Біологія

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Генетика як наука. Закономірності спадковості організмів. 

Метод, який було використано

На схемі показано схрещування батьківських особин (P) з різними ознаками та аналіз ознак їхніх нащадків у першому (F1) і другому (F2) поколіннях.

Це класичний гібридологічний метод (варіант 1)

Тип взаємодії генів

У зображених нащадків або червоні очі, або білі. Проміжного варіанту 

(наприклад, рожевих очей) немає, а червоний колір (W) повністю 

пригнічує білий (w) у гетерозигот XWXw.

Це повне домінування (варіант 1).

Тип спадкування

Ген кольору очей розташований у статевій хромосомі X, що чітко видно за позначеннями XW, Xw та Y. Результати розщеплення за ознакою залежать від статі мухи (наприклад, у F1 всі самки червоноокі, а всі самці білоокі).

Це спадкування, зчеплене зі статтю (варіант 2).

Правильна відповідь: 1, 1, 2.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Кровоносна система. Дихальна система людини. Травна система людини. Сечовидільна система людини.

Треба розпізнати запропоновані органи та визначити їхні функції.

Зображення 1: серце забезпечує безперервний рух крові судинами, постачання кисню й поживних речовин до всіх тканин та органів, а також транспортування продуктів розпаду до органів виділення.

Зображення 2: нирки виконують роль біологічного фільтра, очищуючи плазму крові від токсинів, продуктів обміну речовин (сечовини, сечової кислоти) і надлишку води; підтримують сталий водно-сольовий баланс організму.

Зображення 3: шлунок забезпечує механічне та хімічне оброблення їжі; ключова функція полягає в розщепленні білків під дією шлункового соку (ферменту пепсину та хлоридної кислоти) і перетворенні їжі на напіврідку кашку – хімус.

Зображення 4: легені здійснюють функцію газообміну між організмом і довкіллям: насичують кров киснем і виводять вуглекислий газ через розгалужену систему альвеол.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Плоскі черви. Молюски. Членистоногі, їх різноманітність. Ссавці, їх різноманітність. 

Бичачий ціпʼяк – гермафродит, який розмножується в кишківнику людини, виробляючи тисячі яєць щодня.

Слимак виноградний – гермафродит, який має складний шлюбний ритуал і спаровуються через статевий отвір на голові, для його успішного розмноження потрібні висока вологість і температура.

Бджола медоносна – роздільностатева тварина, здатна до двох типів розмноження: із заплідненого яйця та незаплідненого яйця (партеногенез).

Єхидна австралійська – роздільностатева тварина, здатна до відкладання яєць, проте вигодовує малят молоком.

Правильна відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМА: Вступ. Органічні речовини. Вуглеводи, ліпіди. Білки. 

Фруктоза – це природний вуглевод (моносахарид), найсолодший із цукрів, що міститься у фруктах, меду та овочах.

Глікоген – це складний вуглевод (полісахарид), який є основною формою запасання глюкози в організмі людини, тварин, грибів.

Тестостерон – стероїдний статевий гормон (андроген) у чоловіків, який виробляють яєчка та надниркові залози.

Інтерферон – білок (глікопротеїн), який виробляють клітини імунної системи хребетних у відповідь на вторгнення вірусів, бактерій або інших чужорідних агентів.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – Д, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Адаптація як загальна властивість біологічних систем.

Для розв’язання цього завдання треба застосувати правило Аллена – одну з ключових екологічних закономірностей. Воно стверджує: у теплокровних тварин (ссавців і птахів), які мешкають у холодному кліматі, виступні частини тіла (вуха, хвости, кінцівки, носи) менші, ніж у споріднених видів із теплих країв. Це допомагає зменшити тепловіддачу в холоді та збільшити її у спеку.

Лисиця фенек має дуже великі вуха. Згідно з правилом Аллена, вона мешкатиме в дуже жаркому кліматі. На мапі цифра 2 позначає Північну Африку (пустеля Сахара) – це природне середовище проживання фенека.

Лисиця звичайна має вуха помірного розміру. На мапі цифра 1 позначає територію Європи, де панує помірний клімат. Порівняно з Африкою тут значно прохолодніше, тому розмір вух лисиці менший.

Позначка 3 (Арктика) – у цій місцевості мешкають тварини зі ще меншими виступними частинами тіла (наприклад, песець), що дає змогу максимально зберігати тепло.

Позначка 4 (Австралія) – лисиць завезла туди людина, цей континент не є первинним ареалом для ілюстрації еволюційного формування ознак цих двох видів згідно з правилом Аллена.

Правильна відповідь – А. 

ТЕМА: Закономірності спадковості організмів. Селекція організмів. Біотехнологія.

Не потребує марковання «Без ГМО» варіант Г – кухонна кам’яна сіль. Кухонна сіль – це мінеральний харчовий продукт, що складається переважно з кристалів натрій хлориду (NaCl). Оскільки сіль має неорганічне походження і не містить генетичного матеріалу (ДНК чи РНК), вона не може бути генетично модифікованою за визначенням.

Марковання стосовно ГМО застосовують лише для продовольчих продуктів, технологія виробництва яких передбачала використання організмів або їхніх складників, створених за допомогою методів генної інженерії. До таких належать ГМ-культури – соя, кукурудза, ріпак, цукровий буряк – і продукти, що їх містять: кондитерські вироби, соуси, ковбаси, йогурти чи дитяче харчування.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини. 

Складник А – шлунок. Це порожнистий м'язовий орган, розташований у верхній частині черевної порожнини та лівому підребер'ї, безпосередньо під діафрагмою.

Складник Б – печінка. Найбільша залоза організму, розташована у верхній частині черевної порожнини, переважно в правому підребер'ї безпосередньо під діафрагмою.

Складник В – підшлункова залоза. Залоза змішаної секреції, що розташована у верхній частині черевної порожнини позаду шлунка та прилягає до дванадцятипалої кишки.

Складник Г – жовчний міхур. Порожнистий орган, що слугує резервуаром для жовчі; розташований на нижній поверхні правої частки печінки.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система. Кровоносна система. 

Кровотворна функція опорно-рухової системи пов’язана з тканиною всередині кісток – червоним кістковим мозком.

Червоний кістковий мозок заповнює комірки губчастої речовини кісток, він містить стовбурові клітини, які здатні давати початок іншим клітинам. Стовбурові клітини постійно діляться, пізніше диференціюються на різні типи клітин. Поміж дочірніх клітин є клітини – формені елементи крові: еритроцити, тромбоцити, лейкоцити.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система людини.

На малюнку зображено будову нефрона нирки людини.

Складник 1 – виносна артеріола

Складник 2 – капсула нефрона

Складник 3 – капілярний клубочок

Складник 4 – звивистий каналець

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Гуморальна регуляція. Ендокринна система людини.

Перше твердження правильне – ендокринна система за допомогою гормонів бере безпосередню участь у регуляції добових (циркадних) ритмів. Як свідчить малюнок, ключову роль у цьому процесі відіграють кортизол та мелатонін. Кортизол – гормон, який виробляють надниркові залози; він допомагає прокинутися, підвищуючи рівень енергії та готуючи організм до активності зранку. Мелатонін – гормон епіфіза, який відповідає за підготовку організму до сну.

Друге твердження неправильне – зниження рівня мелатоніну не викликає сонливості, а навпаки сприяє пробудженню. Оскільки мелатонін є «гормоном сну», саме його висока концентрація в крові зумовлює стан сонливості. Рівень мелатоніну природно зростає з настанням темряви, що є сигналом для мозку про необхідність відпочинку. Натомість зниження його концентрації відбувається на світанку, що допомагає організму перейти в режим неспання та бадьорості.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. 

Розгляньмо функції відділів мозку:

А Проміжний – регулює обмін речовин, температуру тіла, відчуття голоду, спраги, цикли сну та неспання. Через нього проходять усі сенсорні сигнали (крім нюху) до кори півкуль. Керує ендокринною системою (через гіпофіз).

Б середній – центр первинних зорових і слухових орієнтувальних рефлексів (наприклад, поворот голови на різкий звук або спалах світла). Також відповідає за тонус м'язів і підтримання пози.

В Довгастий – бере участь у регуляції життєво важливих функцій (дихання, роботу серця, судинний тонус). Тут розташовані центри захисних рефлексів: кашлю, чхання, блювання, сльозовиділення, а також харчових рефлексів (смоктання, ковтання).

Г Мозочок – відповідає за координацію складних рухів, підтримання рівноваги та контроль за тонусом м'язів.

Кашель – це захисний рефлекс, який виникає у відповідь на подразнення рецепторів дихальних шляхів. Центри життєво важливих рефлексів (дихання, серцебиття, ковтання, кашель, чхання) розташовані саме в довгастому мозку.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Класифікація кісток в організмі людини базується на їхній формі, внутрішній будові та функціях, які вони виконують. Виділяють чотири основні групи:

• трубчасті: стегнова, плечова, гомілкові, променева кістки;
• плоскі: лопатка, груднина, тазові кістки, кістки черепа (тім’яна, потилична);
• губчасті: кістки зап'ястка, передплесна;
• змішані: хребці, нижня щелепа.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Нервова регуляція. Внутрішнє середовище організму. Опорно-рухова система. Травна система людини.

Розгляньмо функції запропонованих систем організму людини.

А кровоносна система забезпечує циркуляцію крові, транспортує кисень, поживні речовини та гормони до тканин; виводить вуглекислий газ і продукти метаболізму, підтримуючи гомеостаз 

Б травна система забезпечує механічне та хімічне оброблення їжі, розщеплення складних сполук до поживних речовин, їх всмоктування в кров і лімфу та виведення неперетравлених залишків. 

В опорно-рухова система – формує каркас тіла, підтримує його вертикальне положення, захищає внутрішні органи та забезпечує пересування й активні рухи. 

Г нервова система координує всі процеси в організмі, сприймає подразнення із зовнішнього та внутрішнього середовища, обробляє інформацію та формує адекватні відповідні реакції. 

Хоча безпосередній рух виконують м'язи, саме нервова система виступає головною керівною ланкою. Вона генерує та надсилає нервові імпульси, координує послідовність скорочень окремих груп м'язів і контролює рівновагу тіла. Без сигналів, що надходять від центральної нервової системи, м'язова робота стає неможливою. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність і розмноження мохів, папоротей, хвощів, плаунів. Різноманітність, розмноження голонасінних і покритонасінних рослин.

Для визначення найточнішого співвідношення ознак трьох груп рослин у запропонованих діаграмах Венна, треба визначити покроково ознаки, що притаманні мохам, голонасінним і покритонасінним рослинам.

За таблицею визначмо ознаки, властиві:

• мохоподібним – 1, 5;
• голонасінним – 1, 3, 4, 5;
• покритонасінним – 1, 2, 3, 4, 5.

Порівняймо комбінації спільних і відмінних ознак. 

Спільні ознаки для всіх трьох груп: 1 (наявність хлорофілу) і 5 (наявність диференційованих тканин та органів).

Спільні ознаки для голонасінних і покритонасінних: 3 (формування насінних зачатків), 4 (розвиток гаметофіта на спорофіті).

Важливо: ознака 2 (утворення квіток і плодів) властива лише покритонасінним рослинам.

Спільних ознак, окрім тих, що вже є спільними для усіх трьох груп, між мохоподібними та покритонасінними немає.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин.

А Епідерма (шкірка) – первинна покривна тканина, що складається із живих клітин. Вона захищає органи рослини від висихання, механічних пошкоджень і проникнення мікроорганізмів, проте не забезпечує росту в товщину.

Б Ксилема (деревина) – провідна тканина, що складається із судин (трахеїд і трахей). Вона забезпечує висхідний потік води та розчинених у ній мінеральних речовин від кореневої системи до надземних частин рослини.

В Флоема (луб) – провідна тканина, яка містить ситоподібні трубки. Вона забезпечує низхідний потік розчинів органічних речовин (цукрів), синтезованих у процесі фотосинтезу, від листків до коренів та місць запасання.

Г Камбій – латеральна (бічна) твірна тканина (меристема). Завдяки постійному поділу її клітин забезпечується вторинний ріст стебла та кореня в товщину. 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Гриби.

Пеніцилін – це перший у світі антибіотик, отриманий із цвілевих грибів роду Penicillium. Його відкриття 1928 року Александром Флемінгом стало революцією в медицині.

Науковець помітив, що колонія плісняви, яка випадково потрапила в чашку Петрі на поживне середовище, спричинила лізис (руйнування) бактерій золотистого стафілокока навколо себе. Гриб синтезує пеніцилін як засіб конкурентної боротьби за ресурси. Пеніцилін пригнічує синтез пептидоглікану (основи клітинної стінки бактерій), що спричиняє їхню загибель.

Відкриття довело, що продукти життєдіяльності одних організмів (грибів) можна ефективно використовувати для пригнічення росту або повного знищення інших (патогенних бактерій).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Одноклітинні гетеротрофні еукаріотичні організми.

Визначмо органи руху організмів, про які йдеться в завданні.

А Амеба протей: органели руху – псевдоподії (несправжні ніжки). Це тимчасові вирости цитоплазми, що формуються завдяки її перетіканню в певному напрямку (амебоїдний рух). 

Б Евглена зелена: органела руху – джгутик. Це довгий ниткоподібний виріст на передньому кінці тіла, забезпечує гвинтоподібний рух у товщі води. 

В Інфузорія-туфелька: органели руху – війки. Це численні короткі вирости цитоплазми, що вкривають усю поверхню клітини та забезпечують швидке плавання завдяки синхронним веслувальним ударам. 

Г Пінулярія (діатомова водорость) у вегетативному стані не має спеціалізованих органел руху – джгутиків чи війок. Рухається завдяки ковзанню панцира по субстрату за допомогою слизу, який виділяє через спеціальну щілину – шов. 

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

Віруси потрапляють від інфікованих організмів до здорових різними способами, що залежать від стійкості віріона в довкіллі та його специфічності до клітин-хазяїв:

Повітряно-крапельний – збудник потрапляє в повітря з дрібними краплями слизу під час кашлю, чхання або розмови (наприклад, віруси грипу, кору, SARS-CoV-2).

Контактно-побутовий – передання через прямий фізичний контакт або через забруднені предмети (іграшки, ручки дверей, посуд).

Фекально-оральний – потрапляння вірусу через немиті руки, заражену воду чи їжу (характерно для ротавірусів, гепатиту А).

Парентеральний (гематогенний) – через кров або інші біологічні рідини під час медичних маніпуляцій, використання нестерильних інструментів, татуювання чи пірсингу.

Статевий – передача під час незахищених статевих контактів (ВІЛ, вірус герпесу, ВПЛ).

Трансмісивний – інфікування через укуси кровосисних комах-переносників – комарів, кліщів (наприклад, вірус кліщового енцефаліту, лихоманка Зіка).

Генетичний матеріал вірусів представлений лише одним типом нуклеїнової кислоти – або ДНК, або РНК (які можуть бути і одно-, і дволанцюговими). Геном вірусу містить інформацію про структуру капсидних білків та ферменти, необхідні для перехоплення метаболізму клітини-хазяїна та подальшої реплікації вірусних частинок.

Аналіз характеристик показує, що обидва наведені твердження (щодо різноманітності шляхів передання та специфічності вірусного геному) правильні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Закономірності спадковості і мінливості. Селекція організмів. Біотехнологія. 

Колхіцин – це специфічний мутаген (алкалоїд), що  внаслідок руйнування мікротрубочок перешкоджає утворенню веретена поділу. На етапі поділу клітини хромосоми вже репліковані (подвоєні), проте через відсутність веретена вони не можуть розійтися до протилежних полюсів. Як наслідок, формується одна клітина з кратним збільшенням кількості хромосом – поліплоїд.

Рослини дуже стійкі до кратного збільшення кількості геномів. Поліплоїдним сортам зазвичай властивий гігантизм: вони мають більші квіти, плоди та листя, а також вищу врожайність і стійкість до несприятливих умов.

Тварини (зокрема ссавці та птахи): для більшості представників подвоєння геномупризводить до летальних наслідків. Складні механізми генної регуляції та процес визначення статі у тварин легко порушуються в разі поліплоїдії, тому в селекції тварин цей метод майже не використовують.

Бактерії – прокаріоти, що діляться простим поділом навпіл і не мають мітотичного веретена поділу, тому колхіцин на них не діє.

Віруси – неклітинні форми життя, які не здатні до самостійного поділу (мітозу), тому метод штучної поліплоїдії до них непридатний.

Тобто метод штучної поліплоїдії – один із найефективніших інструментів саме в селекції рослин, оскільки він дає змогу створювати продуктивні та життєздатні сорти.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Реалізація спадкової інформації.

За таблицею генетичного коду визначмо триплети (кодони) іРНК, які кодують амінокислоту валін (Вал). Такими триплетами є: ГУУ, ГУЦ, ГУА, ГУГ.

Спираючись на принцип комплементарності, де навпроти нуклеотидів РНК стають відповідні нуклеотиди ДНК (А–Т, У–А, Г–Ц, Ц–Г), відтворімо послідовність триплетів у матричному ланцюзі ДНК:

• ГУУ (іРНК) – ЦАА (ДНК)
• ГУЦ (іРНК) – ЦАГ (ДНК)
• ГУА (іРНК) – ЦАТ (ДНК)
• ГУГ (іРНК) – ЦАЦ (ДНК)

З-поміж запропонованих варіантів лише варіант А містить нуклеотидну послідовність ДНК, яка відповідає генетичному коду амінокислоти валін. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Вступ. Клітина. Компоненти цитоплазми еукаріотичної клітини. 

На малюнку зображено апарат (комплекс) Гольджі. На це вказують такі характерні ознаки:

• диктіосоми – система плоских одномембранних цистерн, що нагадують стос мішечків;
• транспортні везикули – пухирці, що відокремлюються від диктіосом для сортування та виведення речовин;
• одномембранна будова – органела побудована з однієї мембрани, що відрізняє її від двомембранних хлоропластів чи мітохондрій.

У цій органелі відбувається модифікація, сортування та пакування білків, ліпідів і вуглеводів.

Інші варіанти відповіді неправильні:

• хлоропласт – двомембранна органела; її внутрішній простір заповнений стромою, де розташовані тилакоїди, зібрані у стоси – грани; зазвичай на схемах має зелений колір; містить власні рибосоми та кільцеву молекулу ДНК;
• мітохондрія – двомембранна органела; внутрішня мембрана утворює численні складки – кристи, що збільшують її робочу поверхню; містить власний матрикс, рибосоми та молекули ДНК;
• клітинний центр – немембранна органела; складається з двох центріолей, побудованих із мікротрубочок, які зазвичай розташовані перпендикулярно одна до одної.

Правильна відповідь – Г.

Натрій-калієвий насос – це спеціалізований молекулярний комплекс (транспортна АТФаза), що забезпечує виведення катіонів Натрію (Na+) із клітини та транспортування катіонів Калію (K+) усередину. Цей процес відбувається проти градієнта їхньої концентрації, тому потребує витрат енергії, яка вивільняється внаслідок гідролізу (розщеплення) молекул АТФ.

Висновок першого учня помилковий. Унаслідок активної роботи натрій-калієвого насоса концентрація йонів Натрію в цитоплазмі знижується, а концентрація йонів Калію – підвищується.

Висновок другого учня також помилковий. Під час роботи насоса енергія не накопичується, а витрачається. Молекули АТФ не синтезуються, а розщеплюються (зазнають гідролізу). Натрій-калієвий насос – класичний приклад активного транспорту, який неможливий без безпосереднього використання енергії АТФ.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Білки. Вуглеводи. Ліпіди. Нуклеїнові кислоти.

Для визначення правильної відповіді треба зіставити назви речовин із їхніми біологічними класами, спираючись на опис функцій та будови.

Урацил (А) – це азотиста основа, залишок якої – складник нуклеотидів. Урацил є частиною структури нуклеїнових кислот, оскільки бере участь у кодуванні генетичної інформації в РНК.

Глікоген (Б) – це складний вуглевод (полісахарид). Він виконує запасальну функцію в організмах тварин і грибів.

Фібриноген (В) – це високомолекулярний білок, розчинений у плазмі крові. Він критично важливий для процесу зсідання крові (гемостазу).

Холестерол (Г) – представник ліпідів (стероїд). Він входить до складу мембран, є попередником вітаміну D, жовчних кислот і стероїдних гормонів.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Вступ. Біологія як наука про живе.

Щоб розташувати об’єкти в порядку зростання їхнього рівня організації, треба ідентифікувати кожен із них і визначити його місце в біологічній ієрархії.

Об’єкт 1: тваринна клітина – елементарна одиниця будови та життєдіяльності живих організмів.

Об’єкт 2: леопард – окрема цілісна біологічна особина.

Об’єкт 3: молекула ДНК – біополімер, що забезпечує збереження та передачу спадкової інформації.

Рівні організації живої матерії (від нижчого до вищого):

1) молекулярний – представлений неорганічними сполуками та біомолекулами (білками, ліпідами, вуглеводами, нуклеїновими кислотами);

2) клітинний – охоплює будову та функціонування клітин як окремих систем;

3) організмовий – представлений цілісними особинами, здатними до самостійного існування та взаємодії з довкіллям;

4) популяційно-видовий – сукупність особин одного виду, що тривалий час проживають на спільній території та вільно схрещуються;

5) екосистемний (біогеоценотичний) – взаємодія популяцій різних видів між собою та з чинниками неживої природи.

6) біосферний – найвищий рівень, що об’єднує всі екосистеми планети в єдину цілісну систему.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Основи екології та еволюційного вчення. Екосистеми. Харчові ланцюги. 

Кожен із зображених трофічних ланцюгів базується на взаємодії трьох функціональних груп організмів:

Продуценти – автотрофні організми (рослини, ціанобактерії), які синтезують органічні речовини з неорганічних, використовуючи енергію світла.

Консументи – гетеротрофні організми, що живляться готовою органікою (іншими живими істотами). Поділяються на консументів І порядку (рослиноїдні), II та наступних порядків (хижаки).

Редуценти – організми (гриби, бактерії), які розкладають рештки відмерлих організмів до простих неорганічних сполук, замикаючи колообіг речовин.

На рисунку зображено харчову мережу, що складається з кількох ланцюгів виїдання. Для вибору правильної комбінації відповідей проаналізуймо кожну групу організмів.

Організми А, Б, В належать до консументів (варіант 3). Усі вони є гетеротрофами, які живляться готовою органічною речовиною. А (коник, кріль, миша) споживають рослини, а Б (вуж, ящірка) та В (хижий птах) – інших тварин. Вони не належать до редуцентів чи детритофагів, оскільки не розкладають відмерлу органічну речовину, а полюють на живих істот.

Травоїдний організм А (варіант 1). Це консументи I порядку. На схемі стрілки від дерева (продуцента) йдуть безпосередньо до коника, кроля та миші. Саме вони першими споживають енергію рослин.

Може займати третій і четвертий рівні в ланцюгах живлення організм В (варіант 3). Хижий птах вершинний хижак, його положення залежить від довжини конкретного ланцюга.

3-й рівень: рослина → кріль → птах.

4-й рівень: рослина → миша → ящірка → птах.

Правильна відповідь: 3, 1, 3.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна та лімфатична системи людини.

Капіляри великого кола кровообігу охоплюють усе тіло людини. Їхня головна функція — доставити кисень і поживні речовини до кожної клітини організму. Саме через їхні тонкі стінки (одношаровий епітелій) відбувається газообмін між кров’ю та тканинною рідиною: кров віддає кисень і поживні речовини та забирає вуглекислий газ і продукти метаболізму.

Капіляри малого кола кровообігу щільно обплітають легеневі міхурці – альвеоли. Тут відбувається газообмін між кров’ю та повітрям: кров насичується киснем із вдихуваного повітря та виділяє вуглекислий газ, який потім виводиться з організму під час видиху.

Артерії малого кола кровообігу (легеневі артерії) – це судини, які несуть кров від серця до легень. Попри назву артерії, вони транспортують венозну (бідну на кисень) кров для її подальшого очищення від вуглекислого газу.

Артерії великого кола кровообігу виходять із лівого шлуночка серця (найбільша з них – аорта). Вони несуть артеріальну кров, уже збагачену киснем у легенях, до всіх органів і тканин. Їхня функція – швидке транспортування крові під високим тиском від серця до периферії організму.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Б, 3 – Д, 4 – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Членистоногі. Хордові. Риби. Амфібії. Птахи. 

Зображені на рисунках тварини, належать до представників чотирьох груп тварин: Риб, Амфібій (Земноводних), Членистоногих (класу Павуки), Птахів. Розгляньмо особливості покривів кожної групи.

Членистоногі (клас Павуки) – тіло вкрите щільною хітиновою кутикулою (екзоскелетом), що захищає від механічних пошкоджень та пересихання. Покриви часто вкриті волосками та щетинками. 

Риби – покриви представлені шкірою, яка ззовні вкрита лускою зі слизовими залозами, які продукують слиз. Луска надає міцного захисту, слиз своєю чергою зменшує силу тертя під час плавання у воді.

Амфібії (Земноводні) – гола тонка шкіра, яка ззовні вкрита слизом для збереження вологи та шкірного дихання. 

Птахи – суха шкіра, майже позбавлена залоз, вкрита пір'ям. Забезпечує теплорегуляцію, захист від впливу навколишнього середовища, обтічність під час польоту.

Правильна відповідь: 1 – В, 2 – Б, 3 – А, 4 – Г.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

Для встановлення відповідності між типом суцвіття та його зображенням, визначимо найпоширеніших представників рослинного світу, які мають такі суцвіття.

А Колос – просте суцвіття із видовженою віссю та сидячими квітками (подорожник, вербена, осока).

Б Зонтик – просте суцвіття у якому квітки розташовані на квітконіжках однієї довжини в одній площині, нагадуючи парасольку (вишня, цибуля, первоцвіт).

В Головка – просте суцвіття з вкороченою, потовщеною, часто кулястою головною віссю, на якій щільно розташовані сидячі квітки або квітки на вкорочених квітконіжках (конюшина, люцерна, хміль).

Г Кошик – просте суцвіття із розширеною, чашкоподібною віссю, на розширеному квітколожі скупчено розташовані сидячі, без квітконіжок, численні дрібні квітки (соняшник, ромашка, кульбаба).

Д Щиток – просте суцвіття у якому квітки розташовані на квітконіжках різної довжини, проте утворюють єдину верхню площину (яблуня, груша, глід) – зайвий варіант відповіді.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – В, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки. Білки. 

Речовини, про які йдеться в завданні, належать органічних полімерних сполук – білків.

Амілаза – основний фермент слини, який продукується у ротовій порожнині, відповідає за первинне розщеплення вуглеводів. 

Пепсин – основний фермент шлункового соку (продукується стінками шлунку), який відповідає за розщеплення білків до їх мономерів амінокислот.

Гемоглобін – транспортний білок крові людини, який утворює нестійкі сполуки з киснем та вуглекислим газом. Міститься в еритроцитах. 

Актин – скоротливий білок, ключовий компонент скорочувального апарату мʼязів людини.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – А, 3 – Б, 4 – Д.

Тема: Закономірності спадковості і мінливості організмів.

Мінливість – здатність організмів набувати нових ознак або втрачати старі в процесі індивідуального чи історичного розвитку. Саме вона зумовлює різноманітність живих істот.

А Мутаційна мінливість – форма спадкової мінливості, що виникає внаслідок раптових змін у структурі генетичного матеріалу (генів, хромосом або їх кількості). Ці зміни передаються нащадкам.

Приклади: поява альбінізму, зміна кількості пелюсток у квітки, виникнення стійкості бактерій до антибіотиків.

Б Модифікаційна (фенотипова) мінливість – неспадкова зміна ознак організму (фенотипу), що виникає під впливом чинників довкілля без зміни структури генотипу. Вона має адаптивний характер і зазвичай є оборотною.

Приклади: засмага шкіри під дією ультрафіолету, різна форма листків у стрілолиста (залежно від занурення у воду), зміна забарвлення хутра в зайця-біляка взимку, розвиток м’язів унаслідок тренувань.

В Вікова мінливість – закономірні зміни морфологічних, фізіологічних та біохімічних ознак організму протягом його індивідуального розвитку (онтогенезу).

Приклади: зміна стадій розвитку комах (личинка — лялечка — імаго), зміна голосу в підлітків, сивина у похилому віці, зміна пропорцій тіла людини з віком.

Г Комбінативна мінливість – форма спадкової мінливості, що виникає внаслідок перекомбінації вже наявних алелів під час статевого розмноження (без появи нових мутацій).

Джерела: кросинговер, незалежне розходження хромосом під час мейозу та випадкове злиття гамет при заплідненні.

Приклади: народження дитини з комбінацією ознак обох батьків (наприклад, колір очей матері та форма носа батька).

Правильна відповідь – Б.

Тема: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система людини.

Для ідентифікації жовчного міхура на схемі проаналізуймо органи травної системи, наведені у варіантах відповіді:

А Шлунок – порожнистий мішкоподібний м’язовий орган, що розташований між стравоходом і дванадцятипалою кишкою. У ньому відбувається накопичення їжі та її початкове розщеплення білків під дією шлункового соку.

Б Печінка – найбільша залоза організму, розташована в правому підребер’ї. Вона виконує бар’єрну функцію, бере участь в обміні речовин та безперервно виробляє жовч.

В Підшлункова залоза – залоза змішаної секреції, розташована позаду шлунка. Вона має довгасту (листоподібну) форму. Виробляє панкреатичний сік для травлення та гормони (зокрема інсулін).

Г Жовчний міхур – мішкоподібний орган, розташований у заглибині на нижній поверхні печінки. Він слугує резервуаром для накопичення та концентрування жовчі, яка виділяється у дванадцятипалу кишку під час споживання їжі.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Організм людини як біологічна система. Сенсорні системи людини.

На рисунку неправильно позначено зовнішній слуховий прохід. 

Зовнішній слуховий прохід – це вузька зігнута трубка завдовжки приблизно 2,5–3 см, яка з’єднує вушну раковину з барабанною перетинкою. Він виконує дві основні функції:

• звукопровідну – спрямовує звукові хвилі безпосередньо до барабанної перетинки. Завдяки своїй формі прохід також діє як природний резонатор, підсилюючи звуки певних частот;
• захисну – стінки проходу вистелені шкірою, що містить волоски та спеціальні сірчані залози. Вушна сірка та волоски затримують пил, бруд і перешкоджають проникненню комах та мікроорганізмів до середнього вуха. 

Правильна відповідь – Б.

Тема: Організм людини як біологічна система. Імунітет. Імунна система людини.

Імунітет – здатність організму захищатися від генетично чужорідних агентів (вірусів, бактерій, токсинів) для збереження та підтримки гомеостазу. Основні види: вроджений (спадковий, неспецифічний) і набутий (специфічний).

Вроджений імунітет – генетично успадкована перша лінія захисту організму, що діє від народження і забезпечує швидку, однакову відповідь на всі чужорідні агенти (наприклад шкірно-слизовий барʼєр, хімічні речовини, клітини-фагоцити).

Набутий імунітет – система захисту, яка формується протягом життя внаслідок відповіді на потрапляння чужорідних агентів.

Набутий імунітет буває двох типів: активний і пасивний.

Активний імунітет виникає після перенесеної хвороби або вакцинації (штучний), коли організм самостійно виробляє антитіла.

Пасивний імунітет формується внаслідок отримання та введення в організм готових антитіл (введення сироватки).

Правильна відповідь – А.

Тема: Організм людини як біологічна система. Будова тіла людини. Кровоносна система.

Серцевий м'яз (міокард) потребує постійного та інтенсивного кровопостачання для забезпечення своєї безперервної роботи, це постачання здійснюється через коронарні артерії, тому правильна відповідь –  Г.

Інші варіанти відповідей неправильні, оскільки:

А грудна артерія – частина низхідної аорти, що живить органи грудної клітки, але не серцевий м'яз

Б підключична артерія відповідає за кровопостачання верхніх кінцівок, шиї та частини головного мозку

В сонна артерія забезпечує кровопостачання голови, очей та головного мозку.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Організм людини як біологічна система. Виділення. Сечовидільна система.

Проаналізуймо зображені складники нефрона:

1. Капілярний клубочок: місце, де під високим тиском відбувається фільтрація плазми крові та утворення первинної сечі.

2. Капсула нефрона (Шумлянського – Боумена): збирає фільтрат із клубочка та спрямовує його в канальцеву систему.

3. Дистальний звивистий каналець: забезпечує вибіркову реабсорбцію води та йонів, а також секрецію продуктів обміну.

4. Виносна артеріола (система ниркової артерії): постачає кров до капілярної сітки, яка обплітає канальці.

5. Ниркова вена (її відгалуження): виводить очищену кров, у яку повернулися корисні речовини під час реабсорбції.

6. Перитубулярна капілярна сітка: кровоносна мережа, у яку безпосередньо всмоктуються речовини з канальців під час реабсорбції.

7. Збирна трубочка: збирає готову вторинну сечу з багатьох нефронів і транспортує її до ниркової миски.

8. Петля Генле: ключовий відділ канальця, де відбувається найбільш інтенсивна реабсорбція води та йонів солей, завдяки чому утворюється концентрована вторинна сеча.

Згідно з логікою біологічних процесів, за реабсорбцію відповідають елементи канальцевої системи: 3 (звивистий каналець) і 8 (петля Генле). Саме в цих відділах первинна сеча перетворюється на вторинну внаслідок повернення води та цінних сполук у капілярну сітку (6). 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Нервова регуляція. Нервова система. Вища нервова діяльність людини.

На рисунку зображено мозочок – відділ мозку, розташований позаду від довгастого мозку, моста, під потиличними частками півкуль головного мозку.

Характерні ознаки, які вказують на мозочок, – поверхня мозочка має вузькі складки, розділені численними паралельно розташованими борознами. Мозочок складається з двох півкуль, які з'єднані невеликою середньою частиною – черв'яком.

Функції мозочка: відіграє основну роль у підтриманні рівноваги тіла, координації рухів і підтриманні тонусу м'язів.

Інші варіанти відповідей неправильні:

• чхання як захисний рефлекс унаслідок подразнення дихальних шляхів забезпечений довгастим мозком;
• орієнтувальні реакції на подразники забезпечує середній мозок;
• здійснення слиновидільного рефлексу забезпечене довгастим мозком.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Організм людини як біологічна система. Опорно-рухова система людини.

Правильна відповідь В – утворення склепіння стопи, оскільки перехід до прямоходіння кардинально змінив спосіб пересування людини, що вимагало специфічних адаптацій опорно-рухового апарату.

У разі прямоходіння на стопу припадає вся маса тіла під час кожного кроку. Склепінчаста (дугоподібна) форма стопи діє як амортизатор, пом'якшуючи поштовхи під час ходьби та бігу. Це оберігає внутрішні органи та головний мозок від перевантажень, а також допомагає рівномірно розподіляти навантаження на весь стопний відділ.

Інші варіанти відповідей неправильні.

А протиставлення великого пальця – це ознака приматів, пов'язана з хапальною функцією кисті (і стопи у мавп), яка сформувалася ще до переходу до прямоходіння.

Б наявність 12 пар ребер – це загальна характеристика багатьох ссавців, а не специфічна адаптація людини до ходіння на двох ногах.

Г масивні кістки верхніх кінцівок були б недоцільними для людини, бо в процесі еволюції її руки звільнилися від функції опори й пересування, ставши органом праці, що вимагає вправності, а не масивності.

Правильна відповідь – В.

Тема: Вступ. Біорізноманіття. Хордові. Рептилії.

У бінарній номенклатурі та класифікації живих істот назви організмів позначають двома словами. Перше слово вказує на рід, до якого належить організм. Друге слово вказує на вид, до якого належить організм.

Визначмо класифікаційні одиниці для веретільниці ламкої (Anguis fragilis): рід – Веретільниця, вид – ламка.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Біорізноманіття. Хордові. Рептилії.

Забарвлення покривів тварин відіграє важливе значення у житті тварин. Розрізняють різні види забарвлення:

Розмежувальне – тип пристосувального забарвлення тварин, для якого характерні контрастні плями або смуги, які розбивають контур тіла, маскуючи одні частини та демонструючи інші (у зебри, тигра)

Захисне – колір або візерунок тіла тварин, що дає їм змогу зливатися з навколишнім середовищем (маскуватися), стаючи непомітними для ворогів або здобичі (у хамелеона, паличника)

Застережливе – це яскраве, помітне здалеку забарвлення, яке вказує хижакам на те, що тварина отруйна, має неприємний смак або здатна захищатися (у ос, сонечок чи жаб-дереволазів)

Загрозливе – тип забарвлення часто прихований, який демонструють хижаку лише в момент небезпеки, щоб раптово його налякати або дезорієнтувати («очі» на крилах метелика павиче око).

Самки веретільниці мають темно-коричневе або червонувато-коричневе забарвлення тіла, самці вирізняються сірим або сіро-коричневим забарвленням, що дає їм змогу маскуватися та ховатися під камінням, опалим листям тощо. Такі характеристики відповідають функціям захисного забарвлення.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Біорізноманіття. Хордові. Рептилії.

За наведеними у тексті ознаками – відсутність кінцівок і суха шкіра, вкрита роговими лусками, – можна зробити висновок, що веретільниця належить до класу Рептилії (Плазуни).

Ключові ознаки представників класу Рептилії

Покриви тіла: суха шкіра, майже позбавлена залоз, укрита роговими лусками, щитками або пластинками, що захищають організм від висихання.

Линяння: здатність до періодичного скидання старого рогового шару шкіри, що забезпечує можливість росту тварини.

Дихальна система: лише легеневе дихання (поява комірчастих легень), що дає змогу жити далеко від водойм.

Органи чуття: наявність органа Якобсона (вомероназального органа) – спеціалізованого органа хімічного чуття (нюху та смаку), розташованого в ротовій порожнині.

Розмноження та розвиток: процес відтворення не залежить від водного середовища. Рептилії відкладають яйця з великим вмістом жовтка та захисними оболонками або народжують живих малят (яйцеживородіння).

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин. Різноманітність, розмноження голонасінних і покритонасінних рослин.

Для ідентифікації складників насінини на рисунку та визначення частини, що забезпечує захист зародка, проаналізуймо кожну структуру:

Складник 1: насінна шкірка утворюється з покривів насінного зачатка. Вона надійно захищає зародок від несприятливих умов зовнішнього середовища, пересихання та механічних пошкоджень.

Складник 2: ендосперм – тканина, що містить запас поживних речовин (білків, жирів, вуглеводів), необхідних для розвитку зародка під час проростання.

Складник 3: зародкова брунька – частина зародка, що є зачатком майбутнього головного пагона рослини. Вона забезпечує його верхівкове наростання та подальше галуження.

Складник 4: зародкове стебельце – частина зародка, що з’єднує зародковий корінь із зародковою брунькою. У процесі проростання з нього формується перше міжвузля молодої рослини.

Правильна відповідь – А.

Тема: Біорізноманіття. Гриби.

Гіменофор – це частина плодового тіла гриба, розташована на нижній поверхні шапинки, де формується спороносний шар (гіменій). За будовою виділяють два основні типи гіменофору.

• Пластинчастий гіменофор складається з радіальних пластинок, що розходяться від ніжки до країв шапинки.

Приклади грибів: печериця, бліда поганка, мухомор, лисички, сироїжки.

• трубчастий гіменофор складається із численних щільно розташованих трубочок, що нагадують губку.

Приклади грибів: білий гриб, підосичник, маслюк, чортів гриб (боровик чортів).

Правильна відповідь – Б.

Тема: Біорізноманіття. Віруси. Віроїди. Пріони.

Пріони – унікальні інфекційні агенти, що складаються лише з аномально згорнутих білкових молекул і не містять нуклеїнових кислот. Вони спричиняють смертельні нейродегенеративні захворювання в людей і тварин.

Основні шляхи зараження пріонами:

• аліментарний – через уживання м’яса інфікованих тварин (наприклад, яловичини, ураженої «коров’ячим сказом»).
• ятрогенний – під час медичних маніпуляцій через використання забруднених інструментів. Пріони надзвичайно стійкі й не руйнуються під час стандартної стерилізації;
• трансплантаційний – у процесі лікування препаратами тваринного походження або під час пересадки тканин, що містять інфекційний агент;
• спадковий – через мутацію в гені, який відповідає за синтез нормального клітинного пріонного білка.

Найкращими заходами профілактики є контроль за якістю харчових продуктів (уникнення вживання м’яса заражених тварин), використання одноразових медичних інструментів у групах ризику та суворе дотримання протоколів безпеки у виготовленні біопрепаратів.

Правильна відповідь – Б.

Тема: Вступ. Обмін речовин і перетворення енергії.

Хемосинтез – це спосіб автотрофного живлення, за якого організми (переважно бактерії) отримують енергію для синтезу органічних речовин не зі світла, а завдяки окисненню специфічних неорганічних сполук. Отже, правильна відповідь – В.

Інші варіанти відповіді неправильні з таких причин:

• полімеризація – це процес з’єднання мономерів у високомолекулярні сполуки (полімери). Ця реакція ендотермічна, тобто потребує витрат енергії, а не слугує її джерелом для клітини;
• відновлення органічних речовин – процес, що супроводжується зниженням ступеня окиснення атомів Карбону (через приєднання Гідрогену або видалення Оксигену). Такі реакції є частиною пластичного обміну та потребують припливу енергії (зазвичай у формі АТФ або НАДФ·Н);
• синтез органічних сполук із використанням світлової енергії – це визначення фотосинтезу, який, на відміну від хемосинтезу, залежить від наявності пігментів (наприклад, хлорофілу) та сонячного випромінювання.

Правильна відповідь – В.

Тема: Вступ. Реалізація спадкової інформації.

Правильний варіант відповіді – В, оскільки він повноцінно відображає центральну догму молекулярної біології та етапи дозрівання функціональної молекули білка в еукаріотичній клітині:

• транскрипція – перший етап, під час якого на матриці ДНК синтезується попередник інформаційної РНК (пре-іРНК);
• сплайсинг – процес вирізання некодувальних ділянок (інтронів) та з’єднування кодувальних ділянок (екзонів). Це необхідно, оскільки гени еукаріотів мають мозаїчну структуру, і для утворення зрілої іРНК треба видалити «зайві» фрагменти;
• трансляція – синтез поліпептидного ланцюга (білка) на основі послідовності нуклеотидів зрілої іРНК, що відбувається на рибосомах;
• посттрансляційна модифікація – хімічна зміна білка, яка включає формування вторинної, третинної чи четвертинної структур, а також приєднання вуглеводів або ліпідів. Ці процеси відбуваються в ендоплазматичній сітці та апараті Гольджі для завершення формування активної молекули білка.

Отже, потік інформації рухається за логічним ланцюгом: ДНК → РНК → білок → функціональний білок.

Правильна відповідь – В.

Тема: Вступ. Компоненти цитоплазми еукаріотичної клітини.

Усі типи пластид розвиваються з пропластид – дрібних безбарвних органел. Залежно від зовнішніх чинників, вони можуть диференціюватися в лейкопласти, хлоропласти або хромопласти.

• Лейкопласти – безбарвні органели, розташовані переважно в нефотосинтезувальних тканинах (коренях, бульбах, насінні). Вони відповідають за синтез і накопичення поживних речовин (наприклад, крохмалю в бульбах картоплі). На світлі лейкопласти здатні перетворюватися на хлоропласти (що спостерігаємо як позеленіння картоплі).
• Хлоропласти – органели зеленого кольору, що містять хлорофіл і забезпечують фотосинтез. Найбільше їх у листках і трав’янистих стеблах. Вони можуть перетворюватися на хромопласти (наприклад, під час зміни забарвлення листя восени) або, за певних умов, на лейкопласти (зокрема під час переходу тканин у стан спокою).
• Хромопласти мають жовте, помаранчеве або червоне забарвлення. Вони зазвичай утворюються з хлоропластів унаслідок руйнування хлорофілу та накопичення каротиноїдів (наприклад, під час дозрівання томатів). Хромопласти зумовлюють яскраве забарвлення плодів, квіток та осіннього листя. Цей етап вважають кінцевим у розвитку пластид, тому вони не здатні до зворотних перетворень.

Отже, процес, що відбувається в листках перед листопадом, відповідає варіанту Г – перетворення хлоропластів на хромопласти.

Правильна відповідь – Г.

Тема: Вступ. Методи дослідження клітин. Еукаріотична клітина. Клітинні мембрани.

На малюнку зображено екзоцитоз – процес виведення речовин із клітини. Під час екзоцитозу синтезовані сполуки транспортуються за допомогою секреторних пухирців (везикул), які зливаються з плазматичною мембраною, вивільняючи свій уміст у позаклітинне середовище. Оскільки цей процес потребує витрат енергії, він належить до активного транспорту.

Правильна відповідь – Г (вивільнення синтезованих клітиною гормонів). Цей процес є прикладом екзоцитозу, оскільки забезпечує виділення продуктів секреції за межі клітини.

Інші варіанти відповіді неправильні з таких причин:

• дифузія кисню належить до пасивного транспорту: молекули вільно проходять крізь ліпідний подвійний шар мембрани за різницею концентрації без витрат енергії;
• поглинання рідини клітиною (піноцитоз) є різновидом ендоцитозу. Це активний транспорт, проте він спрямований на поглинання речовин, а не на їхнє виведення, як показано на малюнку;
• підтримання концентрації йонів Натрію забезпечує натрій-калієвий насос. Це механізм активного транспорту (викачування йонів Натрію з клітини та закачування йонів Калію всередину). Хоча це активний процес, він відбувається на рівні окремих йонів через білкові канали, а не за допомогою везикул (пухирців), як зображено на схемі.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Органічні сполуки білки. Методи дослідження клітин. Клітинні мембрани.

В умові наведено зображення складника біологічної мембрани, який належить до білків. Із запропонованих варіантів відповіді треба вибрати назву речовини, що також належить до білків.

А Хітин – природний вуглевод із групи полісахаридів, який входить до складу зовнішнього скелета членистоногих.

Б Глікоген – природний вуглевод із групи полісахаридів, який запасається у клітинах печінки та мʼязів людини й більшості тварин.

В Холестерол – органічна сполука, яка належить до ліпідів і міститься в мембранах клітин усіх організмів.

Г Колаген – органічна сполука, яка належить до білків і становить основу сполучної тканини (шкіри, суглобів, зв'язок, кісток). 

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Вступ. Біологія як наука про живе.

У завданні треба визначити, обʼєктом якої галузі може бути вивчення вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ).

А Медицина – наука про діагностику та лікування захворювань, збереження здоров'я, продовження життя.

Б Психологія – наука про психічні явища (мислення, почуття, волю) та поведінку людини. 

В Екологія – наука про взаємозвʼязки організмів із середовищем існування.

Г Фізика – наука про матерію та повʼязані з нею явища. 

Тож доведення, що ВІЛ є збудником хвороби, яка руйнує імунну систему, стало можливим завдяки медицині. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Обмін речовин і перетворення енергії. Автотрофний і гетеротрофний типи живлення.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати організми за типом живлення.

В умові завдання наведено зображення організмів, поміж яких потрібно вибрати автотрофний. Буквою А позначено молюска, Б – комаху, Г – представника грибів. Усі ці організми живляться готовими органічними речовинами, які синтезовано іншими організмами, тобто належать до гетеротрофних.

Буквою В позначено папороть – рослинний організм, який для свого живлення утворює органічні речовини з неорганічних на світлі за допомогою хлорофілу, тобто належить до автотрофних.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Поняття про продуцентів, консументів та редуцентів. Трофічна структура біоценозу

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено різні організми.

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім ідуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини, потім хижаки.

Різні трофічні рівні в екосистемі можуть займати всеїдні тварини, у раціоні яких присутня як рослинна, так і їжа тваринного походження. Ці тварини можуть займати різні трофічні рівні в залежності від певного ланцюга живлення. Такою твариною є ведмідь.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Середовище існування організмів та їхнє пристосування до нього.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати об’єкти, які зображено на рисунку.

Буквою А позначено дафнію – тварину, яка належить до ракоподібних і живе в товщі води, пасивно рухаючися за її током.

Буквою Б позначено актинію, яка веде прикріплений спосіб життя.

Буквою В позначено краба, який самостійно рухається дном водойми або плаває.

Буквою Г позначено акулу.

Мешканців водойм називають гідробіонтами й поділяють на кілька екологічних груп. Планктон утворюють організми, які не здатні протистояти течіям. У них виникла низка адаптацій, що підвищують їхню плавучість і перешкоджають осіданню на дно: загальне збільшення відносної поверхні тіла за рахунок зменшення розмірів, накопичення в тілі жирів, бульбашок газу тощо. Такими організмами є бактерії, водорості, радіолярії, форамініфери, личинки кісткових риб, медузи, дрібні ракоподібні тощо.

Отже, представника планктону позначено на рисунку буквою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Життєвий цикл мохоподібних.

У наведеній в основі завдання схемі життєвого циклу мохоподібних пропущеним складником є нестатеве покоління – спорофіт. Він розвивається внаслідок запліднення і представлений ніжкою з коробочкою, у якій дозрівають спори. Це покоління несамостійне, живиться за рахунок гаметофіту. На рисунку цей складник позначено буквою Б.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Автотрофні організми.

Для розв’язання завдання спочатку необхідно розпізнати зображені на рисунку об’єкти. Буквою А позначено хлоропласт – органелу, яка забезпечує фотосинтез в еукаріотичній клітині. Буквами Б, В й Г позначено організми, відповідно рослину (стрілицю), гриб (мухомор), тварину (дельфін). Поміж наведених організмів автотрофним є лише рослина.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Папоротеподібні (щитник чоловічий, страусове перо звичайне, сальвінія)

У схемі життєвого циклу папоротеподібних, що наведений в основі завдання, пропущеним складником є статеве покоління – гаметофіт. Він розвивається зі спори та має форму серцеподібної пластинки, що прикріплюється до ґрунту ризоїдами. На ньому утворюються органи статевого розмноження – архегонії та антеридії.

На рисунку цей складник позначено літерою А.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Обмін речовин і перетворення енергії. Автотрофний і гетеротрофний тип живлення.

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнати автотрофні організми.

В умові завдання наведено зображення організмів, поміж яких потрібно вибрати рисунок автотрофа.

Буквою А позначено комаху, Б – амфібію, В – птаха. Усі вони є тваринними організмами, які живляться готовими органічними речовинами, тобто належать до гетеротрофних.

Буквою Г позначено кульбабу – рослинний організм, що для свого живлення утворює органічні речовини з неорганічних на світлі за допомогою хлорофілу, тобто належить до автотрофних.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Типи плодів. Загальна характеристика родин покритонасінних рослин. Значення рослин в житті людини

Для виконання завдання необхідно розрізняти типи плодів та виявляти рослини, на яких вони формуються.

Запропоновані в завданні рослини описуються при вивченні типів плодів, різноманітності покритонасінних рослин, а саме характеристик їх родин, господарського значення рослин. Плід кістянку має рослина родини Розові – персик.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Мембрани, їхня структура, властивості та основні функції.

Клітинні мембрани складаються з ліпідів, білків і вуглеводів. Молекули ліпідів розташовані двома шарами: їхні гідрофільні «головки» обернені до зовнішнього та внутрішнього боків мембрани. А гідрофобні «хвости», що складаються з ланцюжків жирних кислот, обернені всередину.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди

В основі завдання наведений рисунок, на якому представлено різні організми.

Для виконання цього завдання необхідно знати послідовності, у яких особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого, а саме закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюгу (ланцюгу виїдання) основу складають автотрофні організми, потім ідуть споживаючі їх мікроорганізми і рослиноїдні тварини,  потім хижаки (консументи). Різні трофічні рівні в екосистемі можуть займати всеїдні тварини, у раціоні яких присутня як рослинна, так і їжа тваринного походження. Ці тварини можуть займати різні трофічні рівні в залежності від певного ланцюга живлення. Тому правильна відповідь є така: ведмідь.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Клас Ссавці. Загальна характеристика. Особливості зовнішньої та внутрішньої будови

Для виконання завдання необхідні знання систематики тварин типу Хордові.

Клас Ссавці – це високоорганізовані представники типу Хордові.

Визначальною ознакою ссавців є вигодовування своїх малят молоком, яке виробляють особливі молочні залози. Ці тварини опанували основні середовища життя на нашій планеті: наземно-повітряне, водне та ґрунт. Дихають ці тварини за допомогою легень. Ссавці здебільшого народжують цілком сформованих малят, які отримували поживні речовини під час перебування в організмі матері через плаценту. Але серед них є і яйцекладні.

До яйцекладних ссавців належить лише один ряд – Однопрохідні. Однопрохідні мають ознаки, які відрізняють їх від більшості ссавців. Тому їх виділяють в окремий підклас – Першозвірі. Подібно до плазунів, першозвірі розмножуються, відкладаючи яйця. У них немає плаценти. На рисунку тварина, що належить до цього підкласу, позначена літерою Б – це качкодзьоб.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Типи плодів. Загальна характеристика родин покритонасінних рослин. Значення рослин у житті людини

Для виконання завдання необхідно розрізняти типи плодів та виявляти рослини, на яких вони формуються.

Запропоновані в завданні рослини описуються при вивченні типів плодів, різноманітності покритонасінних рослин, а саме характеристик їх родин, господарського значення рослин.

Плід яблуко формується на груші, біб – на горосі. Плід кістянку має рослина родини Розові – персик. У томатів – рослини родини Пасльонові – плід ягода.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Перетворення енергії в екосистемах. Продуценти. Консументи. Редуценти. Ланцюги живлення. Трофічний рівень. Трофічна сітка. Правило екологічної піраміди.

Завдання скеровано на перевірку знання послідовності, у якій особини одного виду, їхні рештки або продукти життєдіяльності слугують об’єктом живлення для організмів іншого виду, тобто закономірності розташування організмів у ланцюгах живлення.

У пасовищному трофічному ланцюжку (ланцюжку виїдання) основу становлять автотрофні організми. Наступними ланками є хижаки (консументи) 1-го порядку й хижаки 2-го порядку. Тому правильна відповідь – дерево.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Тип Членистоногі. Загальна характеристика типу.

Завдання скеровано на перевірку знання загальних рис будови представників типу Членистоногі.

В основі завдання наведено опис тварини, за яким потрібно розпізнати її поміж тварин, зображених на рисунках.

Усі представники типу Членистоногі мають сегментоване тіло. Подібні за будовою групи сегментів формують відділи тіла: голову, груди та черевце.

До сегментів тіла прикріплено пари кінцівок. Вони складаються з певної кількості окремих ділянок – члеників.

Тіло членистоногих укрите міцним зовнішнім скелетом, утвореним хітиновою кутикулою.

Представником типу Членистоногі є Рак річковий (Б).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА. Різноманітність ссавців. Плацентарні ссавці: ряди Комахоїдні, Рукокрилі, Гризуни, Хижі, Ластоногі, Китоподібні, Парнокопитні, Непарнокопитні, Примати. Розпізнавання на малюнках і схемах тварин наведених таксонів.

Завдання скеровано на перевірку вміння розрізняти біологічні об’єкти на рисунках, а саме представників рядів ссавців.

Качкодзьоб відносять до ряду Однопрохідні.

Летюча миша – представниця ряду Рукокрилі.

Миша належить до ряду Гризуни.

Кріт – представник ряду Комахоїдні.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Загальна характеристика відділу Хвощеподібні

В основі завдання наведений рисунок на якому представлено різні об’єкти життєвого циклу хвощеподібних.

Для виконання завдання необхідні знання особливостей життєвого циклу хвощеподібних.

Хвощ утворює два види вертикальних пагонів, які відходять від кореневища. Навесні з'являються нерозгалужені пагони бурого кольору, що на рисунку відповідає об’єкту під буквою А, які несуть розетки дрібних листків. І пагони, і листки позбавлені хлорофілу. На верхівках цих пагонів утворюються спороносні колоски, на яких розташовані спорангії, що на рисунку відповідає об’єкту під буквою В. У спорангіях утворюються спори – буква Б. Після розсівання спор весняні пагони відмирають, а їм на зміну розвиваються зелені – літні. Із спор розвиваються особини статевого покоління – заростки. Вони мають вигляд дрібних пластинок, які ростуть на поверхні добре зволожених ґрунтів – буква Г.

Правильна послідовність об’єктів життєвого циклу хвощеподібних, починаючи від весняного пагона – спорангій – спора – заросток.

Правильна відповідь – АВБГ.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Травлення. Травна система.

Треба розпізнати позначений на рисунку буквою Х орган організму людини й схарактеризувати його за наведеними ознаками.

На рисунку буквою Х позначено підшлункову залозу, яка є залозою змішаної секреції. Основною функціональною тканиною цього органу є епітеліальна тканина, клітини якої продукують травні ферменти й гормони.

Підшлункова залоза виробляє фермент амілазу.

Правильна відповідь – 1, 1, 3.

ТЕМА: Біорізноманіття. Рослини. Вегетативні органи та життєві функції рослин. Основи екології і еволюційного вчення. Екосистеми.

В  основі завдання наведено інформацію про вирощування картоплі як сільськогосподарської культури. Картоплю вирощують для отримання видозміненого пагона – бульби, у якій запасається крохмаль. Крохмаль є резервною речовиною рослинної клітини.

Опис містить інформацію, з якої можна зробити висновок: наслідком впливу шкідників на рослину є зменшення фотосинтезувальної поверхні рослини.

Колорадський жук живиться листками й стеблами картоплі, отже, тип біотичного зв’язку між цими організмами – трофічний.  

Правильна відповідь – 1, 1, 3.

ТЕМА: Організм людини як біологічна система. Кровоносна та лімфатична системи людини

Треба розпізнати судини 1–4 на рисунку будови серця людини.

Цифрою 1 позначено судину, яка несе венозну кров до правого передсердя. Це – порожниста вена.

Цифрою 2 позначено судину, якою артеріальна кров розпочинає рух від лівого шлуночка. Це — аорта.

Рух венозної крові від правого шлуночка забезпечує легенева артерія, яку позначено цифрою 3.

Артеріальна кров повертається до лівого передсердя від легені легеневою веною, яку позначено цифрою 4.   

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – А; 3 – В; 4 – Б.

ТЕМА: Біорізноманіття. Різноманітність, поширення, значення тварин.

Під час  виконання завдання спочатку потрібно ознайомитися з особливостями покривів тіла тварин і розпізнати зображених тварин. Надалі поєднати особливість покриву тіла із зображенням тварини, якій притаманна ця особливість.

Гола шкіра, що містить багато слизових залоз, притаманна жабі (амфібії), зображення якої позначено буквою А.

Покрив, утворений хітиновою кутикулою, характерний для рака (ракоподібні), зображення якого позначено буквою Б.

Буквою Д позначено зображення кроля (ссавці), покрив якого – шкіра, що містить волосяні сумки й сальні залози.

Буквою В позначено зображення окуня (риби), покрив якого – шкіра, яка вкрита лускою й містить слизові залози.    

Правильна відповідь: 1 – А; 2 – Б; 3 – Д; 4 – В.

ТЕМА: Біорізноманіття. Генеративні органи покритонасінних рослин.

У завданні треба розпізнати схематичне зображення суцвіття і дібрати до нього назву рослини, для якої воно характерне.

Цифрою 1 позначено зображення суцвіття головка, яке характерне для конюшини лучної, а цифрою 2 – суцвіття простий колос, квітки в яке зібрані в подорожника великого.

Для ромашки лікарської характерне суцвіття кошик, зображення якого позначено цифрою 3.

Цифрою 4 позначено зображення суцвіття складний зонтик, яке характерне для кропу звичайного.

Правильна відповідь: 1 – Г; 2 – В; 3 – Б; 4 – А.