ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння аналізувати письмові джерела.

Алгоритм виконання завдання такий:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо маркери – ключові слова і/або словосполучення, що дають змогу впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо маркери, узагальнюємо й вибираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична постать, персоналія.

Маркерами в джерелі є фрагменти «…Договори наші… уклав я з Королем Шведським»,  «тепер ми вважати повинні Шведів за своїх приятелів, союзників, добродіїв і немовби од Бога посланих, щоб увільнити нас від рабства…», «Відомо ж бо, що колись були ми ті, що тепер московці: уряд, первинність і сама назва Русь од нас до них перейшли…» .

Ці маркери чітко вказують на гетьмана Івана Мазепу, який 1708 р. повстав проти московської влади. Але через поразку 1709 р. шведської армії під Полтавою це повстання зазнало поразки.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Завдання скеровано на перевірку знання постаті керівника Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. і вміння розпізнавати пам’ятки культури.

Керівником Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. був гетьман Богдан Хмельницький.

Гетьмана Б. Хмельницького зображено на фото Б. Ця кінна скульптура є частиною пам’ятника, який було встановлено 1888 р. в Києві (автор – скульптор М. Микешин).

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Завдання скеровано на перевірку знання дат історичних подій.

Велике князівство Литовське та Польське королівство 1569 р. було об'єднано в єдину державу Річ Посполиту.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Це завдання перевіряє розуміння учасниками тестування понять і термінів, передбачених програмою.

«Магдебурзьке право» – норма права, за якими міста звільнялися від управління й суду великих землевласників (приватні міста) або
підпорядкування центральній адміністрації (державні міста) і створювали органи місцевого
самоврядування. Магдебурське право виникло в ХІІІ ст. в німецькому місті Магдебурзі.

«Холоп» – назва залежних людей у Київській Русі. Ця назва використовувалася щодо осіб, які перебували в повній залежності від свого
господаря, й уживалася поряд з назвою «челядь».

«Вотчина» – феодальна земельна власність, яку можна було вільно передавати в спадок, продавати, дарувати тощо.

«Ярлик» – писемний документ (грамота), який видавався підлеглим руським князям ханами Золотої Орди на велике або удільне княжіння в період золотоординського панування на Русі.

Як бачимо, правильною відповіддю на це завдання буде варіант «ярлик».

Відповідь – А.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

Подане тестове завдання містить уривок з історичного джерела. Виконуючи подібні завдання, потрібно знайти слова-маркери в уривку. Саме такі слова підкажуть правильну відповідь.

Такими словами-маркерами будуть «устави», «оброки», « погости», «уроки».

Як дізнаємося з уривку, було визначено кількість збору та місця збору данини. Після смерті свого чоловіка, князя Ігоря, який
загинув, збираючи данину в древлянській землі, були здійснені реформи княгині Ольги.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Розгляньмо фото стародавніх історичних пам’яток.

Варіант А – це зразок кераміки трипільської культури.

Варіант Б – Збруцький ідол ІХ ст., знайдений у річці Збруч.

Варіант В – браслет із менандровиим орнаментом Мізинської стоянки.

Варіант Г – золота пектораль, знайдена в скіфському похованні кургану Товста могила.

Усі пам’ятки, зображені на фото, передбачені програмою тетування для візуального розпізнавання.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

У  завданні наведено фото Євгена Коновальця, відомого військового та політичного діяча. Він брав участь у складі Січових стрільців у бою під Маківкою, де потрапив у полон.

У революційному 1917 році заснував Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців, який вважали одним із найбоєздатніших підрозділів Армії УНР.

Після завершення визвольних змагань виїхав в еміграцію. У Празі заснував 1920 року Українську військову організацію, а через дев’ять років у Відні – Організацію українських націоналістів (ОУН), першим головою якої став.

Євгена Коновальця 1938 року було вбито в Роттердамі радянським агентом. Після його смерті в ОУН стався розкол на два крила – мельниківців і бандерівців.

Правильна відповідь: 3, 4, 6.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в 1900–1914 рр.

В умові тестового завдання зазначено «початок XX ст.». Прочитавши варіанти відповідей, можна зробити висновок, що йдеться про період, коли західноукраїнські землі перебували в складі Австро-Угорської імперії.

Національне відродження в цьому регіоні розпочалося ще в 1830-х роках із діяльності «Руської трійці» – представників «покоління будителів». Починаючи з 1848 року, з утворенням Головної руської ради, українці боролися за поділ Галичини на Східну (українську) та Західну (польську), проте австрійська влада відмовлялася виконати цю вимогу.

Певне порозуміння з поляками було започатковане 1890 року через політику «нової ери», однак вона виявилася нетривалою. Вже на початку XX ст. українські студенти висунули вимогу створення окремого українського університету у Львові, але австрійська влада не погодилася на це. У 1901–1902 роках відбулася так звана «сецесія» – українські студенти бойкотували навчання у Львівському університеті й вирішили продовжувати освіту в університетах Відня, Праги, Кракова.

Попри перешкоди, активність українців у цей період сприяла розвитку «Просвіти», розширенню мережі кооперативних організацій, заснуванню спортивно-пожежних товариств і скаутського товариства «Пласт». Важливим здобутком стало й те, що австро-угорський парламент погодився на впровадження загального виборчого права для чоловіків, які досягли 24 років.

Правильна відповідь: 2, 3, 5.

ТЕМИ: Українські землі у складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

Серед варіантів відповідей є події інших періодів, які треба відкинути:

Події XVIII століття:

• створення козацьких літописів;
• заснування Глухівської співочої школи.

Події початку XVII століття:

• заснування Києво-Могилянської колегії (1615 р.);
• відновлення православної ієрархії на чолі з митрополитом Йовом Борецьким (1620 р.).

Залишаються правильні варіанти, які відповідають другій половині XVI ст.:

• Острозька академія (1576 або 1578 р.);
• Пересопницьке Євангеліє (1556–1561 рр.);
• видання Іваном Федоровичем «Апостола» та «Букваря» (1574 р.).

Правильна відповідь: 2, 3, 6​.

ТЕМИ: Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації. Україна в період кризи радянської системи. Відновлення незалежності України.

У наведених уривках із джерел відображено події післявоєнної доби. Після вигнання німецьких військ з території України радянська влада намагалася відновити контроль над суспільством, втрачений у роки Другої світової війни.

З 1946 року в СРСР запроваджено термін «ждановщина», названий за прізвищем радянського ідеолога Андрія Жданова. Відповідно до цієї політики митці, письменники та інтелігенція мали суворо дотримуватися ідеологічної лінії партії. Саме ці процеси відображено у варіанті В.

Після XX з’їзду КПРС (1956 р.) розпочинається період «відлиги», який приніс відносну лібералізацію суспільного життя. У цей час з’являється нове покоління митців та інтелектуалів – Іван Драч, Іван Дзюба, Микола Вінграновський – які відкрито висловлювали свої думки в літературі, публіцистиці та мистецтві. Одним із найважливіших творів цього періоду стала праця Івана Дзюби «Інтернаціоналізм чи русифікація» (1965 р.), яку було надруковано за кордоном і яка стала знаковим документом українського національного руху.

Однак діяльність шістдесятників і дисидентів викликала жорстку реакцію радянської влади. Придушення інакодумства й посилення репресій у 1970-х роках дали підстави називати період «застою» своєрідним «неосталінізмом».

Перебудовні процеси, що розпочалися з приходом до влади Михайла Горбачова, сприяли активізації демократичного руху. У радянській Україні 1989 р. було створено організацію «Народний Рух України за перебудову», до якої входили як колишні дисиденти, так і нові демократичні сили, що ставили за мету відродження української нації.

Відповідь: 1 – В, 2 – А, 3 – Г, 4 – Б.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького  тоталітарного режиму в Україні. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Провідний часопис Галичини, який видавали у Львові до приходу більшовиків, регулярно інформував своїх читачів про події, які були під забороною в радянській Україні. У завданні йдеться про світлини варіантів Б та В.

На першому фрагменті можна прочитати підзаголовок «Українізація», що вказує на 1923 рік – час запровадження політики коренізації в СРСР. На другому – заголовок «Марево нового голоду. Останній рік п’ятирічки. Дніпрельстан», який вказує на початок 1930-х років, коли в Україні розпочалася примусова колективізація і будівництво великих індустріальних об’єктів.

Газетну статтю  про пацифікацію надруковано 1930 року, коли польська влада здійснювала репресивну політику «умиротворення» щодо українського населення Галичини.

Останній фрагмент стосується подій 1939 року на Закарпатті, коли новопроголошена держава – Карпатська Україна – намагалася захистити свої кордони від угорської агресії.

Відповідь: 1 – Б, 2 – А, 3 – В, 4 – Г.

ТЕМИ: Національно-визвольна війна українського народу в середині XVII ст.

Козацька революція під проводом Богдана Хмельницького – так інколи називають період Національно-визвольної війни українського народу середини XVII століття. Хмельницький став першим гетьманом, який залучив кримських татар як союзників, розуміючи, що їхня легка кіннота суттєво допоможе у війні з Річчю Посполитою.

Перший рік війни, 1648-й, був успішним для козацького війська. Перемоги під Жовтими Водами, Корсунем, Пилявцями та похід на Галичину довели силу козацького руху. Однак союзники виявилися ненадійними – через зраду татар козацька армія зазнала поразки під Берестечком (1651 р.).

Після цього гетьман почав шукати нових союзників. Спочатку ним стало Молдавське князівство – задля зміцнення союзу він одружив свого сина Тимоша Хмельницького з дочкою молдавського господаря. Ба більше, Хмельницький виношував плани щодо створення династичної монархії на українських землях. Однак смерть Тимоша під Сучавою (1653 р.) зруйнувала ці надії, а разом із ними й союз із Молдовою.

Наступним військовим союзником козацької держави стала Московія, але вона швидко зрадила домовленості, підписавши з Польщею Віленське перемир'я (1656 р.). Це змусило гетьмана шукати нових партнерів. Тоді він уклав угоду з Трансільванією, і спільний похід у Польщу очолив наказний гетьман Антін Жданович.

Відповідь: 1 – В, 2 – Г, 3 – Б, 4 – А.

ТЕМИ: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні. Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Варіант відповіді  А – це літографія В. Касіяна «Гуцул з квіткою».

Варіант відповіді Б – це картина Т. Яблонської «Хліб», написана в стилі соцреалізму.

Варіант відповіді В – картина К. Білокур «Хата в Богданівці», рідному селі малярки, яка працювала в жанрі наївного мистецтва.

Варіант відповіді Г  – полотно М. Самокиша «Бій Богуна з Чарнецьким під Монастирищем 1653 р.». М. Самокиш –маляр-баталіст, тобто той, хто зображує події війни, військові походи тощо.

Варіант відповіді Г – це триптих Ф. Кричевського «Життя» (картини «Любов», «Сім’я», «Повернення»). У завданні наведено фрагмент «Сім’я».

Відповідь: 1 – Б, 2 – Г, 3 – В, 4 – Д.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918–1921 роки).
З наведених варіантів відповідей можна утворити такі логічні пари:

• проведення в Києві Всеукраїнського хліборобського конгресу ознаменувало прихід до влади гетьмана Павла Скоропадського, якого саме на конгресі 29 квітня 1918 р. проголосили гетьманом;
• оприлюднення Українською Центральною Радою Першого Універсалу створило умови для створення Генерального секретаріату – першого українського уряду, який мав забезпечити виконання положень цього документа;
• збройна боротьба за владу в Києві між більшовиками, прихильниками Тимчасового уряду Росії, й представниками Української Центральної Ради пришвидшила проголошення III Універсалом УЦР Української Народної Республіки;
• ультиматум Ради народних комісарів РСФРР Українській Центральній Раді став інструментом збройної агресії радянської Росії проти України.

Правильна відповідь:  1 – В, 2 – Б, 3 – Д, 4 – А.