Умовами Білоцерківського договору 1651 року, укладеного після поразки козацько-татарського війська під Берестечком, були:

2. отримання шляхтою дозволу повернутися до своїх маєтків, зокрема до розміщених на козацьких територіях

5. визнання козацькими територіями лише земель Київського воєводства

7. позбавлення гетьмана права дипломатичних зносин з іноземними державами.

Правильна відповідь: 2, 5, 7.

На поданій карті відповідно до її легенди відображено події 1943 р. – від битви на Курській дузі до битви за Дніпро.

Із зазначених подій 1943 р. відбулися такі події:

• утворення Червоною армією плацдармів на правому березі Дніпра;
• вигнання німецьких окупантів із Донбасу;
• поява в лавах Червоної армії піхотних підрозділів, укомплектованих «чорносвитниками».

Правильна відповідь: 1, 2, 7.

Іван Котляревський є автором «Енеїди»,  «Наталки Полтавки», «Москаля-чарівника».

Правильна відповідь: 1, 5, 7.

Вступ України до Світової організації торгівлі (СОТ) – 2008 р.

Початок Євромайдану – грудень 2013 р.

Підписання Україною Угоди про асоціацію з Європейським Союзом (ЄС) відбулося у два етапи:

1) 21 березня 2014 року у Брюсселі лідери України та ЄС підписали політичну частину Угоди,

2) 27 червня 2014 року в ході засідання Ради ЄС Президентом України й керівництвом Європейського Союзу і главами держав та урядів 28 держав – членів ЄС було підписано економічну частину Угоди.

В Укладення Мінських домовленостей (Мінські угоди) – усталений узагальнювальний термін на позначення трьох спільних документів сторін – учасників урегулювання ситуації на Донбасі в Нормандському форматі:

• Мінський протокол («Перша Мінська угода») укладений 5 вересня 2014 р., 
• Меморандум про виконання положень Протоколу від 19 вересня 2014 р.,
• Комплекс заходів щодо виконання Мінського протоколу (Друга Мінська угода) – лютий 2015 р.

Правильна відповідь: Б, А, Г, В.

На першому плакаті відображено події 1939 р., агресію СРСР проти Польщі. На це вказує пропагандистське гасло: «Надати руку допомоги братнім народам Західної України та Західної Білорусії – наш священний обов’язок!».

На другому плакаті відображено події 1943 р. – вигнання нацистських окупантів із Харкова. На це вказують гасла: «ХАРКІВ РАДЯНСЬКИЙ! ХАРКІВ НАШ – УКРАЇНСЬКИЙ! ОБНІМІТЬСЯ БРАТИ УКРАЇНЦІ В ДЕНЬ ВЕЛИКОГО СВЯТА».

На третьому плакаті відображено події 1944 р. На це вказує пропагандистське гасло: «УКРАЇНА ВІЛЬНА!» і зображення меж УРСР.

На третьому плакаті відображено події 1941 р. На це вказує пропагандистське гасло: «НЕЩАДНО РОЗІБ’ЄМО ТА ЗНИЩИМО ВОРОГА!» і розірваний Гітлером «ДОГОВІР про ненапад між СРСР та Німеччиною».

Правильна відповідь: А, Г, Б, В.

П. Скоропадський був гетьманом Української Держави у квітні-грудні 1918 р.

М. Грушевський очолював Українську Центральну Раду в березні 1917 – квітні 1918 рр.

С. Петлюра був Головним отаманом військ Української Народної Республіки (УНР) із листопада 1918 р. та другим Головою Директорії УНР (травень 1919 р. – 10 листопад 1920 р.).

А. Волошин – Президент Карпатської України з 15 березня 1939 р.

Правильна відповідь: Б, А, В, Г.

Перший уривок джерела відповідає періоду «Творення нової України (початок XXI ст. – сьогодення)». На це вказують такі маркери: успішний розвиток України… потребують тісної взаємодії держави й національного бізнесу», «Потрібно більшу… виробляти всередині країни...

Другий уривок джерела відповідає періоду «Відновлення незалежності України (1985–1991 рр.)». На це вказують такі маркери: прискорення, перебудова.

Третій уривок джерела відповідає періоду «Україна в перші повоєнні роки (1945 – початок 1950-х рр.)». На це вказують такі маркери: картки із централізованим забезпеченням населення… продуктів, голодує.

Четвертий уривок джерела відповідає періоду «Україна в умовах десталінізації (1953–1964 рр.)». На це вказують такі маркери:  Основна частина підприємств місцевого значення перейшла з підпорядкування союзних міністерств у підпорядкування обласних рад депутатів.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Г, 3 – А, 4 – Б.

К. Левицький – співзасновник Української національно-демократичної партії, голова Державного секретаріату ЗУНР.

Д. Донцов – голова Союзу визволення України, теоретик й ідеолог українського націоналізму.

Є. Коновалець – учасник боїв за гору Маківка, командир Галицько-Буковинського куреня січових стрільців.

А. Жук – член Головної української ради, Загальної української ради, дипломат Української Держави, УНР.

Правильна відповідь: 1 – А, 2 – Д, 3 – Б, 4 – В.

«Енеїда» – перший у новій українській літературі твір, надрукований у Санкт-Петербурзі 1798 р.

«Історія Русів» – одна з визначних пам’яток української історичної та суспільно-політичної думки другої половини XVIII – початку XIX ст., у якій обстоювано ідею автономного державного розвитку України.

«Основа» – перший український суспільно-політичний і літературно-мистецький журнал, що видавала українська громада 1861–1862 рр. у Петербурзі.

«Громада» – український громадсько-політичний і науково-літературний збірник, що видавав у Женеві Михайло Драгоманов у період 1878–1879 рр. та 1882 р.

Правильна відповідь: 1 – Г, 2 – В, 3 – А, 4 – Б.

1 - Д. Жванецька облога – 1653 р.

2 - Б. Зборівська битва – 1649 р.

3 - В. Берестецька битва – 1651 р.

4 - А. Жовтоводська битва – 1648 р.

Правильна відповідь: 1 – Д, 2 – Б, 3 – В, 4 – А.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. В загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події чи явищу присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатура, відповідно до умови завдання, присвячена подіям з анексії 2014 р. Криму.  На це вказує вилучення двох букв з назви Україна, які разом з іншими утворюють назву Крим.

Анексія – це процес, коли одна країна всупереч міжнародному праву, силою приєднує частину території іншої країни до своєї.

Анексія Криму Росією відбулася 2014 р.

Мотиви – імперіалістичні, стратегічні, політичні (контроль над Чорним морем, розширення територій, розширення демографії).

Наслідки – міжнародний осуд, санкції проти Росії, посилення сепаратизму в сході України, репресії над проукраїнським населенням півострова, посилення військової присутності Росії в регіоні, повномасштабна війна між Росією та Україною.

Правильна відповідь – Г.

У завданні слід визначити, чому для суспільства періоду «перебудови» зазначені зміни були незвичними.

Це було зумовлено тим, що на той час при владі в СРСР перебувала комуністична партія, ідеологія якої суперечила  її діям: багатомандатні округи з виборів до Рад, спільні з іноземними фірмами підприємства, самофінансування заводів та фабрик, радгоспів і колгоспів, зняття обмежень із підсобних господарств, розширення кооперативної діяльності, заохочення індивідуальної трудової діяльності в дрібному виробництві й торгівлі.

Комуністична ідеологія заперечувала багатопартійність, приватну власність.

Правильна відповідь – А.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. На карикатурах коротко подано або узагальнено суть проблеми. Однак треба пам’ятати, що карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями.

Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні погляди, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. Тому слід особливу увагу звертати на правила інтерпретації та аналізу карикатури. В загальному вигляді інтерпретація та аналіз передбачають відповіді на такі запитання:

• Які персонажі, предмети, речі тощо зображено на карикатурі?
• Якій події чи явищу присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображено на карикатурі?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано на карикатурі?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Отже, карикатуру, відповідно до умови завдання, присвячено сфері радянської торгівлі, де поряд із дефіцитом виникали й зазначені ситуації (відсутність попиту на певний вид продукції). На це вказують персонажі карикатури (представники швейної фабрики, покупці, продавець).

Так, продавець звертається до виробників: «За продукцію своєї фабрики можете не хвилюватися. Її не бере ні міль, ні час, ні покупець», а нажахані покупці розбігаються.

Така ситуація виникала через директивне планування виробництва, розподілу й споживання товарів. Попит і пропозиція ринок не регулював.

Правильна відповідь –​ Б.