ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії в другій половині ХІХ століття.

За портретними рисами можна визначити, що на світлині зображено Володимира Антоновича.

Правильна відповідь: Г.

ТЕМА: Українські землі в складі Австрійської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття.

Створення і діяльність освітнього товариства галицьких греко-католицьких священників і «Руської трійці» свідчили про початок національного відродження на західноукраїнських землях.

Культурно-освітнє товариство греко-католицьких священників, повна назва Перемиське Товариство галицьких греко-католицьких священників для поширювання письмами просвіти і культури серед вірних на основі християнської релігії – перша українська просвітницька організація в Галичині, заснована в 1816 р. Іваном Могильницьким.

«Руська трійця» – громадсько-культурне угруповання демократичного спрямування, сформоване серед українського студентства Львова. Очолювали товариство Маркіян Шашкевич, Іван Вагилевич і Яків Головацький.

Напрям діяльності було визначено ідеями романтизму. Діячі товариства, наслідуючи приклад наддніпрянців, ідеологів слов’янського відродження, прагнули сприяти піднесенню освітнього рівня і пробудженню національної свідомості галичан, щоб прислужитися справі відродження національного життя українського народу та входження його в коло вільних і культурних націй Європи, насамперед слов’янських.

Представники «Руської трійці» своєю творчістю поклали початок новій, національній літературі в Галичині й на західноукраїнських землях.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині XIX століття.

Маркер розбійник Кармелюк дає змогу визначити, що йдеться про Поділля, де 1813–1835 рр. діяв повстанський рух під проводом Устима Кармалюка. Саме цим подіям і присвячено історичний роман  М. Старицького.

Правильна відповідь: В.

ТЕМА: Українські землі наприкінці XVII – у першій половині XVIII століття.

Маркери – Люди в ньому [Батурині] …вирубані, церкви зруйновані, будинки розграбовані й спалені…, 1708 р. – чітко вказують на каральну акцію московських військ після переходу гетьмана Івана Мазепи на бік шведського короля.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

У завданні треба визначити район, що був охоплений антигетьманським повстанням.

Алгоритм виконання завдання такий:

• визначаємо й узагальнюємо подану на карті інформацію, зважаючи на поставлене до неї запитання;
• установлюємо відповідність здобутої з карти інформації кожному запропонованому варіанту відповіді.

На картосхемі зображено територію Війська Запорозького (Гетьманщини) відповідно до умов Гадяцького договору 1658 р. 

Також зазначено місце укладення цього договору й битву під Конотопом (1659 р.), у якій гетьман Іван Виговський завдав поразки московським військам.

Тобто повстання, територію якого заштриховано на карті, належить до періоду правління гетьмана І. Виговського.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII ст.

Цей уривок, що різко критикує московське самодержавство та рабство, є аргументацією полковника Івана Богуна щодо недоцільності укладання «Березневих статей».

• «Березневі статті» (або Переяславський договір) були укладені в 1654 році між Гетьманщиною (на чолі з Богданом Хмельницьким) та Московським царством.

• Іван Богун був одним із найпалкіших противників цього союзу, вбачаючи в ньому загрозу українським вольностям та козацьким правам. Його позиція, висловлена у наведеному джерелі, відображає страх перед московським абсолютизмом і поневоленням, яке він вважав несумісним із козацькою свободою.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в першій половині XVII століття.

Діяльність, описана істориком Михайлом Грушевським, стосується гетьмана П. Конашевича-Сагайдачного.

Уривок описує унікальну і надзвичайно важливу для історії України подію: вступ усього Запорозького Війська на чолі з його гетьманом до Київського Богоявленського братства у 1620 році.

Правильна відповідь: Б.

ТЕМА: Українські землі в складі Речі Посполитої в другій половині XVI століття.

Прочитаний уривок джерела стосується Берестейської церковної унії.

Уривок описує рішення православних ієрархів (митрополита та єпископів «грецького обряду») про перехід під зверхність Папи Римського («найвищий пастир Вселенської Католицької церкви»). Цей процес відомий як Берестейська унія.

Правильна відповідь: А.

ТЕМА: Утвердження більшовицького тоталітарного режиму в Україні.

Із зазначених понять процес колективізації сільського господарства в УСРР допоможуть схарактеризувати такі поняття: розкуркулення, паспортна система, чорна дошка.

Розкуркулення – кампанія експропріації селянських господарств у 1930-ті рр., складник примусової колективізації. Розкуркулювали  селян на основі постанови ЦК ВКП(б) від 30 січня 1930 р. «Про заходи у справі куркульських господарств у районах суцільної колективізації». Формально спрямована проти найзаможніших селян (в Україні їх було 1,5 %). Поряд із примусовою колективізацією розкуркулення стало передумовою занепаду сільського господарства й Голодомору. Усього в Україні було розкуркулено близько 200 тис. селянських господарств. Разом з усіма членами сімей це становило приблизно 1,2–1,4 млн чол. Характерно, що під розкуркулення потрапляли не лише заможні господарства, а й ті, які не погоджувалися йти в колгоспи. Їх називали підкуркульниками. По суті, кампанія ліквідації куркульства як класу була формою репресій щодо всього селянства. Загроза розкуркулення висіла над селянами й примушувала їх вступати до колгоспів. Більш як половину розкуркулених (близько 860 тис. чол.) було виселено в Східні райони СРСР. Цю безправну категорію населення називали спецпереселенцями, використовували на найважчих роботах. Багато з них, особливо літніх людей, дітей, жінок, загинуло.

Паспортну систему запровадили в СРСР 1932 р. Запровадження єдиної паспортної системи стало черговим кроком тоталітарної системи в закріпаченні селянства, адже нові паспорти видавали лише міським жителям, працівникам державних установ і робітникам радгоспів у селах. Колгоспникам  паспорти не видавали, що перетворювало їх на радянських кріпаків. Відсутність паспортів у часи Голодомору прирекла на голодну смерть мільйони селян, які не могли виїхати за межі населених пунктів. За самовільний виїзд карали грошовим штрафом, а за повторне порушення була кримінальна відповідальність – до трьох років увʼязнення.

Занесення на так звану чорну дошку – один з адміністративно-репресивних засобів колективного покарання, який застосовувала комуністична влада щодо цілих районів, населених пунктів, колгоспів, сільських рад, які чинили опір примусовій колективізації. Режим передбачав блокування їх спецзагонами й військами, заборону виїзду населення за межі цих територій і вилучення всіх харчів, а також заборону торгівлі. Режим чорних дошок став одним із механізмів Голодомору, що був актом геноциду.

Правильна відповідь: 3, 5, 6.

ТЕМА: Україна в умовах десталінізації.

Ідеться про період 1965–1985 рр., коли почали все рельєфніше проявлятися політико-ідеологічна криза радянської моделі розвитку. Узагальнено кризу характеризують поняттям застій. Так, для приховування неможливості побудови комуністичного суспільства, як було обіцяно в Програмі КПРС 1961 р., ідеологами Компартії було сформульовано концепцію розвинутого соціалізму. Її було закріплено в преамбулі Конституції СРСР 1977 р.

Ще одним ідеологічним конструктом стало твердження про існування в СРСР нової історичної спільності – радянського народу. Цим, фактично, прикривали цілеспрямовану політику русифікації (росіянізації). В УРСР це призвело до того, що в Донецькій області й Криму повністю зникали українські школи, а в інших областях вони функціонували переважно в селах. Вищу освіту було майже повністю зрусифіковано.

Також від 1965 р., коли прокотилася перша велика хвиля арештів дисидентів, посилили репресії проти інакодумців. Тобто влада, не маючи аргументованих відповідей на питання, які ставили дисиденти (порушення прав людини, законності, національних прав тощо), стала знову застосовувати репресії. Наступні хвилі арештів відбулися 1972 та на початку 1980-х рр. Фактично майже всі активні діячі дисидентського руху опинилися у в’язницях, психіатричних лікарнях або були позбавлені радянського громадянства.

Правильна відповідь: 1, 2, 4.

ТЕМА: Козацька Україна наприкінці 50–80-х рр. XVII століття.

Руїна – період в історії України другої половини XVII ст., для якого характерна боротьба за владу між представниками козацької старшини, зовнішня агресія сусідніх держав. Як наслідок – занепад, розкол Гетьманщини, підпорядкування козацької держави Московії, розорення і фактична ліквідація козацького устрою на Правобережжі. 

У цей період із зазначених гетьманську булаву тримали:

• Іван Брюховецький, 1663–1668 рр.
• Юрій Хмельницький, 1659–1662 рр.
• Дем’ян Многогрішний, 1669–1672 рр.

Правильна відповідь: 1, 2, 3.

ТЕМА: Україна в роки Першої світової війни. Західноукраїнські землі в міжвоєнний період. Україна в роки Другої світової війни й у перші повоєнні роки. Творення нової України.

Маркери в джерелі А  – гуцул (можна визначити за національним одягом) із мечем і щитом. На щиті зображено Герб Карпатської України. Гуцул відбивається від собак (уособлюють угорську й польську агресію) і знищує змію (внутрішніх ворогів) – чітко вказують на події часів Карпатської України 1938–1939 рр.

Маркери в джерелі Б  – вежа Донецького аеропорту й кіборг. Кіборгами називали українських бійців, які у 2014–2015 рр. в Донецькому аеропорту чинили героїчний опір російським військовим і найманцям. Це чітко вказує на події АТО.

Маркери в джерелі В  – гасла «Волю народам! Волю людині!», «СССР – тюрма народів», зображення бійців, які ведуть боротьбу і підіймають прапор цієї боротьби. Усе чітко вказує на плакат Української Повстанської Армії, що діяла в 1943–1950 рр. на території України.

Маркери в джерелі Г  – українські січові стрільці – чітко вказують на плакат створеного 1914 р. добровольчого формування українців.

Правильна відповідь 1-Г, 2-А, 3-В, 4-Б

ТЕМА: Українські землі в складі Російської імперії наприкінці XVIII – у першій половині ХІХ століття. Культура України кінця XVIII – першої половини ХІХ століття. Українські землі в складі Австро-Угорщини в другій половині ХІХ століття.

Перше видання «Кобзаря» Т. Шевченка в Петербурзі – 1840 р.

Видання «Енеїди» І. Котляревського – 1798 р.

Повстання Чернігівського полку, керованого декабристами, – зима 1825/1826 рр.

Реорганізація Літературного товариства ім. Т. Шевченка в наукове – 1892 р.

Правильна відповідь: 1-Б, 2-В, 3-А, 4-Г.

ТЕМА: Національно-визвольна війна українського народу середини XVII століття. Козацька Україна наприкінці 50 – 80-х рр. XVII століття. Українські землі наприкінці XVII – у XVIII століття.

Правильна хронологічна послідовність цих подій від найдавнішої до найновішої:

1. Г. Хмельниччина (1648–1657 рр.)

2. А. Руїна (1657–1687 рр.)

3. Б. Паліївщина (1702–1704 рр.)

4. В. Коліївщина (1768 р.)

Правильна відповідь: 1-Г, 2-А, 3-Б,  4-В.