ТЕМА: Стародавня історія України. Поняття та терміни: «археологія».

Галузь історичної науки, що вивчає речові (матеріальні) пам’ятки шляхом розкопок і лабораторних досліджень та реконструює за ними давню історію суспільства, називається - археологія.

• Геральдика — вивчає герби, емблеми та їх історію.

• Топоніміка — досліджує географічні назви.

• Історіографія — вивчає історію історичної науки.

Відповідь – Б.

ТЕМА: Україна в умовах незалежності. Початок державотворчих процесів. Приватизація засобів виробництва. Лібералізація цін. Грошова реформа.

Аналіз наведених тверджень дає змогу визначити такі правильні відповіді: запровадження національної грошової одиниці – гривні (1996 р.); проведення приватизації майна державних підприємств (друга половина 1990-х рр.); розпаювання сільськогосподарських земель колективної та державної форми власності (почалося з 1995 р.).

Відповідь: 3 5 7.

ТЕМА: Повоєнна відбудова та розвиток України в 1946 – на початку 1950-х рр. Адміністративно-територіальні зміни. Боротьба ОУН та УПА. Політико-ідеологічне і культурне життя України. Причини та наслідки «саморозпуску» УГКЦ.

Завдання передбачає знання перебігу подій 1946 – початку 1950-х рр.

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань, аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді у форматі «так/ні».

1. «Саморозпуск» УГКЦ – 1946 р.
2. Придушення організованого збройного опру УПА – початок 1950-х рр., після загибелі командуючого УПА Р.Шухевича.
3. Створення УРСС – 1959 р.
4. Перенесення столиці УРСР із Харкова до Києва – 1934 р.
5. Утворення Закарпатської області у складі УРСР – 1946 р.
6. Проведення перших альтернативних виборів до Верховної Ради УРСР – 1990 р.
7. Депортація кримських татар, греків, вірмен і болгар з Криму – травень 1944 р.

Відповідь: 1 2 5.

ТЕМА: Українські землі в другій половині ХVІ ст. Зміни в соціальній структурі українського суспільства.

2. Завершення формування шляхти як єдиного стану землевласників. 

Пояснення: Прийняття Литовських Статутів (особливо Третього Литовського Статуту 1588 р.) закріпило політичні та майнові права шляхти (землевласників) і зрівняло в правах дрібну шляхту та магнатів. Це остаточно оформило шляхту як панівний привілейований стан.

3. Закріпачення частини селянства. 

Пояснення: Розвиток фільваркового господарства (орієнтованого на продаж зерна) вимагав постійної і безкоштовної робочої сили. Це призвело до значного зростання панщини та юридичного обмеження прав селян. Третій Литовський Статут 1588 р. скасував право селян на вільний перехід від одного пана до іншого, що стало остаточним юридичним оформленням кріпацтва.

6. Створення реєстрового козацтва. 

Пояснення: У 1572 р. польський король Сигізмунд II Август, а потім і Стефан Баторій (1578 р.) офіційно прийняли на державну військову службу частину козаків, створивши реєстрове козацтво. Це був привілейований військовий стан, що отримував платню і мав певні свободи (звільнення від податків, окреме судочинство).

Відповідь: 2 3 6.

ТЕМА: Стародавня історія України. Поширення землеробства й скотарства на землях України. Господарське та духовне життя носіїв трипільської культури.

Для розвитку Трипільської культури характерними є такі риси:

1. Орнаментація керамічного посуду. Трипільці були відомими майстрами кераміки. Їхній посуд прикрашався складними, часто спіральними та геометричними орнаментами.

4. Осілий спосіб життя. Завдяки землеробству трипільці жили осіло, будуючи великі поселення.

7. Ведення орного землеробства. Трипільці були одними з найдавніших землеробів на території сучасної України. Вони обробляли землю, вирощуючи пшеницю, ячмінь, просо.

Відповідь: 1 4 7.

ТЕМА: Україна під час Другої світової та Великої Вітчизняної  воєн (1939–1945 рр.). Початок Великої Вітчизняної війни.

Україна в умовах політичної та економічної лібералізації суспільства (1953–1964 рр.). Лібералізація суспільно-політичного життя УРСР в середині 1950–1960-х рр. Сутність процесу лібералізації.

Україна в період загострення кризи радянської системи (1965–1985 рр.). Політико-ідеологічна криза радянського ладу в Україні (середина 1960 – початок 1980-х рр.).

Розпад Радянського Союзу та відродження незалежності України. Початок «перебудови».

Правильна відповідь випливає з логіки міркувань і аналізу умови завдання та кожного із запропонованих варіантів відповіді.

Предмет ідентифікації в завданні – події, зображені/відображені на плакатах. Допомагають в ідентифікації як написи на плакатах, так і радянські лідери, які зображені на них.

Перший плакат чітко вказує на ХХ з’їзд КПРС, який відбувся у 1956 р.

Другий – на період «перебудови» (1985–1991 рр.).

Третій – на період Великої вітчизняної війни (1941–1945 рр.).

Четвертий – на період «застою» (1965–1985 рр.).

Відповідь: В А Г Б.

ТЕМА: Українська революція. Проголошення незалежності УНР.

Український державотворчий процес (1918–1920 рр.). Прихід до влади Директорії. Варшавська угода між УНР та Польщею. Другий «Зимовий похід» Армії УНР.

Завдання передбачає знання перебігу подій 1918–1921 рр.

Другий «Зимовий похід» Армії УНР відбувся в листопаді 1921 р.

Прихід до влади Директорії УНР – грудень 1918 р.

Укладення Варшавської угоди між УНР і Польщею – квітень 1920 р.

Проголошення незалежності УНР – січень 1918 р.

Відповідь: Г Б В А.

ТЕМА: Початок Національно-визвольної війни українського народу середини ХVІІ ст. Національно-визвольна війна українського народу. Жовтоводська, Зборівська, Берестецька, Батозька битви.

Завдання передбачає знання перебігу основних подій Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої під проводом Б. Хмельницького.

Зборівська битва – 1649 р.

Жовтоводська битва – 1648 р.

Батозька битва – 1652 р.

Берестецька битва – 1651 р.

Відповідь: Б А Г В.

ТЕМА: Стародавня історія України. Кочовики за раннього залізного віку.

Виникнення та розквіт Київської Русі. Зовнішньополітична діяльність князів/княгині: Олега, Ігоря, Ольги, Святослава. Князювання Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

Київська Русь за часів роздробленості. Галицько-Волинська держава. Князювання Володимира Мономаха та його сина Мстислава в Києві.

Українські землі у складі Великого князівства Литовського та інших держав (у другій половині ХІV – першій половині ХVІ ст.). Утворення Кримського ханства.

Послідовність панування кочовиків у Північному Причорномор'ї є такою:

• В. Сармати (III ст. до н. е. — III ст. н. е.) — це іраномовні племена, які панували в степах Північного Причорномор'я після скіфів, аж до приходу гунів.

• Б. Печеніги (IX ст. — середина XI ст.) — тюркські кочові племена, які з'явилися у причорноморських степах, витіснивши угорців, і активно взаємодіяли (та воювали) з Київською Руссю.

• Г. Половці (Кипчаки) (середина XI ст. — XIII ст.) — тюркські племена, які витіснили печенігів і домінували у степах (відомих як Дешт-і-Кипчак) аж до монгольської навали.

• А. Кримські татари (середина XV ст. — XVIII ст.) — сформувалися після розпаду Золотої Орди і заснування Кримського ханства (1441 р.). Вони контролювали степи Північного Причорномор'я (Дике Поле) та Крим, здійснюючи набіги на українські та інші сусідні землі.

Відповідь: В Б Г А.