ТЕМА: Наддніпрянська Україна в 1900–1914 рр.

Предмет ідентифікації в завданні – заходи влади Російської імперії початку ХХ ст..

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Переселення за Урал», «1909 р.» «Довідкова книжка для ходаків і переселенців» – чітко вказують на заходи земельної реформи                 П. Столипіна, які реалізовувалися в 1906–1916 рр..

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці 50-х – у 80-ті рр. ХVІІ століття.

Назви воєводств, які мали увійти до складу Великого князівства Руського за умовами Гадяцьких пунктів (1658 р.), є:

3. Брацлавське

6. Київське

7. Чернігівське

Гадяцькі пункти (1658 р.) — договір, укладений гетьманом Іваном Виговським з Річчю Посполитою, який передбачав створення федерації трьох рівноправних частин (Польського королівства, Великого князівства Литовського та Великого князівства Руського).

Правильна відповідь – 3 6 7.

ТЕМА: Київська держава.

Про великого князя київського Святослава Ігоревича йдеться в уривках 1, 3, 6.

• 1. Завершення Балканських походів. Уривок описує мирні переговори після облоги Доростола, коли Святослав був змушений укласти мир з візантійським імператором Іоанном Цимісхієм.

• 3. Розгром Хозарського каганату. Це прямий опис однієї з найвизначніших перемог Святослава, яка призвела до знищення Хозарського каганату та взяття його столиці Ітіль і фортеці Біла Вежа (Саркел).

• 6. Похід на Візантію. Уривок описує плани Святослава перенести столицю з Києва до Переяславця на Дунаї та його військові походи проти Візантійської імперії, які завершилися отриманням данини.

Правильна відповідь – 1 3 6.

ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ століття.

• Б – Остаточна ліквідація гетьманства (1764 р.): Катерина II змусила Кирила Розумовського зректися булави, призначивши для управління Лівобережжям Другу Малоросійську колегію.

• В – Скасування козацького устрою на Слобожанщині (1765 р.): Наступного року після ліквідації гетьманства козацькі полки Слобожанщини були перетворені на регулярні гусарські полки, а саму територію — на Слобідсько-Українську губернію.

• Г – Остаточна ліквідація Запорозької Січі (1775 р.): Після завершення російсько-турецької війни царські війська під командуванням генерала Текелія оточили та зруйнували Нову (Підпільненську) Січ.

• А – Закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України (1783 р.): Юридичне закріплення селян за місцем проживання, що остаточно завершило процес формування кріпосницької системи на цих землях.

Правильна відповідь – 1Б 2В 3Г 4А.

ТЕМА: Київська держава.

1-В - Створення пантеону язичницьких богів (980 р.) - Подія часів Володимира Великого, що передувала його хрещенню.

2-Б - Початок будівництва Десятинної церкви (989 р.) - Подія часів Володимира Великого, перша кам'яна церква Київської Русі, збудована після хрещення.

3-А - Завершення будівництва Софійського собору (1037 р.) - Подія часів Ярослава Мудрого, найвідоміша архітектурна споруда його правління.

4-Г - Призначення Іларіона митрополитом Київським (1051 р.) - Подія часів Ярослава Мудрого, обрання русича митрополитом без згоди Константинополя, що підкреслювало самостійність руської церкви.

Правильна відповідь – 1В 2Б 3А 4Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської імперії наприкінці ХVІІІ – у ХІХ столітті.

Маркіян Шашкевич – натхненник й ідейний лідер «Руської трійці».

Іван Могильницький – організатор освітнього Товариства галицьких греко-католицьких священиків, що діяло в Перемишлі.

Юліан Бачинський – один із лідерів радикального руху в Галичині, автор брошури «Ukraina Irredenta», у якій уперше сформульовано мету боротьби – створення незалежної держави.

Михайло Грушевський – автор фундаментальної десятитомної праці з історії України.

Правильні відповіді – 1А 2В 3Б 4Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу під проводом Б. Хмельницького середини ХVІІ століття.

• 1 - Г (1654 р.): Уривок описує події, що відбулися після Переяславської ради 1654 р., коли Київ офіційно перейшов під владу московського царя, що викликало обурення серед частини козацтва.

• 2 - Д (1657 р.): Це опис спільного військового походу козаків (під проводом Ждановича) та трансільванського князя Ракоці на Річ Посполиту, який відбувся на початку 1657 року і був останнім великим зовнішньополітичним кроком Б. Хмельницького (помер у серпні 1657 р.).

• 3 - Б (1649 р.): Уривок чітко вказує на події Збаразько-Зборівської кампанії 1649 р., яка завершилася укладенням Зборівського мирного договору. Облога Збаража і наступна битва під Зборовом відбулися в серпні 1649 р.

• 4 - А (1648 р.): В уривку йдеться про битву під Корсунем (травень 1648 р.), яка відбулася невдовзі після першої перемоги під Жовтими Водами. У цій битві було розгромлено основні сили коронного війська, а обидва польські гетьмани Потоцький і Калиновський потрапили в полон до татар. Це подія 1648 року — початку Національно-визвольної війни.

Правильна відповідь – 1Г 2Д 3Б 4А.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Правильні відповідності між досягненнями та періодами стародавньої історії України:

1 - Г. Відокремлення скотарства від землеробства — енеоліт. Енеоліт, або мідно-кам'яний вік, характеризувався значним розвитком землеробства, що призвело до можливості відокремлення скотарських племен, які могли пересуватися в пошуках нових пасовищ.

2 - А. Поява мистецтва та релігійних уявлень — палеоліт. Саме в період палеоліту з'являються перші зразки печерного живопису, скульптури, а також формуються перші релігійні вірування, пов'язані з полюванням та культом предків.

3 - В. Перехід до відтворюючих форм господарювання — неоліт). Цей період ознаменувався переходом (неолітична революція) від привласнювального господарства (збиральництво, полювання) до відтворювального — землеробства та скотарства. 

4 - Б. Опанування мікролітичної техніки обробки каменю — мезоліт. У мезоліті після завершення льодовикового періоду, люди почали створювати мікроліти — мініатюрні кам'яні інструменти, які використовували для виготовлення складніших знарядь (наприклад, наконечників для стріл та гарпунів, що складалися з багатьох дрібних елементів).

Правильна відповідь – 1Г 2А 3В 4Б.

ТЕМА: Культура України у другій половини ХІХ – на початку ХХ ст.

Предмет ідентифікування в завданні – університет, у якому наприкінці ХІХ – на початку ХХ ст. діяло кілька українознавчих кафедр.

Маркери – «Запекла боротьба за українську мову не мала успіху», «Проте був університет, у якому дозволили мати кілька – за змістом і мовою – українських кафедр» – чітко вказують на Львівський університет, у якому в результаті джентльменської угоди «Нової ери» між лідерами українського й польського рухів 1894 р. відкрито кафедру всесвітньої історії з окремим оглядом історії Східної Європи. Це була окрема кафедра, де вивчали історію України, але не акцентували це в назві. За рекомендацією Володимира Антоновича на посаду ординарного професора кафедри був призначено Михайла Грушевського. На цій посаді Грушевський пропрацював до 1914 року. Також із 1849 р. на філософському відділі існувала кафедра руської (української) словесності. У 1862 й 1872 рр. виникли кафедри з українською мовою викладання на богословському й правничому факультетах.

Правильна відповідь – Б.