ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає знання перебігу подій, пов’язаних з Другим «Зимовим походом» Армії УНР.

Цей похід, що відбувся в листопаді 1921 р. під керівництвом Ю. Тютюнника, став останньою подією збройної боротьби за збереження української державності.

Загони Армії УНР, що була інтернована польською владою після підписання Ризького миру, вирішили здійснити відчайдушний рейд у райони, охоплені антирадянським селянським рухом. Його метою було підняти народне збройне повстання проти більшовицької влади.

Відповідь – В.

ТЕМА: Український державотворчий процес (1918 – 1920 рр.). Гетьманський переворот й утворення Української Держави. Внутрішня політика уряду П. Скоропадського.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати назву державного утворення на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – державне утворення.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «конституційна монархія, від традиційної самодержавної системи в Росії», «характер визначався… українською історичною традицією…» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про Українську Державу гетьмана П. Скоропадського.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Українська революція. Політика Української Центральної Ради (УЦР) щодо Тимчасового уряду Росії. Взаємовідносини УЦР з Тимчасовим урядом.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати історичну подію на основі опрацювання уривка з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний документ.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «цинічним і провокаційним порушенням угоди 16 липня…», «видерти з рук українства всі його революційні здобутки» – допомагають визначити, що в уривку йдеться про «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріату Тимчасового уряду на Україні». Додатковою підказкою є те, що ці слова належать В.Винниченку, який на той час був Головою Генерального Секретаріату. Також слід звернути увагу на те, що під назвою «угода 16 липня» мається на увазі ІІ Універсал УЦР, який фактично був угодою між УЦР і Тимчасовим урядом Росії щодо статусу Генерального Секретаріату.

Відповідь – В.

ТЕМА: Україна в Першій світовій війні. Перебіг воєнних дій на території України.

Завдання передбачає знання перебігу подій Першої світової війни на українських землях.

У 1914 р. в результаті переможної для росіян Галицької битви (1914 р.), вони окупували українські землі Східної Галичини та Північної Буковини, що перебували в складі Австро-Угорщини.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії на початку ХХ ст. Події революції 1905–1907 рр. в Україні. Національно-визвольний рух України в роки російської революції 1905–1907 рр. Є. Чикаленко.

Завдання передбачає знання перебігу подій на українських землях у роки Першої російської революції 1905–1907 рр., а також основні віхи діяльності Є. Чикаленка.

Саме він у роки революції започаткував видання щоденної україномовної газети «Рада». Інші зазначені в дистракторах видання видавалися у ХІХ ст.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Західноукраїнські землі у складі Австрійської (Австро-Угорської) імперії в другій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині XIX ст.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки.

У даному випадку необхідно визначати наслідки процесів модернізації для соціально-економічного розвитку західноукраїнських земель у другій половині ХІХ ст.

Західноукраїнські землі були одним з найвідсталіших регіонів Європи, де основу економіки краю складали всілякі промисли. Розбудова мережі залізниць в Австрійській імперії (Австро-Угорщині) призвела до втягування регіону до загальноімперського ринку.

Економічна відсталість зумовила те, що регіон фактично стає внутрішньою колонією для більш розвинутих регіонів (Австрії та Чехії). Товари з економічно розвинутих регіонів фактично витіснили товари місцевого виробництва, яке не витримало конкуренцію. Місцева промисловість фактично стала сировинним придатком до промислово розвинутих регіонів імперії.

Відповідь – В.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Розвиток громадівського руху. Національний рух на Наддніпрянській Україні. Поняття та терміни: «Братство тарасівців».

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати організацію на основі опрацювання уривку з історичного джерела (отримати інформацію з джерела, застосувати набуті знання у зв’язку зі змістом джерела).

Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у тексті джерела виділяємо ключові слова-маркери (словосполучення), що дозволять упізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо та обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – українська громадсько-політична організація.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери – «пориваємо зв'язок з українофілами», «вживаємо тільки українську мову», «кожен повинен протягом року вивчити української грамоті не менше двох членів для нашої організації» – допомагають визначити, що уривок є частиною програмових положень Братства тарасівців, які були першими представниками націоналістичної течії в українському русі Наддніпрянської України.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Наддніпрянська Україна в другій половині ХІХ ст. Реформи 60–70-х рр. XIX ст. і процеси модернізації в Україні. Особливості проведення реформ на українських землях, процесів модернізації.

Завдання спрямоване на перевірку сформованості вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки. У даному випадку визначати наслідки селянської реформи 1861 р.

19 лютого 1861 р. цар Олександр ІІ видав маніфест про скасування кріпосного права та «Загальне положення про селян, звільнених від кріпосної залежності». За цими документами селяни ставали особисто вільними, але за поміщиками залишалося право власності на землю.

Реформою було збережене велике поміщицьке землеволодіння. Селяни отримали економічні права (купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, зводити фабрики).

Однак селянство залишалося нижчим станом у державі з обмеженим правом пересування. Також селяни мали об’єднуватися в общини.

Протягом 49 років селяни мали сплатити викупні платежі. Община з її круговою порукою і зрівняльним перерозподілом земель і викупні платежі гальмували розвиток селянського господарства, консервуючи патріархальні відносини і аграрне перенаселення.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі наприкінці ХVІІІ – у першій половині ХІХ ст. Діяльність Головної руської ради. Перебіг національного руху в Галичині під час революції 1848–1849 рр. в Австрійській імперії. Значення подій 1848–1849 рр.

Завдання передбачає знання подій «європейської весни народів» (революції 1848–1849 рр.) на українських землях. Серед основних прикладів суспільної діяльності Головної руської ради можна виділити такі:

• Заснування радою першої української щотижневої газети «Зоря галицька».
• Липень 1848 р. – заснування Галицько-руської матиці – товариства, що займалося виданням дешевих книжок для народу українською мовою.
• Жовтень 1848 р. – робота Собору руських учених – з’їзду діячів науки, який ухвалив рішення, що українська мова базується на народній мові, для письма необхідно використовувати слов’янську кирилицю, а не латинський алфавіт.
• Початок будівництва у Львові Народного дому з бібліотекою та музеєм.
• 1849 р. – відкриття у Львівському університеті кафедри української мови та літератури, яку очолив М. Головацький.
• 9 червня 1848 р. – звернення ГРР до імператора з проханням поділу Галичини на польську та українську частини з двома адміністраціями у зв’язку з поглибленням протиріч з поляками, які відверто ігнорували права українців.

Відповідь – Г.