ТЕМА: Україна в Першій світовій війні.

По суті нас питають, які плани мала Російська імперія напередодні подій Першої світової війни.

Для Російської імперії надважливим було захоплення територій Східної Галичини, яку вважали «гніздом мазепинства». Адже саме зі Східної Галичини, особливо після Емського указу, на українські землі Російської імперії поширювалась українська книжка.

Саме до українців Східної Галичини приїжджали громадські діячі Наддніпрянщини і вели тут свою діяльність, за можливості поширюючи її на решту українських земель. Отже, саме тому початок воєнних дій російської армії був спрямований на Східну Галичину. У 1914 р. відбувається Галицька битва, після якої були окуповані Східна Галичина й Північна Буковина.

Відповідь – В.

ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австро-Угорської імперії в 1900–1914 рр.

Завдання містить уривок з польської газети, де йдеться про те, що жінки намагаються домогтися права голосу на рівні з чоловіками. Це власне і є словами-маркерами, котрі мали б підказати нам, на що варто звернути увагу. До того ж зазначено, що чоловіки таке право отримали.

Завдання також перевіряє знання дат. Зокрема, Програма зовнішнього незалежного оцінювання передбачає дату 1907 р. – запровадження в Австро-Угорській імперії загального виборчого права для чоловіків.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900 – 1914 рр.

Наприкінці ХІХ ст. почалася світова економічна криза, що охопила українські землі в 1900–1903 рр. Як відомо, в умовах кризи, чи це початок ХХ ст. чи сьогодення, найважче виживати дрібним підприємствам. Саме тому світова криза супроводжується поглинанням слабших підприємств сильнішими, зменшенням дрібних фабрик та заводів. Це явище було характерним для всіх країн і одержало назву «концентрація виробництва». Саме в цей той час на українських землях формують такий вид монополій, як синдикати.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст. Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Військово-дипломатичними методами намагалися протистояти ліквідації автономних прав Гетьманщини такі діячі:

• 1. Іван Мазепа: уклав військово-політичний союз зі шведським королем Карлом XII у 1708 році з метою визволення України з-під московської влади та збереження її автономного статусу.

• 6. Пилип Орлик: автор першої української конституції 1710 року; перебуваючи в еміграції, десятиліттями вів активну дипломатичну роботу з європейськими монархами для створення антиросійської коаліції та відновлення незалежності України.

• 7. Кость Гордієнко: кошовий отаман Запорозької Січі, який, попри особисті незгоди з Мазепою, підтримав його виступ проти Петра I та приєднався до шведської коаліції заради захисту козацьких вольностей.

Відповідь: 1, 6, 7.

ТЕМА: Київська держава

Проаналізувавши надану картосхему, можна дійти висновку, що вона дозволяє:

1. Визначити межі Київської держави (Русі-України) в середині X ст. Жирною лінією показані кордони держави, які були сформовані до походів Святослава.

3. Визначити межі проживання кочовиків, які становили найбільшу загрозу для східних слов’ян у VIII–Х ст. На карті чітко позначено територію Хозарського каганату, який був головним суперником і загрозою для Русі.

5. Указати напрямки походів київських князів Олега та Ігоря. Стрілки, що ведуть до Константинополя та інших міст Причорномор'я, символізують походи Олега та Ігоря на Візантію.

Відповідь: 1, 3, 5.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст. Українські землі в другій половині ХVІІІ СТ.

Послідовність подій, описаних в уривках з історичних джерел:

• А – Створення Першої Малоросійської колегії (1722 р.): Текст згадує гетьмана Івана Скоропадського та запровадження колегії в Глухові для «управління малоросійським народом». Це відбулося за наказом Петра I.

• Б – Промова Івана Мазепи до козаків перед укладенням союзу зі Швецією (1708 р.): Гетьман закликає вважати шведів «приятелями та союзниками» заради звільнення від рабства.

• В – Створення Другої Малоросійської колегії (1764 р.): Уривок описує звільнення Кирила Розумовського та наказ Катерини II утворити нову колегію.

• Г – Ухвалення Конституції Пилипа Орлика (1710 р.): Йдеться про «право, яке має бути збережено» та роль генеральної старшини як «перших радників» при гетьмані.

Відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Пояснення:

В. Роман Мстиславич об'єднав Галицьке та Волинське князівства у 1199 році. Його правління було першим етапом історії об'єднаної держави.

А. Після періоду міжусобиць (1205–1238 рр.), його син Данило Галицький відновив і зміцнив єдність держави, ставши королем у 1253 році.

Б. Після сина Данила (Лев I) правив його онук Юрій I Львович, який прийняв титул короля Русі.

Г. Після короткого правління синів Юрія I, останнім правителем, який згадується в переліку, був Юрій II Болеслав (з польської династії П'ястів), який помер у 1340 році, що стало початком боротьби за спадщину Галицько-Волинської держави.

Відповідь: ВАБГ.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ СТ. Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст.

Виданням часопису «Громада» (1878–1880, 1882 роки) за доручення Київської громади опікувався за кордоном Михайло Драгоманов.

Видавцем часопису «Основа» у 1861–1862 рр. займався Пантелеймон Куліш.

Автором «Кобзаря» є Тарас Шевченко, а «Енеїди» – Іван Котляревський.

Відповідь: 1–Б. 2–А, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

• 1-В (Союз із Кримським ханством): Козацьке військо мало сильнішу піхоту, але слабшу кінноту. На початку війни (1648–1649 рр.) Хмельницький уклав союз із Кримським ханством, щоб використовувати татарську кінноту (переважно Тугай-бея) для ефективної боротьби з польською кавалерією.

• 2-А (Молдавські походи): Метою Молдавських походів (1650, 1652, 1653 рр.) було не завоювання, а примус господаря Молдови Василя Лупула до укладення династичного шлюбу між сином Хмельницького, Тимошем, та донькою господаря, Розандою. Це мало забезпечити Хмельницькому європейську легітимізацію та започаткувати власну князівську династію.

• 3-Б (Союз із Трансільванією та Швецією): Укладення Віленського перемир'я 1656 р. між Московією та Річчю Посполитою було сприйнято Хмельницьким як зрада. У відповідь він уклав Раднотський договір (грудень 1656 р.) зі Швецією та Трансільванією, що було прямим пошуком нових союзників для продовження антипольської боротьби.

• 4-Д (Зборівський договір): Зборівський договір 1649 р., укладений після перемоги під Зборовом, був першою спробою компромісу з польським королем, що забезпечив Гетьманщині автономію (у межах трьох воєводств) та офіційне визнання (легітимізацію).

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Б, 4–Д.