ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ ст.

Завдання передбачає перевірку знань змісту періоду Руїни в історії України.

«Руїна» – період в історії України, який розпочався після смерті Б. Хмельницького і характеризується боротьбою за владу між представниками козацької старшини, поділом Гетьманщини та втручанням у її внутрішні справи іноземних держав (Московії, Речі Посполитої, Османської імперії).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), eміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на карті, з позиції сформульованого до неї завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з карти з кожним запропонованим варіантом відповіді.

У цьому випадку завдання передбачає обрати карту, яка відображає умови Білоцерківського договору. За умовами договору влада гетьмана поширювалась лише на територію Київського воєводства. Межі Київського воєводства відображені на картосхемі, позначеною літерою Г.

Картосхема, позначена літерою А, відображає межі Гетьманщини за Зборівським договором. Картосхема, позначена літерою Б, відображає територію Гетьманщини кінця ХVІІ – початку ХVІІІ ст. Картосхема, позначена літерою В, відображає межі Руського князівства за умовами Гадяцької угоди.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання спрямоване на перевірку знань дат основних подій Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст.

Б. Хмельницького на Січі було обрано гетьманом у січні 1648 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (перша половині ХVІІ ст.)

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – постать гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Прибув... до Києва святійший патріарх єрусалимський Феофан», «висвятив на митрополію Київську… Йов Борецький… і з ним єпископів» – чітко вказують на причетність до цієї події, що відбулась у 1620 р., гетьмана П. Сагайдачного.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої (друга половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку знань основних умов Люблінської унії. Унія передбачала об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу – Річ Посполиту.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Перелік пам’яток архітектури та образотворчого мистецтва, обов’язкових для розпізнавання абітурієнтами. Генуезька фортеця у Судаку. 1371–1469 рр.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію подану на фото з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображено Генуезьку фортецю в Судаку.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Литовсько-руська держава. Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV– першій половині ХVІ ст.)

Завдання передбачає перевірку вмінь здійснення порівняльного аналізу.

Із запропонованих відповідей спільним в устрої Київської Русі ХІІ–ХІІІ ст. (Період роздробленості) і Великого князівства Литовського є існування удільних князівств.

Відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – причиново-наслідкові зв’язки.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «народ русинів за допомогою отрути вбив Болеслава», «король, вражений цим злочином і прагнучи помститися за кривду християнської віри, напав на Руську землю, щоб завоювати» – чітко вказують на привід і причину загарбання Польщею Галичини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава

«Повість минулих літ» Нестором-літописцем укладена 1113 р.

«Слово о полку Ігоревім» – 1187 р.

«Остромирове Євангеліє» – 1056–1057 рр..

«Києво-Печерський патерик» – ХІІІ ст.

Відповідь – В.