ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Речення А має дві граматичні основи, складається з двох рівноправних частин, що пов’язані єднальним сполучником сурядності і. Отже, це складносурядне речення.

Речення Б має одну граматичну основу (називають). Це просте односкладне неозначено-особове ускладнене речення.

Речення В має дві граматичні основи, складається з двох нерівноправних частин, що пов’язані сполучним словом якої. Від першої до другої (підрядної) частини можна поставити питання якої? Підрядна частина стоїть всередині головної. Отже, це складнопідрядне речення.

Речення Г має дві граматичні основи, складається з двох частин, що пов’язані лише змістом та інтонацією. Отже, це складне безсполучникове речення.

Речення Д має вже три граматичні основи, складається з трьох частин. Перша та друга частини поєднані сполучниковим підрядним зв’язком, друга й третя – сполучниковим сурядним. Отже, у цьому реченні є підрядний та сурядний зв’язки. Це складне речення з різними видами зв’язку.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення та складне речення.

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти прості ускладнені речення та складні речення різних типів.

Ви маєте поєднати фрагменти простого та складного речення за подібністю їхнього синтаксичного значення.

До виділеного фрагмента в простому реченні 1 ставимо питання про що? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Б (опитування свідчать про що?).

До фрагмента в простому реченні 2 ставимо питання які? Аналогічне питання ставимо до виділеної частини в реченні В (калорій яких?).

До фрагмента в простому реченні 3 ставимо питання навіщо? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні А (піти навіщо?). 

До фрагмента в простому реченні 4 ставимо питання за якої умови? На таке ж питання відповідає фрагмент в реченні Д (можете з’їсти за якої умови?).

Відповідь: 1–Б, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Морфологія. Частини мови.

Завдання перевіряє ваше вміння визначати частини мови. 

Необхідно бути дуже уважним, тому що частиномовна приналежність конкретного слова часто залежить від контексту. Проаналізуймо кожне із запропонованих слів.

Слово нині відповідає на питання коли? та вказує на час дії, не змінюється. Отже, це прислівник.

Слово якихось відповідає на питання яких? і вказує на ознаку предметів, але не називає їх. Отже, це займенник.

А слово років має лексичне значення, указує на предмет, відповідає на питання чого? Отже, це іменник.

Слово таки не відповідає на питання, не поєднує члени речення, а лише надає слову певного значення. Отже, це частка.

Відповідь: 1–Г, 2–В, 3–А, 4–Д.

ТЕМА: Фразеологія. Фразеологізми. Значення фразеологізмів.

Завдання перевіряє ваше вміння пояснювати значення фразеологізмів. 

З’ясуймо значення фразеологізмів.

Хоч кілок на голові теши – упертий, норовливий.

Хоч греблю гати – багато.

Хоч у вухо бгай – покірний, лагідний. 

Хоч мак сій – тихо, спокійно.

Хоч в око стрель – темно.

А тепер треба доповнити кожне речення доречним фразеологізмом.

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Синтаксис. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлені члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати прості ускладнені речення з відокремленими членами, правильно розставляти розділові знаки.

Прикладка – другорядний член речення, вид означення, яке виражене іменником і дає предмету другу назву. У кінці речення прикладку зазвичай виділяють за допомогою тире.

Відокремлена прикладка є в реченні, позначеному колом (парамедикиня і волонтерка). 

Відповідь – Д.

ТЕМА: Синтаксис. Головні члени речення. Підмет

Завдання перевіряє ваше вміння правильно визначати члени речення.

Виконуючи це завдання, обов’язково звертайтеся до мікротексту.

Необхідно також обов’язково ставити подвійне відмінкове питання.

Іменники представники, окупанти, премія, поборниці відповідають у тексті на питання називного відмінка хто?, що? Це підмети.

А от слово жінки є частиною складеного іменного присудка (Це є жінки).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Синтаксис. Просте речення. Однорідні члени речення

Завдання перевіряє ваше вміння визначати в реченні однорідні члени.

Однорідні члени речення відповідають на одне питання і є одним членом реченні.

У реченні, позначеному трикутником, є однорідні присудки (отримала, присвятила), а реченні із колом є однорідні прикладки (парамедикиня, волонтерка).

У реченні, позначеному символом   , є однорідні присудки ( почала, продемонструвала), у реченні, позначеному ромбом, є однорідні додатки (лідерство, мужність, винахідливість, готовність).

А от у реченні, позначеному трапецією, однорідних членів речення немає.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Пунктуація. Розділові знаки в ускладненому реченні. Відокремлена обставина

У реченні, позначеному символом-ромбом є відокремлена обставина – дієприслівниковий зворот захищаючи Україну від російської агресії.

Такі звороти виділяють з двох боків комами. Як бачимо, у нашому випадку коми на початку звороту немає. Це і є пунктуаційною помилкою.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розвиток мовлення. Текст. Основні ознаки тексту. Логічна послідовність. Зв’язність і точність мовлення

Це робота з так званим деформованим текстом, яка перевіряє ваше вміння читати, усвідомлювати й запам’ятовувати зміст прочитаного, диференціювати в ньому головне та другорядне, критично оцінювати, логічно мислити, установлювати зв’язки між фактами й думками, відновлювати початкову послідовність і далі працювати з таким текстом, досліджувати його. 

Обов’язково звертайтеся до тексту, виконуючи це завдання.

Потрібно проаналізувати, які засоби міжфразового зв’язку використано в тексті (займенники, лексичний повтор, прислівники, граматичні засоби, вставні слова тощо).

Проаналізуймо запропоновані рядки.

Речення з позначкою-трапецією є початковим реченням запропонованого деформованого тексту.

Речення із символом-квадратом буде другим, адже в ньому пояснено, ким є представниці різних країн, яким вручають нагороду «Найхоробріша жінка світу».

Наступним є речення, позначене символом-колом: у ньому йдеться про вже конкретний рік (2023) та про конкретну лауреатку – українку Юлію Паєвську.

Далі логічно пояснити, чому саме її було обрано для нагородження. Отже, це речення із символом-ромбом.

І останнім має бути речення, позначене символом-трикутником, це додаткова заувага до основного повідомлення (вставна конструкція до речі).

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників, творення ступенів порівняння прикметників, уживання прийменників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники, правильно утворювати ступені порівняння прикметників і вживати правильні прийменники. 

У родовому відмінку множини маємо форму відвідувачів.

Складену форму найвищого ступеня порівняння утворюємо за допомогою слів найбільш, найменш, які додаємо до звичайного прикметника: найбільш давній.

Просту форму найвищого ступеня порівняння утворюємо додаванням до кореня префікса най- та суфіксів -іш- чи -ш-: найдавніший. 

Прийменник по в українській літературній мові вживаємо досить рідко. Із місцевим відмінком він переважно виражає місце або час, стосунок до іншого предмета, спосіб дії. Отже, з математики.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієслово. Дієвідміни. Дієприкметник

Завдання перевіряє ваше вміння утворювати особові форми дієслів, визначати, до якої дієвідміни належить певне дієслово.

До І дієвідміни належать дієслова з частиною -оло- – молоти. Отже, молоти – мелють, мелемо, мелеш, мелете.

Нормативним є слово родючий.

Відповідь – Д.

ТЕМА. Морфологія. Відмінювання іменників та числівників

Завдання перевіряє ваше вміння правильно відмінювати іменники та складені числівники.

Аналізуючи відмінкові форми іменників та числівників, треба правильно визначити, у якому відмінку вони вжиті в реченні.

У родовому відмінку множини маємо форму автомагістралей.

Числівник сто у формі родового відмінка – ста, вісімдесят – вісімдесяти (це складний числівник, змінюємо лише другу частину), сім – семи. Отже, ста вісімдесяти семи.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Кличний відмінок. Дієслова в наказовому способі

Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Це завдання перевіряє ваше вміння утворювати кличний відмінок іменників та наказовий спосіб дієслів. 

Закінчення іменників у кличному відмінку залежить від того, до якої відміни належить те чи інше слово. Якщо це іменники І або ІІ відміни, необхідно також врахувати групу. 

Іменники Настя, Ілля – це іменники І відміни (м’яка група). Також потрібно врахувати, що Настя – це повне українське ім’я, а не ласкава форма від імені Анастасія. Отже, у кличному відмінку ці іменники матимуть закінчення -е – Насте, Ілле.

Дієслова наказового способу в І особі множини ( ми) мають закінчення -імо (якщо основа закінчується на голосний) або -мо (якщо основа закінчується на приголосний). Наприклад, ходімо, заспіваймо, повірмо, сядьмо, провітрімо, тчімо, біжімо тощо.

Отже, правильною буде форма провітрімо.

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Морфологія. Іменник. Рід іменників.

Завдання з пропусками перевіряє одразу кілька тем з морфології.

Це завдання перевіряє ваше вміння визначати рід іменників і поєднувати їх з прикметниками.

В українській мові іншомовні незмінні іменники на позначення назв тварин і птахів належать до чоловічого роду (фламінго, какаду). А от іменник цеце – жіночого роду (бо родова назва, муха, має жіночий рід).

Тепер потрібно застосувати це до запропонованого речення.

Відповідь – В.

ТЕМА: Лексика

Це завдання перевіряє ваше вміння розуміти й пояснювати лексичне значення власне українських та іншомовних слів.

Раритетний (від raritas – рідкість) – цінний, рідкісний. 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Лексика. Лексична помилка 

Це завдання перевіряє ваше вміння коректно вживати слова, відрізняти правильні та неправильні лексеми (росіянізми суржикізми тощо).

У чотирьох реченнях бачимо помилкові слова:

• Гармонічно розвинена індивідуальність поєднує багатство внутрішнього світу з фізичним розвитком (правильне слово – гармонійно).
• Батькам потрібно розуміти дитину й бути послідовними у вихованні дисциплінарності сина чи доньки (правильне слово – дисциплінованості).
• Створення діловитої атмосфери співпраці між усіма членами колективу вимагає часу й зусиль (правильне слово – ділової).
• Не кожна людина, яка формально закінчила вищий учбовий заклад, є дійсно освіченою (правильне слово – навчальний).

Немає лексичних помилок у реченні Героїзм передбачає найвищий вияв мужності й самовідданості у виконанні громадянського обов’язку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Синтаксис. Складне речення

Завдання перевіряє ваше вміння розрізняти складні речення різних типів, правильно розставляти розділові знаки та пояснювати їх.

Проаналізуймо запропоноване речення.

Кома (6) обґрунтована як розділовий знак при відокремленому означенні. Правильне обґрунтування – кома при однорідних означеннях, адже непоширене означення та поширене, які стоять у речення поруч, є однорідними (прекрасне, не розгублене у віках мистецтво).

Відповідь – Г.

ТЕМА: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою

Завдання перевіряє ваше вміння перетворювати пряму мову на непряму.

При заміні прямої мови на непряму в тексті відбуваються певні зміни.

Найчастіше непряму мову передають складнопідрядним реченням. Треба стежити за тим, щоб воно не спотворювало змісту висловлюваного.

У реченнях А, Б, Г, Д спотворено думку Г. Сковороди, його твердження фактично замінено на протилежне.

Відповідь – В.

ТЕМА: Морфологія. Дієприслівник. Дієприслівниковий зворот

Завдання перевіряє ваше вміння правильно будувати речення з дієприслівниковими зворотами. 

Дієприслівник – це особлива форма дієслова, що означає додаткову дію, тому дієприслівниковий зворот передає додаткову дію підмета. У рядках А, Б, В, Д дія в дієприслівниковому звороті та дія, яку передає присудок, стосуються одного діяча.

А от у рядку Д дієприслівниковий зворот споживаючи його щодня вжито в безособовому реченні (присудок – відомо). Діяча в цьому реченні немає взагалі. Тому вживати тут зворот не можна.

Відповідь – Д.

ТЕМА: Лексикологія

Завдання перевіряє знання лексичних норм української мови, правильне слововживання.

Слова змістовий та змістовний – пароніми.

Змістовий – це той, що має стосунок до змісту.

Змістовний – це «багатий змістом».

Отже, доповідь має бути змістовною.

Решта словосполучень правильні.

Відповідь – А.

ТЕМА: Будова слова. Словотвір. Значущі частини слова: корінь, префікс, суфікс, закінчення.

Для виконання цього завдання треба пригадати поняття значущих частин слова (морфем), зокрема кореня й суфікса.

Суфікс -инн(я) (-інн(я)) в українській мові має різне значення. Так у словах носіння, куріння, гасіння, ходіння, шарудіння, терпіння, водіння його вживають на позначення процесу, дії. 

А от у слові коріння цей суфікс має значення збірності (огудиння, бадилиння, соняшничиння тощо).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфографія. Велика літера у власних назвах. Апостроф. Правопис частки НЕ. Подвоєння і подовження

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати різні вивчені орфограми та пояснювати їх за допомогою правил.

У варіанті А слово замок потрібно написати з малої літери, адже це загальна назва. Також у слові розкішшю є подовження (це іменник ІІІ відміни, орудний відмінок, позиція між двома голосними).

У варіанті Б потрібно окремо написати не дивно (це присудок), а слово пам’ятка написати з апострофом.

У варіанті В помилки у слові оборонними (подвоєння на межі кореня та суфікса) та в іншомовному слові резиденція (правопис необхідно запам’ятати). 

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання м’якого знака

Завдання перевіряє рівень ваших навичок розпізнавати вивчені орфограми (правопис м’якого знака) й пояснювати їх за допомогою правил, правильно писати слова з вивченими орфограмами.

Проаналізуймо запропоновані слова.

М’який знак пишемо після д, т, з, с, ц, л, н у кінці слова чи складу (стабільність, погодьтесь).

М’який знак не потрібно писати у слові чотирма, адже після р його пишемо тоді, коли це м’який звук, а далі йде голосний звук о (чотирьох). Не пишемо також м’якого знака в слові вознісся, тому що частку -ся додаємо до дієслова минулого часу.

Також м’який знак не потрібно писати у слові бульйончик, адже перед шиплячими його не вживають, крім винятків (саме тому женьшень).

М’якого знака не пишемо перед прикметниковими суфіксами -ськ-, -зьк-, -цьк, крім того випадку, коли далі йде звук л. Саме тому в слові подільський його потрібно писати, а у слові волинський – ні.

Зазвичай не пишемо м’якого знака перед губними, але в словах тьмяність, штаньми він є. Правопис цих слів необхідно запам’ятати, адже це винятки.

Не пишемо м’якого знака у словах Наталці та Даринчин, бо його немає в називному відмінку цих слів (Наталка,  Даринка).

Відповідь – В.

ТЕМА: Орфографія. Правила вживання префіксів

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (префікси) та пояснювати їх за допомогою правил.

Префікс с- пишемо перед глухими к, п, т, ф, х (стихати, спричинити, скрикнути).

У решті слів пишемо префікс з-.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Правопис складних слів

Завдання перевіряє ваше вміння правильно писати слова з вивченими орфограмами, зокрема складні прикметники. 

Проаналізуймо запропоновані слова.

З дефісом потрібно писати слова кисло-солодкий (відтінок + смак), а також слова українсько-англійський, мовно-літературний, м’ясо-молочний, планово-фінансовий (зазвичай від таких слів можна утворити сурядне сполучення (український і англійський, мова й література тощо).

Також із дефісом потрібно писати прикметник військово-транспортний, адже прикметники з першою частиною військово- чи воєнно- пишемо з дефісом.

Медико-генетичний пишемо з дефісом, бо в першій частині прикметника є суфікс -ико. Більшість слів з першою частиною соціально- також потрібно писати з дефісом (соціально-економічний).

Разом пишемо слова, від яких можна утворити підрядне словосполучення, тому кисломолочний (бо кисле молоко).

Агрокультура та аудіофайл пишемо разом, бо частинки аудіо-, агро-, астро-, фото-, біо- тощо пишемо разом. А от слово конференц-зал потрібно писати з дефісом, адже перше слово дає цьому поняттю головну характеристику.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Орфографія. Чергування та злиття приголосних

Завдання перевіряє ваше вміння правильно утворювати іменники, враховуючи чергування приголосних у суфіксах.

Перед суфіксами -ськ(ий), -ств(о) при словотворенні відбуваються такі зміни:

к, ч, ц + -ськ(ий), -ств(о)= -цьк(ий), -цтв(о)

г, ж, з + -ськ(ий), -ств(о)= -зьк(ий), -зтв(о)

х, ш, с + -ськ(ий), -ств(о)= -ськ(ий), -ств(о)

Приголосні т, д не змінюються.

Застосуймо правило до запропонованих слів: гірник – гірництво, парубок – парубоцтво, юнак – юнацтво тощо. 

Суфікса -цтв- не буде в таких словах: лицарство, людство, агентство.

Відповідь – А.

ТЕМА: Орфографія. Подвоєння приголосних у словах іншомовного походження 

Завдання перевіряє ваше вміння розпізнавати вивчені орфограми (подвоєння в іншомовних словах) та пояснювати їх за допомогою правил.

У загальних іншомовних назвах приголосні звичайно не подвоюють: анотація, ілюмінація, апеляція.

Подвоєння зберігається в словах-винятках: мадонна, брутто тощо. Відбувається подвоєння на межі префікса та кореня: імміграція, сюрреалізм.

У багатьох власних назвах подвоєння зберігається: Брюссель, Аполлон.

Також зберігається подвоєння в похідних від власних назв словах: Голландія – голландець.

Традиційно з подвоєнням пишемо імена Геннадій, Стелла.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Орфоепія. Наголос, наголошені й ненаголошені склади

Завдання перевіряє рівень ваших орфоепічних навичок.

У подібних завданнях зовнішнього незалежного оцінювання завжди пропонують поширені слова, у яких часто трапляються помилки в наголошуванні.

Рекомендуємо скористатися спеціальним довідником, де вміщено перелік слів із правильними наголовами.

Серед запропонованих слів неправильно виділено букву на позначення наголошеного голосного у слові піала. Правильний наголос піала.

Відповідь – А.

ТЕМА: Фонетика. Зміни звуків

Це завдання перевіряє ваші знання про зміни звуків у потоці мовлення.

Розглянемо рядок з такими слова: бігти, поріг, злегка.  Виділена  літера в цих словах позначає різні звуки, тому що в словах бігти, поріг – це звук [г], а в слові злегка – це звук [х]. Хоча дзвінкі приголосні перед глухими вимовляємо дзвінко, є кілька винятків, наприклад вогко. Похідні слова теж зберігають це уподібнення до глухого.

У рядку повість, сяйво, свічка виділена літера позначає однакові звуки. У слові свічка літера с передає звук [с′] адже цей приголосний стає м’яким перед наступним пом’якшеним. У слові сяйво теж літера с передає [с′], адже далі – буква я, яка вказує на пом’якшений попередній приголосний та позначає звук  [а]. У слові повість літера с теж передає звук [с′], цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким.

У рядку лічба, почасти, чітко виділена літера означає різні звуки: у слові почасти це звук [ч];  у слові чітко  це [ч’], у слові лічба літера ч передає африкату [дж], адже глухий приголосний перед дзвінким вимовляємо дзвінко.

У рядку кістці, тім’я, житній виділена літера означає різні звуки: у слові кістці звука [т] немає; у слові тім’я – це [т′], бо далі голосний і; у слові житній – це теж звук [т′], цей приголосний стає м’яким перед наступним м’яким.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися у творчості письменників, визначати тематику й художні особливості їхніх творів.

Треба уважно прочитати висловлювання і знайти в ньому так звані маркери, які допоможуть визначити, про якого митця ідеться.

Висловлювання «Письменник стрімко робить блискучу літературну кар’єру, стає всенародним улюбленцем, його гуморески та фейлетони користуються великою популярністю, досягають мільйонних тиражів…» (А) характеризує творчість Остапа Вишні. Він є видатним сатириком і гумористом, який увів у літературу жанр «усмішка», автор численних усмішок, гуморесок, фейлетонів, політичних памфлетів, літературно-мистецьких нарисів, рецензій.

У висловлюванні Г йдеться про Павла Тичину. Його життєвий і творчий шлях припав на складні й трагічні часи в історії України першої половини XX століття. Тичина пройшов непросту дорогу від геніального самобутнього лірика до поета, вимушеного служити тоталітарному режиму. Проте, попри всі суперечності й трагізм долі, він залишив яскравий слід в українській літературі й назавжди увійшов до когорти її класиків. Уже своєю першою збіркою «Сонячні кларнети» Павло Тичина здобув загальне визнання читачів і критики. Унесений у заголовок книжки незвичний образ – символ сонячних кларнетів – якнайкраще відбиває сутність індивідуального стилю молодого Тичини.

«Син Донеччини, задушевний лірик, він був серед тих, хто глибоко відчув красу українського поетичного слова і виявив його нові можливості. Поезія …, довірлива, щира, безманірна, справді була співом душі – душі відкритої, людяної, дивовижно тонкої і ніжної …» – це висловлювання про Володимира Сосюру.

Про Василя Стуса йдеться у висловлюванні Д. Тематика творчості Стуса була багатогранною. Його поезія містить протест проти тоталітарного режиму, оспівує боротьбу за свободу й гідність людини. Він також звертався до вічних тем любові, смерті, мистецтва й природи: «Тих віршів не можна гортати – у них треба входити і повільно обживати, як обживав поет на етапах свої камери – і тоді відкривається унікальна сторінка поезії XX віку – віку відчуження».

Відповідь: 1-А; 2-Г; 3-Б; 4-Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання сюжетів художніх творів.

Сюжет поеми Івана Котляревського «Енеїда» побудовано на античній основі. Письменник перелицьовує на український лад сюжет твору давньоримського класика Вергілія. В античному творі йшлося про мандри троянців. У поемі І. Котляревського автор закладає новий національний зміст: під виглядом троянців постають українські козаки, богів Олімпу – українське панство; усі реалії твору відбивають життя українського суспільства XVIII ст. після зруйнування української «Трої» – Запорозької Січі.

У поемі «Мойсей» Іван Франко використав біблійну легенду про Мойсея, який вивів євреїв з єгипетського рабства.

«Повість минулих літ» належить до оригінальної літератури і є найдавнішою пам’яткою українського письменства. Це літописне зведення, складене в Києві на початку 12 століття.

Кіноповість Олександра Довженка «Зачарована Десна» є автобіографічною, адже розповідає про дитинство письменника, сповнене радощів і смутку, як джерело його духовності й мистецького таланту.

Відповідь: 1-Г; 2-Б; 3-В; 4-А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання літературних героїв й основних теоретико-літературних понять, зокрема жанрів літературних творів.

Тереза, Францішек, Ілля – це персонажі новели Олеся Гончара «Модри Камень».

Тайах, Сев, Богдан – герої роману Юрія Яновського «Майстер корабля».

Іван, Палагна, Юра діють у повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків».

Мокій, Рина, Уля – герої комедії Миколи Куліша «Мина Мазайло».

Відповідь: 1-Д; 2-Г; 3-Б; 4-В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє знання художніх образів літературних творів.

У вірші «Заповіт» Тарас Шевченко закликає український народ звільнитися від кайданів самодержавства, боротися за вільне життя, обстоювати інтереси простого люду. Художні образи твору – степ широкий, лани широкополі, Дніпро, кручі: Як умру, то поховайте / Мене на могилі, / Серед степу широкого, / На Вкраїні милій, / Щоб лани широкополі, / І Дніпро, і кручі / Було видно, було чути, / Як реве ревучий.

«Чари ночі» Олександра Олеся – це шедевр інтимної лірики й один із кращих ліричних творів автора. У ньому влучно передано піднесений, мажорний настрій ліричного героя, який перебуває під впливом почуття кохання. Тут все складає «хвалу життю»:  летюча мить життя, палкі обійми ночі, густі пахощі.

Пригадайте вірш Богдана-Ігоря Антонича «Різдво». Художні образи цього твору подано у варіанті А: Бог на санях, лемки у крисанях, місяць – золотий горіх.

Василь Симоненко в поезії «Лебеді материнства» уславлює материнську любов, яка супроводжуватиме її дитину протягом життя; мати, як і Батьківщина, єдина, неповторна для кожної людини. Мавки чорнобриві, зорі сургучеві, синова колиска – художні образи цього твору.

Відповідь: 1-В; 2-Б; 3-А; 4-Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст.

Завдання перевіряє вміння визначати провідні мотиви поетичних творів.

Згадаймо, що героїв Крут возвеличено у вірші Павла Тичини «Пам’яті тридцяти».

Возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом – це провідний мотив поезії Миколи Вороного «Блакитна Панна». Автор витворює гімн весняній природі, молодості, натхненню, оспівавши весну як блакитну панну.

У вірші «Contra spem spero!» Леся Українка утверджує незламність духу людини й оптимістичним мотивом (утвердження сили духу людини, яка не скорилася життєвим негараздам), і всіма художніми засобами, й експресивним художнім звучанням.

У вірші Івана Франка «Чого являєшся мені у сні» ліричний герой звертається до своєї уявної коханої. Провідним мотивом твору є поетизація кохання – неповторного почуття, навіть якщо воно нерозділене.

Відповідь: 1-Д; 2-В; 3-А; 4-Б.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати ідею літературного твору.

У творі досвідчений Жайворонок каже: «Не той орел, хто літає, а той, хто легко сідає...». Важливо працювати за призначенням: «Не за своє діло не берися, а за своїм – не лінуйся».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в літературних творах.

Провідним художнім засобом твору є алегорія – образ, у якому все зображення має переносне значення, вираження ідеї в предметному образі. Це художній засіб, який найчастіше трапляється в казках, байках і притчах.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

У запропонованому для аналізу творі йдеться про Григорія Сковороду, який вибрав життя мандрівного філософа. Він  був педагогом і поетом, потужно впливав на сучасників і подальші покоління своїми байками, піснями, філософськими творами, а також способом життя, через що його називали «Сократом».

На могилі автора викарбовано напис «Світ ловив мене, та не спіймав».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання авторів літературних творів.

Зверніть увагу, що автором запропонованого для аналізу твору є Григорій Сковорода, який є автором твору «Всякому місту – звичай і права». Ключові слова поезії: звичай, права, Венерин амур, совість, кришталь.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Є ще ліро-епос – проміжний рід літератури, який утворився на межі епосу та лірики Він притаманний художнім творам, у яких органічно поєднано принципи епічного зображення з ліричним вираженням.

Запропонований для аналізу твір є байкою. Байка – різновид ліро-епічного жанру. Коротка, здебільшого віршована оповідь, що має алегоричний зміст і повчальну мету, героями якої виступають тварини, рослини, предмети, інколи люди. 

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння аналізувати поетичні твори, визначати провідні мотиви в них.

Провідним мотивом твору Івана Драча «Балада про пера» є пошуки митцем власного стилю творчості.

Відповідь: А.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Творчість Івана Драча має ознаки  модернізму. У його творчій манері своєрідно поєдналися народна поетична притчевість і реальність сьогодення, фольклор і модерн. Поет збагатив класичні поетичні форми, ускладнив архітектоніку жанру поеми, вдихнув сучасне звучання в такий жанр, як балада.

Класичний сонет у творчості Драча стоїть поряд із віршем, написаним розкутим, асоціативним верлібром. Новаторськи підходить поет до ритмомелодики, тональності, емоційного настрою своїх творів.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять і вміння визначати художні засоби в поезіях.

Провідним художнім засобом четвертої строфи є метафора – це троп, тобто якийсь образ, що заснований на вживанні слів, власне,  у переносному значенні.

Сенс метафори в тому, щоб посилити емоційну виразність мови. Метафора є перенесенням властивостей одного предмета на інший предмет за принципом їхньої певної подібності: син калини; орлині крила; одягнути мить.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє вміння визначати місце й роль письменника в літературному процесі.

Шістдесятники – назва покоління  української національної інтелігенції з яскраво вираженою громадянською позицією, що ввійшло в культуру (мистецтво, літературу тощо) у другій половині 1950-х – період тимчасового послаблення комуністично-більшовицького тоталітаризму та хрущовської «відлиги» й найповніше себе творчо виявило на початку та в середині 1960-х років (звідси й назва).

Шістдесятники були внутрішньою моральною опозицією радянського тоталітарного державного режиму. Іван Драч – видатний поет, один із найяскравіших шістдесятників.

Відповідь: В.

ТЕМА: Аналіз літературного твору.

Завдання перевіряє знання основних теоретико-літературних понять.

За способом зображення життя художні твори поділяють на три літературні роди – лірику, епос і драму. Є ще ліро-епос – проміжний рід літератури, який утворився на межі епосу й лірики. Він притаманний художнім творам, у яких органічно поєднано принципи епічного зображення з ліричним вираженням.

Проаналізуймо запропонований для аналізу твір: уже з назви розуміємо, що це балада. Баладою також є твір «Ой летіла стріла».

Відповідь: А.

ТЕМА: Постмодернізм як літературне явище.

Завдання перевіряє вміння орієнтуватися в основних тенденціях розвитку сучасної літератури.

У літературознавстві період 80–90-х років XX століття називають постмодернізмом, характерними ознаками якого є поєднання й органічне співіснування різних художніх систем, синтез мистецтва й антимистецтва, гра зі словом, образом, чужим текстом, поєднання різнорідних і несумісних елементів, наскрізна іронічність тощо.

Зверніть увагу, що такі ж ознаки постмодерного твору є в уривку з твору «Англійська балада» Юрка Позаяка, поданому у варіанті Б.

Відповідь: Б.

ТЕМА: Література XX ст. Іван Багряний. «Тигролови».

Завдання перевіряє вміння визначати тематику й художні особливості літературних творів.

Назву «Закон тайги» в одному з перекладів німецькою мовою мав пригодницький роман Івана Багряного «Тигролови».

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Ольга Кобилянська. «Valse melancolique».

Завдання перевіряє знання героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, згадайте Софію Дорошенко – головну героїню новели Ольги Кобилянської «Valse melancolique».

Софія – творчо обдарована особистість, лірична й емоційна. Такі деталі, як подерті рукавички або затикання найменших щілин у вікні розкривають у ній нервову, вразливу, чутливу до світу, замкнену особистість. Мистецтво стає засобом саморозкриття, джерелом духовних сил героїні, яка зазнала приниження в житті (через нещасливе кохання).

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Література XX ст. Михайло Коцюбинський. Олександр Довженко.

Завдання перевіряє знання особливостей художніх творів й основних відомостей про творчість їхніх авторів.

Заповнюючи пропуски, зверніть увагу, що імпресіоністичною є новела Михайла Коцюбинського «Intermezzo», а жанр кіноповісті створив в українській літературі Олександр Довженко.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література XX ст. Валер’ян Підмогильний. «Місто».

Виконуючи це завдання, згадайте головного героя урбаністичного роману Валер’яна Підмогильного «Місто». Саме про Степана Радченка сказано: «Він – нова сила, покликана із сіл до творчої праці. Він – один із тих, що повинні стати на зміну гнилизні минулого й сміливо будувати майбутнє».

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Куліш. «Мина Мазайло».

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

Згадаймо комедію Миколи Куліша «Мина Мазайло». У третій дії п'єси є дуже важливий епізод, коли Мина, ніби крізь віки, чує голос своїх предків із Великого Лугу: найстаршого пращура-запорожця, прадіда-чумака, діда-селянина, що «мазав чужії вози, бо свого вже не стало». І всі вони в унісон прославляють своє прізвище, його давнє походження за ремісницькою ознакою: колеса мазали, от і Мазайло-Квачем прозивали. Драматург підкреслює тяглість традиції українського роду, його звитяжність, працьовитість, чесність і благородство навіть у бідності.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Микола Хвильовий. «Я (Романтика)».

Завдання перевіряє ваше знання сюжету літературних творів.

Пригадаймо новелу «Я (Романтика)» Миколи Хвильового. Основною проблемою твору є внутрішнє роздвоєння особистості, людини між гуманізмом та обов’язком. Мрія про «загірну комуну» перетворюється на «дорогу в нікуди», коли герой переступає через людяність і вбиває власну матір.

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література XX ст. Павло Тичина. «О панно Інно…»

Завдання перевіряє вміння аналізувати зміст й образи художнього твору.

Уривок з вірша Ігоря Калинця «Це погляд чий, / сестри чи Ваш … ? / Я пригадав. Той вечір. Ми, / вона і Ви. І я надвоє» перегукується з поезією Павла Тичини «О панно Інно…». Цей вірш  – найвідоміший зразок інтимної лірики П. Тичини.

Провідним мотивом є нестерпна туга за втраченим коханням, поєднана зі світлим спогадом про нього. Тож вірш сповнений краси, ніжності, чистоти. Цьому сприяють й художні засоби, поєднання зорової образності з музичністю: «О, панно Інно, панно Інно! / Я – сам. Вікно. Сніги… / Сестру я Вашу так любив – / Дитинно, злотоцінно. / Любив? – Давно. Цвіли луги…»

Відповідь: Г.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Тарас Шевченко. «Сон» («У всякого своя доля…»).

Завдання перевіряє знання сюжету літературних творів.

У поемі «Сон» («У всякого своя доля…») Тарас Шевченко зображує оповідача, якому сниться, ніби він летить над Україною, далі над Сибіром і згодом потрапляє до Петербурга. У цьому творі автор зображує картини закріпаченої України, сибірської каторги й здеградованої столиці царської Росії.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Карпенко-Карий. «Мартин Боруля».

Завдання перевіряє знання сюжету й історії написання літературних творів.

У трагікомедії Карпенка-Карого «Мартин Боруля» є епізод, коли в наймита Омелька в місті вкрали чоботи, кобеняк і коней.

Пригадайте, що цей твір побудовано на фактах із родинного життя автора. Батько драматурга вирішив довести своє дворянське походження, витративши на це багато часу, коштів і зусиль, але йому було відмовлено через помилку в прізвищі в старих документах.

Відповідь: А.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Мойсей».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте поему Івана Франка «Мойсей». Згадайте позасюжетний елемент твору. Мойсей розповідає народові алегоричну притчу-казку про те, як дерева обирали собі короля.

Жодне з розкішних дерев: ані кедр, ані пальма, ані рожа, ані дуб, ані береза – не погодилися служити для захисту, честі, надії, підмоги інших дерев, лише терен згодився принести себе в жертву деревам, боронити їх, щоб вони буяли до неба.

Відповідь: В.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Панас Мирний. «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»

Завдання перевіряє знання сюжетних ліній художнього твору.

Згадаймо роман Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні?». Темою твору є зображення майже столітньої історії села Піски і, зокрема, долі правдошукача-бунтаря, «пропащої сили» Чіпки Варениченка.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Література кінця XVIII – початку XX ст. Іван Франко. «Захар Беркут».

Завдання перевіряє знання сюжету й героїв літературних творів.

Виконуючи це завдання, пригадайте повість Івана Франка «Захар Беркут». Мирослава – дочка боярина Тугара Вовка. Дівчина не поділяє батькових упереджень і відповідає Максиму взаємністю. Вона зробила свій вибір, всупереч проханню батька, якого перестала поважати через його зраду вітчизни.

Мирослава сміливо стала на захист Тухольщини. Саме про неї йдеться в уривку «Вона була в батька одиначка, а до того ще зараз при народженню втратила матір. Нянька її, стара мужичка, відмалку заправляла її до всякої ручної роботи, а коли підросла, то батько, щоб розважити свою самоту, брав її всюди з собою і, щоб задоволити її палку натуру, привчив її владати рицарською зброєю, зносити всякі невигоди і сміло стояти в небезпеках».

Відповідь: В.

ТЕМА: Давня українська література. «Слово про похід Ігорів».

Завдання перевіряє знання творів давньої української літератури.

«Слово про похід Ігорів» – не лише найвидатніша пам’ятка давньої української літератури, а й зразок героїчного епосу народу. У поемі йдеться про невдалий похід 1185 року князя Ігоря проти половців.

«Золоте слово» має величезне значення в «Слові про похід Ігорів», Святослав звертається до руських князів, щоб закликати до об’єднання в боротьбі проти половців.

Відповідь: А.

ТЕМА: Усна народна творчість.

Завдання перевіряє вміння аналізувати твори усної народної творчості, визначити їхні особливості, мотиви, тематику.

Згадаймо, що думи – це українські фольклорні твори особливої, усталеної композиції, характерною ознакою яких є заспів-заплачка, розповідь із численними відступами й кінцівка-славослів’я.

Відповідь: Д.

ТЕМА: Регіони та країни: особливості економіки Індії.

Завдання скеровано на перевірку розуміння особливостей сучасної структури економіки Індії.

Високорозвинену країну характеризують високі показники ВВП з розрахунку на душу населення й індекс людського розвитку, домінування сфери послуг, а також висока частка високотехнологічних і наукомістких виробництв у структурі ВВП і зайнятості.

Якщо є статистичні показники, які не відповідають таким характеристикам, то вони є обґрунтуванням, чому Індію відносять до групи країн, які розвиваються.

Серед запропонованих відповідей це такі:

варіант 1 – ВВП на одну особу становить 2600 дол. США (якщо цей показник перевищує 10 000 дол. США на одну особу, то країну відносять до групи з високим рівнем доходів, а менше як 2 000 дол. США на одну особу мають країни з низьким рівнем доходів);

варіант 4 – майже 60 % населення працює в первинному секторі (більша частина економічно активного населення Індії зайнята не у сфері послуг, а в сільському й лісовому господарстві);

варіант 5 – 28 % населення живе за межею бідності (Індія – одна з найбільш соціально поляризованих країн світу).

Отже, економіка Індії багатоукладна: новітні досягнення науки й техніки межують з економічною відсталістю і бідністю.

Правильна відповідь: 1; 4; 5.

ТЕМА: Регіони та країни: виробництво та постачання електроенергії.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати напрями оптимізації структури виробництва електроенергії в європейському регіоні.

Аргументами щодо відродження атомної енергетики в європейському регіоні є такі:

• варіант 2 – атомна енергетика забезпечує енергетичну незалежність, оскільки дозволяє подолати залежність від імпортного палива, зокрема російського газу. Для АЕС, на відміну від ТЕС, не потрібні великі обсяги палива. Їх розміщують в районах з великим обсягом споживання електроенергії або зростання попиту на неї.
• варіант 3 – атомні електростанції працюють незалежно від погодних умов, на відміну від сонячних чи вітрових. Це робить атомну енергетику привабливою для забезпечення базового навантаження енергосистеми, особливо в періоди підвищеного попиту й нестабільності інших джерел.
• варіант 5 – сьогодні світ стикається з нагальною потребою зменшити викиди вуглекислого газу, щоб уникнути наслідків глобального потепління. Навіть якщо не вважати атомну енергію повністю нейтральною щодо викидів сполук Карбону, викиди парникових газів мінімальні – і це кліматична ціль багатьох держав.

Правильна відповідь: 2; 3; 5.

ТЕМА: Україна і світове господарство: машинобудування (найбільші країни-виробники літаків).

Завдання скеровано на перевірку вміння розпізнавати характерні риси розвитку й розміщення літакобудування у світі.

Виробництву літаків передує проєктування, конструювання, випробування. Це великі витрати на устаткування, підготовку кваліфікованих інженерів і робітників. Саме тому це виробництво розвивається в нечисленній групі країн (варіант 1).

Лідирують США (варіант 4). Країни Європи об’єднали свої ресурси, щоб витримати конкуренцію (варіант 5). Тобто домінувальна форма суспільної організації виробництва – міжнародна спеціалізація й кооперування. Поступово налагоджують виробництво літаків за ліцензіями інші країни, як-от Бразилія.

Правильна відповідь: 1; 4; 5.

ТЕМА: Україна і світове господарство: третинний сектор економіки.

Завдання скероване на перевірку вміння виявляти приклади джентрифікації в міському просторі.

Джентрифікація – це багатовимірний процес трансформації міського простору й інвестування в оновлення міських кварталів, що став головно глобальною стратегією розвитку міст. Івано-Франківськ не є винятком.

Зазвичай джентрифікація міст пов’язана з реконструкцією старої забудови – ревіталізацією міського простору (варіант 7). Суспільство все гостріше постає перед потребою раціонального використання постпромислових територій, які втратили свою економічну роль.

З’являються нові заклади обслуговування (крамниці, кав’ярні, ресторани, фітнес-центри тощо), тобто розвивається третинний сектор економіки (варіант 3). Це має  значний соціальний ефект для громади.

Трансформація міського простору супроводжується появою нових форм просторової організації виробництва послуг – формується креативний кластер (варіант 6). Промприлад об’єднує бізнес-локації, наукові, освітні й культурні установи, що активно співпрацюють.

Правильна відповідь: 3; 6; 7.

ТЕМА: Населення України та світу: демографічні процеси та віковий склад населення.

Завдання скеровано на перевірку вміння пояснити перебіг демографічних процесів у світі.

Автоматизація виробництва – це заміна ручної роботи на виробничих майданчиках автоматичним обладнанням, механізмами, пристроями та приладами. Виробничі процеси в такому разі здійснюються без участі людини, лише під її контролем. Відмова від трудомістких виробництв характерна для тих країн, де зростає частка літніх людей, як-от у зазначених.

Наслідками старіння населення є зменшення народжуваності й зменшення частки економічно активного населення. У всіх шести країнах спостерігають депопуляцію (зменшення чисельності населення) і збільшення середнього віку населення (варіант 3). Кожне наступне покоління чисельно меншає, тому проблема дефіциту трудових ресурсів (варіант 6) буде існувати для багатьох виробництв. Роботодавці змушені підвищувати заробітні плати, щоб залучити й утримати працівників (варіант 5).

Проблему нестачі трудових ресурсів можна розв'язати через залучення мігрантів. Однак відкрити кордони складніше для країн з унікальною культурою. Рішення – автоматизація, механізація і роботизація виробництв. Японія, зокрема, першою почала розробляти роботів і роботизувати виробничі процеси.

Правильна відповідь: 3; 5; 6.

ТЕМА: Природні умови й ресурси України: природокористування.

Завдання скеровано на перевірку вміння спрогнозувати й упередити прояви негативних фізико-географічних процесів під час господарського освоєння території.

Заплава – це підвищена над річищем річки сходинка, яка періодично затоплюється під час сезонних коливань рівня води. Тому потрібно зважати на особливості водного режиму річки (варіант 6): як річка розливається після танення снігу (повінь), чи трапляються раптові підняття рівня води після затяжних злив (паводок). Оскільки є ризик підтоплення, треба передбачити захист фундаменту.

Критично важливим для запобігання несприятливим фізико-географічним процесам на певній території є аналіз складу гірських порід. Різні породи мають різні властивості, що можуть впливати на міцність, водопроникність, стійкість до зсувів, ерозії тощо (варіант 2).

До того ж на ділянках поблизу річок через сезонні коливання рівня води, низинний рельєф часто спостерігають високий рівень залягання ґрунтових вод. Це потрібно враховувати при виборі типу фундаменту (варіант 5).

Правильна відповідь: 2; 5; 6.

ТЕМА: Способи зображення Землі: топографічна карта, прямокутна (кілометрова) сітка.

Завдання скеровано на перевірку вміння обчислювати відстані за кілометровою сіткою.

Знайдімо на карті горизонтальні лінії кілометрової сітки, проведені паралельно до екватора. Число біля них (координата Х) означає відстань у кілометрах від екватора.

Біля крайніх ліній кілометрової сітки вказані повні значення координат (маємо фрагмент, тож тільки знизу справа бачимо позначення 5744), а біля решти ліній – скорочені значення, тобто лише десятки й одиниці км.

Село Стасове розташоване поблизу лінії сітки 45. Тобто село віддалене від екватора на 5745 км (записуємо повне значення із сотнями й тисячами).

Правильна відповідь: 5745.

ТЕМА: Способи зображення Землі: абсолютна і відносна висота точок на місцевості.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати відносну висоту точки на місцевості за топографічною картою.

Відносна висота показує, на скільки одна точка земної поверхні перевищує іншу. Тобто вона дорівнює різниці абсолютних висот цих точок.

Абсолютна висота – це перевищення точки земної поверхні над рівнем Світового океану. На топографічній карті абсолютну висоту позначено горизонталями й точками з відповідними числовими показниками.

Відшукаймо пагорб Дідух й уріз води в озері Чарівному. Абсолютна висота пагорба Дідух становить 136,5 м, урізу води в озері Чарівному – 101,5 м. Знайдімо відносну висоту через віднімання абсолютних висот: 136,5 – 101,5 = 35 м.

Правильна відповідь: 35.

ТЕМА: Земля на плані й карті. Поняття про азимут.

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати географічний азимут за топографічною картою.

Географічний азимут – це кут, відкладений за годинниковою стрілкою між північним напрямком географічного меридіана й напрямком на заданий об’єкт. Напрямок географічного  меридіана – це бічна сторона рамки аркуша карти. Відлік починають від 0°.

Пригадаймо лінійний умовний знак ґрунтової дороги, знайдімо масштабний (або контурний) умовний знак, яким позначено ялинник (для пошуку також користуємося пояснювальними умовними знаками). Чітко південь – 0° або 360°, але за умовою ґрунтова дорога відхиляється від північного напрямку на 4°. Віднімати чи додавати – маємо зорієнтуватися за картою. Оскільки ґрунтова дорога відхиляється на захід, то ми розуміємо: від 360° треба відняти 4°. Отримуємо азимут 356°.

Правильна відповідь: 356.

ТЕМА: Способи зображення Землі: визначення відстаней між об’єктами на карті

Завдання скеровано на перевірку вміння визначати відстані на місцевості за топографічною картою, використовуючи числовий масштаб.

На фрагменті топографічної карти довжина відрізка дороги від школи в селі Стасове до ялинника становить 3,5 сантиметра. Множимо це число на величину масштабу. Масштаб цієї топографічної карти 1 : 20 000. Тобто  сантиметрові на карті відповідають 200 метрів на місцевості. Обрахуємо цю відстань на місцевості:                   3,5 ∙ 200 м = 700 м.

Правильна відповідь: 700.