Біологія

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Основні форми симбіозу організмів

В основі завдання наведено опис симбіотичних відносин між жуйними парнокопитними тваринами й одноклітинними організмами, які оселяються і розмножуються в їхній травній системі.

Організми-симбіонти хребетних тварин у таких спосіб отримують помешкання й їжу, що є для них корисним. Жуйні парнокопитні тварини також мають користь від такого співіснування, бо ферменти симбіонтів забезпечують розщеплення целюлози, синтез незамінних амінокислот, вітамінів.

Отже, в описі йдеться про мутуалізм – взаємовигідне співіснування організмів різних видів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми. Типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах.

В основі завдання надано опис типу зв’язків між популяціями різних видів в екосистемах.

Необхідно вказати тип зв’язку, який описано.

Трофічні зв’язки виникають тоді, коли організми одного виду живляться організмами іншого.

Топічні зв’язки виникають тоді, коли види не пов’язані прямими трофічними зв’язками, але внаслідок життєдіяльності одних видів змінюються умови існування інших.

Форичні – це зв’язки, за яких особини одного виду беруть участь у поширенні особин іншого виду.

Фабричні – це зв’язки, за яких особини одного виду використовують для своїх споруд (гнізд, схованок) продукти виділення, рештки або навіть організми іншого виду.

Отже, зв'язок личинок волохокрильців, які для створення своїх осель використовують уламки або навіть цілі мушлі з живими особинами, і молюсків відносять до фабричних зв’язків між популяціями різних видів в екосистемі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Типи зв'язків між популяціями різних видів в екосистемах.

В основі завдання наведено діаграму, на якій відображено результати експерименту, під час якого досліджено ефективність впливу комах-запилювачів у період цвітіння на зав’язування плодів у різних рослин.

Необхідно вказати висновок, який можна сформулювати відповідно до результатів дослідження.

Для виконання завдання треба проаналізувати діаграму, беручи до уваги, що буквою а позначено зав’язування плодів яблуні (1), вишні (2) і груші (3) на ізольованих від комах деревах, а буквою б – зав’язування плодів цих рослин за вільного доступу комах.

За результатами аналізування діаграми не можна зробити висновок, що за вільного доступу комах максимальну кількість зав’язаних плодів утворює яблуня (цифра 1).

Комахи-запилювачі спричинюють збільшення кількості зав’язаних плодів у всіх трьох рослин, а не лише у вишні.

Також можна констатувати, що у період цвітіння ізольованої від комах груші запліднення не відбувається.

Якщо ж порівняти діаграми, позначені буквою а, із діаграмами, позначеними буквою б, можна зробити висновок: кількість зав’язаних плодів залежить від вільного доступу комах-запилювачів.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Типи адаптивних біологічних ритмів організмів

В основі завдання наведено приклади біологічних ритмів організмів. Необхідно вибрати приклади добових біологічних ритмів.

Біологічні ритми – циклічні коливання інтенсивності та характеру процесів життєдіяльності, в основі яких лежать кількісні та якісні зміни метаболізму біологічних систем.

Добові ритми зумовлені обертанням Землі навколо своєї осі. Двічі на добу змінюється освітленість, що зумовлює коливання абіотичних чинників (температури, вологості тощо), які впливають на активність організмів.

Отже, поміж наведених біологічних ритмів до добових можна віднести: відкриття квіток кульбаби вдень, а матіоли – уночі; чергування стану сну й неспання в людини; полювання скопи лише вдень.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Поведінка тварин. Міграції тварин. Методи вивчення

Для виконання завдання необхідно знати особливості застосування методів біологічних досліджень.

Моніторинг – стеження за перебігом певних процесів в екосистемах чи за станом конкретних біологічних об’єктів протягом тривалого часу. Метод дає змогу визначати стан певних об’єктів і прогнозувати можливі зміни.

Отже, щоб отримати інформацію про багаторічну поведінку птахів у природних умовах під час гніздування, використовують моніторинг.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини

У завданні запропоновано два твердження щодо будови вуха, зображення якого наведено на рисунку.

Потрібно проаналізувати і визначити правильність наведених тверджень.

Цифрою 1 на рисунку позначено вушну раковину, отже перше твердження є неправильним. Цифрою 2 на рисунку позначено барабанну перетинку, що є правильним твердженням.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система людини. Рефлекторна дуга, її складники

Для виконання завдання необхідні знання щодо будови та функціонування рефлекторної дуги.

Рефлекторна дуга – сукупність структур нервової системи, які беруть участь у здійсненні рефлексу.

Рефлекс є реакцією організму у відповідь на подразнення, яка відбувається за участю нервової системи.

Подразнення сприймають рецептори – спеціалізовані чутливі утвори, які перетворюють певні подразники зовнішнього та внутрішнього середовища на нервові імпульси. Далі нервові імпульси передаються по чутливому нейрону до рухового нейрона, який надсилає нервові імпульси безпосередньо до робочого органа.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. ендокринна система людини

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку.

На рисунку зображено підшлункову залозу, яка є залозою змішаної секреції.

Ця ендокринна залоза виробляє інсулін – гормон, який зменшує рівень глюкози в крові.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображено на рисунку.

На рисунку зображено органи травної системи людини.

Цифрою 1 позначено печінку, 2 – жовчний міхур, 3 – підшлункову залозу, 4 – тонкий кишечник.

Орган, функцією якого є знешкодження токсичних речовин в організмі людини, є печінка, яку позначено цифрою 1.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини

У травній системи відбуваються процеси травлення:

• зволоження і механічна обробка їжі;
• розщеплення органічних сполук їжі на складники (полісахариди розщеплюються на моносахариди, жири – на гліцерол і жирні кислоти, білки – на амінокислоти);
• всмоктування поживних речовин: у тонкому кишечнику у кровоносні (глюкози, амінокислот) або лімфатичні капіляри (жирних кислот), води і вітамінів у товстому кишечнику.

Отже, під час усмоктування поживних речовин у тонкому кишечнику людини в кровоносні капіляри ворсинок потрапляють амінокислоти.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку.

На рисунку зображено потиличну кістку, яка належить до черепа.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини

Важливим заходом профілактики інфекційних захворювань є вакцинація.

Вона забезпечується уведенням вакцини – щепленням.

Вакцина – це вбитий, ослаблений збудник хвороби або його токсин, який зберігає здатність активувати Т- і В-лімфоцити для формування імунної відповіді.

У разі контакту зі справжнім збудником імунна система реагує швидко й ефективно, забезпечуючи несприйнятливість організму до інфекції.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров

В основі завдання наведено характеристику складника крові людини, який потрібно указати.

Ці ознаки характерні для клітин крові, які забезпечують транспортування кисню й частково вуглекислого газу кров’ю та містять гемоглобін, – еритроцитів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини

У завданні наведено твердження щодо опорно-рухової системи людини, які потрібно проаналізувати. Надалі пропонується визначити, чи є поміж них правильні.

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови та росту кісток і складники відділів скелету людини.

Ріст трубчастої кістки в ширину забезпечується за рахунок поділу клітин окістя, а у довжину відбувається внаслідок поділу клітин хрящової тканини, розташованої між тілом і головками.

Отже, перше твердження є правильним.

Лопатки і ключиці – парні кістки, які є складниками плечового поясу (поясу передніх кінцівок).

Отже, друге твердження також є правильним.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Членистоногі. Хордові. Ознаки пристосованості тварин до умов існування у воді

У завданні необхідно порівняти представників двох видів тварин, які пристосовані до водного середовища, й знайти їхню спільну адаптацію до умов існування.

Орієнтування за допомогою бічної лінії, шкіра, яка містить слизові залози та наявність грудних плавців – це ознаки лише виду Окунь річковий, який належить до риб.

Обтічна форма тіла є спільною адаптацією обох видів тварин до пересування у водному середовищі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Загальні ознаки членистоногих, молюсків

Для виконання завдання спочатку розпізнаємо зображених на рисунку тварин.

На рисунку зображено представника виду Слимак виноградний, який належить до молюсків, та представник виду Павук-хрестовик, який належить до членистоногих.

Надалі застосовуємо знання про особливості будови тварин цих груп і знаходимо спільні ознаки для обох тварин.

Спільними ознаками є наскрізна травна система, незамкнена кровоносна система, де утворюється гемолімфа.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності. Розвиток тварин

Для виконання завдання необхідно знати поняття непрямого розвитку і особливості розвитку перелічених видів тварин, на основі яких вивчаються групи тварин.

Непрямий тип розвитку характеризується наявністю личинкових стадій у життєвому циклі тварин, за якого молода особина не схожа на дорослий організм.

Представники виду Голуб сизий (птахи), Кріль дикий (ссавці) й Ящірка прудка (рептилії) мають прямий тип розвитку.

Представники виду Хрущ травневий (комахи) мають непрямий тип розвитку, за якого є стадії личинки й лялечки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширеня, значення тварин. Особливості будови тваринної клітини

В основі завдання наведено опис клітини зображеного організму, в який замість цифр необхідно вписати слова.

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку.

На рисунку зображено тваринний організм – кріль дикий.

У тваринній клітині відсутня вакуоля й клітинна стінка, але складником клітини може бути мітохондрія і комплекс Гольджі, а резервною речовиною – глікоген.

Отже, правильним варіантом відповіді буде: «Складником клітини зображеного організму є комплекс Гольджі, а резервною сполукою – глікоген».

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослини. Розмноження рослин. Папороті

В основі завдання наведено опис результатів вивчення рослини на уроці.

Необхідно указати групу, про яку ідеться в описі.

За гербарним зразком визначено, що рослина має кореневище, від якого відходять додаткові корені.

Поміж наведених груп рослин мохи не мають коренів, а отже рослина, що вивчається, не належить до цієї групи. Унаслідок мікроскопічного дослідження виявлено, що утворення з нижнього боку великих листкових пластинок є скупченням спорангіїв, що є особливістю будови лише папоротей.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин. Видозміни пагона. Вегетативне розмноження

У завданні пропонується розрізнити приклад вегетативного розмноження.

У разі, коли розмноження відбувається в результаті злиття гамет або внаслідок дозрівання насіння, відтворення собі подібних забезпечено заплідненням статевих клітин. Це є ознакою статевого способу розмноження.

Розмноження, яке відбувається внаслідок розсіювання спор папороті, відносять до нестатевого розмноження.

Вегетативне розмноження відбувається групою клітин організму, зокрема, у рослин за рахунок вегетативних органів. Отже, вегетативне розмноження відбувається за рахунок вусів у суниці, які є видозміненими пагонами.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослини. Розмноження рослин. Хвощі

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкт, який зображено на рисунку.

На рисунку зображено рослину, яка має додаткові корені й два види пагонів: спороносний і вегетативний. Вегетативні пагони не мають листків.

Зображений організм належить до хвощів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби. Загальна характеристика грибів

Для виконання завдання необхідно знати особливості будови грибної клітини.

У будові грибної клітини є ознаки подібності з клітинами рослинних і тваринних організмів: здатність до мітотичного поділу, наявність ядра. Як і тваринна клітина, клітина грибів не містить хлоропластів.

Але є ознаки, за якими клітина грибів відрізняється від клітин інших груп організмів. Дослідники, які вивчають особливості організму, звертають увагу на особливості будови клітинної стінки: у грибів клітинна стінка містить хітин.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Прокаріотичні організми

Поміж наведених організмів лише кишкова паличка – прокаріотичний організм – має механізми адаптації до різних середовищ існування.

У безкисневому середовищі в клітинах цього організму енергія АТФ утворюється лише на етапі гліколізу, що уможливлює пристосування. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Прокаріотичні організми. Водорості

Для виконання завдання необхідно знати представників прокаріотичних організмів – організмів, клітини яких не містять сформованого ядра.

Поміж наведених одноклітинних організмів хлорела є представником зелених водоростей, пінулярія й навікула – діатомових.

Спіруліна є представником бактерій, тобто належить до одноклітинних організмів, які не мають ядра.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони

Для виконання завдання необхідно знати особливості організації та властивості вірусів.

Складниками віріонів є молекули нуклеїнових кислот – ДНК або РНК, оточені капсидом із білкових молекул.

На відміну від організмів, у клітинах яких спадкова інформація зберігається у вигляді дволанцюгової молекули ДНК, геном вірусу може бути утворений як дво-, так й одноланцюговою молекулою ДНК або РНК. Отже, віруси не мають клітинної будови та ядерного геному.

Віруси використовують органели клітин-хазяїнів для синтезу нових вірусних частинок (вібріонів), тобто відтворення вірусів відбувається виключно за рахунок клітини. Отже, віруси не здатні розмножуватися поділом.

Особливістю вірусів є здатність до кристалізації.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості організмів. Закономірності спадковості організмів. Успадкування, зчеплене зі статтю

В основі завдання наведено інформацію, що локус гена гемофілії локалізовано в Х-хромосомі.

Пропонується вказати причину цього захворювання у дитини, яка народилася у батьків із нормальним зсіданням крові.

Це захворювання є генетичним, адже нам відомо, що локус гена гемофілії локалізовано в Х-хромосомі. Отже, воно не спричинюється ані хромосомною, ані геномною мутацією.

Також, зрозуміло, воно не може бути спричинене надлишком у раціоні харчування матері продуктів, багатих на Ферум.

Успадкування цієї хвороби є прикладом успадкування, зчепленого із статтю. Отже, хворобу цієї дитини зумовлено успадкуванням гена гемофілії від матері.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем

Запропоноване завдання є третім із завдань, для виконання якого потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.

В основі завдання запропонована генетична задача на моногібридне схрещування.

Захворювання є аутосомно-рецесивним з огляду на те, що «хвороба розвивається за одночасної наявності двох дефектних алелів цього гена». Якщо один із подружжя не має дефектного гена, а інший гетерозиготний за цим геном, то ймовірність (%) народження в подружжя дитини з хворобою Канавана буде дорівнювати нулю.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем

Запропоноване завдання є другим із завдань, для виконання якого потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.

У завданні наведені твердження учня й учениці щодо типу успадкування хвороби Канавана, які потрібно проаналізувати і визначити їх правильність. Надалі констатувати, чи має хтось із них рацію.

Учень має рацію, що успадкування описаної хвороби не зчеплене зі статтю, адже «причиною хвороби є дефект гена ASPA, локус якого міститься в 17-й хромосомі». Відомо, що в каріотипі людини 17-а хромосома є аутосомою.

Учениця помиляється тому, що захворювання є аутосомно-рецесивним з огляду на те, що «хвороба розвивається за одночасної наявності двох дефектних алелів цього гена».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Гени, їх будова та функціональна роль

Запропоноване завдання є першим із завдань, для виконання якого потрібно проаналізувати наведену наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.

Необхідно визначити структуру якої сполуки кодує ген ASPA.

Наукова інформація містить положення, що ген «кодує фермент аспартоацилазу». Відомо, що всі ферменти є білками.

Отже, ген ASPA кодує структуру білка.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Поняття про геном

Для виконання завдання необхідні знання щодо геному еукаріотичної клітини.

Здатність до самовідтворення забезпечують процеси збереження та реалізації спадкової інформації. У клітинах така інформація зберігається в структурі молекул ДНК.

Сукупність молекул ДНК, що містяться в одній клітині, називають геномом.

За функціями умовно виокремлюють структурні гени, які визначають певну ознаку, та регуляторні, основною функцією яких є регуляція активності інших генів.

Розмір геному не залежить від розмірів організму. В еукаріотичній клітині лінійні молекули ДНК зв’язані з білками й утворюють хроматин ядра. Окрім ядерної ДНК, геном еукаріотичних клітин містить ДНК мітохондрій та пластид.

Отже, геном еукаріотичної клітини характеризується тим, що утворений ДНК, яка міститься в ядрі та двомембранних органелах.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин

В основі завдання наведено схему клітинного циклу, де буквою Х позначено один із етапів мітозу.

Необхідно звернути увагу, що на схемі також позначено етап мітозу, який називають телофазою.

Отже, буквою Х позначено етап, яким починається мітоз, а саме – профаза.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Клітинні включення

В основі завдання описується утворення в клітинах щавлю нерозчинної солі – кальцій оксалату як продукту обміну речовин. Необхідно указати складник клітин щавлю, утворений кристалами цієї солі.

Для виконання завдання необхідно знати, що у цитоплазмі розрізняють рідку частину й компактні структури – органели і включення.

Включення – це змінні складники клітин. Вони можуть з’являтися або зникати залежно від характеру функціонування клітини. Ними можуть бути резервні сполуки (зерна крохмалю, гранули глікогену, краплини жирів), продукти обміну речовин (кристали кальцій оксалату в рослин).

Отже, кристали кальцій оксалату утворюють такий складник клітин щавлю, як включення.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Явище плазмолізу

В основі завдання наведено явище, яке потрібно дослідити учням, а саме плазмоліз. З переліку організмів необхідно обрати той, на клітинах якого це явище можна спостерігати.

Для виконання завдання необхідно знати, що плазмоліз – відділення цитоплазми від клітинної стінки при зануренні клітини в гіпертонічний розчин.

Надмембранні комплекси клітин складаються зі структур, розташованих над плазматичною мембраною. У рослин і грибів – це клітинна стінка, у клітин тварин – глікокалікс.

Клітинна стінка рослин включає зібрані в пучечки нерозчинні у воді волоконця полісахариду целюлози, занурені у своєрідний каркас (матрикс). Опорна функція клітинної оболонки полягає в підтриманні форми клітини.

Отже, для спостереження плазмолізу за допомогою мікроскопа учням необхідно обрати рослинний організм – традесканцію віргінську.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження й реалізація спадкової інформації. Транскрипція: матричний синтез молекул РНК

У біологічних системах певні біохімічні реакції мають особливості, коли одна молекула слугує основою – матрицею – для синтезу іншої. Так, молекула ДНК слугує матрицею для синтезу різних типів молекул РНК, молекула мРНК – білкових молекул.

Такі біохімічні процеси називають реакціями матричного синтезу.

Отже, поміж перелічених прикладом реакції матричного синтезу є утворення молекул РНК внаслідок транскрипції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Білки. Рівні структурної організації білків

В основі завдання наведено рисунок, на якому стрілкою позначено хімічний зв'язок між сполуками, який необхідно вказати.

На рисунку зображено хімічний зв'язок, який утворюється між карбоксильною групою однієї амінокислоти й аміногрупою іншої.

Це ковалентний зв'язок, який підтримує первинний рівень структурної організації білкової молекули.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Вуглеводи: моносахариди (рибоза, дезоксирибоза, глюкоза, фруктоза), олігосахариди (сахароза, лактоза), полісахариди (крохмаль, целюлоза, хітин, глікоген)

До вуглеводів належать моносахариди, олігосахариди й полісахариди.

Моносахариди – вуглеводи, які не розщеплюються на простіші вуглеводи, добре розчинні у воді, мають солодкий смак, можуть виконувати структурну або енергетичну функції.

Однією із сполук, які належать до моносахаридів, є дезоксирибоза.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Рівні організації життя: молекулярний, клітинний, організмовий, популяційно-видовий, екосистемний, біосферний

Для виконання завдання спочатку необхідно розпізнати біологічний об’єкт, який зображено на рисунку – наведено зображення рослинного організму (вид Суниця лісова).

Цей біологічний об’єкт перебуває на організмовому рівні організації живого.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Значення біологічних знань в житті людини і суспільства

В основі завдання наведено опис біологічного методу, який широко застосовують для розв’язання медичних проблем.

Метод реплікації фрагмента ДНК, за яким можна швидко синтезувати мільйони копій – полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності тварин. Будова кровоносної системи тварин. Будова кровоносної системи людини.

Завдання скеровано на перевірку знання будови кровоносної системи людини й тварин.

В умові завдання наведено схему, на якій відображено напрямок руху крові на різних ділянках кровообігу в організмі людини й деяких тварин.

Аналіз схеми дає змогу зробити висновок, що кровоносна система має два кола кровообігу. Це дає підстави вважати, що таку кровоносну систему мають усі наземні хребетні тварини.

Артеріальна кров в організмі людини рухається артеріями великого кола (у напрямку від серця до інших органів) і венами малого кола кровообігу (у напрямку від легень до серця).

Отже, напрямок руху артеріальної крові в організмі людини позначено буквами А і Б. У ссавців (лисиця) і птахів (лелека) від серця по великому колу кровообігу рухається артеріальна кров, а в рептилій і амфібій – змішана.

У частині схеми, позначеній буквою Б, відображено напрямок руху змішаної крові в організмі ящірки, яка належить до рептилій.

На діаграмі 3 відображено менший уміст вуглекислого газу в крові на ділянках А і Б порівняно з ділянками В і Г, що відповідає характеристиці кровообігу в організмі людини.

Отже, правильно відображено вміст вуглекислого газу в крові людини на різних ділянках кровообігу на діаграмі 3.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Імунітет. Імунна система людини, її склад й особливості функціонування.

Завдання скеровано на перевірку розуміння особливостей функціонування імунної системи людини.

В умові завдання наведено графік, на якому відображено динаміку формування довготривалого специфічного гуморального імунітету в організмі людини. Імунну відповідь зумовлено виробленням антитіл, зміну концентрації яких відображено на графіку (концентрація речовини Х). Стрілками позначено моменти контакту організму з антигеном.

Перший контакт з антигеном (перше проникнення) супроводжуваний первинною імунною відповіддю.

Під час повторного контакту з антигеном (повторне проникнення) за рахунок активації клітин пам’яті виникає вторинна імунна відповідь, яка розвивається швидше й потужніше.

Правильне твердженням щодо цього процесу таке: первинна імунна відповідь може виникати внаслідок уведення вакцини. Речовина Х є антитілами, що належать до білків. Синтез антитіл забезпечено рибосомами, які синтезують у порожнину трубочок шорсткої ендоплазматичної сітки (ЕПС) білкові молекули.

ЕПС забезпечує транспортування синтезованих речовин у мембранних пухирцях – везикулах – до комплексу Гольджі.

Затим у комплексі Гольджі здійснюється перетворення білкових молекул і пакування їх у мембранні пухирці відповідно до функціонального призначення. Білки, експортовані з клітини, розміщуються в секреторних пухирцях і внаслідок екзоцитозу виводяться крізь плазматичну мембрану.

Правильна відповідь: 2, 1, 2.

ТЕМА: Загальні ознаки будови і процесів життєдіяльності тварин. Будова опорно-рухової системи тварин. Особливості будови й життєдіяльності ссавців.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови ссавців.

Для правильного розв’язання завдання потрібно спрогнозувати особливості організації викопної тварини з огляду на будову сучасних тварин, для яких характерні зазначені особливості скелета.

Птахи, рептилії й амфібії мають у складі поясу передніх кінцівок воронячі кістки. Крім того, птахи й рептилії мають декілька шийних хребців, а амфібії – лише один.

Сім шийних хребців, лопатки й ключиці як складники поясу передніх кінцівок є в сучасних ссавців. Тобто поміж наведених в умові задання ознак потрібно шукати саме ознаки ссавців. У цієї тварини в дихальних рухах було задіяно діафрагму. Викопна тварина могла вигодовувати молоком дитинча. Ця тварина мала чотирикамерне серце.

Правильна відповідь: 3, 2, 3.

ТЕМА: Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин. Листок: внутрішня будова, функції.

Завдання скеровано на перевірку знання складників листка й виконуваних ними функцій.

На рисунку, наведеному в завданні, зображено шкірочку листка з позначеним буквою Х продихом, який потрібно схарактеризувати.

Продих міститься в покривній тканині. Цей складник забезпечує транспірацію і газообмін. Шкірочка покритонасінних рослин містить продихи, функціонування яких ефективно забезпечує процеси газообміну й випарування води.

Картопля й очерет є видами, які належать до покритонасінних. Продихів немає в організмі водоростей, до яких належить ламінарія.

Правильна відповідь: 2, 3, 2.

ТЕМА: Функція і будова нирок. Утворення і виведення сечі. Живлення і травлення. Будова й функції органів травлення. Травні залози. Ендокринна система. Функції залоз внутрішньої і змішаної секреції. Статеве дозрівання людини.

Завдання скеровано на перевірку знань про функціонування травної системи людини.

Для розв’язання завдання необхідно розпізнати зображені на рисунку органи організму людини. Затим вибрати поміж перелічених функцію кожного органу.

Нирки – це головний орган виділення в організмі людини. Одна з основних їхніх функцій – виведення з організму токсичних продуктів білкового обміну й обміну нуклеїнових кислот, завдяки утворенню вторинної сечі внаслідок реабсорбції.

Щитовидна залоза утворює тироксин – гормон, який забезпечує гуморальну регуляцію обміну речовин.

Яєчник продукує яйцеклітини, процес утворення яких називають овогенезом.

У легенях відбувається процеси газообміну.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Травлення. Травна система людини. Будова й функції органів травлення.

Завдання скеровано на перевірку знань про функціонування травної системи людини.

Для розв’язання завдання необхідно розпізнати зображені на рисунку органи організму людини. Затим вибрати поміж перелічених функцію кожного органу.

Цифрою 1 на рисунку позначено печінку, яка забезпечує знешкодження токсичних речовин, а цифрою 2 – жовчний міхур, у якому накопичується концентрована жовч.

Цифрою 3 позначено підшлункову залозу, яку відносять до залоз змішаної секреції. Як залоза внутрішньої секреції цей орган забезпечує вироблення інсуліну.

Цифрою 4 позначено кишечник, де відбувається перетравлення білків і ліпідів.

Правильна відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Опорно-рухова система людини. Будова скелета.

Завдання скеровано на перевірку знання будови скелета людини – відділів і кісток – їхніх складників.

Скелет людини поділено на такі відділи: череп, хребет із грудною кліткою, пояса кінцівок і скелети вільних кінцівок.

Складником поясу верхніх кінцівок є ключиця, вільної верхньої кінцівки – променева, пояса нижніх кінцівок – клубова, вільної нижньої кінцівки – мала гомілкова. Зайвою в переліку кісток є грудина, яка є складником грудної клітки.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–В, 3–Б, 4–А.

ТЕМА: Віруси. Прокаріотичні організми. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми. Паразитичні багатоклітинні тварини. Організми, які викликають захворювання людини. Особливості будови.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови організмів – збудників хвороб.

Педикульоз спричинюють воші, що є багатоклітинними тваринами, кутикула яких містить хітин.

Холера – бактеріальне захворювання, спричинене впливом на організм холерного вібріона. Клітина бактерії містить нуклеоїд – ділянку цитоплазми, у якій розташовано кільцеву молекула ДНК.

Причиною виникнення грипу є вплив вірусу – неклітинної форми життя.

Малярію спричинено одноклітинним еукаріотичним організмом – малярійним плазмодієм, який веде паразитичний спосіб життя.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–Д, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Середовище існування тварин.

Завдання скеровано на перевірку знання середовища існування тварин.

У прісній воді живе беззубка, а в морській – представник кишковопорожнинних – аурелія.

Середовищем існування вовчка є ґрунт, до якого комаха має низку пристосувань.

Бджола пристосована до життя в наземному середовищі. Комаха може пересуватися суходолом за допомогою грудних ходильних кінцівок й опанувала політ, пристосуванням до якого є перетинчасті крила.

Ехінокок є представником паразитичних червів і впродовж усього життєвого циклу живе в організмі тварин.

Правильна відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Б, 4–В.

ТЕМА: Різноманітність рослин.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати рослини й класифікувати їх.

В умові завдання наведено зображення рослин, які належать до різних груп.

Позначена цифрою 1 рослина належить до хвощів – це хвощ польовий.

Цифрою 2 позначено щитник чоловічий, який є представником папоротей.

Цифрою 3 позначено сосну звичайну, що належить до голонасінних.

Рослина, позначена цифрою 4, має квітку й плід – це тюльпан, який належить до покритонасінних рослин.

Правильна відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Обмін речовин і перетворення енергії. Розщеплення речовин в організмі (безкисневе, кисневе). Фотосинтез. Основні процеси, що відбуваються у світлозалежних і світлонезалежних реакціях (світловій і темновій фазах) фотосинтезу.

Завдання скеровано на перевірку знання основних процесів обміну речовин і перетворення енергії в організмах.

Унаслідок світлової фази фотосинтезу утворюється кисень, який виділяється в навколишнє середовище.

Результатом реакцій темнової фази фотосинтезу є утворення вуглеводів, зокрема, глюкози.

Продуктом безкисневого етапу дихання, або гліколізу, є піровиноградна кислота, а одним із продуктів кисневого етапу – вуглекислий газ. У рослинній клітині як резервний полісахарид не утворюється глікоген.

Правильна відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Хімічний склад клітини. Органічні сполуки і їхня роль в організмі.

Завдання скеровано на перевірку знання основних груп органічних речовин.

До білків належить актин, який є складником м’язової клітини й забезпечує рухову функцію тваринного організму.

Дисахаридом є сахароза, яка складається із залишків молекул глюкози й фруктози.

До полісахаридів належить хітин – нітрогеновмісний вуглевод, який є складником клітинної стінки грибів, покривів тіла членистоногих.

АТФ за своєї хімічною природою є нуклеотидом.

Сполуку, яка належить до ліпідів, у завданні не наведено.

Правильна відповідь: 1–Д, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Завдання скеровано на перевірку розуміння закономірностей взаємодії різних видів.

В умові завдання наведено приклад взаємодії борошняних хрущаків двох різних видів. Під час експерименту змінювали умови їхнього сумісного перебування, які надавали переваг то одному, то іншому виду.

Взаємодію організмів (одного або різних видів), що виявляється як взаємне пригнічення один одного й виникає внаслідок того, що їм потрібен той самий ресурс, називають конкуренцією.

Отже, досліджене явище є прикладом конкуренції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Адаптація як загальна властивість біологічних систем. Симбіоз і його форми.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживучих, але є ті, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток. А бактерії забезпечують рослинний організм нітрогеновмісними сполуками, необхідними для синтезу власних білків і нуклеїнових кислот.

Прикладом взаємовигідного симбіозу є співіснування бобових рослин з азотфіксувальними бактеріями, які утворюють на коренях бульбочки. Такі взаємовідносини є результатом коеволюції – типу еволюції угруповання, що полягає у взаємодії груп організмів, які перебувають у тісному екологічному взаємозв’язку.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

У колообіг азот залучено, зокрема, завдяки біологічній (бактерії, ціанобактерії) азотфіксації. Азотфіксувальні бактерії здатні засвоювати безпосередньо з атмосфери азот і перетворювати його в доступні для засвоєння рослинами форми. Поміж азотфіксувальних бактерій багато вільноживучих, але є ті, що оселяються на коренях рослин, які надають їм прихисток.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біосфера як глобальна екосистема. Біогеохімічні цикли (колообіг речовин) як необхідна умова існування біосфери. Ключові біогеохімічні цикли.

Завдання скеровано на перевірку знання етапів біогеохімічного циклу, розуміння його закономірностей.

Аналіз наведеної в основі завдання схеми дає змогу зробити висновок, що на ній зображено біогеохімічний цикл Нітрогену.

Азот – складник атмосфери, газ, молекулу якого утворено двома атомами Нітрогену. Азотфіксувальні організми здатні засвоювати безпосередньо з атмосфери азот й перетворювати його на доступні для засвоєння рослинами форми.

Процес азотфіксації на схемі позначено буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Шкіра. Терморегуляція. Будова шкіри.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати складники шкіри людини.

Перше твердження є неправильним тому, що цифрою 1 позначено сальну залозу, а не на потову, а цифрою 2 – потову залозу, а не волосяну цибулину. Друге твердження є неправильним тому, що цифрою 1 позначено сальну залозу, а не на потову, а цифрою 3 – волосяну цибулину, а не сальну залозу.

Отже, поміж тверджень щодо будови шкіри немає правильних.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Обмін речовин і перетворення енергії в організмі людини. Вітаміни, їх роль в обміні речовин.

Завдання скеровано на перевірку розуміння ролі вітамінів в обміні речовин.

Вітаміни A, C, B₁₂ в організм людини надходять лише із їжею, а вітамін D може утворюватися в клітинах шкіри людини під впливом ультрафіолетового випромінювання.

Вітамін D впливає на процеси утворення кісткової тканини й регулює правильне співвідношення Кальцію і Фосфору, забезпечуючи всмоктування цих речовин у тонкому кишечнику й перенесення кров’ю до кісткової тканини. Від нестачі цих хімічних елементів в організмі дитини її кістки розм’якшуються, тоншають, уповільнюється їхній ріст. За  гіпо- й авітамінозу вітаміну D виникає тяжке захворювання – рахіт.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Дихання. Дихальна система людини. Функції органів дихання.

Завдання скеровано на перевірку знання функцій складників дихальної системи.

У верхній частині гортані розташовано надгортанний хрящ. Це пластинка листкоподібної форми, яка під час ковтання їжі закриває вхід у гортань, запобігаючи потраплянню сторонніх часток до повітроносних шляхів. Завдяки цьому повітря потрапляє лише в гортань, а їжа – лише у стравохід.

Отже, потраплянню їжі в дихальні шляхи перешкоджає надгортанний хрящ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Кровоносна система людини. Серцевий цикл, його фази. Робота серця, її регуляція.

Завдання скеровано на перевірку знань щодо функціонування кровоносної системи.

Розв’язання завдання ґрунтується на аналізі кількісних показників роботи кровоносної системи, які наведено в таблиці. За результатами аналізування можна дійти висновку, що зміна ЧСС відбувається переважно за рахунок зменшення тривалості загальної діастоли: середня тривалість загальної діастоли у стані спокою дорівнює 0,40 секунди, а безпосередньо перед першим стрибком – 0,22 секунди. Порівнявши ці дані із тривалістю систоли передсердь і шлуночків, можна зробити висновок, що вона майже не впливає на зміну ЧСС.

Отже, обидва висновки учнів правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Кровоносна система людини. Серцевий цикл, його фази. Робота серця, її регуляція.

Завдання скеровано на перевірку знань щодо функціонування кровоносної системи.

Розв’язання завдання ґрунтується на аналізі кількісних показників роботи кровоносної системи, які наведено в таблиці. Частота серцевих скорочень безпосередньо перед стрибком із парашутом становитиме 100 ударів за хвилину, а частота скорочень у стані спокою – 75 ударів за хвилину.

Отже, у людини перед стрибком порівняно зі станом спокою ЧСС зміниться на 25 ударів за хвилину.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.

Завдання скеровано на перевірку розуміння функціонування регуляторних систем організму.

У процесі життєдіяльності людина адаптується до змін умов існування. Цей процес забезпечено регуляторними системами організму.

Зміни умов існування можуть бути дуже сильними або тривалими. У такому разі розвивається особлива реакція напруження регуляторних систем організму, яку називають стресом.

В описаній у завданні ситуації виникає тахікардія – стан значно підвищеної частоти серцевих скорочень (ЧСС) порівняно з нормальними показниками. Під час розвитку стресу відбувається зростання секреції адреналіну корою надниркових залоз, яке забезпечує стан підвищеної частоти серцевих скорочень.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Нервова регуляція. Нервова система людини. Рефлекторна дуга, її складники.

Завдання скеровано на перевірку знань щодо будови й функціонування рефлекторної дуги.

Рефлекторна дуга – сукупність структур нервової системи, які беруть участь у здійсненні рефлексу.

Рефлекс є реакцією організму у відповідь на подразнення, яка відбувається за участю нервової системи.

Подразнення сприймають рецептори – спеціалізовані чутливі утвори, які перетворюють певні подразники зовнішнього й внутрішнього середовища на нервові імпульси.

Отже, функціонування будь-якої рефлекторної дуги розпочинається з активації рецептора.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Будова тіла людини. Тканини організму людини, їхня будова й функції.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати зображення тканин організму людини.

У завданні наведено зображення (1–3) тканин організму людини, які зроблено методом світлової мікроскопії.

Спочатку потрібно їх розпізнати: цифрою 1 позначено кісткову тканину, 2 – епітеліальну, 3 – хрящову. Тканини 1 (кісткова) і 3 (хрящова) є складниками опорно-рухової системи. Тому перше твердження – правильне. Друге твердження неправильне з огляду на те, що цифрою 2 позначено епітеліальну тканину.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Хордові. Загальні особливості будови й процесів життєдіяльності. Різноманітність хордових.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей хордових, їхньої різноманітності.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати зображених на рисунку тварин: жабу, черепаху, пінгвіна й дельфіна. Вони належать до різних груп хордових –до амфібій, рептилій, птахів і ссавців відповідно.

Затим потрібно застосувати знання про особливості будови тварин цих груп. Тварини мають спільні ознаки організації, а саме: є внутрішній скелет, нервова система трубчастого типу, а органами виділення є нирки.

З наведеного переліку ознак спільними для всіх зображених тварин є ознаки, що позначено цифрами 2, 5, 6.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Особливості будови й життєдіяльності амфібій і рептилій.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови й життєдіяльності амфібій і рептилій.

Для правильного розв’язання завдання потрібно порівняти дві групи хордових тварин і виявити ознаку, за якою рептилії відрізняються від амфібій.

У представників обох цих груп сформовано два кола кровообігу. Ця особливість пов’язана з пристосуванням тварин обох груп до життя на суходолі, коли газообмін із атмосферним повітрям забезпечено легенями.

Також у представників обох груп протоки видільної системи відкриваються в клоаку.

Рептилії мають суху шкіру, укриту роговими лусками.

В амфібій запліднення відбувається у воді. У рептилій, на відміну від амфібій, запліднення внутрішнє.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Членистоногі. Комахи, їх різноманітність.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти комах за їхніми характерними ознаками.

В умові завдання наведено марку із зображенням Цикади звичайної, яка є представником комах. Вона має членисті кінцівки, перетинчасті крила, складні очі. Ця група тварин належить до членистоногих.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Різноманітність, поширення, значення тварин. Вільноживучі й паразитичні черви.

Завдання скеровано на перевірку знання класифікації червів за способом життя.

В умові завдання наведено назви тварин – представників різних груп червів. Поміж них є вільноживучі організми – дощовий черв’як, трубочник, нереїс. Паразитичний спосіб життя веде ціп’як бичачий, який є паразитом тварин і людини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Поведінка тварин. Міграції.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей міграції тварин.

Міграція – періодичне переміщення тварин між суттєво відмінними середовищами мешкання, що просторово віддалені одне від одного. Її спричинено змінами в умовах існування тварин чи змінами у вимогах цих тварин до умов існування на різних стадіях розвитку.

Міграції тварин можуть бути сезонними, зокрема перельоти птахів або нерест риб. Види птахів Лелека білий і Ластівка сільська – приклади перелітних птахів. Лосось чорноморський – морська прохідна риба, яка нереститься в річках. Ікру відкладає на тверде дно. Поміж наведених лише вид Кіт лісовий протягом життя не мігрує.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей живлення одноклітинних організмів.

Для одноклітинних еукаріотичних організмів характерні різні способи живлення. Автотрофний – для хламідомонади, хлорели, які є одноклітинними зеленими водоростями, і пінулярії – діатомової водорості. Окрім того, деякі з них можна віднести до міксотрофів, які за умови нестачі світла здатні живитися за допомогою піноцитозу.

Одноклітинні твариноподібні організми, яким властивий гетеротрофний спосіб живлення, можуть поглинати тверді речовини внаслідок утворення плазматичною мембраною пухирців. Процес активного надходження твердих речовин із зовнішнього середовища всередину клітини називають фагоцитозом. Поміж наведених до таких організмів належить амеба протей.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Різноманітність рослини. Загальна характеристика, особливості поширення, значення покритонасінних.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей покритонасінних рослин.

Правильним є твердження, що покритонасінні є верхівкою еволюційного дерева рослинного царства. Один із найважливіших напрямків еволюції рослин – пристосування до умов мешкання.

Покритонасінні є яскравим прикладом цієї лінії, вони переважають на планеті в сучасну епоху. Від полюсів до екватора немає жодної ділянки, на якій можливе існування рослинних організмів, але немає покритонасінних.

Правильним також є твердження, що насіння цих рослин укрито оплоднем, тому їх називають покритонасінними. У так й спосіб формується генеративний орган покритонасінних – плід, який є пристосуванням до захисту й розповсюдження насіння.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Різноманітність рослин. Загальна характеристика, особливості поширення, значення папоротей.

Завдання скеровано на перевірку знання ролі в природі й значення в житті людини груп рослин.

В описі, складеному відомим купцем-мандрівником Марко Поло, ідеться про вугілля. Це тверда осадова порода, горюча копалина, утворена внаслідок вуглефікування рослинних залишків минулих геологічних епох. Поміж наведених організмів лише викопні представники папоротей утворювали поклади вугілля.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Генеративні органи покритонасінних рослин.

Завдання скеровано на перевірку знання функції наведених в умові складників покритонасінної рослини.

Корінь і пагін – вегетативні органи, листок забезпечує фотосинтез.

У квітці формуються статеві клітини й відбувається запилення і запліднення.

Із насінного зачатку внаслідок запліднення утворюється насіння, за допомогою якого розмножується рослина.

Отже, квітка – генеративний орган, який забезпечує статеве розмноження.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Водорості. Особливості будови й процесів життєдіяльності одноклітинних і багатоклітинних водоростей. Діатомові водорості.

Завдання скеровано на перевірку знання будови різних груп водоростей.

Діатомові водорості – велика група одноклітинних прісноводних і морських водоростей, клітина яких протягом життя перебуває в кремнеземовому панцирі. Через його численні правильно розташовані отвори здійснюються всі процеси обміну із зовнішнім середовищем – поглинання води й вуглекислого газу, виділення кисню й інших продуктів життєдіяльності.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Прокаріотичні організми. Будова клітини прокаріотів.

Завдання скеровано на перевірку знання особливостей будови прокаріотичної клітини.

Організми, клітини яких не містять ядра, – це бактерії та археї. Вони мають мінімальний набір складників, що забезпечують існування клітини як цілісної системи. Це плазматична мембрана, цитоплазма, рибосоми й молекула ДНК – носій спадкової інформації.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Віруси. Особливості організації та функціонування вірусів.

Завдання скеровано на перевірку знання історії відкриття й особливостей організації вірусів.

В умові завдання описано досліди мікробіолога Д. Й. Івановського, результати яких довели існування вірусів, розміри яких набагато менші за розміри прокаріотичних й одноклітинних еукаріотичних організмів.

Складником віріонів є молекула нуклеїнової кислоти – ДНК або РНК. У простих вірусів така молекула оточена капсидом із білкових молекул. Складні віруси під час формування віріонів захоплюють частину клітинної плазматичної мембрани, доповнюють її власними білками – утворюється суперкапсид.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості організмів. Зчеплене успадкування.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосувати закономірності успадкування, зчепленого зі статтю, для розв’язування задач із генетики.

Стать у багатьох видів визначено хромосомним набором, у якому є однакові за будовою нестатеві хромосоми (аутосоми) і статеві хромосоми. Тип ХY – один із типів таких наборів – притаманний людині, у якої гетерогаметна стать чоловіча.

З умови задачі зрозуміло, що алель, який спричинює гемофілію, міститься в Х-хромосомі. Ген, рецесивний алель якого спричинює гемофілію, можна позначати індексом r. За умовою задачі чоловік, хворий на гемофілію, має генотип XrY, а жінка – ХХr. У подружжя можуть народитися діти з такими генотипами:

P₁ ХХr × ХrY

F₁ ХXr ХrХr ХY ХrY

Ультразвукове дослідження дало змогу з’ясувати, що в цього подружжя народиться хлопчик. Отже, ймовірність (%) того, що він не хворітиме на гемофілію, становить 50 %.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості організмів.

Завдання скеровано на перевірку розуміння закономірностей мінливості організмів.

В основі завдання подано рисунок двох пар гомологічних хромосом рослини, на кожній із яких позначено локуси алельних генів. У диплоїдних організмів кожна хромосома, окрім статевих, має подібну за структурою (але не ідентичну) парну хромосому. Такі парні хромосоми називають гомологічними. Вони містять однаковий набір генів, локуси яких розташовані в однакових послідовностях. Отже, кожний організм має дві копії кожного гена. Одна з них надходить від батьківського, а інша – від материнського організму.

Нуклеотидні послідовності копій генів в одному локусі гомологічних хромосом можуть дещо різнитися. Такі варіанти генів називають алелями. Різні алелі зумовлюють розвиток різних варіантів однієї ознаки.

Під час мейозу утворюються гамети, які містять лише одну з пари гомологічних хромосом. Ця рослина утворюватиме гамети ST, St, sT, st. Отже, кількість типів гамет із різними комбінаціями алелів двох позначених генів, що їх може утворити ця рослина, дорівнюватиме чотирьом.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Збереження й реалізація спадкової інформації. Транскрипція: матричний синтез молекул РНК.

Завдання скеровано на перевірку розуміння поняття транскрипції та вміння розв’язувати елементарні вправи з транскрипції.

В основі завдання наведено схему біологічного процесу – транскрипції, який забезпечує синтез молекули РНК з використанням молекули ДНК як матриці.

Упродовж цього процесу РНК-полімераза роз’єднує дві нитки ДНК й рухається вздовж лише однієї з них. Вона розпізнає нуклеотиди ДНК й уключає в молекулу РНК комплементарні до них РНК-нуклеотиди.

Слід пам’ятати, що замість тимідилового (Т) нуклеотиду молекул ДНК до молекули РНК входить урациловий (У). Правильна послідовність мономерів, позначених цифрами 1, 2, 3, 4 відповідно до принципу комплементарності – ЦЦУГ.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Сучасні молекулярно-генетичні методи.

Завдання скеровано на перевірку знання сучасних методів молекулярної біології.

Полімеразна ланцюгова реакція (ПЛР) забезпечує копіювання молекул ДНК лабораторного зразка, унаслідок чого можна отримати велику кількість копій. Надалі можна визначити, чи є така ділянка ДНК в досліджуваній пробі. Це забезпечено добиранням коротких ланцюжків ДНК, які визначають кордони копійованого регіону – праймерів. ПЛР відбуватиметься лише тоді, коли праймери зв’яжуться з комплементарними собі ділянками в пробі ДНК. Отже, наявність в зразку крові певного інфекційного агенту можна перевірити, якщо виділити з нього ДНК, а потім використати ПЛР.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Рибосоми: будова, функціональна роль.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнати органели.

Для виконання завдання необхідні знання про особливості організації органел клітин еукаріотів.

Лізосоми – це одномембранні органели.

Мітохондрії та пластиди – двомембранні органели.

Рибосоми належать до немембранних органел клітини. Це невеликі тільця з двох субодиниць. Складниками рибосом є спеціальні білки й РНК (рРНК). Рибосоми забезпечують у клітині синтез білків.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Хлоропласти: будова, функціональна роль.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати органели за описом.

В умові завдання наведено рисунок органели, яку потрібно розпізнати. Вона обмежена двома мембранами, внутрішня з яких утворює ламели й тилакоїди – плоскі мембранні мішечки, із якими пов’язані основні реакції фотосинтезу. На рисунку зображено хлоропласт.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Одномембранні органели: лізосом.

Завдання скеровано на перевірку розуміння функцій клітинних органел.

Лізосоми – мембранні органели у формі пухирців, усередині яких містяться ферменти, що розщеплюють полімерні органічні сполуки до мономерних. Лізосоми руйнують компоненти чужорідних клітин, поглинутих під час фагоцитозу, а також відпрацьовані «старі» клітинні компоненти. Порушення функцій лізосом спричиняє розвиток низки захворювань, зокрема хвороби Тея – Сакса.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Структура й функціонування еукаріотичних клітин. Транспортування речовин через клітинні мембрани.

Завдання скеровано на перевірку розуміння особливостей мембранного транспорту.

Розрізняють два типи мембранного транспорту речовин у клітинах: рух речовин, за якого не витрачається енергія АТФ, називають пасивним, а рух, пов’язаний із витратами енергії – активним.

В умові завдання наведено наукову інформацію щодо пригнічення утворення АТФ у клітинах унаслідок впливу арсенатів. Необхідно вибрати поміж прикладів процесів мембранного транспорту той, який загальмується, якщо клітини обробити арсенатом. Тобто йдеться про процес, пов’язаний із витратами енергії АТФ.

Полегшена дифузія молекул за градієнтом концентрації, потік води з клітини в навколишній розчин крізь аквапорини й транспортування кисню з навколишнього розчину до цитоплазми не пов’язані з витратами енергії.

Перенесення йонів Кальцію до ендоплазматичної сітки проти градієнта концентрації відбувається лише з витратами енергії.

Отже, якщо клітини обробити арсенатом, що спричинює пригнічення утворення АТФ, загальмується перенесення йонів Са²⁺ до ендоплазматичної сітки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Хімічний склад клітини. Білки. Рівні структурної організації білків.

Завдання скеровано на перевірку знання продуктів гідролізу білків.

У тонкому кишечнику за участі різноманітних ферментів білки, вуглеводи й ліпіди зазнають розщеплення на менші молекули. Альбумін курячого яйця є білком. Білки – поліпептиди – у тонкому кишечнику розщеплюються на менші молекули, які є їхніми мономерами – амінокислоти.

Правильна відповідь – В.