ТЕМА: Україна в перші повоєнні роки.

На зображеній картосхемі визначено кордони України. Територію на заході виділено червоним кольором. Отже, каральну операцію проводили в межах радянської республіки.

Операція «Вісла» – це депортація українців за річку Вісла, у північні та західні частини Польщі.

За картосхемою можна визначити адміністративні одиниці Тернопільської, Львівської, Волинської, Рівненської, Івано-Франківської та Чернівецьких областей.

На території цих областей (окрім Закарпатської) 1947 року було проведено операцію «Захід» – депортацію українського населення до Казахстану й віддалених районів Сибіру.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Похідні групи, створення яких зініціювали мельниківці (ОУНм), а згодом і бандерівці (ОУНб) діяли в центральних, східних і південних районах України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного, громадського та культурного життя на окупованих нацистською Німеччиною територіях.

Натомість рейкова війна здебільшого стосується діяльності радянського руху опору. До цього ж руху  належить, так званий Карпатський рейд від Путивля до Карпат під командуванням керівника радянського партизанського загону Семена Ковпака.

Чорносвитники – це умовна назва піхотних підрозділів червоної армії, які було сформовано із цивільного населення окупованих територій після звільнення їх. В бій чорносвитників  кидали непідготовленими, без належної амуніції та зброї, наймасовіше використовували в 1943–1944 рр.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в міжвоєнний період.

Тестове завдання містить уривок з історичного джерела, що містить слова-маркери – підказки.

У наведеному уривку таких підказок є дві – географічна й історична. Якщо пригадати місце на мапі територій Волині й Полісся відносно Румунії, Угорщини й Чехословаччини, можна дійти висновку, що ці варанти відповіді неправильні. 

Історична підказка, це слово-маркер осаджено, тобто йдеться про так званих осадників, колишніх військових, яких польська влада намагалась переселити до Східної Галичини, тобто сполячити місцеве населення і збільшити кількість поляків у регіоні.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Діяльність профспілок в СРСР повністю залежала від лінії Комуністичної партії, окрім того, профспілки того часу створювали здебільшого на фабриках і заводах.

Радгоспи, або ж радянські господарства, відрізнялись від колгоспів тим, що в них існувала фіксована заробітна плата. Натомість в колгоспах працювали за трудодні.

Машинно-тракторні станції (МТС) створювали з метою забезпечити колгоспи  технікою.

«Чорна дошка» була засобом репресивного, колективного покарання. Радянська влада вносила на так звані чорні дошки цілі райони, населені пункти, колгоспи, що означало блокування їх спецзагонами та військами, заборону виїзду населення за межі цих територій та вилучення всіх харчів.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Підписуючи Варшавську угоду, С. Петлюра мав на меті знайти союзника у війні з більшовиками, разом з поляками протистояти Червоній армії та намагався зберегти українську державність.

Поляки натомість визнавали Директорію УНР верховною владою та відмовлялись від своїх прав на Правобережну Україну.

Кордон між двома державами мав проходити вздовж р. Збруч, а це означало, що територія колишньої ЗУНР переходить до Другої Речі Посполитої, з чим не могли погодитися громадські та політичні кола Східної Галичини.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розгортання Української революції. Боротьба за відновлення державності.

Неспроможність Української Центральної Ради (УЦР) налагодити систему державного управління була ключовою причиною її падіння. А саме:

1) відсутність сильної влади та адміністративного апарату

• УЦР видавала багато декларативних законів, але не мала достатніх механізмів для реалізації їх.
• Брак досвідчених чиновників та управлінців, які могли б запроваджувати реформи.
• Не було чіткої системи місцевої влади – багато рішень саботувалися на місцях.

2) слабка армія та нездатність забезпечити оборону

• Центральна Рада не змогла створити регулярної української армії.
• Під час більшовицького наступу в січні 1918 року Київ опинився без належного захисту.
• Покладалася на добровольчі формування, які були розрізненими та неорганізованими.

3) Економічні труднощі

• Нестача продовольства й економічний хаос.
• Неможливість ефективного контролю над податками й фінансами.
• Невдоволення селян, які очікували швидкого розподілення землі, а не довгих обговорень реформи.

4) Втрата підтримки серед союзників

• За Брест-Литовським миром УЦР зобов’язувалася постачати продовольство Німеччині та Австро-Угорщині.
• Через слабку адміністрацію Центральна Рада не змогла виконати ці зобов’язання.
• Унаслідок цього німці й австрійці підтримали державний переворот на користь гетьмана Павла Скоропадського (29 квітня 1918 року).

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни.

Уважно розглянувши світлину, можна побачити рік та місце видання. Це місто Відень, 5 жовтня 1914 р.

Отже, на той час розпочалася Перша світова війна, територію Східної Галичини окупували російські війська. Саме в столиці краю, політичні емігранти з підросійської України утворили «Союз визволення України». Та з огляду на окупацію виїхали до Відня.

Серед діячів, чиї імена наведено у варіантах відповіді, тоді залишив Російську імперію Д. Донцов, який згодом відіграє свою роль в обґрунтуванні теорії «інтегрального націоналізму».

Правильна відповідь –​ В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

В уривку йдеться про діяльність Братства тарасівців – першої ідеологічно оформленої української націоналістичної організації, створеної 1891 року.

Ключові ознаки (маркери), що вказують на Братство тарасівців:

• рішучий розрив з українофілами – тарасівці критикували помірковану позицію старшого покоління українських діячів, які прагнули компромісу з владою;
• прагнення до створення незалежної української культури та політики – вони виступали за самостійний розвиток України, а не лише культурницьку діяльність;
• використання тільки української мови й активна агітація – їхня діяльність мала революційний характер;
• просвітницька робота – члени братства зобов’язувалися навчати грамоти інших українців.

Братство тарасівців відіграло важливу роль у формуванні українського національного руху, ставши предтечею майбутніх політичних організацій початку XX століття.

Інші варіанти відповіді є неправильними:

• Головна руська рада – структура, яку створено 1848 р. на теренах Галичини.
• Революційна українська партія ставила політичні цілі, і меншою мірою прагнула «творити українську культуру».
• Товариство українських поступовців було створено 1908 р. після заборони царським урядом політичних партій.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Предмети, зображені на фото, є частиною музейної експозиції, присвяченої Борису Грінченку та його внеску в українську мову та літературу.

На фото зображено «Словарь української мови», укладений Борисом Грінченком з дружиною Марією Загірною наприкінці XIX – на початку XX століття. Поверх словника – світлина його автора. Це одна з перших фундаментальних праць з української лексикографії, що систематизувала та утвердила українську мову в науковому й освітньому просторі.

Цей словник став основою для подальшого розвитку української літературної мови, особливо в умовах русифікаційної політики Російської імперії. Він мав велике значення для національного відродження України.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII ст.  – першій половині ХІХ ст.

Передумови для описаних в уривку змін в українському русі створила «Весна народів» 1848 року – революційні події в Європі, що вплинули на Австрійську імперію, зокрема на Галичину.

Унаслідок революції в Австрійській імперії:

• було скасоване кріпацтво, що покращило становище селян;
• українці Галичини активізували культурно-просвітницьку й політичну діяльність;
• було засновано Головну руську раду – першу українську політичну організацію в Галичині.

Це сприяло розвитку української преси, освіти та національного руху.

В уривку звертаємо увагу на слова-маркери: перша українська газета, Галицько-руська матиця, Галицька Україна. Вони свідчать, що події розгортались в Галичині. Саме там 1848 р. було започатковано видання першої української газети «Зоря Галицька».

А виступ декабристів, польське повстання і діяльність Кирило-Мефодіївського братства відбувалися на українських землях Російської імперії. Натомість Галичина була частиною австрійської імперії, яка сповна відчула подих «Весни народів».

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

У програмі ЗНО з історії України міститься перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, які треба розпізнавати.

Серед них Палац К. Розумовського в Батурині, архітектора Ч. Камерона (світлина ліворуч) та Троїцький собор в Самарі (зросійщена колоніальна назва Новомосковськ), майстра Я. Погрібняка (світлина праворуч). Ця інформація дає змогу відкинути варіанти – В та Г.

Палаці у Батурині збудовано в класичному стилі, натомість Троїцький храм є найбільшою в Україні дерев’яною церквою, витвір Слобожанської школи народної архітектури, тому варіант відповіді А неправильний.

 Методом виключення визначаємо правильну відповідь Б. Отже, обидві споруди пов’язані з козацькою старшиною і культурною спадщиною Гетьманщини, демонструючи її велич та архітектурні традиції.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Після ліквідації Української козацької держави (Гетьманщини) в другій половині XVIII століття переважна частина козацької старшини інтегрувалася в імперську систему Російської держави.

Значна частина козацької старшини отримала дворянство й перейшла на службу Російській імперії, зайнявши офіцерські посади в армії, зокрема в регулярних полках.

Деякі представники старшини стали чиновниками в губернському правлінні. Багато хто отримав маєтки та зміцнив свої позиції як поміщики.

Деякі старшинські роди зберегли свій вплив у формі земельної аристократії. Наприклад, родини Розумовських, Полуботків, Скоропадських, Апостолів стали впливовими дворянами. Дехто не прийняв російського підданства й виїхав на територію Османської імперії або Польщі.

Запорозькі козаки, після зруйнування Січі, заснували Задунайську Січ або переселилися на Кубань (Кубанські козаки).

Тобто більшість козацької старшини інтегрувалася в російську імперську систему, ставши частиною дворянства, але частина продовжила традицію козацької незалежності за межами України.

Розв’язати це завдання допоможуть слова Т. Шевченка з поеми «Сон»: «це той перший, що розпинав нашу Україну //     А вторая доконала вдову сиротину…». Ідеться про діяльність Петра I, його жорсткі репресії щодо козаків, а також дії імператриці Катерини II. Вона, ліквідувавши гетьманство, знищивши Запорозьку Січ, 1785 р. видала «Жаловану грамоту дворянству». Дія грамоти була поширена і на українську козацьку старшину, що, на думку уряду імператриці, мало сприяти інтеграції імперського «прикордоння».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Гетьман Петро Дорошенко (1665–1676) покладався на допомогу Османської імперії в боротьбі за збереження єдності України.

Причини цього:

• Україна була розділена між Московією та Річчю Посполитою (Андрусівське перемир’я 1667 року формально закріпило цей поділ);
• козаки були розколоті: на Лівобережній Україні гетьманував Іван Брюховецький (промосковський курс), а на Правобережжі – Дорошенко;
• Москва та Польща не визнавали незалежності Гетьманщини, тому Дорошенко шукав сильного союзника.

Тож 1669 р. Дорошенко офіційно визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. А 1672 р. розпочалася польсько-турецька війна, у якій татари й турецькі війська підтримали козаків. Після Бучацького мирного договору (1672 р.) Польща втратила частину Поділля, яке перейшло під владу Османської імперії.

Унаслідок союзу з Османами Дорошенко зміг тимчасово зберегти автономію Правобережної України. Проте турецьке втручання призвело до руйнівних набігів татар і невдоволення серед козаків. А 1676 р., після наступу московських військ і тиску з боку лівобережного гетьмана Івана Самойловича, Дорошенко склав булаву.

Отже, гетьман Петро Дорошенко у своїй боротьбі за єдність України спирався на Османську імперію, але цей союз не дав бажаного результату, а навпаки – поглибив розкол і призвів до ще більшого ослаблення українських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Описаний уривок стосується Віленського перемир’я, укладеного 3 листопада 1656 року між Московським царством і Річчю Посполитою під час війни за Україну в середині XVII століття.

Основні положення угоди:

• припинення воєнних дій між Московією та Польщею, які тривали в рамках московсько-польської війни (1654–1667);
• спільні дії проти Швеції, яка тоді воювала з Річчю Посполитою у «Потопі» (шведському вторгненні);
• пропонова обрати московського царя Олексія Михайловича королем Речі Посполитої після смерті Яна II Казимира;
• обмеження території Гетьманщини до меж Київського воєводства, що відповідало умовам Білоцерківського договору 1651 року.

Московське царство тимчасово змінило свої пріоритети і замість війни з Польщею зосередилося на боротьбі зі Швецією. Для Богдана Хмельницького та Гетьманщини це було ударом, адже Москва фактично відмовилася від підтримки козацької України в боротьбі проти Польщі. Це спричинило пошук нових союзників гетьманом, що привело до українсько-шведських переговорів і навіть звернення до Трансильванії.

Отже, в уривку описано Віленське перемир’я 1656 року, яке стало одним із переломних моментів у добу Хмельниччини.

Правильна відповідь: Г.