ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості знань про основні досягнення розвитку людства в певний період стародавньої історії України й умінь утворювати логічні пари.

Відокремлення скотарства від землеробства (перший великий суспільний поділ праці) відбулося в добу енеоліту.

Поява мистецтва й релігійних уявлень мало місце ще за палеоліту.

Перехід до відтворювальних форм господарювання – це суть процесу неолітичної революції.

Опанування мікролітичної техніки оброблення каменю відбулось в період мезоліту, коли людство винайшло лук і стріли й навчилось виготовляти складані знаряддя праці. Для виготовлення мікролітів переважно використовували кремінь.

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку сформованості хронологічної компетентності, тобто вміння орієнтуватися в історичному часі, установлювати близькі й далекі причиново-наслідкові зв’язки, аналізувати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни й тяглість життя суспільства, утворювати логічні пари.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Маркери в джерелі 1 – «віддав Хмельницький всіх нас у неволю московському цареві», «Сам із військом козацьким присягнув і місто Київ силою під мечовим покаранням до того привів, що присягли всі» – чітко вказують на оцінку, яку дав сучасник подій Переяславської ради 1654 року.

Маркери в джерелі 2 – «Наш підданий гетьман Богдан Хмельницький, майже поєднавши свої війська з угорцем Ракочієм», «послав до Польської держави наказного гетьмана Антіна Ждановича, і Богуна… для спустошення» – однозначно вказують на події 1657 р., коли відбувся спільний похід проти Польщі шведсько-трансільвансько-козацьких військ.

Маркери в джерелі 3 – «Збараж», «На ранок знову розгорілася битва біля польського табору та біля Зборова» – чітко вказують на події битви, що розгорілася 1649 р. біля Зборова – Збаража.

Маркери в джерелі 4 – «Корсунь», «пани гетьмани [Микола Потоцький, Мартин Калиновський] і багато старшин взяті в татарський полон» – однозначно вказують на 1648 р., коли відбулася переможна для козаків і татар битва під Корсунем.

Правильна відповідь – 1Г 2Д 3Б 4А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у ХІХ столітті.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних віх біографій історичних постатей, а також умінь утворювати логічні пари.

Маркіян Шашкевич – натхненник й ідейний лідер «Руської трійці».

Іван Могильницький – організатор освітнього Товариства галицьких греко-католицьких священиків, що діяло в Перемишлі.

Юліан Бачинський – один із лідерів радикального руху в Галичині, автор брошури «Ukraina Irredenta», у якій уперше сформульовано мету боротьби – створення незалежної держави.

Михайло Грушевський – автор фундаментальної десятитомної праці з історії України.

Правильні відповіді – 1А 2В 3Б 4Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знань основних подій, пов’язаних із християнізацією Русі й уміння встановлювати правильну хронологічну послідовність подій.

Із правлінням Володимира Великого пов’язано впровадження християнства, а з правлінням Ярослава Мудрого – його укріплення. Відповідно першою є подія, пов’язана зі спробою Володимира реформувати язичництво, наступною – із будівництвом першого кам’яного храму. За Ярослава Мудрого завершено будівництво Софійського собору й перша спроба княжої влади підпорядкувати церкву собі – призначення Іларіона митрополитом Київським.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3А 4Г.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій другої половини XVIII ст., які призвели до ліквідації козацького устрою на українських землях.

Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України відбулося 1783 року.

Гетьманство остаточно ліквідовано 1764 року.

Скасування козацького устрою на Слобожанщині припало на1760-ті роки. Знання цієї події логічно випливає з наведених у завданні процесів. Козацькій устрій ліквідовано до процесу закріпачення і після початку ліквідації решток автономних прав українців. У 1765 р. видано царський маніфест про ліквідацію слобідських козацьких полків.

Остаточна ліквідація Запорозької Січі відбулася 1775 року.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вміння здобувати інформацію з текстового історичного джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. З’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо).
2. Виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування.
3. Аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – події, пов’язані з правлінням київського князя Святослава Ігоревича.

Маркери в джерелі 1 – «посилає до імператора просити миру», «[русичі] повинні віддати [візантійцям] Доростол» – чітко вказують на другий Балканський похід Святослава й вирішальну битву під Доростолом 970 року. Тож це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 2 – «вже не хочу мститися», «Дайте мені від кожного двору по три голуби і по три горобці» – чітко вказують на події, пов’язані з придушенням княгинею Ольгою повстання древлян 945 року. Відповідно це джерело не задовольняє умову завдання.

Маркери в джерелі 3 – «Хозари вийшли супроти нього з каганом», «одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв» – чітко вказують на переможний похід Святослава проти Хозарського каганату в 964–966 роках. Тобто це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 4 – «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю…» – чітко вказують на процес утвердження при владі в Києві Ярослава Мудрого. Тож це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 5 – «Тепер поручаю я, – замість себе, – стіл свій, Київ, найстаршому синові… Ізяславу… А Святославу даю Чернігів, а Всеволоду – Переяслав» – чітко вказують на умови заповіту Ярослава Мудрого своїм дітям і визначення ним системи престолонаслідування. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 6 – «Прийшов [князь] у Переяславець», «І пішов до Царграда, розоряючи міста…» – однозначно вказують на другий Дунайський похід князя Святослава. Тож це джерело відповідає умові завдання.

Маркери в джерелі 7 – «Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть», «ледве одолів він печенігів під вечір» – чітко вказують на перемогу Ярослава Мудрого над печенігами 1036 року. Тобто це джерело не відповідає умові завдання.

Правильна відповідь – 1 3 6.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень Гадяцьких пунктів, укладених між представниками Української козацької держави, на чолі якої тоді перебував Іван Виговський, і представниками Речі Посполитої.

Згідно угоди Велике князівство Руське включало в себе землі Київського, Брацлавського й Чернігівського воєводств.

Правильна відповідь – 3 6 7.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вмінь аналізу візуальних, письмових джерел.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи влади Російської імперії початку ХХ ст..

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Переселення за Урал», «1909 р.» «Довідкова книжка для ходаків і переселенців» – чітко вказують на заходи земельної реформи                 П. Столипіна, які реалізовувалися в 1906–1916 рр..

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австро-Угорської імперії у 1900–1914 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості знань про соціальну структуру українського суспільства на західноукраїнських землях.

Перепис населення в Австро-Угорщині 1910 р. свідчить, що селяни становили 75–85% населення в залежності від регіону. Західноукраїнські землі на початок ХХ ст. були найменш індустріалізованими землями Європи.

Відповідь – А.