Біологія

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Обмін речовин.

Основа завдання містить наукову інформацію, яку треба проаналізувати.

З інформації відомо, що середні добові енергетичні витрати школяра становлять 11 800 кДж. Дані щодо його добового раціону й енергетичної цінності поживних речовин наведено в таблиці.

Треба проаналізувати твердження щодо наслідків дотримання школярем такого раціону.

Аналізування наведеної кількості споживання вуглеводів у порівнянні з білками й жирами доводить, що менш як половину енергетичних потреб забезпечено вуглеводами.

Проте відомо, що в збалансованому харчуванні співвідношення білків, жирів і вуглеводів у раціоні  становить 1 : 1 : 4 відповідно. 

Неправильним є твердження, що за такого раціону до кінця другого місяця маса тіла школяра збільшиться. Адже підрахунки свідчать, що спожитої кількості поживних речовин недостатньо для задоволення добових енергетичних витрат школяра (11 800 кДж).

Отже, поміж наведених тверджень щодо наслідків дотримання школярем такого раціону правильних немає.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система.

Для розв'язання завдання треба знати функції еритроцитів в організмі людини.

Еритроцити – червоні кров’яні тільця, які забезпечують транспортування кров’ю кисню і, частково, вуглекислого газу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини/

В основі завдання наведено рисунок ендокринної залози організму людини. Треба розпізнати її та вказати назву гормону, який ця залоза виробляє.

На рисунку зображено наднирник, який виробляє адреналін.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система людини.

Розв'язання завдання ґрунтується на знанні будови нейрона.

В основі завдання запропоновано рисунок нейрона, на якому учениця зробила підписи.

Правильно підписано тіло нейрона, дендрит (короткий відросток) й аксон (довгий відросток).

Нейрони не містять травних вакуолей. Тому підпис  травна вакуоля – помилковий.  

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Спочатку треба розпізнати зображених тварин, застосувати знання про особливості будови хордових тварин, які належать до різних груп.

На рисунку зображено представників рептилій (черепаха) і ссавців (качкодзьоб, дельфін-білобочка), які пристосовані до перебування або постійного мешкання у водному середовищі.

Проте всі вони мають легені – органи дихання.

Вуха всіх зображених тварин мають складник, який називають внутрішнім вухом.

З-поміж зображених тварин лише черепаха має трикамерне серце, хоча характерною ознакою кровоносної системи всіх ссавців є чотирикамерне серце.

Шкіра всіх зображених тварин не містить слизових залоз, які є в шкірі риб та амфібій.

У жодної із зображених тварин зародок не розвивається у воді: у черепахи та качкодзьоба зародок розвивається в яйці на суходолі, а в дельфіна-білобочки – в організмі самки.

Проте в них усіх внутрішнє запліднення.

Тож спільні для всіх зображених тварин ознаки позначено цифрами 2, 4 й 5.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Поведінка тварин.

В основі завдання описано складну поведінку ведмедя бурого з побудови барлогу.

У природних умовах це забезпечує виживання виду. В умові подано інформацію, що барліг інколи будують навіть ті ведмеді, які виросли в неволі без матері.

Така поведінка є вродженою й зумовлена послідовністю безумовних рефлексів.

Отже, описана в завданні поведінка тварин є прикладом вияву інстинкту.  

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови та процесів життєдіяльності.

В основі завдання наведено рисунок внутрішньої будови кільчастих червів на прикладі дощового черв’яка.

Травну систему, яка представлена кишково-травним трактом, позначено на рисунку буквою В.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

В основі завдання наведено опис міксотрофного живлення одноклітинного організму, який за достатнього освітлення є автотрофом, а за недостатнього – може поглинати розчинені у воді органічні сполуки.

Амеба протей та інфузорія-туфелька є хижаками, а плазмодій малярійний – паразитичним організмом. Міксотрофним організмом поміж наведених є евглена зелена.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Поміж грибів, зображення яких подано в завданні, трутовик і ріжки є паразитичними грибами, маслюк – сапротрофним шапинковим, а пеніцил – цвілевим грибом.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин.

В основі завдання наведено схему життєвого циклу мохів.

Складник, який позначено буквою Х, утворюється внаслідок запліднення і розвивається на гаметофіті.

Цей складник представлений ніжкою з коробочкою (спорангієм), де розвиваються спори.

Отже, позначений буквою Х складник життєвого циклу мохів є спорофітом.  

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

В основі завдання запропоновано розпізнати плід рослини, яку зображено на марці.

На марці зображено помідор, у якого формується плід ягода.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

У рослин утворюються видозміни коренів як пристосування до умов існування.

Тропічні орхідеї оселяються на стовбурах дерев. У такий спосіб вони отримують сонячну енергію для свого живлення в умовах тропічного лісу.

Проте орхідеї також потребують надходження до організму води.

Видозміна кореня – повітряні корені – уможливлює  вбирання води з повітря в умовах тропічного клімату.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

В основі завдання наведено опис організмів, для яких характерний метаногенез – тип безкисневого дихання, за якого продуктом метаболізму є метан.

Єдина група, для якої характерний метаногенез, – археї.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, виявлені Г. Менделем.

Для виконання завдання треба проаналізувати наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.

В основі завдання – задача з генетики на моногібридне схрещування. Захворювання є аутосомно-рецесивним з огляду на те, що «хвороба розвивається за одночасної наявності двох дефектних алелів цього гена».

Якщо один із подружжя не має дефектного алеля гена, а інший гетерозиготний за цим геном, то ймовірність (%) народження в подружжя дитини з хворобою Канавана дорівнює  нулю.

Правильна відповідь – А.

Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів. Закономірності спадковості, встановлені Г. Менделем.

Для виконання завдання треба проаналізувати наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.

У завданні наведено твердження учня й учениці щодо типу успадкування хвороби Канавана, які потрібно проаналізувати й оцінити їхню правильність.

Учень правильно зазначив, що успадкування описаної хвороби не зчеплене зі статтю, адже «причиною хвороби є дефект гена ASPA, локус якого міститься в 17-й хромосомі».

Відомо, що в каріотипі людини 17-та хромосома є аутосомою.

Учениця помиляється тому, що захворювання є аутосомно-рецесивним з огляду на те, що «хвороба розвивається за одночасної наявності двох дефектних алелів цього гена».

Правильна відповідь – А.

Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Гени, їхня будова й функції.

Запропоноване завдання є першим із завдань, для виконання якого потрібно проаналізувати наукову інформацію щодо хвороби Канавана – рідкісної генетичної патології людини.

Треба визначити назву сполуки, структуру якої кодує ген ASPA. Наукова інформація містить положення, що ген «кодує фермент аспартоацилазу».

Відомо, що всі ферменти є білками.

Отже, ген ASPA кодує структуру білка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. 

Для розв’язання завдання потрібно проаналізувати наведений графік й оцінити правильність поданих пояснень залежності, яку він відображає.

На графіку показано, що швидкість ферментативної реакції максимальна за температури близько 36,6 °C  – нормальної температури тіла людини.

Також на графіку видно, що за температури 60 °C ферментативна реакція припиняється.

Відомо, що ферменти є білками, у яких під впливом високих температур відбувається денатурація. За такого стану порушується функціонування білка.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.

На рисунку, який є основою завдання, зображено один із механізмів транспортування речовин плазматичною мембраною.

Особливим механізмом активного транспортування є цитоз – переміщення речовин у складі мембранних пухирців.

Процес активного надходження твердих і рідких речовин із зовнішнього середовища всередину клітини називають ендоцитозом.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації.

Виконуючи завдання, треба розпізнати зображений організм і згадати назву резервного полісахариду, який накопичується в його клітинах.

На рисунку зображено тваринний організм (жук-плавунець), у клітинах якого резервним полісахаридом є глікоген.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації.

Один із методів біологічних досліджень полягає в описі об’єкта дослідження та порівнянні з іншими подібними об’єктами для виявлення його своєрідності.

Результати таких досліджень оприлюднюють у книжках, на сторінках яких дослідники описують, зображають рослини й тварини, що належать до різних видів. Цей метод дослідження називають порівняльно-описовим.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

В основі завдання наведено рисунок фрагмента внутрішньої будови листка.

Складник, позначений буквою Х, міститься в покривній тканині й утворений двома замикальними клітинами, між якими є щілина. Ці клітини містять хлоропласти. Таку будову має продих. Він забезпечує транспірацію і газообмін.

Наявність таких складників властиве, зокрема, листкам покритонасінних рослин. Картопля й очерет належать до покритонасінних рослин.

Продихів немає в організмі водоростей, до яких належить спірогира.

Правильна відповідь – 2; 3; 2.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.

В основі завдання наведено опис органели. Треба вказати її ознаку, назву й розпізнати на електронній мікрофотографії.

В описі наведено такі особливості: основними функціями цієї органели є накопичення, хімічні зміни й пакування в пухирці синтезованих речовин.

Також  вона забезпечує синтез деяких полісахаридів. Зокрема, у рослинних клітинах забезпечує утворення структурних компонентів клітинної стінки.

Описано комплекс Гольджі, що є одномембранною органелою. Структурними компонентами є мембранні мішечки, які можна розпізнати на позначеній цифрою 1 електронній мікрофотографії.

Правильна відповідь – 1; 1; 1.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система.

Для виконання завдання треба знати будову скелета людини: відділи й кістки – їхні складники.

Скелет людини поділений на такі відділи: череп, хребет із грудною кліткою, пояси кінцівок і скелети вільних кінцівок.

Складником пояса верхніх кінцівок є ключиця, вільної верхньої кінцівки – променева, пояса нижніх кінцівок – клубова, вільної нижньої кінцівки – мала гомілкова кістка.

Зайвою в переліку кісток є грудина, яка є складником грудної клітки.

Правильна відповідь – 1-Г; 2-В; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Завдання скеровано на перевірку вміння встановити належність тварини до певної групи.

Восьминіг гігантський є представником молюсків, гідра прісноводна – кишковопорожнинних. П’явка медична належить до кільчастих червів, а муха хатня – членистоногих.

Правильна відповідь – 1-Б; 2-В; 3-Д; 4-А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин.

В основі завдання подано зображення рослин, які належать до різних груп. Треба їх розпізнати й увідповіднити із групою, до якої належить рослина.

Позначена цифрою 1 рослина належить до плаунів – це плаун булавоподібний.

Цифрою 2 позначено сосну звичайну, яка утворює шишки, має хвою. Тобто є представником голонасінних.

Цифрою 3 позначено хвощ польовий, який належить до хвощів.

Рослина, позначена цифрою 4, має квітку й плід – це суниця, яка належить до покритонасінних рослин.

У завданні немає зображення представника мохів.

Правильна відповідь – 1-В; 2-Г; 3-Б; 4-Д.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Обмін речовин і перетворення енергії.

У завданні треба увідповіднити процес обміну речовин, який відбувається в клітинах листків рослин, із його біологічною роллю.

Світлова фаза забезпечує фотосинтез енергією, тобто під час неї утворюються НАДФН й АТФ.

Під час темнової фази фотосинтезу відбувається синтез вуглеводів.

Безкисневий етап дихання (гліколіз) забезпечує розщеплення глюкози, а кисневий етап – подальше окиснення піровиноградної кислоти.

Гідроліз целюлози до глюкози відбувається під час підготовчого етапу енергетичного обміну, про який у завданні не йдеться.

Правильна відповідь – 1-Д; 2-Г; 3-В; 4-Б.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

Для розв'язання завдання треба знати форми філогенезу.

Однією з форм філогенезу є дивергентна еволюція, унаслідок якої з одного виду утворюється кілька.

Основними чинниками такого видоутворення є природний добір, ізоляція, мутаційна мінливість, популяційні хвилі, дрейф генів.

Дії цих чинників неминуче ведуть до того, що різні популяції дедалі більше відрізняються від вихідного виду.

На певному етапі накопичені відмінності стають такими істотними, що зумовлюють утворення нових видів.

У такий спосіб усі види одного роду, роди в межах родини, родини в межах ряду утворюються внаслідок дивергенції від одного спільного виду.

Отже, наведений факт в умові завдання є наслідком дивергенції.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Для розв'язання цього завдання треба знати послідовність, у якій особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу становлять автотрофні організми (продуценти).

Наступною ланкою є консументи, які їх споживають. До цієї групи належать рослиноїдні тварини, хижаки.

Поміж поданих видів лише представники виду малина лісова (рослина) належать до продуцентів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Видільна система.

В основі завдання наведено таблицю, у якій схарактеризовано первину і вторинну сечу. Для розв'язання завдання  треба вказати правильну комбінацію для заповнення пропусків у таблиці.

Сечу нирки продукують безперервно. Цей процес відбувається у два етапи: спочатку утворюється первинна сеча, а потім – вторинна (концентрована) сеча.

Структурними елементами нирки є нефрони. Вони складаються з капсули й системи канальців.

У капсулі під тиском відбувається фільтрація рідини з крові до порожнини капсули. Рідину, що утворюється, називають первиною сечею. Добовий об'єм первинної сечі в людини становить 100−180 л.

У канальцях нефрона відбувається реабсорбція, унаслідок якої в кров повертаються вода, молекули глюкози, амінокислот, частина неорганічних йонів. Сечу, що утворилася внаслідок цього, називають вторинною.

Добовий об'єм вторинної сечі становить 1,5–2 л.

Тож правильною є комбінація: цифрою 1 позначено 100–80 л, цифрою 2 – система канальців нефрона, цифрою 3 – фільтрація.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травна система.

Слинні залози забезпечують травлення в ротовій порожнині, куди відкриваються їхні протоки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Дихальна система.  

В основі завдання наведено рисунок моделі, яка демонструє механізм роботи дихальної системи людини, та опис до неї. Потрібно проаналізувати  твердження щодо зображеної моделі й визначити їхню правильність.

Висновки щодо  моделі можна зробити на основі знань будови й функціонування дихальної системи.

Трахея  – дихальна трубка, яка у верхній частині грудної порожнини розгалужується на два бронхи – правий і лівий.

Бронхи – частина повітроносних шляхів, які заходять до легень. Заходячи в легені, бронхи багаторазово галузяться на дрібніші бронхи, які врешті переходять у найдрібніші кінцеві трубочки – бронхіоли.

Бронхіоли переходять в альвеолярні ходи, що закінчуються легеневими пухирцями – альвеолами.

Стінки альвеол утворені одношаровим епітелієм, а їхня порожнина заповнена повітрям. Легені не мають власних м’язів, тому вдих і видих здійснюються внаслідок дихальних рухів: скорочення або розслаблення дихальних м’язів, які змінюють об’єм грудної порожнини.

У здійсненні дихальних рухів насамперед беруть участь міжреберні м’язи й діафрагма – непарний м’яз, який розділяє грудну й черевну порожнини й забезпечує розширення легень.

Отже, у цій  моделі еластична мембрана виконує функцію діафрагми, а ділянка 2 скляної трубки – бронха.

Дві гумові кульки імітують легені. Унаслідок відтягування еластичної мембрани вниз (імітація скорочення діафрагми) гумові кульки (імітація легень) наповнюються повітрям. Отже, обидва твердження правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна система.

Для розв'язання завдання треба знати особливості будови кровоносної системи.

Судини кровоносної системи утворюють мале і велике кола кровообігу.

Мале коло кровообігу починається з правого шлуночка серця, з якого венозна кров по легеневих артеріях надходить до легеневих капілярів.

Легеневі капіляри густо обплітають легеневі пухирці, заповнені атмосферним повітрям. Тут відбувається газообмін між організмом і навколишнім середовищем.

Насичена киснем кров набуває ознак артеріальної та по легеневих венах повертається до лівого передсердя.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція.

В умові завдання подано опис гормону, продукованого гіпоталамусом. Цей гормон накопичується в гіпофізі й звідти надходить у кров.

Цей нейрогормон є одним з потужних судинозвужувальних агентів, тому й дістав назву вазопресин.

Друга його назва – антидіуретичний – пов’язана з властивістю впливати на утворення сечі в нирках.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція.

В основі завдання наведено схему будови рефлекторної дуги, на якій цифрою 1 позначено рецептор, цифрою 5 – робочий орган.  Треба вказати рядок, у якому правильно зазначено складники 2, 3 й 4.

На рисунку зображено тринейронну рефлекторну дугу, на якій цифрою 2 позначено чутливий нейрон, по якому нервовий імпульс надходить до вставного нейрона (цифра 3).

Від вставного нейрона нервовий імпульс по руховому нейрону, який позначено цифрою 4, надходить до робочого органу.

Отже, рядок, у якому правильно зазначено складники 2, 3 й 4 позначено буквою Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Треба розпізнати зображену на марці тварину – пінгвіна.

Пінгвін має обтічну форму тіла, яке вкрите своєрідним пір’ям із характерним розподілом білого й чорного забарвлення; на голові вирізняється дзьоб, немає вушних раковин; крила ззовні нагадують ласти, є плавальні перетинки між пальцями задніх кінцівок.

Тобто пінгвін – представник птахів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Представники різних груп організмів мають схожі ознаки будови, що є пристосуванням до існування у водному середовищі ­– обтічну форму тіла, органи руху (плавці).

Отже, ці ознаки не можуть бути доказом належності зображеного організму до кісткових риб.

Шкіра всіх риб має залози, що виділяють слиз.

Доказом належності зображеного організму саме до кісткових риб може бути лише наявність зябрових кришок, яких немає в хрящових риб.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Для розв'язання завдання треба знати загальні ознаки будови представників членистоногих.

Усі представники цієї групи мають сегментоване тіло.

Подібні за будовою групи сегментів формують відділи тіла: голову, груди й черевце.

Тіло членистоногих укрите кутикулою, що відіграє роль міцного зовнішнього скелета.

Міцності кутикулі надає особлива органічна сполука – хітин.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Прісноводні найпростіші – амеба протей, евглена зелена,  інфузорія-туфелька – мають особливі скоротливі вакуолі.

Скоротливі вакуолі забезпечують виведення з клітини надлишків води, регулюючи внутрішньоклітинний тиск.

З водою виводяться і деякі кінцеві продукти обміну речовин.

У паразитичних і більшості морських найпростіших скоротливих вакуоль немає.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин.

Для розв'язання завдання треба знати роль викопних представників спорових рослин в утворенні корисних копалин.

В описі, складеному видатним купцем-мандрівником Марко Поло, ідеться про вугілля.

Вугілля – тверда осадова порода, горюча копалина, утворена внаслідок вуглефікації рослинних залишків минулих геологічних епох. Зокрема викопні представники папоротей утворили поклади вугілля.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи й життєві функції рослин.

В основі завдання наведено опис дослідження і два висновки, які учні й учениці зробили за результатами дослідження. Треба  проаналізувати наведені висновки й визначити, чи є поміж них правильні.

Під час дослідження розрізів цибулин виявили бруньки. Це є доказом того, що цибулина є видозміненим пагоном.

Отже, перший висновок за результатами дослідження є правильним.

Висадивши цілі цибулини в ґрунт, побачили, що з них розвинулися пагони з квітками.

Це свідчить про те, що цибулина забезпечує вегетативне розмноження.

Отже, другий висновок неправильний.

Правильна відповідь – А.  

ТЕМА: Біорізноманіття. Водорості.

Полісахариди можуть відкладатись у клітинах. У клітинах більшості рослин накопичується крохмаль, тварин і грибів – глікоген.

Ці запасні сполуки є резервом поживних речовин.

Хітин – структурний полісахарид, який є складником клітинної стінки грибів й утворює покрив членистоногих.

У клітинах бурих водоростей відкладається особливий полісахарид – ламінарин, назва якого походить від назви одного з представників бурих водоростей – ламінарії.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

З-поміж наведених у відповідях захворювань лише грип і поліомієліт мають  вірусну природу, а туберкульоз і ботулізм – захворювання, спричинені бактеріями.

І лише поліомієліту властивий перебіг, описаний в умові.

Поліомієліт – гостре інфекційне захворювання, спричинене поліовірусом. Хвороба здатна перебігати з ураженням ЦНС, з виникненням паралічів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості. Селекція організмів. Біотехнологія.

Напрямом сучасної біотехнології є генна інженерія – сукупність способів, методів і технологій отримання рекомбінантних РНК і ДНК, виділення генів з організму (клітин), здійснення маніпуляцій із генами й уведення їх в інші організми.

Отже, цей напрям біотехнології стосується досліджень перебудови генотипу.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості. Закономірності мінливості організмів.

В основі завдання наведено інформацію про зміни форми й розмірів головної частини тіла дафнії, які зумовлені впливом зовнішніх чинників.

Такі зміни мають пристосувальний характер до періодичних коливань показників середовища існування.

Отже, описане явище є проявом модифікаційної мінливості.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Збереження і реалізація спадкової інформації.

В основі завдання наведено схему біологічного процесу – транскрипції, що забезпечує синтез молекули РНК з використанням молекули ДНК як матриці.

Упродовж цього процесу РНК-полімераза роз’єднує дві нитки ДНК й рухається вздовж лише однієї з них.

Вона розпізнає нуклеотиди ДНК й уключає в молекулу РНК комплементарні до них РНК-нуклеотиди.

Треба пам’ятати, що замість тимідилового (Т) нуклеотиду молекули ДНК до молекули РНК входить урациловий (У).

Правильна послідовність мономерів, позначених цифрами 1, 2, 3, 4 відповідно до принципу комплементарності –УАГЦ.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості та мінливості.

Це завдання є третім із завдань, які поєднано одним стимулом.

Для виконання завдання треба проаналізувати наведену наукову інформацію щодо генетичного захворювання людини – хвороби Тея – Сакса, яке спричинене мутацією гена HEXA.

У завданні подано твердження учня й учениці, які обговорювали наведену інформацію. Треба проаналізувати твердження й оцінити їхню правильність.

Учень висловив судження, що локус гена, пов’язаного з розвитком захворювання, міститься в аутосомі. Учень має рацію тому, що локус цього гена міститься в 15-й хромосомі, яка в людини є аутосомою.

Водночас учениця помиляється, коли зауважує, що причину цього захворювання можна виявити за допомогою світлової мікроскопії, адже захворювання є генетичним.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.

Це завдання є другим із-поміж трьох завдань, які поєднано одним стимулом.

Для виконання завдання треба проаналізувати наведену наукову інформацію щодо генетичного захворювання людини – хвороби Тея – Сакса, яке спричинене мутацією гена HEXA.

Цей ген кодує фермент гексозамінідазу А, яка міститься в лізосомах.

Лізосоми є одномембранними органелами, які не містять власної спадкової інформації й утворюються в комплексі Гольджі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Це завдання є першим із-поміж трьох завдань, об'єднаних одним стимулом.

Для виконання завдання треба проаналізувати наведену наукову інформацію щодо генетичного захворювання людини – хвороби Тея – Сакса, яке спричинене мутацією гена HEXA.

Цей ген кодує фермент гексозамінідазу А. Ферменти – біологічні каталізатори.

Отже, гексозамінідаза А виконує в клітині каталітичну функцію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Для розв'язання завдання треба знати елементний склад організмів.

Найбільше в організмах органогенних хімічних елементів, сумарна масова частка яких в організмі становить близько 98 %. До них належать Карбон, Гідроген, Оксиген і Нітроген.

На діаграмі відображено масові частки (%) хімічних елементів в організмі людини. На ній пропущений підпис хімічного елемента, масова частка якого становить 18 %. Зрозуміло, що він належить до групи органогенних хімічних елементів.

З-поміж зазначених у відповідях умову завдання задовольняє Карбон.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації.

Для розв'язання завдання спочатку треба розпізнати об’єкти, зображені на рисунку.

Цифрою 1 позначено клітину, цифрою 2 – тваринний організм, цифрою 3 – одноклітинний евкаріотичний організм.

Клітина (об’єкт 1) та тваринний організм (об’єкт 2) є біологічними системами різних рівнів організації, тож твердження І є неправильним.

Твердження II є правильним, бо об’єкт 3 є одноклітинним організмом і його можна водночас розглядати на двох різних рівнях організації живої природи – клітинному й організмовому.

Правильна відповідь – Б.