живляться організмами іншого.

Топічні зв’язки виникають тоді, коли види не пов’язані прямими трофічними зв’язками, але внаслідок життєдіяльності одних видів змінюються умови існування інших.

Форичні – це зв’язки, за яких особини одного виду беруть участь у поширенні особин іншого виду.

Фабричні – це зв’язки, за яких особини одного виду використовують для своїх споруд (гнізд, схованок) продукти виділення, рештки або навіть організми іншого виду.

Отже, зв'язок личинок волохокрильців, які для створення своїх осель використовують уламки або навіть цілі мушлі з живими особинами, і молюсків відносять до фабричних зв’язків між популяціями різних видів в екосистемі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах.

В основі завдання наведено діаграму, на якій відображено результати експерименту, під час якого досліджено ефективність впливу комах-запилювачів у період цвітіння на зав’язування плодів у різних рослин.

Необхідно вказати висновок, який можна сформулювати відповідно до результатів дослідження.

Для виконання завдання треба проаналізувати діаграму, беручи до уваги, що буквою а позначено зав’язування плодів яблуні (1), вишні (2) і груші (3) на ізольованих від комах деревах, а буквою б – зав’язування плодів цих рослин за вільного доступу комах.

За результатами аналізування діаграми не можна зробити висновок, що за вільного доступу комах максимальну кількість зав’язаних плодів утворює яблуня (цифра 1).

Комахи-запилювачі спричинюють збільшення кількості зав’язаних плодів у всіх трьох рослин, а не лише у вишні.

Також можна констатувати, що у період цвітіння ізольованої від комах груші запліднення не відбувається.

Якщо ж порівняти діаграми, позначені буквою а, із діаграмами, позначеними буквою б, можна зробити висновок: кількість зав’язаних плодів залежить від вільного доступу комах-запилювачів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Типи адаптивних біологічних ритмів організмів

В основі завдання наведено приклади біологічних ритмів організмів. Необхідно вибрати приклади добових біологічних ритмів.

Біологічні ритми – циклічні коливання інтенсивності та характеру процесів життєдіяльності, в основі яких лежать кількісні та якісні зміни метаболізму біологічних систем.

Добові ритми зумовлені обертанням Землі навколо своєї осі. Двічі на добу змінюється освітленість, що зумовлює коливання абіотичних чинників (температури, вологості тощо), які впливають на активність організмів.

Отже, поміж наведених біологічних ритмів до добових можна віднести: відкриття квіток кульбаби вдень, а матіоли – уночі; чергування стану сну й неспання в людини; полювання скопи лише вдень.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Поведінка тварин. Міграції тварин. Методи вивчення

Для виконання завдання необхідно знати особливості застосування методів біологічних досліджень.

Моніторинг – стеження за перебігом певних процесів в екосистемах чи за станом конкретних біологічних об’єктів протягом тривалого часу. Метод дає змогу визначати стан певних об’єктів і прогнозувати можливі зміни.

Отже, щоб отримати інформацію про багаторічну поведінку птахів у природних умовах під час гніздування, використовують моніторинг.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини

У завданні запропоновано два твердження щодо будови вуха, зображення якого наведено на рисунку.

Потрібно проаналізувати і визначити правильність наведених тверджень.

Цифрою 1 на рисунку позначено вушну раковину, отже перше твердження є неправильним. Цифрою 2 на рисунку позначено барабанну перетинку, що є правильним твердженням.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система людини. Рефлекторна дуга, її складники

Для виконання завдання необхідні знання щодо будови та функціонування рефлекторної дуги.

Рефлекторна дуга – сукупність структур нервової системи, які беруть участь у здійсненні рефлексу.

Рефлекс є реакцією організму у відповідь на подразнення, яка відбувається за участю нервової системи.

Подразнення сприймають рецептори – спеціалізовані чутливі утвори, які перетворюють певні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища на нервові імпульси. Далі нервові імпульси передаються по чутливому нейрону до рухового нейрона, який надсилає нервові імпульси безпосередньо до робочого органа.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. ендокринна система людини

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку.

На рисунку зображено підшлункову залозу, яка є залозою змішаної секреції.

Ця ендокринна залоза виробляє інсулін – гормон, який зменшує рівень глюкози в крові.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображено на рисунку.

На рисунку зображено органи травної системи людини.

Цифрою 1 позначено печінку, 2 – жовчний міхур, 3 – підшлункову залозу, 4 – тонкий кишечник.

Орган, функцією якого є знешкодження токсичних речовин в організмі людини, є печінка, яку позначено цифрою 1.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини

У травній системи відбуваються процеси травлення:

• зволоження і механічна обробка їжі;
• розщеплення органічних сполук їжі на складники (полісахариди розщеплюються на моносахариди, жири – на гліцерол і жирні кислоти, білки – на амінокислоти);
• всмоктування поживних речовин: у тонкому кишечнику у кровоносні (глюкози, амінокислот) або лімфатичні капіляри (жирних кислот), води і вітамінів у товстому кишечнику.

Отже, під час усмоктування поживних речовин у тонкому кишечнику людини в кровоносні капіляри ворсинок потрапляють амінокислоти.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку.

На рисунку зображено потиличну кістку, яка належить до черепа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини

Важливим заходом профілактики інфекційних захворювань є вакцинація.

Вона забезпечується уведенням вакцини – щепленням.

Вакцина – це вбитий, ослаблений збудник хвороби або його токсин, який зберігає здатність активувати Т- і В-лімфоцити для формування імунної відповіді.

У разі контакту зі справжнім збудником імунна система реагує швидко й ефективно, забезпечуючи несприйнятливість організму до інфекції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров

В основі завдання наведено характеристику складника крові людини, який потрібно указати.

Ці ознаки характерні для клітин крові, які забезпечують транспортування кисню й частково вуглекислого газу кров’ю та містять гемоглобін, – еритроцитів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини

У завданні наведено твердження щодо опорно-рухової системи людини, які потрібно проаналізувати. Надалі пропонується визначити, чи є поміж них правильні.

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови та росту кісток і складники відділів скелету людини.

Ріст трубчастої кістки в ширину забезпечується за рахунок поділу клітин окістя, а у довжину відбувається внаслідок поділу клітин хрящової тканини, розташованої між тілом і головками.

Отже, перше твердження є правильним.

Лопатки і ключиці – парні кістки, які є складниками плечового поясу (поясу передніх кінцівок).

Отже, друге твердження також є правильним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Членистоногі. Хордові. Ознаки пристосованості тварин до умов існування у воді

У завданні необхідно порівняти представників двох видів тварин, які пристосовані до водного середовища, й знайти їхню спільну адаптацію до умов існування.

Орієнтування за допомогою бічної лінії, шкіра, яка містить слизові залози та наявність грудних плавців – це ознаки лише виду Окунь річковий, який належить до риб.

Обтічна форма тіла є спільною адаптацією обох видів тварин до пересування у водному середовищі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Загальні ознаки членистоногих, молюсків

Для виконання завдання спочатку розпізнаємо зображених на рисунку тварин.

На рисунку зображено представника виду Слимак виноградний, який належить до молюсків, та представник виду Павук-хрестовик, який належить до членистоногих.

Надалі застосовуємо знання про особливості будови тварин цих груп і знаходимо спільні ознаки для обох тварин.

Спільними ознаками є наскрізна травна система, незамкнена кровоносна система, де утворюється гемолімфа.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності. Розвиток тварин

Для виконання завдання необхідно знати поняття непрямого розвитку і особливості розвитку перелічених видів тварин, на основі яких вивчаються групи тварин.

Непрямий тип розвитку характеризується наявністю личинкових стадій у життєвому циклі тварин, за якого молода особина не схожа на дорослий організм.

Представники виду Голуб сизий (птахи), Кріль дикий (ссавці) й Ящірка прудка (рептилії) мають прямий тип розвитку.

Представники виду Хрущ травневий (комахи) мають непрямий тип розвитку, за якого є стадії личинки й лялечки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширеня, значення тварин. Особливості будови тваринної клітини

В основі завдання наведено опис клітини зображеного організму, в який замість цифр необхідно вписати слова.

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку.

На рисунку зображено тваринний організм – кріль дикий.

У тваринній клітині відсутня вакуоля й клітинна стінка, але складником клітини може бути мітохондрія і комплекс Гольджі, а резервною речовиною – глікоген.

Отже, правильним варіантом відповіді буде: «Складником клітини зображеного організму є комплекс Гольджі, а резервною сполукою – глікоген».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослини. Розмноження рослин. Папороті

В основі завдання наведено опис результатів вивчення рослини на уроці.

Необхідно указати групу, про яку ідеться в описі.

За гербарним зразком визначено, що рослина має кореневище, від якого відходять додаткові корені.

Поміж наведених груп рослин мохи не мають коренів, а отже рослина, що вивчається, не належить до цієї групи. Унаслідок мікроскопічного дослідження виявлено, що утворення з нижнього боку великих листкових пластинок є скупченням спорангіїв, що є особливістю будови лише папоротей.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин. Видозміни пагона. Вегетативне розмноження

У завданні пропонується розрізнити приклад вегетативного розмноження.

У разі, коли розмноження відбувається в результаті злиття гамет або внаслідок дозрівання насіння, відтворення собі подібних забезпечено заплідненням статевих клітин. Це є ознакою статевого способу розмноження.

Розмноження, яке відбувається внаслідок розсіювання спор папороті, відносять до нестатевого розмноження.

Вегетативне розмноження відбувається групою клітин організму, зокрема, у рослин за рахунок вегетативних органів. Отже, вегетативне розмноження відбувається за рахунок вусів у суниці, які є видозміненими пагонами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослини. Розмноження рослин. Хвощі

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку.

На рисунку зображено рослину, яка має додаткові корені й два види пагонів: спороносний і вегетативний. Вегетативні пагони не мають листків.

Зображений організм належить до хвощів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби. Загальна характеристика грибів

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови грибної клітини.

У будові грибної клітини є ознаки подібності з клітинами рослинних і тваринних організмів: здатність до мітотичного поділу, наявність ядра. Як і тваринна клітина, клітина грибів не містить хлоропластів.

Але є ознаки, за якими клітина грибів відрізняється від клітин інших груп організмів. Дослідники, які вивчають особливості організму, звертають увагу на особливості будови клітинної стінки: у грибів клітинна стінка містить хітин.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Прокаріотичні організми

Поміж наведених організмів лише кишкова паличка – прокаріотичний організм – має механізми адаптації до різних середовищ існування.

У безкисневому середовищі в клітинах цього організму енергія АТФ утворюється лише на етапі гліколізу, що уможливлює пристосування. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Прокаріотичні організми. Водорості

Для виконання завдання необхідно знати представників прокаріотичних організмів – організмів, клітини яких не містять сформованого ядра.

Поміж наведених одноклітинних організмів хлорела є представником зелених водоростей, пінулярія й навікула – діатомових.

Спіруліна є представником бактерій, тобто належить до одноклітинних організмів, які не мають ядра.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони

Для виконання завдання необхідно знати особливості організації та властивості вірусів.

Складниками віріонів є молекули нуклеїнових кислот – ДНК або РНК, оточені капсидом із білкових молекул.

На відміну від організмів, у клітинах яких спадкова інформація зберігається у вигляді дволанцюгової молекули ДНК, геном вірусу може бути утворений як дво-, так й одноланцюговою молекулою ДНК або РНК. Отже, віруси не мають клітинної будови та ядерного геному.

Віруси використовують органели клітин-хазяїнів для синтезу нових вірусних частинок (вібріонів), тобто відтворення вірусів відбувається виключно за рахунок клітини. Отже, віруси не здатні розмножуватися поділом.

Особливістю вірусів є здатність до кристалізації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості організмів. Закономірності спадковості організмів. Успадкування, зчеплене зі статтю

В основі завдання наведено інформацію, що локус гена гемофілії локалізовано в Х-хромосомі.

Пропонується вказати причину цього захворювання у дитини, яка народилася у батьків із нормальним зсіданням крові.

Це захворювання є генетичним, адже нам відомо, що локус гена гемофілії локалізовано в Х-хромосомі. Отже, воно не спричинюється ані хромосомною, ані геномною мутацією.

Також, зрозуміло, воно не може бути спричинене надлишком у раціоні харчування матері продуктів, багатих на Ферум.

Успадкування цієї хвороби є прикладом успадкування, зчепленого із статтю. Отже, хворобу цієї дитини зумовлено успадкуванням гена гемофілії від матері.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем

Запропоноване завдання є третім із завдань, для виконання якого потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.

В основі завдання запропонована генетична задача на моногібридне схрещування.

Захворювання є аутосомно-рецесивним з огляду на те, що «хвороба розвивається за одночасної наявності двох дефектних алелів цього гена». Якщо один із подружжя не має дефектного гена, а інший гетерозиготний за цим геном, то ймовірність (%) народження в подружжя дитини з хворобою Канавана буде дорівнювати нулю.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем

Запропоноване завдання є другим із завдань, для виконання якого потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.

У завданні наведені твердження учня й учениці щодо типу успадкування хвороби Канавана, які потрібно проаналізувати і визначити їх правильність. Надалі констатувати, чи має хтось із них рацію.

Учень має рацію, що успадкування описаної хвороби не зчеплене зі статтю, адже «причиною хвороби є дефект гена ASPA, локус якого міститься в 17-й хромосомі». Відомо, що в каріотипі людини 17-а хромосома є аутосомою.

Учениця помиляється тому, що захворювання є аутосомно-рецесивним з огляду на те, що «хвороба розвивається за одночасної наявності двох дефектних алелів цього гена».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Гени, їх будова та функціональна роль

Запропоноване завдання є першим із завдань, для виконання якого потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.

Необхідно визначити структуру якої сполуки кодує ген ASPA.

Наукова інформація містить положення, що ген «кодує фермент аспартоацилазу». Відомо, що всі ферменти є білками.

Отже, ген ASPA кодує структуру білка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Поняття про геном

Для виконання завдання необхідні знання щодо геному еукаріотичної клітини.

Здатність до самовідтворення забезпечують процеси збереження та реалізації спадкової інформації. У клітинах така інформація зберігається в структурі молекул ДНК.

Сукупність молекул ДНК, що містяться в одній клітині, називають геномом.

За функціями умовно виокремлюють структурні гени, які визначають певну ознаку, та регуляторні, основною функцією яких є регуляція активності інших генів.

Розмір геному не залежить від розмірів організму. В еукаріотичній клітині лінійні молекули ДНК зв’язані з білками й утворюють хроматин ядра. Окрім ядерної ДНК, геном еукаріотичних клітин містить ДНК мітохондрій та пластид.

Отже, геном еукаріотичної клітини характеризується тим, що утворений ДНК, яка міститься в ядрі та двомембранних органелах.

Правильна відповідь – А.