Біологія

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Поняття про продуцентів, консументів та редуцентів. Трофічна структура біоценозу

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено різні організми.

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім ідуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки.

Різні трофічні рівні в екосистемі можуть займати всеїдні тварини, у раціоні яких присутня як рослинна, так і їжа тваринного походження. Ці тварини можуть займати різні трофічні рівні в залежності від певного ланцюга живлення. Такою твариною є ведмідь.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Середовище існування організмів та їхнє пристосування до нього.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображено на рисунку.

Буквою А позначено дафнію – тварину, яка належить до ракоподібних і живе в товщі води, пасивно рухаючися за її током.

Буквою Б позначено актинію, яка веде прикріплений спосіб життя.

Буквою В позначено краба, який самостійно рухається дном водойми або плаває.

Буквою Г позначено акулу.

Мешканців водойм називають гідробіонтами й поділяють на кілька екологічних груп. Планктон утворюють організми, які не здатні протистояти течіям. У них виникла низка адаптацій, що підвищують їхню плавучість і перешкоджають осіданню на дно: загальне збільшення відносної поверхні тіла за рахунок зменшення розмірів, накопичення в тілі жирів, бульбашок газу тощо. Такими організмами є бактерії, водорості, радіолярії, форамініфери, личинки кісткових риб, медузи, дрібні ракоподібні тощо.

Отже, представника планктону позначено на рисунку буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Життєвий цикл мохоподібних.

У наведеній в основі завдання схемі життєвого циклу мохоподібних пропущеним складником є нестатеве покоління – спорофіт. Він розвивається внаслідок запліднення і представлений ніжкою з коробочкою, у якій дозрівають спори. Це покоління несамостійне, живиться за рахунок гаметофіту. На рисунку цей складник позначено буквою Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Автотрофні організми.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати зображені на рисунку об’єкти. Буквою А позначено хлоропласт – органелу, яка забезпечує фотосинтез в еукаріотичній клітині. Буквами Б, В й Г позначено організми, відповідно рослину (стрілицю), гриб (мухомор), тварину (дельфін). Поміж наведених організмів автотрофним є лише рослина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Папоротеподібні (щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія)

У схемі життєвого циклу папоротеподібних, що наведений в основі завдання, пропущеним складником є статеве покоління – гаметофіт. Він розвивається зі спори та має форму серцеподібної пластинки, що прикріплюється до ґрунту ризоїдами. На ньому утворюються органи статевого розмноження – архегонії та антеридії.

На рисунку цей складник позначено літерою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Обмін речовин і перетворення енергії. Автотрофний і гетеротрофний тип живлення.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнати автотрофні організми.

В умові завдання наведено зображення організмів, поміж яких потрібно вибрати рисунок автотрофа.

Буквою А позначено комаху, Б – амфібію, В – птаха. Усі вони є тваринними організмами, які живляться готовими органічними речовинами, тобто належать до гетеротрофних.

Буквою Г позначено кульбабу – рослинний організм, що для свого живлення утворює органічні речовини з неорганічних на світлі за допомогою хлорофілу, тобто належить до автотрофних.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Типи плодів. Загальна характеристика родин покритонасінних рослин. Значення рослин в житті людини

Для виконання завдання необхідно розрізняти типи плодів та виявляти рослини, на яких вони формуються.

Запропоновані в завданні рослини описуються при вивченні типів плодів, різноманітності покритонасінних рослин, а саме характеристик їх родин, господарського значення рослин. Плід кістянку має рослина родини Розові – персик.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції.

Клітинні мембрани складаються з ліпідів, білків і вуглеводів. Молекули ліпідів розташовані двома шарами: їхні гідрофільні «головки» обернені до зовнішнього та внутрішнього боків мембрани. А гідрофобні «хвости», що складаються з ланцюжків жирних кислот, обернені всередину.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено різні організми.

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім ідуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини,  потім хижаки (консументи). Різні трофічні рівні в екосистемі можуть займати всеїдні тварини, у раціоні яких присутня як рослинна, так і їжа тваринного походження. Ці тварини можуть займати різні трофічні рівні в залежності від певного ланцюга живлення. Тому правильна відповідь є така: ведмідь.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Клас Ссавці. Загальна характеристика. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови

Для виконання завдання необхідні знання систематики тварин типу Хордові.

Клас Ссавці – це високоорганізовані представники типу Хордові.

Визначальною ознакою ссавців є вигодовування своїх малят молоком, яке виробляють особливі молочні залози. Ці тварини опанували основні середовища життя на нашій планеті: наземно-повітряне, водне та ґрунт. Дихають ці тварини за допомогою легень. Ссавці здебільшого народжують цілком сформованих малят, які отримували поживні речовини під час перебування в організмі матері через плаценту. Але серед них є і яйцекладні.

До яйцекладних ссавців належить лише один ряд – Однопрохідні. Однопрохідні мають ознаки, які відрізняють їх від більшості ссавців. Тому їх виділяють в окремий підклас – Першозвірі. Подібно до плазунів, першозвірі розмножуються, відкладаючи яйця. У них немає плаценти. На рисунку тварина, що належить до цього підкласу, позначена літерою Б – це качкодзьоб.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Типи плодів. Загальна характеристика родин покритонасінних рослин. Значення рослин у житті людини

Для виконання завдання необхідно розрізняти типи плодів та виявляти рослини, на яких вони формуються.

Запропоновані в завданні рослини описуються при вивченні типів плодів, різноманітності покритонасінних рослин, а саме характеристик їх родин, господарського значення рослин.

Плід яблуко формується на груші, біб – на горосі. Плід кістянку має рослина родини Розові – персик. У томатів – рослини родини Пасльонові – плід ягода.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди.

Завдання скеровано на перевірку знання послідовності, у якій особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого виду, тобто закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу становлять автотрофні організми. Наступними ланками є хижаки (консументи) 1-го порядку й хижаки 2-го порядку. Тому правильна відповідь – дерево.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Тип Членистоногі. Загальна характеристика типу.

Завдання скеровано на перевірку знання загальних рис будови представників типу Членистоногі.

В основі завдання наведено опис тварини, за яким потрібно розпізнати її поміж тварин, зображених на рисунках.

Усі представники типу Членистоногі мають сегментоване тіло. Подібні за будовою групи сегментів формують відділи тіла: голову, груди та черевце.

До сегментів тіла прикріплено пари кінцівок. Вони складаються з певної кількості окремих ділянок – члеників.

Тіло членистоногих укрите міцним зовнішнім скелетом, утвореним хітиновою кутикулою.

Представником типу Членистоногі є Рак річковий (Б).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці: ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Хижі, Ластоногі, Китоподібні, Парнокопитні, Непарнокопитні, Примати. Розпізнавання на малюнках і схемах тварин наведених таксонів.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти біологічні об’єкти на рисунках, а саме представників рядів ссавців.

Качкодзьоб відносять до ряду Однопрохідні.

Летюча миша – представниця ряду Рукокрилі.

Миша належить до ряду Гризуни.

Кріт – представник ряду Комахоїдні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Загальна характеристика відділу Хвощеподібні

В основі завдання наведений рисунок на якому представлено різні об’єкти життєвого циклу хвощеподібних.

Для виконання завдання необхідні знання особливостей життєвого циклу хвощеподібних.

Хвощ утворює два види вертикальних пагонів, які відходять від кореневища. Навесні з'являються нерозгалужені пагони бурого кольору, що на рисунку відповідає об’єкту під буквою А, які несуть розетки дрібних листків. І пагони, і листки позбавлені хлорофілу. На верхівках цих пагонів утворюються спороносні колоски, на яких розташовані спорангії, що на рисунку відповідає об’єкту під буквою В. У спорангіях утворюються спори – буква Б. Після розсівання спор весняні пагони відмирають, а їм на зміну розвиваються зелені – літні. Із спор розвиваються особини статевого покоління – заростки. Вони мають вигляд дрібних пластинок, які ростуть на поверхні добре зволожених ґрунтів – буква Г.

Правильна послідовність об’єктів життєвого циклу хвощеподібних, починаючи від весняного пагона – спорангій – спора – заросток.

Правильна відповідь – АВБГ.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система.

Треба розпізнати позначений на рисунку буквою Х орган організму людини й схарактеризувати його за наведеними ознаками.

На рисунку буквою Х позначено підшлункову залозу, яка є залозою змішаної секреції. Основною функціональною тканиною цього органу є епітеліальна тканина, клітини якої продукують травні ферменти й гормони.

Підшлункова залоза виробляє фермент амілазу.

Правильна відповідь – 1, 1, 3.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин. Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми.

В  основі завдання наведено інформацію про вирощування картоплі як сільськогосподарської культури. Картоплю вирощують для отримання видозміненого пагона – бульби, у якій запасається крохмаль. Крохмаль є резервною речовиною рослинної клітини.

Опис містить інформацію, з якої можна зробити висновок: наслідком впливу шкідників на рослину є зменшення фотосинтезувальної поверхні рослини.

Колорадський жук живиться листками й стеблами картоплі, отже, тип біотичного зв’язку між цими організмами – трофічний.  

Правильна відповідь – 1, 1, 3.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна та лімфатична системи людини

Треба розпізнати судини 1–4 на рисунку будови серця людини.

Цифрою 1 позначено судину, яка несе венозну кров до правого передсердя. Це – порожниста вена.

Цифрою 2 позначено судину, якою артеріальна кров розпочинає рух від лівого шлуночка. Це — аорта.

Рух венозної крові від правого шлуночка забезпечує легенева артерія, яку позначено цифрою 3.

Артеріальна кров повертається до лівого передсердя від легені легеневою веною, яку позначено цифрою 4.   

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – А; 3 – В; 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Під час  виконання завдання спочатку потрібно ознайомитися з особливостями покривів тіла тварин і розпізнати зображених тварин. Надалі поєднати особливість покриву тіла із зображенням тварини, якій притаманна ця особливість.

Гола шкіра, що містить багато слизових залоз, притаманна жабі (амфібії), зображення якої позначено буквою А.

Покрив, утворений хітиновою кутикулою, характерний для рака (ракоподібні), зображення якого позначено буквою Б.

Буквою Д позначено зображення кроля (ссавці), покрив якого – шкіра, що містить волосяні сумки й сальні залози.

Буквою В позначено зображення окуня (риби), покрив якого – шкіра, яка вкрита лускою й містить слизові залози.    

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – Д; 4 – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

У завданні треба розпізнати схематичне зображення суцвіття і дібрати до нього назву рослини, для якої воно характерне.

Цифрою 1 позначено зображення суцвіття головка, яке характерне для конюшини лучної, а цифрою 2 – суцвіття простий колос, квітки в яке зібрані в подорожника великого.

Для ромашки лікарської характерне суцвіття кошик, зображення якого позначено цифрою 3.

Цифрою 4 позначено зображення суцвіття складний зонтик, яке характерне для кропу звичайного.

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Б; 4 – А.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура і функціонування еукаріотичної клітини.

В основі завдання наведено перелік процесів (1–4), які відбуваються в органелах клітин.  Треба дібрати до процесу назву органели, яка його забезпечує.

Синтез молекул білків забезпечують рибосоми, а фіксацію вуглекислого газу – хлоропласти.

Кисневий етап енергетичного обміну відбувається завдяки функціонуванню мітохондрій, а розщеплення полімерів у кислому середовищі – лізосом.

Правильна відповідь: 1 – Б; 2 – В; 3 – Г; 4 – А.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Основи еволюційного вчення.

Згідно з основними положеннями еволюційного вчення Ч. Дарвіна еволюція відбувається на основі спадкової мінливості під дією боротьби за існування, наслідком якої є природний добір.

Природний добір проявляється в переважному виживанні та розмноженні найпристосованіших до умов середовища життя організмів певного виду. В основі завдання запропоновано приклад із праці Ч. Дарвіна, у якому він описує дію природного добору.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

В основі завдання наведено рисунок, яким зілюстровано принцип розселення пінгвінів на нашій планеті: пінгвіни, що живуть ближче до Південного полюсу, мають більші розміри, ніж ті, які живуть ближче до екватора.

Це відповідає правилу, яке встановив Карл Бергман 1847 року. Згідно із цим правилом, у тварин одного виду або групи близьких видів розміри тіла більші в холодних частинах ареалу та менші – у теплих (розмір тіла збільшується з географічною широтою).

Отже, збільшення розмірів тіла можна розглядати як пристосування до холодного клімату.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Основи екології і еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція.

В основі завдання рисунок, на якому зображено модель екологічної закономірності – «бочку Лібіха».

Це відома візуалізація закону, де кожна дощечка бочки – це чинник росту рослин (азот, світло, вода тощо).

Рівень води (врожай) обмежує найкоротша дошка. Закон Лібіха (закон обмежувального фактора) стверджує, що ріст і розвиток рослин (або інших організмів) обмежені не сумарною кількістю поживних речовин, а тією, яка перебуває в мінімумі.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Шкіра. Терморегуляція.

Для розв’язання завдання треба знати будову й особливості функціонування шкіри людини.

В основі завдання описано явище зміни кольору шкіри під час тривалого перебування на сонці. Це пов’язано зі збільшенням у спеціальних клітинах шкіри (меланоцитах) кількості пігменту меланіну. Він захищає молекули ДНК клітин від ультрафіолетового випромінювання.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Обмін речовин і перетворення енергії в організмі людини.

Основа завдання містить наукову інформацію, з якої відомо, що середні добові енергетичні витрати школяра становлять 11800 кДж. Дані щодо його добового раціону та енергетичної цінності поживних речовин наведено в таблиці. Треба проаналізувати твердження щодо такого раціону.

Підрахунки свідчать, що понад половину енергетичних потреб школяра забезпечують вуглеводи й жири (7 410 кДж). Отже, твердження І правильне.

Згідно з принципом збалансованого харчування співвідношення білків, жирів та вуглеводів у раціоні – 1:1:4 відповідно.

А в наведеній в умові кількості спожитих школярем речовин співвідношення білків, жирів та вуглеводів у раціоні становить 1:1:2. Отже, твердження II правильне.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму людини. Кров. Лімфа

Еритроцити – червоні кров’яні тільця, які є форменими елементами крові, у зрілому стані не мають ядра, містять гемоглобін. Отже, правильний перелік ознак еритроцитів – 2, 3, 5.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.

Понад 60 хімічних елементів в організмі належать до мікроелементів (Йод, Кобальт, Манган, Купрум, Молібден, Цинк тощо). Хоча вміст мікроелементів в організмах незначний, їхня роль у забезпеченні нормального функціонування організмів дуже важлива.

Йод необхідний для того, щоб щитоподібна залоза виробляла гормони (тироксин, трийодтиронін). Недостатнє надходження Йоду в організм людини з їжею чи водою може спричинити порушення синтезу цих гормонів.

У людей, що мешкають у місцевостях, де вода та ґрунт містять замало Йоду, часто розвивається захворювання, яке має назву ендемічний зоб (ендемічний у перекладі з грецької – місцевий, притаманний певній місцевості).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини.

Виконуючи це завдання, треба розпізнати тканину організму людини за її фотографією.

На зображенні ми бачимо характерні концентричні кола – це остеони (структурно-функціональні одиниці компактної кісткової тканини). У центрі кожного остеона є канал (канал Гаверса), де проходять судини та нерви, а навколо нього розташовані кісткові клітини — остеоцити.

Отже, на фото кісткова тканина. Ця тканина є складником опорно-рухової системи.

Інші варіанти відповіді не є правильними, бо не відповідають складу тканини на зображенні.

Б: репродуктивна система складається переважно з епітеліальної (залозистої) та гладенької м'язової тканин.

В: основу кровоносної системи складають серце (посмугована м'язова тканина) та судини (епітелій та гладенькі м'язи), а також рідка сполучна тканина – кров.

Г: тканина органів ендокринної системи складається із залозистого епітелію.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

У завданні треба проаналізувати наукову інформацію, зчитавши її з рисунка. Найменша частка описаних видів – у павукоподібних (17 %), про що висловив судження учень. Учениця також має рацію, адже на сьогодні частка описаних видів ссавців найбільша й становить 98 %.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

У завданні треба проаналізувати наукову інформацію, зчитавши її з рисунка.

До членистоногих тварин належать ракоподібні, павукоподібні та комахи.

Проаналізуймо інформацію, наведену на рисунку.

• Ракоподібні (47 000 видів).
• Павукоподібні (100 000 видів).
• Комахи (1 000 000 видів).

Додаємо кількість описаних видів для цих трьох груп: 47 000 + 100 000 + 1 000 000 = 1 147 000.

Тому кількість описаних видів тварин, які належать до членистоногих, за даними, наведеними на  рисунку, становитиме 1 147 000.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Справжні багатоклітинні тварини. Загальні ознаки будови та процесів життєдіяльності. Різноманітність, поширення, значення тварин.

У завданні треба проаналізувати наукову інформацію. Інформацію треба зчитати з рисунка, на якому поруч із кожною назвою групи тварин зазначено кількість описаних видів та їхню частку (%) від ймовірної кількості видів згідно з оцінками фахівців.

Поміж наведених груп до теплокровних тварин належать лише представники птахів і ссавців, кількість описаних видів яких становить приблизно 16 000, що суттєво менше за кількість описаних видів інших груп тварин.

Отже, I твердження правильне. Тварин, що живуть на суходолі, більше ніж тварин, що живуть у водному середовищі.

Для цього висновку достатньо інформації, адже описаних видів комах на сьогодні близько 1 млн видів (що становить лише 20 %  від ймовірної кількості видів згідно з оцінками фахівців).

Отже, II твердження також правильне.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Виконуючи це завдання, потрібно вибрати серед запропонованих організмів той, чий спосіб пересування базується на утворенні тимчасових виростів цитоплазми – псевдоніжок (несправжніх ніжок).

Проаналізуймо запропоновані варіанти.

Хлорела – це нерухома одноклітинна зелена водорость. Вона не має органел руху і просто пасивно переноситься потоками води.

Амеба протей – представник одноклітинних тварин, клітина якого не має постійної форми. Вона пересувається, «переливаючи» цитоплазму в тимчасові вирости — псевдоніжки. Цей процес також називають амебоїдним рухом.

Хламідомонада – одноклітинна водорость, яка має два джгутики, за допомогою яких вона активно плаває.

Інфузорія-туфелька має постійну форму тіла і пересувається завдяки синхронним ударам численних війок.

Отже, поміж наведених організмів за допомогою псевдоніжок рухається амеба протей.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

В основі завдання наведено інформацію про дослідження шотландського мікробіолога А. Флемінга, який виділив із певного організму речовину, що спричиняла загибель бактерій, – антибіотик.

У 1928 році А. Флемінг помітив, що в чашці Петрі, де росли бактерії стафілококи, випадково виросла цвіль. Навколо цієї цвілі бактерії загинули. Цей організм – цвілевий гриб роду Пеніцил (Penicillium). Речовина, яку він виділяв, стала першим у світі антибіотиком – пеніциліном.

Отже, у поживному середовищі поруч із загиблими бактеріями А. Флемінг виявив організм, який належить до грибів.  

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин.

В основі завдання наведено схематичне зображення життєвого циклу папоротей, складники якого позначено цифрами 1–3.

Цифрою 1 позначено покоління, яке панує в життєвому циклі – спорофіт.

На спорофіті утворюються спори, які позначено цифрою 2.

Зі спори розвивається гаметофіт – статеве покоління, яке у папоротей представлене заростком. Заросток живе самостійно, здатен до фотосинтезу й утворює статеві клітини – гамети. Це покоління на рисунку позначено цифрою 3.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА. Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

На рисунку внутрішньої будови листка складники позначено цифрами 1–4.

Цифрою 1 позначено верхню шкірку, цифрою 4 – механічну тканину судинно-волокнистого пучка.

Фотосинтезувальні тканини позначено цифрами 2 і 3.

Стовпчасту  тканину позначено цифрою 2.

Тканину з великою кількістю міжклітинників, заповнених повітрям, – губчасту, позначено цифрою 3.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА. Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності мінливості організмів.

Мутагени – фізичні й хімічні чинники, що викликають стійкі спадкові зміни – мутації. Мутагенами можуть бути різні чинники, що викликають зміни в структурі генів, змінюють структуру й кількість хромосом.

За природою виникнення мутагени класифікують на фізичні, хімічні та біологічні.

Деякі віруси (кору, краснухи, грипу) відносять до біологічних мутагенних чинників.

Складники мийних засобів та бензопірен тютюнового диму – приклади хімічних мутагенних чинників.

Радіаційне опромінення – приклад фізичного мутагенного чинника.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Закономірності спадковості організмів.

Зображений родовід сім’ї свідчить, що захворювання має аутосомно-домінантний тип успадкування:  характеризується передаванням ознаки в кожному поколінні, де хворіють і чоловіки, і жінки однаково частото.

Тож наведену ознаку не успадковують зчеплено зі статтю.

Також не можна стверджувати, що гени, які визначають спадкову глаукому, локалізовані в мітохондріях.

Під час запліднення наступне покоління успадковує мітохондріальну ДНК лише від матері й передає з покоління в покоління через жінок, що не підтверджено результатами аналізування зображеного родоводу сім’ї.

Отже, поміж наведених тверджень немає правильних.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Генетика – наука про закономірності спадковості і мінливості організмів.

Для розв’язання завдання треба знати визначення поняття алельних генів.

Розгляньмо запропоновані варіанти відповіді.

А: зчеплені – це гени, що розташовані в одній хромосомі, а не в різних гомологічних. Вони зазвичай успадковуються разом.

Б: домінантні та В рецесивні – це лише характеристики прояву алельних генів. Домінантний алель пригнічує інший, а рецесивний – пригнічується. Проте це не назва всієї групи генів за їхнім розташуванням.

Г: алельні. Алелі – це різні стани одного й того самого гена. Вони розташовані в однакових ділянках гомологічних хромосом. Один алель ми отримуємо від батька, інший – від матері.

Отже, гени, що розташовані в однакових ділянках гомологічних хромосом, називають алельними.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження та реалізація спадкової інформації.

Розгляньмо рисунок. На ньому ми бачимо, що двохроматидні хромосоми вже розділилися на окремі хроматиди (дочірні хромосоми). Ці хроматиди розходяться до протилежних полюсів клітини. Нитки веретена поділу скорочуються, тягнучи хромосоми за центромери.

Отже, на рисунку зображено анафазу – третю фазу мітозу, під час якої сестринські хроматиди (дочірні хромосоми) роз’єднуються в центромерах і синхронно розходяться до протилежних полюсів клітини.

Зверніть увагу на те, чому інші варанти відповіді не є правильними.

А: профаза – на цій стадії ядро тільки руйнується, а хромосоми конденсуються (стають видимими) у центрі клітини.

Б: метафаза – хромосоми вишикувані строго по екватору клітини («метафазна пластинка»).

Г: телофаза – це фінальна стадія, де хромосоми вже досягли полюсів, починають деконденсуватися (розкручуватися), і навколо них формуються нові ядерні оболонки.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Обмін речовин і перетворення енергії.

Фотосинтез – це процес утворення органічних сполук із неорганічних завдяки перетворенню світлової енергії в енергію хімічних зв’язків  синтезованих вуглеводів.

Фотосинтез відбувається у дві фази – світлову й темнову. Світлову фазу названо так, бо її реакції перебігають лише за участі світла в мембранах тилакоїдів.

Реакції темнової фази відбуваються в стромі хлоропластів без участі світла цілодобово.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура й функціонування еукаріотичної клітини.

У завданні треба розпізнати зображений на рисунку спосіб транспортування речовин крізь плазматичну мембрану й проаналізувати твердження двох учнів.

На рисунку зображено один зі способів цитозу – активного транспорту за допомогою плазматичної мембрани, а саме ендоцитоз.

Ендоцитоз – це процес активного захоплення та поглинання клітиною твердих частинок або рідких речовин із навколишнього середовища. Відбувається внаслідок вгинання плазматичної мембрани, що зумовлює утворення мембранних бульбашок везикул, які переносять речовини всередину цитоплазми.

Отже, перший учень має рацію. Амеба – це гетеротрофний організм, який живиться, зокрема, фагоцитозом. Вона захоплює їжу (водорості, дрібних найпростіших тощо) псевдоподіями (несправжніми ніжками), утворюючи травні вакуолі.

Фагоцитоз – один зі способів ендоцитозу. Отже, другий учень також має рацію.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Нітрогеновмісні основи двох ланцюгів молекули ДНК взаємодіють між собою так, що напроти залишку аденілового нуклеотиду першого ланцюга завжди розташовується залишок тимідилового  нуклеотиду другого, а напроти залишку гуанілового нуклеотиду – завжди залишок цитидилового.

Таку відповідність у розташуванні нуклеотидів називають комплементарністю. Відповідно до принципу комплементарності наведеній послідовності  відповідатиме  послідовність нуклеотидів ЦГГАТА.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Поміж наведених сполук урацил є нітрогеновмісною основою, складником молекули РНК.

Колаген – основний білок сполучної тканини (шкіри, суглобів, кісток, сухожиль), що забезпечує їхню міцність, еластичність і регенерацію.

Лізоцим – білок, який руйнує клітинні стінки бактерій, забезпечуючи захист організму від інфекцій.

Фруктоза – моносахарид, який міститься у фруктах та овочах.

Отже, поміж наведених сполук до вуглеводів належить фруктоза.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації.

В основі завдання наведено інформацію про відкриття клітинного механізму чутливості та адаптації до рівня кисню. Треба проаналізувати інформацію і визначити етапи наукового пошуку, послідовність яких описано.

Першим етапом є аналіз відомого наукового факту, що випливає з речення: На початку дослідження вченому було відомо, що за гіпоксії зростає рівень гормону еритропоетину.

Наступний етап – висунення гіпотези: Учений припустив, що зміна рівня кисню впливає на регуляцію активності гена, продуктом якого є еритропоетин».

Надалі під час експерименту вчений  виявив, що за реакцію на гіпоксію відповідають специфічні ділянки молекули ДНК, розташовані поряд із цим геном.

Тобто послідовність етапів наукового пошуку вченого, що описана в тексті, така:

аналіз відомого наукового факту – висунення гіпотези – експеримент.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

Основа завдання містить схему трофічної сітки. Треба визначити правильні твердження щодо неї. Поміж зображених організмів є консументи – гетеротрофні тваринні організми, які живляться тваринною і рослинною їжею.

Організм, який у наведених ланцюгах живлення перебуває на третьому або четвертому трофічному рівні – хижий птах, якого позначено буквою А. Він може живитися і рослиноїдними тваринами (організми другого трофічного рівня), і хижими тваринами (організми третього трофічного рівня). Рослиноїдну тварину (коник) позначено буквою В.

Правильна відповідь: 313.

ТЕМА: Основи спадковості та мінливості організмів. Основи спадковості.

У завданні описано розщеплення за фенотипом – 3 : 1. Таке розщеплення є виявом закону розщеплення ознак у другому поколінні (другий закон Менделя). Отже, співвідношення генотипів у другому покоління – 1 : 2 : 1.  Під час подальшого схрещування рослини із червоними квітками (гібрид другого покоління) з батьківською формою, що мала білі квітки (гомозиготна форма за рецесивною ознакою), отримали співвідношення за фенотипом 1 : 1 (38 рослин із червоними квітками й 36 рослин із білими квітками.

Отже, гібрид F₂ був гетерозиготним.  Описане схрещування гібридів другого покоління (із червоним забарвленням квіток) із білоквітковою батьківською рослиною (чиста гомозиготна лінія) є прикладом аналізувального схрещування.

Правильна відповідь: 233.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система.

У ротовій порожнині відбувається бактерицидна (знезаражувальна) дія лізоциму на їжу, а в шлунку – початок розщеплення білків до пептидів. Тонкий кишківник забезпечує остаточне розщеплення білків до амінокислот, а в товстому кишківнику відбувається остаточне всмоктування води й мінеральних солей. Вироблення білкових гормонів інсуліну й глюкагону відбувається в підшлунковій залозі (залоза змішаної секреції), якої немає в переліку органів.

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – Д; 3 – Г; 4 – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Поведінка тварин.

Хомінг – це здатність тварини повертатися до своєї ділянки проживання (гнізда, лігва) зі значної відстані.

Грумінг – соціальна поведінка тварин, що виражається в догляді за хутром, шкірою та пір'ям іншої особини.

Імпринтинг – форма навчання, яка характеризується фіксацією в пам'яті ознак об'єктів під час формування або корекції вроджених поведінкових реакцій.

Інстинкт – уроджена автоматична складна програма поведінки, яка властива певному виду організмів і не вимагає попереднього досвіду чи навчання для її прояву. Це природні реакції на певні стимули або подразники, що допомагають організму виживати, адаптуватися та розмножуватися в навколишньому середовищі. 

Правильна відповідь: 1 – Б; 2 – В; 3 – Г; 4 – Д.

ТЕМА: Біорізноманіття. Вегетативні органи та життєві функції рослин. Генеративні органи покритонасінних рослин.

 Цифрою 1 в уривку позначено соняшник, у якого людина використовує в їжу плід сім’янку. У кукурудзи, яку позначено цифрою 2, людина використовує плід зернівку. Цифрою 3 позначено грушу, у якої людина вживає в їжу соковитий плід яблуко. У буряків, які позначено цифрою 4, людина в їжу використовує видозміну кореня – коренеплід.

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – Г; 3 – Д; 4 – А.

ТЕМА: Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

У завданні запропоновано поєднати групу сполук з речовиною, яка належить до цієї групи. До білків належить інсулін, а до стероїдів – холестерол. Глюкоза є моносахаридом, а глікоген – полісахаридом. Зайвою поміж речовин є сахароза, яка є дисахаридом.

Правильна відповідь: 1 – В; 2 – Д; 3 – А; 4 – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як властивість біологічних систем.

Розв’язання потребує знання змін в організмі, пов’язаних з адаптацією до умов високогір’я. Під час підйому в гори одночасно знижуються атмосферний тиск, парціальний тиск кисню в атмосфері й легеневих альвеолах. Це може викликати гіпоксемію – знижений уміст кисню в крові, а також гіпоксію (кисневе голодування) – стан, що виникає в разі недостатнього постачання тканин киснем або порушення використання його під час біологічного окиснення.

Організм реагує збільшенням кількості еритроцитів у крові, що зумовлено їхньою функцією транспортування кисню в тканини організму.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми.

У завданні наведено графік зміни інтенсивності транспірації протягом вегетаційного періоду та висновки, що були сформульовано за результатами аналізування графіка.

Висновок І правильний, адже найменшу інтенсивність транспірації спостерігаємо у вересні.

Висновок ІІ неправильний, адже найбільша інтенсивність транспірації пов’язана із засухою в липні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини.

Структури, які сприймають та аналізують інформацію, називають сенсорними системами.  У складі кожної сенсорної системи виокремлюють периферійний, провідниковий і центральний відділи.

Периферійний відділ забезпечує безпосереднє сприйняття рецепторами впливів середовища на організм і перетворення їх у єдину для нервової системи форму – нервові імпульси.

Функцією провідникових структур є передавання збудження у вигляді нервових імпульсів до центральної частини. Центральна частина представлена певною ділянкою кори головного мозку, яка отримує чутливу інформацію та здійснює її аналізування. Отже, провідниковий відділ сенсорної системи передає збудження від рецепторів до головного мозку.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Треба розпізнати кістки скелета людини. На рисунку в умові буквою Х позначено кістку поясу верхньої кінцівки людини – лопатку.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система.  Виділення. Сечовидільна система людини.

Нефрон – складний багатоклітинний утвір. Він складений з ниркового тільця й системи канальців. Складниками ниркового тільця є капілярний клубочок і капсула нефрона.

Капсула нефрона має форму чаші з подвійними стінками. Кожна стінка утворена одношаровим епітелієм. Капсула огортає клубочок. До капілярного клубочка крізь приносну артеріолу надходить кров.

Пройшовши крізь систему капілярів, кров відтікає по виносній артеріолі.

Надалі виносна артеріола прямує до системи ниркових канальців, де знову розгалужується на капіляри.  Отже, правильні підписи до рисунка наведено в рядку: 1 – звивистий каналець, 2 – капсула нефрона, 3 – капілярний клубочок, 4 – виносна артеріола

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система.  Травлення. Травна система.

В основі завдання наведено рисунок, на якому буквами А – Г позначено органи травної системи людини. Необхідно розпізнати жовчний міхур. Цей орган накопичує жовч, яка утворюється в печінці.

Цей орган на рисунку позначено буквою Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Внутрішнє середовище організму. Кров. Лімфа.

У завданні йдеться про структуру організму людини певної маси. Ця структура містить велику кількість стовбурових клітин і в постембріональному періоді є основним місцем утворення клітин крові. Цю структуру організму людини називають червоним кістковим мозком.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система людини.

У завданні  наведено рисунок головного мозку людини, на якому буквами (А – Г) позначено деякі його складники. Відділи головного мозку виконують рефлекторну та провідникову функції. Рефлекторна функція довгастого мозку зумовлена тим, що забезпечує вегетативні рефлекси, як-от слиновидільний, смоктання, ковтання, захисні (блювотний, кашель, чхання) тощо. На рисунку цей відділ позначено буквою Г.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин. Адаптації.

У завданні треба проаналізувати наведену наукову інформацію. Зазначено, що тварина здатна до польоту, проте більшу частину часу проводить у воді. Для дихання під водою імаго беруть під надкрила запас повітря. Це є пристосуванням до дихання атмосферним повітрям. Отже, дихання плавунця, як комахи, відбувається за допомогою трахей.  

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

У завданні треба проаналізувати наведену наукову інформацію і застосувати вміння визначати групу тварини, ознаки якої описано: водяна безхребетна тварина, тіло вкрите хітиновим покривом, вирости якого утворюють крила, здатне до польоту. Ці ознаки характерні для комах.  

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Систематика – наука про різноманітність організмів.

У завданні треба проаналізувати наведену наукову інформацію. Розв’язання завдання потребує знання сучасних принципів наукової систематики організмів, розуміння принципів ієрархічності таксонів у систематиці та подвійних назв організмів. У таблиці наведено систематичне положення описаної тварини, починаючи з найнижчого таксона (виду) – Плавунець облямований (Dytiscus marginalis). Отже, ця тварина належить до роду Плавунці (Dytiscus).  

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Розмноження інфузорії-туфельки відбувається простим поділом клітини навпіл. Проте для цього організму характерна здатність до кон’югації – статевого обміну спадковим матеріалом між двома особинами. Цей процес забезпечує не розмноження, а оновлення спадкового матеріалу, що вможливлює різноманітність генетичної інформації.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Шапинкові гриби різняться будовою гіменофору. Пластинчастий гіменофор характерний для печериць.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність рослин. Розмноження рослин.

В основі завдання наведено перелік ознак (1–5) рослин, з яким треба ознайомитися. Також запропоновано схему розподілу цих ознак поміж груп рослин. Кожну групу позначено відповідним колом із символом. Номери ознак, що є спільними, уписано у фігури на перетині кіл, а ознак, що характерні лише для однієї групи, – у відповідному колі поза перетинами. Запропоновано знайти рядок, в якому правильно наведено підписи груп рослин.

Проаналізувавши схеми, можна зробити висновок, що всі наведені групи рослин утворено багатоклітинними організмами. Коло, яке позначено трикутником, містить цифру 4, отже ця група рослин вирізняється тим, що спорофіти розвиваються на гаметофітах. Такою групою рослин є лише мохи.

Для голонасінних і покритонасінних  рослин характерним є формування насінних зачатків і закріплення в ґрунті за допомогою коренів. Отже, чотирикутником та кружечком позначено ці дві групи рослин (цифри 3 і 5 на перетині кіл, які позначено цими символами).

Проте лише для покритонасінних рослин характерне подвійне запліднення (цифра 2) – покритонасінні позначено кружечком, а голонасінні – чотирикутником. Отже, правильні підписи груп рослин наведено в рядку, який позначено буквою А.       

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

На рисунку в завданні зображено соковитий багатонасінний плід. Він має шкірястий зовнішній шар, соковитий середній шар та плівчастий внутрішній шар, що оточує насінини. Назва такого типу плода – ягода.  

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

В основі завдання наведено рисунок внутрішньої будови листка, деякі складники якого підписано. Помилковим підписом є міжклітинник, адже стрілка вказує на судинно-волокнистий пучок.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Прокаріотичні організми.

Прокаріотична клітина не містить ядра. Місце зберігання молекули ДНК в клітинах прокаріотів дещо відрізняється від решти цитоплазми, її назва нуклеоїд. Більша частина нуклеоїду містить одну молекулу ДНК, замкнену в кільце (а не лінійну, як у ядрах), а також РНК та білки.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Закономірності спадковості й мінливості. Селекція організмів. Біотехнологія.

Застосовуючи хімічні сполуки, певні види випромінювання під час проростання насіння, одержують матеріал для добору. Рослинам властиве явище поліплоїдії – кратне збільшення кількості хромосом у клітинах. Це один зі способів поліпшення сортів культурних рослин.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Збереження та реалізація спадкової інформації.

Для виконання завдання треба проаналізувати твердження щодо наведеної схеми. На ній відображено синтез молекули РНК на ДНК-матриці, який називають транскрипцією.

Отже, твердження І неправильне.

Стрілка на схемі вказує на молекулу ДНК, яка поновлюється після зчитування інформації. Отже, твердження II правильне.  

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Хімічний склад, структура й функціонування клітини. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.

У завданні треба розпізнати зображену органелу. У рисунку поєднано електронограму та схематичне зображення органели. Це сітчасте утворення, що є сукупністю плоских мембранних цистерн (мішечків) та утворює пухирці (везикули). На рисунку зображено комплекс Гольджі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Обмін речовин та перетворення енергії.

У мітохондріях спеціалізовані білки зв’язують атоми Гідрогену, утворюючи йони Н⁺ та вивільняючи електрони. Йони Н⁺ переходять у простір між двома мембранами мітохондрії, а в мембрані спеціалізовані білки, які зумовлюють функціонування дихального ланцюга, здійснюють транспортування електронів.

Що інтенсивніше розщеплюються органічні сполуки в матриксі, то більше утворюється НАД·Н, і то більше йонів Н⁺ накопичується в міжмембранному просторі.

Спеціалізований білок АТФ-синтетаза забезпечує пасивне транспортування цих йонів із міжмембранного простору в матрикс. Завдяки енергії цього потоку йонів синтезуються молекули АТФ.

В аеробних прокаріотів, які не мають таких органел, відбуваються схожі процеси. Зокрема для накопичення йонів Н⁺ вони використовують позаклітинний простір, а їхня АТФ-синтетаза вбудована в плазматичну мембрану.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Структура та функціонування еукаріотичних клітин.

Один із механізмів транспорту речовин через мембрани – цитоз.  Розрізняють два основні види цитозу: екзо- та ендоцитоз.

Унаслідок цитозу сполуки не лише потрапляють в клітини, але й виводяться з неї (наприклад, гормони, нейрогормони, нейромедіатори, травні ферменти). Цей процес називають екзоцитозом і саме його зображено в умові завдання. У такий спосіб забезпечено вивільнення синтезованих клітиною гормонів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. Хімічний склад клітини.

Для виконання завдання треба згадати органічні сполуки, які належать до вуглеводів. Поміж наведених є назва полісахариду целюлози.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Хімічний склад, структура і функціонування клітин. Реалізація спадкової інформації. 

У завданні йдеться про винайдення на початку XVI століття способу зберігання рослин висушуванням – гербаризацію.

Наука, об’єктом вивчення якої є рослини, – ботаніка. Отже, цей спосіб уможливив на той час розвиток ботаніки.

Правильна відповідь – Б.  

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екологічні чинники. Популяція. Екосистеми.

В  основі завдання наведено інформацію про мешкання на території Чорнобильського радіаційно-екологічного біосферного заповідника зображеної на монеті тварини. Ведмідь бурий є представником ссавців і належить до групи хордові.

В екосистемі ця тварина є складником функціональної групи консументів, адже є гетеротрофним організмом, який живиться різноманітною тваринною і рослинною їжею. За цією ознакою ведмедя бурого можна віднести до еврибіонтних видів, які мають широку екологічну нішу.  

Правильна відповідь: 122.