ТЕМА: Україна під час Другої світової війни. Включення Західної України, Бессарабії та Північної Буковини до складу УРСР.

Після укладення пакту Ріббентропа–Молотова 23 серпня 1939 р. між Німеччиною і СРСР, який поділяв Європу на сфери впливу, обидві сторони стали «впорядковувати» свої надбання. 1 вересня 1939 р. Німеччина напала на Польщу, 17 вересня 1939 р. – те саме зробив СРСР, прикриваючись гаслом захисту «єдинокровних братів» українців і білорусів. Два союзники знищили і поділили між собою суверенну державу і розпалили Другу світову війну. У липні 1940 р. СРСР пред’явив ультиматум Румунії, щоб та віддала Північну Буковину і Бессарабію. 2 серпня Північна і Південна Бессарабія і Північна Буковина були включені до складу УРСР, утворивши Чернівецьку й Ізмаїльську області.

Відповідь – А.

ТЕМА: Західноукраїнські землі. Українські землі в складі Польщі, Румунії, Чехословаччини.

Завдання передбачає знання політики названих держав щодо українства у 1920–1930-ті рр.

Найбільш лояльною щодо українства у міжвоєнний період була політика Чехословаччини. Саме у Празі діяв Український вільний університет і Українська аграрна академія.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя. Причини та наслідки Голодомору 1932–1933 рр.

В уривку джерела описані дії влади – «радянська влада до того часу «заготовляла» наш хліб… аж доки ми не залишилися без фунта хліба», які чітко вказують на передумову Голодомору.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Радянська модернізація України. Радянська модернізація в Україні. Суспільно-політичне, соціально-економічне, культурне та релігійне життя.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді. Алгоритмом виконання завдання є такі кроки:

• з’ясовуємо, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• у джерела виділяємо ключові слова-маркери, словосполучення, що дозволять впізнати предмет ідентифікації;
• аналізуємо їх, узагальнюємо й обираємо запропонований варіант відповіді, переконавшись, що він не суперечить обраним ключовим словам.

Предмет ідентифікації в завданні – історичний період (п’ятирічка).

Зміст плакату чітко вказує на антицерковну кампанію, що розгорнулась у роки ІІ п’ятирічки, яка була оголошення «п’ятирічкою боротьби з релігією».

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Політика «коренізації» в УСРР (українізація).

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «повна рівноправність української та російської мов», «усунення перешкод… розвитку української культури», «обов’язкове вивчення української мови» –– допомагають визначити, що в уривку йдеться про українізацію, яка була формою політики коренізації.

Відповідь – В.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики. Неп в УСРР. Відбудова народного господарства.

Запровадження непу в 1921 р. почалося із заміни продрозверстки продподатком (на 1921 р. був у два рази меншим, ніж продрозкладка), який фактично дозволяв селянам здійснювати продаж сільгосппродукції після сплати державі продовольчого податку.

Відповідь – А.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Прихід до влади Директорії.

Завдання передбачає знання перебігу подій повалення влади гетьмана П. Скоропадського і приходу до влади Директорії.

Директорія – орган, створений для керівництва антигетьманського повстання, що розпочалося 14 листопада 1918 р. За місяць загони Директорії вступили до Києва, а гетьман зрікається влади і тікає до Німеччини. Щоб узаконити зміну влади і легітимізувати себе, Директорія скликає Трудовий конгрес, який по суті мав виконати роль Установчих зборів. Обраний за доволі суперечливим виборчим законом, Трудовий конгрес працював 23–28 січня 1919 р. і ухвалив низку важливих рішень, серед яких передачу влади Директорії УНР.

Відповідь – Г.

ТЕМА: Україна в боротьбі за збереження державної незалежності. Брестський мир між УНР та державами Четверного союзу, Військова конвенція УНР з Німеччиною та Австро-Угорщиною.

Ключові в джерелі словосполучення-маркери –– «Українська держава визнана», «Центральні держави», «мир… справедливо і корисно розв’язував питання про територіальні межі» –– допомагають визначити, що в уривку йдеться про мирний договір, укладений УНР з країнами Четвертного союзу (Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Османською імперією), які ще називали «центральними державами», у Брест-Литовську 9 лютого 1918 р.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Українська революція. Еволюція поглядів політичних сил України щодо самовизначення українців (Універсали Центральної Ради).

Завдання передбачає знання змісту І Універсалу УЦР та його наслідків.

І Універсал було ухвалено УЦР 10 червня, а Генеральний Секретаріат був створений 28 червня 1917 р.

Відповідь – А.