ТЕМА: Українські землі у другій половині ХVІІІ ст.

Завдання скеровано на перевірку знання основних положень аграрних реформ, що були здійснені за правління «освічених монархів» у володіннях австрійських Габсбургів.

Унаслідок запроваджених реформ панщину було обмежено трьома днями на тиждень, селянам надано громадянські права, заборонено тілесні покарання селян поміщиками.

Правильна відповідь – 1, 3, 6.

ТЕМА: Утвердження тоталітарного режиму в 1929–1939 роках.

Завдання скеровано на перевірку вміння застосовувати знання для визначення особливостей здійснення індустріалізації в Україні наприкінці 1920 – у 1930-х роках.

Індустріалізація – процес створення великого машинного виробництва в основних галузях господарства, передусім у промисловості як основі економіки й перехід на цій основі від аграрного до індустріального суспільства.

У СРСР / УСРР (УРСР) індустріалізація відбувалася форсованими темпами й була імпортозамінною. Для її здійснення використовували переважно внутрішні ресурси й пограбування населення.

Тобто джерелами проведення такої індустріалізації з-поміж наведених варіантів відповіді були такі:

• збільшення вивозу за кордон нафти, лісу, хліба;
• упровадження внутрішніх примусових державних позик;
• використання доходів державного сектору економіки.

Правильна відповідь – 3, 4, 6.

ТЕМА: Україна під час Другої світової війни (1939–1945 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних термінів і понять з історії України й уміння їх застосовувати.

План «Барбаросса» – стратегічний план «блискавичної війни» нацистської Німеччини проти СРСР, затверджений 18 грудня 1940 року. План передбачав швидкоплинну військову кампанію з повним розгромом Червоної Армії у прикордонних боях і захопленням європейської частини СРСР по лінії Волга – Архангельськ. Головний удар мав бути завданий через Білорусію на Москву. Реалізація плану розпочалася 22 червня 1941 року.

«Східний вал» – стратегічний оборонний рубіж німецьких військ восени 1943 року, який простягався від Балтійського до Чорного моря по лінії Нарва – Псков – Гомель і далі по Дніпру. Цей добре укріплений рубіж повинен був, за задумом німецького керівництва, зупинити просування радянських військ. Був подоланий радянськими військами в результаті перемоги у «Битві за Дніпро».

Партизанський рейд – пересування і бойові дії партизанських формувань у тилу противника з метою активізації народного опору в нових районах, нанесення ударів по великих транспортних вузлах і військово-промислових об’єктах, підняття морального стану жителів окупованих територій, надання допомоги народам сусідніх країн у їхній боротьбі із супротивником. У 1943 році радянські партизанські з’єднання здійснили низку рейдів. Найвідомішим став Карпатський рейд сумського партизанського з’єднання під командуванням Сидора Ковпака.

«Похідні групи» – організовані групи націоналістичного активу й відомих діячів української політичної еміграції, спрямовані влітку – восени 1941 року Організацією українських націоналістів (ОУН) у центральні, східні й південні райони України з метою створення українських органів влади, органів місцевого самоврядування й організації національного громадсько-культурного життя на територіях, окупованих нацистською Німеччиною під час німецько-радянської війни 1941–1945 років. Похідні групи були сформовані як ОУН під проводом Андрія Мельника, так і ОУН (революційною) під керівництвом Степана Бандери. Похідні групи відіграли провідну роль у проголошенні Акта відновлення української держави (30 червня 1941 року), створенні мережі націоналістичного підпілля.

Плацдарм – ділянка місцевості, захоплена військами під час наступального форсування водної перешкоди на протилежному його березі або утримувана частинами, що відступають, а також район морського узбережжя, захоплений і утримуваний передовими підрозділами й частинами в морській десантній операції. Під час «битви за Дніпро» 1943 року радянські війська захопили низку плацдармів, за утримування яких розгорілися кровопролитні бої. Зрештою з Лютізького плацдарму радянські війська здійснили вирішальний удар, який сприяв звільненню Києва й обвалу всієї оборони противника по Дніпру, на укріплення «Східного валу».

Евакуація – процес виведення населення і життєво важливих ресурсів із території, яка перебуває під загрозою воєнної окупації під час війни, збройного конфлікту чи стихійного лиха.

Правильна відповідь – 2, 3, 5.

ТЕМА: Стародавня історія України.

Завдання скеровано на оцінювання знання хронології основних подій в історії Стародавнього світу.

Трипільська культура – археологічна культура часів неоліту (між 5500 і 2750 рр. до н. е.) у Східній Європі від Дніпра до Карпат, від Полісся до Чорного моря і Балканського півострова.

За Вікентієм Хвойкою трипільська культура є містком між епохами каменю і бронзи, її перший період пов’язують із кам’яним віком (примітивність у формах посуду, використання знарядь праці із кременю або каменю), а другий – із мідним (використання знарядь праці та зброї з міді, виготовлення досконалішої кераміки). За епохи енеоліту накопичувальне господарство остаточно поступилося місцем відтворювальному.

Правильна відповідь – Г.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних дат в історії України.

У 882 р. князь Олег здійснив похід на Київ, убив князів Аскольда й Діра, об’єднав землі Південної та Північної Русі під владою Рюриковичів і проголосив Київ «матір’ю городов руських».

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості просторової компетентності, зокрема, картографічних умінь, як-от:

• локалізування історико-географічних об’єктів й історичних фактів на карті;
• здобування і застосовування інформації, наведеної на карті, з огляду на її зміст;
• установлення причиново-наслідкових зв’язків тощо.

Алгоритм виконання завдання наведено нижче.

1. Визначення й узагальнення інформації, наведеної на карті, з огляду на поставлене до неї запитання.
2. Оцінювання інформації, здобутої з карти, на відповідність кожному із запропонованих варіантів відповіді.

На картосхемі виокремлено потовщеною лінією територію Русі за часів правління великого київського князя Святослава. На схід від Русі позначено дві держави – Волзьку Булгарію і Хозарський каганат. Стрілками показано похід князя проти Хозарського каганату, що відбувся 964–966 рр., унаслідок чого каганат припинив існування.

Окрім того, під час цього походу Святослав приєднав до Русі територію племен в’ятичів і заснував Тмутараканське князівство.

Наслідком зображених на картосхемі подій стало відкриття шляху на Русь кочовим ордам Сходу, насамперед печенігам, до того стримуваних Хозарським каганатом.

Правильна відповідь – В.

ТЕМА: Київська держава.

Завдання скеровано на оцінювання знання основних здобутків правління великого київського князя Ярослава Мудрого.

За його правління запроваджено писаний збірник давньоруських законів – «Правда Ярослава» або «Руська правда». Перший її варіант містив 16 статей із нормами, які регулювали відносини між соціальними групами.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на оцінювання сформованості вмінь установлювати причиново-наслідкові зв’язки.

У ХІІ ст. Русь остаточно розпалася на окремі землі-князівства. Процес дроблення супроводжувала запекла міжусобна боротьба. На початок ХІІІ ст. було близько 50 князівств.

Водночас паралельно тривав процес об’єднання окремих земель зі спільною історичною долею під орудою могутнього регіонального лідера – представника однієї з гілок Рюриковичів (Ольговичі, Мономаховичі, Ростиславичі тощо). Окрім того, відбувалася гостра боротьба за загальнокнязівську спадщину – Київ.

Одним із таких центрів об’єднання стало Волинське князівство на чолі з князем Романом Мстиславичем. Саме він 1199 р. в напруженій боротьбі оволодів Галичем і об’єднав два князівства. Першу невдалу спробу Романа захопити Галич датовано 1188 роком. Головним суперником у цій боротьбі був син Ярослава Осьмомисла – Володимир.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Галицько-Волинська держава. Монгольська навала.

Завдання скеровано на оцінювання знання подій часів монгольської навали та сформованості вміння здобувати інформацію із джерела й застосовувати набуті знання з огляду на його зміст.

Алгоритм виконання завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір правильного з-поміж наведених варіантів відповіді, переконавшись, що він не суперечить вибраним ключовим словам.

Предмет ідентифікування в завданні – місто, захоплене і зруйноване монголами. Словосполучення-маркери в джерелі – «Лядські ворота», «воєвода Дмитро був поранений» – однозначно вказують на оборону Києва від монголів. Саме через Лядські ворота монголи увірвалися в місто.

Правильна відповідь – Г.