ТЕМА: Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання фактів біографії, творчості українських діячів культури.

Олесь Гончар – автор роману «Собор».

Леонід Биков – режисер й актор кінофільму «У бій ідуть одні “старики”».

Іван Миколайчук – режисер кінофільму «Вавилон XX».

Ліна Костенко – авторка роману у віршах «Маруся Чурай».

Правильна відповідь: 1Д, 2Г, 3Б, 4А.

ТЕМИ: Україна в умовах десталінізації (1953–1964 роки). Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 роки). Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки). Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання періодів історії України.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі А (Засідання рекомендує, щоб Українська Радянська Соціалістична Республіка і Білоруська Радянська Соціалістична Республіка були запрошені стати членами — засновниками пропонованої міжнародної організації) чітко вказують на подію 1945 р., яка відповідає періоду Другої світової війни.

Маркери в джерелі Б (Понад мільйон осіб, винних у порушенні антиалкогольного законодавства, зазнали адміністративних стягнень. У Закарпатті та в Криму знищили виноградники унікальних сортів. Цукор став гостродефіцитним продуктом) чітко вказують на події другої половини 1980-х рр., що відповідає періоду Перебудови (1985–1991 роки).

Маркери в джерелі В (В оголошенні про утворення Української Гельсінської групи її засновники підписалися справжніми прізвищами і навіть вказали свої адреси. Вони мали намір діяти виключно на легальних засадах) чітко вказують на подію 1976 р., яка відповідає періоду Застою (середина 1960-х – початок 1980-х років).

Маркери в джерелі Г (Нарешті ми сіли за стіл переговорів. Єльцин представляв на зустрічі Росію, Фокін – Україну, Шушкевич – Білорусь… На зустрічі було сформульовано принципи майбутньої співдружності) чітко вказують на події грудня 1991 р., що відповідає періоду Незалежності України (1991 р. – початок XXI століття).

Маркери в джерелі Д (У рік святкування 300-річчя возз’єднання України з Росією Президія Верховної Ради СРСР прийняла Постанову «Про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу УРСР») чітко вказують на подію 1954 р., що відповідає періоду Відлиги (1953–1964 роки).

Правильна відповідь: 1Д; 2В; 3Б; 4Г.

ТЕМА: Українська СРР в умовах нової економічної політики (1921–1928 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій 1920-х років.

Проголошення курсу на «коренізацію» в УСРР сприяло зростанню питомої ваги українців серед службовців партійно-державного апарату республіки.

Утворення Союзу РСР привело до затвердження нового тексту Конституції УСРР, де було юридично закріплено повноваження республіки.

Утворення Всеукраїнської надзвичайної комісії з боротьби з неписьменністю забезпечило те, що половина сільського та дві третини міського дорослого населення освоїли грамоту та вміли читати.

Проголошення курсу на нову економічну політику створило передумови для швидкої відбудови промисловості, зростання продуктивності праці й обсягу продукції.

Правильна відповідь: 1Б; 2Д; 3Г;4В.

ТЕМИ: Українські землі наприкінці ХVІІ – у першій половині ХVІІІ століття. Українські землі в другій половині ХVІІІ століття.

Перша Малоросійська колегія (1722–1727 роки) – установлено контроль за діяльністю гетьмана та козацької старшини; збільшено стягнення податків до царської казни, провіанту для російської армії; розгляд апеляцій на судові рішення; роздача земельних володінь офіцерам і старшинам.

«Правління гетьманського уряду» (1734–1750 роки) – установлено контроль за Лівобережною та Слобідською Україною; посилено втручання з боку російського уряду у внутрішні справи Гетьманщини; обмежено функції полкових канцелярій.

Генеральна канцелярія гетьмана К. Розумовського (1750–1764 роки) – повернуто під владу гетьмана Запорозьку Січ і Київ; проведено судову реформу – створено станові шляхетські суди (земський, підкоморський, гродський); реформовано козацьке військо.

Друга Малоросійська колегія (1764–1786 роки) – остаточно ліквідовано рештки автономного устрою Гетьманщини; повністю підпорядковано управління українськими землями загальноросійським державним органам; збільшено податки до царської казни.

Правильна відповідь: 1Г; 2А; 3Д; 4Б.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІІІ столітті.

Григорій Сковорода (мандрівний філософ) навчався в Києво-Могилянській академії, служив у придворній хоровій капелі імператриці Єлизавети Петрівни, викладав у колегіумах Переяслава й Харкова, автор збірки «Сад божественних пісень».

Іван Григорович-Барський (архітектор) брав участь у побудові собору Різдва Богородиці в Козельці, забудові Кирилівського монастиря в Києві, підготував проєкт розбудови Покровської церкви в Києві.

Максим Березовський (композитор), співак італійської оперної трупи в Орієнбаумі, член Болонської філармонічної академії, автор опер «Демофонт», «Іфігенія».

Йоган Пінзель (скульптор) працював у Львові, Монастириську, Бучачі. Автор трьох кам’яних статуй на фасаді собору Св. Юра у Львові (кінна статуя св. Юрія, постаті Святих Анастасія та Лева).

Правильна відповідь: 1В; 2Г; 3А; 4Б.

ТЕМИ: Стародавня історія України. Київська держава.

Для характеристики періоду «Стародавня історія України» доречно використати поняття «привласнювальне господарство», «археологічна культура», «осілий спосіб життя», «Велике розселення слов’ян».

Для характеристики періоду «Київська Русь за перших князів» – «язичництво», «полюддя», «уроки», «погости».

Для характеристики періоду «Розквіт Київської Русі» доречно використати поняття «християнізація», «Змієві вали», «тесть Європи», «Руська правда».

Для характеристики періоду «Київська Русь за часів роздробленості» слід використовувати терміни «князівські усобиці», «удільні землі», «федеративна монархія», «Правда Ярославичів».

Зверніть увагу! На тепер термін «Київська Русь» не використовують, його замінено на термін «Русь-Україна» або «Київська держава».

Правильна відповідь: 1Б; 2Г; 3А; 4В.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності.

Завдання скеровано на перевірку знання дат основних подій з історії України.

Конституція незалежної України була ухвалена Верховною Радою України 28 червня 1996 року.

У вересні 1996 р. було запроваджено національну валюту – гривню.

Правильна відповідь – Б.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку знання основних подій з історії України й уміння аналізувати уривок історичного джерела.

Алгоритм розв’язування завдання може бути таким:

• з’ясування того, що потрібно ідентифікувати (саме джерело, описану в ньому подію чи явище, персонаж тощо);
• виокремлення в тексті джерела слів і словосполучень – маркерів, що дають змогу розпізнати предмет ідентифікування;
• аналізування маркерів, узагальнення і вибір з-поміж наведених варіантів відповіді, правильного, який не суперечить вибраним маркерам.

Предмет ідентифікації в завданні – наслідки описаних подій.

Маркери в джерелі (Українська РСР забезпечує верховенство Конституції та законів Республіки на своїй території; Українська РСР самостійно визначає свій економічний статус і закріплює його в законах...; Українська РСР має право на власні Збройні Сили) чітко вказують на Декларацію прав національностей України, ухвалену Верховною Радою УРСР 16 липня 1990 року.

Правильна відповідь – А.

ТЕМА: Розпад Радянського Союзу й відродження незалежності України (1985–1991 роки).

Завдання скеровано на перевірку сформованості вміння опрацювати карикатуру як специфічний вид історичного джерела.

Історична цінність карикатур полягає в тому, що вони дають змогу дістати уявлення про думки й настрої людей у певний час. Карикатури коротко подають або узагальнюють суть проблеми. Однак карикатурист передбачає повну поінформованість про події, явища, людей, яких стосується карикатура. Тому опрацювання карикатури часто потребує володіння додатковими історичними знаннями. Карикатурист є необ’єктивним і відверто не прагне подати різні бачення, бо висловлює лише свій (або замовника) погляд. За допомогою спеціальних художніх засобів він створює позитивне чи негативне враження, нерідко спираючись на певні стереотипи. У загальному вигляді інтерпретування та аналіз карикатур передбачають відповіді на такі запитання:

• які персонажі, предмети, речі зображено на карикатурі?
• Якій події (явищу) присвячено карикатуру?
• Яке ставлення до персонажів (позитивне чи негативне) відображає карикатура?
• Яку оцінку, інтерпретацію персонажів (подій, явищ) подано засобом карикатури?
• Які ідеї та політичні погляди сповідує автор? Як це можна визначити?
• Що відомо з інших джерел про події, пов’язані зі змістом карикатури?
• Чи спотворені реальні історичні події карикатурою?

Аналізована карикатура присвячена швидким змінам, які відбувалися в суспільстві в роки Перебудови. Підпис під карикатурою Анатолія Юна «План реєстрації нових партій у цьому місяці перевиконано! Зайдіть у наступному...» (Журнал «Перець». 1990 р.) чітко вказує на формування багатопартійної системи. Додатковою підказкою є розмаїття карикатурних образів (політичних, історичних, соціальних тощо), які представляють різні політичні партії.

Правильна відповідь – В.