ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Гетьманування Д. Апостола.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «поки ще з турками до розриву не дійшло», «обрати…гетьмана», «суди між народом малоросійським відправляти їм самим», а також підказка в умові «князь О.Меншиков на засіданні Верховної таємної ради…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про події другої чверті ХVІІІ ст.

За час існування гетьманської влади на території Лівобережної Гетьманщини Росія тричі скасовувала вибори гетьмана (1722, 1734, 1764 рр.) і двічі їх відновлювала (1727 і 1250 рр.). У цьому випадку йдеться про 1727 р., коли гетьманом було обрано Д. Апостола. У цей час насувалася війна з Туреччиною, яка вибухнула в 1735 р. і тривала до 1739 р. Верховна таємна рада діяла в Росії в 1726–1730 рр.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає знання міжнародної ситуації, що склалася навколо Української козацької держави в останні десятиліття ХVІІ ст.

Руїна призвела до занепаду козацької держави, і її долю вирішували сусіди. Так, за Бахчисарайським договором 1681 р. долю приналежності Правобережжя після запеклої боротьби вирішували між собою Стамбул і Москва.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст.  Зовнішньополітична діяльність уряду Б. Хмельницького.

Ці положення, що обмежували зовнішньополітичні відносини Гетьманщини та вимагали узгодження з центральною владою, містилися у «Березневих статтях».

«Березневі статті» (1654 р.) — це договір, укладений між Військом Запорозьким (Гетьманщиною) та Московським царством після Переяславської ради. Вони визначали умови переходу Гетьманщини під протекторат московського царя.

Відповідь – В.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зміни в суспільно-політичному житті.

Соціально-економічною зміною, пов'язаною зі становленням Української козацької держави в роки Національно-визвольної війни (1648–1657 рр.), стала фактична ліквідація особистої залежності селян.

В ході Національно-визвольної війни, головною рушійною силою якої було селянство і міщанство, було знищено адміністрацію Речі Посполитої (польську шляхту, урядників, суди). Це призвело до ліквідації кріпацтва на території, контрольованій Гетьманщиною. Селяни отримували особисту свободу та можливість вступати до козацького стану.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ ст. Розвиток культури й освіти. Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича.

Це ікона «Успіння Богородиці» (1547 р.), автором якої є Олексій Горошкович.

Композиція поєднує традиційні елементи візантійського іконопису з впливами Ренесансу (архітектурний фон, фігурні фронтони будівель).

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Подія, описана в уривку – оборона Хотинського табору від турецького війська на чолі із султаном Османом II – відбулася в 1621 р.

Війська Речі Посполитої (включно з 40-тисячним українським козацьким військом на чолі з гетьманом Петром Конашевичем-Сагайдачним) проти армії Османської імперії, якою командував султан Осман II.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Кам’янець-Подільська фортеця.

На фото зображено Кам'янець-Подільську фортецю.

Фотографія чітко відповідає ключовим архітектурним та ландшафтним ознакам Кам'янець-Подільської фортеці:

1. Башти: Видно комплекс із численних циліндричних (круглих) веж, більшість з яких мають високі конусоподібні дахи, що є характерною рисою саме цього замку.

2. Міст і Ландшафт: На передньому плані видно міст, який веде безпосередньо до входу у фортецю. Замок розташований на високому скелястому плато, оточеному глибоким каньйоном (видно обриви під фортецею), що є унікальною ландшафтною особливістю фортифікацій Кам'янця-Подільського.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Пріоритет у зовнішній політиці князя Данила Романовича Галицького в другій половині 1240-х - 1260-х рр. полягав у створенні коаліції європейських держав для боротьби із Золотою Ордою.

Після Батиєвої навали 1240 року і вимушеного визнання залежності від Орди у 1246 році, головною стратегічною метою Данила стало звільнення від монгольського панування.

• З цією метою він активно шукав союзників у Західній та Центральній Європі, налагоджуючи відносини з Польщею, Угорщиною та Папою Римським.

• Прийняття ним королівського титулу у 1253 році було частиною цього плану, оскільки Данило сподівався на обіцяну Папою допомогу у Хрестовому поході проти монголів.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

Переважну більшість населення Київської Русі в IX – XII ст. становили смерди.

Смерди — це категорія особисто вільних селян-общинників у Київській Русі.

• Вони становили основну масу виробників матеріальних благ у державі, займалися землеробством, ремеслом і сплачували данину князеві.

• Соціальна структура будь-якої аграрної держави (якою була Київська Русь) передбачає, що селяни є найбільш чисельною групою.

Відповідь – А.