ТЕМА: Київська Держава

Завдання покликано перевірити знання абітурієнтів про основні напрямки зовнішньої політики великих київських князів і розташування земель, що входили до складу Київської держави (просторова компетентність).

Червенські міста – це група міст та укріплених замків X–XIII ст. на лівобережжі Західного Бугу. Наприкінці Х ст. під час двох походів вони були відвойовані князем Володимиром Великим у поляків («ляхів»). У 1018 р. князь Святополк передав їх під владу польського короля Болеслава І Хороброго. У 1031 р. під владу Русі їх повернули брати Ярослав Мудрий і Мстислав. До середини ХІV ст. вони перебували під владою Волинських князів і правителів Галицько-Волинської держави. Згодом були захоплені Польщею.

Відповідь – В.

ТЕМА: Київська Держава

Ключове в джерелі словосполучення-маркер – «переміг Ярослав… Розбіглися печеніги» вказує на 1036 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України

Зображена на фото монета ілюструє господарське життя мешканців грецьких міст-держав Північного Причорномор’я. Такі монети, з колосом пшениці написами грецькою мовою, свідчать про розвинені торговельні відносини грецьких колоністів з місцевим населенням, зокрема скіфами.

Грецькі міста-держави, розташовані на узбережжі Чорного моря (наприклад, Ольвія, Херсонес), були центрами торгівлі. Господарська діяльність держав була тісно пов’язана з землеробством, особливо з вирощуванням та експортом зернових культур.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Стародавня історія України

Завдання передбачає перевірку сформованості уявлень про джерельну базу досліджень кам’яного віку.

Більшість джерел тієї доби, що створюють картину господарського життя, віднайдена археологами. При археологічних дослідженнях вчені отримують речові пам’ятки. До того ж за кам’яної доби ще не існувало писемності, відповідно, писемні джерела відсутні.

Усні джерела за мільйони і сотні тисяч років, якщо і дійшли до нас, то у вкрай спотвореному вигляді і не створюють картини господарського життя.

Етнографічні джерела виконують допоміжну роль у реконструкції господарського життя людей кам’яного віку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, за портретними рисами можна визначити, що на фото зображено Першого секретаря ЦК КПРС Микиту Хрущова. Зображення його з качаном кукурудзи є додатковою підказкою для відповіді.

Наступний етап у виконанні завдання передбачає зіставлення наведених фактів з біографій з основними віхами діяльності М. Хрущова. За часів перебування його при владі в СРСР колгоспникам було надано право на пенсію, проведено масштабне індустріальне житлове будівництво, створено раднаргоспи (територіальні органи управління).

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.)

Завдання передбачає перевірку вміння визначати основні риси більшовицької політики в роки непу (1921–1929 рр.).

Із запропонованих варіантів відповіді політиці непу відповідають: дозвіл на використання найманої робочої сили; розвиток мережі сільськогосподарських кооперативів і споживчих товариств; звільнення від сплати податків господарств незаможних селян.

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1929 рр.).

Західна Україна в 1921–1939 рр.

Україна під час Другої світової війни (1939-1945 рр.)

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, які відображені в історичних джерелах.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – події 1920-1940-х рр. на українських землях, які відображені на перших шпальтах газет.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери вказують на рік виходу вказаної газети.

Варіант відповіді «А». Словосполучення-маркери газета «Діло», «пацифікація» вказують на події на західноукраїнських землях у 1930 р., коли польська влада намагалась репресивними заходами придушити український національно-визвольний рух в Галичині.

Варіант відповіді «Б». словосполучення-маркери: «Держтеатр «Березіль», «Лесь Курбас», «трагедія "Жакерія"» дає змогу визначити, що йдеться про 1920-ті рр. У 1922–1926 рр. театр працював у Києві, з 1926 по 1933 рр. базувався в Харкові. Постановка трагедії «Жакерія» відбулась у 1925 р.

Варіант відповіді «В». Словосполучення-маркер «Автономію Карпатської України ухвалено» вказує, що в статті йдеться про події 22 листопада 1938 р., коли уряд Чехословаччини ухвалив закон про автономію Карпатської України.

Варіант відповіді «Г». Словосполучення-маркер «Створення Української Головної Визвольної Ради» вказує на 1944 р. Установчі збори УГВР (орган політичного керівництва українським визвольним рухом) відбулися в липні 1944 р. Президентом УГВР був Кирило Осьмак.

Відповідь: БАВГ.

ТЕМА: Українська революція. Україна в боротьбі за збереження державної незалежності (1918-1921 рр).

Завдання спрямоване на перевірку вмінь встановлення послідовності подій, сформованості вміння визначати історичні події, персоналії на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова або словосполучення (так звані маркери), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – послідовність подій.

Ключові в джерелі «А» словосполучення-маркери – «У Петрограді зчинилися криваві події», «Частина людності Петрограда за керівництва більшовиків повстала озброєно проти Тимчасового правительства», «хоче накинути свою волю всій Російській республіці» – вказують на жовтневий (листопадовий) 1917 р. більшовицький переворот.

Ключові в джерелі «Б» словосполучення-маркери – «На час до вирішення справи… Установчими Зборами», «вищим органом Тимчасового уряду є Генеральний Секретаріат, котрого призначає …уряд по пропозиціям Центральної Ради» – вказують на зміст «Тимчасової інструкції…», яку ухвалив Тимчасовий уряд щодо діяльності Генерального Секретаріату (серпень 1917 р.)..

Ключові в джерелі «В» словосполучення-маркери – «Неможливо одночасно визнавати право на самовизначення й водночас робити грубий замах на це право», «Рада Народних Комісарів Великоросії», «Народної Української Республіки» – дають змогу визначити, що уривок є відповіддю УЦР на ультиматум Раднаркому Росії (грудень 1917 р.).

Ключове в джерелі «Г» словосполучення-маркер – «ми рішуче ставимось проти замірів самовільного здійснення автономії України до Всеросійського Учредительного Зібрання», указує на зміст ІІ Універсал УЦР (липень 1917 р.).

Відповідь: ГБАВ.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965-1985 рр.)

Завдання передбачає перевірку знань основних фактів біографії діячів української культури і громадських діячів (дисидентів) другої половини ХХ ст.

Василь Симоненко був автором збірки «Лебеді материнства», «Земне тяжіння», «самвидавської» сатири «Некролог кукурудзяному качанові», «Злодій», «Суд».

Микола Руденко – автор поезії «Всесвіт у тобі», «Оновлення», один із засновників і керівників Української Гельсінської групи.

Василь Стус автор збірок «Круговерть», «Зимове дерево», «Веселий цвинтар», член Української Гельсінської групи.

В'ячеслав Чорновіл автор «самвидавської» збірки «Лихо з розуму», журналу «Український вісник», член Української Гельсінської групи.

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–В, 4–Б.