ТЕМА: Західноукраїнські землі в складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій: Русько-українська радикальна партія (РУРП). І. Франко.

Завдання спрямоване на перевірку вміння розпізнати історичні персоналії за портретними рисами (автентичними пам’ятками – живописними портретами, фотографіями тощо), характеризувати діяльність цієї людини та визначати етапи її діяльності.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо й узагальнюємо інформацію, подану на фото, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на фото зображені М. Костомаров, І. Франко, Б. Грінченко та В. Антонович. Із зазначених осіб І. Франко був одним із засновників першої української політичної партії – Русько-української радикальної партії (РУРП).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Західноукраїнські землі на початку ХХ ст. Становище промисловості та сільського господарства.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про особливості економічного розвитку західноукраїнських земель на початку ХХ ст.

На початку ХХ ст. на Галичину припадало 5 % світового видобутку нафти. Нафтовидобуток випереджав інші галузі промисловості краю. У нафтопромислах було зайнято понад 6 тис. працівників. Ця галузь була привабливою для іноземних інвестицій, що надавало їй додаткові стимули розвитку.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості картографічних умінь (локалізувати історико-географічні об’єкти та історичні факти на карті), уміння отримувати інформацію з карти та застосовувати набуті знання у зв’язку з її змістом.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо подану на карті інформацію з позиції поставленого до неї запитання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої з карти інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Отже, на карті зображені події Першої світової війни на українських землях 1916 р. На це вказують напрями дій військ і лінії фронтів. Зокрема, на схемі відображено успішний наступ російського Південно-Західного фронту, що отримав назву Брусиловський прорив, коли російські війська повернули собі частину території, яку втратили в 1915 р.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Революційні події в Україні в 1917 – на початку 1918 р. Еволюція поглядів політичних сил України в питанні самовизначення українців. Політика Української Центральної Ради в умовах загострення конфлікту з Тимчасовим урядом.

Завдання передбачає перевірку сформованості уявлення про діяльність Української Центральної Ради.

Одним з провідних напрямів діяльності Української Центральної Ради були відносини з Тимчасовим урядом Росії. Виступаючи за автономію України в складі демократичної федеративної Росії, Українська Центральна Рада намагалася знайти компроміс щодо термінів реалізації національних прав українського народу. Про це свідчать переговори Української Центральної Ради з Тимчасовим урядом Росії та положення ІІ Універсалу Української Центральної Ради.

Відповідь – А.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії. Акт злуки УНР та ЗУНР.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні події на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історична подія.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «віднині зливаються в одне… Галичина, Буковина, Закарпаття і Придніпровська Україна – в одну Велику Україну», «Віднині Український народ… має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави» – допомагають визначити, що уривок є частиною Акта Злуки УНР і ЗУНР. Відповідно, Ф. Швець виголосив промову з приводу підписання Акта Злуки.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Більшовицький режим в Україні. Внутрішня політика урядів УСРР. «Воєнний комунізм».

Завдання передбачає перевірку сформованості знань складових політики, яку проводили різні уряди на українських землях у 1918–1920 рр.

Зазначені складові чітко вказують на заходи Ради Народних Комісарів УСРР.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Входження УСРР до складу СРСР.

Завдання спрямоване на знання події, передбаченої програмою ЗНО.

У цьому випадку завдання передбачає знання 1922 р., коли УСРР увійшла до складу СРСР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська CРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 рр.). Політика «коренізації» в УСРР (українізація). Причини та наслідки «українізації».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичні персоналії на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – політика більшовиків.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «нинішньої політики більшовиків я вбачаю чергову їхню поступку стихійні силі українського національного руху», «послідовний і політичний захід з метою оволодіння силою цього руху», «зміцнення своїх позицій в Україні» – допомагають визначити, що йдеться про  політику коренізації, яка здійснювалася в Україні у вигляді українізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Радянська модернізація в Україні. Сутність і наслідки політики форсованої індустріалізації в Україні.

Завдання передбачає перевірку сформованості вміння отримувати інформацію з джерела та застосовувати набуті знання у зв’язку з його змістом.

Джерелом є агітаційно-пропагандистський плакат.

Алгоритмом виконання завдання можуть бути такі кроки.

Перший. Визначаємо та узагальнюємо інформацію, подану на плакаті, з позиції сформульованого завдання.

Другий крок. Установлюємо відповідність отриманої інформації з кожним запропонованим варіантом відповіді.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – зміст плакату.

Нагадаємо, що з початком першої п’ятирічки радянське керівництво шукало шляхи інтенсифікації виробництва. На листопадовому пленумі ЦК ВКП(б) 1929 р. було ухвалено рішення «будь-якою ціною прискорити розвиток машинобудування та інших галузей важкої промисловості». Саме 1929 рік мав стати, за словами Й. Сталіна, «роком великого перелому на усіх фронтах соціалістичного будівництва». Упродовж виконання плану п’ятирічки вирішено розпочати масове соціалістичне змагання трудових колективів за виробничі показники й прискорити процес індустріалізації за рахунок максимального напруження сил. Партійні органи розгорнули активну пропагандистську роботу, мобілізуючи робітників на трудові рекорди. Першочерговим гаслом такої роботи стало гасло: «Даєш п’ятирічку в чотири роки!». У 1933 р. було оголошено про дострокове виконання першої п’ятирічки – за 4 роки і 3 місяці, – а цей рік стали вважати першим роком другої п’ятирічки (1933–1937 рр.). Зображений агітаційний плакат є графічною візуалізацією згаданого гасла у вигляді математичної дії додавання: 2+2=5, де цифри «2» символізують роки першої п’ятирічки (1929–1930; 1931–1932), цифра «5» – п’ятирічний план, виконання якого й мало бути досягнуто завдяки трудовому героїзму радянських людей, який на плакаті позначено символом «+» і підписом «плюс ентузіазм робітників».

Таким чином, аналіз складових частин плакату внеможливлює інші правильні варіанти відповіді, окрім варіанта – «джерел індустріалізації».

Відповідь – Г.

ТЕМА: Розвиток України в 1929–1938 рр. Масові репресії. Справа СВУ. С. Єфремов.

Завдання передбачає перевірку сформованості знань про репресивні акції сталінського режиму.

Видатний український учений, політичний діяч С. Єфремов був репресований за сфабрикованою справою «Спілки визволення України».

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі (1921–1939 рр.). Українські землі у складі Польщі. Політика урядів Польщі в українських землях. «Осадництво».

Завдання передбачає перевірки сформованості понятійного апарату для розкриття теми «Західноукраїнські землі у 1920–1930-ті рр.».

Осадництво – це політика планомірного заселення українських земель військовими та цивільними колоністами, здійснювана урядом Польщі в 1920-х рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Перебіг найважливіших військових подій 1941–1945 рр. (Корсунь-Шевченківська наступальна операція).

Завдання передбачає опрацювання такого специфічного історичного джерела, як карикатура, демонстрацію вміння отримувати інформацію з джерела, застосовувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, почасти спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям Другої світової війни на українських землях.

Що із зображеного на карикатурі дозволяє правильно виконати завдання? По-перше, елементи схематизованої карти (ріка Дніпро, міста Канів, Біла Церква, Богуслав, Звенигородка, Шпола) дають можливість чіткої локалізації місця подій. Це – Правобережна Україна. По-друге, на карикатурі зображено А. Гітлера в стані переживання за своє життя, якому загрожує зашморг, що затягується навколо скупчення нацистських свастик. Зображена петля символізує оточення, «котел», у якому опинилися війська нацистської Німеччини (до речі, не в перший і не в останній раз) завдяки наступальним діям військ Червоної армії. По-третє, підпис на карикатурі – «безумовне позначення» – означає, що оточені гітлерівські дивізії будуть остаточно розгромлені. Цим карикатурист намагався передати трагізм ситуації для німецьких військ, яка склалася в результаті проведення радянськими військами наступальної операції. По-четверте, позначення на карикатурі лінії фронту внеможливлює інші правильні відповіді, окрім варіанта – «Корсунь-Шевченківська операція».

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної воєн (1939–1945 рр.). Визволення України.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості хронологічних умінь.

Знання цієї події передбачено програмою ЗНО. Визволення всієї території України (у межах сучасних кордонів) від німецьких окупантів та їхніх союзників відбулося 28 жовтня 1944 р.

Відповідь – В.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1945 – початку 1950-х рр. Відбудова промисловості.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичне явище на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичне явище.

Ключове словосполучення-маркер у джерелі – «в процесі відбудови було повернення до довоєнної моделі розвитку» – допомагає визначити правильну відповідь: розвиток базових галузей промисловості за рахунок ресурсів сільського господарства. Так наприкінці 1920-х – у 1930-ті рр., коли відбувалася форсована індустріалізація, вона супроводжувалась насильницькою колективізацією, яка забезпечувала ресурсами розвиток промисловості.

Відповідь – А.