ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Прихід до влади Директорії.

Оприлюднення 14 листопада 1918 р. «федеративної грамоти» гетьмана П. Скоропадського призвело до початку антигетьманського повстання на чолі з Директорією.

Підписання Брестського мирного договору 9 лютого (27 січня) 1918 р. дало змогу УЦР за допомогою німецьких військ вигнати більшовицькі війська і відновити свою владу в Україні.

Скликаний Трудовий конгрес України 23–28 січня 1919 р. своїм рішенням визнав Директорію вищою владою України.

Всеукраїнський з’їзд хліборобів 29 квітня 1918 р. проголосив П. Скоропадського гетьманом України.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–А, 4–Г.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху. П. Куліш.

ТЕМА: Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток громадівського руху. М. Драгоманов, П. Чубинський. Культура України в другій половині XIX – початку XX ст. Піднесення української культури. Розвиток музичного мистецтва. М. Лисенко.

На першому фото зображено Миколу Лисенка – композитора, етнографа, учасника громадівського руху, автора опери «Різдвяна ніч», «Утоплена», «Тарас Бульба», «Енеїда».

Друге фото належить Михайлу Драгоманову – публіцисту, одному з організаторів «Старої громади», Вільної української друкарні в Женеві, видавцю першого українського політичного журналу «Громада».

На третьому фото – Пантелеймон Куліш – історик, член Кирило-Мефодіївського братства, автор першого українського історичного роману «Чорна рада».

На четвертому – Павло Чубинський – етнограф, фольклорист, один з видавців журналу «Основа», автор вірша «Ще не вмерла Україна…».

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–Д, 4–В.

ТЕМА: Українські землі першої половини ХVІІ ст. Морські походи козаків. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. «Руїна». Українські землі в другій половині XVIII ст. Розгортання гайдамацького та опришківського рухів.

Завдання передбачає ідентифікацію історичних подій за ключовими словами-маркерами, які містяться в назвах поетичних творів Т.Шевченка.

«Тарасова ніч» – це одна з ключових подій козацького повстання 1630 р. під проводом Тараса Трясила.

Гамалія – узагальнювальний образ козацького ватажка, керівника козацьких походів.

«Чигрине, Чигрине…» – виникає стійка асоціація з долею козацької столиці – Чигирином, який був знищений під час другого Чигиринського походу 1678 р. турецькими військами. Нищення козацької столиці – одна з подій періоду «Руїни».

«Холодний Яр» – район, з якого розгорнулося потужне селянське повстання, що дістало назву «Коліївщина».

Відповідь: 1–А, 2–Д, 3–Г, 4–В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу.

1-Г. 1648 рік: Рік тріумфальних перемог, включно з Корсунською та Пилявецькою битвами.

2-А. 1649 рік: Завершення першого етапу війни Зборівською битвою та підписанням Зборівського договору.

3-Д. 1651 рік: Рік трагічної поразки під Берестечком, що призвела до Білоцерківського договору.

4-Б. 1652 рік: Перемога під Батогом, яка відновила військову міць Гетьманщини та скасувала умови Білоцерківського договору.

Відповідь: 1–Г, 2–А, 3–Д, 4–Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава.

Встановлення відповідності між іменами князів і подіями Київської Русі:

• 1. Ігор — Б) загибель руського флоту від «грецького вогню». Князь Ігор здійснив невдалий похід на Візантію в 941 році, під час якого його флот був спалений візантійцями за допомогою "грецького вогню" — таємничої горючої суміші.

• 2. Ольга — Г) організація погостів та запровадження системи уроків. Після вбивства свого чоловіка, князя Ігоря, древлянами, Ольга провела адміністративно-фінансову реформу. Вона встановила "уроки" (розмір данини) та "погости" (місця для її збору), що впорядкувало систему оподаткування.

• 3. Святослав — В) розгром Хозарського каганату. У 965 році князь Святослав здійснив грандіозний похід, в результаті якого було знищено Хозарський каганат. Ця перемога відкрила Русі шлях до торгівлі та нових земель на сході.

• 4. Олег — Д) об'єднання північних та південних руських земель. У 882 році князь Олег захопив Київ, убивши Аскольда і Діра. Він переніс столицю до Києва, тим самим об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян і створивши єдину державу — Київську Русь.

Відповідь: 1–Б, 2–Г, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. «Революція Гідності».

Шарж — це різновид карикатури, у якому зберігається подібність з об’єктом зображення, сатиричні тенденції поступаються перед м’яким, доброзичливим гумором. Отже, зображене джерело треба аналізувати як карикатуру. Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні точки зору, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури.

У загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі, зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, шарж, відповідно до умови завдання, присвячений подіям Революції гідності. На це вказують барикада з автомобільних шин, студент і Прапор України.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Дострокові вибори до Верховної Ради та вибори Президента України.

Становлення незалежності України відбувалося в умовах глибокої економічної кризи, яка була зумовлена кризою і розвалом радянської моделі розвитку і вкрай повільним здійсненням реформ, які б забезпечили переведення економіки на ринкові рейки та включення її у світовий економічний простір. Економічна криза тягла за собою стрімке падіння рівня життя населення. Економічні негаразди сприяли популярності сил, які користувалися популістськими гаслами, намагалися дискредитувати ідею незалежності України. Усе це загострило політичної боротьби. Крім того, загострилися відносини між Президентом і Верховною Радою, владні повноваження яких не були врегульовані.

У таких умовах розв’язання протистояння між гілками влади вбачалося в проведенні дострокових виборів як Президента, так і Верховної Ради.

Відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Прийняття Декларації про державний суверенітет.

Ключові положення документа (словосполучення-маркери) – «Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах», «Українська РСР має право на свою частку в загальносоюзному багатстві», «відносини Української РСР з іншими радянськими республіками будуються на основі договорів…» – дозволяють визначити, що даний уривок документа є Декларація про державний суверенітет УРСР, ухвалена 16 липня 1990 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи. Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дозволяють отримати уявлення про думки та настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак слід пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні позиції, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. У загальному вигляді інтерпретація й аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подає карикатура?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена проблемам радянської дійсності 1970-х – 1980-х рр. На ній зображена дошка оголошень підприємства, на якій подана листівка з фотографіями працівників (переважно керівної ланки), які систематично під різними приводами не присутні на робочому місті. На це вказують підписи під фотографіями відсутніх осіб: «пішла в хімчистку», «пішла в другий відділ», «пішов покурити», «пішов на об’єкт».

Таким чином, карикатура акцентує увагу на проблемі низького рівня трудової дисципліни.

Відповідь – В.