ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. Програмні засади та діяльність Кирило-Мефодіївського братства.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – програмові положення діяльності громадсько-політичної організації.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «Україна… непідлегла в союзі слов’янськім», «ліквідація кріпацтва», «осередком [федерації] мав стати Київ», «Для усіх народів передбачалися загальне виборче право, свобода совісті, освіта рідною мовою…» – допомагають ідентифікувати програмові положення саме Кирило-Мефодіївського братства.

Також це завдання можна розв’язати, використавши знання про наявність чи відсутність програми діяльності в організації. Із зазначених у відповіді організацій програмові документи мали лише дві: Кирило-Мефодіївське братство («Книга буття українського народу», «Статут») і «Південне товариство» декабристів («Руська правда»). Спираючись на знання того, що «Південне товариство» виступало за унітарний характер майбутньої республіки Росії, логічно приходимо до правильної відповіді.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Задунайська Січ. Українські землі в складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Включення українських земель до складу Російської імперії.

Завдання передбачає знання перебігу російсько-турецької війни 1828-1829 рр. і участі в ній козацьких формувань.

У 1828 р. частина козаків Задунайської Січі, яка розташовувалась у володіннях Османської імперії, на чолі з отаманом Гладким переходить на бік російських військ і показує їм зручні міста для форсування Дунаю. У відповідь на такі дії частини козаків турецькі війська знищують Задунайську Січ.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Реформи Марії Терезії та Йосифа ІІ та українські землі.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – час і ким здійснені вказані в джерелі перетворення.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «землі, що відійшли до Австрії», «поліпшити долю кріпаків українських», «обмежити безмежну владу польських панів» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про територію Галичини, яка відійшла до володінь австрійських Габсбургів у результаті І поділу Речі Посполитої 1772 р. Приєднані землі перебували у вкрай занедбаному стані. У цей час при владі в Австрії перебували при владі імператриця Марія-Терезія, а згодом її син Йосип ІІ, які здійснювали реформи у дусі «освіченого абсолютизму».

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури. Андріївська церква в Києві.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння розпізнавати найвидатніші історико-культурні пам’ятки, спираючись на їхні архітектурно-стильові та мистецько-стильові риси.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Увідповіднюємо отриману інформацію з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Завдання передбачає визначення стильових ознак Андріївської церкви, яка збудована у стилі бароко (іноді мистецтвознавці вказують, що в стилі рококо). Особливістю споруди є те, що в ній відсутня дзвіниця. Ця церква є окрасою міста Києва.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Завдання спрямоване на перевірку знання державної приналежності території, яка була охоплена гайдамацьким повстанням «Коліївщина» (1768 р.).

«Коліївщина» охоплювала територію Правобережжя України, яка на той час входила до складу Речі Посполитої. Повстання було спрямоване проти свавілля польської шляхти.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – ім’я гетьмана.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «поки ще з турками до розриву не дійшло», «обрати…гетьмана», «суди між народом малоросійським відправляти їм самим», а також підказка в умові «князь О.Меншиков на засіданні Верховної таємної ради…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події другої чверті ХVІІІ ст.

За час існування гетьманської влади на території Лівобережної Гетьманщини Росія тричі скасовувала вибори гетьмана (1722, 1734, 1764 рр.) і двічі їх відновлювала (1727 і 1250 рр.). У цьому випадку йдеться про 1727 р., коли гетьманом було обрано Д. Апостола. У цей час насувалася війна з Туреччиною, яка вибухнула в 1735 р. і тривала до 1739 р. Верховна таємна рада діяла в Росії в 1726–1730 рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає знання міжнародної ситуації, що склалася навколо Української козацької держави в останні десятиліття ХVІІ ст.

Руїна призвела до занепаду козацької держави, і її долю вирішували сусіди. Так, за Бахчисарайським договором 1681 р. долю приналежності Правобережжя після запеклої боротьби вирішували між собою Стамбул і Москва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.  Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Завдання передбачає опрацювання уривка з історичного джерела, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом. Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – договір Війська Запорозького з іншою державою.

У відповідях указані чотири договори. Серед зазначених лише «Березневі статті» забороняли гетьману мати відносини з польським королем і турецьким султаном.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зміни в суспільно-політичному житті.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причиново-наслідкові зв’язки.

Треба визначити один з наслідків Національно-визвольної війни.

Для розв’язання завдання можна скористатися таким алгоритмом.

Перше. Пригадати причини війни.

Другий крок. Співвіднести причини із зазначеними у відповідях наслідками.

Серед причин можна виділити такі:

1. Нехтування польською владою станових інтересів козацтва;
2. Посилення соціально-економічного визиску українських селян, міщан, козаків;
3. Посилення релігійних утисків православного населення Речі Посполитої.

Виходячи з цього, дистрактори В і Г є не правильними відповідями. Магдебурзьке право на українських землях поширювалося з ХІV ст.; поширення фільваркового господарства лише посилювало утиски селянства. Тобто поширення фільваркової системи господарювання було причиною, а не наслідком війни. Створення козацької держави не ліквідувало становий поділ суспільства. Відповідно, дистрактор Б теж не є правильною відповіддю. У той же час Національно-визвольна війна знищила магнатсько-шляхетське панування і як наслідок – залежність селян.

Відповідь – А.