Мультитести – Тренувальний мультитест (11 варіант)

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має одну граматичну основу. Це просте речення, ускладнене однорідними членами з узагальнювальним словом.

Речення Б має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані протиставним сполучником сурядності але. Отже, це складносурядне речення.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією, у реченні стоїть двокрапка, бо друга частина пояснює першу. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Г має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучником хоча. Від другої(головної) частини можна поставити питання незважаючи на що? до першої (підрядної) частини. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Д має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані безсполучниковим зв’язком, друга й третя – сполучниковим сурядним. Отже, це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання навіщо? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні А (надсилають навіщо?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання як? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В (намагаються зробити так як?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання коли? На таке ж питання відповідає виділена частина в реченні Д (почали обмінюватися коли?). 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання з якої причини? На таке ж питання відповідає фрагмент у реченні Б (участь стає цікавішою з якої причини?)

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово що в запропонованому реченні можна замінити на слово які, у підрядному реченні воно виконує функцію підмета. Отже, це займенник.

Слово обабіч відповідає на питання де? та вказує на місце дії. Отже, це прислівник.

Слово то не відповідає на питання, а лише пов’язує однорідні члени речення. Отже, це сполучник.

Слово шарудіння відповідає на питання що?. Отже, це іменник. 

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–Д, 4–А.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів, доречно вживати їх. 

З’ясуймо значення фразеологізмів.

Взяти в тямки – зрозуміти.

Взяти на себе – узяти відповідальність, зголоситися виконувати щось.

Взяти голову в руки – зосередитися на чомусь, заспокоїтися. 

Брати близько до серця – перейматися, хвилюватися.

Брати ноги на плечі – тікати.

А тепер треба доповнити кожне речення доречним фразеологізмом.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Головні та другорядні члени речення. Підмет. Додаток

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до тексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Слова процес, кошти, термінали, період відповідають у тексті на питання знахідного відмінка кого?, що? 

А от слово утручання відповідає на питання кого?, чого? Отже, це слово стоїть у формі родового відмінка.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Підмет. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання, є одним членом реченні. Однорідні підмети є в реченні, позначене трапецією: конфіденційність, незалежність, відсутність, вартість.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення з відокремленими членами, правильно розставляти розділові знаки.

Прикладка – другорядний член речення, вид означення, що виражене іменником і дає предмету другу назву. У кінці речення прикладку зазвичай виділяють за допомогою тире.

Відокремлена прикладка є в реченні, позначеному трапецією (електронні гроші). 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлена обставина

У реченні, позначеному трикутником, виділено обставину у період поглиблення кризових явищ у світовій економіці.

Це і є пунктуаційною помилкою, адже тут немає уточнення чи конкретизації. Кома не потрібна.

Відповідь – Д.

ТЕМА:Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з так званим деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання. Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в ньому (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-трикутником є початковим реченням запропонованого деформованого тексту.

Речення із символом-квадратом буде другим, адже в ньому пояснено, чому саме люди уникають заощадження в національних грошових одиницях і прагнуть вкладати кошти в більш надійні речі.

Наступним є речення, позначене символом-ромбом: у ньому перелічено фактори, що впливають на вибір саме таких альтернативних варіантів заощаджень.

Далі логічно поставити речення із символом-трапецією, бо тут указано незвичний, ще доволі новий спосіб збереження коштів.

І останнім має бути речення, позначене символом-колом, це висновок до запропонованого повідомлення (вставне слово отже).

Відповідь – А. 

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, правопис дієслів.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, утворювати ступені порівняння прикметників, змінювати дієслова за особами.

При словозміні в дієслівних формах відбувається чергування приголосних: д – дж, тому пересадити – пересаджу.

У називному відмінку множини іменники ІІ відміни мішаної групи мають закінчення -і (кущі). Також числівник чотири поєднуємо з іменниками в називному відмінку. Отже, чотири кущі.

Складену форму вищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів більш, менш, які додаємо до звичайного прикметника: більш світлу. Просту форму вищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня суфіксів -іш- чи -ш-: світлішу. 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Морфологія. Відмінювання іменників. Поєднання іменника з числівником.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, визначати відмінки іменників, правильно поєднувати числівники з іменниками.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до речення.

Проаналізуймо його.

Іменник середнього роду пальто належить до ІІ відміни. У родовому відмінку множини цей іменник має нульове закінчення – пальт.

В українській мові чоловічі прізвища на -о відмінюємо. Отже, Тараса  Демиденка.

Числівник півтора поєднують з іменником у родовому відмінку однини. Отже, півтора місяця.

Послідовно заповнюємо пропуски в реченні: Демонстрація модних пальт нової колекції Тараса Демиденка відбудеться через півтора місяця.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників. Кличний відмінок

Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників, поєднувати їх із прикметниками, а також утворювати кличний відмінок.

В українській мові іншомовний невідмінюваний іменник кольрабі жіночого роду (бо родова назва капуста – жіночого роду).

Іменники другої відміни м’якої групи в кличному відмінку мають закінчення -ю. Отже, Андрію.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Б.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та правильно утворювати ступені порівняння прикметників. 

Також завдання перевіряє ваші знання щодо складних випадків керування в словосполученнях. 

Повідомляти кого? – слухачів; навчати чого? – правил.

Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів найбільш, найменш, які додаємо до звичайного прикметника: найбільш імовірні. Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня префікса най- та суфіксів -іш- чи -ш-: найімовірніші.

Слово самі при творення ступенів порівняння ніколи не використовуємо, це калька з російської.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – В.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання числівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати числівники.

Аналізуючи форми числівників, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

Числівник дев’яносто у формі родового відмінка – дев’яноста, числівники вісім і вісімдесят – восьми, вісімдесяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину). 

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексика. Синоніми 

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичне значення слів.

Достойний – це той, хто має позитивні якості; вартий, гідний чого-небудь; який своєю роллю, своїм суспільним значенням цілком відповідає кому-небудь чи чому-небудь.

Отже, синонім до слова достойний – це слово гідний.

Відповідь – А.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма 

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Запропоновані речення потрібно відредагувати.

Б Багато хто з нас мріяв досягнути значного успіху й посісти гідне місце в суспільному житті.

В Часто ми не надаємо значення стосункам (взаєминам ) з людьми, що, однак, розкриває суть і нашого «я».

Г Коли сторонні люди помічають наші позитивні риси, це тішить і надихає на хороші вчинки.

Д Кожна наступна сходинка життя спирається на результати нашого попереднього розвитку.

У реченні А помилок немає.

Відповідь – А.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кома (5) обґрунтована як розділовий знак між частинами складного речення, що поєднані безсполучниковим зв’язком. 

Правильне обґрунтування – між частинами складного речення, що поєднані сурядним зв’язком, адже після коми – єднальний сполучник сурядності проте.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма мова. Розділові знаки при прямій мові.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно розставляти розділові знаки при прямій мові.

У конструкціях із прямою мовою розділові знаки залежать від того, як розташовані пряма мова та слова автора.

У реченні Д пряма мова, яка передана розповідним реченням, стоїть перед словами автора. Отже, після прямої мови перед тире потрібно поставити кому.

У решті варіантів розділові знаки розставлено правильно.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник . Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета.

У рядках А, Б, Г, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, що передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку В дієприслівниковий зворот промчавши англійським графством Камберленд вжито з безособовим реченням (присудок – було відкрито). Діяча в цьому реченні немає взагалі.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика. Лексична норма

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Лексичну помилку допущено в словосполученні співставити факти. Скальковане з російської мови дієслово доречно замінити на стилістично правильне зіставити.

Відповідь – В.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й префікса.

Префікс від- в українській мові має різне значення. Так у словах відбігти, відлетіти, відповзти його вживають на позначення процесу віддалення. 

А слово відробити цей суфікс має значення працювати певний час або працею віддавати борг.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Спрощення. Правопис складних слів. Правопис частки НЕ. Подвоєння і подовження. Правопис префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

У варіанті А помилка в слові щастливими (тут відбувається спрощення) та в слові жарптиця (потрібно писати через дефіс, адже перша частина складного слова дає основну характеристику поняттю).

У варіанті Б помилка в слові атже (адже) та в слові дорогоціні (має бути подвоєння на межі кореня і суфікса).

У варіанті Г помилки у слові периконання (префікс пере-) та в не заперечне (потрібно писати разом, адже можна підібрати синоніми безапеляційне, безсумнівне).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х.

Отже, префікс с- буде в словах стовщення, споєний, скачати, сформувати, споконвіків, спідлоба, скасування, схуднути, стягнення.

У словах зжалитися, зчеплений, зціджений потрібно писати префікс з-.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Правопис літер, що позначають ненаголошені голосні [и], [е] в коренях слів.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (ненаголошений [и]) та пояснювати їх за допомогою правил.

И пишемо в словах, які можна перевірити наголосом (смиренний – мир), у буквосполученнях -ри-, -ли- (тривожний, дрижати), також якщо це віддієслівний іменник (умерти, але завмирати – завмирання).

Правопис деяких українських та іншомовних слів потрібно просто запам’ятати: абрикос, меридіан, теоретичний, диригент, метушливий, химерний, метелик, християнин.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правопис прислівників.

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема прислівники.

Зазвичай разом пишемо прислівники на позначення часових проміжків та прислівники, що називають пори року (зранку, улітку, навесні, відтоді, донині).

Прислівники з префіксом по- пишемо з дефісом, якщо в слові є суфікси -ому, -е(є), -єму, -ки. Але разом пишемо потихеньку, бо тут інший суфікс.

Більшість прислівників з початковими на- та за- теж пишемо разом: начисто, навічно, занадто.

Правопис деяких прислівників треба запам’ятати: до вподоби, без упину, в основному.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Апостроф.

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (апостроф) та пояснювати їх за допомогою правил.

Проаналізуймо запропоновані слова.

В українській мові апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після префіксів та словотвірних частин, що закінчуються на приголосний: між’ярусний, під’юджувати, роз’їхатися.

Також апостроф ставимо перед я, ю, є, ї після губних б, п, в, м, ф, якщо ці губні стоять на початку кореня (розм’якшити, перем’ятий, підв’ялений ) або після голосного та р в корені (солов’їний, верб’я, арф’ярка, стерв’ятник).

Після р при роздільній вимові в українських та іншомовних словах теж пишемо апостроф (сузір’я).

А от у слові подзвякувати апостроф не пишемо, адже перед губним є інший кореневий приголосний.

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння букв на позначення подовжених м’яких приголосних. 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння приголосних) та пояснювати їх за допомогою правил.

Запропоновані слова – це іменники жіночого роду ІІІ відміни. Подовження в них відбувається в орудному відмінку в позиції між двома голосними.

Потрібно пам’ятати, що подовженими можуть бути тільки такі приголосні: д, т, з, с, ц, л, н, ж, ч, ш.

Саме тому в словах верф, стриманість, кров подовження приголосних не відбувається.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголосами.

Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного в слові витрати. Правильний наголос – витрати.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

У словах здається, молотьба, батько виділена літера передає різні звуки. У слові здається сполуку ться вимовляємо як [ц′:а], у слові батько це звук [т′], у слові молотьба це [д′], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко.

Розглянемо рядок зі словами рюкзак, аґрус, ґрунтознавець. Виділена літера у цих словах передає однакові звуки: у слові рюкзак теж маємо звук [ґ], адже глухі приголосні перед дзвінкими вимовляють дзвінко. Це правильна відповідь.

У наступному рядку в словах контрастний, шістдесят виділена літера не позначає жодного звука. У слові четвер це звук [т]. 

У рядку подружка, дужечка, джгутовий виділена буква теж передає різні звуки: у словах подружка, дужечка це звук [ж], а у слові джгутовий – звук [дж].

Відповідь – Б.

ТЕМА: Усна народна творчість. «Дума про Марусю Богуславку».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

«Ця смілива дівчина символізує тих українок, які з примусу залишили рідний край, але любили його всім серцем і дбали про своїх земляків, що потрапили в полон» – так схарактеризовано героїню «Думи про Марусю Богуславку».

Пригадайте сюжет цього твору. Маруся Богуславка нагадала козакам, які перебували в неволі, що «сьогодні у нашій землі християнській великодная субота, А завтра святий празник, роковий день Великдень».

Саме на це свято Маруся випускає з темниці на волю бранців – українських козаків. З ризиком для життя просить передати вісточку рідним – самій їй вороття додому вже не було, адже зрадила свою віру, бо «потурчилась, побусурменилась».

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів. Виконуючи це завдання, уважно прочитайте висловлювання і знайдіть у ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Про Павла Тичину йдеться у висловлюванні рядка В. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди ввійшов до когорти її класиків.

Андрій Малишко «приятелював із такими відомими письменниками, як Максим Рильський та Остап Вишня, писав тексти до пісень, які звучали в Довженкових фільмах. Проте найкращі свої пісні створив у співавторстві з композитором Платоном Майбородою». Згадаймо «Пісню про рушник», музику до якої написав Платон Майборода.

«Це був кінодраматург, відчайдушний реформатор у сфері поетики. Найулюбленіший жанр його ранньої творчості – балада. Його новаторство насамперед полягає в прагненні поєднати прадавнє народнопоетичне й сучасне осягнення життя…», – сказано про Івана Драча. Уже першу його збірку було оцінено як етапну в історії української поезії. Найвагоміший мистецький здобуток раннього Драча – образ сонця. Пригадайте його «Баладу про соняшник». У ній поет утверджує думку, що сонце – символ краси мистецтва, краси народного духу й віри в нев'янущу народну творчість.

«Принциповий, нетерпимий до будь-якої неправди, не міг миритися з радянською ідеологією…» – сказано про Василя Стуса. 4 вересня 1965 року в Києві відбулася прем'єра фільму режисера Сергія Параджанова «Тіні забутих предків», під час якої Іван Дзюба, Василь Стус і В’ячеслав Чорновіл влаштували акцію протесту проти масових арештів українських інтелектуалів, що пройшли напередодні.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Романами є твори «Майстер корабля» Юрія Яновського й «Тигролови» Івана Багряного.

«Я (Романтика)» Миколи Хвильового й «Модри Камень» Олеся Гончара – це новели

Твори Остапа Вишні «Моя автобіографія» і «Сом» є усмішками.

«Захар Беркут» Івана Франка й «Тіні забутих предків» Михайла Коцюбинського є повістями.

Відповідь: 1-В; 2-Д; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

Пригадайте сюжет твору Остапа Вишні «Моя автобіографія». Саме в цій гуморесці автор розповідає про своє дитинство й етапи становлення майбутнього письменника. Уривок із цього твору подано у варіанті відповіді Д.

«Зачарована Десна» –  твір, який дає змогу дізнатися про дитинство Олександра Довженка: «Сумно і смутно людині, коли висихає і сліпне уява, коли, обертаючись до найдорожчих джерел дитинства та юнацтва, нічого не бачить вона дорогого, небуденного, ніщо не гріє її, не будить радості ані людяного суму…».

Новела «Я (Романтика)» Миколи Хвильового розкриває внутрішній світ Я-героя між фанатизмом і людяністю. У творі постає образ матері головного героя – Марії, яка є втіленням християнського людинолюбства й доброти, – інша, світла частина свідомості героя, який намагається марно протистояти злу. 

Уривок з роману Юрія Яновського «Майстер корабля» наведено у варіанті відповіді Б. Темою твору є спогади літнього чоловіка своєї молодості, початку роботи в кіномистецтві, першого знакового кохання і дружби.

Відповідь: 1-Д; 2-Г; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх образів і ключових слів творів Тараса Шевченка.

У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга (на багнищі гóрод). Він оглядає місто, а потім, зробившись невидимим, потрапляє в царський палац. У палаці він бачить блюдолизів і царицю-небогу.

У поемі «Катерина» Тарас Шевченко зображує долю жінки-покритки; Московщина; чужі люде – це ключові слова цього твору.

Поема «Кавказ» починається романтичним зображенням величі Кавказьких гір і розповіддю давньогрецького міфу про Прометея. Присвячений твір Якову де Бальмену. Символічними є образи: Прометей (символ нескореності, розп'ятий за бунт, за любов до людей); Ісус Христос (символ терпіння, розп'ятий за любов до людей); Кавказ (символ свободи); чурек (хліб) і сакля (хата).

Послання «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» – це показ змодельованого образу національної еліти, якою вона повинна бути, визначення її політичних і морально-етичних поглядів. Своя правда, і сила, і воля; добра слава України – ключові слова цього твору.

Відповідь: 1-Г; 2-А; 3-Б; 4-Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Остап Вишня – це псевдонім, а справжнє прізвище автора твору «Бенгальський тигр» – Павло Губенко.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжет усмішки Остапа Вишні «Сом». Цей твір є гумористичною розповіддю про сома, що жив у річці Оскіл і міг з’їсти гусака, гімалайського ведмедя і навіть парового катера.

А починається усмішка словами: «Ви були коли-небудь на річці на Осколі, що тече Харківщиною нашою аж у річку Північний Донець? Не були? Побувайте!..».

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте сюжет твору Остапа Вишні «Моя автобіографія». Саме в цій гуморесці автор розповідає про своє дитинство й етапи становлення майбутнього письменника.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

В усмішці «Бенгальський тигр» Остап Вишня вдало використав ситуаційні й словесні засоби гумору.

Це гіперболізація подій, творення ситуацій-нісенітниць, зображення брехні, яку видають за правду, а відомих складних процесів як простих.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Епос – це рід художньої літератури, для якого характерне зображення подій зовнішніх відносно автора або оповідь про події, які нібито відбувалися в минулому (наприклад, їх згадує оповідач).

Залежно від масштабів зображення подій і доль розрізняють три групи епічних жанрів:

• до великих жанрів влежать епопея (іноді роман-епопея) і роман;
• до середніх – повість;
• малі жанри репрезентують новела, оповідання, нарис, фейлетон, памфлет, міф, легенда, притча, казка.

Зверніть увагу, що автором запропонованого для аналізу твору є Остап Вишня. Саме він увів в українську літературу усмішку – різновид фейлетону й гуморески.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання образів літературних творів.

Згадаймо, що героїв Крут також возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти», у якому є образи Дніпра, Каїна, Аскольдової могили.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом третьої строфи є епітет – образне означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їхню суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: червоний ворог; вічне бойовище; майбутній, світліший день.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковано всі образи й художні засоби твору.

Ідею твору найточніше передано в прислів’ї «Славу свою здобувай у бою», адже йдеться про подвиг юнаків, які віддали життя в боротьбі за незалежність України.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Пригадайте вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». Рядки цього твору подано у варіанті відповіді В: «У долоні у Марії місяць – золотий горіх».

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Твори кожного літературного роду можуть бути різних жанрів. Лірика виражає почуття, переживання, роздуми людини. Основними жанрами лірики є вірш, послання, пісня, сонет тощо.

Розгляньмо запропонований для аналізу твір: з назви зрозуміло, що це пісня. Народною піснею літературного походження є також «Два кольори» Дмитра Павличка.

Інші твори належать до різних жанрів: «У теплі дні збирання винограду…» є сонетом, вільний вірш, верлібр – це «Наша мова», «Балада про соняшник» є модерною баладою, а «Задивляюсь у твої зіниці…» – ліричним віршем.

Відповідь: А.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, чужим текстом, поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку, поданому у варіанті Б: «Я спав в одязі. В джинсах і розтягнутій футболці. Прокинувшись, ходив кімнатою, перевертав порожні пляшки з-під лимонаду, склянки, банки й попільниці, залиті соусом тарілки, взуття, злісно давив босими ногами яблука, фісташки й жирні фініки, схожі на тарганів…».Уривок узято з твору відомого роману сучасного українського письменника Сергія Жадана «Ворошиловград».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Твори українських письменників-емігрантів. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Згадаймо пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови». У творі змальовано побут і традиції українських переселенців Далекого Сходу. Саме про їхню долю розповідає старий Сірко: «Рідну землю покидали, уклін їй складали, береги сльозами поливали і довго-довго руками та шапками з моря Чорного махали, у краї чужі, далекі, за тридесять земель-морів, на край світу мандрували, щастя-долі шукали».

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Intermezzo».

Завдання перевіряє вміння визначати присвяти й художні особливості літературних творів.

Імпресіоністична новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo» має присвяту кононівським полям.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Олександр Олесь. «Чари ночі».

Завдання перевіряє вміння визначати мотив літературного твору.

Рядки з вірша «Журба» Леоніда Глібова «А молодість не вернеться, Не вернеться вона!..» перегукуються з провідним мотивом твору Олександра Олеся «Чари ночі».

Це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут усе складає «хвалу життю».

О. Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина – природа»: «Сміються, плачуть солов’ї / І б’ють піснями в груди: / «Цілуй, цілуй, цілуй її – / Знов молодість не буде!».

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору. Література XX ст. Ліна Костенко. «Маруся Чурай».

Завдання перевіряє вміння визначати ідею художнього твору.

Пригадайте, що ідея твору – це ядро авторського задуму, основна думка про змальовані у творі явища, висвітленню якої підпорядковані всі образи й художні засоби твору.

Згадаймо історичний роман у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай».

Темою твору є зображення нещасливого кохання Марусі Чурай і Грицька Бобренка на тлі історичних подій другої половини XVII ст.

Основною ідеєю твору дослідники вважають змалювання незнищенності особистості з багатим духовним світом й українського народу, глибока віра в їхню духовну силу.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Григір Тютюнник. «Три зозулі з поклоном».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Уривок «Сусіда мій по нарах молиться уві сні, а Бога не називає. До кого молиться?..» містить натяк на автобіографічний підтекст твору Григора Тютюнника «Три зозулі з поклоном».

Сюжет новели є значною мірою автобіографічним: в образі Михайла автор показав  свого репресованого батька, оповідач нагадує самого автора в юності.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Василь Симоненко. «Лебеді материнства».

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) у другій половині 1950-х (період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму) і хрущовської «відлиги», і найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Василь Симоненко – визначний український поет, прозаїк і журналіст. Один із найяскравіших представників покоління шістдесятників. Саме йому належить поезія «Лебеді материнства», рядки з якої подано у варіанті Д: «Припливайте до колиски, лебеді, як мрії, Опустіться, тихі зорі, синові під вії».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Михайло Коцюбинський. «Тіні забутих предків».

Завдання перевіряє знання сюжету художнього твору.

Стосунки природи й людини, життя гуцулів у чарівному світі гір і лісів, населених казковими істотами, – тема повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків». Із щирим захопленням автор розповідає про полонину та роботу на ній.

Незабутня картина добування «живого вогню». Це якийсь таємничий танок, унаслідок якого людина отримує від природи бажаний вогонь.

Виявляється, що сир не роблять, а він народжується, як дитина. Коли настає час, а молоко гусне, ватаг починає своє чаклування.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Котляревський. «Наталка Полтавка».

Виконати це завдання допоможе знання головних персонажів літературних творів. Згадаймо драму Івана Котляревського «Наталка Полтавка». На малюнку зображено першу зустріч Наталки та возного.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання історії написання художнього твору.

Готовий рукопис твору «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панас Мирний (Рудченко) надіслав братові Івану Білику, який був відомим фольклористом і літературним критиком.

Той схвально оцінив сюжет роману, але зробив деякі зауваження: «Тобі потрібно розширити горизонт і поглянути на життя, яким воно є, а не в ізольованому фокусі – розбишацтві. Автор повинен не з розбійницького притону дивитися на світ, а, навпаки, – зі світової точки на розбійницький притон».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Тарас Шевченко згадує гетьмана Полуботка в поемі «Сон» («У всякого своя доля…»).

Оповідач зажурився, згадавши сумну історію України, адже це на козацьких костях побудовано столицю російської імперії, а в темниці замордовано наказного гетьмана Полуботка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Нечуй-Левицький. «Кайдашева сім’я».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Пригадайте соціально-побутову повість Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я». Маруся Кайдашиха – дружина Омелька, мала двох синів. Жінка гарно готувала й замолоду служила у панів покоївкою: «Вона довго терлась коло панів і набралась од їх трохи панства».

Жінка любила вихвалятися, тому, їдучи на оглядини до батьків Мелашки, виставляла напоказ нові жовті чоботи: «Кайдашиха була сердита на Западинці, аж сопла. Вона простягла з полудрабка жовті чоботи й показала їх Балашисі до самих колін». 

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей». Іван Котляревський. «Енеїда».

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму.

Ліро-епос – проміжний рід літератури, який виділяють поряд з епосом, лірикою і драмою. У таких творах гармонійно поєднано зображально-виражальні засоби, притаманні ліриці й епосу, унаслідок чого утворюються якісно нові сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

До ліро-епосу належать поеми Івана Франка «Мойсей» та Івана Котляревського «Енеїда».

Відповідь: А.

ТЕМА: Давня українська література. Григорій Сковорода. «De libertate».

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Свобода, золото, болото – ключові слова поезії «De libertate»: «Що є свобода? Добро в ній якеє? / Кажуть, неначе воно золотеє? / Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото, / Проти свободи воно лиш болото».

У творі Григорій Сковорода називає «батьком вольності» Богдана Хмельницького – гетьмана, що очолив національно-визвольну війну українського народу проти польської шляхти.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Регіони та країни: особливості економіки Канади

Завдання скеровано на оцінку місця країни в міжнародному поділі праці.

Повнота обґрунтування відповіді визначається розумінням змісту абстрактних наукових понять (міжнародний поділ праці), знаннями природноресурсного потенціалу Канади й розумінням особливостей її економічного розвитку.  

Міжнародний поділ праці (МПП) – це спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів і послуг та обмін між ними. Ці товари чи послуги надходять до інших країн світу й стають візитівкою держави, що їх виробляє чи надає.

Місце Канади в міжнародному поділі праці зумовлене сукупністю чинників. Важливу роль зіграли природні ресурси. Велика площа й складна тектонічна будова зумовили великі запаси мінеральних ресурсів: залізних, нікелевих, свинцево-цинкових, молібденових, вольфрамових та інших руд, золота та платини в межах Канадського щита, родовищ вугілля, нафти й газу в передгірних прогинах і западинах платформ.

У структурі земельних угідь 45% території – ліси із цінними породами дерев, а за їхніми запасами на душу населення посідає перше місце у світі.

Трудові ресурси Канади характеризуються високим професійним рівнем. Рівень письменності в країні є одним із найвищих у світі – 99 %, а частка населення віком 25–64 роки із вищою освітою є однією з найбільших у світі – 57 %.

Інші варіанти відповідей не є визначальними характеристиками спеціалізації Канади в міжнародному поділі праці.

Правильна відповідь: 4; 5; 6.

ТЕМА: Регіони та країни: характерні риси просторової організації господарства США.

Завдання скеровано на перевірку вміння критично мислити й інтерпретувати наукові географічні дані.

Розв'язання завдання потребує  просторової уяви й передбачає застосування абстрактного мислення, оскільки необхідно відтворити просторовий каркас економіки США.

Чого ж не вистачає на просторовому каркасі економіки країни?

У західному районі США мають бути відображені потужні економічні центри, як-от Лос-Анджелес, Сан-Франциско. Це глобальні міста альфа типу.

Важливу роль в економіці країни відіграє видобуток нафти й природного газу на узбережжі та шельфі Мексиканської затоки. Великим центром нафтової промисловості є, зокрема, Новий Орлеан. На просторовому каркасі економіки США потужного південного нафтогазового комплексу не відстежуємо.

В умовах великої протяжності території ефективні транспортні сполучення є необхідною умовою економічного розвитку країни. Дороги пов’язують усі американські міста, багато з них перетинають країну від Тихого до Атлантичного океану. Тому в просторовому каркасі економіки США бракує транспортних коридорів широтного напрямку.

Правильна відповідь: 1; 3; 6.

ТЕМА: Україна і світове господарство: світовий ринок послуг.

Завдання скеровано на перевірку вміння проаналізували статистичну інформацію із суспільної географії, наведену в таблицях, та зробили правильні висновки.

Десять країн-лідерів за кількістю інтернет-користувачів розташовані як у Північній, так і в Південній півкулях. Високорозвиненими постіндустріальними країнами є лише США та Японія. Чисельність населення у всіх країнах перевищує 100 млн осіб, на що вказує друга колонка таблиці.

Проаналізувавши другу й третю колонки таблиці розуміємо, що кількості користувачів і жителів у країнах не однакові. Понад 20 % від усіх користувачів світу – жителі Китаю. Кількість інтернет-користувачів у світі продовжує збільшуватися.

Це відбувається внаслідок збільшення загальної чисельності населення світу, розширення доступу до інтернету в країнах, що розвиваються, покращення інфраструктури, цифровізації послуг тощо. Збільшення частки інтернет-користувачів сприяє зростанню ІЛР у країнах, адже це розширення доступу до освітніх ресурсів, медичних знань і послуг. Інтернет відкриває нові можливості для заробітку, розвитку малого бізнесу, а також для міжнародного ринку праці.

Правильна відповідь: 3; 6; 7.

ТЕМА: Україна і світове господарство: машинобудування.

Завдання скеровано на аналіз сучасних тенденцій розвитку вітчизняного автомобілебудування.

На одному підприємстві неможливо виробляти велику кількість компонентів із різних матеріалів фахівцями різного профілю. Тому для вироблення автомобіля необхідні деталі, які виготовляють кілька десятків чи навіть сотень спеціалізованих підприємств.

Так, Україна була і є цікавою для виробництва автодеталей: близькість до кордону з ЄС, розвинена інфраструктура, наявність вільних виробничих майданчиків та індустріальних парків, доступна та кваліфікована робоча сила, конкурентний рівень операційних витрат. Тому в іномарках відомих автобрендів є чимало запчастин, зроблених на українських заводах.

В Україні виготовляють дрібні деталі майже для всіх європейських автомобілів, у тому числі для преміальних марок. Переважно йдеться про деталі, які потребують великого обсягу ручної роботи, наприклад, укладання кабельних мереж чи пошив автосидінь.

А поки Україна з її кваліфікованою робочою силою і великим ринком збуту не стала членом Євросоюзу, вітчизняні виробники автомобілів мають додаткові витрати на логістику, що ускладнює цінову конкурентоспроможність з міжнародними брендами. Інтеграція в європейський ринок означатиме створення сприятливого інвестиційного клімату для налагодження виробництва якісних і дешевих автомобілів.

Правильна відповідь: 3; 4; 5.

ТЕМА: Населення України та світу: статево-віковий склад

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати статево-вікову піраміду певної країни, а також використовувати географічну інформацію для проєктування рішень.

Піраміда демонструє уповільнення приросту й старіння населення. Оскільки зменшується частка дітей і молоді, збільшення попиту на освітні послуги в найближчій перспективі не буде.

Тенденції зменшення частки працездатного населення не вимагатимуть створення додаткових робочих місць. Однак для країни є сенс стимулювати імміграцію. 

Наслідком старіння населення є зростання витрат на пенсійне й медичне забезпечення. До того ж скорочуються податкові надходження в казну держави. У зв’язку із цим уряд може прийняти рішення підвищити пенсійний вік населення.

У країні спостерігаємо статеві диспропорції серед людей літнього віку (жінки переважають). Уряду країни варто міркувати, як скоригувати діяльність соціальних служб. Наприклад, упровадити гендерно зорієнтовані програми.

Правильна відповідь: 2; 5; 6.

ТЕМА: Природні умови й ресурси України: господарська оцінка рельєфу

Завдання скеровано на перевірку вміння аналізувати геологічні розрізи території і прогнозувати ефективність господарської діяльності на ній.

Спрогнозуємо поширення негативних фізико-географічних процесів на цій території.

Глина має здатність інтенсивно поглинати воду, що значно змінює її фізичні властивості. Як наслідок, насичені вологою шари порід під впливом сили тяжіння можуть сповзати схилом – імовірне виникнення зсуву.

Розроблення кар’єру на території, де є вапнякові породи, може призвести до розвитку карсту (розчинення чи вилуговування легкорозчинних гірських порід поверхневими або підземними водами). Громада дійсно має привід занепокоїтися, оскільки може статися просідання земної поверхні.

До того ж розроблення кар’єру призведе до зниження рівня ґрунтових вод, які утворюють перший від поверхні водоносний шар. А зміни рівня ґрунтових вод легко спостерігати в криницях.

Під час ґрунтотворення гірська порода може руйнуватися під дією води (наприклад, розчинятися). Цей процес називають хімічним вивітрюванням.

Метаморфізація (перетворення) гірських порід відбувається в умовах високих температур і тиску, що є неможливим для глибин до 110 м.

Відкритий пласт граніту на радіоактивний фон не впливає.

Сейсмічні явища провокують тектонічні рухи в земній корі. Отже, варіанти 1, 5, 6 і 7 не підходять.

Правильна відповідь: 2; 3; 4.

ТЕМА: Картографічний образ України: Україна на карті годинних поясів

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати місцевий час в Україні.

Місцевий час – це час, що визначають для певного місця на Землі. Він залежить від географічної довготи місця й однаковий для всіх точок на одному меридіані. Різниця місцевого часу у двох точках кількісно дорівнює різниці їхніх географічних довгот, виражених в одиницях часу.

Щоб визначити різницю місцевого часу, треба знати алгоритм визначення географічної довготи на топографічній карті. На фрагменті топографічної карти в правому нижньому куті позначено виходи картографічної сітки на рамку карти зі зазначенням географічної довготи 26º 01´ сх. д.

На нижній внутрішній рамці нанесені мінутні поділки (1º = 60´) у вигляді чорних і білих відрізків, що чергуються. Кожна мінута довготи поділена точками на шість частин, відстань між якими відповідає 10´´.

1. Знаходимо географічну довготу метеорологічної станції.

Від умовного знака метеорологічної станції проводимо перпендикуляр на південну лінію опорної рамки. Потрапляємо на початок мінутного відрізка. Визначаючи географічну довготу, беремо до уваги, що на захід від меридіана 26º 01´ сх. д. значення довготи зменшується (у цьому разі – на одну мінуту). Отже, географічна довгота метеорологічної станції становить: 26º 01´ – 00º 01´ = 26º 00´.

2. Установлюємо, яка різниця географічної довготи в градусах від метеорологічної станції до середнього меридіана  II часового поясу: 30º – 26´ = 4º.

3. Переводимо різницю довготи у різницю в часі (на сусідніх меридіанах, проведених через 1º, місцевий час відрізняється на 4 хв): 4º ∙ 4 хв = 16 хв.

Отже, місцевий час на метеорологічній станції відстає від місцевого часу середнього меридіана II часового поясу на 16 хвилин.

Правильна відповідь: 16.