ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

У програмі ЗНО з історії України міститься перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, які треба розпізнавати.

Серед них Палац К. Розумовського в Батурині, архітектора Ч. Камерона (світлина ліворуч) та Троїцький собор в Самарі (зросійщена колоніальна назва Новомосковськ), майстра Я. Погрібняка (світлина праворуч). Ця інформація дає змогу відкинути варіанти – В та Г.

Палаці у Батурині збудовано в класичному стилі, натомість Троїцький храм є найбільшою в Україні дерев’яною церквою, витвір Слобожанської школи народної архітектури, тому варіант відповіді А неправильний.

 Методом виключення визначаємо правильну відповідь Б. Отже, обидві споруди пов’язані з козацькою старшиною і культурною спадщиною Гетьманщини, демонструючи її велич та архітектурні традиції.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст.

Після ліквідації Української козацької держави (Гетьманщини) в другій половині XVIII століття переважна частина козацької старшини інтегрувалася в імперську систему Російської держави.

Значна частина козацької старшини отримала дворянство й перейшла на службу Російській імперії, зайнявши офіцерські посади в армії, зокрема в регулярних полках.

Деякі представники старшини стали чиновниками в губернському правлінні. Багато хто отримав маєтки та зміцнив свої позиції як поміщики.

Деякі старшинські роди зберегли свій вплив у формі земельної аристократії. Наприклад, родини Розумовських, Полуботків, Скоропадських, Апостолів стали впливовими дворянами. Дехто не прийняв російського підданства й виїхав на територію Османської імперії або Польщі.

Запорозькі козаки, після зруйнування Січі, заснували Задунайську Січ або переселилися на Кубань (Кубанські козаки).

Тобто більшість козацької старшини інтегрувалася в російську імперську систему, ставши частиною дворянства, але частина продовжила традицію козацької незалежності за межами України.

Розв’язати це завдання допоможуть слова Т. Шевченка з поеми «Сон»: «це той перший, що розпинав нашу Україну //     А вторая доконала вдову сиротину…». Ідеться про діяльність Петра I, його жорсткі репресії щодо козаків, а також дії імператриці Катерини II. Вона, ліквідувавши гетьманство, знищивши Запорозьку Січ, 1785 р. видала «Жаловану грамоту дворянству». Дія грамоти була поширена і на українську козацьку старшину, що, на думку уряду імператриці, мало сприяти інтеграції імперського «прикордоння».

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Гетьман Петро Дорошенко (1665–1676) покладався на допомогу Османської імперії в боротьбі за збереження єдності України.

Причини цього:

• Україна була розділена між Московією та Річчю Посполитою (Андрусівське перемир’я 1667 року формально закріпило цей поділ);
• козаки були розколоті: на Лівобережній Україні гетьманував Іван Брюховецький (промосковський курс), а на Правобережжі – Дорошенко;
• Москва та Польща не визнавали незалежності Гетьманщини, тому Дорошенко шукав сильного союзника.

Тож 1669 р. Дорошенко офіційно визнав протекторат Османської імперії над Правобережною Україною. А 1672 р. розпочалася польсько-турецька війна, у якій татари й турецькі війська підтримали козаків. Після Бучацького мирного договору (1672 р.) Польща втратила частину Поділля, яке перейшло під владу Османської імперії.

Унаслідок союзу з Османами Дорошенко зміг тимчасово зберегти автономію Правобережної України. Проте турецьке втручання призвело до руйнівних набігів татар і невдоволення серед козаків. А 1676 р., після наступу московських військ і тиску з боку лівобережного гетьмана Івана Самойловича, Дорошенко склав булаву.

Отже, гетьман Петро Дорошенко у своїй боротьбі за єдність України спирався на Османську імперію, але цей союз не дав бажаного результату, а навпаки – поглибив розкол і призвів до ще більшого ослаблення українських земель.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: «Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття.

Описаний уривок стосується Віленського перемир’я, укладеного 3 листопада 1656 року між Московським царством і Річчю Посполитою під час війни за Україну в середині XVII століття.

Основні положення угоди:

• припинення воєнних дій між Московією та Польщею, які тривали в рамках московсько-польської війни (1654–1667);
• спільні дії проти Швеції, яка тоді воювала з Річчю Посполитою у «Потопі» (шведському вторгненні);
• пропонова обрати московського царя Олексія Михайловича королем Речі Посполитої після смерті Яна II Казимира;
• обмеження території Гетьманщини до меж Київського воєводства, що відповідало умовам Білоцерківського договору 1651 року.

Московське царство тимчасово змінило свої пріоритети і замість війни з Польщею зосередилося на боротьбі зі Швецією. Для Богдана Хмельницького та Гетьманщини це було ударом, адже Москва фактично відмовилася від підтримки козацької України в боротьбі проти Польщі. Це спричинило пошук нових союзників гетьманом, що привело до українсько-шведських переговорів і навіть звернення до Трансильванії.

Отже, в уривку описано Віленське перемир’я 1656 року, яке стало одним із переломних моментів у добу Хмельниччини.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Аналізування докладного опису в умові завдання й зображення на аверсі монети дає змогу дійти висновку, що йдеться про навчальний заклад і  розвиток науки.

Наука розвивається зазвичай у вищих навчальних закладах – колегіумах, академіях, університетах.

У ранньомодерний час на українських землях діяли два заклади: Острозька академія і Києво-Могилянський колегіум, який згодом став академією.

На реверсі монети зображено Петра Могилу (1596–1647) – видатного українського церковного, освітнього та культурного діяча, митрополита Київського. Про це свідчать портретні риси, митрополиче вбрання, архієрейський жезл, зазначені на монеті роки життя (1596–1647).

Петро Могила відіграв ключову роль у розвитку Києво-Могилянської академії, яка стала важливим освітнім центром.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

У тестовому завданні в наведеному уривку з історичного джерела йдеться про скликання сейму, який має «закінчити справу [об’єднання]». Отже, можна зробити висновок, що справу було розпочато, а зараз треба її завершити.

Ще підказка: об’єднання між двома державами – князівством Литовським  і королівством Польським. Серед варіантів відповіді можна відкинути Берестейську унію, зважаючи на її релігійний зміст.

Об’єднання королівства Польського та князівства Литовського розпочали зі шлюбу литовського князя Ягайла (започаткував династію Ягеллонів  у Польщі) та польської королеви Ядвіги, що було закріплено в Кревській унії.

Завершення «справи» й утворення нової держави Річі Посполитої відбулося 1569 р. в місті Люблін.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Відновлення незалежності України.

Після приходу до керівництва держави Михайла Горбачова розпочалась антиалкогольна кампанія.

Дата на марці (1985 рік) вказує на те, що її створено для підтримки однієї з кампаній «перебудови».

До заходів так званої перебудови належить «антиалкогольна кампанія».

Гасло «Тверезість – норма життя» на марці пропагує переваги здорового способу життя й акцентує існування в суспільстві проблеми алкоголізму.

Правильна відповідь: 4, 5, 7.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни.

Завдання скеровано на перевірку розуміння наслідків Тегеранської, Ялтинської та Потсдамської конференцій, зокрема їхнього впливу на події, що відбувалися на території Радянської України (УРСР) та навколо неї.

Метою проведення міжнародних конференцій (Тегеранської, Ялтинської, Потсдамської) було координування дій у боротьбі з Третім райхом (у контексті завдання – вигнання німецьких військ із території УРСР), визначення світового (у контексті завдання – європейського) порядку, формування міжнародної структури – ООН тощо.

Розв’язуючи це завдання треба зосередитися на варіантах, що стосуються міжнародного життя УРСР. Зокрема на засіданнях конференцій ішлося про східний кордон Польщі, а це стосувалося українців Східної Галичини.

На пропонову керівництва СРСР деякі радянські республіки стали засновницями Організації об'єднаних націй (ООН), це сприяло утворенню 1944 р. Міністерства закордонних справ УРСР на чолі з Д. Мануїльським. Українська делегація була автором Преамбули та першої частини Статуту ООН.

Правильна відповідь: 2, 3, 4.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних тенденцій економічного розвитку Наддніпрянської України в другій половині XIX століття.

ТЕМА: Становлення України як незалежної держави. Творення нової України.

Уважно розглянувши фото, прочитавши написи, які вони містять і пригадавши історичний контекст, легко дійти висновку, що зображення А, В та Г стосуються російсько-української війни, яка розпочалася з окупації Криму.

Наступним кроком стало введення російських військ на територію Донецької та Луганських областей.

А вже з 2022 року розпочалося повномасштабне вторгнення військ росії на територію України.

На фото В відображено ставлення населення міста Херсона до Збройних Сил України (ЗСУ), які звільнили місто  від російських окупантів.

Напис «Кучму – геть!» на фото Б свідчить, що зображені події відбувалися до початку російсько-української війни.

Правильна відповідь: БАГВ.

ТЕМА: Україна в роки Другої світової війни. Україна в перші повоєнні роки. Україна в умовах десталінізації.

Східна Галичина (Б) – 1939 р.

Після укладення пакту Молотова – Ріббентропа та вторгнення СРСР до Польщі у вересні 1939 року, Східну Галичину було включено до складу УРСР.

Північна Буковина (Г) – 1940 р.

У червні 1940 року СРСР пред’явив ультиматум Румунії, Північну Буковину разом із Бессарабією було приєднано до УРСР.

Закарпаття (А) – 1945 р.

Після завершення Другої світової війни, за угодою між СРСР і Чехословаччиною, Закарпаття було включено до складу УРСР.

Крим (В) – 1954 р.

Указом Президії Верховної Ради СРСР Кримську область передали з РРФСР до складу УРСР, що стало формальним жестом до 300-річчя «возз’єднання України з Росією».

Правильна відповідь: БГАВ.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії 1900–1914 рр.

Емським указом 1876 року було заборонено українську мову в друці, освіті й культурному житті. Його дію було скасовано під час революційних подій 1905 року.

Революційну українську партію (РУП), яка виступала за національне й соціальне визволення українського народу було створено 1900 року.

Початок діяльності Українську думську громаду, яка складалася з українських депутатів у Державній думі Російської імперії, було засновано 1906 року.

Товариство українських поступовців (ТУП) – ліберальну організацію української інтелігенції, що прагнула культурного й національного розвитку мирним шляхом – було засновано 1908 року.

Правильна відповідь: ГАВБ.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації. Україна в період загострення кризи радянської системи.

ТЕМА: Встановлення комуністичного тоталітарного режиму в Україні», «Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

1. Наслідком запровадження політики «коренізації» стала широка всебічна українізація суспільного життя. Політика «коренізації» (в Україні – українізація) в 1920-х роках сприяла поширенню української мови, культури й національної ідентичності.

2. Наслідком започаткування нової економічної політики (НЕП) було впровадження продовольчого податку. У рамках НЕПу (1921 р.) замість продрозкладки було запроваджено продовольчий податок, що деякою мірою полегшило становище селян.

3. Наслідком створення СРСР стало подальше обмеження державного суверенітету УСРР. Після утворення СРСР 1922 року Українська СРР утратила значну частину своєї незалежності, ставши частиною єдиної федеративної держави.

4. Наслідком початку насильницької колективізації стало розгортання спротиву селянства. Насильницька колективізація (з 1928–1929 рр.) викликала масовий опір селян, зокрема бунти, саботаж і зростання соціальної напруги.

Правильна відповідь: 1 – Г,  2 – В, 3 – Б, 4 – А.