ТЕМА: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

У завданні наведено зображення таких картин: А – «Дівчина з Поділля» Василя Тропініна, Б – «Карпатська мати» Василя Касіяна, Г – «Святочне Ворожіння» Миколи Пимоненка. В – «Катерина» Тараса Шевченка. Картину написано на тему його однойменної поетичної поеми влітку 1842 року в Санкт-Петербурзі.

Правильна відповідь – В.

Тема: Культура України кінця XVIII століття – першої половини ХІХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання дат історичних подій. У наведеному уривку документа йдеться про об’єднання греко-католицької церкви з православною, тож потрібно пригадати дату ліквідації греко-католицької церкви на Правобережній Україні – 1839 рік.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

Емський указ, підписаний імператором Олександром ІІ 1876 року, спрямовано на витіснення української мови в культурній сфері й обмеження її лише побутовим ужитком. Указ забороняв друкувати книги українською мовою, викладати нею в початкових школах, влаштовувати концерти з українськими піснями чи театральними виставами, ввозити на територію Російської імперії книги українською мовою без особливо дозволу. Про жодний економічний, міжнародний, військовий складник у цьому документі не йдеться.

Правильна відповідь – А.

Тема: Українські землі у складі Австрійської імперії наприкінці XVIII століття – у першій половині ХІХ століття.

У завданні йдеться про австрійський парламент другої половини ХІХ століття, тобто час до 1868 року. Саме тоді утворилась Австро-Угорська дуальна монархія. Натомість австрійський парламент бере початок з «весни народів», а це 1848 рік. У цей час утворено Головну руську раду, що ставила як основну вимогу поділ Галичини на польську й українську частини.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Культура України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століття.

Завдання скеровано на перевірку знання пам’яток архітектури й уміння розрізняти їх. На фото зображено будівлю Київського університету (1837–1843, А), палац Кирила Розумовського в Батурині (1799–1803, Б), будинок страхового товариства «Дністер» у Львові (1905–1906, В), костел святого Варфоломія в Дрогобичі (1392–XV ст., Г). Також для правильного розв’язання завдання потрібно розуміти, що стиль «модерн» набув поширення наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття. До споруд ХІХ століття належить лише будівля А, однак це початок століття, а не його завершення. Будівлі Б й Г споруджено значно раніше. До того ж приміщення головного корпусу університету імені Тараса Шевченка й палац Кирила Розумовського мають спільну ознаку – колони, характерні для класицизму.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії в 1900–1914 років.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати рік видання україномовної газети «Зоря Галицька» – 1848. З огляду на цю дату варіанти відповіді А (події 1905–1907 років не стосуються галицьких земель) і Б (Євген Чикаленко народився 1861 року) не можуть бути правильними. Політичні партії виникли наприкінці ХІХ століття, а на українських землях у Російській імперії 1900 року.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Австро-Угорщини в 1900–1914 роках.

У завданні йдеться про нову форму соціального протесту на селі на початку ХХ століття. Утечі селян (А) і повстання (В) траплялися й раніше. Голодування (Г) стали прикметою новішого часу, після Другої світової війни, коли Австро-Угорщини вже не існувало. Спершу поодинокі страйки селян в Галичині від 1902 року набули масового організованого характеру.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Стародавня історія України.

У завданні наведено назви племен, із яких скіфи, кімерійці, сармати – кочівники. Натомість трипільці – осілі племена, що займалися землеробством у IV тис. до н. е. Саме трипільці збудували перші протоміста на території України. Спочатку на українські землі прийшли кімерійці, потім скіфи, за ними – сармати. Логічно, що перші залізні знаряддя праці й зброю на території України виготовляли кімерійці. З писаних історичних джерел відомо, що держава, яку створили скіфи, вела війну з перським царем Дарієм І. Сармати ж здійснювали набіги на володіння Римської імперії. Кераміка, прикрашена шнурованим орнаментом, стосується середньостогівської археологічної культури, тож не може бути увідповіднена з жодним із племен, про які йдеться в завданні. .

Правильна відповідь – 1 А, 2 Д, 3 Б, 4 Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Для правильного розв’язання завдання потрібно пригадати дати наведених в умові історичних подій і факти, пов’язані з діяльністю історичних персоналій.

 «Пункти для заспокоєння руського народу» ухвалено 1632 року. Подія створила передумови для так званого «могилянського відродження» в історії української православної церкви й культури в переддень Хмельниччини. Король польський сприяв залагодженню майнових суперечок православних і греко-католиків. У 1633 році православним митрополитом обрано Петра Могилу.

Петра Конашевича-Сагайдачного вперше обрано гетьманом улітку 1616 року. Невдовзі після цього він здійснив переможні морські походи на османську фортецю Кафу (сучасна Феодосія) і Стамбул.

Куруківську угоду укладено 1625 року. За її умовами реєстр козаків збільшили до шести тисяч, піднято платню, козаки відмовлялися від іноземних походів, гетьмана затверджував король, утворено шість козацьких полків, на території яких козаки погодилися виконувати функцію поліції.

Постанову сейму «Ординація Війська Запорозького…» видано 1638 року. «Золотий спокій» – період від 1638 до 1648 року, названий так поляками через відсутність значних козацько-селянських виступів українців проти польського панування.

Правильна відповідь – 1 Г, 2 В, 3 Б, 4 А.