ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини ХVІІ ст. Зміни в суспільно-політичному житті.

Дистрактори В і Г є не правильними відповідями. Магдебурзьке право на українських землях поширювалося з ХІV ст.; поширення фільваркового господарства лише посилювало утиски селянства. Тобто поширення фільваркової системи господарювання було причиною, а не наслідком війни. Створення козацької держави не ліквідувало становий поділ суспільства. Відповідно, дистрактор Б теж не є правильною відповіддю. У той же час Національно-визвольна війна знищила магнатсько-шляхетське панування і як наслідок – залежність селян.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІ ст. Розвиток культури й освіти. Ікона Успіння Богородиці перемишльського маляра Олексія Горошковича.

Аналіз джерела дає змогу визначити, що сюжет ікони і манера виконання вказують на вплив ідей Ренесансу. Серед зазначених іконописців ікона відповідає творчості Олексія Горошковича.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в першій половині ХVІІ ст. Козацькі повстання 1620-х – 1630-х рр. Участь українського козацтва в Хотинській війні.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «султан турецький Осман», «Хотин», «польський табір», «козаки» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про ключову битву війни Речі Посполитої з Османською імперією. Проте під Хотином було декілька битв між польсько-українськими і турецькими військами. Ідентифікувати, про яку саме битву йдеться, допомагає ім’я султана Османа. Це битва 1621 р., яка завершилася для турецько-татарського війська поразкою. Ключову роль у перемозі відіграли козаки, що теж зазначено в уривку джерела.

Відповідь – А.

ТЕМА: Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині XIV – першій половині XVI ст.). Здобутки архітектури. Кам’янець-Подільська фортеця.

На фото зображено оборонно-фортифікаційну споруду, яка має 9 башт, що поєднані високими стінами. У споруді відсутня башта-донжот, що вказує на те, що це не замок, а фортеця. Форма башт характерна лише одній фортеці в Україні – Кам’янець-Подільській. Фортеця розташована у важкодоступній місцині. До неї пролягає лише одна дорога.

Серед запропонованих у завданні варіантів відповіді наведеному опису відповідає лише Кам’янець-Подільська фортеця.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Данила Романовича.

Завдання спрямоване на перевірку знання зовнішньополітичної діяльності князя Данила Романовича Галицького після монгольської навали. На це вказують хронологічні рамки зазначені у завданні – 1240-ті–1260-ті рр. Саме у цей період Данило Галицький переймався питанням створення антитатарської коаліції європейських держав. Саме з цією метою він погодився на коронаціє у 1253 р. Проте дієвої коаліції не вдалося створити і, незважаючи на перші перемоги, Данило був змушений погодитися на монгольську зверхність.

Відповідь – В.

ТЕМА: Політичний устрій, соціально-економічний, культурний розвиток Київської Русі та Галицько-Волинської держави у ІХ–ХІV ст. Розвиток суспільно-політичного та господарського життя Київської Русі та Галицько-Волинської держави.

У відповідях зазначені різні прошарки суспільства – від привілейованих (бояри, священики), напівпривілейованих (міщани) до непривілейованих (смерди). Більшість населення Русі належала до непривілейованих груп. Смерди – це особисто вільні селяни, які самостійно вели своє господарство.

Ураховуючи, що основу господарства Русі становило сільське господарство, то мешканці села становили більшість населення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Боротьбу проти нападів половців на Русь найбільш успішно вели князі Володимир Мономах і Мстислав Великий.

Боротьба з половецькими нападами була однією з головних проблем Київської Русі у XI-XII століттях. Найбільш успішно цю боротьбу вели князі Володимир Мономах, він очолив кілька великих і успішних походів углиб половецьких степів (у 1103, 1107, 1111 рр.), що надовго відсунуло кочовиків від кордонів Русі. 

Його син Мстислав Великий (1125–1132) продовжив політику батька. Він також організовував походи проти половців, успішно захищав кордони Русі та підтримував її єдність.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність Святослава. Позначати на картосхемі території розселення східнослов’янських племінних союзів у VIII–IX ст.

В результаті військових походів великого князя київського до складу Русі увійшли землі племен уличів та тиверців.

Заштриховані території на карті охоплюють землі між річками Дністер та Прут, а також частину узбережжя Чорного моря. Це історичні землі племен уличів та тиверців.

Стрілки вказують на військові дії, які відбувалися на цій території, що свідчить про їх приєднання до складу Київської Русі. Князь Святослав, доклав значних зусиль для підкорення цих племен, щоб забезпечити контроль над торговими шляхами до Візантії.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Утворення Київської Русі.

Династія Рюриковичів утвердилася на Русі в ІХ-Х ст..

• 882 рік (ІХ ст.): Князь Олег, захопив Київ, об'єднавши північні та південні землі східних слов'ян. Ця подія вважається моментом утворення Київської Русі і остаточного утвердження династії в Києві.

• Х ст.: За часів правління князів Ігоря, Ольги та Святослава влада Рюриковичів поширилася на більшість східнослов'янських племінних союзів, а держава стала однією з найвпливовіших у Східній Європі. Отже, утвердження на Русі династії Рюриковичів відбулося в ІХ – Х ст.

Відповідь – В.