ТЕМА: Українські землі в 60–80-ті рр. XVII ст. Гетьманування І. Виговського. Ухвалення Гадяцьких пунктів. Гетьманування П. Дорошенка, І. Самойловича. Чигиринські походи турецько-татарського війська. Укладення найважливіших угод між іноземними державами, що стосувалися українських земель.

Завдання передбачає знання хронологічної послідовності подій другої половини ХVІІІ ст.

Чигиринські походи турецько-татарських військ – 1677–1678 рр.

Ухвалення Гадяцького договору – 1658 р.

Проголошення П. Дорошенка гетьманом усієї козацької України – 1668 р.

Укладення Бахчисарайського мирного договору між Московією та Османською імперією – 1681 р.

Відповідь – Б В А Г.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку. Заснування античних міст-колоній у Північному Причорномор’ї та Криму. Велике розселення слов’ян.

Правильна послідовність історичних явищ:

Б. Велика грецька колонізація – VІІІ–VІ ст. до н. е. Процес заснування стародавніми греками міст-держав (полісів) на узбережжі Чорного моря (Північне Причорномор’я) та в Криму.

В. Розпад Великої Скіфії – ІV ст. до н. е. Занепад і знищення могутньої скіфської держави, яка панувала у степах Північного Причорномор’я протягом декількох століть.

Г. Велике переселення народів – ІV–VІ ст. Грандіозний за масштабами рух племен та народів Європи і Азії. 

А. Велике розселення слов’ян – V–VІІ ст.  Процес розселення слов’янських племен з їхньої прабатьківщини на величезні простори Східної, Центральної та Південної Європи.

Відповідь – Б В Г А.

ТЕМА: Післявоєнна відбудова і розвиток України в 1945 – початку 50-х років. Радянізація західних областей України.

Україна в умовах десталінізації. Зміни адміністративно-територіального устрою УРСР.

Україна в період загострення кризи радянської системи. Конституція УРСР 1978 р.

Розпад Радянського Союзу і відродження незалежності України. Перші альтеративні вибори до Верховної Ради.

До періоду повоєнної відбудови та розвитку (1946 – початок 1950-х рр.) відноситься «саморозпуск» Української греко-католицької церкви (УГКЦ), який відбувся в 1946 р.

З періодом політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.) пов’язана подія входження Кримської області до складу УРСР, що відбулася в 1954 р.

Із загостренням кризи радянської системи (1965–1985 рр.) пов’язано прийняття останньої конституції УРСР в 1978 р.

З розпадом Радянського Союзу та відродженням незалежності України (1985–1991 рр.) пов’язано проведення альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР у 1990 р.

Відповідь: 1–А, 2–В, 3–Г, 4–Д.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Установлення нацистського окупаційного режиму. Окупаційні зони, на які була розділена Україна.

На карті різними відтінками сірого, штрихуваннями та цифрами у відповідності з легендою карти позначені території окупаційних зон, які були утворені німецькими окупантами в 1941 р. на українських землях. Спираючись на назви міст, річок можна визначити, що під цифрою 1 позначено дистрикт «Галичина»; 2 – провінцію «Трансністрія» під управлінням румунської адміністрації; 3 – рейхскомісаріат «Україна»; 4 – військову адміністрацію німецького командування.

Відповідь: 1–Б, 2–Д, 3–А, 4–В.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Гетьманський переворот і утворення Української Держави. Утворення ЗУНР. Прихід до влади Директорії.

Розгром Добровольчої армії генерала А.Денікіна призвів до встановлення радянської влади на території України.

Проголошення Української Держави на чолі з гетьманом П. Скоропадським сприяло відновленню поміщицького землеволодіння.

Після Утворення Західноукраїнської Народної Республіки її уряд запровадив державну монополію на продаж хліба, цукру, спирту, заборону на вивіз нафти.

Утворена Директорія очолила антигетьманське повстання, яке призвело до повалення режиму гетьмана П.Скоропадського і встановлення влади Директорії УНР.

Відповідь: 1–В, 2–Д, 3–Г, 4–А.

ТЕМА: Українські землі у складі Російської імперії наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Розвиток національного руху.

Українські землі у складі Російської імперії в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху.

Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії у другій половині ХІХ ст. Політизація національного руху й утворення перших політичних партій.

Завдання передбачає знання характеристик різних течій українського національного руху в ХІХ ст., як на західноукраїнських землях, так і в Наддніпрянщині.

Москвофіли – суспільна течія, що склалася в середині ХІХ ст. в Галичині, Буковині та Закарпатті, виступали за національно-культурну, а згодом і державну єдність із російським народом.

Радикали – суспільна течія, що виникла в 1870-ті рр. в Галичині, прагнули надати українському рухові політичного характеру та першими поставили перед собою завдання боротьби за незалежність України.

Хлопомани – суспільна течія, що виникла в 1830-ті рр., на Правобережній Україні, основу якої становила молодь зі спольщених українських або польських шляхетських родів, яка, усвідомивши свою відповідальність перед народом, свідомо зближувалася з ним.

Народовці – суспільна течія, що виникла в 1860-ті рр. в Галичині, спрямували свою діяльність на підвищення культурно-освітнього рівня національної свідомості українців.

Відповідь: 1–В, 2–А, 3–Г, 4–Б.

ТЕМА: Українські землі наприкінці ХVІІ – першої половини ХVІІІ ст. Розвиток культури та освіти. Ф. Прокопович.

Українські землі в другій половині XVIII ст. Розвиток культури, науки, освіти. М. Березовський, І. Григорович-Барський.

Зазначені факти дають змогу визначити такі правильні відповіді:

Ф. Прокопович – церковний діяч, учений, поет-полеміст, ректор Києво-Могилянської академії, ідеолог реформ Петра І.

І. Григорович-Барський – архітектор, автор проектів культових і громадських об’єктів, водогону Києва.

М. Березовський – співак, член Болонської філармонічної академії, автор опер «Демофонт», «Іфігенія».

Й. Пінзель – скульптор, автор кам’яних статуй на фасаді собору Св. Юра у Львові та інших витворів.

Відповідь: 1–В, 2–Г, 3–А, 4–Б.

ТЕМА: Виникнення та розквіт Київської Русі. Внутрішньо- та зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства як державної релігії.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Монгольська навала на південно-західні землі Русі.

1-Б. «Охрестився ж він у церкві Святої Софії... у городі Корсуні. По хрещенні ж привів Володимир цесарицю на обручення. Коли ж охрестили його... передали йому віру християнську...» - Х ст. (Хрещення Володимира Великого відбулося у 988 році).

2-А. «Аскольд же і Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: «Ви оба не є князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого». - І тут винесли Ігоря. «А се - син Рюриків»...» - ІХ ст. (Захоплення Києва Олегом, вбивство Аскольда і Діра, згідно з «Повістю минулих літ», відбулося у 882 році).

3-В. «І заложив князь город - великий Київ, а в города сього ворота є Золоті... Спорудив [церкву] Благовіщення. Після цього він звів монастир святого Георгія Побідоносця...» - ХІ ст. (Зведення Золотих воріт, Софійського собору та інших споруд у Києві пов'язане з правлінням Ярослава Мудрого, яке припадає на ХІ ст. (1019-1054 рр.)).

4-Д. «І взяли татари місто Київ, місяця грудня в 6 день: а Дмитра воєводу привели пораненого до Батия, і не велів Батий убивати його ради його мужності...» - ХІІІ ст. (Взяття Києва військами хана Батия відбулося у 1240 році).

Відповідь: 1–Б, 2–А, 3–В, 4–Д.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Грошова реформа.

Перехід економіки на ринкові рейки, прорахунки в проведені реформ спричинили гіперінфляцію 1993–1994 рр. і стрімке погіршення становища більшої частини населення. У цих умовах купоно-карбованці, які не були повноцінною національною грошовою одиницею, остаточно втратили довіру населення і перестали виконувати значну частку функцій грошей, зокрема накопичення. Після стабілізації фінансового становища переважно за рахунок зовнішнього кредитування було прийнято рішення про запровадження національної грошової одиниці – гривні (вересень 1996 р.).

Відповідь – В.