ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в 1900–1914 рр.

Євген Чикаленко – унікальна постать українського національного руху. Успішний агроном і землевласник, він спрямовував величезні власні кошти на фінансування українських культурних проєктів, чи не найважливішим із яких була перша щоденна газета Наддніпрянської України «Громадська думка»  (згодом «Рада»). «Рада» стала голосом українського руху й готувала українську інтелігенцію до боротьби за національне визволення.

На початку 1917 року Чикаленко став одним з ініціаторів створення Української Центральної Ради.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині XIX ст.

В українських регіонах Австро-Угорщини – Галичині, Закарпатті, Буковині – у другій половині XIX ст. виник великий надлишок робочої сили.

Малоземелля, економічна залежність від великих землевласників і лихварів призводили до того, що збіднілі селяни були вимушені продавати свої наділи.

Розвиток залізничного транспорту забезпечив приплив дешевих і якісних товарів західної промисловості до українських земель. Більшість місцевих виробників, не витримавши жорсткої конкуренції, закрили свої виробництва. Безробіття та зубожіння стали масовим явищем.

Уряди США, Канади, Бразилії, Аргентини й інших країн із величезними сільськогосподарськими ресурсами й браком робочої сили заохочували масовий приплив працездатних людей. Сотні тисяч українців стали емігрантами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Культура України кінця XVIII – першої половини XIX ст.

Автором цитованого листа є Тарас Шевченко. Подорожуючи Україною, він зробив багато зарисовок, ескізів, етюдів, начерків,  малюнків, що навело його на думку створити періодичне видання під назвою «Живописна Україна».

Розпочавши роботу над виданням, Шевченко звертається листовно до різних осіб із проханням про допомогу.

Наприкінці 1844 року в Петербурзі вийшов перший і останній випуск видання «Живописна Україна» з такими шістьма офортами (гравюрами) Шевченка: «Дари в Чигирині 1649 року», «Судня рада», «Старости», «Видубицький монастир», «Казка» та «У Києві».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

У цитованому документі відображено засади діяльності Кирило-Мефодіївського братства (1846–1847 рр.) – української таємної політичної організації, заснованої в Києві Василем Білозерським, Миколою Гулаком, Миколою Костомаровим, Пантелеймоном  Кулішем тощо.

Основне завдання братства полягало в побудові майбутнього суспільства на засадах християнської моралі через здійснення реформ. Братчики прагнули створення демократичної федерації суверенних слов'янських республік на чолі з Україною. Вони виступали за знищення царизму, скасування кріпосного права та станів, забезпечення рівноправності всіх слов'янських мов, розвиток культури й освіти.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

На реверсі монети в центрі зображено портрет Кирила Розумовського – останнього гетьмана Війська Запорозького.

Розумовський прагнув зберегти традиційний козацький устрій Гетьманщини й докладав зусиль до розбудови її автономії: провів адміністративну, судову, військову реформи, запровадив Генеральне зібрання козацької старшини для обговорення важливих справ і проєктів державних реформ тощо.

Його прагнення призначати полковників на власний розсуд і підтримувати дипломатичні відносини із сусідніми державами викликали занепокоєння в Петербурзі. Після приходу до влади Катерини II гетьманство було ліквідовано 1764 року.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в кінці XVII – першій половині XVIII ст.

Результатом Північної війни для Гетьманщини стало нищення її автономних прав.

Після поразки шведського війська в Полтавській битві московська влада посилила контроль над українськими землями. Козацьку автономію була жорстко обмежено:

• Діяльність гетьмана контролював царський резидент;
• Урізано економічні права;
• Тривали репресії проти ймовірних прихильників Мазепи;
• Малоросійська колегія стала вищим органом контролю Гетьманщини. 

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50-80-х рр. XVII ст.

Правильна відповідь — нестача ресурсів для одночасної боротьби проти кількох противників.

В умові наведено уривок Корсунських статей 1669 року, у яких визначено статус Війська Запорозького як держави під протекторатом турецького султана Мехмеда IV.

Завдяки цій угоді Петро Дорошенко сподівався об'єднати українські землі й захистити їх від польської і московської агресії.

Цьому рішенню передувало Андрусівське перемирʼя 1667 року, умовами якого було закріплено поділ Гетьманщини по Дніпру між Московським царством і Річчю Посполитою.

Саме тому гетьман звернувся за підтримкою до третьої сили – Османської імперії.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI ст.

На фото зображено Круглу (Нову) вежу Острозького замку – унікальну пам’ятку оборонної архітектури середньовічної Волині.

Острозький замок – родовий маєток князів Острозьких. На тлі яскравих представників цього роду на особливу увагу заслуговує постать Василя-Костянтина, завдяки якому Острог став осередком української культури та духовності.

Тут князь заснував перший у Східній Європі вищий навчальний заклад – словʼяно-греко-латинську школу; за його сприяння було видано Острозьку Біблію; під його покровительством  розвивалася полемічна література.

А портрет гетьмана Богдана Хмельницького

Б портрет гетьмана Івана Мазепи

В портрет князя Василя-Костянтина Острозького

Г портрет гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Королівство Руське (Галицько-Волинська держава). Монгольська навала.

Після навали орд хана Батия в 1237–1241 рр. на Русь князь Данило Романович 1245 року змушений був їхати в Сарай за ярликом. Відтоді пріоритетним завданням для князя стало позбавлення залежності від Золотої Орди.

Для цього він посилював своє військо, укріплював міста, шукав союзників поміж  інших руських князів, намагався створити антимонгольську коаліцію європейських держав, вів перемовини з папою Римським Інокентієм IV щодо організації хрестового походу проти монголів.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Русь-Україна (Київська держава).

На картосхемі стрілками позначено напрямки походів об’єднаних князівських військ у степ, де панували кочовики-половці.

Після низки поразок і руйнівних набігів половців на Русь, які тривали протягом другої половини XI ст., руські князі на початку XII ст. перейшли в наступ. Вони не лише відбивали атаки кочівників на власній території, а й здійснювали в половецький степ переможні походи, ініціатором й обов’язковим учасником яких був переяславський князь Володимир Мономах.

Унаслідок низки походів 1103–1111 років половці надовго втратили ініціативу, тому не могли диктувати свої умови правителям Русі.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

В оздобленні реверсу монети художник зобразив пектораль – найвідоміший і найцінніший артефакт культури скіфів, який зберігають в Україні. Цю золоту нагрудну прикрасу 1971 року археолог Борис Мозолевський знайшов у кургані Товста Могила.

Пектораль складається з трьох ярусів, які відображають уявлення скіфів про світобудову й реалістично змальовують картини їхнього побуту. У центр стилізованої композиції художник помістив збільшені фрагменти верхнього ярусу прикраси: угорі – кобилу з лошам на вершині кургану, унизу – двох чоловіків, які тримають у руках розтягнуту овечу шкуру.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи.

Дисидентський рух в Україні – це опозиційний рух із кінця 50-х – до середини 80-х рр. XX ст., учасники якого виступали за демократизацію суспільства, дотримання прав і свобод людини, за національні права, власну державність.

Складником дисидентського руху в УРСР був правозахисний рух, зосереджений передусім на захисті прав і свобод громадян, гарантованих Конституціями СРСР та УРСР.

В умовах тоталітаризму його представники не мали змоги донести до широкого загалу свої позиції, що спонукало їх до несанкціонованого поширення власних наукових праць, публіцистики, літературних творів тощо. Так сформувалося явище самвидаву. Яскраві зразки самвидаву – це памфлет Євгена Сверстюка й Івана Світличного «З приводу процесу над Погружальським», «Інтернаціоналізм чи русифікація?» Івана Дзюби, «Лихо з розуму» В’ячеслава Чорновола, часопис «Український вісник» та ін.

Якщо самвидав виготовляли й поширювали в межах СРСР, то тамвидав – за кордоном. Поширення «антирадянської літератури» прирівнювали до тяжкого злочину, за який було передбачено суворе покарання, включно з тюремними термінами, засланнями й іншими формами репресій.

Правильна відповідь: 2, 4, 6.

ТЕМА: Початок Української революції.

Українська Центральна Рада не визнала більшовицький переворот, унаслідок якого більшовики повалили Тимчасовий уряд.

Захопивши владу в Петрограді, Ленін і його соратники розпочали боротьбу за контроль над Україною. У Києві наприкінці жовтня – початку листопада 1917 року відбулися збройні сутички між штабом Київського військового округу, що підтримував Тимчасовий уряд, більшовицькими військовими частинами, що спиралися на ради робітничих і солдатських депутатів, й українськими частинами, сформованими з делегатів третього Всеукраїнського військового зʼїзду, які підтримували Українську Центральну Раду.

Боротьба закінчилася поразкою штабу й придушенням більшовицького повстання.

Правильна відповідь: 1, 2, 5.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX ст.

На землях колишньої Лівобережної Гетьманщини та Слобожанщини на початку ХІХ століття (у 1802 році) було остаточно сформовано три основні губернії.

1 – Чернігівська губернія: охоплювала північну частину Лівобережжя.

5 – Полтавська губернія: охоплювала південну частину Лівобережжя.

3 – Харківська губернія: (тривалий час мала назву Слобідсько-Українська, з 1835 року — Харківська).

Правильна відповідь: 1, 3, 5