ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900-1914 рр.

Слова-маркери у вітальній телеграмі – «Бюро української парламентської групи», «Нехай же ширяться по всій Україні просвітні товариства,», «Вітаємо київську “Просвіту”» – вказують на події часів революції 1905-1907 рр. (Українська парламентська громада і київська «Просвіта» були засновані у 1906 р.).

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Для Слобідської України в другій половині XVII ст. характерними були наступні ознаки:

• 1 — дія права займанщини: Це був основний спосіб освоєння земель Слобожанщини. Переселенці мали право привласнювати стільки землі, скільки могли обробити, за умови, що вона не була зайнята іншими. 

• 2 — відсутність посади гетьмана: На відміну від Лівобережної чи Правобережної Гетьманщини, Слобожанщина не мала єдиного гетьмана. Кожен із п'яти полків підпорядковувався безпосередньо білгородському воєводі (представнику московського царя).

• 3 — існування полково-сотенного устрою: Попри відсутність гетьмана, внутрішня організація була суто козацькою. Територія поділялася на полки (Харківський, Сумський, Охтирський, Острогозький, пізніше — Ізюмський) та сотні, де діяло козацьке самоврядування та судочинство.

Відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Галицько-Волинська Держава. Монгольська навала

З діяльністю князя Лева Даниловича (1264–1301) пов'язані наступні факти:

2. Перенесення столиці до Львова: Лев Данилович, засновник якого – його батько Данило Галицький – назвав місто на його честь, зробив Львів (замість Холма) своєю столицею.

4. Визнання зверхності Золотої Орди.

7.Територіальні надбання: Лев Данилович проводив активну зовнішню політику і приєднав до складу князівства Люблінську землю (1292 р.) та тимчасово контролював частину Закарпаття (Мукачівське князівство).

Відповідь: 2, 4, 7.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ ст.

Українські землі в другій половині ХVІІІ ст.

Послідовність подій XVIII ст.:

• В – Утворення Правління гетьманського уряду (1734 р.): Цей орган був створений російським урядом після смерті гетьмана Данила Апостола для керування Гетьманщиною. Він складався з трьох представників козацької старшини та трьох російських чиновників.

• Г – Початок гетьманування К. Розумовського (1750 р.): Після тривалого періоду безгетьманства, імператриця Єлизавета Петрівна відновила інститут гетьманства, призначивши на цю посаду Кирила Розумовського.

• А – Початок діяльності Другої Малоросійської колегії (1764 р.): Одразу після вимушеного зречення К. Розумовського, Катерина ІІ видала указ про створення цієї установи на чолі з П. Рум’янцевим для остаточної ліквідації автономії України.

• Б – Перший поділ Речі Посполитої (1772 р.): У результаті цієї угоди між Росією, Пруссією та Австрією до складу Австрійської імперії відійшла Галичина, що започаткувало процес розділення польських територій.

Відповідь: ВГАБ.

ТЕМА: Стародавня історія України

Київська Держава

Литовсько-Руська Держава. українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.)

1 Сармати (В)III ст. до н. е. – IV ст. н. е.Панували на зміну скіфам. Їхнє панування завершилося внаслідок навали гунів.

2 Печеніги (Б)IX – середина XI ст.Загрожували ранній Київській Русі; були розгромлені Ярославом Мудрим.

3 Половці (Кипчаки) (Г)Середина XI – XIII ст.Прийшли на зміну печенігам, вели постійні війни з руськими князями, їхнє панування припинила Монгольська навала (Батиєва навала).

4 Кримські татари (А)XV – XVIII ст.Утворили Кримське ханство (з 1441 р.), яке стало основною загрозою для українських земель у новий час.

Відповідь – ВБГА.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ ст. Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Західноукраїнські землі в складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст.

Ліквідація особистої залежності селян в Австрійській імперії відбулась у 1780–1782 рр.

Повстання Чернігівського полку як складова Декабристського руху – у 1825–1826 рр.

Польське визвольне повстання спалахнуло в 1830–1831 рр.

Діяльність «Руської трійці» відбувалася у 1833–1837 рр.

Відповідь: 1–А, 2–Б, 3–В, 4–Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

1. Г. 6 тисяч козаків. 

Білоцерківський договір (1651 р.)

2. Д. 20 тисяч козаків

Куруківська угода (1625 р.)

3. А. 40 тисяч козаків

Зборівський договір (1649 р.)

4. В. 60 тисяч козаків

«Березневі статті» (1654 р.)

Відповідь: 1–Д, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Київська Держава

1. Святослав Ігоревич (Б): Уривок «Переяславець», «“Хочу йти на вас”» описує його походи на Візантію (греків) та перебування у Переяславці на Дунаї, який він хотів зробити своєю столицею.

2. Ярослав Мудрий (Г): Уривок «вчинив мир із братом своїм Мстиславом», «розділили вони по Дніпру Руську землю» розповідає про примирення та розділ Руської землі по Дніпру між Ярославом і його братом Мстиславом (Тмутараканським) у 1026 році.

3. Ігор Рюрикович (А): Опис «пішов він на греків», «Греки зустріли їх у човнах з вогнем і стали» стосується його невдалого походу на Константинополь у 941 році, під час якого греки вперше масово застосували проти руських човнів "грецький вогонь".

4. Володимир Великий (В): Текст «поставив він кумирів на пагорбі, поза двором княжим» описує створення язичницького пантеону богів (Перýн, Хорс, Дажбог та ін.) у Києві — релігійна реформа, яку Володимир здійснив до прийняття християнства у 980 році.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Список персоналій для візуального розпізнавання. Культура України кінця ХVІІІ – першої половини ХІХ ст.

Ідентифікація дає змогу визначити, що на фото зображено Івана Франка (А), Агатангела Кримського (Б), Пантелеймона Куліша (В), Миколу Лисенка (Г).

На другому етапі завдання передбачає перевірку сформованості вміння аналізувати історичне джерело. Слова-маркери в уривку джерела – «українська музика», «Запорожець за Дунаєм», «справді мистецької музики до нього не було» – вказують на діяльність композитора Миколи Лисенка.

Відповідь – Г.